АНТИОКСИДАНТНА ТЕРАПІЯ У ЖІНОК З БЕЗПЛІДДЯМ НА ФОНІ ЕНДОМЕТРІОЗУ

Purpose: Increase the effectiveness of auxiliary reproductive technologies protocols using integrated pregravid therapy, in women with genital endometriosis infertility. Materials and methods. A randomized, clinical trial was conducted on 104 pregnant women with infertility and histologically confirmed diagnosis of genital endometriosis. Infertility treatment for all patients was performed using auxiliary reproductive technologies - extracorporeal fertilization of IVF / ICSI. Results. After inclusion in the assisted reproductive technology program, all women were screened and divided into 2 groups depending on the treatment protocol: The I group (control) included 51 patients with endometriosis-associated infertility, which was performed by the COS using a standard "long" protocol. This group was divided into 2 subgroups; Group II - (experimental) 53 women with endometriosis-associated infertility, who were undergoing a modified COS scheme. The evaluation of the effectiveness of treatment with the use of pergravidder therapy was based on the following parameters: total dose of p-FSH, duration of stimulation, the number of follicles in diameter greater than 17 mm at the time of the introduction of the trigger of final maturation of the follicles, the total efficiency of the oocyte-cumulus complexes obtained in transvaginal puncture, degree of maturity of oocytes, the frequency of degenerative changes in the egg, the percentage of fertilization, the crushing of embryos, the blastocyst yield. Conclusions. Pregravidder therapy with a combination of inositol and vitamin D, increases the sensitivity of ovaries to stimulation and improves the results of assisted reproductive technologies. Conducting surgical interventions in patients with genital endometriosis of Grade I and II severity is recommended after stimulation of supraovulation in ART programs.Мета. Підвищити результативність протоколів допоміжних репродуктивних технологій з використанням комплексної прегравідарної терапії, у жінок з безпліддям на фоні генітального ендометріозу. Матеріали і методи. Рандомізоване клініко-лабораторне дослідження було проведено серед 104 пацієнток репродуктивного віку з безпліддям та гістологічно підтвердженим діагнозом генітального ендометріозу. Лікування безпліддя всім пацієнткам було проведено із застосуванням допоміжних репродуктивних технологій – екстракорпоральне запліднення ЕКЗ/ICSI. Результати. Після включення в програму допоміжних репродуктивних технологій, усіх жінок було обстежено та розділено на 2 групи, залежно від лікувальної схеми: І група – (контрольна) включала 51 пацієнтку з ендометріоз-асоційованим безпліддям, яким проводилась КОС за допомогою стандартного «довгого» протоколу; ІІ група – (дослідна) 53 жінки з ендометріоз-асоційованим безпліддям, яким проводилась модифікована схема КОС. Оцінку ефективності лікування із застосуванням прегравідарної терапії використовували наступні показники:  сумарна доза р-ФСГ, тривалість стимуляції, кількість фолікулів діаметром більше 17 мм на момент введення тригера фінального дозрівання фолікулів,  сумарний коефіцієнт ефективності отриманих ооцит-кумулюсних комплексів при трансвагінальній пункції, ступінь зрілості ооцитів, частоту дегенеративних змін в яйцеклітинах, відсоток запліднення, дроблення ембріонів, вихід бластоцист. Висновки. Прегравідарна терапія комбінацією препаратів інозитолу та вітаміну D, підвищує чутливість яйників до стимуляції та покращує результати допоміжних репродуктивних технологій. Проведення оперативних втручань у пацієнток із генітальним ендометріозом І та ІІ ступеня важкості рекомендовано після стимуляції суперовуляції у програмах ДРТ

КОМПЛЕКСНА ТЕРАПІЯ У ЖІНОК З ЕНДОМЕТРІОЗАСОЦІЙОВАНИМ БЕЗПЛІДДЯМ У ПРОГРАМАХ ДОПОМІЖНИХ РЕПРОДУКТИВНИХ ТЕХНОЛОГІЙ

Ендометріоз – дисгормональне, імунозалежне захворювання, що характеризується доброякісним, вогнищевим розростанням тканини з наявними епітеліальними і стромальними елементами, які властиві ендометрію в міометрії чи інших органах статевої системи і поза нею. Основними клінічними проявами даного захворювання є персистуючий біль та  у 25–50 % жінок – безпліддя. Мета дослідження – удосконалити метод лікування ендометріозасоційованого безпліддя у програмах допоміжних репродуктивних технологій (ДРТ) із використанням препаратів,  що покращують якість яйцеклітин. Матеріали і методи. В дослідженні взяли участь 94 жінки репродуктивного віку  з безпліддям та гістологічно підтвердженим діаг­нозом генітального ендометріозу. Середній вік обстежених жінок з ендометріозасоційованим безпліддям становив (31,9±2,7) року. Середня маса тіла складала (72,2±3,4) кг. Тривалість безпліддя серед обстежених пацієнток була від 3 до 10 років при середньому значенні (6,2±1,4) року. Первинне безпліддя виявлено у 63 пацієнток із 94 (67 %), вторинне – у 31 пацієнтки (33 %). Алгоритм ведення пацієнток із безпліддям виконували відповідно до наказів МОЗ України № 787 від 09.09.2013 р. “Про затвердження порядку застосування допоміжних репродуктивних технологій в Україні”. Перед програмою ДРТ було про­ведено збір даних щодо попереднього обстеження та лікування подружніх пар із подальшим обов’язковим стандартним протоколом обстеження (ОСПО). Результати дослідження та їх обговорення. У статті показано ефективність комплексної терапії препаратами “FT 500 plus” та “Олігодетрим” у жінок із безпліддям на тлі генітального ендометріозу перед проведенням контрольованої оваріальної стимуляції. Пацієнток додатково поділили на групи залежно від проведених оперативних втручань. Стимуляцію здійснювали за допомогою стандартного “довгого” протоколу з а-ГнРГ і використанням тригера хоріонічного гонадотропіну людини (ХГЛ). Оцінку ефективності якості лікування проводили за такими показниками:  сумарна доза рекомбінантного фолікулостимулюючого гормону (р-ФСГ), тривалість стимуляції, кількість фолікулів діаметром більше 17 мм на момент введення тригера фінального дозрівання фолікулів,  сумарний коефіцієнт ефективності отриманих ооциткумулюсних комплексів при трансвагінальній пункції (ТВП), ступінь зрілості ооцитів, частоту дегенеративних змін в яйцеклітинах, відсоток запліднення, дроблення ембріонів, вихід бластоцист. Висновки. Застосування модифікованих схем контрольованої овуляторної стимуляції (КОС) з ад’ювантною терапією  із метою корекції оксидативних порушень дозволяє  покращити загальну відповідь яєчників на стимуляцію, підвищити кількість ооцитів, ступінь їх зрілості та якості, коефіцієнт запліднення та вихід бластоцист у хворих із безпліддям на тлі генітального ендометріозу

«ВІК ПАЦІЄНТОК ЯК ОДИН ІЗ ФАКТОРІВ РИЗИКУ НЕВДАЛИХ СПРОБ у ЦИКЛАХ ЕКСТРАКОРПОРАЛЬНОГО ЗАПЛІДНЕННЯ» (АНАЛІТИЧНИЙ ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ)

Purpose: to analyze the sources of scientific literature on the influence of the patient's age on the results of in vitro fertilization.Materials and Methods. The study applied bibliosemantic method – 35 sources of scientific literature were analyzed.Results. At the heart of the positive result of ART programs is the timely diagnosis of infertility of a married couple, as well as the application of the correct treatment tactics. The algorithm of treatment of patients of advanced maternal age requires an integrated approach, since very often the cause of infertility is a number of interrelated factors at the level of functioning of individual body systems, and patients of this group have an increased risk of developing aneuploid embryos and early pregnancy interruptions.Conclusions. The results obtained in the course of the research should be used in choosing the tactics of treatment of patients of advanced maternal age for obtaining positive results in ART programs.Мета: проаналізувати джерела наукової літератури щодо впливу віку пацієнтки на результати запліднення in vitro.Матеріали і методи. У дослідженні застосовано бібліосемантичний метод – проаналізовано 35 джерел наукової літератури.Результати. В основі позитивного результату програм допоміжних репродуктивних технологій лежить своєчасна діагностика безпліддя подружньої пари, а також застосування правильної тактики лікування. Алгоритм лікування пацієнток старшого репродуктивного віку потребує комплексного підходу, оскільки дуже часто причиною безпліддя є низка взаємопов’язаних факторів на рівні функціонування окремих систем організму, також пацієнтки даної групи мають підвищений ризик розвитку анеуплоїдних ембріонів та переривань вагітності на ранніх термінах.Висновки. Отримані в ході досліджень результати можуть бути враховані при виборі тактики лікування пацієнток старшого репродуктивного віку для отримання позитивних результатів у програмах допоміжних репродуктивних технологій

Head and neck cancer surgery during the COVID-19 pandemic: An international, multicenter, observational cohort study

Background: The aims of this study were to provide data on the safety of head and neck cancer surgery currently being undertaken during the coronavirus disease 2019 (COVID-19) pandemic. Methods: This international, observational cohort study comprised 1137 consecutive patients with head and neck cancer undergoing primary surgery with curative intent in 26 countries. Factors associated with severe pulmonary complications in COVID-19–positive patients and infections in the surgical team were determined by univariate analysis. Results: Among the 1137 patients, the commonest sites were the oral cavity (38%) and the thyroid (21%). For oropharynx and larynx tumors, nonsurgical therapy was favored in most cases. There was evidence of surgical de-escalation of neck management and reconstruction. Overall 30-day mortality was 1.2%. Twenty-nine patients (3%) tested positive for severe acute respiratory syndrome coronavirus 2 (SARS-CoV-2) within 30 days of surgery; 13 of these patients (44.8%) developed severe respiratory complications, and 3.51 (10.3%) died. There were significant correlations with an advanced tumor stage and admission to critical care. Members of the surgical team tested positive within 30 days of surgery in 40 cases (3%). There were significant associations with operations in which the patients also tested positive for SARS-CoV-2 within 30 days, with a high community incidence of SARS-CoV-2, with screened patients, with oral tumor sites, and with tracheostomy. Conclusions: Head and neck cancer surgery in the COVID-19 era appears safe even when surgery is prolonged and complex. The overlap in COVID-19 between patients and members of the surgical team raises the suspicion of failures in cross-infection measures or the use of personal protective equipment. Lay Summary: Head and neck surgery is safe for patients during the coronavirus disease 2019 pandemic even when it is lengthy and complex. This is significant because concerns over patient safety raised in many guidelines appear not to be reflected by outcomes, even for those who have other serious illnesses or require complex reconstructions. Patients subjected to suboptimal or nonstandard treatments should be carefully followed up to optimize their cancer outcomes. The overlap between patients and surgeons testing positive for severe acute respiratory syndrome coronavirus 2 is notable and emphasizes the need for fastidious cross-infection controls and effective personal protective equipment

Head and neck cancer surgery during the COVID-19 pandemic: An international, multicenter, observational cohort study

Background: The aims of this study were to provide data on the safety of head and neck cancer surgery currently being undertaken during the coronavirus disease 2019 (COVID-19) pandemic. Methods: This international, observational cohort study comprised 1137 consecutive patients with head and neck cancer undergoing primary surgery with curative intent in 26 countries. Factors associated with severe pulmonary complications in COVID-19–positive patients and infections in the surgical team were determined by univariate analysis. Results: Among the 1137 patients, the commonest sites were the oral cavity (38%) and the thyroid (21%). For oropharynx and larynx tumors, nonsurgical therapy was favored in most cases. There was evidence of surgical de-escalation of neck management and reconstruction. Overall 30-day mortality was 1.2%. Twenty-nine patients (3%) tested positive for severe acute respiratory syndrome coronavirus 2 (SARS-CoV-2) within 30 days of surgery; 13 of these patients (44.8%) developed severe respiratory complications, and 3.51 (10.3%) died. There were significant correlations with an advanced tumor stage and admission to critical care. Members of the surgical team tested positive within 30 days of surgery in 40 cases (3%). There were significant associations with operations in which the patients also tested positive for SARS-CoV-2 within 30 days, with a high community incidence of SARS-CoV-2, with screened patients, with oral tumor sites, and with tracheostomy. Conclusions: Head and neck cancer surgery in the COVID-19 era appears safe even when surgery is prolonged and complex. The overlap in COVID-19 between patients and members of the surgical team raises the suspicion of failures in cross-infection measures or the use of personal protective equipment. Lay Summary: Head and neck surgery is safe for patients during the coronavirus disease 2019 pandemic even when it is lengthy and complex. This is significant because concerns over patient safety raised in many guidelines appear not to be reflected by outcomes, even for those who have other serious illnesses or require complex reconstructions. Patients subjected to suboptimal or nonstandard treatments should be carefully followed up to optimize their cancer outcomes. The overlap between patients and surgeons testing positive for severe acute respiratory syndrome coronavirus 2 is notable and emphasizes the need for fastidious cross-infection controls and effective personal protective equipment