ВихіД абераціЙ хрОмОсОмнОгО типУ У онкогінекологічниХ ХвориХ прИ променевіЙ терапіЇ нА апаратІ РОКУС-АМ тА лінійномУ прискорювачІ Clinac 600C

Abstract

Мета: Визначення рівня аберацій хромосомного типу у онкогінекологічних хворих впродовж променевої терапії в залежності від джерела опромінення.Методи: Обстежено групу з 36 онкогінекологічних хворих до початку лікування, в середині курсу та наприкінці дистанційної гамма-терапії 60Со на апараті РОКУС-АМ та мегавольтної терапії на лінійному прискорювачі Clinac 600C. Культивування лімфоцитів проводили за стандартною методикою впродовж 50–54 год. Аберації хромосомного типу виявляли за допомогою класичного цитогенетичного аналізу.Результати дослідження: Визначено особливості змін рівня аберацій хромосомного типу у лімфоцитах онкогінекологічних хворих під час дистанційної гамма-терапії 60Со на апараті РОКУС-АМ та мегавольтної терапії на лінійному прискорювачі Clinac 600C. Показано перевищення рівня цитогенетичних пошкоджень хромосомного типу над спонтанним у хворих до початку променевого лікування. Частота аберацій хромосомного типу в обох групах досить монотонно збільшувалась від початку до закінчення курсу променевого лікування, проте темпи росту відрізнялись в залежності від джерела опромінення і були вище у пацієнтів, що отримували променеву гамма-терапію 60Со. Спектр клітин з нестабільними абераціями хромосомного типу розширювався в ході променевої терапії. В середині курсу спостерігали клітини з 1–7 пошкодженнями для обох груп хворих. В кінці курсу кількість аберацій на аберантну клітину варіювала від 1 до 11 для пацієнтів після лікування на апараті РОКУС-АМ та від 1 до 9 – для хворих після курсу променевої терапії на лінійному прискорювачі. Розподіли частот аберацій хромосомного типу були наддисперсними відносно статистики Пуассона впродовж всього курсу променевого лікування в обох обстежуваних групах.Висновки: Вивчення радіаційно-індукованих аберацій хромосомного типу виявило схожі риси та відмінності в характері накопичення цих цитогенетичних пошкоджень в групах хворих в залежності від джерела опромінення. Результати дослідження свідчать про відсутність очікувано більшого генотоксичного впливу на лімфоцити пацієнтів при опроміненні на лінійному прискорювачі у порівнянні з апаратом РОКУС-АМ, не зважаючи на різницю у щільності опромінення. Отримані дані є вкрай важливими для коректної оцінки ефектів локального фракціонованого опромінення у непухлинних клітинах пацієнті