Определение 2,4-дихлорфеноксиуксусной кислоты и ее метаболита в почвах методом газовой хроматографии-масс-спектрометрии после предварительного концентрирования с применением магнитного угля на основе рисовой шелухи

A method for determining 2,4-dichlorophenoxyacetic acid (2,4-D) and its metabolite 2,4-dichlorophenol (2,4-DСР) in soils is proposed. 2,4-D and 2,4-DСР were extracted from the soil by an alkali solution. The analytes were recovered from the extract using a sorbent based on magnetite nanoparticles and coal obtained by burning rice husk, and desorbed by methanol. 2,4-D and 2,4-DСР in the concentrate thus obtained were converted to methyl esters and determined using the GC-MS method. The quantification limit (LOQ) of 2,4-D and 2,4-DCP were 3.0 μg/kg and 0.08 μg/kg, respectively. Leached black soil (from the border of Stavropol and Krasnodar Territories) was selected as a real object for analyzing the distribution of the herbicide "Ballerina" (ethylhexyl ester of 2,4-D) and its degradation product. A day after applying the herbicide, the concentration of 2,4-D in the surface layer of the soil was 119 μg/kg. Atmospheric precipitation has a significant effect on motion of 2,4-D along the soil profile. The most significant decrease in the concentration of 2,4-D was observed between 3 and 10 days after application of the herbicide. A month after application of the herbicide, the concentration of 2,4-D was 31, 18 and 11 μg/kg at the depths of 10, 30 and 50 cm, respectively; no 2,4-D was detected in the surface soil layer. Detectable amounts of 2,4-DСР appeared on 16-th day after application of the herbicide; 2,4-DСР degrades much slower than 2,4-D. After 1.5 months, the concentration of 2,4-DСР was 0.53, 0.45 and 0.22 μg/kg at the depths of 10, 30 and 50 cm, respectively. At the same time, 2,4-D was not detected throughout the soil profile. Keywords: determination, 2,4-dichlorophenoxyacetic acid, concentration, magnetic sorbents, magnetic carbon, rice husk, soil.Предложен способ определения 2,4-дихлорфеноксиуксусной кислоты (2,4-Д) и ее метаболита – 2,4-дихлорфенола (2,4-ДХФ) в почвах. 2,4-Д и 2,4ДХФ из почвы выделяли экстракцией раствором щелочи. Из экстракта аналиты извлекали с помощью сорбента на основе наночастиц магнетита и угля, полученного сжиганием рисовой шелухи, и десорбировали метанолом. В полученном концентрате 2,4-Д и 2,4-ДХФ переводили в метиловые эфиры и определяли их методом ГХ-МС. Пределы обнаружения 2,4-Д и 2,4-ДХФ составили соответственно 3.0 и 0.08 мкг/кг. В качестве реального объекта для анализа распределения гербицида «Балерина» (этилгексиловый эфир 2,4-Д) и его продукта деградации выбран выщелоченный чернозем (граница Ставропольского и Краснодарского краев). Через день после внесения препарата концентрация 2,4-Д в поверхностном слое почвы составила 119 мкг/кг. Существенное влияние на продвижение 2,4-Д по почвенному профилю оказывает выпадение осадков. Наибольшее снижение концентрации 2,4-Д установлено между 3 и 10 днями после внесения препарата. Через месяц после применения гербицида концентрации 2,4-Д составили 31, 18 и 11 мкг/кг на глубинах 10, 30 и 50 см соответственно, в поверхностном слое почвы 2,4-Д не обнаружен. 2,4-ДХФ в детектируемых количествах присутствовал на 16 день после применения гербицида, его деградация протекает значительно медленнее 2,4-Д. Через 1.5 месяца концентрация 2,4-ДХФ составила 0.53, 0.45 и 0.22 мкг/кг на глубинах 10, 30 и 50 см соответственно. В этот же срок 2,4-Д по всему почвенному профилю не обнаружен.Ключевые слова: определение, 2,4-дихлорфеноксиуксусная кислота, концентрирование, магнитные сорбенты, магнитный уголь, рисовая шелуха, почва

Determination of 2,4-dichlorophenoxyacetic acid and its metabolite in soils by gas chromatography-mass spectrometry after pre-concentration using magnetic charcoal based on rice husk

Предложен способ определения 2,4-дихлорфеноксиуксусной кислоты (2,4-Д) и ее метаболита – 2,4-дихлорфенола (2,4-ДХФ) в почвах. 2,4-Д и 2,4ДХФ из почвы выделяли экстракцией раствором щелочи. Из экстракта аналиты извлекали с помощью сорбента на основе наночастиц магнетита и угля, полученного сжиганием рисовой шелухи, и десорбировали метанолом. В полученном концентрате 2,4-Д и 2,4-ДХФ переводили в метиловые эфиры и определяли их методом ГХ-МС. Пределы обнаружения 2,4-Д и 2,4-ДХФ составили соответственно 3.0 и 0.08 мкг/кг. В качестве реального объекта для анализа распределения гербицида «Балерина» (этилгексиловый эфир 2,4-Д) и его продукта деградации выбран выщелоченный чернозем (граница Ставропольского и Краснодарского краев). Через день после внесения препарата концентрация 2,4-Д в поверхностном слое почвы составила 119 мкг/кг. Существенное влияние на продвижение 2,4-Д по почвенному профилю оказывает выпадение осадков. Наибольшее снижение концентрации 2,4-Д установлено между 3 и 10 днями после внесения препарата. Через месяц после применения гербицида концентрации 2,4-Д составили 31, 18 и 11 мкг/кг на глубинах 10, 30 и 50 см соответственно, в поверхностном слое почвы 2,4-Д не обнаружен. 2,4-ДХФ в детектируемых количествах присутствовал на 16 день после применения гербицида, его деградация протекает значительно медленнее 2,4-Д. Через 1.5 месяца концентрация 2,4-ДХФ составила 0.53, 0.45 и 0.22 мкг/кг на глубинах 10, 30 и 50 см соответственно. В этот же срок 2,4-Д по всему почвенному профилю не обнаружен.A method for determining 2,4-dichlorophenoxyacetic acid (2,4-D) and its metabolite 2,4-dichlorophenol (2,4-DСР) in soils is proposed. 2,4-D and 2,4-DСР were extracted from the soil by an alkali solution. The analytes were recovered from the extract using a sorbent based on magnetite nanoparticles and coal obtained by burning rice husk, and desorbed by methanol. 2,4-D and 2,4-DСР in the concentrate thus obtained were converted to methyl esters and determined using the GC-MS method. The quantification limit (LOQ) of 2,4-D and 2,4-DCP were 3.0 μg/kg and 0.08 μg/kg, respectively. Leached black soil (from the border of Stavropol and Krasnodar Territories) was selected as a real object for analyzing the distribution of the herbicide "Ballerina" (ethylhexyl ester of 2,4-D) and its degradation product. A day after applying the herbicide, the concentration of 2,4-D in the surface layer of the soil was 119 μg/kg. Atmospheric precipitation has a significant effect on motion of 2,4-D along the soil profile. The most significant decrease in the concentration of 2,4-D was observed between 3 and 10 days after application of the herbicide. A month after application of the herbicide, the concentration of 2,4-D was 31, 18 and 11 μg/kg at the depths of 10, 30 and 50 cm, respectively; no 2,4-D was detected in the surface soil layer. Detectable amounts of 2,4-DСР appeared on 16-th day after application of the herbicide; 2,4-DСР degrades much slower than 2,4-D. After 1.5 months, the concentration of 2,4-DСР was 0.53, 0.45 and 0.22 μg/kg at the depths of 10, 30 and 50 cm, respectively. At the same time, 2,4-D was not detected throughout the soil profile

РадІацІйно-ІндукованІ абераціЇ хроМосоМ У онкогінекологічниХ ХвориХ тА ХвориХ З пухлИнамИ головИ тА шиЇ прИ променевіЙ терапіЇ нА лінійномУ прискорювачІ

Мета: Оцінка перебігу радіаційно-індукованих аберацій хромосом у лімфоцитах онкогінекологічних хворих та хворих з пухлинами голови та шиї впродовж променевої терапії на лінійному прискорювачі в залежності від локалізації пухлини.Методи: Обстежено 16 онкогінекологічних хворих та 12 пацієнтів з пухлинами голови та шиї при променевому лікуванні на лінійному прискорювачі. Лімфоцити культивували за стандартною методикою. Обстеження проводили до початку лікування, в середині курсу та наприкінці променевої терапії по отриманні сумарної осередкової дози у 40–44 Гр.Результати дослідження: Визначено особливості виходу та спектру радіаційно-індукованих цитогенетичних пошкоджень у лімфоцитах хворих під час мегавольтної променевої терапії. Монотонне зростання рівня аберацій хромосомного типу спостерігалося від початку до закінчення лікування в обох групах, темпи росту були різними в залежності від локалізації пухлин. Темпи зростання сумарної частоти аберацій хромосомного типу та окремих їх видів для онкогінекологічної групи були вищими за показники у групі хворих з пухлинами голови та шиї. Спектр клітин з абераціями розширювався в процесі променевої терапії. В середині курсу спостерігали клітини з 1–4 пошкодженнями для хворих з пухлинами голови та шиї та з 1–7 пошкодженнями – для онкогінекологічних хворих. В кінці курсу кількість аберацій на аберантну клітину дорівнювала 1–8 для обох груп. Розподіли частот аберацій хромосомного типу були наддисперсними відносно статистики Пуассона впродовж всього курсу променевого лікування в обох групах.Висновки: Дослідження перебігу радіаційно-індукованих аберацій виявило відмінності в характері накопичення цитогенетичних пошкоджень за дії мегавольтного випромінення від лінійного прискорювача в залежності від локалізації пухлини і, відповідно, від опроміненої фракції тіла. Отримані данні доповнять уявлення про наслідки фракціонованого терапевтичного мегавольтного опромінення для непухлинних тканин пацієнті

ВихіД абераціЙ хрОмОсОмнОгО типУ У онкогінекологічниХ ХвориХ прИ променевіЙ терапіЇ нА апаратІ РОКУС-АМ тА лінійномУ прискорювачІ Clinac 600C

Мета: Визначення рівня аберацій хромосомного типу у онкогінекологічних хворих впродовж променевої терапії в залежності від джерела опромінення.Методи: Обстежено групу з 36 онкогінекологічних хворих до початку лікування, в середині курсу та наприкінці дистанційної гамма-терапії 60Со на апараті РОКУС-АМ та мегавольтної терапії на лінійному прискорювачі Clinac 600C. Культивування лімфоцитів проводили за стандартною методикою впродовж 50–54 год. Аберації хромосомного типу виявляли за допомогою класичного цитогенетичного аналізу.Результати дослідження: Визначено особливості змін рівня аберацій хромосомного типу у лімфоцитах онкогінекологічних хворих під час дистанційної гамма-терапії 60Со на апараті РОКУС-АМ та мегавольтної терапії на лінійному прискорювачі Clinac 600C. Показано перевищення рівня цитогенетичних пошкоджень хромосомного типу над спонтанним у хворих до початку променевого лікування. Частота аберацій хромосомного типу в обох групах досить монотонно збільшувалась від початку до закінчення курсу променевого лікування, проте темпи росту відрізнялись в залежності від джерела опромінення і були вище у пацієнтів, що отримували променеву гамма-терапію 60Со. Спектр клітин з нестабільними абераціями хромосомного типу розширювався в ході променевої терапії. В середині курсу спостерігали клітини з 1–7 пошкодженнями для обох груп хворих. В кінці курсу кількість аберацій на аберантну клітину варіювала від 1 до 11 для пацієнтів після лікування на апараті РОКУС-АМ та від 1 до 9 – для хворих після курсу променевої терапії на лінійному прискорювачі. Розподіли частот аберацій хромосомного типу були наддисперсними відносно статистики Пуассона впродовж всього курсу променевого лікування в обох обстежуваних групах.Висновки: Вивчення радіаційно-індукованих аберацій хромосомного типу виявило схожі риси та відмінності в характері накопичення цих цитогенетичних пошкоджень в групах хворих в залежності від джерела опромінення. Результати дослідження свідчать про відсутність очікувано більшого генотоксичного впливу на лімфоцити пацієнтів при опроміненні на лінійному прискорювачі у порівнянні з апаратом РОКУС-АМ, не зважаючи на різницю у щільності опромінення. Отримані дані є вкрай важливими для коректної оцінки ефектів локального фракціонованого опромінення у непухлинних клітинах пацієнті

RENEB Inter-Laboratory Comparison 2021: The Dicentric Chromosome Assay

10.1667/RADE-22-00202.1Radiation Research1996556–57

RENEB Inter-Laboratory Comparison 2021: Inter-Assay Comparison of Eight Dosimetry Assays

10.1667/RADE-22-00207.1Radiation Research1996535-55