Вплив інгібіторів ароматази на вміст загального білка вісцеральної жирової тканини при метаболічному синдромі у хом’ячків

Topicality. Recently, more attention has been paid to the role of the peripheral aromatase reaction enhancement in pathogenesis of obesity and metabolic syndrome. About 39 % of men and 40 % of women over 18 around the world are overweight (BMI > 25) and in almost all cases they have an imbalance of sex hormones, which is caused by increased aromatase activity of adipose tissue.Aim. To study the effect of aromatase inhibitors on the parameters of total body weight, protein content in adipose tissue and their correlation in hamsters with experimental metabolic syndrome.Materials and methods. Protein content in the visceral adipose tissue homogenate was detected by the Lowry method in the Hartree modification. Statistical processing of the results was carried out by variational statistics methods using nonparametric methods of analysis, the interrelations between the signs were determined by the Pearson linear correlation coefficient.Results and discussion. The most effective drug from the group of aromatase inhibitors which reduced hypertrophic growth of adipose tissue in all animals both sexes and ages was letrozole. Anastrozole and exemestane showed less efficacy, and had a better effect on young animals.Conclusions. The letrozole administration at a dose of 0.309 mg/kg resulted in a significant decrease in the average body weight by 24-35 % and a corresponding increase in protein content of visceral adipose tissue by 12-46 % with a high correlation coefficient.Актуальность. В последнее время все больше внимания уделяется роли усиления периферической ароматазной реакции в патогенезе развития ожирения и метаболического синдрома. Около 39 % мужчин и 40 % женщин старше 18-и лет по всему миру страдают от избыточного веса (ИМТ > 25) и у таких пациентов почти во всех случаях отмечается дисбаланс половых гормонов, который является следствием усиления ароматазной активности жировой ткани.Цель работы. Исследовать влияние ингибиторов ароматазы на показатели общей массы тела, содержание белка в жировой ткани и их корреляцию у хомячков с экспериментальным метаболическим синдромом.Материалы и методы. Содержание белка в гомогенате висцеральной жировой ткани определяли по методу Лоури в модификации Хартри. Статистическую обработку результатов проводили методами вариационной статистики с использованием непараметрических методов анализа, взаимосвязи между признаками определяли по коэффициенту линейной корреляции Пирсона.Результаты и их обсуждение. Наиболее эффективным препаратом из группы ингибиторов ароматазы в уменьшении гипертрофического роста жировой ткани у всех животных независимо от пола и возраста показал себя летрозол. Анастрозол и экземестан показали несколько меньшую эффективность и лучше влияли на животных молодого возраста.Выводы. Введение летрозола в дозе 0,309 мг/кг приводило к достоверному уменьшению средней массы тела на 24-35 % и соответствующего увеличения содержания белка в висцеральной жировой ткани на 12-46 % с высоким коэффициентом корреляции.Актуальність. В останні роки все більше уваги приділяється ролі посилення периферичної ароматазної реакції в патогенезі розвитку ожиріння і метаболічного синдрому. Близько 39 % чоловіків та 40 % жінок старше 18-и років по всьому світу страждають від надмірної ваги (ІМТ > 25) і у таких пацієнтів майже в усіх випадках відмічається дисбаланс статевих гормонів, який є наслідком посилення ароматазної активності жирової тканини.Мета роботи. Дослідити вплив інгібіторів ароматази на показники загальної маси тіла, вмісту білка в жировій тканині та їх кореляцію у хом’ячків з експериментальним метаболічним синдромом.Матеріали та методи. Вміст білка в гомогенаті вісцеральної жирової тканини визначали за методом Лоурі в модифікації Хартрі. Статистичну обробку результатів проводили методами варіаційної статистики з використанням непараметричних методів аналізу, взаємозв’язки між ознаками визначали за коефіцієнтом лінійної кореляції Пірсона.Результати та їх обговорення. Найефективнішим препаратом з групи інгібіторів ароматази при зменшенні гіпертрофічного росту жирової тканини у всіх тварин незалежно від статі і віку показав себе летрозол. Анастрозол і екземестан показали дещо меншу ефективність і краще впливали на тварин молодого віку.Висновки. Введення летрозолу в дозі 0,309 мг/кг призводив до вірогідного зменшення середньої маси тіла на 24-35 % і відповідного збільшення вмісту білка в вісцеральній жировій тканині на 12-46 % з високим коефіцієнтом кореляції

Фармакологічне обґрунтування використання гіалуронової кислоти у складі комбінованих м’яких лікарських засобів у стоматології

Treatment of periodontal disease is one of the most important and complex problems of dentistry. Among periodontal diseases, gingivitis is the most common form of damage to the periodontal tissues; without proper treatment it tends to develop into a progressive form of periodontitis. Despite many years of experience in the use of stable combinations of antibacterial agents in dental gels, the creation of new combined drugs with the improved biopharmaceutical properties remains an urgent task for pharmaceutical industry.Aim. To study the wound-healing effect of the gel and determine the effect of the presence of hyaluronic acid in the composition on the intensity of the reparative process.Materials and methods. The wound-healing activity of new objects was studied on the model of a full-layer stencil wound. The test drugs were applied daily once a day in the dose of 20 mg/cm2 until complete healing. The main indicators of verification of the wound-healing effect of drugs were the area of stencil wounds, the rate of the healing rate and the percentage of animals with healed wounds.Results. The results of the dynamics of planimetric parameters showed that from the 4th and 7th days of the treatment the reduction of the wound area under the effect of the gel with hyaluronic acid was probably more effective than in the groups where the gel without hyaluronate and the reference drug were used. Complete epithelialization of wounds in all animals in the group where the combined gel was used was observed on day 14 compared to day 21 in the control group.Conclusions. By its reparative action the dental gel with hyaluronic acid is not inferior to the reference drug with methyluracil and miramistin and significantly exceeds the effectiveness of the gel without hyaluronate, which makes it a promising object for the in-depth pharmacological study and further clinical application.Лечение заболеваний пародонта является одной из наиболее важных и сложных проблем стоматологии. Среди заболеваний пародонта гингивит является наиболее распространенной формой поражения околозубных тканей, который без надлежащего лечения имеет склонность переходить в прогрессирующую форму пародонтита. Несмотря на многолетний опыт применения устойчивых комбинаций антибактериальных агентов в составе стоматологических гелей, создание новых комбинированных препаратов с улучшенными биофармацевтическими свойствами остается актуальной задачей для фармацевтического производства.Цель исследования. Исследование ранозаживляющего действия геля и определение влияния присутствия в составе гиалуроновой кислоты на интенсивность репаративного процесса.Материалы и методы. Ранозаживляющую активность новых объектов изучали на модели трафаретной раны. Исследуемые препараты наносили ежедневно один раз в сутки в дозе 20 мг/см2 до полного заживления. Основными показателями верификации ранозаживляющего действия препаратов были площадь трафаретных ран, коэффициент скорости заживления и процентное количество животных с зажившими ранами.Результаты. Результаты динамики планиметрических показателей показали, что с 4 и 7 суток лечения сокращение площади ран под влиянием геля с гиалуроновой кислотой происходило достоверно эффективнее, чем в группах, где применяли гель без гиалуроната и препарат сравнения. Полная эпителизация ран у всех животных в группе, где применяли комбинированный гель, наблюдалась на 14 сутки по сравнению с 21 днем в группе контроля.Выводы. По репаративному действию стоматологический гель с гиалуроновой кислотой не уступает препарату сравнения с метилурацилом и мирамистином и значительно превышает эффективность геля без гиалуроната, что делает его перспективным объектом для углубленного фармакологического изучения и дальнейшего клинического применения.Лікування захворювань пародонту є однією з найбільш важливих і складних проблем стоматології. Серед захворювань пародонту гінгівіт є найбільш розповсюдженою формою ураження навколозубних тканин, що без належного лікування має схильність переходити в прогресуючу форму пародонтиту. Незважаючи на багаторічний досвід застосування сталих комбінацій антибактеріальних агентів у складі стоматологічних гелів, створення нових комбінованих препаратів з покращеними біофармацевтичними властивостями залишається актуальним завданням для фармацевтичного виробництва.Мета дослідження. Дослідження ранозагоювальної дії гелю та визначення впливу присутності у складі гіалуронової кислоти на інтенсивність репаративного процесу.Матеріали та методи. Ранозагоювальну активність нових об’єктів вивчали на моделі повношарової трафаретної рани. Досліджувані препарати наносили щоденно один раз на добу в дозі 20 мг/см2 до повного загоєння. Основними показниками верифікації ранозагоювальної дії препаратів були площа трафаретних ран, коефіцієнт швидкості загоєння і відсоткова кількість тварин із загоєними ранами.Результати. Результати динаміки планіметричних показників показали, що з 4 та 7 доби лікування скорочення площі ран під впливом гелю з гіалуроновою кислотою відбувалося вірогідно ефективніше, ніж у групах, де застосовували гель без гіалуронату та препарат порівняння. Повна епітелізація ран у всіх тварин у групі, де застосовувався комбінований гель, спостерігалася на 14 добу порівняно з 21 добою в групі контролю.Висновки. За репаративною дією стоматологічний гель з гіалуроновою кислотою не поступається препарату порівняння з метилурацилом та мірамістином та значно перевищує ефективність гелю без гіалуронату, що робить його перспективним об’єктом для поглибленого фармакологічного вивчення та подальшого клінічного впровадження

Search for Doubly-Charged Higgs Boson Production at HERA

A search for the single production of doubly-charged Higgs bosons H^{\pm \pm} in ep collisions is presented. The signal is searched for via the Higgs decays into a high mass pair of same charge leptons, one of them being an electron. The analysis uses up to 118 pb^{-1} of ep data collected by the H1 experiment at HERA. No evidence for doubly-charged Higgs production is observed and mass dependent upper limits are derived on the Yukawa couplings h_{el} of the Higgs boson to an electron-lepton pair. Assuming that the doubly-charged Higgs only decays into an electron and a muon via a coupling of electromagnetic strength h_{e \mu} = \sqrt{4 \pi \alpha_{em}} = 0.3, a lower limit of 141 GeV on the H^{\pm\pm} mass is obtained at the 95% confidence level. For a doubly-charged Higgs decaying only into an electron and a tau and a coupling h_{e\tau} = 0.3, masses below 112 GeV are ruled out.Comment: 15 pages, 3 figures, 1 tabl

Multi-Jet Event Rates in Deep Inelastic Scattering and Determination of the Strong Coupling Constant

Jet event rates in deep inelastic ep scattering at HERA are investigated applying the modified JADE jet algorithm. The analysis uses data taken with the H1 detector in 1994 and 1995. The data are corrected for detector and hadronization effects and then compared with perturbative QCD predictions using next-to-leading order calculations. The strong coupling constant alpha_S(M_Z^2) is determined evaluating the jet event rates. Values of alpha_S(Q^2) are extracted in four different bins of the negative squared momentum transfer~\qq in the range from 40 GeV2 to 4000 GeV2. A combined fit of the renormalization group equation to these several alpha_S(Q^2) values results in alpha_S(M_Z^2) = 0.117+-0.003(stat)+0.009-0.013(syst)+0.006(jet algorithm).Comment: 17 pages, 4 figures, 3 tables, this version to appear in Eur. Phys. J.; it replaces first posted hep-ex/9807019 which had incorrect figure 4

Multiplicity Structure of the Hadronic Final State in Diffractive Deep-Inelastic Scattering at HERA

The multiplicity structure of the hadronic system X produced in deep-inelastic processes at HERA of the type ep -> eXY, where Y is a hadronic system with mass M_Y< 1.6 GeV and where the squared momentum transfer at the pY vertex, t, is limited to |t|<1 GeV^2, is studied as a function of the invariant mass M_X of the system X. Results are presented on multiplicity distributions and multiplicity moments, rapidity spectra and forward-backward correlations in the centre-of-mass system of X. The data are compared to results in e+e- annihilation, fixed-target lepton-nucleon collisions, hadro-produced diffractive final states and to non-diffractive hadron-hadron collisions. The comparison suggests a production mechanism of virtual photon dissociation which involves a mixture of partonic states and a significant gluon content. The data are well described by a model, based on a QCD-Regge analysis of the diffractive structure function, which assumes a large hard gluonic component of the colourless exchange at low Q^2. A model with soft colour interactions is also successful.Comment: 22 pages, 4 figures, submitted to Eur. Phys. J., error in first submission - omitted bibliograph

Differential (2+1) Jet Event Rates and Determination of alpha_s in Deep Inelastic Scattering at HERA

Events with a (2+1) jet topology in deep-inelastic scattering at HERA are studied in the kinematic range 200 < Q^2< 10,000 GeV^2. The rate of (2+1) jet events has been determined with the modified JADE jet algorithm as a function of the jet resolution parameter and is compared with the predictions of Monte Carlo models. In addition, the event rate is corrected for both hadronization and detector effects and is compared with next-to-leading order QCD calculations. A value of the strong coupling constant of alpha_s(M_Z^2)= 0.118+- 0.002 (stat.)^(+0.007)_(-0.008) (syst.)^(+0.007)_(-0.006) (theory) is extracted. The systematic error includes uncertainties in the calorimeter energy calibration, in the description of the data by current Monte Carlo models, and in the knowledge of the parton densities. The theoretical error is dominated by the renormalization scale ambiguity.Comment: 25 pages, 6 figures, 3 tables, submitted to Eur. Phys.

Measurements of Transverse Energy Flow in Deep-Inelastic Scattering at HERA

Measurements of transverse energy flow are presented for neutral current deep-inelastic scattering events produced in positron-proton collisions at HERA. The kinematic range covers squared momentum transfers Q^2 from 3.2 to 2,200 GeV^2, the Bjorken scaling variable x from 8.10^{-5} to 0.11 and the hadronic mass W from 66 to 233 GeV. The transverse energy flow is measured in the hadronic centre of mass frame and is studied as a function of Q^2, x, W and pseudorapidity. A comparison is made with QCD based models. The behaviour of the mean transverse energy in the central pseudorapidity region and an interval corresponding to the photon fragmentation region are analysed as a function of Q^2 and W.Comment: 26 pages, 8 figures, submitted to Eur. Phys.

Searches at HERA for Squarks in R-Parity Violating Supersymmetry

A search for squarks in R-parity violating supersymmetry is performed in e^+p collisions at HERA at a centre of mass energy of 300 GeV, using H1 data corresponding to an integrated luminosity of 37 pb^(-1). The direct production of single squarks of any generation in positron-quark fusion via a Yukawa coupling lambda' is considered, taking into account R-parity violating and conserving decays of the squarks. No significant deviation from the Standard Model expectation is found. The results are interpreted in terms of constraints within the Minimal Supersymmetric Standard Model (MSSM), the constrained MSSM and the minimal Supergravity model, and their sensitivity to the model parameters is studied in detail. For a Yukawa coupling of electromagnetic strength, squark masses below 260 GeV are excluded at 95% confidence level in a large part of the parameter space. For a 100 times smaller coupling strength masses up to 182 GeV are excluded.Comment: 32 pages, 14 figures, 3 table

Forward pi^0 Production and Associated Transverse Energy Flow in Deep-Inelastic Scattering at HERA

Deep-inelastic positron-proton interactions at low values of Bjorken-x down to x \approx 4.10^-5 which give rise to high transverse momentum pi^0 mesons are studied with the H1 experiment at HERA. The inclusive cross section for pi^0 mesons produced at small angles with respect to the proton remnant (the forward region) is presented as a function of the transverse momentum and energy of the pi^0 and of the four-momentum transfer Q^2 and Bjorken-x. Measurements are also presented of the transverse energy flow in events containing a forward pi^0 meson. Hadronic final state calculations based on QCD models implementing different parton evolution schemes are confronted with the data.Comment: 27 pages, 8 figures and 3 table