Стратегічний аудит інфраструктурних проектів та програм

As a research object, models, methods and processes of strategic audit of infrastructure projects and programs are considered. The problems of complex infrastructure projects and programs that are carried out under uncertainty relate to refinement and changes in the strategy under the influence of critical external and internal influences. The analysis of the factors shaping the strategy for the implementation of infrastructure projects and programs in the light of uncertainty takes place within the PEST analysis, which is an integral part of the methodology of strategic audit. The relationship between the «organizational development strategy» and «strategic audit of infrastructure projects and programs» concepts is determined. Approved approaches to the auditor's assessment of the ability to react to a system of management of infrastructure projects on uncertainty factors, changes in the external environment and the degree of adequacy of organizational and economic elements of the management system that ensure the achievement of strategic goals. The algorithm of carrying out of strategic audit on the model of technological maturity of organization (IPMA OCB) is presented. In the model that is being used, five groups of organizational competence competencies in the field of project management are evaluated:1) management of projects, programs and portfolios as a component of corporate governance that is related to projects, programs and portfolios;2) management of projects, programs and portfolios as a component of the management system of the organization and implemented by managers of different levels of permanent and temporary units of the organization;3) coordination of projects, programs and portfolios that ensure achievement of the goals and expectations set by senior management;4) resource support of projects, programs and portfolios aimed at achieving the goals and expectations set by senior management;5) competence of the staff of projects, programs and portfolios which is associated with the development of competence, increased productivity and incentives for employees working in projects, programs, portfolios.Examples of forms of self-assessment on strategic aspects of implementation of infrastructure projects and programs are given. An example of the form of self-assessment of the project manager and his team on behavioural competence in pursuit of strategic goals is shown. An example of an audit of the project implementation strategy for the Confinement Chernobyl NPP (Ukraine) is presented. The conclusions emphasize the importance of using strategic audit tools in the process of implementation of infrastructure projects and programs.В качестве объекта исследования рассматриваются модели, методы и процессы проведения стратегического аудита инфраструктурных проектов и программ. Проблемы сложных инфраструктурных проектов и программ, выполняемых в условиях неопределенности, связаны с уточнением и изменениями стратегии под влиянием критических внешних и внутренних воздействий. Анализ факторов, формирующих стратегию реализации инфраструктурных проектов и программ с учетом неопределенности, происходит в рамках PEST-анализа, который является неотъемлемой частью методики стратегического аудита. Определена взаимосвязь понятий «стратегия развития организации» и «стратегический аудит инфраструктурных проектов и программ». Обоснованы подходы к аудиторской оценки способности реагирования системы управления инфраструктурными проектами на факторы неопределенности, изменения внешней среды и степени адекватности организационно-экономических элементов системы управления, обеспечивающих достижение стратегических целей. Представлен алгоритм проведения стратегического аудита на модели технологической зрелости организации (IPMA OCB). В применяемой модели оценивается пять групп элементов компетентности организации в области управления проектами:1) руководство проектами, программами и портфелями как составляющая корпоративного управления, которая связана с проектами, программами и портфелями;2) управление проектами, программами и портфелями как составляющая системы управления организацией и реализуется руководителями различных уровней постоянных и временных подразделений организации;3) согласование проектов, программ и портфелей, которое обеспечивает достижение целей и ожиданий, установленных высшим руководством;4) ресурсное обеспечение проектов, программ и портфелей, которое направлено на достижение целей и ожиданий, установленных высшим руководством;5) компетентность сотрудников проектов, программ и портфелей, которая связана с развитием компетентности, увеличением производительности работы и стимулированием сотрудников, работающих в проектах, программах, портфелях.Приведены примеры форм самооценки по стратегическим аспектам инфраструктурных проектов и программ. Показан пример формы самооценки менеджера проекта и его команды по поведенческим компетенциям в ходе достижения стратегических целей. Приведен пример аудиторской оценки относительно стратегии реализации проекта Конфаймент Чернобыльской АЭС (Украина). В выводах подчеркнута важность применения инструментов стратегического аудита в процессе инфраструктурных проектов и программ.В якості об'єкта дослідження розглядаються моделі, методи та процеси проведення стратегічного аудиту інфраструктурних проектів та програм. Проблеми складних інфраструктурних проектів та програм, які виконуються в умовах невизначеності, пов’язані з уточненням та змінами стратегії під впливом критичних зовнішніх та внутрішніх впливів. Аналіз факторів, що формують стратегію реалізації інфраструктурних проектів та програм з урахуванням невизначеності, відбувається в рамках PEST-аналізу, який є невід'ємною частиною методики стратегічного аудиту. Визначено взаємозв'язок понять «стратегія розвитку організації» і «стратегічний аудит інфраструктурних проектів та програм». Обґрунтовані підходи до аудиторської оцінки здатності реагування системи управління інфраструктурними проектами на фактори невизначеності, зміни зовнішнього середовища і ступеня адекватності організаційно-економічних елементів системи управління, що забезпечують досягнення стратегічних цілей. Представлено алгоритм проведення стратегічного аудиту на моделі технологічної зрілості організації (IPMA OCB). У моделі, яка застосовується, оцінюється п'ять груп елементів компетентності організації в галузі управління проектами:1) керівництво проектами, програмами і портфелями як складова корпоративного управління, що пов'язана з проектами, програмами та портфелями;2) управління проектами, програмами та портфелями як складова системи управління організацією та реалізується керівниками різних рівнів постійних і тимчасових підрозділів організації;3) узгодження проектів, програм і портфелів, що забезпечує досягнення цілей і очікувань, встановлених вищим керівництвом;4) ресурсне забезпечення проектів, програм та портфелів, яке направлено на досягнення цілей і очікувань, встановлених вищим керівництвом;5) компетентність співробітників проектів, програм та портфелів, яка пов'язана з розвитком компетентності, збільшенням продуктивності роботи і стимулюванням співробітників, працюючих в проектах, програмах, портфелях.Наведені приклади форм самооцінки по стратегічним аспектам впровадження інфраструктурних проектів та програм. Показано приклад форми самооцінки менеджера проекту та його команди по поведінковим компетенціям у ході досягнення стратегічних цілей. Наведено приклад аудиторської оцінки щодо стратегії впровадження проекту Конфаймент Чорнобильської АЕС (Україна). У висновках підкреслено важливість застосування інструментів стратегічного аудиту в процесі впровадження інфраструктурних проектів та програм

НЕЛИНЕЙНЫЕ СТРАТЕГИИ В УПРАВЛЕНИИ ИНФРАСТРУКТУРНЫМИ ПРОГРАММАМИ

Предметом дослідження є моделі і методи побудови та впровадження нелінійних стратегії управління інфраструктурними програмами. Метою досліджень є аналіз існуючого стану цілепокладання та визначення ефективних стратегій реалізації програм зі змінами напрямків розвитку у точках біфуркації в оточенні, викликів, ризиків та можливостей. Стійкість розвитку програм в умовах швидких та критичних змін зовнішнього та внутрішнього середовища може бути забезпечена ефективними моделями і методами цілепокладання та ціледосягнення інфраструктурних програм в умовах критичних змін зовнішнього та внутрішнього середовища. Завданнями досліджень щодо управління інфраструктурними програмами є побудова нелінійних моделей та методів стратегічного управління з урахуванням динаміки та адекватним реагуванням і забезпеченням компенсації змін в оточенні. Методи які застосовує менеджер інфраструктурної програми прогнозує тенденції розвитку оточення в короткостроковій і довгостроковій перспективі. Результатом дослідження є формулювання місії та визначенні нелінійної стратегії інфраструктурної програми, яка базується на концепції оцінки його цінності так, як це уявляє замовник. Це дозволяє заінтересованим сторонам здійснювати максимально продуктивну комунікацію і, за необхідності, погоджувати із замовником зміни і доповнення до інфраструктурної програми. Висновки. Розглядається контекстний аналіз як методологія осмислення і представлення цілісної картини інфраструктурної програми. Цей аналіз застосовується для інтерпретації місії та стратегії якщо взаємодіючі численні цінності інфраструктурної програми виражені абстрактно. Невизначеність подібного типу спричиняє численні втрати і додаткові витрати. Непорозуміння виникають через те, що контекст місії та нелінійна стратегія не можуть бути розкритими повністю внаслідок нерозвиненості відповідних моделей та методів. Тому для опису місії та стратегії інфраструктурної програми пропонуються основні правила їх інтерпретації.The subject of the study is models and methods of construction and implementation of non-linear strategies for managing infrastructure programs. The purpose of the research is to analyse the current state of goal setting and to identify effective strategies for implementing programs with changes in developmental directions at bifurcation points in the environment, challenges, risks and opportunities. The resilience of program development in the face of rapid and critical changes in the external and internal environment can be ensured by effective models and methods of targeting and achieving infrastructure programs in the conditions of critical changes in the external and internal environment. The objectives of research on infrastructure program management are to build non-linear models and methods of strategic management, taking into account the dynamics and adequate response and ensuring compensation for changes in the environment. The methods used by the infrastructure manager forecasts the development trends of the environment in the short and long term. The result of the study is the formulation of the mission and the definition of a non-linear strategy for the infrastructure program, which is based on the concept of evaluating its value in the way it is presented by the customer. This allows interested parties to communicate as efficiently as possible and, where necessary, to agree with the customer on changes and additions to the infrastructure program. Conclusions. The context analysis is considered as a methodology for comprehending and presenting a holistic picture of the infrastructure program. This analysis is used to interpret the mission and strategy if the interoperable multiple values of the infrastructure program are expressed in abstract terms. Uncertainty of this type causes numerous losses and additional costs. Misunderstandings arise from the fact that the mission context and nonlinear strategy cannot be fully disclosed due to the underdevelopment of relevant models and methods. Therefore, basic rules for their interpretation are offered to describe the mission and strategy of the infrastructure program.Предметом исследования являются модели и методы построения и внедрения нелинейных стратегий управления инфраструктурными программами. Целью исследований является анализ существующего состояния целеполагания и определения эффективных стратегий реализации программ с изменениями направлений развития в точках бифуркации в окружении, вызовов, рисков и возможностей. Устойчивость развития программ в условиях быстрых и критических изменений внешней и внутренней среды может быть обеспечена эффективными моделями и методами целеполагания и целедостижение инфраструктурных программ в условиях критических изменений внешней и внутренней среды. Задачами исследований по управлению инфраструктурными программами является построение нелинейных моделей и методов стратегического управления с учетом динамики и адекватным реагированием, и обеспечением компенсации изменений в окружении. Методы, применяемые менеджером инфраструктурной программы, обеспечивают прогнозирование тенденций развития окружения в краткосрочной и долгосрочной перспективе. Результатом исследования является формулировка миссии и определении нелинейной стратегии инфраструктурной программы, которая базируется на концепции оценки его ценности так, как это представляет заказчик. Это позволяет заинтересованным сторонам осуществлять максимально производительную коммуникацию и, при необходимости, согласовать с заказчиком изменения и дополнения инфраструктурной программы. Выводы. Рассматривается контекстный анализ как методология осмысления и представления целостной картины инфраструктурной программы. Этот анализ применяется для интерпретации миссии и стратегии, если взаимодействующие многочисленные ценности инфраструктурной программы выражены абстрактно. Неопределенность подобного типа вызывает многочисленные потери и дополнительные расходы. Недоразумения возникают из-за того, что контекст миссии и нелинейная стратегия не могут быть раскрытыми полностью вследствие неразвитости соответствующих моделей и методов. Поэтому для описания миссии и стратегии инфраструктурной программы предлагаются основные правила их интерпретации

Стратегічний аудит інфраструктурних проектів та програм

As a research object, models, methods and processes of strategic audit of infrastructure projects and programs are considered. The problems of complex infrastructure projects and programs that are carried out under uncertainty relate to refinement and changes in the strategy under the influence of critical external and internal influences. The analysis of the factors shaping the strategy for the implementation of infrastructure projects and programs in the light of uncertainty takes place within the PEST analysis, which is an integral part of the methodology of strategic audit. The relationship between the «organizational development strategy» and «strategic audit of infrastructure projects and programs» concepts is determined. Approved approaches to the auditor's assessment of the ability to react to a system of management of infrastructure projects on uncertainty factors, changes in the external environment and the degree of adequacy of organizational and economic elements of the management system that ensure the achievement of strategic goals. The algorithm of carrying out of strategic audit on the model of technological maturity of organization (IPMA OCB) is presented. In the model that is being used, five groups of organizational competence competencies in the field of project management are evaluated:1) management of projects, programs and portfolios as a component of corporate governance that is related to projects, programs and portfolios;2) management of projects, programs and portfolios as a component of the management system of the organization and implemented by managers of different levels of permanent and temporary units of the organization;3) coordination of projects, programs and portfolios that ensure achievement of the goals and expectations set by senior management;4) resource support of projects, programs and portfolios aimed at achieving the goals and expectations set by senior management;5) competence of the staff of projects, programs and portfolios which is associated with the development of competence, increased productivity and incentives for employees working in projects, programs, portfolios.Examples of forms of self-assessment on strategic aspects of implementation of infrastructure projects and programs are given. An example of the form of self-assessment of the project manager and his team on behavioural competence in pursuit of strategic goals is shown. An example of an audit of the project implementation strategy for the Confinement Chernobyl NPP (Ukraine) is presented. The conclusions emphasize the importance of using strategic audit tools in the process of implementation of infrastructure projects and programs.В качестве объекта исследования рассматриваются модели, методы и процессы проведения стратегического аудита инфраструктурных проектов и программ. Проблемы сложных инфраструктурных проектов и программ, выполняемых в условиях неопределенности, связаны с уточнением и изменениями стратегии под влиянием критических внешних и внутренних воздействий. Анализ факторов, формирующих стратегию реализации инфраструктурных проектов и программ с учетом неопределенности, происходит в рамках PEST-анализа, который является неотъемлемой частью методики стратегического аудита. Определена взаимосвязь понятий «стратегия развития организации» и «стратегический аудит инфраструктурных проектов и программ». Обоснованы подходы к аудиторской оценки способности реагирования системы управления инфраструктурными проектами на факторы неопределенности, изменения внешней среды и степени адекватности организационно-экономических элементов системы управления, обеспечивающих достижение стратегических целей. Представлен алгоритм проведения стратегического аудита на модели технологической зрелости организации (IPMA OCB). В применяемой модели оценивается пять групп элементов компетентности организации в области управления проектами:1) руководство проектами, программами и портфелями как составляющая корпоративного управления, которая связана с проектами, программами и портфелями;2) управление проектами, программами и портфелями как составляющая системы управления организацией и реализуется руководителями различных уровней постоянных и временных подразделений организации;3) согласование проектов, программ и портфелей, которое обеспечивает достижение целей и ожиданий, установленных высшим руководством;4) ресурсное обеспечение проектов, программ и портфелей, которое направлено на достижение целей и ожиданий, установленных высшим руководством;5) компетентность сотрудников проектов, программ и портфелей, которая связана с развитием компетентности, увеличением производительности работы и стимулированием сотрудников, работающих в проектах, программах, портфелях.Приведены примеры форм самооценки по стратегическим аспектам инфраструктурных проектов и программ. Показан пример формы самооценки менеджера проекта и его команды по поведенческим компетенциям в ходе достижения стратегических целей. Приведен пример аудиторской оценки относительно стратегии реализации проекта Конфаймент Чернобыльской АЭС (Украина). В выводах подчеркнута важность применения инструментов стратегического аудита в процессе инфраструктурных проектов и программ.В якості об'єкта дослідження розглядаються моделі, методи та процеси проведення стратегічного аудиту інфраструктурних проектів та програм. Проблеми складних інфраструктурних проектів та програм, які виконуються в умовах невизначеності, пов’язані з уточненням та змінами стратегії під впливом критичних зовнішніх та внутрішніх впливів. Аналіз факторів, що формують стратегію реалізації інфраструктурних проектів та програм з урахуванням невизначеності, відбувається в рамках PEST-аналізу, який є невід'ємною частиною методики стратегічного аудиту. Визначено взаємозв'язок понять «стратегія розвитку організації» і «стратегічний аудит інфраструктурних проектів та програм». Обґрунтовані підходи до аудиторської оцінки здатності реагування системи управління інфраструктурними проектами на фактори невизначеності, зміни зовнішнього середовища і ступеня адекватності організаційно-економічних елементів системи управління, що забезпечують досягнення стратегічних цілей. Представлено алгоритм проведення стратегічного аудиту на моделі технологічної зрілості організації (IPMA OCB). У моделі, яка застосовується, оцінюється п'ять груп елементів компетентності організації в галузі управління проектами:1) керівництво проектами, програмами і портфелями як складова корпоративного управління, що пов'язана з проектами, програмами та портфелями;2) управління проектами, програмами та портфелями як складова системи управління організацією та реалізується керівниками різних рівнів постійних і тимчасових підрозділів організації;3) узгодження проектів, програм і портфелів, що забезпечує досягнення цілей і очікувань, встановлених вищим керівництвом;4) ресурсне забезпечення проектів, програм та портфелів, яке направлено на досягнення цілей і очікувань, встановлених вищим керівництвом;5) компетентність співробітників проектів, програм та портфелів, яка пов'язана з розвитком компетентності, збільшенням продуктивності роботи і стимулюванням співробітників, працюючих в проектах, програмах, портфелях.Наведені приклади форм самооцінки по стратегічним аспектам впровадження інфраструктурних проектів та програм. Показано приклад форми самооцінки менеджера проекту та його команди по поведінковим компетенціям у ході досягнення стратегічних цілей. Наведено приклад аудиторської оцінки щодо стратегії впровадження проекту Конфаймент Чорнобильської АЕС (Україна). У висновках підкреслено важливість застосування інструментів стратегічного аудиту в процесі впровадження інфраструктурних проектів та програм

Місце компетенцій та емоційного інтелекту в інноваційнійних проектах

Today such concept, as the project is firmly established in the life of almost any organization. Project activities, as well as any activity within the organization needs to manage, and in this case managers staff in project management. Functional (linear) and project management differ in the amount of tasks. If the functional Manager is mainly personnel management, it project manager performs more extensive features, which include: financial management, personnel management, operations (production) management, procurement and supply, technical-technological aspects of management, etc. Therefore, project Manager needs to have a sufficient level of competence and developed emotional intellect. The challenges facing leaders require the ability to carry out an active search for the necessary decision making information; to recognize the emotional state of the interlocutor, to interpret adequately the content of the received information taking into account their nature, degree of completeness and accuracy, the presence of "hidden meaning", manipulating, etc. The project Manager must be able to interact with their partners, subordinates to achieve the goals, to obtain the desired effect (change of behaviour, thoughts, relationships, etc.). The cross-reference relationships of the behavioral competencies of project managers on the models of the International Project Management Association (ICB 4.0) and the Japanese knowledge system P2M in the context of the development of emotional intelligence are investigated. The results of a comparative analysis of the behavioral competencies of the two knowledge systems identified key criteria for taxonomies that shape and develop the emotional intelligence of project managers.Сьогодні таке поняття, як проект, міцно увійшло в життя практично будь-якої організації. Діяльність за проектом, а також будь-яка діяльність в рамках організації повинна бути керованою, і в цьому випадку менеджери займаються управлінням проектами. Функціональне (лінійне) і управління проектами розрізняються за кількістю завдань. Якщо для функціонального керівника головної компетенцією є управління персоналом, то при керівництві проектом, він виконує більш широкі функції, які включають в себе: фінансове управління, управління персоналом, управління операціями (виробництвом), закупівлі і постачання, техніко-технологічні аспекти управління і т. д. Отже, керівнику проекту необхідно мати достатній рівень компетентності і розвинений емоційний інтелект. Завдання, які стоять перед лідерами, вимагають вміння активно шукати необхідну інформацію для прийняття рішень; розпізнавати емоційний стан спів розмовника, адекватно інтерпретувати зміст отриманої інформації з урахуванням її характеру, ступеня повноти і точності, наявності "прихованого сенсу", маніпулювання і т. д. Керівник проекту повинен вміти взаємодіяти зі своїми партнерами-підлеглими для досягнення поставлених цілей, для досягнення бажаного ефекту (зміна поведінки, думок, відносин і т. д.). Досліджено кроссреферентні зв'язки поведінкових компетенцій проектних менеджерів за моделями Міжнародної асоціації управління проектами (ICB 4.0) і японської системи знань Р2М в контексті розвитку емоційного інтелекту. Результати порівняльного аналізу поведінкових компетенцій двох систем знань визначили ключові критерії таксономій, які формують та розвивають емоційний інтелект проектних менеджерів

НЕЛІНІЙНІ СТРАТЕГІЇ В УПРАВЛІННІ ІНФРАСТРУКТУРНИМИ ПРОГРАМАМИ

The subject of the study is models and methods of construction and implementation of non-linear strategies for managing infrastructure programs. The purpose of the research is to analyse the current state of goal setting and to identify effective strategies for implementing programs with changes in developmental directions at bifurcation points in the environment, challenges, risks and opportunities. The resilience of program development in the face of rapid and critical changes in the external and internal environment can be ensured by effective models and methods of targeting and achieving infrastructure programs in the conditions of critical changes in the external and internal environment. The objectives of research on infrastructure program management are to build non-linear models and methods of strategic management, taking into account the dynamics and adequate response and ensuring compensation for changes in the environment. The methods used by the infrastructure manager forecasts the development trends of the environment in the short and long term. The result of the study is the formulation of the mission and the definition of a non-linear strategy for the infrastructure program, which is based on the concept of evaluating its value in the way it is presented by the customer. This allows interested parties to communicate as efficiently as possible and, where necessary, to agree with the customer on changes and additions to the infrastructure program. Conclusions. The context analysis is considered as a methodology for comprehending and presenting a holistic picture of the infrastructure program. This analysis is used to interpret the mission and strategy if the interoperable multiple values of the infrastructure program are expressed in abstract terms. Uncertainty of this type causes numerous losses and additional costs. Misunderstandings arise from the fact that the mission context and nonlinear strategy cannot be fully disclosed due to the underdevelopment of relevant models and methods. Therefore, basic rules for their interpretation are offered to describe the mission and strategy of the infrastructure program.Предметом исследования являются модели и методы построения и внедрения нелинейных стратегий управления инфраструктурными программами. Целью исследований является анализ существующего состояния целеполагания и определения эффективных стратегий реализации программ с изменениями направлений развития в точках бифуркации в окружении, вызовов, рисков и возможностей. Устойчивость развития программ в условиях быстрых и критических изменений внешней и внутренней среды может быть обеспечена эффективными моделями и методами целеполагания и целедостижение инфраструктурных программ в условиях критических изменений внешней и внутренней среды. Задачами исследований по управлению инфраструктурными программами является построение нелинейных моделей и методов стратегического управления с учетом динамики и адекватным реагированием, и обеспечением компенсации изменений в окружении. Методы, применяемые менеджером инфраструктурной программы, обеспечивают прогнозирование тенденций развития окружения в краткосрочной и долгосрочной перспективе. Результатом исследования является формулировка миссии и определении нелинейной стратегии инфраструктурной программы, которая базируется на концепции оценки его ценности так, как это представляет заказчик. Это позволяет заинтересованным сторонам осуществлять максимально производительную коммуникацию и, при необходимости, согласовать с заказчиком изменения и дополнения инфраструктурной программы. Выводы. Рассматривается контекстный анализ как методология осмысления и представления целостной картины инфраструктурной программы. Этот анализ применяется для интерпретации миссии и стратегии, если взаимодействующие многочисленные ценности инфраструктурной программы выражены абстрактно. Неопределенность подобного типа вызывает многочисленные потери и дополнительные расходы. Недоразумения возникают из-за того, что контекст миссии и нелинейная стратегия не могут быть раскрытыми полностью вследствие неразвитости соответствующих моделей и методов. Поэтому для описания миссии и стратегии инфраструктурной программы предлагаются основные правила их интерпретации.Предметом дослідження є моделі і методи побудови та впровадження нелінійних стратегії управління інфраструктурними програмами. Метою досліджень є аналіз існуючого стану цілепокладання та визначення ефективних стратегій реалізації програм зі змінами напрямків розвитку у точках біфуркації в оточенні, викликів, ризиків та можливостей. Стійкість розвитку програм в умовах швидких та критичних змін зовнішнього та внутрішнього середовища може бути забезпечена ефективними моделями і методами цілепокладання та ціледосягнення інфраструктурних програм в умовах критичних змін зовнішнього та внутрішнього середовища. Завданнями досліджень щодо управління інфраструктурними програмами є побудова нелінійних моделей та методів стратегічного управління з урахуванням динаміки та адекватним реагуванням і забезпеченням компенсації змін в оточенні. Методи які застосовує менеджер інфраструктурної програми прогнозує тенденції розвитку оточення в короткостроковій і довгостроковій перспективі. Результатом дослідження є формулювання місії та визначенні нелінійної стратегії інфраструктурної програми, яка базується на концепції оцінки його цінності так, як це уявляє замовник. Це дозволяє заінтересованим сторонам здійснювати максимально продуктивну комунікацію і, за необхідності, погоджувати із замовником зміни і доповнення до інфраструктурної програми. Висновки. Розглядається контекстний аналіз як методологія осмислення і представлення цілісної картини інфраструктурної програми. Цей аналіз застосовується для інтерпретації місії та стратегії якщо взаємодіючі численні цінності інфраструктурної програми виражені абстрактно. Невизначеність подібного типу спричиняє численні втрати і додаткові витрати. Непорозуміння виникають через те, що контекст місії та нелінійна стратегія не можуть бути розкритими повністю внаслідок нерозвиненості відповідних моделей та методів. Тому для опису місії та стратегії інфраструктурної програми пропонуються основні правила їх інтерпретації

Role of the long cytoplasmic domain of the SIV Env glycoprotein in early and late stages of infection

<p>Abstract</p> <p>Background</p> <p>The Env glycoproteins of retroviruses play an important role in the initial steps of infection involving the binding to cell surface receptors and entry by membrane fusion. The Env glycoprotein also plays an important role in viral assembly at a late step of infection. Although the Env glycoprotein interacts with viral matrix proteins and cellular proteins associated with lipid rafts, its possible role during the early replication events remains unclear. Truncation of the cytoplasmic tail (CT) of the Env glycoprotein is acquired by SIV in the course of adaptation to human cells, and is known to be a determinant of SIV pathogenicity.</p> <p>Results</p> <p>We compared SIV viruses with full length or truncated (T) Env glycoproteins to analyze possible differences in entry and post-entry events, and assembly of virions. We observed that early steps in replication of SIV with full length or T Env were similar in dividing and non-dividing cells. However, the proviral DNA of the pathogenic virus clone SIVmac239 with full length Env was imported to the nucleus about 20-fold more efficiently than proviral DNA of SIVmac239T with T Env, and 100-fold more efficiently than an SIVmac18T variant with a single mutation A239T in the SU subunit and with a truncated cytoplasmic tail (CT). In contrast, proviral DNA of SIVmac18 with a full length CT and with a single mutation A239T in the SU subunit was imported to the nucleus about 50-fold more efficiently than SIVmac18T. SIV particles with full length Env were released from rhesus monkey PBMC, whereas a restriction of release of virus particles was observed from human 293T, CEMx174, HUT78 or macrophages. In contrast, SIV with T Envs were able to overcome the inhibition of release in human HUT78, CEMx174, 293T or growth-arrested CEMx174 cells and macrophages resulting in production of infectious particles. We found that the long CT of the Env glycoprotein was required for association of Env with lipid rafts. An Env mutant C787S which eliminated palmitoylation did not abolish Env incorporation into lipid rafts, but prevented virus assembly.</p> <p>Conclusion</p> <p>The results indicate that the long cytoplasmic tail of the SIV Env glycoprotein may govern post-entry replication events and plays a role in the assembly process.</p

Логистические центры в механизмах материально-технического обеспечения судостроительных кластерных систем

Козырь, Б. Ю. Логистические центры  в механизмах материально-технического обеспечения  судостроительных кластерных систем = Logistics centers in the mechanisms logistical support of shipbuilding cluster system / Б. Ю. Козырь, И. М. Запорожец // Shipbuilding & Marine Infrastructure. – 2016. – № 1–2 (5). – C. 91–96.Abstract. An effective tool for ensuring the competitiveness of the shipbuilding enterprises is the use of the cluster approach. Shipbuilding cluster systems are functionally distributed logistics networks that develop in both national and international framework. The purpose of research is to develop organizational schemes and information models of logistical support of enterprises of the shipbuilding cluster. The scheme of interaction between enterprises, participating in shipbuilding cluster, is suggested in the article. At that, the models and means of logistics management are used. The functions of logistical support are determined for logistics centers, as well as the task of development and maintaining a common information space of the cluster system. The approaches which are suggested in the article are the basis for the organizational and functional synthesis of shipbuilding and ship repair clusters. The logistics center plays a key role in functional integration of enterprises and organizations belonging to the cluster. The range of functions, which are determined for logistics centers, require continuous review and adjustments at various stages of the life cycle of the cluster.Аннотация. Предложены схемы взаимодействия предприятий-участников судостроительного кластера. При этом использованы модели и средства логистического управления. Логистическому центру определены функции материально-технического обеспечения, а также задачи создания и поддержания общего информационного пространства кластерной системы

ГІБРИДНІ МЕТОДОЛОГІЇ УПРАВЛІННЯ ІНФРАСТРУКТУРНИМИ ПРОЄКТАМИ

The subject of this article is the development of hybrid methodologies for managing projects, programs and project portfolios. Significant reductions in the life cycles of infrastructure programs, which contain projects of different lines of activity and different management methodologies, for example, waterfalls with a rigid life cycle and Agile with a flexible methodology life cycle, require the use of convergence tools to form “hybrid” methodologies. The goal is to develop a convergent approach to building hybrid project management methodologies in terms of decision-making processes in project management based on various platforms. Results of the studies were obtained using a convergent approach to building methodologies for managing infrastructure projects and programs. A substantial model of the resulting hybrid methodology for managing infrastructure projects and programs is presented. Conclusions: Hybrid methodologies for managing infrastructure projects and programs are becoming more popular in this category of programs. The main reason is the presence in the program of components with different life cycles, and, consequently, methodologies that require integration and harmonization. The methodology is tested by the practice of using mechanisms of hybrid multilevel management of infrastructure projects and programs. The study of hybrid infrastructural program management methodologies is defined by the practice of introducing different components of programs. The application of the hybrid project management methodology allowed the authors to execute different projects in essence within the stipulated timeframe with the given budget and quality of construction projects and projects of creation of information and communication infrastructure management systems. Further areas of research are related to the elaboration of harmonization, integration, convergence and actualization mechanisms.Предметом статьи является разработка гибридных методологий управления проектами, программами и портфелями проектов. Существенные сокращения жизненных циклов инфраструктурных программ, которые содержат проекты разных направлений деятельности и разными методологиями управления, например "водопадные" с жестким жизненным циклом и Agile с гибким жизненным циклом методологии, требуют использование инструментов конвергенции для формирования "гибридных" методологий. Цель – разработать конвергентный подход к построению гибридных методологий управления проектами с точки зрения процессов принятия решений в управлении проектами на основе различных платформ. Результаты исследования получены на основе использования конвергентного подхода к построению методологий управления инфраструктурными проектами и программами. Представлена содержательная модель полученной гибридной методологии управления инфраструктурными проектами и программами. Выводы: Гибридные методологии управления инфраструктурными проектами и программами становятся более востребованными в этой категории программ. Главной причиной является наличие в программе компонентов с различными жизненными циклами, а, следовательно, и методологиями, которые требуют интеграции и гармонизации. Методологию проверено практикой использования механизмов систем гибридного многоуровневого управления инфраструктурными проектами и программами. Исследование гибридных методологий управления инфраструктурными программами определен практикой внедрения различных по сути компонентов программ. Применение гибридной методологии управления проектами позволило авторам выполнить различные, по сути, проекты в оговоренные сроки с заданным бюджетом и качеством строительных проектов и проектов создания информационно-коммуникационных систем управления инфраструктурой. Дальнейшие направления исследований связаны с детальной проработкой механизмов гармонизации, интеграции, конвергенции и актуализации.Предметом статті є розробка гібридних методологій управління проєктами, програмами і портфелями проєктів. Істотні скорочення життєвих циклів інфраструктурних програм, які містять проєкти різних напрямків діяльності та різними методологіями управління, наприклад "водоспадні" з жорстким життєвим циклом і Agile з гнучким життєвим циклом методології, вимагають використання інструментів конвергенції для формування "гібридних" методологій. Мета – розробити конвергентний підхід до побудови гібридних методологій управління проєктами з точки зору процесів прийняття рішень в управлінні проєктами на основі різних платформ. Результати дослідження отримані на основі використання конвергентного підходу до побудови методологій управління інфраструктурними проєктами і програмами. Представлена змістовна модель отриманої гібридної методології управління інфраструктурними проєктами і програмами. Висновки: Гібридні методології управління інфраструктурними проєктами і програмами стають більш затребуваними в цій категорії програм. Головною причиною є наявність в програмі компонентів з різними життєвими циклами, а, отже, і методологіями, які вимагають інтеграції та гармонізації. Методологію перевірено практикою використання механізмів систем гібридного багаторівневого управління інфраструктурними проєктами та програмами. Дослідження гібридних методологій управління інфраструктурними програмами визначено практикою впровадження різних, за сутністю, компонентів програм. Застосування гібридної методології управління проєктами дозволило авторам виконати різні за сутністю проєкти в обумовлені терміни з заданим бюджетом та якістю будівельних проєктів та проєктів створення інформаційно-комунікаційних систем управління інфраструктурою. Подальші напрямки досліджень пов’язані з детальним опрацюванням механізмів гармонізації, інтеграції, конвергенції та актуалізації

ГІБРИДНІ МЕТОДОЛОГІЇ УПРАВЛІННЯ ІНФРАСТРУКТУРНИМИ ПРОЄКТАМИ

The subject of this article is the development of hybrid methodologies for managing projects, programs and project portfolios. Significant reductions in the life cycles of infrastructure programs, which contain projects of different lines of activity and different management methodologies, for example, waterfalls with a rigid life cycle and Agile with a flexible methodology life cycle, require the use of convergence tools to form “hybrid” methodologies. The goal is to develop a convergent approach to building hybrid project management methodologies in terms of decision-making processes in project management based on various platforms. Results of the studies were obtained using a convergent approach to building methodologies for managing infrastructure projects and programs. A substantial model of the resulting hybrid methodology for managing infrastructure projects and programs is presented. Conclusions: Hybrid methodologies for managing infrastructure projects and programs are becoming more popular in this category of programs. The main reason is the presence in the program of components with different life cycles, and, consequently, methodologies that require integration and harmonization. The methodology is tested by the practice of using mechanisms of hybrid multilevel management of infrastructure projects and programs. The study of hybrid infrastructural program management methodologies is defined by the practice of introducing different components of programs. The application of the hybrid project management methodology allowed the authors to execute different projects in essence within the stipulated timeframe with the given budget and quality of construction projects and projects of creation of information and communication infrastructure management systems. Further areas of research are related to the elaboration of harmonization, integration, convergence and actualization mechanisms.Предметом статьи является разработка гибридных методологий управления проектами, программами и портфелями проектов. Существенные сокращения жизненных циклов инфраструктурных программ, которые содержат проекты разных направлений деятельности и разными методологиями управления, например "водопадные" с жестким жизненным циклом и Agile с гибким жизненным циклом методологии, требуют использование инструментов конвергенции для формирования "гибридных" методологий. Цель – разработать конвергентный подход к построению гибридных методологий управления проектами с точки зрения процессов принятия решений в управлении проектами на основе различных платформ. Результаты исследования получены на основе использования конвергентного подхода к построению методологий управления инфраструктурными проектами и программами. Представлена содержательная модель полученной гибридной методологии управления инфраструктурными проектами и программами. Выводы: Гибридные методологии управления инфраструктурными проектами и программами становятся более востребованными в этой категории программ. Главной причиной является наличие в программе компонентов с различными жизненными циклами, а, следовательно, и методологиями, которые требуют интеграции и гармонизации. Методологию проверено практикой использования механизмов систем гибридного многоуровневого управления инфраструктурными проектами и программами. Исследование гибридных методологий управления инфраструктурными программами определен практикой внедрения различных по сути компонентов программ. Применение гибридной методологии управления проектами позволило авторам выполнить различные, по сути, проекты в оговоренные сроки с заданным бюджетом и качеством строительных проектов и проектов создания информационно-коммуникационных систем управления инфраструктурой. Дальнейшие направления исследований связаны с детальной проработкой механизмов гармонизации, интеграции, конвергенции и актуализации.Предметом статті є розробка гібридних методологій управління проєктами, програмами і портфелями проєктів. Істотні скорочення життєвих циклів інфраструктурних програм, які містять проєкти різних напрямків діяльності та різними методологіями управління, наприклад "водоспадні" з жорстким життєвим циклом і Agile з гнучким життєвим циклом методології, вимагають використання інструментів конвергенції для формування "гібридних" методологій. Мета – розробити конвергентний підхід до побудови гібридних методологій управління проєктами з точки зору процесів прийняття рішень в управлінні проєктами на основі різних платформ. Результати дослідження отримані на основі використання конвергентного підходу до побудови методологій управління інфраструктурними проєктами і програмами. Представлена змістовна модель отриманої гібридної методології управління інфраструктурними проєктами і програмами. Висновки: Гібридні методології управління інфраструктурними проєктами і програмами стають більш затребуваними в цій категорії програм. Головною причиною є наявність в програмі компонентів з різними життєвими циклами, а, отже, і методологіями, які вимагають інтеграції та гармонізації. Методологію перевірено практикою використання механізмів систем гібридного багаторівневого управління інфраструктурними проєктами та програмами. Дослідження гібридних методологій управління інфраструктурними програмами визначено практикою впровадження різних, за сутністю, компонентів програм. Застосування гібридної методології управління проєктами дозволило авторам виконати різні за сутністю проєкти в обумовлені терміни з заданим бюджетом та якістю будівельних проєктів та проєктів створення інформаційно-комунікаційних систем управління інфраструктурою. Подальші напрямки досліджень пов’язані з детальним опрацюванням механізмів гармонізації, інтеграції, конвергенції та актуалізації