Гносеологічна характеристика та процесуальне значення етапів і стадій призначення та проведення судово-ветеринарної експертизи

The Research Purpose is to single out epistemological characteristics of steps of appointing and conducting forensic veterinary examination and to reveal their procedural significance for pre-trial investigation and trial of cases concerning animals. It has been proven that these steps differ by subject, purpose, methods and include their own components: 1) preparation of materials and appointment of forensic veterinary examination (adopting a decision on forensic examination appointment; singling out forensic examination subject; defining forensic examination category according to procedural features; order of its performance, choosing time for its conduct; preparing source information; obtaining objects for subsequent research; selection of conducting subject; issuance of a procedural document on forensic examination appointment and the accused’s (suspect, defendant) familiarization with its content; determining expediency of the participants’ presence in the process while forensic examination; sending the procedural document on forensic examination appointment and research objects to the conducting subject; interaction between subjects involved in appointment and conduct of forensic examination); 2) carrying out research by a forensic expert using specific veterinary expertise; 3) research, evaluation and verification of the expert conclusion (seeking clarifications from a forensic expert or interrogating him/her in court; appointment of additional examination or re-examination (if needed); acquainting the parties with the expert conclusion). The research methodological basis is the systematic approach (general scientific and special scientific methods).Мета дослідження: виокремити гносеологічні характеристики етапів призначення і проведення судово-ветеринарної експертизи та розкрити їх процесуальне значення для досудового розслідування й судового розгляду справ щодо тварин. Доведено, що ці етапи різняться за суб’єктом, метою, способами й містять свої складові: 1) підготовка матеріалів і призначення судово-ветеринарної експертизи (ухвалення рішення про призначення експертизи; виокремлення предмета експертизи; визначення категорії експертизи за процесуальними ознаками, черговості її виконання, обрання часу її проведення; підготовка вихідної інформації; отримання об’єктів для дослідження; обрання суб’єкта проведення; винесення процесуального документа про призначення експертизи й ознайомлення з ним обвинувачуваного (підозрюваного, підсудного); визначення доцільності присутності учасників процесу під час проведення експертизи; скерування процесуального документа про призначення експертизи й об’єктів дослідження суб’єктові її проведення; взаємодія суб’єктів призначення та проведення експертизи); 2) проведення судовим експертом досліджень із використанням спеціальних ветеринарних знань; 3) дослідження, оцінка й перевірка висновку судового експерта (отримання роз’яснень від експерта або його допит у суді; призначення додаткової або повторної експертизи (за потреби); ознайомлення сторін із висновком). Методологічне підґрунтя дослідження — системний підхід (загальнонаукові та спеціальні наукові методи)

Стадії експертного дослідження та їх застосування у судово-ветеринарній експертизі трупів тварин

It is proved that stages of expert research during forensic veterinary examination of animal carcasses are based on general methodological provisions of forensic science and contain at least four stages: preparatory (preliminary research), analytical (separate research), comparative, synthesizing (evaluation), not only reflecting the procedure of expert knowledge of properties of forensic veterinary examination objects, but also allowing to trace the process of examination and evaluate the results obtained during evaluation of the expert conclusion. Each stage of expert research of animal carcasses is conditioned by various technical methods and tasks of research and provides the solution of intermediate tasks, which are mainly diagnostic in nature. The commonality of the stages reflects general points characteristic of any expert research as one of the varieties of forms of cognition. The variety lies in the part and number of same- named stages in the structure of diagnostic studies. The order of application of these stages contributes to a logically correct analysis of the pathomorphological features, and (on the basis of their comprehensive evaluation) formulation of the forensic veterinary diagnosis and the final expert conclusion. A procedure for removing objects from an animal carcass and their subsequent laboratory examination, rules forensic veterinary examination of animal carcasses, guidelines for describing and assessing the condition of body parts and organs of the animal carcass, the conclusion of a forensic veterinary expert, have been developed.OPEN   ACCESS   Обґрунтовано, що стадійність експертного дослідження під час судово-ветеринарної експертизи трупів тварин ґрунтується на загальних методичних положеннях судової екс- пертології і містить принаймні чотири стадії: підготовчу (попереднє дослідження), аналітичну (роздільне дослідження), порівняльну та синтезуючу (оцінну), не лише відбиваючи процедуру пізнання експертом властивостей об’єктів судово-ветеринарної експертизи, а й даючи змогу простежити процес проведення експертизи й оцінити здобуті результати під час оцінювання висновку експерта. Кожна стадія експертного дослідження трупів тварин обумовлена різними технічними прийомами й завданнями дослідження та забезпечує розв’язання проміжних завдань, які здебільшого мають діагностичний характер. Спільність стадій відображає загальні моменти, характерні для будь-якого експертного дослідження як одного з різновидів форм пізнання. Різниця полягає в частці й обсязі однойменних стадій у структурі діагностичних досліджень. Черговість застосування згаданих стадій сприяє логічно правильному аналізуванню виявлених патоморфологічних ознак і (на підставі всебічного їх оцінювання) формулюванню судово-ветеринарного діагнозу та складанню остаточного висновку експерта. Розроблено порядок вилучення об’єктів із трупа тварини і подальшого їх лабораторного дослідження, правила судово-ветеринарної експертизи трупів тварин, методичні рекомендації з описування й оцінювання стану ділянок тіла й органів трупа тварини, укладання висновку судово-ветеринарного експерта

Правовий статус судово-ветеринарного експерта як суб’єкта судово-експертної діяльності у контексті новітнього законодавства України

Legal status of a forensic expert as a subject of forensic science activity in the context of the latest legislation of Ukraine is studied. It has been proven that elements of legal status of forensic expert, provided for by civil, economic, administrative and criminal legislation of Ukraine, as well as by departmental regulatory legal acts, do not fully correlate with each other: they have different rights, obligations, prohibitions, restrictions and the legal responsibility of forensic expert, that can negatively affect implementation of the principles of forensic expert activity, in particular during forensic veterinary examination, as well as the provision of a substantiated, objective, reliable, correct and truthful expert conclusion. Amendments and additions to mentioned normative legal acts of Ukraine are proposed with the aim of unifying the legal status of forensic expert (regardless of type of legal proceedings and grounds for conducting a forensic examination) for more effective implementation of principles of forensic science activity. The research purpose: reveal the legal status of forensic veterinarian in the system of forensic expertise and to systematize his duties, rights, prohibitions and grounds for liability in the newest legal field of Ukraine. General and special scientific methods of research (analysis, synthesis, analogy; modeling; formal-logical; logical-grammatical; statistical; comparative-legal; legal analysis) were used to achieve the goal.Досліджено правовий статус судового експерта як суб’єкта судово-експертної діяльності в контексті новітнього законодавства України. Доведено, що елементи правового статусу судового експерта, передбачені цивільним, господарським, адміністративним і кримінальним законодавством України, а також відомчими нормативно-правовими актами, не цілком корелюють між собою: у них по-різному визначено права, обов’язки, заборони, обмеження та юридичну відповідальність судового експерта, що може негативно позначатися на реалізації принципів судово-експертної діяльності, зокрема під час проведення судово-ветеринарної експертизи, а також на наданні обґрунтованого, об’єктивного, достовірного, правильного і правдивого висновку експерта. Запропоновано зміни й доповнення до згаданих нормативно-правових актів України із метою уніфікувати правовий статус судового експерта (незалежно від виду судочинства і підстав проведення судової експертизи) для більш ефективної реалізації принципів судово-експертної діяльності. Мета дослідження: розкрити правовий статус судово-ветеринарного експерта в системі судово-експертної діяльності та систематизувати його обов’язки, права, заборони й підстави для відповідальності в новітньому правовому полі України. Для досягнення поставленої мети використано загальні та спеціальні наукові методи дослідження (аналіз, синтез, аналогію; моделювання; формально-логічний; логіко-граматичний; статистичний; порівняльно-правовий; юридичного аналізу)

Внутрішнє переконання експерта: судово-ветеринарний аспект

Using general scientific and special scientific methods, problematic aspects of internal conviction phenomenon of forensic expert (in particular, forensic veterinarian) are outlined and ways of their solution are proposed. It has been proven that this category is an element of independence and immediacy of research on object specifics and properties in order to find out factual data and case (proceedings) circumstances. The author’s definition of concept of “internal conviction of forensic expert” is formulated, its specifics and factors affecting its formation are singled out. Mechanism for minimizing influence of subjectivism on forensic expert activity and on drawing up forensic expert conclusion is proposed. Structure of expert’s inner conviction is revealed and attention is focused on the fact that it is expedient to distinguish epistemological, psychological, ethical, moral and legal components. Directions of implementation of this phenomenon in forensic expert activity are considered. It is argued that internal conviction of forensic expert should be understood as the state of his consciousness and feelings which is the result of mental subjective activity while conducting expert research and evaluating the signs and properties of tangible and materialized objects in order to find out the factual data and circumstances of case (proceedings) according to a specific examination, when he considers the condition of objects provided for research to be suitable, and their number sufficient to provide a well-founded and objective conclusion; is sure of its correctness, does not doubt infallibility of his decision and is ready to act in accordance with.За допомогою загальнонаукових і спеціально наукових методів окреслено проблемні аспекти феномена внутрішнього переконання експерта (зокрема, судово-ветеринарного) і за-пропоновано шляхи їх розв’язання. Доведено, що ця категорія є елементом незалежності та безпосередності дослідження ознак і властивостей об’єкта з метою з’ясувати фактичні дані й обставини справи (провадження). Сформульовано авторську дефініцію поняття «внутрішнє переконання експерта», виокремлено його ознаки й чинники, що впливають на його формування. Запропоновано механізм мінімізації впливу суб’єктивізму на судово-експертну діяльність і на скла-дання висновку експерта. Розкрито структуру внутрішнього переконання експерта й акцентовано увагу на тому, що в ній доцільно виокремлювати гносеологічні, психологічні, етичні, моральні та правові складники. Розглянуто напрями реалізації цього феномена в судово-експертній діяльності. Аргументовано, що під внутрішнім переконанням судового експерта слід розуміти стан його свідомості та почуттів, що є результатом розумової суб’єктивної діяльності у процесі проведення експертного дослідження й оцінювання ознак і властивостей матеріальних та матеріалізованих об’єктів із метою з’ясувати фактичні дані й обставини справи (провадження) за конкретною експертизою, коли він уважає стан наданих на дослідження об’єктів придатним, а їхню кількість достатньою для надання обґрунтованого й об’єктивного висновку; упевнений у його правильності, не сумнівається в безпомилковості свого рішення та готовий діяти відповідно до нього

Судово-ветеринарний експерт як суб’єкт процесуальних правовідносин і судово-експертної діяльності

The research paper suggests an extended definition for “forensic veterinarian”, consisting in the fact that this is an independent subject of procedural legal relations and forensic expert activity, with higher veterinary education (educational qualification level of specialist or master), who has undergone professional expert training, is certified and has gained qualification of a forensic veterinarian in the expert speciality 18.1 “Veterinary research”, on a professional basis possesses specific expertise and skills in the field of veterinary medicine, is entrusted to solve tasks of forensic veterinary examination and in accordance with legislation is involved in conduct of research on objects of forensic veterinary examination containing information about circumstances of criminal offense commission by using specific expertise as well as provides the expert conclusion or notifies about the impossibility of its provision. It is argued that special criteria for determining procedural status of a forensic veterinarian specify specifics of his professional activities in the system of forensic expert support of justice which is due to his specific veterinary expertise. Procedural criteria of the forensic veterinarian’s status reveal his role in the course of proceedings, in particular: his belonging to other (replaceable) participants in proceedings and performing auxiliary functions in it; has no personal interest in proceedings; has no material and legal interest in procedure outcome; information about the forensic veterinarian is entered into the State Register of Certified Forensic Experts (although this criterion is not mandatory).Запропоновано розширену дефініцію «судово-ветеринарний експерт», яка полягає в тому, що це самостійний суб’єкт про-цесуальних правовідносин і судово-експертної діяльності, який має вищу ветеринарну освіту (освітній рівень спеціаліста або магістра), пройшов фахову експертну підготовку, атестова-ний і набув кваліфікації судово-ветеринарного експерта за екс-пертною спеціальністю 18.1 «Ветеринарні дослідження», має спеціальні знання й навички у сфері ветеринарної медицини на професійній основі, уповноважений на вирішення завдань судово-ветеринарної експертизи та залучений в обумовлено-му законодавством порядку здійснювати дослідження об’єктів судово-ветеринарної експертизи, що містять відомості про обставини вчинення правопорушення, шляхом використання спеціальних знань, надає висновок судового експерта або пові-домляє про неможливість його надання. Аргументовано, що спеціальні критерії визначення процесуального статусу судо-во-ветеринарного експерта деталізують специфіку його про-фесійної діяльності в системі судово-експертного забезпечен-ня правосуддя, зумовлену його спеціальними ветеринарними знаннями. Процесуальні критерії статусу судово-ветеринар-ного експерта свідчать про його роль у провадженні, зокрема: належить до інших (замінних) учасників провадження й вико-нує у ньому допоміжні функції; не представляє у процесі власних інтересів; не має матеріально-правової зацікавленості в ре-зультатах процесу; дані про судово-ветеринарного експерта внесені до Держреєстру атестованих судових експертів (хоча цей критерій не обов’язковий)

Методи судової експертизи та їх застосування у судово-ветеринарних дослідженнях

The article reveals the applying general methods of forensic expertise possibilities in forensic veterinary research. It is emphasized that the forensic veterinary research methods are subject to the following requirements: scientific validity, approbation, the results of their application should be obvious and obvious to all participants in the process, the use of methods and means should not degrade the honor and dignity of citizens, violate moral and ethical principles, maximum preservation of objects. It is shown that forensic veterinary research methods include the dialectical-materialist method and logic methods, general (cognitive) methods, individual methods (instrumental and auxiliary-technical), as well as special methods, the functions of which are performed by specialized (specific) methods of solving certain expert tasks. Such systematization, taking into account the affiliation to the general cognition methods of the comprehensive dialectical method and logic methods, is acceptable for any expert research type, including forensic veterinary research. The research methods choice is greatly influenced by the subject, tasks, examination objects, the method effectiveness degree, which is expressed in its effectiveness, conditional efficiency, acceptability in law terms, complexity, the re-examination possibility, reliability, duration, etc. The scheme and sequence of application of research methods may vary depending on the questions posed to the decision of the forensic veterinary expert, the number and previous the objects submitted for research condition. The special methods functions of forensic veterinary examination are performed by animal diseases clinical diagnosis and pathomorphological diagnosis methods. They are aimed at solving certain tasks inherent in forensic veterinary examination. Thus, the methods of clinical diagnosis of animal diseases are aimed at making a lifelong forensic veterinary diagnosis of a live subject with signs of injury, disease, injury, as well as determining the severity of damage to animal health and more. Pathomorphological diagnosis methods are used to make a post-mortem forensic veterinary diagnosis, to determine the damage to animal health severity, to identify violent death signs.Розкрито можливості застосування системи методів судової експертизи у судово-ветеринарних дослідженнях. Наголошено на необхідності дотримання певних вимог під час застосування цих методів у судовій ветеринарній експертизі. Доведено, що до методів судово-ветеринарної експертизи належать: діалектичний метод, методи логіки й інші загальні (загально-пізнавальні) методи, окремі методи (інструментальні та допоміжні технічні), а також спеціальні методи, функції яких виконують спеціалізовані (конкретні) методики, призначені для розв’язання певних експертних завдань. Систематизація за такими критеріями з урахуванням належності до загальних методів пізнання всеохопного діалектичного методу й методів логіки прийнятна для будь-якого виду експертного дослідження, зокрема судово-ветеринарної експертизи. Схема та послідовність застосування методів дослідження можуть змінюватися залежно від питань, поставлених судово-ветеринарному експертові, кількості та стану об’єктів, наданих для дослідження. Функції спеціальних методів судово-ветеринарної експертизи виконують методики клінічної діагностики хвороб тварин і методики патоморфологічної діагностики, які покликані розв’язувати конкретні завдання судово-ветеринарної експертизи. Так, методики клінічної діагностики хвороб тварин спрямовані на встановлення судово-ветеринарного діагнозу живої підекспертної тварини з ознаками травм, хвороб, каліцтва, а також визначення ступеня тяжкості шкоди, заподіяної здоров’ю тварини, тощо. Методики патоморфологічної діагностики використовують для постановки посмертного судово-ветеринарного діагнозу, визначення ступеня тяжкості шкоди, заподіяної здоров’ю тварини, виявлення ознак насильницької смерті

The effect of superabsorbent and different rates of the local fertilizer on garlic productivity in the forest-steppe of Ukraine

Saabunud: 25.02.2022 Aktsepteeritud: 06.06.2022 Avaldatud veebis: 06.06.2022 Vastutav autor: Viacheslav YatsenkoThis study aimed to determine the effect of different rates of topical fertilizers on the background of superabsorbent polymers (absorbents; SAP) on plant growth, pigments content in leaves and activity of antioxidant enzymes in leaves and soil, yield and nutritional value of products. For this purpose, an absorbent at the rate of 15 kg ha–1 and fertilizers were applied, spread on the soil surface 100% (control), and locally in the furrows when planting at the rate of 25, 50, 75, and 100% of the recommended rate were applied. The results showed that the use of superabsorbent polymers (SAP) and the local application of fertilizers with increasing their rate, a significant increase in chlorophyll b and the number of chlorophylls. However, the use of SAP reduced the activity of antioxidant enzymes in the leaf (superoxide dismutase by 9.5–23.2%; glutathione S-transferase by 7.4–13.4%; peroxidase by 8.4–19.0%). The bulb’s weight with the absorbent increased by 31.2–45.4% compared to similar options without the introduction of absorbent. The local fertilizer without absorbent increased garlic yield by 3.5–13.9% relative to control. With the introduction of the absorbent, the local application of fertilizers contributed to the increase of yield by 4.2–25.4%. The application of fertilizers at the rate of 50 and 75% separately and together with the absorbent contributed to the improvement of nutritional value (dry matter, ash, proteins and carbohydrates, fat and caloric content of products). In conclusion, the combination of SAP with local fertilization in crop production technology can be used in today's dynamic climate conditions, due to their beneficial effects on plant productivity and savings and efficient use of water and fertilizers. Further research consists of a more detailed study of the rate of application of absorbents, the duration of their effective action, and the rate and ratio of nutrients

THE IMPACT OF THE PURPOSEFUL USE OF INFORMATION RESOURCES ON THE DEVELOPMENT AND REGULATION OF GEOPOLITICAL PROCESSES

Objective: The article examines the role of information resources in the formation of the modern geopolitical world picture. Results: It has been shown that the globalization processes are subordinated to one geopolitical goal, so they often provoke the chaotization of the world space. The dominance of destructive elements in interstate relations leads to the division of countries into objects and subjects of world politics, which is largely a consequence of ideologically directed information flows. The article highlights the actual problem of our time, which consists in regulating geopolitical processes in the interests of all societies as equal subjects. The authors prove the need for constant reference to the best traditions accumulated by leading Russian philosophers. Conclusion: The authors believe that adequate management of information flows creates conditions for optimizing the interaction of various geopolitical elements. The article shows the real prospects for a sustainable global-regional world order, which are possible with a dialectical approach to information resources and their role in the formation of a new world community

Composition of spherules and lower mantle minerals, isotopic and geochemical characteristics of zircon from volcaniclastic facies of the Mriya lamproite pipe

The article presents the results of studying the rocks of the pyroclastic facies of the Mriya lamproite pipe, located on the Priazovsky block of the Ukrainian shield. In them the rock's mineral composition includes a complex of exotic mineral particles formed under extreme reduction mantle conditions: silicate spherules, particles of native metals and intermetallic alloys, oxygen-free minerals such as diamond, qusongite (WC), and osbornite (TiN). The aim of the research is to establish the genesis of volcaniclastic rocks and to develop ideas of the highly deoxidized mantle mineral association (HRMMA), as well as to conduct an isotopic and geochemical study of zircon. As a result, groups of minerals from different sources are identified in the heavy fraction: HRMMA can be attributed to the juvenile magmatic component of volcaniclastic rocks; a group of minerals and xenoliths that can be interpreted as xenogenic random material associated with mantle nodules destruction (hornblendite, olivinite and dunite xenoliths), intrusive lamproites (tremolite-hornblende) and crystalline basement rocks (zircon, hornblende, epidote, and granitic xenoliths). The studied volcaniclastic rocks can be defined as intrusive pyroclastic facies (tuffisites) formed after the lamproites intrusion. Obviously, the HRMMA components formed under extreme reducing conditions at high temperatures, which are characteristic of the transition core-mantle zone. Thus, we believe that the formation of primary metal-silicate HRMMA melts is associated with the transition zone D"

Визначення впливу використання зерна маша на струкруроутворюючі показники м’ясо-рослинних систем на основі м’яса телятини, свинини, курятини

This paper reports a study into the use of germinated mungbean as a promising raw material influencing the structure-forming indicators of meat systems during the production of meat-vegetable sausages. The content of iodine in the germinated mungbean and its anatomical parts has been examined using solutions of potassium iodide. A change in the phytic acid content and size of phytin globoloids has been established in mungbean malt depending on germination conditions. The influence of flour from germinated mungbean on the moisture-binding, moisture-retaining, fat-retaining abilities, as well as on the pH of meat systems based on veal meat, pork, chicken has been investigated. The reported set of studies is important as the defined patterns could make it possible to devise technologies for meat-vegetable sausages, to expand the range of enriched meat products. The result of this study has established that the degree of biotransformation of iodine into beans is influenced by the protein content in the native beans. Almost 90...95 % of iodine is accumulated in the cotyledons of beans in the protein fraction, 5...10 % ‒ in sprouts and roots. The rational range of potassium iodide concentrations in the germination solution is 76.5 g per 1,000 cm3, over 48 hours. Prolonging the germination time leads to microbiological damage to the bean mass. The germination process affects the reduction of phytic acid content, which is confirmed by a decrease in the diameter of phytin globoloids. It is rational to use in meat systems based on pork meat and veal meat 10 % of the developed flour by reducing meat raw materials. With this ratio of formulation ingredients, the maximum increase in the moisture-binding, moisture-retaining, and fat-retaining capacities of these meat systems is achieved. In the meat systems based on chicken meat, it is possible to increase a replacement part of up to 15 %. The reported set of studies is useful and important because it could form the basis for devising the technologies of meat-vegetable sausages to meet the needs of different segments of consumersПроведено исследование использования пророщенного зерна маша на структурообразующие показатели мясных систем, как перспективного сырья при производстве мясо-растительных колбасных изделий. Исследовано содержание йода в пророщеном зерне маша и его анатомических частях, используя растворы йодида калия. Изучено изменение содержания фитиновой кислоты и размер фитиновых глоболоидов в солоде зерен маша в зависимости от условий проращивания. Исследовано влияние муки из пророщенного зерна маша на влагосвязивающую, влагоудерживающую, жироудерживающую способность и рН мясных систем на основе мяса телятины, свинины, курятины. Проведение данного комплекса исследований является важным, потому что полученные закономерности позволят разработать технологии мясо-растительных колбасных изделий, расширить ассортимент обогащенных мясных продуктов. В результате исследования установлено, что на степень биотрансформации йода в зерно влияет содержание белка в не пророщеном зерне. Около 90...95 % йода аккумулируется в семядолях зерна в белковой фракции, 5...10 % в ростках и корнях. Рациональный диапазон концентраций йодида калия в растворе для проращивания составляет 76,5 г на 1000 см3 в течение 48 часов. Увеличение времени проращивания приводит к микробиологическому ухудшению зерновой массы Процесс проращивания влияет на уменьшение содержания фитиновой кислоты, что подтверждается уменьшением диаметра фитиновых глоболоидов Рационально использовать в мясных системах на основе мяса свинины и телятины 10 % разработанной муки за счет уменьшения мясного сырья. При таком соотношении рецептурных ингредиентов получаем максимальное повышение влагосвязывающеей, влагоудерживающей и жироудерживающей способности исследуемых мясных систем. В мясных системах на основе мяса курицы возможно увеличенин доли замены до 15 %. Проведенный комплекс исследований будет полезным и важным потому, что ляжет в основу разработки технологий мясо-растительных колбасных изделий для удовлетворения потребностей различных сегментов потребителейПроведено дослідження використання пророщеного зерна маша на структуроутворюючі показники м’ясних систем, як перспективної сировини під час виробництва м'ясо-рослинних ковбасних виробів. Досліджено вміст йоду у пророщеному зерні маша та його анатомічних частинах використовуючи розчини йодида калію. Визначено зміну вмісту фітинової кислоти та розмір фітинових глоболоїдів у солоді зерен маша залежно від умов пророщення. Досліджено вплив борошна з пророщеного зерна маша на вологозвязуючу, вологоутримуючу, жироутримуючу здатність та рН мясних систем на основі мяса телятини, свинини, курятини. Проведення даного комплексу досліджень є важливим, тому, що отримані закономірності дозволять розробити технології м'ясо-рослинних ковбасних виробів, розширити асортимент збагачених мясних продуктів. В результаті дослідження встановлено, що на ступінь біотрансформації йоду в зерно має вплив вміст білка у нативному зерні. Майже 90…95 % йоду акумулюється у сім’ядолях зерна у білковій фракції, 5…10 % у паростках та корінцях. Раціональний діапазон концентрацій йодида калію у розчині для пророщування становить 76,5 г на 1000 см3, протягом 48 год. Збільшення часу пророщування призводить до мікробіологічного псування зернової маси. Процес пророщення впливає на зменшення вмісту фітинової кислоти, що підтверджено зменшенням діаметру фітинових глоболоїдів. Раціонально використовувати в мясних системах на основі мяса свинини та телятини 10 % розробленого борошна за рахунок зменшення мясної сировини. За такого співвідношення рецептурних інгредієнтів досягаєься максимальна підвищення вологозвязуючої, вологоутримуючої та жироутримуючої здатності даних мясних сисем. У мясних системах на основі мяса куриці можливо збільнешя частки заміни до 15 %. Проведений комплекс досліджень є корисними і важливими тому, що ляже в основу розробки технологій м'ясо-рослинних ковбасних виробів для задоволення потреб різних сегментів споживачі