Anti-corrosion ceramic coatings on the surface of Nd-Fe-B repelling magnets

The results of vacuum-arc deposition of thin ZrO₂coatings to protect the surface of Nd-Fe-B permanent magnets used as repelling devices in orthodontics are presented. The structure, phase composition and mechanical properties of zirconium dioxide films have been investigated by means of SEM, XRD, EDX, XRF and nanoindentation method. It was revealed the formation of polycrystalline ZrO₂ films of monoclinic modification with average grain size 25 nm. The influence of the ZrO₂ coating in terms of its barrier properties for corrosion in quasi-physiological 0.9 NaCl solution has been studied. Electrochemical measurements indicated good barrier properties of the coating on specimens in the physiological solution environment

СТАН ІМУННОГО ГОМЕОСТАЗУ ПРИ ПОРУШЕННІ МЕНСТРУАЛЬНОГО ЦИКЛУ У ЖІНОК, ЩО ХВОРІЮТЬ НА ТУБЕРКУЛЬОЗ

SUMMARY. The research findings of immune resistance parameters in patients with menstrual irregularities,suffering from tuberculosis are presented. It is shown that the menstrual cycle in this cohort of women undergoessignificant changes as a result of violations of non-specific effector immune defense system and immune system celllevel. It is found that patients with pulmonary TB, acquired immunodeficiency state is formed by the cell type, whichprovides regulation of phagocytosis and lysis of Mycobacterium tuberculosis and form the anti-tuberculosis immunity. Itis shown that the menstrual cycle (MC) in a cohort of women undergoes significant violations by reducing the functionalability of B-lymphocytes (CD20+) by 46.5 %, despite a compensatory increase in their relative amount, functional capacityand reduction of production of major classes of immunoglobulins by 5.6 %. In women with tuberculosis, immune disordersof humoral immune system link manifest by I, II, and III grades depending on the degree of spread of tuberculosis.According to results of determining immuno-hormonal homeostasis it is established the trend of menstrual dysfunctionin women, depending on the form of tuberculosis injury. Patients suffering from disseminated tuberculosis, prone tohiperpolymenorhoea against a background of absolute and relative estrogenia with MC lutein phase and complicatedpar. In women suffering from fibro-cavernous tuberculosis, MC violations occur in forms of algodysmenorrhea, oftenoccur anovulatory cycles determined by the absolute or relative estrogenia and MC lutein phase deficit. Focal pulmonarytuberculosis with no signs of intoxication does not contribute to the violation of MC in women. These patients usuallypresent lutein phase deficit, relative estrogenia.KEY WORDS: tuberculosis, menstrual cycle, immune system, humoral immunity, diagnostics.РЕЗЮМЕ. Наведені дані досліджень показників імунного протиінфекційного захисту у пацієнток ізпорушеннями менструального циклу (ПМЦ), які хворіють на туберкульоз (ТБ) легень. Показано, що в результатізмін неспецифічної ефекторної системи протиінфекційного захисту та клітинної ланки системи імунітету на тлітуберкульозу менструальний цикл (МЦ) у даної когорти жінок зазнає суттєвих порушень. Встановлено, що упацієнток, хворих на ТБ легень, формується набутий імунодефіцитний стан за клітинним типом. Встановлена рольгуморальної ланки системного імунітету у комплексі порушень менструальної функції пацієнток, які хворіють натуберкульоз.КЛЮЧОВІ СЛОВА: туберкульоз, менструальний цикл, імунна система, діагностика

ІМУНО-ГОРМОНАЛЬНИЙ ГОМЕОСТАЗ ПРИ ПОРУШЕННІ МЕНСТРУАЛЬНОГО ЦИКЛУ У ЖІНОК, ЩО ХВОРІЮТЬ НА ТУБЕРКУЛЬОЗ.

The article presents research data of indicators of non-speci c and speci c immune resistance in patients with menstrual cycle irregularities (MCI), with pulmonary tuberculosis. It is shown that the menstrual cycle (MC) in this cohort of women undergoes signi cant changes due to violations of non-speci c immune defense system and a cellular link of the immune system, which provides regulation of phagocytosis and lysis of Mycobacterium tuberculosis and form the anti-tuberculosis immunity. Study of systemic humoral immunity in women with TB showed signi cant role of speci c humoral immunity in the MCI complex in women with TB because antibodies to mycobacterial antigens circulate in the blood under the presence of any form of tuberculosis.В статье приведены данные исследования показателей неспецифической и специфической иммунной защиты у пациенток с нарушениями менструального цикла, болеющих туберкулезом легких. Показано, что менструальный цикл у данной категории женщин испытывает существенные изменения благодаря показателям неспецифической системы противоинфекционной защиты и клеточному звену системы иммунитета. Установлена роль гуморального звена системного иммунитета в комплексе нарушений менструальной функции у пациенток, болеющих туберкулезом.У статті наведені дані дослідження показників неспецифічного та специфічного імунного захисту в пацієнток із порушеннями менструального циклу, що хворіють на туберкульоз (ТБ) легень. Показано, що менструальний цикл у даної когорти жінок зазнає суттєвих порушень завдяки змінам неспецифічної системи протиінфекційного захисту та клітинній ланці системи імунітету. Встановлена роль гуморальної ланки системного імунітету у комплексі порушень менструальної функції у пацієнток, що хворіють на туберкульоз

ЗМІНИ ГУМОРАЛЬНОГО ІМУНІТЕТУ ПРИ ПОРУШЕННІ МЕНСТРУАЛЬНОГО ЦИКЛУ У ЖІНОК, ЩО ХВОРІЮТЬ НА ТУБЕРКУЛЬОЗ

Summary. Research results of humoral immunity state in patients with menstrual irregularities, suffering from tuberculosis are presented. It is shown that the menstrual cycle (MC) in a cohort of women undergoes signifcant violations by reducing the functional ability of B-lymphocytes (CD20+) by 46.5 %, despite a compensatory increase in their relative amount, functional capacity and reduction of production of major classes of immunoglobulins by 5.6 %. It is proved that IgG lowering by 33.2 % has a predictive value and negative impact on the fow of MC. Rising concentrations of IgM by 53.8 % and IgA by 81.4 % confrmed new revenue of antigens into the bloodstream. Key words: tuberculosis, menstrual cycle, humoral immunity, diagnosis.Резюме. Наведені результати досліджень стану гуморальної ланки імунітету у пацієнток з порушеннями менструального циклу, що хворіють на туберкульоз легень. Показано, що менструальний цикл у даної когорти жінок зазнає суттєвих порушень в результаті зниження функціональної здатності В-лімфоцитів, незважаючи на компенсаторне збільшення їх відносної кількості та функціональної здатності і продукції імуноглобулінів основних класів. Ключові слова: туберкульоз, менструальний цикл, гуморальний імунітет, діагностика

Use of electrochemically activated aqueous solutions in the manufacture of fur materials

The influence of characteristics of electrochemically activated aqueous processing mediums in the treatment of fur skins with different contents of fatty substances was investigated. The use of electroactive water, namely anolytes and catholytes, forgoingantiseptics or surface-active materials (SAMs), helped to restore the hydration of fur skins and to remove from them soluble proteins, carbohydrates and fatty substances. The activating effect of anolyte and catholyte in solutions of water on the processes of treating raw furs is explained by their special physical and chemical properties, namely the presence of free radicals, ions and molecules of water which easily penetrate cells’ membranes and into the structure of non-collagen components and microfiber structure of dermic collagen. The stage of lengthy acid and salt treatment is excluded from the technical treatment as a result of using electroactivated water with high oxidizing power. A low-cost technology of processing different kinds of fur with the use of electroactivated water provides for substantial economy of water and chemical reagents, a two- to threefold accelerationof the soaking and tanning processes and creation of highly elastic fur materials with a specified set of physical and chemical properties. At the same time the technology of preparatory processes of fur treatment excludes the use of such toxic antiseptics as formalin and sodium silicofluoride, which gives grounds to regard it as ecologically safe

АНАЛІЗ ПРИЧИН ВИНИКНЕННЯ ТА ЙМОВІРНОГО СЦЕНАРІЮ РОЗВИТКУ АВАРІЙ ПРИ РОЗВАНТАЖЕННІ НАФТОПРОДУКТІВ НА АВТОЗАПРАВНИХ СТАНЦІЯХ

The greatest potential danger to the technological scheme of a gas station (gas station) is a violation of the tightness tanker with oil products in the territory of a gas station. This can lead to an explosion of fuel vapor over the strait and the fire of the strait, as well as an explosion and fire inside the tanker truck. In these cases, the area of effect the damaging factors of the accident can be spread even outside the territory of the gas station. The main causes of emergencies at gas stations are: failure of the control and emergency protection equipment; excess of technological parameters of processes above critical values; violation of technological regimes; mechanical and corrosive wear of equipment; errors of repair and maintenance personnel; actions of external factors.The purpose of this work is to analyze the causes and the likely scenario for the development of accidents during the unloading of petroleum products at gas stations and develop recommendations for the prevention of these dangerous situations.A detailed analysis of the conditions for the occurrence and development of an accident at each stage of the oil product unloading unit is considered, and a logical scheme of emergency situations in this unit is constructed.The main hazards include the following: excess pressure in the tank above the critical value boundary, mechanical and corrosive wear of the tank truck, operating personnel errors, influence of external factors, leakage, overturning of the tank truck, formation of explosive and fire hazardous mixtures inside the tank truck, spillage of oil products, explosion, fire inside the tank truck, evaporation of the strait, fire of the strait, creation of explosive and fire hazardous mixture over the strait, explosion over the strait, destruction of building structures, equipped, injury, burns to people and the spread of the affected area outside the gas station.Recommendations on the prevention of emergency situations when unloading oil products from a tanker at gas stations and the actions of gas station employees in the event of their occurrence are developed.Наибольшей потенциальной опасностью технологической схемы автозаправочной станции (АЗС) является нарушение герметичности автоцистерны с нефтепродуктами на территории АЗС. Это может привести к взрыву паров топлива над проливом и пожар пролива, а также взрыв и пожар внутри автоцистерны. В этих случаях зона действия поражающих факторов аварии может быть распространена даже за пределы территории АЗС. Основными причинами возникновения аварийных ситуаций на АЗС являются: отказ в работе средств контроля и противоаварийной защиты; превышение технологических параметров процессов выше критических значений; нарушение норм технологических режимов; механический и коррозионный износ оборудования; ошибки ремонтного и обслуживающего персонала; действия внешних факторов.Целью данной работы является анализ причин возникновения и вероятного сценария развития аварий при разгрузке нефтепродуктов на автозаправочных станциях и разработка рекомендаций по предупреждению этих опасных ситуаций.Рассмотрен детальный анализ условий возникновения и развития аварии на каждой стадии узла разгрузки нефтепродуктов и построена логическая схема чрезвычайных ситуаций в этом блоке.К основным опасностям относятся следующие: превышение давления в цистерне выше границы критических значений, механический и коррозионный износ автоцистерны, ошибки обслуживающего персонала, влияние внешних факторов, нарушение герметичности, опрокидывания автоцистерны, образование взрывопожароопасной смеси внутри автоцистерны, пролив нефтепродуктов, взрыв, пожар внутри автоцистерны, испарения пролива, пожар пролива, создание взрывопожароопасной смеси над проливом, взрыв над проливом, разрушение строительных конструкций, оборудования, травмирование, ожоги людей и распространение зоны поражения за пределы АЗС.Разработаны рекомендации по предупреждению чрезвычайных ситуаций при разгрузке нефтепродуктов из автоцистерны на автозаправочных станциях и действий работников АЗС в случае их возникновения.Найбільшою потенційною небезпекою технологічної схеми автозаправної станції (АЗС) є порушення герметичності автоцистерни з нафтопродуктами на території АЗС. Це може спричинити вибух парів палива над проливом і пожежу проливу, а також вибух і пожежу усередині автоцистерни. У цих випадках зона дії уражаючих факторів аварії може бути розповсюджена навіть за межі території АЗС. Основними причинами виникнення аварійних ситуацій на АЗС є: відмова у роботі засобів контролю і протиаварійного захисту; перевищення технологічних параметрів процесів вище критичних значень; порушення норм технологічних режимів; механічний і корозійний знос обладнання; помилки ремонтного і обслуговуючого персоналу; дії зовнішніх факторів.Метою даної роботи є аналіз причин виникнення та ймовірного сценарію розвитку аварій при розвантаженні нафтопродуктів на автозаправних станціях та розробка рекомендацій з попередження цих небезпечних ситуацій.Розглянуто детальний аналіз умов виникнення і розвитку аварії на кожній стадії вузла розвантаження нафтопродуктів та побудовано логічну схему надзвичайних ситуацій у цьому блоці.До основних небезпек відносяться наступні: перевищення тиску у цистерні вище межі критичних значень, механічний та корозійний знос автоцистерни, помилки обслуговуючого персоналу, вплив зовнішніх факторів, порушення герметичності, перекидання автоцистерни, утворення вибухопожежонебезпечної суміші всередині автоцистерни, пролив нафтопродуктів, вибух, пожежа всередині автоцистерни, випаровування проливу, пожежа проливу, створення вибухопожежонебезпечної суміші над проливом, вибух над проливом, руйнування будівельних конструкцій, обладнання, травмування, опіки людей та розповсюдження зони ураження за межі АЗС.Розроблено рекомендації з попередження надзвичайних ситуацій при розвантаженні нафтопродуктів з автоцистерни на автозаправних станціях та дій працівників АЗС у випадку їх виникнення

ВПЛИВ ЧАСТОТИ СЕРЦЕВИХ СКОРОЧЕНЬ НА ТОЛЕРАНТНІСТЬ ДО ФІЗИЧНИХ НАВАНТАЖЕНЬ У ПАЦІЄНТІВ ІЗ ПОСТІЙНОЮ ФОРМОЮ ФІБРИЛЯЦІЇ ПЕРЕДСЕРДЬ НЕКЛАПАННОГО ПОХОДЖЕННЯ

The purpose of the study – estimate the dynamic changes of exercise capacity in patients with permanent atrial fibrillation non-valvular etiology during treatment with β-blockers (BB), determination the critical value of the heart rate as a negative dynamic predictor of the patients functional state during 6 month monitoring, identification the preference for one of the HR control strategies.Material and methods. 30 patients were included in this study. The duration of observation was 238.3±17.0 days, the design consisted in 3 visits. Titration of the BB dose lasted 67.7±10.3 days (the interval between 1 and 2 visits). Reception of the maximum or maximum tolerable dose of BB lasted 170.6±17.7 days (the interval between 2 and 3 visits). Paired exercise testing – treadmill test (TT) test and 6-minute walk test (6MWT) were performed during 2 and 3 visits.Results. During follow-up period significantly increased submaximal systolic blood pressure, inotropic reserve, reserve double product (DP) and reduced DP index. The performed correlation analysis revealed a relationship between the DP index with the mean daily HR value according to 24 h Holter ECG. With strict heart rate control after 6 months significantly decreased the 6MWT distance. When comparing both strategies strict control showed a significant advantage for reducing resting heart rate, heart rate at submaximal exercise testing (visits 2 and 3), resting DP, DP index, as well as increased chronotropic reserve (2 visit).Conclusions. There was an improvement in exercise capacity after 6 months with the treatment of BB in patients with PAF non-valvular etiology. Predictor of its decrease is the median daily heart rate >90.5 beats/min, recorded during the Holter ECG. Strict heart rate control has an advantage over lenient on improving the patients functional state and their outcomes.Цель исследования – оценить динамические изменения толерантности к физическим нагрузкам у пациентов с постоянной формой фибрилляции предсердий неклапанного происхождения на фоне применения β-адреноблокаторов (ББ), определить критическое значение ЧСС, как предиктор негативной динамики функционального состояния пациентов при 6-месячном наблюдении, выявить преимущество одной из стратегий контроля ЧСС.Материал и методы. В исследование последовательно включены 30 пациентов. Длительность наблюдения составила (238,3±17,0) дней, дизайн предусматривал 3 визита. Титрование дозы ББ проводилось (67,7±10,3) дней (интервал между 1 и 2 визитами). Прием максимальной или максимально переносимой дозы ББ длился (170,6±17,7) дней (интервал между 2 и 3 визитами). Парные нагрузочные пробы – тредмил-тест (ТТ) и тест 6-минутной ходьбы (6МТХ) проводились во время 2 и 3 визитов.Результаты. В течение 6-месячного наблюдения в обследованной группе пациентов значимо выросли САД на фоне субмаксимальной ФН, инотропный резерв и резерв двойного произведения (ДП), а также уменьшился индекс ДП. Проведенный корреляционный анализ выявил связь индекса ДП с показателем среднесуточной ЧСС по данным 24-часового ХМ ЭКГ. При достижении жесткого контроля ЧСС через 6 месяцев значимо уменьшилась расстояние, пройденное пациентами при 6МТХ. При сопоставлении обеих стратегий жесткий контроль показал значимое преимущество по снижению ЧСС покоя, ЧСС на фоне субмаксимальной ФН (2 и 3 визиты), ДП покоя, индекса ДП, а также повышение хронотропного резерва (2 визит).Выводы. Через 6 месяцев при применении ББ у больных ПФФП неклапанного происхождения отмечается улучшение толерантности к ФН. Предиктором ёё снижения является среднесуточная ЧСС>90,5 уд/мин, зафиксированная во время ХМ ЭКГ. Жесткий контроль ЧСС имеет преимущество перед мягким по улучшению функционального состояния пациентов и их прогноза.Мета дослідження – оцінити динамічні зміни толерантності до фізичних навантажень у пацієнтів із постійною формою фібриляції передсердь неклапанного походження на фоні застосування β-адреноблокаторів (ББ), визначити критичне значення ЧСС, як предиктор негативної динаміки функціонального стану пацієнтів при 6-місячному спостереженні, виявити перевагу однієї із стратегій контролю ЧСС.Матеріал і методи. У дослідження послідовно включено 30 пацієнтів. Тривалість спостереження становила (238,3±17,0) днів, дизайн передбачав 3 візити. Титрування дози ББ проводилось (67,7±10,3) днів (інтервал між 1 та 2 візитами). Прийом максимальної або максимально переносимої дози ББ тривав (170,6±17,7) днів (інтервал між 2 та 3 візитами). Парні навантажувальні проби – тредміл-тест (ТТ) та тест 6-хвилинної ходьби (6ХТХ) проводились під час другого та заключного візитів.Результати. Протягом 6-місячного спостереження у обстежуваної групи пацієнтів значимо зросли САТ на фоні субмаксимального ФН, інотропний резерв та резерв подвійного добутку (ПД), а також зменшився індекс ПД. Здійснений кореляційний аналіз виявив зв’язок індексу ПД із показником середньодобової ЧСС за даними 24-годинного ХМ ЕКГ. За умови досягнення жорсткого контролю ЧСС через 6 місяців значимо зменшилась відстань, пройдена пацієнтами при 6ХТХ. При зіставленні обох стратегій жорсткий контроль показав значиму перевагу щодо зниження ЧСС спокою, ЧСС на фоні субмаксимального ФН (2 і 3 візити), ПД спокою, індексу ПД, а також підвищення досягнутого хронотропного резерву (2 візит).Висновки. Через 6 місяців при застосуванні ББ у хворих на ПФФП неклапанного походження відзначається покращення толерантності до ФН. Предиктором її зниження є середньодобова ЧСС>90,5 уд/хв, зафіксована під час ХМ ЕКГ. Жорсткий контроль ЧСС має перевагу перед м’яким щодо покращення функціонального стану пацієнтів та їх прогнозу

Ризик виникнення та профілактика бронхоспазму фізичного навантаження у представників атлетичних видів спорту

The problem of bronchospasm caused by physical activity is relevant both, in the sport of high achievements and for those who lead an active way of life. The high prevalence of BFL in the sport of high achievements is due to intense physical activity, the influence of climatic factors and the conditions of the training process. However, athletes who regularly do sports and have BFL, experience symptoms of obstruction all the time. Moreover, physical activity can provoke inflammation of the respiratory tract with the synthesis of cysteine leukotrienes, leukocytic infiltration of the mucosa and some other features. Mediators play an important role in the mechanisms of development of BFN. Prostaglandins and leukotrienes (LT) are the main factors that determine both severity and duration of symptoms of asthma. Cisteinil LT contribute to the development of bronchospasm, the greatest biological activity is characterized by LT C4, which is further transformed into a metabolite of LT E4 through the LT D4. A number of studies have found that the presence of clinical symptoms of difficult breathing, according to the results of the survey, is not a reliable indicator of BFN and requires objective confirmation in the form of an examination of the function of external respiration after exercise. It is known that athletes actively training with PFN there is a significant increase in the excretion of LT E4 and 9α, 11β-prostaglandin F2 in the urine, as well as the indicators of LT C4 and B4 in blood plasma after intense physical activity. In addition, physical activity has a powerful stimulating effect on cysteine luteum production, enhancing the expression of genes encoding the 5-lipoxygenase transformation pathway of arachidonic acid. 30% athletes of athletic sport show BFL availability. The exercise test should be conducted under certain conditions. During the test, a high level of ventilation of the lungs should be maintained. The use of load testing to detect bronchoconstriction induced by FN has a high predictive value. The article are presents the results of the study of respiratory system in athletes engaged in athletic sports (powerlifting, arm wrestling, weightlifting and weight training). We studied the parameters of spirometry and pneumothachometry in a state of rest, after the simulation of physical activity, as well as in the process of recovery. Using the analysis of the obtained indicators and their statistical processing, the probability of the occurrence of bronchospasm of physical activity was established, which may complicate the ventilation of the lungs. Preventive measures of the BFL from persons regularly engaged in sports are an important part of the training process. LFK complexes consist of daily aerobic workloads and follow-up breathing exercises. The criteria for the effectiveness of preventive measures are indicators of lungs function, level of physical capacity (PWC), optimization of ventilatory response to physical activity, reduction of bronchial reactivity. Methods of exercise therapy and respiratory gymnastics are directly relevant to improving the quality of life, and can act as a method of nonspecific therapy.Проблема бронхоспазму, викликаного фізичним навантаженням, є актуальною як у спорті високих досягнень, так і для осіб, що ведуть активний спосіб життя. Висока поширеність БФН в спорті високих досягнень обумовлена інтенсивним фізичним навантаженням, впливом кліматичних факторів і умов тренувального процесу. Разом з тим спортсмени, які регулярно займаються спортом і мають БФН, відчувають симптоми обструкції постійно. Більше того, фізичне навантаження може провокувати запалення дихальних шляхів з синтезом цістеінілових лейкотрієнів, лейкоцитарною інфільтрацією слизової і деякими іншими ознаками. В механізмах розвитку БФН важливу роль також відіграють медіатори. Простагландини і лейкотрієни (ЛТ) є основними факторами, що визначають як ступінь тяжкості, так і тривалість симптомів БА. Цістеінілові ЛТ сприяють розвитку бронхоспазму, найбільшою біологічною активністю характеризується ЛТ С4, який в подальшому через ЛТ D4 перетворюється в метаболіт ЛТ Е4. У ряді досліджень встановлено, що наявність клінічних симптомів утрудненого дихання, за результатами опитування, не є достовірним показником БФН і вимагає об'єктивного підтвердження у вигляді дослідження функції зовнішнього дихання після виконання фізичного навантаження. Відомо, у спортсменів, що активно тренуються з БФН, відбувається достовірне збільшення екскреції ЛТ Е4 і 9α, 11β-простагландину F2 з сечею, а також показників ЛТ С4 і В4 плазмі крові після інтенсивного фізичного навантаження. Крім того, фізичне навантаження дає потужний стимулюючий вплив на продукцію цистеінілових ЛТ, посилюючи експресію генів, що кодують 5-ліпоксігеназний шлях трансформації арахідонової кислоти. 30% спортсменів атлетичних видів спорту демонструють наявність БФН. Тест з фізичним навантаженням повинен проводитися при певних умовах. При проведенні тесту треба підтримувати високий рівнь вентиляції легенів. Застосування навантажувального тестування для виявлення бронхоспазму, індукованого ФН, має високу прогностичну значущість. В статті подано результати  дослідження системи дихання у спортсменів, що займаються атлетичними видами спорту (пауерліфтингом, армрестлінгом, важкою атлетикою та гирьовим спортом). Вивчались показники спірометрії та пневмотахометрії в стані спокою, після моделювання фізичного навантаження, а також у процесі відновлення. За допомогою аналізу отриманих показників та  їх статистичної обробки встановлювалась вірогідність виникнення бронхоспазму фізичного навантаження (БФН), який може ускладнювати вентиляцію легень. Профілактичні засоби БФН у осіб, що систематично займаються спортом є важливою складовою тренувального процесу. Комплекси ЛФК складаються  з щоденних  аеробних навантажень і подальшої дихальної гімнастики. Критеріями ефективності профілактичних заходів є показники функції легень, рівень фізичної працездатності (PWC), оптимізація вентиляторної відповіді на фізичне навантаження, зниження реактивності бронхів. Методи ЛФК та дихальної гімнастики мають безпосереднє значення в  поліпшенні якості життя та можуть виступати як метод неспецифічної терапії

МОЖЛИВОСТІ ДОСЯГНЕННЯ ЖОРСТКОГО КОНТРОЛЮ ЧАСТОТИ СЕРЦЕВИХ СКОРОЧЕНЬ У ХВОРИХ ІЗ ПОСТІЙНОЮ ФОРМОЮ ФІБРИЛЯЦІЇ ПЕРЕДСЕРДЬ НЕКЛАПАННОЇ ЕТІОЛОГІЇ ТА СУПУТНЬОЮ СЕРЦЕВОЮ НЕДОСТАТНІСТЮ

The aim of the study – to determine the predictors of the achievement of strict control of heart rate in patients with PFTF and concomitant heart failure at the time of discharge from the hospital, to identify the benefits of using bisoprolol or carvedilol for monitoring heart rate. Material and Methods. The study consistently included 30 patients. The observation duration was (238.3±17.0) days, the design provided for 3 visits. Titration of the dose of BB was carried out (67.7±10.3) days (interval between 1 and 2 visits). Reception of the maximum or maximum tolerated dose of BB lasted (170.6±17.7) days (interval between 2 and 3 vi­sits). Paired exercise tests — a treadmill test (TT) and a 6-minute walk test (6MWT) were performed during 2 and 3 visits. Results and Discussion. Patients were divided into two groups – HFpEF (n=159) and HFrEF (n=64) LV according to echocardiography and subgroups according to the assigned BB. The average heart rate for ECG at the time of discharge from the hospital was (78.6±11.1) beats / min, in 148 (66.4 %) patients had severe heart rate control, and in 75 (33.6 %) was mild. For the control of heart rate, the following drugs were used: bisoprolol in 171 (76.7 %) patients, carvedilol in 52 (23.3 %), digoxin in 81 (36.3 %). A high dose of β-adrenoblockers, that is, a mediator and higher, occurred in 139 (81.3 %) cases with bisoprolol and in 24 (46.2 %) when receiving carvedilol. At the time of discharge, the dosage for the control of heart rate was as follows: bisoprolol – (6.3±3) mg, carvedilol – (23.7±15.8) mg, digoxin – (0.21±0.10) mg. Conclusions. At the time of the issue of strict control of heart rate in patients with PAF reached 34.4 % and concomitant HFrEF and 63.5 % and concomitant HFpEF, and soft heart rate control – in 65.6 % and 36.5 % of patients, respectively. Possibility of achieving tight control of heart rate at the time of discharge in patients with PAF and conco­mitant HF also decreases when using carvedilol compared to bisoprolol (p=0.049) when standardized for other risk factors. At the same time, as a consequence, the use of digoxin (p=0.03), as an auxiliary preparation for control of heart rate increases. The possibility of achieving tight control of heart rate at the time of discharge of patients with PAF and concomitant HF is associated with the use of high doses (mean therapeutic and higher) β-blockers (p<0.001), and, when standardized by other risk factors, the use of bisoprolol does not have a significant benefit compared with carvedilol therapy (p=0.57), but there is a dose-dependent effect (p=0.02).Цель исследования – определить предикторы достижения жесткого контроля ЧСС у больных с постоянной формой фибриляции предсердий (ПФФП) и сопутствующей сердечной недостаточностью на момент выписки из стационара, выявить преимущества применения бисопролола или карведилола для контроля ЧСС. Материал и методы. В исследование последовательно включены 30 пациентов. Длительность наблюдения составила (238,3±17,0) дней, дизайн предусматривал 3 визита. Титрование дозы ББ проводилось (67,7±10,3) дней (интервал между 1 и 2 визитами). Прием максимальной или максимально переносимой дозы ББ длился (170,6±17,7) дней (интервал между 2 и 3 визитами). Парные нагрузочные пробы – тредмил-тест (ТТ) и тест 6-минутной ходьбы (6МТХ) проводили во время 2 и 3 визитов. Результаты. Пациенты были поделены на две группы – с сердечной недостаточностью с сохраненной фрак­цией выброса (СНсохрФВ) (n=159) и СНснижФВ (n=64) левого желудочка (ЛЖ) по данным ЭхоКГ и подгруппы в соответствии с назначенным ББ. Средняя ЧСС по данным ЭКГ на момент выписки из стационара составляла (78,6±11,1) уд/мин, у 148 (66,4 %) пациентов имел место жесткий контроль ЧСС, а у 75 (33,6 %) – мягкий. Для конт­роля ЧСС применялись следующие препараты: бисопролол у 171 (76,7 %) больного, карведилол у 52 (23,3 %), дигоксин у 81 (36,3 %). Высокая доза β-адреноблокаторов, то есть среднетерапевтическая и выше, имела место в 139 (81,3 %) случаях при применении бисопролола и в 24 (46,2 %) при приеме карведилола. На момент выписки дозировки препаратов для контроля ЧСС были следующими: бисопролол – (6,3±3) мг, карведилол – (23,7±15,8) мг, дигоксин – (0,21±0,10) мг. Выводы. На момент выписки жесткого контроля ЧСС у пациентов с ПФФП достигнуто у 34,4 % с сопутствующей СНснижФВ и у 63,5 % с сопутствующей СНсохрФВ, а мягкого контроля ЧСС – у 65,6 % и 36,5 % больных соответст­венно. Возможность достижения жесткого контроля ЧСС на момент выписки у больных с ПФФП и сопутствующей СНснижФВ снижается при использовании карведилола по сравнению с терапией бисопрололом (p=0,049), при стандартизации по другим факторам риска. При этом, как следствие, растет применение дигоксина (p=0,03) в качестве вспомогательного препарата для контроля ЧСС. Возможность достижения жесткого контроля ЧСС на момент выписки пациентов с ПФФП и сопутствующей СНсохрФВ связана с использованием высоких доз (средняя терапевтическая и выше) β-адреноблокаторов (p<0,001); при стандартизации по другим факторам риска использование бисопролола не имеет значимого преимущества по сравнению с терапией карведилолом (p=0,57), однако имеется дозозависимый эффект (p=0,02).Мета дослідження – визначити предиктори досягнення жорсткого контролю ЧСС у хворих із постійною формою фібриляції передсердь (ПФФП) та супутньою серцевою недостатністю на момент виписки із стаціонару, виявити переваги застосування бісопрололу чи карведилолу для контролю ЧСС. Матеріал і методи. У дослідження послідовно включені 30 пацієнтів. Тривалість спостереження склала 238,3±17,0 днів, дизайн передбачав 3 візити. Титрування дози ББ проводилося 67,7±10,3 днів (інтервал між 1 і 2 ві­зитами). Прийом максимальної або максимально переносимої дози ББ тривав 170,6±17,7 днів (інтервал між 2 і 3 візитами). Парні навантажувальні проби – тредміл-тест (ТТ) і тест 6-хвилинної ходьби (6МТХ) проводилися під час 2 і 3 візитів. Результати. Пацієнтів було поділено на дві групи – з серцевою недостатністю зі зниженою фракцією викиду СНзберФВ (n=159) та з серцевою недостатністю зі збереженою фракцією викиду СНзнижФВ (n=64) лівого шлу­ночка (ЛШ) за даними ЕхоКГ та підгрупи відповідно до призначеного ББ. Середня ЧСС за даними ЕКГ на момент виписки із стаціонару складала (78,6±11,1) уд/хв, у 148 (66,4 %) пацієнтів мав місце жорсткий контроль ЧСС, а у 75 (33,6 %) – м’який. Для контролю ЧСС застосовували наступні препарати: бісопролол у 171 (76,7 %) хворого, карведилол у 52 (23,3 %), дигоксин у 81 (36,3 %). Висока доза β-адреноблокаторів, тобто середньотерапевтична і вища, мала місце у 139 (81,3 %) випадках при застосуванні бісопрололу та у 24 (46,2 %) – при прийомі карведилолу. На момент виписки дозування препаратів для контролю ЧСС було наступним: бісопролол – (6,3±3) мг, карведилол – (23,7±15,8) мг, дигоксин – (0,21±0,10) мг. Висновки. На момент виписки жорсткого контролю ЧСС у пацієнтів із ПФФП досягнуто у 34,4 % і супутньою СНзнижФВ та у 63,5 % і супутньою СНзберФВ, а м’якого контролю ЧСС – у 65,6 % та 36,5 % хворих відповідно. Можливість досягнення жорсткого контролю ЧСС на момент виписки у хворих із ПФФП та супутньою СНзнижФВ знижується за умови використання карведилолу, порівняно з терапією бісопрололом (p=0,049) при стандартизації за іншими факторами ризику. При цьому, як наслідок, зростає застосування дигоксину (p=0,03) як допоміжного препарату для контролю ЧСС. Можливість досягнення жорсткого контролю ЧСС на момент виписки для пацієнтів із ПФФП та супутньою СНзберФВ пов’язана із використанням високих доз (середня терапевтична і вище) β-адреноблокаторів (p<0,001); при стандартизації за іншими факторами ризику використання бісопрололу не має значимої переваги, порівняно із терапією карведилолом (p=0,57), проте наявний дозозалежний ефект (p=0,02)