7 research outputs found
Визначення впливу використання зерна маша на струкруроутворюючі показники м’ясо-рослинних систем на основі м’яса телятини, свинини, курятини
This paper reports a study into the use of germinated mungbean as a promising raw material influencing the structure-forming indicators of meat systems during the production of meat-vegetable sausages. The content of iodine in the germinated mungbean and its anatomical parts has been examined using solutions of potassium iodide. A change in the phytic acid content and size of phytin globoloids has been established in mungbean malt depending on germination conditions. The influence of flour from germinated mungbean on the moisture-binding, moisture-retaining, fat-retaining abilities, as well as on the pH of meat systems based on veal meat, pork, chicken has been investigated.
The reported set of studies is important as the defined patterns could make it possible to devise technologies for meat-vegetable sausages, to expand the range of enriched meat products.
The result of this study has established that the degree of biotransformation of iodine into beans is influenced by the protein content in the native beans. Almost 90...95 % of iodine is accumulated in the cotyledons of beans in the protein fraction, 5...10 % ‒ in sprouts and roots. The rational range of potassium iodide concentrations in the germination solution is 76.5 g per 1,000 cm3, over 48 hours. Prolonging the germination time leads to microbiological damage to the bean mass.
The germination process affects the reduction of phytic acid content, which is confirmed by a decrease in the diameter of phytin globoloids.
It is rational to use in meat systems based on pork meat and veal meat 10 % of the developed flour by reducing meat raw materials. With this ratio of formulation ingredients, the maximum increase in the moisture-binding, moisture-retaining, and fat-retaining capacities of these meat systems is achieved. In the meat systems based on chicken meat, it is possible to increase a replacement part of up to 15 %.
The reported set of studies is useful and important because it could form the basis for devising the technologies of meat-vegetable sausages to meet the needs of different segments of consumersПроведено исследование использования пророщенного зерна маша на структурообразующие показатели мясных систем, как перспективного сырья при производстве мясо-растительных колбасных изделий. Исследовано содержание йода в пророщеном зерне маша и его анатомических частях, используя растворы йодида калия. Изучено изменение содержания фитиновой кислоты и размер фитиновых глоболоидов в солоде зерен маша в зависимости от условий проращивания. Исследовано влияние муки из пророщенного зерна маша на влагосвязивающую, влагоудерживающую, жироудерживающую способность и рН мясных систем на основе мяса телятины, свинины, курятины.
Проведение данного комплекса исследований является важным, потому что полученные закономерности позволят разработать технологии мясо-растительных колбасных изделий, расширить ассортимент обогащенных мясных продуктов.
В результате исследования установлено, что на степень биотрансформации йода в зерно влияет содержание белка в не пророщеном зерне. Около 90...95 % йода аккумулируется в семядолях зерна в белковой фракции, 5...10 % в ростках и корнях. Рациональный диапазон концентраций йодида калия в растворе для проращивания составляет 76,5 г на 1000 см3 в течение 48 часов. Увеличение времени проращивания приводит к микробиологическому ухудшению зерновой массы
Процесс проращивания влияет на уменьшение содержания фитиновой кислоты, что подтверждается уменьшением диаметра фитиновых глоболоидов
Рационально использовать в мясных системах на основе мяса свинины и телятины 10 % разработанной муки за счет уменьшения мясного сырья. При таком соотношении рецептурных ингредиентов получаем максимальное повышение влагосвязывающеей, влагоудерживающей и жироудерживающей способности исследуемых мясных систем. В мясных системах на основе мяса курицы возможно увеличенин доли замены до 15 %.
Проведенный комплекс исследований будет полезным и важным потому, что ляжет в основу разработки технологий мясо-растительных колбасных изделий для удовлетворения потребностей различных сегментов потребителейПроведено дослідження використання пророщеного зерна маша на структуроутворюючі показники м’ясних систем, як перспективної сировини під час виробництва м'ясо-рослинних ковбасних виробів. Досліджено вміст йоду у пророщеному зерні маша та його анатомічних частинах використовуючи розчини йодида калію. Визначено зміну вмісту фітинової кислоти та розмір фітинових глоболоїдів у солоді зерен маша залежно від умов пророщення. Досліджено вплив борошна з пророщеного зерна маша на вологозвязуючу, вологоутримуючу, жироутримуючу здатність та рН мясних систем на основі мяса телятини, свинини, курятини.
Проведення даного комплексу досліджень є важливим, тому, що отримані закономірності дозволять розробити технології м'ясо-рослинних ковбасних виробів, розширити асортимент збагачених мясних продуктів.
В результаті дослідження встановлено, що на ступінь біотрансформації йоду в зерно має вплив вміст білка у нативному зерні. Майже 90…95 % йоду акумулюється у сім’ядолях зерна у білковій фракції, 5…10 % у паростках та корінцях. Раціональний діапазон концентрацій йодида калію у розчині для пророщування становить 76,5 г на 1000 см3, протягом 48 год. Збільшення часу пророщування призводить до мікробіологічного псування зернової маси.
Процес пророщення впливає на зменшення вмісту фітинової кислоти, що підтверджено зменшенням діаметру фітинових глоболоїдів.
Раціонально використовувати в мясних системах на основі мяса свинини та телятини 10 % розробленого борошна за рахунок зменшення мясної сировини. За такого співвідношення рецептурних інгредієнтів досягаєься максимальна підвищення вологозвязуючої, вологоутримуючої та жироутримуючої здатності даних мясних сисем. У мясних системах на основі мяса куриці можливо збільнешя частки заміни до 15 %.
Проведений комплекс досліджень є корисними і важливими тому, що ляже в основу розробки технологій м'ясо-рослинних ковбасних виробів для задоволення потреб різних сегментів споживачі
Ligelizumab for Chronic Spontaneous Urticaria
Background: In the majority of patients with chronic spontaneous urticaria, most currently available therapies do not result in complete symptom control. Ligelizumab is a next-generation high-affinity humanized monoclonal anti-IgE antibody. Data are limited regarding the dose–response relationship of ligelizumab and the efficacy and safety of ligelizumab as compared with omalizumab and placebo in patients who have moderate-to-severe chronic spontaneous urticaria that is inadequately controlled with H1-antihistamines at approved or increased doses, alone or in combination with H2-antihistamines or leukotriene-receptor antagonists.
Methods: In a phase 2b dose-finding trial, we randomly assigned patients to receive ligelizumab at a dose of 24 mg, 72 mg, or 240 mg, omalizumab at a dose of 300 mg, or placebo, administered subcutaneously every 4 weeks for a period of 20 weeks, or a single 120-mg dose of ligelizumab. Disease symptoms of hives, itch, and angioedema were monitored by means of weekly activity scores. The main objective was to determine a dose–response relationship for the complete control of hives (indicated by a weekly hives-severity score of 0, on a scale from 0 to 21, with higher scores indicating greater severity); the primary end point of this response was assessed at week 12. Complete symptom control was indicated by a weekly urticaria activity score of 0 (on a scale from 0 to 42, with higher scores indicating greater severity). Safety was analyzed throughout the trial.
Results: A total of 382 patients underwent randomization. At week 12, a total of 30%, 51%, and 42% of the patients treated with 24 mg, 72 mg, and 240 mg, respectively, of ligelizumab had complete control of hives, as compared with 26% of the patients in the omalizumab group and no patients in the placebo group. A dose–response relationship was established. At week 12, a total of 30%, 44%, and 40% of the patients treated with 24 mg, 72 mg, and 240 mg, respectively, of ligelizumab had complete control of symptoms, as compared with 26% of the patients in the omalizumab group and no patients in the placebo group. In this small and short trial, no safety concerns regarding ligelizumab or omalizumab emerged.
Conclusions: A higher percentage of patients had complete control of symptoms of chronic spontaneous urticaria with ligelizumab therapy of 72 mg or 240 mg than with omalizumab or placebo. (Funded by Novartis Pharma; ClinicalTrials.gov number, NCT02477332. opens in new tab.
Multiplex detection of antibodies to Chikungunya, O'nyong-nyong, Zika, Dengue, West Nile and Usutu viruses in diverse non-human primate species from Cameroon and the Democratic Republic of Congo.
BACKGROUND: Epidemic arbovirus transmission occurs among humans by mosquito bites and the sylvatic transmission cycles involving non-human primates (NHPs) still exists. However, limited data are available on the extent in NHPs infections and their role. In this study, we have developed and validated a high-throughput serological screening tool to study the circulation of multiple arboviruses that represent a significant threat to human health, in NHPs in Central Africa. METHODOLOGY/PRINCIPAL FINDINGS: Recombinant proteins NS1, envelope domain-3 (DIII) for the dengue (DENV), yellow fever (YFV), usutu (USUV), west nile (WNV) and zika (ZIKV) and envelope 2 for the chikungunya (CHIKV) and o'nyong-nyong (ONNV) were coupled to Luminex beads to detect IgG directed against these viruses. Evaluation of test performance was made using 161 human sera of known arboviral status (66 negative and 95 positive). The sensitivity and specificity of each antigen were determined by statistical methods and ROC curves (except for ONNV and USUV). All NS1 antigens (except NS1-YFV), CHIKV-E2 and WNV-DIII had sensitivities and specificities > 95%. For the other DIII antigens, the sensitivity was low, limiting the interest of their use for seroprevalence studies. Few simultaneous reactions were observed between the CHIKV+ samples and the NS1 antigens to the non-CHIKV arboviruses. On the other hand, the DENV+ samples crossed-reacted with NS1 of all the DENV serotypes (1 to 4), as well as with ZIKV, USUV and to a lesser extent with YFV. A total of 3,518 samples of 29 species of NHPs from Cameroon and the Democratic Republic of Congo (DRC) were tested against NS1 (except YFV), E2 (CHIKV/ONNV) and DIII (WNV) antigens. In monkeys (n = 2,100), the global prevalence varied between 2 and 5% for the ten antigens tested. When we stratified by monkey's biotope, the arboreal species showed the highest reactivity. In monkeys from Cameroon, the highest IgG prevalence were observed against ONNV-E2 and DENV2-NS1 with 3.95% and 3.40% respectively and in DRC, ONNV-E2 (6.63%) and WNV-NS1 (4.42%). Overall prevalence was low in apes (n = 1,418): ranging from 0% for USUV-NS1 to 2.6% for CHIKV-E2. However, a very large disparity was observed among collection site and ape species, e.g. 18% (9/40) and 8.2% (4/49) of gorillas were reactive with CHIKV-E2 or WNV-NS1, respectively in two different sites in Cameroon. CONCLUSIONS/SIGNIFICANCE: We have developed a serological assay based on Luminex technology, with high specificity and sensitivity for simultaneous detection of antibodies to 10 antigens from 6 different arboviruses. This is the first study that evaluated on a large scale the presence of antibodies to arboviruses in NHPs to evaluate their role in sylvatic cycles. The overall low prevalence (<5%) in more than 3,500 NHPs samples from Cameroon and the DRC does not allow us to affirm that NHP are reservoirs, but rather, intermediate hosts of these viruses
Розробка способу підвищення біологічної цінності молока А2 за рахунок додавання морквяних порошків
This paper considers the development of a technique to increase the biological value of milk and reduce the manifestations of allergic symptoms when it is consumed. The object of the study is a technique for enriching A2 milk. When digesting A2 milk, β-casomorphine-7 is not formed, which negatively affects the physiology of the gastrointestinal tract, cardiovascular, nervous, and endocrine systems. It is recommended to use milk, to which biologically active substances are added, so the question of its enrichment is relevant. Under industrial conditions, artificial vitamin and mineral complexes are used to enrich milk. Given that natural and synthetic substances have different effects on the human body, it is proposed to use carrot processing derivatives (Daucus carota) as a natural enrichment additive. The use of carrot powders improves the amino acid spectrum of milk. The mass concentration of amino acids in A2 milk enriched with powder from carrot peels was 4.87 g/100 g. The highest concentration found was, g/100 g: glutamic acid (0.84), proline (0.50), aspartic acid (0.42), leucine (0.41), and valine (0.35). It was established that the use of 200 g of such milk provides the daily needs of the body in essential amino acids: threonine, leucine, and phenylalanine (by 16 %), methionine (by 4 %), isoleucine (by 14 %), lysine (by 18 %), valine (by 20 %). It was found that A2 milk enriched with powder from whole carrot roots has a higher content of carotenoids (0.1068 mg/100 ml), providing the body's need for them by 1.4 %. Such milk can be an additional source of vitamin A produced in the human body. It is recommended to use powder from whole carrot roots for the enrichment of A2 milk under industrial conditions.Дослідження присвячене розробці способу підвищення біологічної цінності молока та зменшенню проявів алергічних симптомів при його вживанні. Об’єктом дослідження є спосіб збагачення молока А2. При перетравленні молока А2 не утворюється β-казоморфін-7, який негативно впливає на фізіологію шлунково-кишкового тракту, серцево-судинну, нервову та ендокринну системи. Рекомендовано вживати молоко, до якого додано біологічно активні речовини, тому питання його збагачення є актуальним. У промислових умовах для збагачення молока використовуються штучні вітамінні та мінеральні комплекси. Враховуючи, що природні та синтетичні речовини по-різному діють на людський організм, в якості натуральної збагачуючої добавки запропоновано використовувати похідні переробки моркви (Daucus carota). Використання морквяних порошків покращує амінокислотний спектр молока. Масова концентрація амінокислот у молоці А2, збагаченому порошком із шкірок моркви, становила 4,87 г/100 г. Виявлено найбільшу концентрацію, г/100 г: глутамінової кислоти (0,84), проліну (0,50), аспарагінової кислоти (0,42), лейцину (0,41), валіну (0,35). Встановлено, що вживання 200 г такого молока забезпечує добові потреби організму у незамінних амінокислотах: треоніні, лейцині та фенілаланіні (на 16 %), метіоніні (на 4 %), ізолейцині (на 14 %), лізині (на 18 %), валіні (на 20 %). Встановлено, що молоко А2, збагачене порошком із цільних коренеплодів моркви, має вищій вміст каротиноїдів (0,1068 мг/100 мл), забезпечуючи потребу організму в них на 1,4 %. Таке молоко може бути додатковим джерелом вітаміну А, виробленим у людському організмі. Рекомендовано для збагачення молока А2 у промислових умовах використовувати порошок із цільних коренеплодів моркв
Формування якості та терміну придатності хліба за рахунок додавання порошку із горобини
The object of the study is bread made from medium rye flour enriched with rowan powder. The study is devoted to the formation of quality and increase of the shelf life of bread. The technology of obtaining powder from Sorbus aucuparia involves freezing fruits, preliminary dehydration by osmotic dehydration, drying and grinding. It was found that rowan powder contains the highest amount of potassium (860 mg/100 g) and 6.7 % crude fiber. Rowan powder contains 1.72 mg/100 g of vitamin C, which gives it antioxidant properties. The experimental samples of bread from medium rye flour were made by the liquid sponge method. Rowan powder was added to samples D1, D2, and D3 in an amount of 5, 10, and 15 %, respectively. The control sample (C) was made according to a standard recipe. The analysis of the physicochemical parameters of bread quality showed that with an increase in the amount of rowan powder added, the acidity of the samples increased, but did not exceed the standard values. Rowan powder did not significantly affect the moisture content of the bread crumb. With the addition of 5 and 15 % powders, the moisture content was 46.7 and 46.6 %, respectively. In sample D2, which contained 10 % rowan powder, the moisture content was the lowest – 45.9 %. The effect of rowan powders on the storage ability of rye flour bread was investigated. It was found that mold appeared on the surface of sample C on the 5th day of storage. In the sample with a rowan powder content of 5 % – on the 12th day of storage, with a powder content of 10 % – on the 21st day of storage. On sample D3, mold was observed on the 16th day of storage. These results indicate that rowan powder can be used as a natural preservative that can significantly increase the shelf life of rye flour breadОб’єктом дослідження є хліб із житнього обдирного борошна збагачений горобиновим порошком. Дослідження присвячене формуванню якості та підвищенню терміну придатності до споживання хліба. Технологія отримання порошку із Sorbus aucuparia передбачає заморожування плодів, попереднє зневоднення методом осмотичної дегідратації, висушування та подрібнення. Встановлено, що горобиновий порошок містить найбільшу кількість калію (860 мг/100 г) та 6,7 % сирої клітковини. У складі горобинового порошку виявлено 1,72 мг/100 г вітаміну С, що надає йому антиоксидантних властивостей. Опарним способом на рідкій заквасці було виготовлено дослідні зразки хліба із житнього обдирного борошна. У зразки Д1, Д2, Д3 додавали горобиновий порошок, у кількості 5, 10 та 15 % відповідно. Контрольний зразок (К) виробляли за типовою рецептурою. Аналіз фізико-хімічних показників якості хліба показав, що при збільшенні кількості введеного порошку із горобини, кислотність зразків зростала, проте не перевищувала нормативні показники. Порошок із горобини суттєво не вплинув на вологість м’якуша хліба. При додаванні 5 та 15 % порошків вологість становила 46,7 та 46,6 % відповідно. У зразку Д2, який містив 10 % горобинового порошку вологість була найнижчою – 45,9 %. Досліджено вплив горобинових порошків на здатність хліба із житнього борошна до зберігання. Встановлено, що на поверхні зразку К пліснява з’явилася на 5-ту добу зберігання. У зразку із вмістом горобинового порошку 5 % – на 12-ту добу зберігання, із вмістом порошку 10 % на 21 добу зберігання. На зразку Д3 пліснява спостерігалася на 16 добу зберігання. Такі результати свідчать про те, що порошок із горобини можна використовувати як натуральний консервант, який дозволяє значно підвищити термін придатності хліба із житнього борошн
Studying the Influence of Mungbean Use on the Structure-forming Indicators of Meat-plant Systems Based on Veal, Pork, Chicken Meat
This paper reports a study into the use of germinated mungbean as a promising raw material influencing the structure-forming indicators of meat systems during the production of meat-vegetable sausages. The content of iodine in the germinated mungbean and its anatomical parts has been examined using solutions of potassium iodide. A change in the phytic acid content and size of phytin globoloids has been established in mungbean malt depending on germination conditions. The influence of flour from germinated mungbean on the moisture-binding, moisture-retaining, fat-retaining abilities, as well as on the pH of meat systems based on veal meat, pork, chicken has been investigated.
The reported set of studies is important as the defined patterns could make it possible to devise technologies for meat-vegetable sausages, to expand the range of enriched meat products.
The result of this study has established that the degree of biotransformation of iodine into beans is influenced by the protein content in the native beans. Almost 90...95 % of iodine is accumulated in the cotyledons of beans in the protein fraction, 5...10 % ‒ in sprouts and roots. The rational range of potassium iodide concentrations in the germination solution is 76.5 g per 1,000 cm3, over 48 hours. Prolonging the germination time leads to microbiological damage to the bean mass.
The germination process affects the reduction of phytic acid content, which is confirmed by a decrease in the diameter of phytin globoloids.
It is rational to use in meat systems based on pork meat and veal meat 10 % of the developed flour by reducing meat raw materials. With this ratio of formulation ingredients, the maximum increase in the moisture-binding, moisture-retaining, and fat-retaining capacities of these meat systems is achieved. In the meat systems based on chicken meat, it is possible to increase a replacement part of up to 15 %.
The reported set of studies is useful and important because it could form the basis for devising the technologies of meat-vegetable sausages to meet the needs of different segments of consumer
Визначення антиоксидантного потенціалу продуктів переробки осмотично зневоднених плодів горобини чорноплідної та пива збагаченого ними
The demand for functional and health products, as well as the depletion of traditional raw materials, encourages the use of new types of resources. Aronia melanocarpa is a non-traditional plant raw material that has significant potential but is almost never used in the food industry. The aim of this study is to determine the antioxidant potential of processed products of osmotically dehydrated chokeberry fruits and beer enriched with them. The object of the study is the processing products of osmotically dehydrated chokeberry fruits and beer enriched with them.
Chokeberry fruits were dehydrated by osmotic dehydration and drying, ground into powders, and their antioxidant properties were determined. Osmotic solutions and fresh fruits were analyzed for flavonoids, anthocyanins and antioxidant activity. Three experimental samples of beer were produced using traditional technology (K) and with the addition of 6 % (D1) and 10 % (D2) osmotic solutions separated from partially dehydrated fruits. An organoleptic analysis of beer was carried out and its antioxidant activity was determined. The results showed that when using osmotic dehydration, the loss of flavonoids was significantly less (29.74 mg K/100 g) than when using the traditional drying method (39.13 mg K/100 g). When applying the proposed regime of fruit dehydration, about 70 % of anthocyanins are retained. While the traditional method preserves only 59 % of these pigments. The sugar solution on the surface of the fruit prevents significant loss of antioxidant compounds. This explains the higher antioxidant activity (9.86 mmol Trolox/100 g) in samples dehydrated using osmotic dehydration. Adding a chokeberry osmotic solution to beer in an amount of 6–10 % leads to an increase in its antioxidant activity by 9–16 mmol Trolox/100 gПопит на функціональні та оздоровчі продукти харчування, а також виснаження традиційної сировини сприяє використанню нових видів ресурсних джерел. До нетрадиційної рослинної сировини, яка має значний потенціал, але майже не застосовується в харчовій промисловості, відноситься Aronia melanocarpa. Метою даного дослідження є визначення антиоксидантного потенціалу продуктів переробки осмотично зневоднених плодів горобини чорноплідної та пива збагаченого ними. Об’єктом дослідження є продукти переробки осмотично зневоднених плодів горобини чорноплідної та пива збагаченого ними.
Плоди горобини зневоднювали методом осмотичної дегідратації та сушінням, подрібнювали у порошки та визначали їх антиоксидантні властивості. Осмотичні розчини та свіжі плоди аналізували на вміст флаваноїдів, антоціанів та антиоксидантну активність. Виготовляли три дослідних зразки пива за традиційною технологією (К) та із додаванням 6 % (Д1) та 10 % (Д2) осмотичних розчинів, відокремлених від частково зневоднених плодів. Проводили органолептичний аналіз пива та визначення його антиоксидантної активності. Результати показали, що при застосуванні осмотичної дегідратації втрати флавоноїдів були значно менші (29,74 мг К/100 г), ніж при застосуванні традиційного способу сушіння (39,13 мг К/100 г). При застосуванні запропонованого режиму зневоднення плодів зберігається майже 70 % антоціанів. Тоді як традиційний спосіб забезпечує збереження лише 59 % цих пігментів. Цукровий розчин на поверхні плодів запобігає значній втраті антиоксидантних сполук. Це пояснює вищу антиоксидантну активність (на 9,86 ммоль Trolox/100 г) у зразках, зневоднених із застосуванням осмотичної дегідратації. Додавання горобинового осмотичного розчину до пива у кількості 6–10 % призводить до зростання його антиоксидантної активності на 9–16 ммоль Trolox/100