Mercury accumulation in fish and lake food webs: From molecules to ecosystems

Kvikksølv er et giftig tungmetall som bioakkumulerer i fisk og akvatiske næringsnett og som ofte gir forhøyet akkumulering på grunn av ulike økologiske faktorer. Det trengs derfor overvåkning av kvikksølv i ulike innsjø-økosystemer for å evaluere negative påvirkninger på biota og for å vurdere fisk som matkilde til mennesker. Denne avhandlingen fokuserte på ulike fiskearter og næringsnett fra subarktiske innsjøer for å karakterisere nøkkelfaktorer på molekylært, biologisk og miljøfaktornivå som kunne forklare totalt kvikksølv innhold (THg). Her ble forholdet mellom kvikksølv og aminosyrer, vekst-fortynning, bioakkumulering ved basis av næringsnettet og biomagnifisering betraktet. For å vurdere disse forholdene ble det studert nitten innsjøer langs en klima- og produktivitsgradient i et vassdrag på grensen mellom Sverige og Finland. I tillegg til THg ble det innsamlet biologiske data (f. eks. kroppsstørrelse, alder, mage innhold), og data på molekylært nivå (C:N ratio, aminosyrer), samt miljøvariable (f.eks. luft-temperatur, næringsstoffer, nedslagsfelt og innsjøforhold). Tre generelle lineære modeller (GLM) ble benyttet for å teste hvordan ulike faktorer kunne forklare THg i biota på individuelt, populasjon og samfunnsnivå. Først ble det fokusert på å detektere aminosyrer som potensielt kunne påvirke kvikksølvets bioakkumulering. Sekundært så ble kvikksølvets vekstfortynnig evaluert ved bruk av en ny utregning gitt som Kvikksølv Vekst Ratio (MGR). Til slutt ble det undersøkt biomagnifisering av kvikksølv og innhold ved basis av næringsnettet i ulike innsjø-økosystemer. Av de 16 undersøkte aminosyrene var det bare prolin som signifikant sank med økende THg. GLM indikerte at et lavt cystein innhold kan øke THg bioakkumulering i fisk. Kvikksølv vekst fortynning ble funnet i seks fiskearter der den mest effektive fortynningen var i mesotrofe innsjøer med store habitat og byttedyr tilgjengeligheter i forhold til total fiskemengde. Kalde, oligotrofe innsjøer hadde høyere kvikksølv biomagnifisering hovedsaklig grunnet mindre komplekse næringsnett i økosystemer med store nedslagsfelt. I kontrast, THg ved basis av næringsnettet og i topp predatorer økte i mere komplekse næringsnett i eutrofe innsjøer til tross for kvikksølv biofortynning i innsjøens totale biomasse. De oppsummerende resultatene i denne avhandlingen viste at biologiske faktorer forklarte 80% av all modell variasjon, mens mindre ble forklart av miljømessige (14%) og molekylære faktorer (6%). Økende fiskealder, høyt trofisk nivå, sen vekst og næringskilder med lavt lipid-innhold (lav C:N ratio), var viktige variable når det gjaldt å forklare økende kvikksølvinnhold i fisk. En generell betraktning er at intermediære miljømessige forhold representerer det beste habitatet for kvikksølv vekst fortynning og biofortynnning.Abstract: Mercury is a toxic heavy metal bioaccumulating in fish and aquatic food webs that is prone to elevated accumulation due to various ecological factors. Thus, mercury monitoring in diverse types of lake ecosystems is needed to evaluate negative impacts on the biota and to assess human fish food sources. This thesis focused on different fish species and food webs from diverse subarctic lakes to distinguish key molecular, biological, and environmental factors potentially explaining total mercury content (THg). The relationship between mercury and amino acids, growth dilution, bioaccumulation at the base of the food web, and biomagnification were considered. To address these issues, food webs from nineteen lakes located on climate and productivity gradient of a watercourse on the border of Sweden and Finland were studied. In addition to THg, several biological (e.g. body size, age, stomach content), molecular (C:N ratio, amino acids) and environmental variables (e.g. air temperature, nutrients, catchment and lake properties) were sampled. Three General Linear Models (GLM) were used to test how different factors may explain THg in biota on individual, population and community levels. The first objective focused on detecting amino acids that potentially affect mercury bioaccumulation. Secondly, mercury growth dilution was evaluated using a novel metric of Mercury Growth Ratio (MGR). Lastly, mercury biomagnification and content at the base of the food web were explored in different lake ecosystems. From 16 examined amino acids only proline significantly decreased with increasing THg. Moreover, the GLM indicated cysteine low content can enhance THg bioaccumulation in fish. Mercury growth dilution was evident in six fish species and the most efficient dilution was observed in mesotrophic lakes with high habitat and prey availability in relation to total fish abundance. Cold, oligotrophic lakes showed higher mercury biomagnification mainly due to their less complex food webs in ecosystems with large catchments. Contrary, THg at the base of food web and in top predator increased in more complex food webs in eutrophic lakes despite mercury biodilution in lake total biomass. The summarising results in this thesis showed that biological factors explained 80% of all model variation, whereas a smaller amount was explained by environmental (14%) and molecular (6%) factors. Increasing fish age, high trophic level, slow growth, and low lipid food source (low C:N ratio), were decisive variables increasing mercury content in fish. In general, intermediate environmental conditions represented the best habitat supporting mercury growth dilution and biodilution.publishedVersio

How does students motivation to acquire new geospatial skills influence their choices of e-learning content?

Higher education in many disciplines is affected nowadays by an evident orientation to assist students in developing a certain set of skills required by the labour market. This trend is visible also in the field of Geographic Information Science and Technology (GIS&T). The composition of competencies encompasses, apart from industry-specific technical competencies, also soft skills related to personal effectiveness, academic and workplace competencies. Moreover, soft skills are gaining in importance, being identified as future work skills. As a result, students may search for certain skills when they come into contact with a particular learning content. In this study, we investigated how the motivation to acquire specific skills influences students’ behaviour on the e-learning platform. As a case study, we selected a study programme in land management carried out at the Institute of Geography and Spatial Management (Jagiellonian University in Cracow, Poland). Several different motivating factors, like GIS&T skills and the ability to co-operate, were identified and compared with students’ behaviour on the e-learning platform in certain modules of the study programme. The results indicated that students only partially prospected for certain competencies during their work with the content of the e-learning platform. Students’ motivation was more evident in their on-line behaviour when they wanted to acquire technical skills than when they planned to develop soft skills

Los bordes del espacio público en los grandes proyectos urbanos: el caso de Puerto Norte, Rosario

Esta ponencia propone examinar las características del tipo de espacio público producido en los Grandes Proyectos Urbanos (GPU), y particularmente indagar tanto en las delimitaciones de los espacios públicos y semi-públicos internos, como en las de sus bordes con el espacio público abierto, contiguo, fuera de los límites de los GPU. El caso de estudio adoptado para este propósito constituye uno de los GPU más dinámicos y recientes en la región: Puerto Norte en la ciudad de Rosario. Este caso no sólo incluye una extensa variedad de espacios públicos y semi-públicos sino que también – dadas las características de su estructura de gestión y planificación urbana dividida en siete Unidades de Gestión (UG)– abarca un importante número de actores participantes en el desarrollo de las herramientas de planificación y negociaciones ad-hoc municipio-desarrolladores, que dieron como resultado su espacio público y morfología urbana. La revisión de la historia de la generación de los instrumentos públicos que posibilitaron esta operación urbana, y la reconstrucción histórica de las instancias de negociación entre el Estado local y los desarrolladores particulares de cada una de las unidades de gestión, permite iluminar una dimensión de análisis pocas veces abordada por la investigación especializada en esta temática.The aim of this paper is to examine the characteristics of the type of public space produced in Mega- Projects (MP), and in particular, to study both the typical boundaries of public and semi-public spaces within the limits of MP, and at their borders, contiguous to the open public space beyond their domain. The case study adopted for this purpose is one of the most recent and dynamic examples in the region: Puerto Norte, in the city of Rosario. This case not only includes a wide variety of public and semi-public spaces but also – given the characteristics of its planning and management structure, divided into seven Management Units – a significant number of stakeholders who are involved in the development of the planning tools and ad-hoc negotiations between the municipality and the developers behind the production of its public spaces and urban morphology. The historical review of the construction of the public instruments that have enabled this urban operation, including the negotiations between the local State and private developers in each of the Management Units, will contribute to shed light on a dimension of analysis that has been seldom addressed.Eje 2: Forma y estructura urbana, organización del territorio, orientación del crecimiento.Facultad de Arquitectura y Urbanism

Los bordes del espacio público en los grandes proyectos urbanos: el caso de Puerto Norte, Rosario

Esta ponencia propone examinar las características del tipo de espacio público producido en los Grandes Proyectos Urbanos (GPU), y particularmente indagar tanto en las delimitaciones de los espacios públicos y semi-públicos internos, como en las de sus bordes con el espacio público abierto, contiguo, fuera de los límites de los GPU. El caso de estudio adoptado para este propósito constituye uno de los GPU más dinámicos y recientes en la región: Puerto Norte en la ciudad de Rosario. Este caso no sólo incluye una extensa variedad de espacios públicos y semi-públicos sino que también – dadas las características de su estructura de gestión y planificación urbana dividida en siete Unidades de Gestión (UG)– abarca un importante número de actores participantes en el desarrollo de las herramientas de planificación y negociaciones ad-hoc municipio-desarrolladores, que dieron como resultado su espacio público y morfología urbana. La revisión de la historia de la generación de los instrumentos públicos que posibilitaron esta operación urbana, y la reconstrucción histórica de las instancias de negociación entre el Estado local y los desarrolladores particulares de cada una de las unidades de gestión, permite iluminar una dimensión de análisis pocas veces abordada por la investigación especializada en esta temática.The aim of this paper is to examine the characteristics of the type of public space produced in Mega- Projects (MP), and in particular, to study both the typical boundaries of public and semi-public spaces within the limits of MP, and at their borders, contiguous to the open public space beyond their domain. The case study adopted for this purpose is one of the most recent and dynamic examples in the region: Puerto Norte, in the city of Rosario. This case not only includes a wide variety of public and semi-public spaces but also – given the characteristics of its planning and management structure, divided into seven Management Units – a significant number of stakeholders who are involved in the development of the planning tools and ad-hoc negotiations between the municipality and the developers behind the production of its public spaces and urban morphology. The historical review of the construction of the public instruments that have enabled this urban operation, including the negotiations between the local State and private developers in each of the Management Units, will contribute to shed light on a dimension of analysis that has been seldom addressed.Eje 2: Forma y estructura urbana, organización del territorio, orientación del crecimiento.Facultad de Arquitectura y Urbanism

Los bordes del espacio público en los grandes proyectos urbanos: el caso de Puerto Norte, Rosario

Esta ponencia propone examinar las características del tipo de espacio público producido en los Grandes Proyectos Urbanos (GPU), y particularmente indagar tanto en las delimitaciones de los espacios públicos y semi-públicos internos, como en las de sus bordes con el espacio público abierto, contiguo, fuera de los límites de los GPU. El caso de estudio adoptado para este propósito constituye uno de los GPU más dinámicos y recientes en la región: Puerto Norte en la ciudad de Rosario. Este caso no sólo incluye una extensa variedad de espacios públicos y semi-públicos sino que también – dadas las características de su estructura de gestión y planificación urbana dividida en siete Unidades de Gestión (UG)– abarca un importante número de actores participantes en el desarrollo de las herramientas de planificación y negociaciones ad-hoc municipio-desarrolladores, que dieron como resultado su espacio público y morfología urbana. La revisión de la historia de la generación de los instrumentos públicos que posibilitaron esta operación urbana, y la reconstrucción histórica de las instancias de negociación entre el Estado local y los desarrolladores particulares de cada una de las unidades de gestión, permite iluminar una dimensión de análisis pocas veces abordada por la investigación especializada en esta temática.The aim of this paper is to examine the characteristics of the type of public space produced in Mega- Projects (MP), and in particular, to study both the typical boundaries of public and semi-public spaces within the limits of MP, and at their borders, contiguous to the open public space beyond their domain. The case study adopted for this purpose is one of the most recent and dynamic examples in the region: Puerto Norte, in the city of Rosario. This case not only includes a wide variety of public and semi-public spaces but also – given the characteristics of its planning and management structure, divided into seven Management Units – a significant number of stakeholders who are involved in the development of the planning tools and ad-hoc negotiations between the municipality and the developers behind the production of its public spaces and urban morphology. The historical review of the construction of the public instruments that have enabled this urban operation, including the negotiations between the local State and private developers in each of the Management Units, will contribute to shed light on a dimension of analysis that has been seldom addressed.Eje 2: Forma y estructura urbana, organización del territorio, orientación del crecimiento.Facultad de Arquitectura y Urbanism

The dynamic characteristics of polyurethane matrix of dye laser solid-state active elements

Investigations of polyurethane matrices for solid-state laser active elements showed that comparison of chain mobility and permeability for low molecular substances of polyurethanes based on glycol and diisocyanate components of various structures allows predict their radiation resistance and choose optimal chemical composition of polyurethane. The correlation was shown of polyurethane dynamic properties with values of their elastic modulus and laser damage threshold under pulsed laser irradiation as well as the weak influence of phenalenone dyes introduction on the above characteristics

Визначення параметрів акустичної системи для первинної обробки вовни

We have studied the process of primary treatment of wool in order to remove soil and manure contaminants, vegetable impurities, fat, and sweat. The primary treatment of wool performs a key role in retaining the natural properties of wool fiber and makes it possible to obtain high-quality raw materials for textile industry. It was found in the course of research that the intensification of the processes of primary treatment of wool requires the application of acoustic oscillations. Acoustic oscillations act on the system wool‒washing solution. The system wool‒washing solution is in between grating conveyors. Conveyors form a grating of metal rods. To determine parameters of the acoustic system for the primary treatment of wool, we performed an analysis of three problems. The problems related to: the scattering of acoustic oscillations on a metal grating, on a layer of wool-washing solution, and combining the solutions to two problems into one using a scattering matrix method. Our study allowed us to define parameters for the system of primary treatment of wool with acoustic oscillations, which makes it possible to achieve greater effectiveness in cleaning wool compared to existing analogues. It was established in the course of theoretical and experimental studies that the washing of wool should be carried out at the following parameters of acoustic oscillations in a washing solution: frequency of the sound field is 1.1±0.1 kHz; the sound intensity is 1.1±0.01 W/cm2. In this case, the thickness of a layer of wool at the conveyor is 0.06±0.01 m; the motion speed of conveyor is 0.1 m/s; the number of converters per bath is 8±1 pieces.The application of optimal parameters in process of continuous washing of wool fibers in an aqueous solution makes it possible to obtain the residual fat on wool within 1.5 % of the amount of fat in the unwashed wool while GOST of Ukraine permits up to 2 %.Исследован процесс первичной обработки шерсти с целью удаления из нее почвенных и навозных загрязнений, растительных примесей и жиропота. Первичная обработка шерсти выполняет ключевую роль в сохранении природных свойств шерстяного волокна и позволяет получать качественное сырьё для текстильной промышленности. В процессе исследований было установлено, что для интенсификации процессов первичной обработки шерсти необходимо использовать акустические колебания. Акустические колебания действуют на систему шерсть-моечный раствор. Система шерсть-моечный раствор находится между решеточными транспортёрами. Транспортёры образуют решетку из металлических стержней. Для определения параметров акустической системы для первичной обработки шерсти был проведен анализ трёх задач. Задачи были связаны: с рассеянием акустических колебаний на металлической решётке, на слое шерсть-моечный раствор и объединением решений двух задач в одно с помощью метода матриц рассеяния. Проведенные исследования позволили определить параметры системы для первичной обработки шерсти акустическими колебаниями, которая позволяет достичь большей эффективности в очистке шерсти по сравнению с существующими аналогами. В результате теоретических и экспериментальных исследований было установлено, что промывка шерсти должна осуществляться при таких параметрах акустических колебаний в моющем растворе: частота звукового поля 1,1±0,1 кГц; интенсивность звука 1,1±0,01 Вт/см2. При этом толщина слоя шерсти на транспортере 0,06±0,01 м; скорость движения транспортера 0,1 м/с; количество преобразователей на ванну 8±1 штук.Применение оптимальных параметров в процессе непрерывной промывки шерстяного волокна в водном растворе позволяет получить остаток жира на шерсти в пределах 1,5 % от количества жира немытой шерсти при ГОСТ Украины до 2 %Досліджено процес первинної обробки вовни з метою видалення з неї ґрунтових і гнойових забруднень, рослинних домішок і жиропоту. Первинна обробка вовни виконує ключову роль в збереженні природних властивостей вовняного волокна і дозволяє отримувати якісну сировину для текстильної промисловості. У процесі досліджень було встановлено, що для інтенсифікації процесів первинної обробки вовни необхідно використовувати акустичні коливання. Акустичні коливання діють на систему вовна-мийний розчин. Система вовна-мийний розчин знаходиться між решіточними транспортерами. Транспортери утворюють решітку з металевих стрижнів. Для визначення параметрів акустичної системи для первинної обробки вовни був проведений аналіз трьох задач. Задачі були пов’язані: з розсіюванням акустичних коливань на металевій решітці, на шарі вовна-мийний розчин і об’єднання рішень двох задач в одне за допомогою методу матриць розсіювання. Проведені дослідження дозволили визначити параметри системи для первинної обробки вовни акустичними коливаннями, що дозволяє досягти більшої ефективності в очищенні вовни в порівнянні з існуючими аналогами. В результаті теоретичних і експериментальних досліджень було встановлено, що промивка вовни повинна здійснюватися при наступних параметрах акустичних коливань в миючому розчині: частота звукового поля 1,1±0,1 кГц; інтенсивність звуку 1,1±0,01 Вт/см2. При цьому товщина шару вовни на транспортері 0,06±0,01 м; швидкість руху транспортера 0,1 м/с; кількість перетворювачів на ванну 8±1 штук.Застосування оптимальних параметрів в процесі безперервної промивки шерстяного волокна в водному розчині дозволяє отримати залишок жиру на шерсті в межах 1,5 % від кількості жиру немитої вовни при ГОСТ України до 2

Визначення параметрів акустичної системи для первинної обробки вовни

We have studied the process of primary treatment of wool in order to remove soil and manure contaminants, vegetable impurities, fat, and sweat. The primary treatment of wool performs a key role in retaining the natural properties of wool fiber and makes it possible to obtain high-quality raw materials for textile industry. It was found in the course of research that the intensification of the processes of primary treatment of wool requires the application of acoustic oscillations. Acoustic oscillations act on the system wool‒washing solution. The system wool‒washing solution is in between grating conveyors. Conveyors form a grating of metal rods. To determine parameters of the acoustic system for the primary treatment of wool, we performed an analysis of three problems. The problems related to: the scattering of acoustic oscillations on a metal grating, on a layer of wool-washing solution, and combining the solutions to two problems into one using a scattering matrix method. Our study allowed us to define parameters for the system of primary treatment of wool with acoustic oscillations, which makes it possible to achieve greater effectiveness in cleaning wool compared to existing analogues. It was established in the course of theoretical and experimental studies that the washing of wool should be carried out at the following parameters of acoustic oscillations in a washing solution: frequency of the sound field is 1.1±0.1 kHz; the sound intensity is 1.1±0.01 W/cm2. In this case, the thickness of a layer of wool at the conveyor is 0.06±0.01 m; the motion speed of conveyor is 0.1 m/s; the number of converters per bath is 8±1 pieces.The application of optimal parameters in process of continuous washing of wool fibers in an aqueous solution makes it possible to obtain the residual fat on wool within 1.5 % of the amount of fat in the unwashed wool while GOST of Ukraine permits up to 2 %.Исследован процесс первичной обработки шерсти с целью удаления из нее почвенных и навозных загрязнений, растительных примесей и жиропота. Первичная обработка шерсти выполняет ключевую роль в сохранении природных свойств шерстяного волокна и позволяет получать качественное сырьё для текстильной промышленности. В процессе исследований было установлено, что для интенсификации процессов первичной обработки шерсти необходимо использовать акустические колебания. Акустические колебания действуют на систему шерсть-моечный раствор. Система шерсть-моечный раствор находится между решеточными транспортёрами. Транспортёры образуют решетку из металлических стержней. Для определения параметров акустической системы для первичной обработки шерсти был проведен анализ трёх задач. Задачи были связаны: с рассеянием акустических колебаний на металлической решётке, на слое шерсть-моечный раствор и объединением решений двух задач в одно с помощью метода матриц рассеяния. Проведенные исследования позволили определить параметры системы для первичной обработки шерсти акустическими колебаниями, которая позволяет достичь большей эффективности в очистке шерсти по сравнению с существующими аналогами. В результате теоретических и экспериментальных исследований было установлено, что промывка шерсти должна осуществляться при таких параметрах акустических колебаний в моющем растворе: частота звукового поля 1,1±0,1 кГц; интенсивность звука 1,1±0,01 Вт/см2. При этом толщина слоя шерсти на транспортере 0,06±0,01 м; скорость движения транспортера 0,1 м/с; количество преобразователей на ванну 8±1 штук.Применение оптимальных параметров в процессе непрерывной промывки шерстяного волокна в водном растворе позволяет получить остаток жира на шерсти в пределах 1,5 % от количества жира немытой шерсти при ГОСТ Украины до 2 %Досліджено процес первинної обробки вовни з метою видалення з неї ґрунтових і гнойових забруднень, рослинних домішок і жиропоту. Первинна обробка вовни виконує ключову роль в збереженні природних властивостей вовняного волокна і дозволяє отримувати якісну сировину для текстильної промисловості. У процесі досліджень було встановлено, що для інтенсифікації процесів первинної обробки вовни необхідно використовувати акустичні коливання. Акустичні коливання діють на систему вовна-мийний розчин. Система вовна-мийний розчин знаходиться між решіточними транспортерами. Транспортери утворюють решітку з металевих стрижнів. Для визначення параметрів акустичної системи для первинної обробки вовни був проведений аналіз трьох задач. Задачі були пов’язані: з розсіюванням акустичних коливань на металевій решітці, на шарі вовна-мийний розчин і об’єднання рішень двох задач в одне за допомогою методу матриць розсіювання. Проведені дослідження дозволили визначити параметри системи для первинної обробки вовни акустичними коливаннями, що дозволяє досягти більшої ефективності в очищенні вовни в порівнянні з існуючими аналогами. В результаті теоретичних і експериментальних досліджень було встановлено, що промивка вовни повинна здійснюватися при наступних параметрах акустичних коливань в миючому розчині: частота звукового поля 1,1±0,1 кГц; інтенсивність звуку 1,1±0,01 Вт/см2. При цьому товщина шару вовни на транспортері 0,06±0,01 м; швидкість руху транспортера 0,1 м/с; кількість перетворювачів на ванну 8±1 штук.Застосування оптимальних параметрів в процесі безперервної промивки шерстяного волокна в водному розчині дозволяє отримати залишок жиру на шерсті в межах 1,5 % від кількості жиру немитої вовни при ГОСТ України до 2

Grandes Proyectos Urbanos y su relación con la ciudad: el caso de Puerto Norte (Rosario, Argentina)

Los Grandes Proyectos Urbanos (GPU) son uno de los instrumentos predilectos del urbanismo contemporáneo. Generalmente producto de la recualificación de ex áreas industriales, o zonas que perdieron sus usos y fueron relegadas, son a la vez ocasiones preciadas para los estados locales que suelen convertir áreas problemáticas en brillantes nuevas centralidades y también extraordinarias oportunidades de multiplicación de capital. Una crítica frecuente desde los estudios urbanos apunta a la relación que se establece entre los GPU y las ciudades que los albergan: la imputación de los GPU como casos de fragmentación urbana. Sin embargo, a pesar de ser éste un juicio usual, existen pocos estudios que lo toman como un problema central. Aquí se propone examinar el caso de Puerto Norte desde esta perspectiva; indagar cómo se vincula con la ciudad de Rosario, y particularmente analizar su relación con el río Paraná, principal recurso paisajístico y recreativo de la ciudad.Large-scale urban projects (lups) are recurrent instruments in contemporary planning. In general, they are the result of the transformation of former industrial sites, or areas that have lost their purpose and became relegated. On the one hand, lups are cherished opportunities for localities to transform problematic areas into bright new centralities; on the other hand they are opportunities for the multiplication of capital. However, lups can also be criticized for forcing a spatial relationship with the cities in which they are embedded and for becoming examples of urban fragmentation. Although this phenomenon is frequent, there are scarce studies that consider this issue as a central question. In this paper we examine the case of Puerto Norte which is linked to the city of Rosario and the Parana River, along with its main landscape and recreational resources.Fil: Kozak, Daniel Matias. Consejo Nacional de Investigaciones Científicas y Técnicas. Oficina de Coordinación Administrativa Saavedra 15. Centro de Estudios Urbanos y Regionales; Argentina. Universidad de Buenos Aires. Facultad de Arquitectura y Urbanismo. Centro de Investigación Hábitat y Energía; ArgentinaFil: Feld, Natalia. Universidad Nacional de General Sarmiento; Argentin