Gastric cancer epidemiology and the patterns of medication consumption in Ukraine: contributions and implications

The work is performed at the department of Department of Social Medicine, Public Health and Health Care Management od Dnipro State Medical University, 2021-2025. Gastric cancer is one the leading cause of the mortality, in general as well as due to oncological diseases. It was the fifth most common form of cancer and the fourth leading cause of the death due to oncologic diseases. Despite the fact that incidence rate of gastric cancer is decreasing worldwide, researchers and medical practitioners keep on working on the prevention measure against gastric cancer because of poor prognose of the survival rate for the patients with the diagnosis. Modifiable (such as high salt intake, consumption of processed red meat, smoked food and alcohol, smoking, Helicobacter pylori and Eppstein-Barr virus infections) and unmodifiable (such as male sex, family history of gastric cancer, hereditary cancer syndromes, gastric and general, autoimmune conditions of stomach mucosal lining) are well identified. Medication consumption is inevitable part of many people’s life. The use of medication despite benefits from the treatment of a disease can be associated with some sides, most often harmful effects. The aim of the research project was to study epidemiological tendencies of gastric cancer, including its main forms, and to investigate possible patterns of the consumption of pharmaceuticals in Ukraine that can impact development of gastric cancer

Chronic liver disease and anemia – what a family doctor should know

Стаття присвячена актуальній проблемі клінічної практики –хронічним хворобам печінки (ХХП) різної етіології, при прогресуванні яких достатньо часто реєструються гематологічні відхилення. У пацієнтів з ХХП в75% випадків гематологічні відхилення пов’язані з формуванням анемії, яка заданими ВООЗ визначається при зниженні концентрації гемоглобіну (< 120 г/лдля жінок і < 130 г/л для чоловіків). Тісний зв’язок між анемією та такими несприятливими наслідками ХХП, як збільшення важкості перебігу, ризику розвитку декомпенсації та ризику смертності у цих пацієнтів актуалізує вибір напрямку дійсного дослідження. Мета роботи – на підставі проведення кореляційного аналізу між лабораторними показниками, що призначаються в рутинній клінічній амбулаторній практиці, відокремити особливості гематологічних характеристик пацієнтів з ХХП різної етіології та анемією, що буде сприяти розумінню цихзмін та підвищить обізнаність сімейних лікарів. Генеральна вибірка - 73 особи віком від 37 до 69 років, (46,7±10,4 років;M±SD). Критерії включення: наявність встановленого за МКХ-10 діагнозу ХХП та анемії за критеріями ВООЗ; скерування пацієнтів сімейним лікарем на консультацію до гастроентеролога; відповідність обсягу лабораторного обстеження пацієнтів первинному рівню надання медичної допомоги (загальний аналіз крові, загальний білок, сироваткове залізо, феритин, АЧТЧ). В залежності від етіології ХХП пацієнти були розподілені на 4 групи (1 група -16 осіб з хронічним вірусним гепатитом С; 2 група - 17 осіб з хронічним алкогольним гепатитом; 3 група - 12 осіб з цирозом печінки; 4 група - 28 осіб з неалкогольною жировою хворобою печінки), які були статистично порівняними за кількістю осіб. Доведено, що у пацієнтів з ХХП та анемією, ступінь важкості анемії була обумовлена наявністю прямих кореляційних взаємовпливів з кількістю еритроцитів, еритроцитарних індексів MCV, MCH, сироваткового заліза та рівня загального білку з подовшенням АЧТЧ(двобічний обернений вплив). Безпосередньо на тривалість АЧТЧ у бік йогоподовження, як фактору підвищення ризиків розвинення кровотеч, впливали зниження вмісту гемоглобіну, MCH, концентрації сироваткового заліза та загального білку в сироватці крові. Проведений нами аналіз лабораторних показників у пацієнтів з анемією та ХХП різної етіології дає підстави для розсуду стосовно особливостей адаптивних можливостей стану печінки. У пацієнтів з ХВГС та ХАГ адаптивний процес відбувається по типу гостроїзапальної реакції. У пацієнтів з ЦП має місце майже повне виснаження печінкових резервів, в той час як лабораторні показники пацієнти з НАЖХП мають з найбільший рівень компенсації. Таким чином, результати та висновкид ійсного дослідження сприяють розумінню особливостей змін рутинних гематологічних показників, які зазвичай використовуються на первинному рівні медичної допомог

Динаміка структурних перебудов соматосенсорної кори у щурів з різними нейрокогнітивними розладами після черепно-мозкової травм

Актуальність. Потребують суттєвих уточнень відомості про чутливість різних нейронів і клітин нейроглії до травми та їх здатність до відновлення в залежності від локалізації ушкоджень та характеру перебудов гемомікроциркуляції в посттравматичному періоді. Метою дослідження було визначення тканинних і клітинних посттравматичних змін структури соматосенсорної кори головного мозку щурів з різними нейрокогнітивними розладами у різні терміни після тяжкої черепно-мозкової травми. Методи. Для відтворення тяжкої черепно-мозкової травми у щурів застосовували «модель ударного прискорення». За результатами неврологічних тестів щури були розподілені на три групи: 1) перша – тварини після травми з нейрокогнітивними розладами і порушеннями пам’яті; 1) друга – тварини після травми з нейрокогнітивними розладами без порушень пам’яті; 3) група порівняння – тварини після травми без нейрокогнітивних розладів. Проводили гістологічне, морфометричне та імуногістохімічне дослідження соматосенсорної кори з використанням маркерів β-tubulin, Synaptophysin, GAP43, NCAM1, N-cadherin, GFAP. Результати. У тварин з нейрокогнітивними розладами спостерігається помірне зменшення сумарного вмісту нейронів різних типів у соматосенсорній корі, в той час як у тварин без когнітивного дефіциту щільність нейроцитів не відрізняється від нормального рівня. Пригнічена експресія синаптофізину у соматосенсорній корі щурів з нейрокогнітивними розладами через 20 і 40 діб після травми суттєво не змінюється та залишається на низькому рівні. У тварин групи порівняння відбувається відновлення щільності р38-позитивних синапсів протягом посттравматичного періоду. Через 10 діб після травми у тварин всіх груп спостерігається помірне накопичення CD56- і N-кадгерин-позитивних протоплазматичних астроцитів у перикапілярних просторах, що часто асоційовано з осередками набряку і підвищенням мітотичної активності гліоцитів. У тварин з нейрокогнітивними розладами в окремих випадках астроглія утворює клітинні нашарування на поверхні мікросудин у вигляді щільних муфт, що вказує на блокування трансендотеліального транспорту. Через 40 діб після травми суттєво зменшується кількість ушкоджених мікросудин з нашаруваннями астроцитів на зовнішній поверхні. Підсумок. Через 10 діб після нанесення травми у складі = соматосенсорної кори відбуваються помірно виражені нейродегенеративні та деструктивні зміни внаслідок посттравматичного цитотоксичного каскаду. Через 20 і 40 діб після травми ознаки нейрозапалення редукуються незалежно від ступеня когнітивного дефіциту

Motivation of professional orientation of students – Pharmacists as an element of education

The main types of scientific and research activities that ensure the development of personal knowledge, own views, scientific worldview, invaluable experience and skills in working with information in students on the way to implementing STEM principles in the educational process in the preparation of future pharmacists are highlighted

Anticholinergic syndrome in the perioperative period (review). Part 1

Anticholinergic syndrome is a febrile toxidrome characterized by the suppression of cholinergic neu- rotransmission in muscarinic receptors. A prerequisite for its development is that pharmacological agents must be lipophilic and capable of crossing the blood-brain barrier to block muscarinic cholinergic receptors. Triggers of anticholinergic toxidrome include alkaloids from over 2,000 species of plants and fungi, antipsychotics, antidepres- sants, antiparkinsonian drugs, antispasmodics, ocular and antihistamine medications, general and local anesthetics, which are often prescribed in combinations, although these drugs vary significantly in their anticholinergic effects within classes. Overdose of anticholinergic compounds can be accidental or intentional. Contributing factors include old age, central nervous system diseases, vitamin B1 deficiency, genetic predisposition, and polypharmacy. The mechanism of action of anticholinergic compounds is based on the antagonism of the neurotransmitter acetylcholine and its deficiency in the synaptic cleft of muscarinic anticholinergic receptors, which can be due to various factors. Symptoms caused by acetylcholine deficiency can be divided into peripheral and central, depending on whether the triggering substance can cross the blood-brain barrier. In anticholinergic syndrome, rhabdomyolysis is usually not present due to the rare occurrence of severe muscle tone increase or rigidity. The cumulative effect from taking several anticholinergic drugs, known as anticholinergic load, can negatively affect cognitive and physical functions and increase the risk of mortality. Антихолінергічний синдром — це гарячковий токсидром, який характеризується пригніченням холінергічної нейротрансмісії в мускаринових рецепторах. Обов’язковою умовою його виникнення є факт, що фармакологічні засоби мають бути ліпофільними та здатними проходити крізь гематоенцефалічний бар’єр і блокувати мускаринові холінергічні рецептори. До тригерів антихолінергічного токсидрому належать алкалоїди понад 2000 видів рослин та грибів, антипсихотики, антидепресанти, протипаркінсонічні препарати, спазмолітики, очні й антигістамінні препарати, препарати для загальної та локальної анестезії тощо, які часто призначають у комбінаціях, хоча ці лікарські засоби значно відрізняються за антихолінергічною дією в межах класів. Передозування сполуками з антихолінергічною активністю може бути випадковим або навмисним. Сприяючими факторами є похилий вік, захворювання центральної нервової системи, дефіцит вітаміну B1, генетична схильність та поліпрагмазія. Механізм дії антихолінергічних сполук полягає в антагонізації нейромедіатора ацетилхоліну та його дефіциту в синаптичній щілині мускаринових антихолінергічних рецепторів, що може бути обумовлено різними факторами. Симптоми, спричинені дефіцитом ацетилхоліну, можна розділити на периферичні й центральні залежно від того, здатна тригерна речовина подолати гематоенцефалічний бар’єр чи ні. При антихолінергічному синдромі рабдоміоліз зазвичай відсутній через нечасте сильне підвищення м’язового тонусу або ригідність. Кумулятивний ефект від прийому кількох ліків з антихолінергічними властивостями, який називається антихолінергічним навантаженням, може негативно вплинути на когнітивні й фізичні функції та збільшити ризик смертності

Neuropsychological indicators of postoperative cognitive dysfunctions after off-pump coronary artery bypass grafting

The problem of postoperative cognitive dysfunctions (POCD) becomes more significant with the increase in frequency and expansion of operations in cardiac surgery practice. It’s one of the common clinical complications following anesthesiologic support in cardiac surgery, which can change in a long-term period. POCD is a decrease of cognitive functions after surgery and general anesthesia from the baseline preoperative level. It’s characterized by impairment of attention, concentration, memory, learning and processing of information, verbal, visual and visuospatial deficits. The attention of anesthesiologists and specialists in related specialties is attracted by the medical and social consequences of cognitive disorders, which have a negative impact on the duration of hospitalization, its cost, and the quality of life of patients in the remote postoperative period with an increase in the frequency and duration of incapacity for work, the need for rehabilitation, the financial burden on the patient and his family The aim of our study was to identify neuropsychological indicators of cognitive functions in the short-term and long-term postoperative period in patients with coronary heart disease who underwent off-pump coronary bypass grafting. There were examined 257 patients of 44-78 years old with coronary artery disease, all of them underwent offpump coronary bypass grafting during period of 2019-2021 years and were hospitalized in the department of Cardiac Surgery at the National scientific center of surgery and transplantation named after O.O. Shalimov, Kyiv, Ukraine. Trail Making Test (TMT) and Mini Mental State Examination (MMSE) were used for cognitive function assessment. This study showed that 47.08% of patients had cognitive dysfunctions after cardiac surgery, which improved in postoperative period after 6 months in 19.01% (n=23) of patients with POCD. Worsening of cognitive performance was observed mainly in older population (65 and older). Geriatric patients had lower cognitive performance and are vulnerable to neurophysiological changes after cardiac surgery, that may be a higher risk of POCD. The results of testing using MMSE and TMT in patients with coronary heart disease who underwent off pump coronary artery bypass grafting revealed that the frequency of POCD with a maximum decrease of cognitive functions was on the 3rd day after surgery with gradual recovery of cognitive functions on 6-8 day. However, in 80.99% of patients with POCD the level of cognitive functions is not recovered in full preoperative scor

Дослідження впливу токсичних речовин на репродуктивну систему людини

Зростаючий вплив екологічних та промислових токсикантів становить значну загрозу для репродуктивного здоров'я людини. Такі сполуки, як важкі метали, пестициди, лікарські речовини руйнують ендокринну систему, впливаючи на фертильність, викликаючи гормональний дисбаланс та аномалії розвитку. Дослідження включає всебічний огляд сучасної наукової літератури ендокринних руйнівників та їхній здатності впливати на гормональні сигнальні шляхи, критично важливі для репродукції. Результати підкреслюють багатофакторний характер репродуктивної токсичності та висвітлюють ключові хімічні агенти, які найчастіше пов'язані з несприятливими наслідкам

Потенційні діуретики на основі молекул, що впливають на канали натрію та калію

Аналіз потенційних діуретиків на основі молекул, що впливають на канали натрію та калію

Використання віртуальної реальності у фізичній реабілітації пацієнтів після інсульту

Кваліфікаційна робота присвячена дослідженню ефективності використання віртуальної реальності (ВР) у фізичній реабілітації пацієнтів після інсульту. Проведено порівняльний аналіз двох груп: основної (з використанням ВР) та контрольної (традиційна фізична терапія). Результати показали, що ВР сприяє швидшому відновленню рухових функцій, покращенню координації, балансу та якості життя. Наукова новизна полягає у встановленні впливу ВР на нейрофізіологічні механізми та розробці рекомендацій для її впровадження у клінічну практику. Практична значущість включає пропозиції щодо персоналізованих програм реабілітації та моніторингу ефективності ВР-терапії

Покращення структури ревматологічних знань на етапі післядипломної освіти

При викладанні ревматологічних питань на циклах тематичного удосконалення для лікарів, все більшого значення набувають знання клінічної імунології для розуміння мішеней дії біологічної терапії та її обґрунтованого вибору