Партизанское движение в Южной Украине в 1943-1944 гг.

Стаття присвячена завершальному етапу (1943–1944 рр.) розвитку радянського партизанського руху в Південній Україні. Цей регіон відрізняється відсутністю великих лісових масивів та наявністю великих промислових центрів. З огляду на це, пріоритетними там стали підпільні форми боротьби. Тим не менше, партизанські методи спротиву окупантам також доволі активно використовувалися. На основі аналізу широкого кола архівних документів центральних і обласних архівосховищ встановлено, що за своїми характеристиками завершальний етап розвитку партизанського руху суттєво відрізнявся від етапу початкового (1941–1942 рр.). Його особливостями стали відмінний механізм виникнення партизанських формувань, видозмінена тактика боротьби з окупантами. Зокрема, у 1943–1944 рр. партизанські загони формувалися внаслідок організаторської діяльності десантних груп, закинутих з «Великої землі», або підпільниками. З’ясовано, що активну діяльність вони розгортали при наближенні лінії фронту: нападали на окупаційні підрозділи та установи, здійснювали диверсійні акти, вели розвідку в інтересах Червоної армії. Видатною сторінкою руху Опору на півдні України стало Павлоградське повстання 1943 року. Загалом партизанський рух у Південній Україні зробив помітний внесок у вигнання нацистських окупантів з української землі.The events of the Revolution of Dignity and war in Donbass formed the experience of the armed and sociopolitical confrontation of the Second World War period, especially in the steppe and industrial south of Ukraine. Partisan struggle in this region had its own specifics, which requires its comprehension and generalization. The article is devoted to the final stage (1943–1944) of the development of the Soviet partisan movement in Southern Ukraine. This region is characterized by the absence of large forest areas and the presence of large industrial centers. Considering this, underground forms of struggle became the priority ones. Nevertheless, partisan methods of resistance to the invaders were also used actively. Based on the analysis of a wide range of archival documents of the central and regional archives, it has been established that the final stage of development of the partisan movement in its characteristics differed significantly from the initial stage (1941–1942). Its features were: the excellent emergence of partisan formations and a modified tactic of fighting against the invaders. In particular this happened in years 1943–1944. Partisan detachments were formed as a result of the organizational activities of the landing groups, abandoned from «Big Land» or underground. It has been found out during the investigation that they were active in the approaching front line: they attacked the occupation troops and institutions, carried out diversionary acts, conducted reconnaissance in the interests of the Red Army. An outstanding page of the Resistance movement in the south of Ukraine was Pavlograd uprising of 1943. In addition, the quality of the source base has been described in the article. It has been established that the documents of the Soviet archives contain a considerable part of falsifications and exaggerations. Therefore, researchers are being recommended to use the quantitative indicators of Soviet documents very critically and only as approximate, which reflect certain phenomena and general trends, and which are not absolutely reliable facts. In general, the partisan movement in South Ukraine made a significant contribution to the expulsion of the Nazi occupiers from the Ukrainian land. It raised the morale of the local population, disarmed the invaders, distracted the significant military units of the enemy.Статья посвящена завершающему этапу (1943–1944 гг.) Развития советского партизанского движения в Южной Украине. Этот регион отличается отсутствием крупных лесных массивов и наличием крупных промышленных центров. Учитывая это, приоритетными там стали подпольные формы борьбы. Тем не менее, партизанские методы сопротивления оккупантам также довольно активно использовались. На основе анализа широкого круга архивных документов центральных и областных архивохранилищ установлено, что по своим характеристикам завершающий этап развития партизанского движения существенно отличался от этапа начального (1941–1942 гг.). Его особенностями стали отличный механизм возникновения партизанских формирований, видоизмененная тактика борьбы с оккупантами. В частности, в 1943–1944 гг. партизанские отряды формировались в результате организаторской деятельности десантных групп, заброшенных с «Большой земли», или подпольщиками. Выяснено, что активную деятельность они разворачивали при приближении линии фронта: нападали на оккупационные войска и учреждения, осуществляли диверсионные акты, вели разведку в интересах Красной армии. Выдающейся страницей движения Сопротивления на юге Украины стало Павлоградское восстание 1943 года. В общем, партизанское движение в Южной Украине внес заметный вклад в изгнание нацистских оккупантов с украинской земли

Mechanics of prolonged vibration shiftings of the non-central pressed reinforced rod

Розглянуто механіку тривалих переміщень шарнірно-опертого залізобетонного стержня при тривалій дії вібраційної (динамічної) поздовжньої сили, яка була прикладена з ексцентриситетом е0. З часом від дії тривалої динамічної сили і віброповзучості бетону відбувається перерозподіл напружень між бетоном і арматурою та виникають переміщення стержня. Задачу віброповзучості розв'язано за спадковою теорією старіння (СТС). Для цього використовували два методи: перший – метод Бубнова-Гальоркіна –малого параметра – Рунге-Кутти; другий – метод Бубнова-Гальоркіна – метод початкових параметрів віброповзучості (МППВП). Матричний метод МППВП практично збігся з методом Рунге-Кутти і рекомендується для подальшого застосування.This paper deals with the mechanics of prolonged-movement of the pendulum hinged reinforced concrete rod under long-term vibration (dynamic) longitudinal force that was applied with eccentricity e0. Over time, from the effects of the long-term dynamic power and vibratory displacement of concrete redistribution of stresses between the concrete and reinforcement take place and displacement of the rod occurs. Vibratory displacement problem is solved by hereditary theory of aging (HTA) and for this were used two ways: first – Bubnov-Galerkin method of the-small parameter Runge-Kutta and the second – the Bubnov-Galerkin method of initial parameters Vibratory displacement (MIPVD). Matrix method MIPVD practically coincided with the Runge-Kutta method and is recommended for further use. The experimental studies of non-central pressed reinforced concrete pillars intersection 100х100х1400 mm, reinforcement 4Ø8 mm, concrete class С25/30 at , , mm on vibratory displacement and creeping were also conducted. The basis of theoretical research the recommended matrix method (MIPVD) and the modified method of initial parameters of creeping (MMIPC) were chosen, when calculating the HTA and the implementation in the mathematical bag «MathCad». The theory developed by the authors calculate rods and matrix methods MIPVD and MMIPC, which practically coincide with the experimental data on the racks at static deflection and vibration load (difference 10...17%) and is recommended for further use These matrix methods (MIPVD and MMIPC) allow getting a theoretical solution at different speeds of reverse, irreversible and elastic components of vibratory displacement deflection and creeping and consider taking into consideration all 10 members of the Taylor series of the improved convergence at the computer implementation in MP «MathCad». In general mechanics of the problem vibratory displacement and creeping showed that graphics of deflections under dynamic loads more intensively grow and exceed their growth under static load, and dynamic deflection (vibratory displacement) exceeded the limits of static deflection (creeping) by 60% in average

The Capital Adequacy of Banking Institutions: Ukrainian Realities and International Regulatory Control

The article is aimed at diagnosing the current state of capitalization of banking institutions in Ukraine to substantiate applied measures in order to increase the level of adequacy of banking capital, in view of the requirements of international legislation. The essence is considered and the terminology apparatus of the «bank capital» is systematized. The main indicators of development of the banking sector of Ukraine for 2015–2018 are diagnosed, the indicator of adequacy of regulatory capital for leading banks is estimated, the compliance of banking institutions with the requirements for the size of their regulatory capital and their ability to timely pay on their obligations to counterparties is determined. The basic changes which will happen at the full-fledged implementation of the «Basel-III» agreement are researched, the possible most significant positive and negative consequences for banking institutions of Ukraine resulting from the specified agreement are substantiated. The risks on claims and possibilities of their transfer are analyzed in the context of banking institutions of Ukraine and individual countries. Prospect for further scientific research is the practical development of the mechanism for identification and ranking of the aggregate of risks arising from the further introduction of requirements of the «Basel-III» standard in the banking activities, in view of the experience of foreign countries

THE USE OF LABORATORY DIAGNOSTIC METHODS FOR THE ETIOLOGICAL INTERPRETATION OF ACUTE INTESTINAL INFECTIONS DURING THE WINTER PERIOD

The study analyzed the epidemiological situation of acute intestinal infections in the winter. Surveyed 98 patients. Bacteriologically, pathogenic and conditionally pathogenic bacteria cultures were isolated in 33.7%, conditionally pathogenic cultures prevailed: Staphylococcus aureus - 23.5%, Enterococcus aerogenes - 20.5%, Klebsiella pneumoniae - 20.5%, Citrobacter freundii - 14.7%, Salmonella enteritidis - 11.7%, Proteus vulgaris - 5.8%, and the heteropathogenic Escherichia coli O142 was detected in 2.9%. Specific fragments of viral RNA in 37.6% were identified by the molecular-biological method, Rotavirus A dominated - 55.2%, Norovirus 2 genotype was found in 39.4%. More often, the infection was caused by only one pathogen. Etiological factor is not defined in 33.7%.The study analyzed the epidemiological situation of acute intestinal infections in the winter. Surveyed 98 patients. Bacteriologically, pathogenic and conditionally pathogenic bacteria cultures were isolated in 33.7%, conditionally pathogenic cultures prevailed: Staphylococcus aureus - 23.5%, Enterococcus aerogenes - 20.5%, Klebsiella pneumoniae - 20.5%, Citrobacter freundii - 14.7%, Salmonella enteritidis - 11.7%, Proteus vulgaris - 5.8%, and the heteropathogenic Escherichia coli O142 was detected in 2.9%. Specific fragments of viral RNA in 37.6% were identified by the molecular-biological method, Rotavirus A dominated - 55.2%, Norovirus 2 genotype was found in 39.4%. More often, the infection was caused by only one pathogen. Etiological factor is not defined in 33.7%

Проблема хирургической инфекции у больных Сахарным диабетом, оперированных на аорто-подвздошном сегменте

The aim of the work: to analyze the frequency and causes of purulent-septic complications in patients who underwent endoprosthetic repair of the aorto-iliac segment. Analysis of purulent-septic complications in 54 patients who were operated for ischemic lesions of the vessels of the lower extremities in diabetes mellitus was conducted. All patients underwent interventions on the aorto-iliac segment using synthetic vascular prostheses. In accordance with the classification of purulent-septic complications of reconstructive operations 5 cases of complications available in our practice, we divided into 2 groups – prosthetic sepsis; infection of the graft without clinical and laboratory manifestations of sepsis. The frequency of purulent-septic complications 9.2 percent, almost all of these patients had grade III-IV ischemia and were operated on urgent indications. In 3 cases, infection of the graft without bacteremia patients were operated before the development of erosive bleeding, which allowed 2 patients to save limbs, and 1 patient was discharged after performing the high amputation of the limb. In two cases a partial resection of the infected portion of the bifurcation prosthesis from separate access and subsequent re-reconstruction. In one case in a patient with progressive limb ischemia removed the infected bifurcation prosthesis, and surgery was performed subclavianfemoral bypass grafting extraanatomical on the one hand, and high amputation of the contralateral limb. Prosthetic sepsis occurred in 2 patients, 1 patient died.Цель работы: проанализировать частоту и причины гнойно-септических осложнений у больных, которым выполнено эндопротезирование аорто-подвздошного сегмента. Проведен анализ гнойно-септических осложнений у 54 больных, которые были оперированы по поводу ишемических поражений сосудов нижних конечностей на фоне сахарного диабета. У всех больных были выполнены вмешательства на аорто-подвздошном сегменте с использованием синтетических сосудистых протезов. В соответствии с классификацией гнойно-септических осложнений реконструктивных операций 5 случаев осложнений, имеющихся в нашей практике, мы условно разделили на 2 группы: протезный сепсис; инфицирование трансплантата без клинических и лабораторных проявлений сепсиса. Частота гнойно-септических осложнений составила 9,2 %, почти все больные имели III–IV степень ишемии и были оперированы по неотложным показаниям. В 3 случаях инфицирования трансплантата без бактериемии пациенты оперированы до развития аррозивного кровотечения, что позволило у 2 пациентов сохранить конечности, и один пациент выписан после выполнения высокой ампутации конечности.В двух случаях выполнена частичная резекция инфицированной части бифуркационного протеза из отдельного доступа с последующей повторной реконструкцией. В одном случае у пациента с нарастающей ишемией конечности снят инфицированный бифуркационный протез и выполнена операция подключично-бедренного экстраанатомического шунтирования с одной стороны и высокая ампутация контрлатеральной конечности. Протезный сепсис имел место у 2 больных, умер один больной.Мета роботи: проаналізувати частоту і причини гнійно-септичних ускладнень у хворих, яким було виконано ендопротезування аорто-клубового сегмента. Проведено аналіз гнійно-септичних ускладнень у 54 хворих, які були оперовані з приводу ішемічних уражень судин нижніх кінцівок на тлі цукрового діабету. У всіх хворих були виконані втручання на аорто-клубовому сегменті з використанням синтетичних судинних протезів. Відповідно до класифікації гнійно-септичних ускладнень реконструктивних операцій 5 випадків ускладнень, наявних у нашій практиці, ми умовно розділили на 2 групи: протезний сепсис; інфікування трансплантата без клінічних та лабораторних проявів сепсису.Частота гнійно-септичних ускладнень становила 9,2 %, майже всі хворі мали III–IV ступінь ішемії і були оперовані за невідкладними показаннями. У 3 випадках інфікування трансплантата без бактеріємії пацієнти оперовані до розвитку арозивної кровотечі, що дозволило у 2 пацієнтів зберегти кінцівки, і одного пацієнта виписали після виконання високої ампутації кінцівки. У двох випадках виконана часткова резекція інфікованої частини біфуркаційних протеза з окремого доступу з наступною повторною реконструкцією. В одному випадку у пацієнта з наростаючою ішемією кінцівки знятий інфікований біфуркаційний протез, і виконана операція подключично-стегнового екстраанатомічного шунтування з одного боку, і висока ампутація контрлатеральної кінцівки. Протезний сепсис мав місце у 2 хворих, помер один хворий

Телевізійний вимірювальний контроль забруднення води хлорорганічними сполуками методом біоіндикації по фітопланктону

Для дослідження впливу токсичних сполук у складі питної води на здоров’я людини та довкілля було використано метод біоіндикації по фітопланктону. Методика біотестування на мікроводоростях заснована на визначенні зміни розмноження водоростей під впливом токсичних речовин. Використано короткочасне біотестування тривалістю 96 годин, що дозволяє визначити наявність гострої токсичної дії. Для визначення хронічної токсичної дії тестування слід проводити 14 діб. У якості тест-об’єкту використали культуру Chlorella vulgaris. Хлорела відноситься до одноклітинних водоростей. Клітини сферичні, з тонкою оболонкою діаметром 4,2...10,5 мкм. Культуру водоростей вирощували на штучному живильному середовищі Успенського №1. Чисельність клітин у суспензії, яку використовували для біотестування складає 10 млн. кл/мл.Для исследования влияния токсичных соединений в составе питьевой воды на здоровье человека и окружающую среду был использован метод биоиндикации по фитопланктону. Методика биотестирования на микроводоросли основана на определении изменения размножения водорослей под воздействием токсических веществ. Использовано кратковременное биотестирования продолжительностью 96 часов, что позволяет определить наличие острой токсического действия. Для определения хронической токсического действия тестирования следует проводить 14 суток. В качестве тест-объекта использовали культуру Chlorella vulgaris. Хлорелла относится к одноклеточных водорослей. Клетки сферические, с тонкой оболочкой диаметром 4,2 ... 10,5 мкм. Культуру водорослей выращивали на искусственной питательной среде Успенского №1. Численность клеток в суспензии, которую использовали для биотестирования составляет 10 млн. Кл / мл.To investigate the influence of toxic compounds in the composition of drinking water on human health and the environment bioindication method used by phytoplankton. Methods bioassay based on microalgae breeding algal determining changes under the influence of toxic substances. Used bioassay short duration of 96 hours, to determine the presence of acute toxic effects. To determine chronic toxic effects testing should be 14 days. As a test object using culture Chlorella vulgaris. Chlorella belongs to unicellular algae. Cells spherical, with a thin sheath diameter 4.2 ... 10.5 microns. The culture of algae grown on artificial nutrient medium Assumption №1. The number of cells in suspension, which was used for bioassay is 10 million. Cells / ml

FGF4 Independent Derivation of Trophoblast Stem Cells from the Common Vole

The derivation of stable multipotent trophoblast stem (TS) cell lines from preimplantation, and early postimplantation mouse embryos has been reported previously. FGF4, and its receptor FGFR2, have been identified as embryonic signaling factors responsible for the maintenance of the undifferentiated state of multipotent TS cells. Here we report the derivation of stable TS-like cell lines from the vole M. rossiaemeridionalis, in the absence of FGF4 and heparin. Vole TS-like cells are similar to murine TS cells with respect to their morphology, transcription factor gene expression and differentiation in vitro into derivatives of the trophectoderm lineage, and with respect to their ability to invade and erode host tissues, forming haemorrhagic tumours after subcutaneous injection into nude mice. Moreover, vole TS-like cells carry an inactive paternal X chromosome, indicating that they have undergone imprinted X inactivation, which is characteristic of the trophoblast lineage. Our results indicate that an alternative signaling pathway may be responsible for the establishment and stable proliferation of vole TS-like cells

МАЗЬ ОФЛОМЕЛИД. КЛИНИКО-ЛАБОРАТОРНАЯ ЭФФЕКТИВНОСТЬ И ПЕРЕНОСИМОСТЬ У БОЛЬНЫХ С ИНФЕКЦИОННЫМИ ПРОЦЕССАМИ КОЖИ И МЯГКИХ ТКАНЕЙ

The paper presents the results of a multicenter postmarketing study of Oflomelid ointment versus levosin and levomecol ointments in 301 patients with different purulent diseases of the skin, soft tissues, and bones, diabetic foot syndrome, trophic ulcers of different etiologies, postoperative purulent wounds, chronic posttraumatic osteomyelitis, burns and frostbites, acute and chronic purulent diseases of the skin and soft tissues. Oflomelid ointment shows a high clinical and bacteriological efficacy in stages I and II wound process along with good analgesic activity for the topical treatment of purulent processes of different etiologies and sites. Objectivization of the findings is based on the results of qualitative and quantitative microbiological analyses, wound imprint cytology, and trends in the systemic and local clinical picture.В статье представлены результаты многоцентрового постмаркетингового сравнительного исследования мази Офломелид по сравнению с мазями левосин и левомеколь у 301 пациента с различными гнойными заболеваниями кожи, мягких тканей и костей, синдромом диабетической стопы, трофическими язвами различной этиологии, послеоперационными гнойными ранами, хроническим посттравматическим остеомиелитом, ожогами и отморожениями, острыми и хроническими гнойными заболеваниями кожи и мягких тканей. Показана высокая клиническая и бактериологическая эффективность мази Офломелид при I и II стадиях течения раневого процесса наряду с хорошим анальгезирующим действием для местного лечения гнойных процессов различной этиологии и локализации. Объективизация полученных данных основана на результатах качественных и количественных микро-биологических исследований, цитологии раневых отпечатков, динамики общей и местной клинической картины