ПЕДІАТРИЧНА ОСВІТА УКРАЇНИ У ХХІ СТОРІЧЧІ: СУЧАСНІ ВИКЛИКИ ТА ПРОБЛЕМИ МАЙБУТНЬОГО

The aim of the work – to evaluate the state of development of pediatric education in Ukraine in the beginning of the 21st century, staffing of the branch in the field of pediatrics and to develop a plan of measures to overcome the crisis phenomena in pediatric health care. The main body. The article presents data on the development of pediatric education in the early 21st century after the restoration of the educational-scientific specialty “Pediatrics” in 2017. The development of up-to-date standards for the training of pediatric doctors, based on the acquisition of future master’s degrees in pediatrics, general and professional competencies and necessary practical skills is highlighted. The current problems in the provision of pediatric health care facilities are emphasized. Conclusion. A list of measures at the sectoral and national level has been developed to restore the necessary training рediatricians for childrenʼs health care of the country and to ensure the proper methodological provision of the educational process, which may cause difficulties in providing children with quality medical care in the future.Мета роботи – оцінити стан розвитку педіатричної освіти в Україні на початку ХХІ сторіччя, кадрове забезпечення галузі за спеціальністю «Педіатрія» та розробити план заходів щодо подолання кризових явищ у педіатричній охороні здоровʼя. Основна частина. У статті наведено дані щодо розвитку педіатричної освіти на початку ХХІ сторіччя після відновлення освітньо-наукової спеціальності «Педіатрія» у 2017 р. Висвітлено розробку сучасних стандартів підготовки дитячих лікарів, що базуються на набутті майбутніми магістрами педіатрії загальних та фахових компетенцій і необхідних практичних навичок. Наголошено на теперішніх проблемах у кадровому забезпеченні педіатричних закладів охорони здоровʼя, що може викликати складнощі у забезпеченні дітей якісною медичною допомогою у майбутньому. Висновок. Розроблений перелік заходів на галузевому та загальнодержавному рівні щодо відновлення необхідних для країни обсягів підготовки дитячих лікарів та забезпечення належного методичного забезпечення навчального процесу

A mathematical model of mitochondrial swelling

<p>Abstract</p> <p>Background</p> <p>The <it>permeabilization </it>of mitochondrial membranes is a decisive event in apoptosis or necrosis culminating in cell death. One fundamental mechanism by which such permeabilization events occur is the calcium-induced mitochondrial permeability transition. Upon Ca²⁺-uptake into mitochondria an increase in inner membrane permeability occurs by a yet unclear mechanism. This leads to a net water influx in the mitochondrial matrix, mitochondrial swelling, and finally the rupture of the outer membrane. Although already described more than thirty years ago, many unsolved questions surround this important biological phenomenon. Importantly, theoretical modeling of the mitochondrial permeability transition has only started recently and the existing mathematical models fail to characterize the swelling process throughout the whole time range.</p> <p>Results</p> <p>We propose here a new mathematical approach to the mitochondrial permeability transition introducing a specific delay equation and resulting in an optimized representation of mitochondrial swelling. Our new model is in accordance with the experimentally determined course of volume increase throughout the whole swelling process, including its initial lag phase as well as its termination. From this new model biological consequences can be deduced, such as the confirmation of a positive feedback of mitochondrial swelling which linearly depends on the Ca²⁺-concentration, or a negative exponential dependence of the average swelling time on the Ca²⁺-concentration. Finally, our model can show an initial shrinking phase of mitochondria, which is often observed experimentally before the actual swelling starts.</p> <p>Conclusions</p> <p>We present a model of the mitochondrial swelling kinetics. This model may be adapted and extended to diverse other inducing/inhibiting conditions or to mitochondria from other biological sources and thus may benefit a better understanding of the mitochondrial permeability transition.</p

Трубка ендотрахеальна з системою для екстратубажного введення речовини

Трубка ендотрахеальна з системою для екстратубажного введення речовин, що включає інтубаційну трубку із конектором та герметизуючою манжетою, яка відрізняється тим, що лікарські засоби вводяться через канал в порожнину герметизуючої манжети, у стінках якої виконані перфоративні зрошуючі отвори діаметром 0,3 мм

Revised Morning Loops of the Arabidopsis Circadian Clock Based on Analyses of Direct Regulatory Interactions

The network structure of the plant circadian clock is complex and direct regulatory interactions between individual components have proven particularly difficult to predict from genetic analyses. Here, we systematically investigate in vivo binding interactions between the morning-specific transcription factor, LATE ELONGATED HYPOCOTYL (LHY) and the promoters of other components of the network. We then demonstrate the functionality of these interactions by testing the responsiveness of the target gene to an ethanol-induced change in expression level of the LHY protein. We uncover novel, negative autoregulatory feedback loops from LHY and the closely related CIRCADIAN CLOCK ASSOCIATED-1 (CCA1) onto their own and each other’s expression. Furthermore we show that LHY acts as a repressor of all other clock components, including PSEUDO-RESPONSE REGULATORs (PRRs) 9 and 7, which were previously thought to be positive regulatory targets. These experimental results lead to a substantial revision of the morning loops of the clock

Software for the frontiers of quantum chemistry:An overview of developments in the Q-Chem 5 package

This article summarizes technical advances contained in the fifth major release of the Q-Chem quantum chemistry program package, covering developments since 2015. A comprehensive library of exchange–correlation functionals, along with a suite of correlated many-body methods, continues to be a hallmark of the Q-Chem software. The many-body methods include novel variants of both coupled-cluster and configuration-interaction approaches along with methods based on the algebraic diagrammatic construction and variational reduced density-matrix methods. Methods highlighted in Q-Chem 5 include a suite of tools for modeling core-level spectroscopy, methods for describing metastable resonances, methods for computing vibronic spectra, the nuclear–electronic orbital method, and several different energy decomposition analysis techniques. High-performance capabilities including multithreaded parallelism and support for calculations on graphics processing units are described. Q-Chem boasts a community of well over 100 active academic developers, and the continuing evolution of the software is supported by an “open teamware” model and an increasingly modular design

Circadian regulation of hormone signaling and plant physiology

The survival and reproduction of plants depend on their ability to cope with a wide range of daily and seasonal environmental fluctuations during their life cycle. Phytohormones are plant growth regulators that are involved in almost every aspect of growth and development as well as plant adaptation to myriad abiotic and biotic conditions. The circadian clock, an endogenous and cell-autonomous biological timekeeper that produces rhythmic outputs with close to 24-h rhythms, provides an adaptive advantage by synchronizing plant physiological and metabolic processes to the external environment. The circadian clock regulates phytohormone biosynthesis and signaling pathways to generate daily rhythms in hormone activity that fine-tune a range of plant processes, enhancing adaptation to local conditions. This review explores our current understanding of the interplay between the circadian clock and hormone signaling pathways

ІНГАЛЯЦІЙНА КОРЕКЦІЯ ВМІСТУ ІНТЕРФЕРОНУ-а В НОВОНАРОДЖЕНИХ ІЗ СИНДРОМОМ ПОЛІОРГАННОЇ НЕДОСТАТНОСТІ

Level of interferon-a in plasma was studied by the immunoenzyme method in 81 newborns with multiorgan failure syndrome and in 14 newborns without this syndrome. It was found that the newborns with multiorgan failure syndrome had significantly reduced levels of interferon-a (65,97 ± 5,7 pg/ ml vs 213.13 ± 16.59 pg/ml). Using an ultrasonic inhaler, 58 of these newborns had administrations of preparation of interferon- a. It has been found that inhalations of interferon-a can not raise the concentration of this cytokine to the level of the newborns who do not have multiorgan failure syndrome. However, this method of immune correction can improve the rate of increase of interferon-a in plasma during the treatment. Thus, the posi­tive changes in the level of interferon-a were observed in 41 cases (70,69 %) among the newborns who received inhalation therapy. In the subgroup, which did not receive the mentioned therapy, an increase in the level of interferon-a was ascertained in 6 of 14 cases (42,85 %). Prospects for further research are to develop a methodology of more effective correction of interferon status in the newborns with multiorgan failure syndrome.У 81 новорожденного с синдромом полиорган- ной недостаточности и у 14 новорожденных без такого синд­рома иммуноферментным методом исследован уровень ин- терферона-а в плазме крови. Установлено, что у новорож­денных с синдромом полиорганной недостаточности значи­тельно снижен уровень интерферона-б (65,97±5,7 пг/мл про­тив 213,13±16,59 пг/мл). 58 из этих новорожденных с помо­щью ультразвукового ингалятора проводилось ингаляцион­ное введение препарата интерферона-а. Установлено, что ингаляции интерферона-а не способны поднять концентра­цию этого цитокина до уровня новорожденных, не имеющих синдрома полиорганной недостаточности, но этот метод им­мунной коррекции способен повысить частоту прироста уровня интерферона-а в плазме крови на протяжении лече­ния. Так, положительная динамика уровня интерферона-а наблюдалась в 41 случае (70,69%) среди детей, получавших ингаляционную терапию В подгруппе, которая не получала указанную терапию прирост уровня интерферона-а был констатирован в 6 из 14 случаев (42,85%). Перспективы дальнейших исследований заключаются в разработке мето­дики повышения эффективности коррекции ингерфероново- го статуса у новорожденных с синдромом полиорганной не­достаточности.У 81 новонародженого із синдромом поліорганної недостатності і у 14 новонароджених без такого синдрому імуноферментним методом досліджений рівень інтерферону-а в плазмі крові. Встановлено, що у новонароджених із синдромом поліорганної недостатності значно знижений рівень інтерферо- ну-б (65,97±5,7 пг/мл проти 213,13±16,59 пг/мл). 58 з цих новона­роджених за допомогою ультразвукового інгалятору проводило­ся інгаляційне введення препарату інтерферону-а. Встановлено, що інгаляції інтерферону-а не здатні підняти концентрацію цього цитокіну до рівня новонароджених, які не мають синдром поліорганної недостатності. Однак цей метод імунної корекції здатен підвищити частоту приросту рівня інтерферону-а в плазмі крові протягом лікування. Так, позитивна динаміка рівня інтерферону-а спостерігалася в 41 випадку (70,69%) серед дітей, які отримували інгаляційну терапію. У підгрупі, яка не отримувала вказану терапію приріст рівня інтерферону-а був констатований у 6 з 14 випадків (42,85%). Перспективи подаль­ших досліджень полягають у розробці методики підвищення ефективності корекції інтерферонового статусу в новонарод­жених із синдромом поліорганної недостатності

КЛІНІЧНИЙ ВИПАДОК ВРОДЖЕНОЇ АТРЕЗІЇ СТРАВОХОДУ З ТРАХЕОСТРАВОХІДНОЮ НОРИЦЕЮ ІЗ ЗАСТОСУВАННЯМ АВТОРСЬКОЇ МЕТОДИКИ ТУГОГО КОНТРАСТУВАННЯ СТРАВОХОДУ

The prevalence of congenital malformations of the digestive system according to the World Health Organization is 3.1 to 20 per 10000 newborns. Among them, 10-12% is associated with defects in the development of the esophagus. Diagnosis of esophageal atresia, taking into account the developed algorithmic approaches to pre- and antenatal diagnosis of congenital malformation, is clearly defined today. However, there is still a complex differential diagnosis of isolated or multiple tracheo-оesophageal fistulae. Existing methods of contrasting the esophagus with positive pressure of the contrast agent in the esophagus require an X-ray examination at least twice, and not always the limits of the contrast zone are clearly defined. In addition, the fistula can be located on the border of the middle and lower third of the esophagus, and during the manipulation of оesophagography can be closed by the balloon obturator of the catheter. For the purpose of differential diagnosis of congenital broncho- or tracheo-oesophageal fistula, it is suggested that a tense contrasting of the esophagus with a catheter of the author's design is proposed. The article describes in detail the technique of the tense contrasting of the оesophagus, the design of the catheter is presented.The advantages of this author's method of diagnosing isolated broncho- or tracheo-oesophageal fistula are its simplicity, one-time contrast of the entire esophagus, does not require repeated x-ray images, the possibility of changing the contrast zone depending on the age of the child, anatomical features and the location of the fistula. In addition, in all cases of esophagography with the use of the catheter of the author's construction, no adverse medical events were recorded.The article describes the clinical case of recanalization of tracheo-oesophageal fistula in a child using an author's method of contrasting the esophagus.Распространенность врожденных пороков развития пищеварительной системы согласно данным Всемирной организации здравоохранения составляет от 3,1 до 20 на 10000 новорожденных. Среди них 10-12% припадает на пороки развития пищевода. Диагностика атрезии пищевода, учитывая разработанные алгоритмы подходов к пре- и антенатальной диагностике врожденного порока развития, сегодня четко определена. Однако до сих пор остается сложной дифференциальная диагностика изолированных или множественных трахеопищеводных свищей. Существующие методы контрастирования пищевода с положительным давлением контрастного вещества в пищеводе требуют проведения рентгенологического исследования как минимум дважды, и не всегда пределы зоны контрастирования четко определены. К тому же свищ может быть расположен на границе средней и нижней трети пищевода, и во время проведения эзофагографии может закрываться баллонным обтуратором катетера. С целью дифференциальной диагностики врожденного бронхо- или трахеопищеводного свищей предложено проведение тугого контрастирования пищевода зондом авторской конструкции. В статье подробно описана методика тугого контрастирования пищевода, приведена схема конструкции авторского зонда.Преимуществами данного авторского способа диагностики изолированного бронхо- или трахеопищеводного свища является его простота, одномоментное контрастирование всего пищевода, не требует проведения повторных рентгеновских снимков, возможность изменения зоны контрастирования в зависимости от возраста ребенка, анатомических особенностей и участка расположения свища. К тому же во всех случаях проведения эзофагографии с применением зонда авторской конструкции не было зафиксировано ни одного неблагоприятного медицинского события.В статье описан клинический случай реканализации трахеопищеводного свища у ребенка с применением авторской методики контрастирования пищевода.Поширеність вроджених вад розвитку травної системи за даними Всесвітньої організації охорони здоров’я складає від 3,1 до 20 на 10000 новонароджених. Серед них 10-12% припадає на вади розвитку стравоходу. Діагностика атрезії стравоходу, враховуючи розроблені алгоритмні підходи пре- і антенатальної діагностики вродженої вади розвитку, на сьогодні чітко визначена. Проте і дотепер залишається складною диференціальна діагностика ізольованих чи множинних трахеостравохідних нориць. Існуючі методи контрастування стравоходу зі створенням позитивного тиску контрастної речовини у стравоході потребують проведення рентгенологічного дослідження як мінімум двічі, та не завжди межі контрастування чітко визначені. До того ж нориця може бути розташована на межі середньої та нижньої третини стравоходу і під час проведення езофагографії може закриватись балонним обтуратором катетеру. З метою диференціальної діагностики вродженої бронхо- чи трахеостравохідної нориць запропоноване проведення тугого контрастування стравоходу зондом авторської конструкції. У статті детально описана методика тугого контрастування стравоходу, наведена схема конструкції авторського зонду.Перевагами даного авторського способу діагностики ізольованої бронхо- чи трахеостравохідної нориці є його простота, одномоментне контрастування всього стравоходу, що не вимагає проведення додаткових рентгенівських знімків, можливість зміни зони контрастування в залежності від віку дитини, анатомічних особливостей та ділянки розташування нориці. До того ж в усіх випадках проведення езофагографії із застосуванням зонда авторської конструкції не було зафіксовано жодної несприятливої медичної події.У статті описаний клінічний випадок реканалізації трахеостравохідної нориці у дитини із застосуванням авторської методики контрастування стравоходу

ГЕНЕТИЧНО ОБУМОВЛЕНІ ПОРУШЕННЯ ФОЛАТНОГО ОБМІНУ У НОВОНАРОДЖЕНИХ З ПЕРИНАТАЛЬНОЮ АСФІКСІЄЮ ТЯЖКОГО СТУПЕНЯ

The paper deals with the influence of genetic polymorphisms on the features of folate metabolism and antioxidant protection in newborns with critical conditions in neonatal period. The objective of the study was to examine changes in folate metabolism, antioxidant defense indicators and their relationship with genetic polymorphism to determine the contribution of genetically determined folate metabolism disorders in the development of critical conditions in newborns. To perform the work 45 infants were examined (gestational age 38-40 weeks) with critical conditions of the early neonatal period (the main group) and 30 infants (gestational age 38-40 weeks) with physiological early neonatal period (the comparison group). Examined children were in obstetric and neonatal intensive care units of the Regional Maternity Hospital in Poltava. There were significant differences in the indices of homocysteine, folate and serum glutathione transferase activity in newborns of the examined groups during the first three days of life, with varying strength correlation found. Dynamics of the indices of folate metabolism on the third day of life as compared to the first day was significantly different in the newborns from the main groups and correlated with the indices of antioxidant protection. The peculiarities of the dynamics of folate metabolism indices, characterizing antioxidant and folate dependent metabolic processes in the perinatal period, were determined. The analysis of the intergenic interaction impact on the development of  folate metabolism disorders and critical conditions revealed association with polymorphisms of GSTT1, GSTM1, MTHFR, ACE, TNF-a, AT2R1 genes. Synergistic interaction between polymorphic variants of genes GSTT1 and GSTM1, MTHFR and ACE was found. Polymorphic variants of these genes associated with changes in the dynamics of folate metabolism indicators. In the course of the study the best predictive model of intergenic interaction in the development of critical conditions and genetically determined folate metabolism disorders in newborns was found (predictive value - 91.47%). Analysis of unfavorable polymorphic variants in GSTT1, GSTM1, MTHFR, ACE, TNF-a, AT2R1 genes is a perspective one to predict unfavourable early neonatal period in newborns in clinical practice.Статья посвящена изучению влияния генетического полиморфизма на особенности фолатного обмена и антиоксидантной защиты у новорожденных с перинатальной асфиксией тяжелой степени. Целью исследования было изучение изменений показателей фолатного обмена, антиоксидантной защиты и их взаимосвязи с генетическим полиморфизмом для определения вклада генетически обусловленных нарушений фолатного обмена в развитие перинатальной асфиксии тяжелой степени. Для выполнения работы обследовано 45 новорожденных (гестационный возраст 38-40 недель) с перинатальной асфиксией тяжелой степени (основная группа) и 30 новорожденных (гестационный возраст 38-40 недель) с физиологическим течением раннего неонатального периода (группа сравнения). Обследованные дети находились в послеродовых отделениях и отделениях интенсивной терапии новорожденных областного и городского родильного дома города Полтавы. Выявлены значимые различия показателей гомоцистеина, фолатов в сыворотке крови и активности глутатионтрансферазы у новорожденных обследованных групп в течение первых трех суток жизни, для которых установлено различной силы корреляцию. Динамика изменений показателей фолатного обмена на третьи сутки жизни, по сравнению с первыми сутками, достоверно отличалась в группах обследованных новорожденных и коррелировала с показателями антиоксидантной защиты. Были определены особенности динамики показателей фолатного обмена, характеризующие фолатзависимые и антиоксидантные метаболические процессы перинатального периода. Анализ влияния межгенного взаимодействия на развитие нарушений фолатного обмена и перинатальной асфиксии тяжелой степени установил ассоциацию с полиморфизмом генов GSTT1, GSTM1, MTHFR, ACE, TNF-a, АT2R1. Было установлено синергическое взаимодействие между полиморфными вариантами генов GSTT1 и GSTM1, MTHFR и ACE. Полиморфные варианты перечисленных генов ассоциировались с динамикой изменений показателей фолатного обмена. При выполнении работы было установлено лучшую прогностическую модель межгенного взаимодействия в развитии перинатальной асфиксии тяжелой степени и генетически обусловленных нарушений фолатного обмена у новорожденных (прогностическая ценность - 91,47%). Анализ неблагоприятных полиморфных вариантов генов GSTT1, GSTM1, MTHFR, ACE, TNF-a, АT2R1 является перспективным для прогнозирования неблагоприятного течения раннего неонатального периода у новорожденных в клинической практике.Cтаття присвячена вивченню впливу генетичного поліморфізму на особливості фолатного обміну та антиоксидантного захисту у новонароджених з перинатальною асфіксією тяжкого ступеня. Метою дослідження було вивчення змін показників фолатного обміну, антиоксидантного захисту та їх взаємозв’язку з генетичним поліморфізмом для з’яcування внеску генетично обумовлених порушень фолатного обміну в розвитку перинатальної асфіксії тяжкого ступеня. Матеріали і методи. Для виконання роботи обстежено 45 новонароджених (гестаційний вік 38-40 тижнів) з перинатальною асфіксією тяжкого ступеня (основна група) та 30 новонароджених (гестаційний вік 38-40 тижнів) з фізіологічним перебігом раннього неонатального періоду (група порівняння). Обстежені діти перебували у післяпологових та відділеннях інтенсивної терапії новонароджених обласного та міського пологових будинків міста Полтави. Виявлено значимі відмінності показників гомоцистеїну, фолатів у сироватці крові та активності глутатіонтрансферази у новонароджених обстежених груп впродовж перших трьох діб життя, для яких встановлено різної сили кореляцію. Динаміка зміни показників фолатного обміну на третю добу життя, порівняно з першою добою, достовірно відрізнялася у групах обстежених новонароджених та корелювала з показниками антиоксидантного захисту. Визначені особливості динаміки показників фолатного обміну характеризують фолатзалежні й антиоксидантні метаболічні процеси перинатального періоду. Аналіз впливу міжгенної взаємодії на розвиток порушень фолатного обміну та перинатальної асфіксії тяжкого ступеня встановив асоціацію з поліморфізмом генів GSTT1, GSTM1, MTHFR, ACE, TNF-a, АT2R1. Була з’ясована синергічна взаємодія між поліморфними варіантів генів GSTT1 та GSTM1, MTHFR та ACE. Поліморфні варіанти перерахованих генів асоціювалися з динамікою змін показників фолатного обміну. При виконанні роботи було встановлено найкращу прогностичну модель міжгенної взаємодії у розвитку перинатальної асфіксії та генетично обумовлених порушень фолатного обміну у новонароджених (прогностична цінність – 91,47%). Комплексний аналіз несприятливих поліморфних варіантів генів GSTT1, GSTM1, MTHFR, ACE, TNF-a, АT2R1 є перспективним для прогнозування несприятливого перебігу раннього неонатального періоду у новонароджених у клінічній практиці