Вміст карбонових кислот у насінні Nigella sativa та N. damascenа

Topicality. Despite the use of seeds of several species of Nigella L. genus in different countries folk medicine andthe availability of experimental data on their ability to detect a number kinds of biological activity, these plants raw materials are not included to Ukrainian and worlds’ Pharmacopoeias. There are no medicines including components of Nigella seeds in the “State Register of Medicinal Products of Ukraine” (2019). Scientific data on carboxylic acids content in raw material of these plants is limited mainly by the component composition of main fatty acids, so the relevance of such studies is beyond doubt.Aim. To analyze the component composition and content of carboxylic acids in seeds of two representatives of the Nigella genus – N. damascena and N. arvensis.Materials and methods. The raw materials were harvested from plants grown on the territory of the Ternopil region. Investigations were conducted by the chromato-mass-spectrometric method. The Agilent Technologies 6890 Ngas chromatograph with 5973 N mass spectrometry detector was used.Results and discussion. There were detected 15 fatty acids in N. arvensis seeds and 14 in N. damascena seeds. Unsaturated oleic and linoleic fatty acids prevailed in the raw materials of both species; their total content was 85095 mg/kg in the N. arvensis s and 101139 mg/kg in the N. damascena seeds. The presence of levulinic, succinic, malic, 10-oxo-8-decenic and citric acid were established among aliphatic acids of both species. Among the aromatic compounds, benzoic acid was found in the raw materials of both species (132mg/kg in N. arvensis and 1167 mg/kg in N.damascena), whereas phenylacetic acid and 2-amino-3-methoxybenzoic acid were found only in N. damascena seeds (1504 mg/kgand 232 mg/kg, respectively).Conclusions. The contents of 22 carboxylic acids in the seeds of N. arvensis and N. damascena were established by chromato-mass-spectrometric method. Due to the high content of unsaturated fatty acids and aromatic acids, N. damascena seeds can be considered as a more promising potential source of anticholosterinemic, antioxidant and antiseptic medicines compared to N. arvensis.Актуальность. Несмотря на использование семян нескольких видов рода Чернушка (Nigella L.) в народной медицине ряда стран и наличия экспериментальных данных относительно их способности проявлять различные виды биологической активности, сырье этих растений не входит в состав отечественной и мировых фармакопей; в «Государственном реестре лекарственных средств Украины» (2019) не содержится ни одного препарата, в состав которого бы вошли компоненты семян чернушки. Научные данные относительно содержаниякарбоновых кислот в сырье этих растений ограничены, в основном, компонентным составом доминирующихжирных кислот, поэтому актуальность таких исследований не вызывает сомнений.Целью работы был анализ компонентного состава и содержания карбоновых кислот в семенах двух видоврода Nigella – N. damascenа и N. arvensis.Материалы и методы. Сырье для исследований заготавливали из растений, выращенных на территорииТернопольской области. Исследования высушенных зрелых семян проводили хромато-масс-спектрометрическим методом. Использовали газовый хроматограф Agilent Technologies 6890 N с масс-спектрометрическим детектором 5973 N.Результаты и их обсуждение. В семенах исследуемых растений установлено содержание 22 карбоновыхкислот. В составе сырья N. arvensis обнаружено 15 жирных кислот, у N. damascena – 14. Ненасыщенные олеиновая и линолевая кислоты доминировали в составе жирных кислот сырья обеих видов; их суммарное содержание было следующим: 85095 мг/кг в семенах N. arvensis и 101139 мг/кг – у N. damascena. В составе алифатических органических кислот обоих видов установлено присутствие левулиновой, янтарной, яблочной, 10-оксо-8-деценовой и лимонной кислот. Среди ароматических компонентов бензойная кислота была обнаружена в сырье обоих растений (132 мг/кг у N. arvensis и 1167 мг/кг – у N. damascena), тогда как фенилуксусная и 2-амино-3-метоксибензойная кислота – только у N. damascena (1504 мг/кг и 232 мг/кг, соответственно).Выводы. Методом хромато-масс-спектрометрии установлено компонентное содержание карбоновых кислот в семенах двух видов рода Nigella – N. arvensis и N. damascena. Учитывая значительное содержание ненасыщенных жирных и ароматических кислот, семена N. damascena можно считать более перспективным потенциальным источником получения лекарственных средств антихолестеринемического, антиоксидантного и антисептического действия по сравнению с сырьем N. arvensis.Актуальність. Недивлячись на використання насіння видів роду Чорнушка (Nigella L.) у народній медицинірізних країн та наявності експериментальних даних стосовно його здатності виявляти різні види біологічноїактивності, сировина цих рослин не входить до вітчизняної та світових фармакопей; у «Державному реєстрі лікарських засобів України» (2019) немає жодного препарату, який би включав компоненти насіння чорнушки. Наукові дані щодо вмісту карбонових кислот у сировині цих рослин обмежені переважно компонентним складом домінуючих жирних кислот, тому актуальність таких досліджень не викликає сумніву.Метою роботи був аналіз компонентного складу та вмісту карбонових кислот у насінні двох видів родуNigella – N. damascenа та N. arvensis.Матеріали та методи. Сировину для досліджень заготовляли з рослин, які вирощували на території Тернопільської області. Дослідження висушеного стиглого насіння рослин здійснювали хромато-мас-спектрометричним методом. Використовували газовий хроматограф Agilent Technologies 6890 N з мас-спектрометричним детектором 5973 N.Результати та їх обговорення. У насінні досліджуваних видів встановлено вміст 22 карбонових кислот. У сировині N. arvensis виявлено 15 жирних кислот, у насінні N. damascena – 14. Ненасичені олеїнова та лінолева кислоти переважали у складі жирних кислот сировини обох видів; їх сумарний вміст склав 85095 мг/кг у насінні N. arvensis та 101139 мг/кг – у насінні N. damascena. У складі аліфатичних органічних кислот обох видів встановлено наявність левулінової, бурштинової, яблучної, 10-оксо-8-деценової та лимонної кислот. Серед ароматичних кислот бензойна була виявлена у сировині обох рослин (132 мг/кг у N. arvensis та 1167 мг/кг – у N. damascena), тоді як фенілоцтова та 2-аміно-3-метоксибензойна – лише у N. damascena (по 1504 мг/кг та 232 мг/кг, відповідно).Висновки. Методом хромато-мас-спектрометрії встановлено компонентний вміст карбонових кислот у насінні двох видів роду Nigella – N. arvensis та N. damascena. Зважаючи на значний вміст ненасичених жирних та ароматичних кислот, насіння N. damascena можна вважати більш перспективним потенційним джерелом отримання лікарських засобів антихолестеринемічної, антиоксидантної та антисептичної дії у порівнянні з N. arvensis

ФІТОХІМІЧНИЙ АНАЛІЗ СПОЛУК ТЕРПЕНОВОЇ ПРИРОДИ В СИРОВИНІ ДЕЯКИХ ПРЕДСТАВНИКІВ ТРИБИ MENTHEAE (РОДИНА LAMIACEAE)

The aim of the work. Phytochemical analysis of terpenic compounds in the herbs of three representatives of the tribe Mentheae belonging to the Lamiaceae family (Dracocephalum moldavica L., Lophanthus anisatus (Nutt.) Benth and Satureja hortensis L.) by chromatographic and spectrophotometric methods. Materials and Methods. The herbs of plants were harvested from the experimental plots in Ternopil region (Ukraine) at the beginning of their full flowering. Essential oils were obtained using hydrodistillation. The thin layer chromatography (TLC) method was used to identify terpenic compounds. The component composition of triterpenoids was determined by the high performance liquid chromatography (HPLC) analysis. The total contents of triterpenoids were determined spectrophotometrically. Results and Discussion. The dominant components and specific "chromatographic fingerprints" of the essential oils as well as non-volatile terpene compounds of the herbs such as ursolic acid and β-sitosterol were determined using TLC method.  The HPLC analysis found that ursolic and euscaphic acids were the main triterpenes of the herb of all studied species; euscaphic acid (0.56 %) prevailed in the raw material of Satureja hortensis, and ursolic acid (0.21 %) in Lophanthus anisatus. A decrease in the total content of triterpenoids in the direction Lophanthus anisatus (1.67±0.04) % > Satureja hortensis (1.26±0.03) % > Dracocephalum moldavica (1.05±0.03) % was determined spectrophotometrically. Conclusions. The conducted phytochemical analysis of herbs of the studied species allowed identifying their terpenic compounds and to determining the composition and total contents of triterpenoids.Мета роботи. Фітохімічний аналіз сполук терпенової природи у траві трьох видів триби Mentheae родини Lamiaceae (Dracocephalum moldavica L., Lophanthus anisatus (Nutt.) Benth та Satureja hortensis L.) хроматографічними та спектрофотометричним методами. Матеріали і методи. Траву заготовляли на дослідних ділянках у Тернопільській області на початку масового цвітіння. Ефірні олії отримували шляхом гідродистиляції. Для ідентифікації терпенових сполук використовували метод тонкошарової хроматографії. Компонентний склад тритерпеноїдів визначали методом високоефективної рідинної хроматографії. Сумарний вміст тритерпеноїдів визначали спектрофотометрично. Результати й обговорення. Методом ТШХ встановлено домінуючі компоненти та специфічні «хроматографічні відбитки» ефірних олій для кожного з видів, а також ідентифіковано нелеткі терпенові сполуки їхньої сировини – урсолову кислоту та β-ситостерол. Методом ВЕРХ встановлено, що урсолова та еускафова кислоти були основними тритерпеновими сполуками трави усіх досліджуваних видів; еускафова кислота (0,56 %) превалювала в сировині Satureja hortensis, урсолова  (0,21 %) – у Lophanthus anisatus. Методом спектрофотометрії виявлено зниження сумарного вмісту тритерпеноїдів у напрямі Lophanthus anisatus (1,67±0,04 %) > Satureja hortensis  (1,26±0,03 %) > Dracocephalum moldavica (1,05±0,03 %). Висновки. На основі проведеного фітохімічного аналізу у траві досліджуваних видів ідентифіковано сполуки терпенової природи, а також встановлено компонентний склад і сумарний вміст  тритерпеноїдів

Вивчення гострої токсичності рідкого екстракту трави чаберу садового

Topicality. The investigation of toxicity class is an important step in pharmacological studies of potential drugs that is based on using biologically active substances of medicinal plants for establishing of their safety. Aim. To study the acute toxicity of a new herbal substance –the liquid extract of the herb of Summer Savory.Materials and methods. The extract was obtained by sequential extraction of the plant’s herb with 70 %, 50 % and 30 % ethanol, followed by pooling and concentrating the recovered extracts. The acute toxicity was studied with using 48 white rats of both sexes weighing 190-220 g. The extract at doses 500 mg/kg, 1500 mg/kg and 5000 mg/kg (in terms of its dry residue) was used in the experiment. After the administration of extract the animals were observed daily for 14 days.Results and discussion. After intragastric administration of liquid extract to rats of both sexes at a maximum dose of 5000 mg/kg the death or features of intoxication have not been recorded. Thus, the LD50 value of the investigated extract is outside the dose of 5000 mg/kg. It indicates a high degree of its safety and prospects for further pharmacological studies.Conclusions. The obtained results shows the absence of any toxic effect of the investigated extract at doses of 500-5000 mg/kg and allow to attribute it to at least to V class of toxicity – practically harmless substances.Актуальность. Изучение класса токсичности является важным этапом фармакологических исследований потенциальных лекарственных средств на основе биологически активных веществ лекарственных растений с целью установления безопасности их применения.Целью данного исследования является определение острой токсичности новой фитосубстанции – жидкого экстракта травы чабера садового (ЖЭТЧ).Материалы и методы. Получение экстракта осуществили последовательной экстракцией измельченной травы растения 70 %, 50 % и 30 % этанолом с последующим объединением и концентрированием полученных извлечений. Исследование острой токсичности ЖЭТЧ провели на 48 белых беспородных крысах обоих полов массой 190-220 г. В опытах на животных использованы такие дозы экстракта: 500 мг/кг, 1500 мг/кг и 5000 мг/кг (в пересчете на его сухой остаток). После введения ЖЭТЧ за животными наблюдали ежедневно в течение 14 дней.Результаты и их обсуждение. После внутрижелудочного введения крысам обоего пола ЖЭТЧ в максимальной дозе 5000 мг/кг признаки гибели или интоксикации животных не зарегистрированы. Таким образом, значение LD50 исследуемого экстракта находится за пределами дозы 5000 мг/кг, что указывает на высокую степень его безопасности и перспективность для дальнейших фармакологических исследований.Выводы. На основе изучения острой токсичности исследуемого экстракта при введении крысам обоих полов в дозах 500-5000 мг/кг установлено отсутствие какого-либо токсического действия, что позволяет отнести его как минимум к веществам V класса токсичности, то есть практически безвредных веществ.Актуальність. Вивчення класу токсичності є важливим етапом фармакологічних досліджень потенційних лікарських засобів на основі біологічно активних речовин лікарських рослин з метою встановлення безпечності їх застосування. Метою даного дослідження було визначення гострої токсичності нової фітосубстанції – рідкого екстракту трави чаберу садового (РЕТЧ).Матеріали та методи. Виготовлення РЕТЧ здійснювали послідовною екстракцією подрібненої трави рослини 70 %, 50 % та 30 % етанолом з наступним об’єднанням та концентруванням отриманих витяжок. Дослідження гострої токсичності РЕТЧ проведено на 48 білих безпородних щурах обох статей масою 190-220 г. Використані такі дози екстракту: 500 мг/кг, 1500 мг/кг і 5000 мг/кг (у перерахунку на його сухий залишок). Після введення РЕТЧ за тваринами спостерігали щодня впродовж 14 діб.Результати та їх обговорення. Після внутрішньошлункового введення щурам обох статей РЕТЧ в максимальній дозі 5000 мг/кг ознак загибелі чи інтоксикації тварин не зареєстровано. Таким чином, значення LD50 досліджуваного екстракту знаходиться за межами дози 5000 мг/кг, що вказує на високий ступінь його безпечності та перспективність для подальших фармакологічних досліджень.Висновки. На основі вивчення гострої токсичності досліджуваного екстракту при введенні щурам обох статей у дозах 500-5000 мг/кг встановлено відсутність будь-якої токсичної дії, що дозволяє віднести його щонайменше до речовин V класу токсичності, тобто практично нешкідливих речовин.

Natural dietary compounds in the treatment of arsenic toxicity

Chronic exposure to arsenic (As) compounds leads to its accumulation in the body, with skin lesions and cancer being the most typical outcomes. Treating As-induced diseases continues to be challenging as there is no specific, safe, and efficacious therapeutic management. Therapeutic and preventive measures available to combat As toxicity refer to chelation therapy, antioxidant therapy, and the intake of natural dietary compounds. Although chelation therapy is the most commonly used method for detoxifying As, it has several side effects resulting in various toxicities such as hepatotoxicity, neurotoxicity, and other adverse consequences. Drugs of plant origin and natural dietary compounds show efficient and progressive relief from As-mediated toxicity without any particular side effects. These natural compounds have also been found to aid the elimination of As from the body and, therefore, can be more effective than conventional therapeutic agents in ameliorating As toxicity. This review provides an overview of the recently updated knowledge on treating As poisoning through natural dietary compounds. This updated information may serve as a basis for defining novel prophylactic and therapeutic formulations

ДОСЛІДЖЕННЯ ГЕПАТОПРОТЕКТОРНОЇ АКТИВНОСТІ РІДКОГО ЕКСТРАКТУ ТРАВИ ЧАБЕРУ САДОВОГО ПРИ ТЕТРАХЛОРМЕТАНОВОМУ ГЕПАТИТІ

The aim of the work. It was carried out the investigation of the hepatoprotective activity of liquid extract of Summer Savory (Satureja hortensis L.) herb on a model of acute liver injury caused by carbon tetrachloride.Materials and Methods. The liquid extract was prepared by extracting the herb with ethanol (70 %, 50 % and 30 %), followed by combining and concentrating these extracts; its dosage was carried out according to the dry residue. It was twice administered the 50 % tetrachloromethane solution at a dose of 1 ml/kg of body weight of rats for induction of hepatitis. Doses of 50 mg/kg, 100 mg/kg and 200 mg/kg of the liquid extract were chosen for studying of their hepatoprotective activity; «Silibor» was used as a reference drug in a dose of 50 mg/kg.Results and Discussion.Using of the liquid extract of Summer Savory herb with preventive maintenance against the tetrachloromethane hepatitis in rats signifi cantly reduced the general manifestations of intoxication. All rats after receiving the extract have survived, and it can indicate the prospect of hepatoprotective activity of investigated extract. The most signifi cant changes of biochemical parameters set by using the extract at a dose of 200 mg/kg. Investigated extract at dose 200 mg/kg did not signifi cantly differ from the reference drug according to infi uence on the content of malonic dialdehyde, molecules of average weight and the coefficient of liver mass. It prevailed over the «Silibor» by such biochemical parameters as the content of total protein and superoxide dismutase. Using of 50 mg kg and 100 mg/kg doses did not always have a normalizing effect on data of affected animals.Conclusions. This study determined the hepatoprotective effect of Summer Savory liquid extract at the dose of 200 mg/kg after administration to tetrachloromethane-affected rats.Мета роботи. Вивчити гепатопротекторну активність рідкого екстракту трави чаберу садового (Sаturejа hortensis L.) при експериментальному гострому тетрахлорметановому гепатиті.Матеріали і методи. Рідкий екстракт виготовлено шляхом послідовної екстракції подрібненої трави чаберу садового спиртом етиловим (70 %, 50 % та 30 %) з наступним об’єднанням витягів та їх концентруванням; його дозування здійснювали в перерахунку на сухий залишок. Для моделювання гепатиту щурам дворазового вводили 50 % олійний розчин тетрахлорметану у дозі 1 мл/кг маси тіла тварин. Для вивчення гепатопротекторної дії рідкого екстракту трави чаберу садового були вибрані дози 50 мг/кг, 100 мг/кг і 200 мг/кг маси тіла тварин; як препарат порівняння використовували «Силібор» у дозі 50 мг/кг.Результати й обговорення. Введення піддослідним тваринам рідкого екстракту трави чаберу садового з профілактичною метою на тлі тетрахлорметанового отруєння значно зменшило загальні прояви ураження. У ході експерименту вижили всі щури, які отримували екстракт, що вказує на перспективність вивчення його гепатопротекторної дії. Найбільш вірогідні зміни у досліджуваних біохімічних показниках організму щурів встановлено при використанні екстракту у дозі 200 мг/кг: за впливом на вміст малонового діальдегіду, молекул середньої маси та коефіцієнт маси печінки досліджуваний екстракт достовірно не відрізнявся від референс-препарату «Силібор», а за такими біохімічними показниками, як вміст загального білка і активністю супероксиддисмутази достовірно його перевершував. Використання доз екстракту 50 мг/кг і 100 мг/кг проявляло достовірний позитивний ефект тільки на деякі досліджувані показники уражених тварин.Висновки. Профілактичне введення рідкого екстракту трави чаберу садового у дозі 200 мг/кг ураженим тетрахлорметаном щурам суттєво знижувало інтенсивніть ураження печінки порівняно з контрольною патологією

Шавлія лікарська (Salvia officinalis L.): перспективи використання сировини як джерела рослинних препаратів антиоксидантної та антимікробної дії

There is a worldwide tendecy to increase the use of a specific proportion of medicines based on the medicinal plant raw materials. In this regard, there is a need to clarify the prospect for further research and use of Garden Sage (Salvia officinalis L.) herbal preparations as a plant of official medicine.Aim. To conduct an informative search of scientific data on the influence of the geographical origin, choice of the solvent and extraction methods on the chemical composition and the biological activity of herbal medicinal products from Garden Sage; to analyze the range of registered medicines from this plant in Ukraine; to determine the promising directions of its phytochemical and pharmacological studies.Materials and methods. The study objects were the search, analysis and comparison of the current data of scientific literature (2009-2019) concerning the chemical composition, biological activity and use of Garden Sage in medicine. Such databases as Scopus, PubMed, ScienceDirect, ResearchGate, and Google Scholar were used for search and analysis.Results and discussion. The paper includes the data of scientific literature over the last 10 years regarding the results of phytochemical and harmacological study of the raw material of Garden Sage and herbal products based on it. The major groups of biologically active substances found in Garden Sage include phenolic compounds (flavonoids, hydroxycinnamic acids, tannins) and terpenoids (essential oil, in which mono- and sesquiterpenoids predominate). Di- and triterpene compounds were also present in Garden Sage. The combination of these groups of biological active substances in different herbal medinal products from the Garden Sage provides their high antimicrobial and antioxidant potential. The maximum antioxidant effect was found after extraction using polar solvents due to a high content of polyphenols. The antimicrobial activity was manifested both by terpenoids and phenolic compounds. Currently, the use of opportunities to obtain cell and tissue culture in vitro, as well as modern instrumental methods of analysis, plays a significant role in isolation, identification and determination of the pharmacological activity of new compounds extracted from this plant raw material.Conclusions. The prospects of future research of the influence of new extraction methods and modern phytochemical methods on the isolation of valuable groups of biological active substances and the pharmacological activity of herbal medicines from Garden Sage have been determined. Leaves, inflorescences and herb of Garden Sage may be considered as a promising source for the development of new herbal medicinal products with the antioxidant and antimicrobial activities.Введение. В мировой медицинской практике наблюдается тенденция к увеличению использования удельного веса лекарственных средств на основе лекарственного растительного сырья. В связи с этим определенанеобходимость изучения перспективы дальнейшего научного исследования и применения растительного сырья и препаратов на основе шалфея лекарственного (Salvia officinalis L.) как растения официнальной медицины.Цель исследования. Провести информационный поиск данных научной литературы касательно влияния географического происхождения, выбора экстрагента и способов экстракции сырья на химический состав и биологическую активность лекарственных средств растительного происхождения (ЛСРП) на основе шалфея лекарственного; проанализировать ассортимент зарегистрированных в Украине препаратов на его основе; определить перспективные направления фитохимических и фармакологических исследований этого растения.Материалы и методы. Объектами исследования были информационный поиск, анализ и сравнение современных данных научной литературы (за 2009-2019 гг.) относительно химического состава, биологического действия и использования сырья шалфея лекарственного в медицинской практике. Использованы такие базы данных как Scopus, PubMed, ScienceDirect, ResearchGate и Google Scholar.Результаты и их обсуждение. В статье проанализированы данные научной литературы относительно результатов фитохимического и фармакологического изучения сырья шалфея лекарственного и препаратов на его основе за последние 10 лет. Установлено, что основными биологически активными веществами (БАВ) шалфея лекарственного являются фенольные соединения (флавоноиды, гидроксикоричные кислоты, таннины) и терпеноиды (эфирное масло, в котором преобладают моно- и сесквитерпеноиды; присутствуют также ди- и тритерпеновые соединения). Сочетание этих групп БАВ в различных лекарственных формах из сырья растения обеспечивает высокий антимикробный и антиоксидантный потенциал ЛСРП на его основе. Максимальный антиоксидантный эффект установлен для извлечений сырья шалфея лекарственного, полученного с использованием полярных растворителей, благодаря, прежде всего, высокому содержанию полифенолов; антимикробное действие проявляется как за счет терпеновых, так и фенольных соединений. В современных условиях использование возможностей получения культуры клеток и тканей in vitro, а также современных инструментальных методов анализа играет значительную роль в выделении, идентификации и установлении фармакологической активности новых соединений, извлеченных из сырья растения.Выводы. Определена перспектива изучения влияния новых способов экстракции и современных инструментальных методов фитохимического анализа на выделение ценных групп БАВ и фармакологическую активность растительных препаратов на основе шалфея лекарственного. Листья, а также соцветия и трава этого растения могут рассматриваться как перспективные источники для разработки новых ЛСРП с антиоксидантным и антимикробным действием.Вступ. У світовій медичній практиці спостерігається тенденція до збільшення використання питомої частки лікарських засобів, які виготовляються на основі лікарської рослинної сировини. У зв’язку з цим визначено необхідність з’ясувати перспективу подальшого наукового вивчення і застосування рослинної сировини й препаратів на основі шавлії лікарської (Salvia officinalis L.) як лікарської рослини офіцинальної медицини.Мета дослідження. Провести інформаційний пошук джерел наукової літератури стосовно впливу географічного походження, вибору екстрагенту та способів екстракції сировини на хімічний склад і біологічну активність лікарських засобів рослинного походження (ЛЗРП) на основі шавлії лікарської; проаналізувати асортимент зареєстрованих препаратів із шавлії лікарської в Україні; визначити перспективні напрямки фітохімічних та фармакологічних досліджень цієї рослини.Матеріали та методи. Об’єктами дослідження були інформаційний пошук, аналіз та порівняння сучасних даних наукової літератури (за 2009-2019 рр.) щодо хімічного складу, біологічної дії та використання сировини шавлії лікарської в медичній практиці. Використані такі бази даних як Scopus, PubMed, ScienceDirect, ResearchGate та Google Scholar.Результати та їх обговорення. У статті проаналізовано дані джерел наукової літератури стосовно результатів фітохімічного та фармакологічного вивчення сировини шавлії лікарської та препаратів на її основі за останні 10 років. Встановлено, що основними біологічно активними речовинами (БАР) шавлії лікарської є фенольні сполуки (флавоноїди, гідроксикоричні кислоти, таніни) та терпеноїди (ефірна олія, у якій переважають моно- і сесквітерпеноїди; наявні також ди- і тритерпенові сполуки). Поєднання цих груп БАР у різних лікарських формах із сировини рослини забезпечує високий антимікробний та антиоксидантний потенціал ЛЗРП на основі шавлії лікарської. Максимальний антиоксидантний ефект виявлено для витяжок сировини, отриманих із використанням полярних розчинників, завдяки, насамперед, високому вмісту поліфенолів; антимікробна дія виявляєтьсяяк за рахунок терпенових, так і фенольних сполук. В умовах сьогодення використання можливостей отримання культури клітин і тканин шавлії лікарської in vitro, а також сучасних інструментальних методів аналізу відіграє значну роль у виділенні, ідентифікації та встановленні фармакологічної активності нових сполук із сировини рослини.Висновки. Визначено перспективність вивчення впливу нових способів екстракції та сучасних інструментальних методів фітохімічного аналізу на вилучення цінних груп БАР і фармакологічну активність рослинних препаратів на основі шавлії лікарської. Листки, а також суцвіття і трава цієї рослини можуть розглядатись як перспективні джерела для розробки нових ЛЗРП антиоксидантної та антимікробної дії

Трава чаберу гірського (Satureja montana L., Lamiaceae) як перспективна лікарська сировина для розробки антимікробних та антиоксидантних засобів

The analysis of sources of scientific literature concerning phytochemical and pharmacological studies of non-officinal medicinal plants is important for the identification of new potential sources of antibacterial and antioxidant herbal products. In this regard, biologically active substances of Winter Savory (SaturejamontanaL.) are of significant interest. Aim. To analyze and generalize the data of scientific literature sources and the own experimental investigations regarding the component composition of the essential oil and the phenolic compound content of Winter Savory herb with the aim of its potential use for the development of herbal preparations with antimicrobial and antioxidant properties. Materials and methods. The objects of our research were national and foreign sources of scientific literature; the raw material and the tincture from Winter Savory herb. To solve the tasks of the research the search and experimental methods, and logical analysis of literary sources were used. Results and discussion. The results of the analysis of the Winter Savory essential oil and other Savory representatives are given. It has been determined that the essential oil of Winter Savory consists mainly of carvacrol (up 53.35 %), p-cymene (0.66-41.4 %), thymol (0.15-46 %), linalool (0.1-50.42 %), and other monoterpenoids, as well as sesquiterpenes and diterpenes. Based on the experimental studies conducted the authors have determined the presence of a special chemotype of Satureja montana grown on the experimental plots in the Kherson region, in its essential oil p-thymol prevails (about 81.79 %). This compound has not been previously stated in available scientific sources as the dominant component of the Winter Savory essential oil. According to the literature data, essential oils, in which such aromatic substances as carvacrol, eugenol or thymol dominate, have a pronounced antimicrobial effect. Our own studies have shown a high content of polyphenols and flavonoids in the tincture obtained from the special “p-thymol” chemotype of Saturejamontana. The high content of polyphenols indicates the potential antioxidant properties of water and water-ethanol extracts from the herb of this plant. Conclusions. Therefore, this medicinal plant raw material can be considered as a potential source of antimicrobial and antioxidant agents due to the prevalence of aromatic components in the essential oil, and among the phenolic compounds of the herb – substances with 3-4 hydroxyl groups in the molecule prevail. New “p-thymol” chemotype of Winter Savory has been analyzed. The studies conducted are the basis for the development of tinctures and herbal infusions, which in the future can be recommended as herbal medicines with the antimicrobial and antioxidant activity. They can be used in the treatment of infectious diseases of the oral cavity, skin, respiratory tract, etc.Введение. Для выявления новых потенциальных источников антимикробных и антиоксидантных лекарственных растительных средств важное значение имеет анализ источников научной литературы относительно фитохимических и фармакологических исследований неофицинальных видов лекарственных растений. Значительный интерес в этом плане вызывают биологически активные вещества чабра горного (Satureja montana L.). Цель исследования. Проанализировать данные научных первоисточников и собственных экспериментальных исследований относительно компонентного состава эфирного масла и содержания фенольных соединений в сырье травы чабра горного с целью его потенциального использования для создания растительных препаратов с антимикробными и антиоксидантными свойствами. Материалы и методы. Объектами исследования были иностранные и отечественные источники научной литературы, сырье и настойка из травы чабра горного. Для решения поставленных задач исследования использовались поисковые и экспериментальные методы, логический анализ литературных источников. Результаты и их обсуждение. Приведены результаты анализа основных компонентов эфирного масла чабра горного и других видов этого рода. Установлено, что его эфирное масло состоит в основном из карвакрола (до 53,35 %), p-цимена (0,66-41,4 %), тимола (0,15-46 %), линалоола (0,1-50,42 %), других монотерпеноидов, а также сесквитерпенов и дитерпенов. На основании проведенных экспериментальных исследований авторы установили наличие особенного хемотипа Satureja montana, выращенного на опытных участках в Херсонской обл., в эфирном масле которого доминирует p-тимол (около 81,79 %). Данное соединение не было заявлено раньше в доступных научных первоисточниках как доминирующее вещество эфирного масла чабра горного. Согласно литературным данным эфирные масла, в составе которых доминируют такие ароматические вещества как карвакрол, эвгенол или тимол, имеют выраженное антимикробное действие. Собственные исследования показали высокое содержание полифенолов и флавоноидов в разработанной настойке из особого «p-тимольного» хемотипа Satureja montana. Высокое содержание полифенолов указывает на потенциальные антиоксидантные свойства водных и водно-этанольных извлечений из травы растения. Выводы. Сырье чабра горного может рассматриваться как перспективный источник антимикробных и антиоксидантных средств благодаря доминированию в эфирном масле ароматических компонентов, а среди фенольных соединений травы – веществ с 3-4 гидроксильными группами в молекуле. Проанализирован новый «p-тимольный» хемотип чабра горного. Проведенные исследования являются основанием для разработки настойки и настоя из травы растения, которые в перспективе наряду с эфирным маслом могут быть рекомендованы как растительные лекарственные средства с антимикробной и антиоксидантной активностью; их можно будет использовать в лечении инфекционных заболеваний полости рта, кожи, органов дыхания и др.Вступ. Для виявлення нових потенційних джерел антимікробних та антиоксидантних рослинних засобів важливе значення має аналіз джерел наукової літератури стосовно фітохімічних та фармакологічних досліджень неофіцинальних видів лікарських рослин. Значний інтерес у цьому плані становлять біологічно активні речовини трави чаберу гірського (Satureja montana L.). Мета дослідження. Проаналізувати дані наукових першоджерел та власних експериментальних досліджень стосовно компонентного складу ефірної олії і вмісту фенольних сполук у траві чаберу гірського з метою її потенційного використання для створення рослинних препаратів з антимікробною та антиоксидантною дією. Матеріали та методи. Об’єктами дослідження були вітчизняні та іноземні джерела наукової літератури, сировина та настойка з трави чаберу гірського. Для вирішення поставлених завдань дослідження використовувалися пошукові та експериментальні методи, логічний аналіз літературних даних. Результати та їх обговорення. Наведені результати аналізу основних компонентів ефірної олії чаберу гірського та інших видів цього роду. Визначено, що ефірна олія чаберу гірського складається, в основному, з карвакролу (до 53,35 %), p-цимену (0,66-41,4 %), тимолу (0,15-46 %), ліналоолу (0,1-50,42 %) та інших монотерпеноїдів, а також сесквітерпенів і дитерпенів. На основі проведених експериментальних досліджень автори встановили наявність особливого хемотипу Satureja montana, вирощеного на дослідних ділянках у Херсонській обл., в ефірній олії якого домінує р-тимол (81,79 %). Дана сполука раніше не була заявлена в доступних наукових першоджерелах як основний компонент ефірної олії чаберу гірського. За літературними даними ефірні олії, в яких домінують такі ароматичні компоненти як карвакрол, евгенол або тимол, чинять виражену антимікробну дію. Власні дослідження показали високий вміст поліфенолів і флавоноїдів у розробленій настойці з особливого «p-тимольного» хемотипу Satureja montana. Високий вміст поліфенолів вказує на потенційні антиоксидантні властивості водних та водно-етанольних витяжок з трави цієї рослини. Висновки. Сировина чаберу гірського може розглядатися як перспективне джерело антимікробних та антиоксидантних засобів завдяки домінуванню в ефірній олії ароматичних компонентів, а серед фенольних сполук трави – речовин з 3-4 гідроксильними групами в молекулі. Проаналізовано новий «p-тимольний» хемотип чаберу гірського. Проведені дослідження є основою для розробки настойки та настою з трави рослини, які у перспективі поряд з ефірною олією можуть бути рекомендовані як рослинні лікарські препарати з антимікробною та антиоксидантною активністю, що можуть використовуватись у лікуванні інфекційних захворювань порожнини рота, шкіри, органів дихання тощо

Nano-Derived Therapeutic Formulations with Curcumin in Inflammation-Related Diseases

Due to its vast therapeutic potential, the plant-derived polyphenol curcumin is utilized in an ever-growing number of health-related applications. Here, we report the extraction methodologies, therapeutic properties, advantages and disadvantages linked to curcumin employment, and the new strategies addressed to improve its effectiveness by employing advanced nanocarriers. The emerging nanotechnology applications used to enhance CUR bioavailability and its targeted delivery in specific pathological conditions are collected and discussed. In particular, new aspects concerning the main strategic nanocarriers employed for treating inflammation and oxidative stress-related diseases are reported and discussed, with specific emphasis on those topically employed in conditions such as wounds, arthritis, or psoriasis and others used in pathologies such as bowel (colitis), neurodegenerative (Alzheimer's or dementia), cardiovascular (atherosclerosis), and lung (asthma and chronic obstructive pulmonary disease) diseases. A brief overview of the relevant clinical trials is also included. We believe the review can provide the readers with an overview of the nanostrategies currently employed to improve CUR therapeutic applications in the highlighted pathological conditions.N.C.-M. acknowledges the Portuguese Foundation for Science and Technology under the Horizon 2020 Program (PTDC/PSI-GER/28076/2017). This work was supported by the CONICYT PIA/APOYO CCTE AFB170007, Seed #2001050151 and Collaborative #2101050160—University of Sharjah and Fondo di Ateneo per la Ricerca 2020, University of Sassari

ХРОМАТОГРАФІЧНИЙ АНАЛІЗ ЕФІРНИХ ОЛІЙ ІЗ ТРАВИ МОНАРДИ ЛИМОННОЇ РІЗНИХ ФАЗ ВЕГЕТАЦІЇ

The aim of the work. Chromatographic analysis of essential oils obtained from the lemon beebalm (Monarda citriodora Cerv. ex Lag, Lamiaceae Martinov family) herb in the different phases of vegetation. Materials and Methods. The herb of M. citriodora was harvested in the experimental plots of Kherson region (Ukraine) during two phases of vegetation: beginning of flowering and total flowering. The essential oil was obtained by hydrodistillation. Its component was studied by gas chromatography with mass spectrometry method (GC/MS). The thin layer chromatography (TLC) was used to obtain the "chromatographic fingerprints" of the essential oil. Results and Discussion. The component composition of M. citriodora essential oils was studied by GC/MS. There were identified 28 components in the essential oil obtained from the herb during the beginning of flowering, and 27 compounds were found during the total flowering of plants. The predominant components of both essential oils were aromatic monoterpenoids: thymol and carvacrol. Harvesting the M. citriodora raw materials during the total flowering was determined to be more promising because of a higher total content of thymol and carvacrol (84.07 %) in the essential oil compared to the beginning of flowering period (75.09 %). It is proposed to use the TLC analysis of essential oil harvested during mass flowering as an express method for its identification. Conclusions. The component composition and specific features of the essential oils of the M. citriodora raw materials produced in Kherson region of Ukraine during two different phases of vegetation were revealed. The thymol-carvacrol chemotype of the investigated essential oil was determined. The study of the potential of the pharmacological activity of the investigated essential oil could be considered as very prospective direction of future research.Мета роботи. Хроматографічний аналіз ефірних олій монарди лимонної (Monarda citriodora Cerv. ex Lag, родина Lamiaceae Martinov), отриманих із трави рослини в різні фази вегетації. Матеріали і методи.  Матеріалом для досліджень була трава M. citriodora, яку заготовляли на дослідних ділянках у Херсонській області на початку цвітіння та у період масового цвітіння рослин. Ефірну олію отримували методом гідродистиляції. Аналіз її компонентного складу проводили методом газової хроматографії з мас-спектрометричним детектуванням (ГХ/МС). Для отримання «хроматографічних відбитків» компонентів ефірної олії використовували метод тонкошарової хроматографії (ТШХ). Результати й обговорення. На основі ГХ/МС аналізу вивчено компонентний склад ефірних олій сировини M. citriodora. Всього в ефірній олії із трави рослини при її заготівлі на початку цвітіння ідентифіковано 28 компонентів, під час масового цвітіння – 27. В обох ефірних оліях домінували ароматичні монотерпеноїди тимол і карвакрол. Проведення заготівлі сировини M. citriodora у фазу масового цвітіння визначено більш перспективним з огляду на вищий сумарний вміст в ефірній олії тимолу й карвакролу (84,07 %) порівняно з початком цвітіння (75,09 %). Запропоновано застосувати ТШХ-аналіз ефірної олії з трави досліджуваної рослини, заготовленої під час масового цвітіння, як експрес-метод її ідентифікації. Висновки. Визначено компонентний склад та специфічні особливості ефірних олій M. citriodora вітчизняної заготівлі у дві різні фази вегетації, на основі чого їх віднесено до тимолово-карвакролового хемотипу. У перспективі визначено доцільним вивчення потенціалу фармакологічної активності ефірної олії M. citriodora

ПОРІВНЯЛЬНИЙ ХРОМАТОГРАФІЧНИЙ АНАЛІЗ ФЕНОЛЬНИХ СПОЛУК У ТРАВІ ДВОХ ВИДІВ РОДУ ЧАБЕР (SATUREJA L.)

The aim of the work. The comparative chromatographic analysis of phenolic compounds in the herbs of two savory (Satureja L.) species: the summer savory (S. hortensis L.) and the winter savory (S. montana L.). Materials and Methods. The aerial parts of plants (herbs) were harvested at the beginning of the mass flowering period. The methanolic extracts of crushed raw materials were obtained by the maceration method. Thin-layer chromatography (TLC) was used to identify phenolic compounds. The contents of individual polyphenols have been analyzed using the high performance liquid chromatography (HPLC) method. Results and Discussion. The 'chromatographic fingerprints' of phenolic compounds from the S. hortensis and S. montana herbs were obtained using the TLC method. There were revealed and quantified 11 components of phenolic nature in S. hortensis and 10 in S. montana by the HPLC method. The major components of the herbs of both studied species were flavonoids (hyperoside, apigenin-7-O-glucoside and quercitrin) and hydroxycinnamic acids (rosmarinic and ferulic) which accumulated in them in different ratios. Conclusions. The peculiarities of the accumulation of phenolic compounds in the aerials parts of S. hortensis and S. montana of the domestic collection have been established. The prospect of investigating the pharmacological activity of these species according to the revealed qualitative composition and content of polyphenols was discussed.Мета роботи. Порівняльний хроматографічний аналіз фенольних сполук у траві двох видів роду Чабер (Satureja L.) – ч. садового (S. hortensis L.) і ч. гірського (S. montana L.). Матеріали і методи. Для досліджень використовували надземну частину рослин (траву), яку заготовляли на початку масового цвітіння. Методом мацерації отримано метанольні витяги подрібненої сировини. Для ідентифікації фенольних сполук використано метод тонкошарової хроматографії (ТШХ). Компонентний вміст поліфенолів проаналізовано із застосуванням методу високоефективної рідинної хроматографії (ВЕРХ). Результати й обговорення. Методом ТШХ отримано «хроматографічні відбитки» фенольних сполук трави S. hortensis і S. montana. Методом ВЕРХ у траві S. hortensis ідентифіковано та визначено вміст 11 компонентів фенольної природи, у траві S. montana – 10. Домінуючими компонентами трави обох досліджуваних видів були флавоноїди гіперозид, апігенін-7-О-глюкозид і кверцитрин та гідроксикоричні розмаринова і ферулова кислоти, які накопичувались в них у різних співвідношеннях. Висновки. Встановлено особливості накопичення фенольних сполук у траві S. hortensis і S. montana вітчизняної заготівлі. З огляду на якісний склад і вміст поліфенолів, визначено перспективу вивчення фармакологічної активності цих рослин