ОСОБЛИВОСТІ ПЕРЕБІГУ НЕАЛКОГОЛЬНОЇ ЖИРОВОЇ ХВОРОБИ ПЕЧІНКИ У ХВОРИХ НА ГІПОТИРЕОЗ

Неалкогольна жирова хвороба печінки за останнє десятиліття привернула досебе увагу значної кількості як науковців, так і практичних лікарів. З одного боку, це пов’язано з накопиченням великої кількості досліджень про патогенетичні механізми розвитку захворювання, а з іншого – збільшенням випадків діагностування захворювання як самостійної нозологічної одиниці або як супутнього. Незалежно від умов виникнення та перебігу захворювання, НАЖХП є предиктором розвитку ускладнень з боку серцево-судинної системи

Awareness assessment for viral hepatitis among patients in different departments of medical institutions and students.

The significant spread of chronic viral hepatitis in Ukraine and the whole world, an increase in the incidence of medical personnel, and the lack of wariness of the population regarding the diseases of this group make it necessary to have a statistical analysis of the etiology, diagnosis, treatment, and prevention of viral hepatitis among different population groups.Aim. To study and analyze the awareness about viral hepatitis B (HBV) and C (HCV) of patients who undergo treatment in various departments (infectious, surgical, therapeutic) and the students who didn't take the course of infectious diseases.Materials and methods. A questionnaire was developed to establish the level of awareness among patients with viral hepatitis. The study was conducted through a sociological survey (full-time, one-time, individual) with the preservation of confidentiality conditions. The study was conducted in the infectious department of Sumy Regional Infectious Diseases Clinical Hospital named after ZY Krasovitsky, Surgical Department of Sumy City Clinical Hospital №5, therapeutic department of Sumy Regional Clinical Hospital of the 4th year of Sumy State University Medical Institute in 2019. In total, 147 people took part in the survey: 20 were in treatment at the therapeutic ward, 20 - in the surgical ward, 20 - in the infectious diseases department, and 20 - 4th-year students.Conclusions. Viral hepatitis is currently one of the most pressing health problems. It is used for the sociological survey we developed to determine the level of knowledge of the population about the causative agent of viral hepatitis, transmission, prevention (not specific and specific), clinical features, laboratory methods of diagnosis, and treatment.Among all the surveyed results, recipients gave most of the correct answers to questions about the causative agent of viral hepatitis and transmission routes. The worst known are patients in the surgical wards about the presence of an effective hepatitis B vaccine (20.00%); patients of infectious and therapeutic wards (20.00% each) and 4th-year students (25.00%) - about the presence of effective hepatitis C therapy; (95.00%) and a reference group of physicians (100.00%) on the etiology of viral hepatitis. Patients in surgical wards (84.30%) answered the most frequently asked questions about the ways of transmission of viral hepatitis

Корекція функціональної здатності міокарда при артеріальній гіпертензії в коморбідності з гіперурикемією та пойкілоцитозом

Aim. To study the influence of hyperuricemia (HU) on the functional capacity of the myocardium and erythrocytes morphology in patients with arterial hypertension (AH) and to estimate the possibility of their correction using low-level laser therapy (LLLT).Materials and methods. A total of 82 patients with AH were divided into two groups depending on the level of uric acid (UA): group AH – 40 patients with AH and normal UA level; group HU + AH – 42 patients with AH in combination with HU. Scanning electron microscopy, 24-hour blood pressure monitoring and echocardiography were performed. LLLT course was performed for the therapeutic purpose.Results. A significantly increased degree of poikilocytosis up to 24.4 % of patients in the AH + HU group was caused by HU compared with 17.7 % of patients in the AH group. A moderate direct correlation was established between the level of UA, poikilocytosis and Tei index. After LLLT, poikilocytosis was reduced by 15.1 % in the AH group and by 29.9 % in the AH + HU group. The decrease in UA was 18.7 % in the group AH + HU and 3.9 % in the AH group. The significant unidirectional dynamics of UA indices (Δ% –18.7) and poikilocytosis (Δ% –29.9) in the group AH + HU has proved the role of UA in the development of poikilocytosis.After the treatment, the mean daily SBP was 8.2–9.0 % decreased in both groups, and Tei index was decreased by 29.3 % in the AH + HU group and by 9.5 % in the AH group.Conclusions. The use of LILT can significantly reduce the level of UA, degree of poikilocytosis, BP, and thus improve the functional capacity of the left ventricular myocardium in AH patients with hyperuricemia and poikilocytosis comorbidities.  Цель работы – изучить влияние гиперурикемии (ГУ) на функциональную способность миокарда и морфологию эритроцитов у пациентов с артериальной гипертензией (АГ), оценить возможности их коррекции низкоинтенсивной лазерной терапией (НИЛТ).Материалы и методы. 82 пациента с АГ были разделены на 2 группы в зависимости от уровня мочевой кислоты (МК): группа АГ – 40 пациентов с АГ и нормальным уровнем МК; группа ГУ + АГ – 42 пациента с АГ в сочетании с ГУ. Выполняли растровую электронную микроскопию, суточное мониторирование АД, эхокардиографию. С лечебной целью проведен курс НИЛТ.Результаты. В группе АГ + ГУ наличие ГУ обусловило значительное увеличение степени пойкилоцитоза – до 24,4 % пациентов по сравнению с 17,7 % больных группы АГ. Между уровнем МК, пойкилоцитозом и индексом Теи установлена умеренная прямая корреляционная связь. После проведения НИЛТ в группе АГ установлено снижение пойкилоцитоза на 15,1 %, в группе АГ + ГУ – на 29,9 %. В группе ГУ + АГ уменьшение МК составило 18,7 %, в группе АГ – 3,9 %. Достоверная однонаправленная динамика показателей МК (Δ% -18,7) и пойкилоцитоза (Δ% -29,9) в группе ГУ + АГ доказывает роль МК в развитии пойкилоцитоза.После окончания лечения произошло снижение среднедневного САД в обеих группах на 8,2–9,0 % и достигнуто снижение индекса Теи на 29,3 % в ГУ + АГ группе и на 9,5 % в группе АГ.Выводы. Применение НИЛТ позволяет достоверно снизить уровень МК, степень пойкилоцитоза, АД и, соответственно, улучшить функциональную способность миокарда левого желудочка у пациентов с АГ в коморбидности с гиперурикемией и пойкилоцитозом. Мета роботи – вивчити вплив гіперурикемії (ГУ) на функціональну здатність міокарда та морфологію еритроцитів у пацієнтів з артеріальною гіпертензією (АГ), оцінити можливості їхньої корекції за допомогою низькоінтенсивної лазерної терапії (НІЛТ).Матеріали та методи. 82 пацієнти з АГ поділені на 2 групи залежно від рівня сечової кислоти (СК): група АГ – 40 пацієнтів з АГ і нормальним рівнем СК; група ГУ + АГ – 42 пацієнти з АГ у поєднанні з ГУ. Виконували растрову електронну мікроскопію, добовий моніторинг АТ, ехокардіографію. З лікувальною метою проведено курс НІЛТ.Результати. У групі АГ + ГУ наявність ГУ зумовила суттєве збільшення ступеня пойкілоцитозу – до 24,4 % пацієнтів порівняно з 17,7 % хворих групи АГ. Між рівнем СК, пойкілоцитозом та індексом Теі встановили помірний прямий кореляційний зв’язок. Після курсу НІЛТ у групі АГ відбулося зниження пойкілоцитозу на 15,1 %, у групі АГ + ГУ – на 29,9 %. У групі ГУ + АГ зменшення СК становило 18,7 %, у групі АГ – 3,9 %. Вірогідна односпрямована динаміка показників СК (Δ% -18,7) та пойкілоцитозу (Δ% -29,9) у групі ГУ + АГ доводить роль СК в розвитку пойкілоцитозу.Після закінчення лікування відбулося зниження середньоденного САД в обох групах на 8,2–9,0 %, досягнуто зниження індексу Теі на 29,3 % у групі ГУ + АГ і на 9,5 % у групі АГ.Висновки. Застосування НІЛТ дає змогу вірогідно знизити рівень СК, ступінь пойкілоцитозу, АТ і, відповідно, поліпшити функціональну здатність міокарда лівого шлуночка у пацієнтів з АГ у коморбідності з гіперурикемією та пойкілоцитозом.

Random and site-specific replication termination

Bi-directionality is a common feature observed for genomic replication for all three phylogenetic kingdoms: Eubacteria, Archaea, and Eukaryotes. A consequence of bi-directional replication, where the two replication forks initiated at an origin move away from each other, is that the replication termination will occur at positions away from the origin sequence(s). The replication termination processes are therefore physically and mechanistically dissociated from the replication initiation. The replication machinery is a highly processive complex that in short time copies huge numbers of bases while competing for the DNA substrate with histones, transcription factors, and other DNA-binding proteins. Importantly, the replication machinery generally wins out; meanwhile, when converging forks meet termination occurs, thus preventing over-replication and genetic instability. Very different scenarios for the replication termination processes have been described for the three phylogenetic kingdoms. In eubacterial genomes replication termination is site specific, while in archaea and eukaryotes termination is thought to occur randomly within zones where converging replication forks meet. However, a few site-specific replication barrier elements that mediate replication termination have been described in eukaryotes. This review gives an overview about what is known about replication termination, with a focus on these natural site-specific replication termination sites

Data from: Dancing together and separate again: gymnosperms exhibit frequent changes of fundamental 5S and 35S rRNA genes (rDNA) organisation

In higher eukaryotes, the 5S rRNA genes occur in tandem units and are arranged either separately (S-type arrangement) or linked to other repeated genes, in most cases to rDNA locus encoding 18S–5.8S–26S genes (L-type arrangement). Here we used Southern blot hybridisation, PCR and sequencing approaches to analyse genomic organisation of rRNA genes in all large gymnosperm groups, including Coniferales, Ginkgoales, Gnetales and Cycadales. The data are provided for 27 species (21 genera). The 5S units linked to the 35S rDNA units occur in some but not all Gnetales, Coniferales and in Ginkgo (~30% of the species analysed), while the remaining exhibit separate organisation. The linked 5S rRNA genes may occur as single-copy insertions or as short tandems embedded in the 26S–18S rDNA intergenic spacer (IGS). The 5S transcript may be encoded by the same (Ginkgo, Ephedra) or opposite (Podocarpus) DNA strand as the 18S–5.8S–26S genes. In addition, pseudogenised 5S copies were also found in some IGS types. Both L- and S-type units have been largely homogenised across the genomes. Phylogenetic relationships based on the comparison of 5S coding sequences suggest that the 5S genes independently inserted IGS at least three times in the course of gymnosperm evolution. Frequent transpositions and rearrangements of basic units indicate relatively relaxed selection pressures imposed on genomic organisation of 5S genes in plants