ОЦІНКА ФАРМАКОТЕРАПЕВТИЧНОЇ ЕФЕКТИВНОСТІ ГЛУТАРГІНУ Й ЕРБІСОЛУ В МІЖРЕЦИДИВНОМУ ПЕРІОДІ ХРОНІЧНОЇ ЕКЗЕМИ

Summary. The need for constant and long-term monitoring of patients with chronic eczema (CE) at the level of primary health care highlights the need to improve treatment in the period between relapses. It is important to determine the pharmacotherapeutic effects of antioxidants and adaptogenic agents, especially in relation to the formation of metabolic compensatory reactions in patients with chronic eczema, as a guarantee of prolongation of clinical remission of chronic eczema. The aim of the study – to evaluate the effectiveness of differentiated therapeutic complexes at the level of the system of nonspecific immune defense and oxidative homeostasis in patients with chronic eczema in the interrecurrent period. Materials and Methods. The study involved 75 patients with CE, who were divided into three groups depending on the composition of differentiated therapeutic complexes (DTC), and in the interrelapse period was treated, in particular in patients of the clinical group 1 (CG1) used the Glutargin drug (0.25 mg three times) per day for 3 weeks), in the group 2 (CG2) – Erbisol drug (daily 2.0 ml intramuscularly for three weeks), in the treatment of patients of the group 3 (CG3) used Glutargin and Erbisol drugs. The pharmacotherapeutic efficacy of DTC was assessed by indicators of the state of the OH system and non-specific immune system protection. Results. The pharmacotherapeutic effects of Glutargin and Erbisol in patients with chronic eczema in the interrecurrent period were studied and proved to be the most effective in a single therapeutic complex, which allows to achieve adaptive and compensatory reactions of the oxidative homeostasis system and the immune system patients with simultaneous formation of metabolic reserves of adaptation. Conclusions. It was found that the use of Glutargin slightly increases the frequency of persons with functional compensation and decreases the proportion of patients with metabolic imbalance reactions (p> 0.05); the generalized efficiency index for clinical group (CG1) is 1.11. When using Erbisol the frequency of persons with functional compensation significantly increases and the proportion of patients with metabolic imbalance reactions decreases (p<0.05); the generalized efficiency index for CG2 is 1.38. When using the complex (Glutargin and Erbisol) significantly increases the frequency of persons with functional compensation (p <0.05) and decreases the proportion of patients with metabolic imbalance reactions (p <0.01); the generalized efficiency index for CG3 is 1.71. It was found that when using all three therapeutic complexes, the frequency of patients with immunoregulatory compensation increases, the proportion of patients with immunoregulatory imbalance reactions decreases (p <0.05).Резюме. Потреба у постійному та довготривалому спостереженні пацієнтів із хронічною екземою (ХЕ) на рівні первинної медико-санітарної допомоги актуалізує необхідність удосконалення лікування саме в період між рецидивами захворювання. Актуальним є визначення фармакотерапевтичних ефектів антиоксидантних засобів та засобів адаптогенного впливу, передусім стосовно формування у цих хворих метаболічних компенсаторних реакцій як запоруки подовження термінів клінічної ремісії хронічної екземи. Мета дослідження – оцінити ефективність диференційованих терапевтичних комплексів на рівні системи неспецифічного імунного захисту та окиснювального гомеостазу в пацієнтів із хронічною екземою в міжрецидивний період. Матеріали і методи. У дослідженні задіяно 75 пацієнтів із ХЕ, яких поділили на три групи залежно від складу диференційованих терапевтичних комплексів (ДТК), і у міжрецидивний період проведено лікування, зокрема у пацієнтів першої клінічної групи (КГ1) застосовано препарат «Глутаргін» (0,25 мг тричі на добу впродовж 3-х тижнів), у другій (КГ2) – препарат «Ербісол» (щоденно 2,0 мл внутрішньом’язово упродовж трьох тижнів), при лікуванні пацієнтів третьої групи (КГ3) застосовано препарати «Глутаргін» та «Ербісол». Фармакотерапевтичну ефективнівність ДТК оцінювали за показниками стану системи ОГ та СНІЗ. Результати. Досліджено фармакотерапевтичні ефекти препаратів «Глутаргін» та «Ербісол» у хворих на хронічну екзему в міжрецидивному періоді та доведено, що найбільш ефективним є їх застосування в єдиному терапевтичному комплексі, що дозволяє досягати адаптаційних та компенсаторних реакцій системи окиснювального гомеостазу та системи неспецифічного імунного захисту в більшості пацієнтів з одночасним формуванням метаболічних резервів адаптації. Висновки. З’ясовано, що при використанні препарату «Глутаргін» дещо зростає частота осіб із функціональною компенсацією та зменшується питома вага хворих з реакціями метаболічного дисбалансу (р>0,05); узагальнений індекс ефективності у клінічній групі (КГ)1 становить: ІЕ.ОГ=1,11. При використанні препарату «Ербісол» достовірно зростає частота осіб із функціональною компенсацією та зменшується частка хворих з реакціями метаболічного дисбалансу (р<0,05); узагальнений індекс ефективності у КГ2 становить: ІЕ.ГО=1,38. При використанні комплексу (препарати «Глутаргін» і «Ербісол») достовірно зростає частота осіб з функціональною компенсацією (р<0,05) та зменшується частка хворих із реакціями метаболічного дисбалансу (р<0,01); узагальнений індекс ефективності у КГ3 становить: ІЕ.ГО=1,71. Виявлено, що при використанні всіх трьох терапевтичних комплексів зростає частота хворих з імунорегуляторною компенсацією, зменшується питома вага хворих із реакціями імунорегуляторного дисбалансу (р<0,05)

HUMANITARIAN COMPONENT IN THE PROCESS OF TEACHING THE BASICS OF DERMATOCOSMETOLOGY

The subject matter of this research is the pathogenesis of rosacea. Aim of  the work is to show the complexity of the pathogenesis of rosacea and the problematic nature of many questions of this disease in a comparative aspect on the materials of scientific data and examples of artistic (literary) works. The drama "Cyrano de Bergerac" (Edmond Eugène Alexis Rostand) shows the psychoemotional feelings of a literary hero suffering from one of the complications of rosacea – rhinophyma. Learning the basics of dermatocosmetology, the literary example allows you to better understand (clearly) the data regarding the clinic and the pathogenesis of this condition.Keywords: rosacea, rhinophyma, literary example.1Л. В. Куц, доктор медицинских наук, доцент;  2К. В. Коляденко, кандидат медицинских наук, доцент; 3В. В. Бочарова, кандидат медицинских наук; 3О. Л. Гоцуляк, кандидат медицинских наук. Гуманитарная составляющая в процессе обучения основам дерматокосметологии / 1Медицинский институт Сумского государственного университета, Украина, Сумы; 2Национальный медицинский университет имени А. А. Богомольца, Украина, Киев; 3Одесский национальный медицинский университет, Украина, ОдессаПредмет исследования – патогенез розацеа. Цель работы – показать сложность патогенеза розацеа и проблемность многих вопросов этого заболевания в сравнительном аспекте на материалах научных данных и примерах художественных (литературных) произведений. В драме «Сирано де Бержерак» (Edmond Eugène Alexis Rostand) показаны психоэмоциональные переживания литературного героя, страдающего на одно из осложнений розацеа – ринофиму. Обучающимся основам дерматокосметологии литературный пример позволяет глубже (наглядно) освоить данные в отношении клиники и патогенеза этого состояния.Ключевые слова: акне-розацеа, ринофима, литературный пример.

Radiation-Induced Cerebro-Ophthalmic Effectsin Humans

: Exposure to ionizing radiation (IR) could affect the human brain and eyes leading to both cognitive and visual impairments. The aim of this paper was to review and analyze the current literature, and to comment on the ensuing findings in the light of our personal contributions in this field. The review was carried out according to the PRISMA guidelines by searching PubMed, Scopus, Embase, PsycINFO and Google Scholar English papers published from January 2000 to January 2020. The results showed that prenatally or childhood-exposed individuals are a particular target group with a higher risk for possible radiation effects and neurodegenerative diseases. In adulthood and medical/interventional radiologists, the most frequent IR-induced ophthalmic effects include cataracts, glaucoma, optic neuropathy, retinopathy and angiopathy, sometimes associated with specific neurocognitive deficits. According to available information that eye alterations may induce or may be associated with brain dysfunctions and vice versa, we propose to label this relationship “eye-brain axis”, as well as to deepen the diagnosis of eye pathologies as early and easily obtainable markers of possible low dose IR-induced brain damage

BRAIN AND EYE AS POTENTIAL TARGETS FOR IONIZING RADIATION IMPACT: PART II – RADIATION CEREBRO-OPHTALMIC EFFECTS IN CHILDREN, PERSONS EXPOSED IN UTERO, ASTRONAUTS AND INTERVENTIONAL RADIOLOGISTS

Background. Ionizing radiation (IR) can affect the brain and the visual organ even at low doses, while provoking cognitive, emotional, behavioral, and visual disorders. We proposed to consider the brain and the visual organ as potential targets for the influence of IR with the definition of cerebro-ophthalmic relationships as the «eye-brain axis». Objective. The present work is a narrative review of current experimental, epidemiological and clinical data on radiation cerebro-ophthalmic effects in children, individuals exposed in utero, astronauts and interventional radiologists. Materials and methods. The review was performed according to PRISMA guidelines by searching the abstract and scientometric databases PubMed/MEDLINE, Scopus, Web of Science, Embase, PsycINFO, Google Scholar, published from 1998 to 2021, as well as the results of manual search of peer-reviewed publications. Results. Epidemiological data on the effects of low doses of IR on neurodevelopment are quite contradictory, while data on clinical, neuropsychological and neurophysiological on cognitive and cerebral disorders, especially in the left, dominant hemisphere of the brain, are nore consistent. Cataracts (congenital – after in utero irradiation) and retinal angiopathy are more common in prenatally-exposed people and children. Astronauts, who carry out longterm space missions outside the protection of the Earth's magnetosphere, will be exposed to galactic cosmic radiation (heavy ions, protons), which leads to cerebro-ophthalmic disorders, primarily cognitive and behavioral disorders and cataracts. Interventional radiologists are a special risk group for cerebro-ophthalmic pathology – cognitive deficits, mainly due to dysfunction of the dominant and more radiosensitive left hemisphere of the brain, and cataracts, as well as early atherosclerosis and accelerated aging. Conclusions. Results of current studies indicate the high radiosensitivity of the brain and eye in different contingents of irradiated persons. Further research is needed to clarify the nature of cerebro-ophthalmic disorders in different exposure scenarios, to determine the molecular biological mechanisms of these disorders, reliable dosimetric support and taking into account the influence of non-radiation risk factors. Key words: ionizing radiation, brain, eye, cerebro-ophthalmic effects, radiation emergencies, prenatal irradiation, space flights, interventional radiology

Solubility of Rock in Steam Atmospheres of Planets

Extensive experimental studies show that all major rock-forming elements (e.g., Si, Mg, Fe, Ca, Al, Na, K) dissolve in steam to a greater or lesser extent. We use these results to compute chemical equilibrium abundances of rocky-element-bearing gases in steam atmospheres equilibrated with silicate magma oceans. Rocky elements partition into steam atmospheres as volatile hydroxide gases (e.g., Si(OH)4, Mg(OH)2, Fe(OH)2, Ni(OH)2, Al(OH)3, Ca(OH)2, NaOH, KOH) and via reaction with HF and HCl as volatile halide gases (e.g., NaCl, KCl, CaFOH, CaClOH, FAl(OH)2) in much larger amounts than expected from their vapor pressures over volatile-free solid or molten rock at high temperatures expected for steam atmospheres on the early Earth and hot rocky exoplanets. We quantitatively compute the extent of fractional vaporization by defining gas/magma distribution coefficients and show that Earth's subsolar Si/Mg ratio may be due to loss of a primordial steam atmosphere. We conclude that hot rocky exoplanets that are undergoing or have undergone escape of steam-bearing atmospheres may experience fractional vaporization and loss of Si, Mg, Fe, Ni, Al, Ca, Na, and K. This loss can modify their bulk composition, density, heat balance, and interior structure

Визначення рівня преморбідного інтелекту з використанням шкали інтелекту Векслера для дорослих як ефективний засіб верифікації та експертизи нейрокогнітивного дефіциту в учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС

Objective — to determine the neuropsychological features of cognitive disorders in chronic cerebrovascular pathology in the remote period after the Chernobyl disaster in the Chernobyl clean­up workers by using the Wechsler Adult Intelligence Scale (WAIS), to estimate the degree of cognitive decline in the study groups based on the difference between premorbid (pre­emergency) and actual general IQ.Methods and subjects. Neuropsychological examination using an adapted version of the Wechsler Adult Intelligence Scale (WAIS) for the Russian population (Filimonenko & Timofeev 2012) was administered to 138 individuals, including 114 Chernobyl clean­up workers (100 of them in the main group and 14 in the internal control group, irradiated at doses of less than 20 mGy) and 24 unexposed individuals. For further statistical analysis, two groups were formed: the main group (the Chernobyl clean­up workers irradiated at doses of more than 20 mGy, n = 100) and the comparison group (the joint group of external and internal control) (n = 38). Three different grades of the actual and premorbid IQ were determined: Full IQ (FIQ), Verbal IQ (VIQ), and non­verbal or Performance IQ (PIQ). Cognitive deficit was determined on the basis of the difference between the indices of the actual and premorbid IQ. Premorbid IQ was calculated using the regression equation by B. Gao (Gao 2000). The grade profile for 11 subtests of the WAIS scale in the study groups was analyzed.Results. The mean levels of the actual verbal, performance and general IQ both in the Chernobyl clean­up workers irradiated at doses of more than 20 mGy and in the comparison group were within the «normal» intelligence range. However, in the clean­up workers irradiated at doses of more than 20 mGy the levels of the actual general and verbal IQ were lower than in the comparison group (p < 0.01). Both groups differed markedly in the discrepancy between the actual nonverbal and verbal IQ (pIQ – vIQ) (p = 0.001). In the main group, moderate deficit both of the actual total IQ (p < 0.01) and verbal IQ (p < 0.001) was found in comparison with the premorbid level of intelligence. In the main group there was also a selective reduction in the scores for particular, mostly verbal, sub­tests of the WAIS: «Information» (p = 0.017), «Comprehension» (p = 0.000), «Arithmetic» (p = 0.009) «Similarities» (p = 0.023), «Digit Span» (p = 0.002), «Vocabulary» (p = 0.04) and «Picture Arrangement» (p = 0.02). The linear regression relationship with the radiation dose for the subtest «Picture Completion» grades was revealed when irradiated at doses > 0.3 Gy.Conclusions. When exposed to low doses of ionizing radiation of more than 20 mGy, there was a slight and moderate intellectual deficit due to a predominant decrease in verbal IQ, which may indicate accelerated radiation aging of the brain. A linear regression relationship with a radiation dose for the subtest «Picture Completion» grades was found when irradiated at doses > 0.3 Gy, which may indicate a dose­dependent deficit of perceptive attention in individuals irradiated at doses more than 0.3 Gy. The premorbid coefficient of intelligence (Premorbid IQ) assessment is a reliable criterion for the loss of cognitive functioning expertise. The most radiosensitive neuroanatomical structures are the neocortex and cortico­limbic system in the left dominant hemisphere. Цель — определить нейропсихологические особенности когнитивных расстройств при хронической цереброваскулярной патологии в отдаленный период после Чернобыльской катастрофы у участников ликвидации последствий аварии на Чернобыльской АЭС (УЛПА) с использованием шкалы интеллекта Векслера для взрослых (WAIS), оценить степень когнитивного дефицита на основании разницы между преморбидным (до аварии) и актуальным общим коэффициентами интеллекта (IQ).Материалы и методы. Нейропсихологическое обследование с использованием адаптированной версии WAIS для российской популяции (Филимоненко, Тимофеев, 2012) проведено 138 лицам. Для статистического анализа сформированы две группы: основная (УЛПА, облученные в дозах более 20 мГр, n = 100) и сравнения (объединенная группа внешнего (24 неэкспонированных лица) и внутреннего (14 лиц, облученных  в дозах до 20 мГр) контроля, n = 38). Определяли три показателя актуального и преморбидного IQ: полный IQ, вербальный IQ и невербальный или перфомансный IQ. Когнитивный дефицит оценивали на основании разницы между показателями преморбидного и актуального IQ. Преморбидный IQ рассчитывали по уравнению регрессии B. Gao (2000). Анализировали профиль оценок по 11 субтестам шкалы WAIS.Результаты. Средние уровни актуального вербального, невербального и общего IQ в обеих группах сответствовали «нормальному» значению. Однако в основной группе уровни актуального общего и вербального IQ оказались ниже, чем в группе сравнения (p < 0,01). Группы статистически значимо отличались по разнице между актуальным невербальным и вербальным IQ (pIQ – vIQ) (p = 0,001). У лиц основной группы был обнаружен умеренный дефицит актуального общего IQ (p < 0,01) и вербального IQ (р < 0,001) по сравнению с преморбидным уровнем интеллекта. В основной группе наблюдаи селективное снижение оценок по отдельным, преимущественно вербальным, субтестам шкалы WAIS: «Осведомленность» (p = 0,017), «Понятливость» (p = 0,000), «Арифметический» (p = 0,009) «Сходство» (p = 0,023), «Повторение цифр» (p = 0,002), «Словарный» (p = 0,04) и «Последовательные картинки» (p = 0,02). Обнаружена линейная регрессионная связь с радиационной дозой оценок по субтесту «Недостающие детали» при облучении в дозах свыше 0,3 Гр.Выводы. При воздействии малых доз ионизирующего излучения (более 20 мГр) наблюдается легкий и умеренный интеллектуальный дефицит за счет преимущественного снижения вербального IQ, что может свидетельствовать об ускоренном радиационном старении головного мозга. Обнаружена линейная регрессионная связь с радиационной дозой оценок по субтесту «Недостающие детали» при облучении в дозах свыше 0,3 Гр, что может свидетельствовать о дозозависимом дефиците перцептивного внимания у лиц, облученных в указанном диапазоне доз. Оценка преморбидного коэффициента интеллектуальности (IQ) — надежный критерий экспертизы потери когнитивного функционирования. Наиболее радиочувствительными нейроанатомическими структурами являются неокортекс и кортико­лимбическая система в левом доминантном полушарии. Мета — визначити нейропсихологічні особливості когнітивних розладів при хронічній цереброваскулярній патології у віддалений період після Чорнобильської катастрофи в учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (УЛНА) з використанням шкали інтелекту Векслера для дорослих (WAIS), оцінити ступінь когнітивного дефіциту на підставі різниці  між преморбідним (до аварії) та актуальним загальним коефіцієнтами інтелекту (IQ).Матеріали і методи. Нейропсихологічне обстеження з використанням адаптованої версії WAIS для російської популяції (Филимоненко, Тимофеев, 2012) проведено 138 особам. Для статистичного аналізу сформовано дві групи: основну (УЛНА, опромінені в дозах понад 20 мГр, n = 100) та порівняння (об’єднана група зовнішнього (24 неекспоновані особи) та внутрішнього (14 осіб, опромінених у дозах до 20 мГр) контролю, n = 38). Визначали три показники актуального і преморбідного IQ: повний IQ, вербальний IQ та невербальний або перфомансний IQ. Когнітивний дефіцит оцінювали на підставі різниці  між цими показниками. Преморбідний IQ розраховували за рівнянням регресії B. Gao (2000). Аналізували профіль оцінок за 11 субтестами WAIS.Результати. Середні рівні актуального вербального, невербального та загального IQ в обох групах відповідали «нормальному» значенню. Проте в основній групі рівень актуального загального та вербального IQ виявився нижчим, ніж у групі порівняння (p < 0,01). Групи статистично значущо (p = 0,001) відрізнялися за різницею між актуальним невербальним та вербальним IQ (pIQ – vIQ). В осіб основної групи виявлено помірний дефіцит актуального загального IQ (p < 0,01) та вербального IQ (р < 0,001) порівняно з преморбідним рівнем інтелекту. В основній групі спостерігали селективне зниження оцінок за окремими, переважно вербальними, субтестами WAIS: «Обізнаність» (p = 0,017), «Тямущість» (p = 0,000), «Арифметичний» (p = 0,009) «Схожість» (p = 0,023), «Повторення цифр» (p = 0,002), «Словниковий» (p = 0,04) та «Послідовні малюнки» (p = 0,02). Виявлено лінійний регресійний зв’язок з радіаційною дозою оцінок за субтестом «Відсутні деталі» при опроміненні в дозах понад 0,3 Гр.Висновки. За дії малих доз іонізуючого випромінювання (понад 20 мГр) спостерігається легкий та помірний інтелектуальний дефіцит за рахунок переважного зниження вербального IQ, що може свідчити про прискорене радіаційне старіння головного мозку. Виявлено лінійний регресійний зв’язок з радіаційною дозою оцінок за субтестом «Відсутні деталі» при опроміненні в дозах понад 0,3 Гр, що може свідчити про дозозалежний дефіцит перцептивної уваги в осіб, опромінених у зазначеному діапазоні доз. Оцінка преморбідного IQ є надійним критерієм експертизи втрати когнітивного функціонування. Найбільш радіовразливі нейроанатомічні структури — неокортекс та кортико­лімбічна система в лівій домінантній півкулі.

Aspects of the demonstration proofs of the bioenergetic phenomens

The subject matter of the research is to investigate the special feature of the arrangement of precipitations on the skin with certain dermatosis, which can be considered as “demonstrational” proofs of bioenergetic phenomena. Purpose of the work is to present to doctors the materials of the new demonstrative base of the appearance of precipitations with psoriasis, shingles, scleroderma, pityriasis rosea. The clinical research allows to assume that the appearance of precipitations “on the motion of scratching and micro-injuries” with psoriasis, “on the motion of nerves” with the shingles, “on the motion of the acupuncture meridians” with the scleroderma in the form the so-called “impact by sabre”, “on the motion of lines the tensions of the skin” in the pityriasis rosea can be explained by bioenergetic phenomena.Предмет исследования – особенности расположения высыпаний на коже при некоторых дерматозах, которые можно рассматривать как «демонстрационные» доказательства биоэнергетических феноменов. Цель работы – представить врачам материалы новой доказательной базы возникновения высыпаний при псориазе, опоясывающем лишае, склеродермии, розовом лишае Жибера. Проведенные клинические исследования позволяют предположить, что возникновение высыпаний «по ходу расчесов и микротравм» при псориазе, «по ходу нервов» при опоясывающем лишае, «по ходу акупунктурных меридианов» при склеродермии (в виде т. н. «удара саблей»), «по ходу линий растяжения кожи» при розовом лишае Жибера могут объясняться биоэнергетическими феноменами

Humanitarian component in the process of teaching the basics of dermatocosmetology

Предмет исследования – патогенез розацеа. Цель работы – показать сложность патогенеза розацеа и проблемность многих вопросов этого заболевания в сравнительном аспекте на материалах научных данных и примерах художественных (литературных) произведений. В драме «Сирано де Бержерак» (Edmond Eugène Alexis Rostand) показаны психоэмоциональные переживания литературного героя, страдающего на одно из осложнений розацеа – ринофиму. Обучающимся основам дерматокосметологии литературный пример позволяет глубже (наглядно) освоить данные в отношении клиники и патогенеза этого состояния.The subject matter of this research is the pathogenesis of rosacea. Aim of the work is to show the complexity of the pathogenesis of rosacea and the problematic nature of many questions of this disease in a comparative aspect on the materials of scientific data and examples of artistic (literary) works. The drama "Cyrano de Bergerac" (Edmond Eugène Alexis Rostand) shows the psychoemotional feelings of a literary hero suffering from one of the complications of rosacea – rhinophyma. Learning the basics of dermatocosmetology, the literary example allows you to better understand (clearly) the data regarding the clinic and the pathogenesis of this condition

Вплив ожиріння на розвиток тиреоїдного раку: результати власних досліджень

The purpose of the workisto investigate the causal relationship between overweight and the risk of thyroid cancer, namely highly differentiated forms,as well as the possibility of using BMI as a predictor for thyroid malignancy. Materials and methods. 825 case notes of patients surgically treated at the Center for the period from January 2019 to June 2020 had been analyzed. Patients’ age was from 19 to 84 years, mean age — 46.5 ± 0.4 years; there were 703 women (85.2 %) and 122 men (14.8 %). 171 patients with histopathologicallybenign nodes (20.7 %) were included in group 1, 92 patients (11.2 %) with findings of tumors of indeterminate malignancy potential — in group 2, 562 patients with thyroid cancer (68, 1 %) — in group 3. Body mass index (BMI) was used to assess total body fat for classification and registration of overweight and obesity. We took into account the functional state of the gland — cases of hyperthyroidism (thyrotoxicosis) and hypothyroidism were not included in the study. Results and discussion. The incidence of both overweight and obese patients in three groups was similar. That is, with an increase in BMI over 25 kg/m2 there was no statistically significant changes in the diagnoses. There is no significant difference in the predominance of experimental groups in the categories of weight (normal, overweight and obesity), as well as in BMI range. Using the ROC analysis method, we investigated the relationship between BMI and the presence / absence of malignancy in patients using the X ≥ T decision rule. The value of the area under the curve (AUC) < 0.5, namely 0.473 refutes the statement that an increase in the BMI is accompanied by an increased risk of malignant neoplasms. Changing the direction of the test was also ineffective; in this case AUC = 0.538. In both cases, the AUC values are very close to 0.5 and this value is within the 95 % confidence interval, which indicates the extremely low efficiency of BMI as a predictor for differentiating malignant and benign tumors — the classifier is almost at the level of random guessing. Conclusions. Our results did not show an association between overweight and the risk of thyroid cancer, namely highly differentiated forms. Based on ROC analysis, it is proved that the BMI value cannot be a predictor of the presence or absence of cancer in patients with thyroid nodules.Цель работы — исследовать наличие причинно-следственной связи между избыточной массой тела и риском развития рака щитовидной железы (ЩЖ), а именно высокодифференцированных форм, а также возможность использования индекса массы тела (ИМТ) в качестве предиктора злокачественности новообразований ЩЖ. Материалы и методы. Отобраны и проанализи­рованы 825 историй болезни пациентов, прооперированных в Украинском научно-практическом центре эндокринной хирургии, трансплантации эндокринных органов и тканей МЗ Украины за период с января 2019 по июнь 2020 г., в возрасте от 19 до 84 лет (средний возраст — (46,5 ± 0,4) года). Женщин было 703 (85,2 %), мужчин — 122 (14,8 %). По поводу доброкачественной патологии прооперирован 171 (20,7 %) больной (1-я группа), 92 (11,2 %) имели патогистологическое заключение об опухоли с неопределенным потенциалом злокачественности (2-я группа), 562 (68,1 %) прооперированы по поводу рака ЩЖ (3-я группа). Для оценки антропометрических показателей с целью классификации и регистрации избыточного веса и ожирения использовали ИМТ. Учитывали функциональное состояние железы – случаи гипертиреоза (тиреотоксикоза) и гипотиреоза в исследование не включали. Результаты и обсуждение. Доля больных как с избыточным весом, так и с ожирением в исследуемых группах была примерно одинаковой, то есть с ростом ИМТ > 25 кг/м2 у больных не наблюдается статистически значимых изменений в установленных диагнозах. Существенного отличия не наблюдали из-за отсутствия статистически значимой разницы в преобладании опытных групп в категориях веса (нормальный, избыточный и ожирение), а также в диапазонах ИМТ. С использованием метода ROC-анализа проведено исследование связи величины ИМТ с наличием/отсутствием злокачественной опухоли с применением решающего правила X ≥ T. Величина площади под кривой AUC 0,473 опровергает утверждение, что увеличение значения ИМТ сопровождается ростом риска возникновения новообразований злокачественного характера. Изме­нение направления теста также было малоэф­фек­тивным. В этом случае AUC = 0,538. В обоих случаях значения AUC очень близки к 0,5 и находятся в пре­делах 95 % доверительного интервала, что говорит о крайне низкой эффективности использования ИМТ в качестве предиктора для дифференциации злокачественного и доброкачественного характера новообразований — классификатор находится практически на уровне случайного угадывания. Выводы. Исследование не продемонстрировало существования связи между избыточной массой тела и риском развития рака ЩЖ (высоко­дифференцированных форм). На основании ROC-анализа доказано, что значение ИМТ не может быть предиктором наличия или отсутствия рака у больных с узловыми образованиями ЩЖ.Мета роботи — дослідити наявність причинно-наслідкового зв’язку між надлишковою масою тіла та ризиком розвитку раку щитоподібної залози (ЩЗ), а саме високодиференційованих форм, а також можливість використання індексу маси тіла (ІМТ) як предиктора злоякісності новоутворень ЩЗ. Матеріали та методи. Відібрано та проаналізовано 825 історій хвороби пацієнтів, прооперованих в Українському науково-практичному центрі ендокринної хірургії, трансплантації ендокринних органів і тканин МОЗ України за період із січня 2019 до червня 2020 р., віком від 19 до 84 років (середній вік — (46,5± 0,4) року). Жінок було 703 (85,2 %), чоловіків — 122 (14,8 %). З приводу доброякісної патології прооперовано 171 (20,7 %) хворого (1-ша група), 92 (11,2 %) мали патогістологічний висновок щодо пухлини з невизначеним потенціалом злоякісності (2-га група), 562 (68,1 %) прооперовані з приводу раку ЩЗ (3-тя група). Для оцінки антропометричних показників з метою класифікації та реєстрації надлишкової маси тіла і ожиріння використовували ІМТ. Ураховано функціональний стан залози — випадки гіпертиреозу (тиреотоксикозу) та гіпотиреозу в дослідження не залучали. Результати та обговорення. Частка хворих як з надмірною масою тіла, так і з ожирінням у дослідних групах була приблизно однаковою, тобто із зростанням ІМТ > 25 кг/м2 не відзначено статистично значущих змін у встановлених діагнозах. Суттєвої відмінності не спостерігали через відсутність статистично значущої різниці в переважанні дослідних груп у категоріях маси тіла (нормальна, надмірна та ожиріння), а також у діапазонах ІМТ. З використанням методу ROC-аналізу проведено дослідження зв’язку між величиною ІМТ і наявністю/відсутністю злоякісної пухлини при застосуванні вирішального правила X ≥ T. Величина площі під кривою AUC 0,473 спростовує твердження, що збільшення величини ІМТ супроводжується зростанням ризику виникнення новоутворень злоякісного характеру. Зміна напряму тесту також була малоефективною. В цьому випадку AUC = 0,538. В обох випадках значення AUC дуже близькі до 0,5 і перебувають у межах 95 % довір­чого інтервалу, що свідчить про вкрай низьку ефективність використання ІМТ як предиктора для диференціації злоякісного і доброякісного характеру новоутворень — класифікатор перебуває практично на рівні випадкового вгадування. Висновки. Дослідження не показало існування зв’язку між надлишковою масою тіла і ризиком розвитку раку ЩЗ (високодиференційованих форм). На підставі ROC-аналізу доведено, що значення ІМТ не може бути предиктором наявності або відсутності раку у хворих з вузловими утвореннями ЩЗ