РЕПРОДУКТИВНА ФУНКЦІЯ У ЖІНОК З АПОПЛЕКСІЄЮ ЯЄЧНИКІВ

Мета дослідження – визначити переваги проведення за показанням лапароскопічних операцій при лікуванні апоплексії яєчників, дослідити клінічні особливості даного захворювання. Матеріали та методи. Проаналізовано результати лікування 300 хворих з апоплексією яєчника за період з 2014 по 2017 рік у гінекологічному відділенні Тернопільської міської клінічної лікарні № 2. Питома вага оперативних втручань внаслідок апоплексії яєчника за останні 3 роки склала (11,5±0,5) %. У дослідженні порівнювали методи лапароскопії, лапаротомії та консервативного лікування. Всього за проаналізований період прооперовано 92 жінки. Консервативно проліковано 208 жінок. Також упродовж дослідження вивчали клінічні особливості захворювання залежно від морфологічної структури джерела яєчникової кровотечі. Результати дослідження та їх обговорення. Дане гостре гінекологічне захворювання найбільш характерне для жінок активного репродуктивного віку. Упродовж дослідження виявлено зниження тривалості виконання лапароскопічних операцій, порівняно з лапаротомічними, на 30,1 % (p<0,05), зменшення часу використання анальгетиків у післяопераційному періоді у 2,5 раза (p<0,05), скорочення терміну постільного режиму на 12–14 годин; субфебрилітет зареєстровано у 1,8 раза (p<0,05) рідше. Висновок. У запропонованій схемі лікування виявлено такі переваги лапароскопії: максимальна візуалізація органів малого таза при мінімальному хірургічному доступі, скорочення тривалості операції (p<0,05), рання мобілізація пацієнток (p<0,05), низький септичний ризик, незначне використання медикаментозних засобів та зниження економічних витрат на лікування у 1,5 раза, зменшення кількості рубцевих змін передньої черевної стінки, кращий косметичний ефект

ЕФЕКТИВНІСТЬ ТА ВПЛИВ ЕПІДУРАЛЬНОЇ АНЕСТЕЗІЇ НА ПЕРЕБІГ ФІЗІОЛОГІЧНИХ ТЕРМІНОВИХ ПОЛОГІВ.

We have examined and analyzed the history of 60 women with physiological delivery. Depending on the anesthesia they were divided into two groups: the group without anesthesia and the group that have epidural on the first and second stage. The criteria by which determined the impact of epidurals on generic activities: duration of the first and second period in minutes, the number of uterine contractions, level of pain were evaluated by visual analog indicator, the state of a newborn baby carried out by Apgar scale. The use of epidural anasthesia reduces the speed of labor, pain and womens increased indicators by Apgar scale.Нами было обследовано и проведен анализ 60 историй родов рожениц с физиологическим течением срочных родов. В зависимости от обезболивания родов они были разделены на группу без анестезии и группу, в которой первый период родов обезболивали путем эпидуральной анестезии. Критерии, по которым определяли влияние эпидуральной анестезии на родовую деятельность: средняя продолжительность I и II периодов в минутах, количество и продолжительность сокращений матки, уровень боли оценивали по визуально-аналоговой шкале, оценки состояния новорожденного ребенка проводили по шкале Апгар. Применение эпидуральной анальгезии уменьшает скорость родовой деятельности, проявляется в уменьшении продолжительности и частоты схваток, уменьшении болевых ощущений женщины и повышении показателей по шкале Апгар. Нами було обстежено та проведено аналіз 60 історій пологів породіль з фізіологічним перебігом термінових пологів. Залежно від знеболення пологів вони були поділені на групу без анестезії та групу, у якій перший період пологів знеболювався шляхом епідуральної анестезії. Критерії, за якими визначали вплив епідуральної анестезії на родову діяльність: середня тривалість І і ІІ періодів у хвилинах, кількість та тривалість скорочень матки, рівень болю оцінювали за візуально-аналоговою шкалою, оцінювання стану новонародженої дитини проводили за шкалою Апгар. Застосування епідуральної аналгезії зменшує швидкість родової діяльності, що проявляється в зменшенні тривалості і частоти перейм, зменшенні больових відчуттів жінки та підвищенні показників за шкалою Апгар

Measurement of psychological entitlement in 28 countries

This article presents the cross-cultural validation of the Entitlement Attitudes Questionnaire, a tool designed to measure three facets of psychological entitlement: active, passive, and revenge entitlement. Active entitlement was defined as the tendency to protect individual rights based on self-worthiness. Passive entitlement was defined as the belief in obligations to and expectations toward other people and institutions for the fulfillment of the individual’s needs. Revenge entitlement was defined as the tendency to protect one’s individual rights when violated by others and the tendency to reciprocate insults. The 15-item EAQ was validated in a series of three studies: the first one on a general Polish sample (N = 1,900), the second one on a sample of Polish students (N = 199), and the third one on student samples from 28 countries (N = 5,979). A three-factor solution was confirmed across all samples. Examination of measurement equivalence indicated partial metric invariance of EAQ for all national samples. Discriminant and convergent validity of the EAQ was also confirmed