УРОГЕНІТАЛЬНІ РОЗЛАДИ У ЖІНОК, ЩО ПЕРЕНЕСЛИ РАДИКАЛЬНІ ОПЕРАЦІЇ НА МАТЦІ

The aim of the study – to determine early diagnostic predictors of genitourinary syndrome based on the assessment of the frequency and structure of urogenital dysfunction in the remote period after hysterectomy performed for uterine fibroids. Materials and Methods. We observed for 5 years 100 women aged 40 to 50 years who underwent radical surgery for uterine fibroids, where 40 women underwent hysterectomy with transabdominal access, 30 patients – classic transvaginal hysterectomy, and 30 – transvaginal hysterectomy associated with laparoscopic access. Results and Discussion. Of the 58 patients with urological disorders, 44.8 % were diagnosed with dysuric manifestations in the case of transabdominal hysterectomy, 27.6 % in the case of transvaginal hysterectomy, and 10.3 % in the case of transvaginal hysterectomy associated with laparoscopic access. It should be noted that the proportion of cysturethritis in the case of hysterectomy increased by the fifth year after surgery in 3.0 times – from 7.0 % to 21.0 %, the most significant in patients after abdominal hysterectomy. Urological manifestations such as pollakiuria, incomplete bladder emptying, stress incontinence and imperative urinary incontinence showed the highest severity also in patients after transabdominal and classic transvaginal hysterectomy with a history of surgical treatment of 5 years or more, the lowest degree in the case of LAVH. Similarly, the lowest scores for all domains of the sexual dysfunction questionnaire were found in the group with hysterectomy with transabdominal and classic transvaginal access, where underestimated sexual function was diagnosed compared to the healthy population (<27 points in 22.5 % and in 36.7 % of cases, respectively). Conclusions. Thus, every third patient before the fifth year of monitoring after hysterectomy noted pelvic floor failure and signs of cysto-rectocele I-II degree, pelvic floor relaxation syndrome, and the severity of genitourinary disorders directly depended on surgical techniques, age when treatment and degree of hypoestrogenism.Цель исследования – определение ранних диагностических предикторов генитоуринарного синдрома на основе оценки частоты и структуры урогенитальной дисфункции в отдаленном периоде после гистерэктомии, выполненной по поводу миомы матки. Материалы и методы. Под нашим наблюдением в течение 5 лет находилось 100 женщин в возрасте от 40 до 50 лет, перенесших радикальное оперативное вмешательство по поводу миомы матки, где у 40 женщин было проведено гистерэктомию с трансабдоминальным доступом, у 30 пациенток – классическую трансвагинальную гистерэктомию и у 30 – LAVH. Результаты исследования и их обсуждение. Из 58 пациенток с урологическими нарушениями у 44,8 % дизурические проявления были диагностированы в случае трансабдоминальной гистерэктомии, у 27,6 % – в случае трансвагинальной гистерэктомии, и в 10,3 % наблюдений – в случае трансвагинальной гистерэктомии, ассоциированной с лапароскопическим доступом. Следует отметить, что доля проявлений цистуретрита в случае гистерэктомии возрастала до пятого года после оперативного оздоровления в 3,0 раза – с 7,0 до 21,0 %, наиболее весомо у пациенток после абдоминальной гистерэктомии. Такие урологические проявления, как поллакиурия, неполное опорожнение мочевого пузыря, стрессовая инконтинентация и императивное недержание мочи, продемонстрировали самую высокую степень тяжести также у пациенток после трансабдоминальной и классической трансвагинальной гистерэктомии с давностью оперативного лечения 5 лет и более, наименьшая степень была верифицирована в случае лапароскопической гистерэктомии. Аналогично, наиболее низкие результаты по всем доменам опросника сексуальной дисфункции установлены в группе с гистерэктомией с трансабдоминальным и классическим трансвагинальным доступом, где диагностирована заниженная сексуальная функция по сравнению со здоровой популяцией (< 27 баллов в 22,5 и в 36,7 % случаев соответственно). Выводы. Таким образом, каждая третья пациентка к пятому году мониторинга после гистерэктомии отмечала несостоятельность тазового дна и признаки цисто-ректоцеле I–II степени, синдром релаксации тазового дна, а степень выраженности генитоуринарных расстройств напрямую зависела от оперативных техник, возраста, когда было проведено оперативное лечение, и степени гипоэстрогении.Мета дослідження – визначення ранніх діагностичних предикторів генітоуринарного синдрому на основі оцінки частоти і структури урогенітальної дисфункції у віддаленому періоді після гістеректомії, виконаної з приводу міоми матки. Матеріали та методи. Під нашим спостереженням протягом 5 років перебували 100 жінок у віці від 40 до 50 років, які перенесли радикальне оперативне втручання із приводу міоми матки, де у 40 жінок було проведено гістеректомію із трансабдомінальним доступом, у 30 пацієнток – класичну трансвагінальну гістеректомію і у 30 – LAVH. Результати дослідження та їх обговорення. Із 58 пацієнток з урологічними порушеннями у 44,8 % дизуричні прояви були діагностовані у випадку трансабдомінальної гістеректомії, у 27,6 % – у випадку трансвагінальної гістеректомії і у 10,3 %  спостережень – у випадку трансвагінальної гістеректомії, асоційованої із лапароскопічним доступом. Слід відмітити, що частка проявів цистуретриту у випадку гістеректомії зростала до п’ятого року після оперативного оздоровлення у 3,0 рази – з 7,0 до 21,0 %, найбільш вагомо у пацієнток після абдомінальної гістеректомії. Такі урологічні прояви, як полакіурія, неповне спорожнення сечового міхура, стресова інконтинентація та імперативне нетримання сечі, продемонстрували найвищий ступінь тяжкості також у пацієнток після трансабдомінальної і класичної трансвагінальної гістеректомії з давністю оперативного лікування 5 років і більше, найменший ступінь було верифіковано у випадку лапароскопічної гістеректомії. Аналогічно, найбільш низькі результати за всіма доменами опитувальника сексуальної дисфункції встановлено у групі з гістеректомією із трансабдомінальним та класичним трансвагінальним доступом, де діагностовано занижену сексуальну функцію порівняно зі здоровою популяцією (< 27 балів у 22,5 та у 36,7 % випадків відповідно). Висновки. Таким чином, кожна третя пацієнтка до п’ятого року моніторингу після гістеректомії відмічала неспроможність тазового дна та ознаки цисто-ректоцеле І–ІІ ступенів, синдром релаксації тазового дна, а ступінь вираження генітоуринарних розладів напряму залежав від оперативних технік, віку, коли було проведено оперативне лікування, та ступеня гіпоестрогенії

Вопросы радикальности хирургического лечения злокачественных опухолей сердца

Цель. Определить методы диагностики и хирургического лечения, направленные на максимально радикальное удаление злокачественной опухоли сердца. Материалы и методы. В Институте сердечно-сосудистой хирургии имени Н. М. Амосова НАМН Украины с 1970 по 01.01.2018 г. проведено лечение 912 пациентам с опухолями сердца, в том числе 63 (6,9%) пациентам со злокачественными новообразованиями сердца различного вида и локализации. Результаты. Операции выполнены 62 больным, из них у 51 (82,3%) - с использованием искусственного кровообращения. Госпитальная летальность при хирургическом лечении злокачественных опухолей сердца составила 22,6% (умерли 14 больных). У 20 (32,3%) больных, которым выполнены условно радикальные кардиохирургические вмешательства с использованием искусственного кровообращения, отмечен хороший гемодинамический эффект. Выводы. Для достижения условной радикальности операции и максимального гемодинамического эффекта в целом ряде наблюдений необходимо применение расширенных методик реконструкции поврежденных структур сердца в сочетании с активной дезинтоксикационной терапией и безотлогательной химиотерапией

Fora do processo, dentro da comunidade: Um estudo sobre possibilidades e limites de uma justiça participativa

Tese de doutoramento em Direito, Justiça e Cidadania no Século XXI, apresentada à Faculdade de Economia da Universidade de CoimbraA tese, situada no campo da sociologia jurídica dos tribunais, objetiva discutir de que forma a Justiça Federal deve atuar em territórios e comunidades em situação de vulnerabilidade para garantir o efetivo acesso à justiça e direitos. Em se tratando de um ramo do Poder Judiciário brasileiro competente para julgar os conflitos em face do próprio Estado federal, esta forma de atuação, proveniente do mesmo Estado maximiza a tensão entre regulação e emancipação social, razão pela qual adota-se como marco teórico o pensamento de Boaventura de Sousa Santos. Desta tensão, emergem três dimensões analisadas neste trabalho: a atuação do Estado (Poder Judiciário) nas sociedades contemporâneas, o pluralismo jurídico e o acesso à justiça e direitos. Com base na literatura sobre o tema, foi possível formular a hipótese geral de que a atuação inspirada nos três pilares do Programa Justiça Comunitária, coordenado pela Juíza Gláucia Falsarella Foley no Tribunal de Justiça do Distrito Federal, a saber, educação para os direitos, formação de redes e mediação extraprocessual tem grandes contribuições a dar. A pesquisa de campo, baseada na pesquisa ação participativa de Orlando Fals Borda, e na metodologia de Boaventura de Sousa Santos, é realizada na Cidade de Deus e no Complexo do Alemão, no âmbito do programa Casa de Direitos e do projeto Justiça Aqui. A conclusão nos fez redefinir a pergunta de tese de “como deve atuar”, para “em que condições a atuação pode ser emancipatória”, nos auxiliando na formulação do conceito de justiça participativa.The thesis, located in the field of social legal studies of courts, aims to discuss how the federal courts should act in territories and communities in vulnerable situations to ensure effective access to justice and rights. In the case of a branch of the relevant brazilian judiciary power to judge the conflicts against the own federal state, this form of action, which comes from the state itself, maximizes the tension between regulation and social emancipation, that is the reason why it is adopted as theoretical framework of Boaventura de Sousa Santos. This tension gives rise to three dimensions that are analyzed in this work: the role of the state in contemporary societies, legal pluralism and access to justice and rights. Based on the researches on this subject, it was possible to formulate a general hypothesis that the performance inspired by the three pillars of the Community Justice Program, coordinated by Judge Gláucia Falsarella Foley in the Court of State Justice of the Federal District, namely, education for rights, networks and extraprocessual mediation, has major contributions to make. The field research is based on participatory action research from Orlando Fals Borda, and in the Boaventura de Sousa Santos’s methodology. It is held in Cidade de Deus and in Complexo do Alemão, within the programs Casa dos Direitos (House of Rights) and Justiça Aqui (Justice Here). The conclusion made us redefine the question of thesis from “how it must act” to “which the performance conditions can be emancipatory” in assisting in the formulation of the concept of participatory justice

Helium production technology based on natural gas combustion and beneficial use of thermal energy

Helium is widely used in all industries, including power plant engineering. In recent years, helium is used in plants operating by the Brayton cycle, for example, in the nuclear industry. Using helium-xenon mixture in nuclear reactors has a number of advantages, and this area is rapidly developing. The hydrodynamics and mass transfer processes in single tubes with various cross-sections as well as in inter-channel space of heating tube bundle were studied at the Institute of Thermophysics, Siberian Branch of the Russian Academy of Sciences. Currently, there is a strongest shortage in helium production. The main helium production method consists in the liquefaction of the natural gas and subsequent separation of helium from remaining gas with its further purification using membranes

Оцінка якості життя після гістеректомії з опортуністичною сальпінгектомією з приводу міоми матки вагінальним і абдомінальним доступами

The aim of the research – to identify violations of quality of life after hysterectomy with opportunistic salpingectomy, considering different approaches to surgery. Materials and methods. Quality of life assessments of hysterectomy with opportunistic salpingectomy for uterine fibroids were performed in 160 women of reproductive age, who were divided into two groups: I – 90 patients with vaginal access, and II – 70 patients with abdominal access. The control group included 50 women with asymptomatic fibroids of reproductive age. The diagnostic algorithm included a physical examination, ultrasound examination of the pelvic organs, assessment of urogenital dysfunction questionnaire using the MOS SF-36 questionnaire; to identify signs of vegetative changes in Wayne, to assess general fatigue, physical and mental fatigue MFI-20 was performed using a standardized POP-Q system. Results. The leading violations of quality-of-life parameters are general somatic symptoms 107 (66.9±6.0 %), psycho-emotional disorders 89 (55.6±6.7 %), genitourinary and sexual disorders 39 (24.4±3.0 %). Among the most common somatic ones – complaints of headaches, edema and fluctuations in blood pressure. The dominance of asthenic, anxiety and depressive disorders among psycho-emotional disorders has been established. The diagnosis of “organic asthenic disorder” was established in 47 (52.2±9.7 %) and 39 (55.7±7.3 %), respectively, in the groups of examined patients. Vaginal hysterectomy causes more increase in the proportion of urogenital disorders 25 27.7±8.3 %) compared to control – 7 (14.0±4.8 %) (p<0.05). An ultrasound examination showed a 2.25-fold increase in ovarian volume one month after the hysterectomy, and a reduction in ovarian tissue volume in both study groups 2 years after surgery. Conclusions. Hysterectomy with opportunistic salpingectomy affects the parameters of quality of life. The leading violations of quality-of-life parameters are general somatic symptoms, psycho-emotional disorders without statistically significant difference in groups, but the indicators are better in group I. The minimal effect on ovarian function and size was determined – 2 years after surgery, there was a decrease in ovarian tissue volume in both study groups, but statistically significant – in the second group (3.12±0.7 cm3, p<0.05) against the data control (5.82±1.7 cm3). Although the results showed a more frequent manifestation of pelvic floor descent in vaginal access, quality of life parameters were higher in these patients. Given its safety, efficiency and cost-effectiveness, it is advisable to choose it as a method of choiceЦель исследования – выявить нарушение параметров качества жизни после гистерэктомии с оппортунистической сальпингэктомией с учетом различных доступов оперативного вмешательства. Материалы и способы. Проведена оценка влияния на качество жизни гистерэктомии с оппортунистической сальпингэктомией по поводу миомы матки, у 160 женщин репродуктивного возраста, которые были разделены на две группы: I – 90 пациенток с вагинальным доступом и II – 70 пациенток с абдоминальным доступом. В контрольную группу вошли 50 женщин с бессимптомной миомой репродуктивного возраста. К диагностическому алгоритму включено проведение физикального осмотра, ультразвукового исследования органов малого таза, оценку урогенитальной дисфункции анкетирования с помощью опросника MOS SF-36; для выявления признаков вегетативных изменений Уэйна., для оценки общей усталости, физической и умственной утомляемости MFI-20. проводили с использованием стандартизированной системы POP-Q. Результаты. Ведущими нарушениями параметров качества жизни являются общесоматические симптомы 107 (66,9±6,0 %), психоэмоциональные расстройства 89 (55,6±6,7 %), генитоуринарные и сексуальные нарушения 39 (24,4±3,0 %). Среди общесоматических чаще всего – жалобы на головные боли, отеки и колебания артериального давления. Установлено преобладание астенических, тревожных и депрессивных расстройств среди расстройств психоэмоциональной сферы. Диагноз «органическое астеническое расстройство» был установлен у 47 (52,2±9,7 %) и 39 (55,7±7,3 %) соответственно по группам обследованных пациенток. Вагинальная гистерэктомия больше обуславливает рост доли урогенитальных расстройств 25 (27,7±8,3 %) по сравнению с контролем – 7 (14,0±4,8 %) (р<0,05). По результатам ультразвукового исследования через месяц после гистерэктомии выявлен рост объема яичников примерно в 2,25 раза, а через 2 года после операции получено уменьшение объема яичниковой ткани в обеих исследуемых группах. Выводы. Гистерэктомия с оппортунистической сальпингэктомией оказывает влияние на параметры качества жизни. Ведущими нарушениями параметров качества жизни являются общесоматические симптомы, психоэмоциональные расстройства без статистически значимой разницы по группам, но показатели лучше в I группе. Определено минимальное влияние на функцию и размеры яичников – через 2 года после операции, получено уменьшение объема яичниковой ткани в обеих исследуемых группах, однако статистически значимо – во второй группе (3,12±0.7 см3 р<0,05) против данных контрольной (5,82±1.7 см3). Хотя результаты продемонстрировали более частую манифестацию десценции тазового дна при влагалищном доступе, параметры качества жизни были выше у этих пациентов. Учитывая при этом его безопасность, эффективность и экономическое обоснование, целесообразно выбирать его как метод выбораМета дослідження – виявити порушення параметрів якості життя після гістеректомії із опортуністичною сальпінгектомією із врахуванням різних доступів оперативного втручання. Матеріали та методи. Проведено оцінки впливу на якість життя гістеректомії з опортуністичною сальпінгектомією з приводу міоми матки, у 160 жінок репродуктивного віку, які були розділені на дві групи: І - 90 пацієнток із вагінальним доступом, та ІІ - 70 пацієнток, із абдомінальним доступом. У контрольну групу увійшли 50 жінок із безсимптомною міомою репродуктивного віку. До діагностичного алгоритму включали проведення фізикального огляду, ультразвукового дослідження органів малого тазу, оцінку урогенітальної дисфункції aнкетувaння зa допомогою опитувaльникa MOS SF-36; для виявлення ознак вегетативних змін Вейна., для оцінки загальної втоми, фізичної та розумової втомлюваності MFI-20. проводили із використанням стандартизованої системи POP-Q. Результати. Провідними порушеннями параметрів якості життя є загальносоматичні симптоми 107 (66,9±6,0 %), психоемоційні розлади 89 (55,6±6,7 %), генітоуринарні та сексуальні порушення 39 (24,4±3,0 %). Серед загальносоматичних найчастіше - скарги на головні болі, набряки та коливання артеріального тиску. Встановлено домінування астенічних, тривожних та депресивних розладів серед розладів психоемоційної сфери. Діагноз «органічний астенічний розлад» був встановлений у 47 (52,2±9,7 %) та 39 (55,7±7,3 %) відповідно по групах обстежених пацієнток. Вагінальна гістеректомія більше обумовлює зростання частки урогенітальних розладів 25 27,7±8,3 %) порівняно із контролем – 7 (14,0±4,8 %) (р<0,05). За результатами ультразвукового дослідження через місяць після гістеректомії, виявлено зростання об’єму яєчників приблизно у 2,25 рази, а через 2 роки після операції, отримано зменшення об’єму яєчникової тканини у обох досліджуваних групах. Висновки. Гістеректомія з опортуністичною сальпінгектомією чинить вплив на параметри якості життя. Провідними порушеннями параметрів якості життя є загальносоматичні симптоми, психоемоційні розлади без статистично значущої різниці по групах, але показники кращі в І групі. Визначено мінімальний вплив на функцію і розміри яєчників – через 2 роки після операції, отримано зменшення об’єму яєчникової тканини у обох досліджуваних групах, проте статистично значуще - у другій групі (3,12±0.7 см3, р<0,05) проти даних контрольної (5,82±1.7 см3). Хоча результати продемонстрували частішу маніфестацію десценції тазового дна при вагінальному доступі, параметри якості життя були вищі у цих пацієнтів. Враховуючи при цьому його безпечність, ефективність та економічне обгрунтовання доцільно обирати його як метод вибор

Employee Attrition: What Makes an Employee Quit?

Albeit to varying degrees, employee attrition is a costly challenge faced by many employers \cite{kantor}. In this paper, we present a model for predicting employee attrition, as well as discuss the serious ethical implications of using such a model within organizations. To accomplish this, we examined publicly available data from the Office of Personnel Management, the Bureau of Labor Statistics, and IBM. With these sources, we determined a set of statistically significant factors that correlate to an employee’s decision to quit, and determined to which types of occupations our model may be applied. After applying Principal Component Analysis and classification methods K-Nearest Neighbors and Random Forest, it was Logistic Regression that allowed us to simplify the model and predict employee quits with the highest accuracy of our testing methods, achieving a greater than seventy-four percent success rate