Дім формату «life-work-leisure» в актуальних пандемічних умовах: соціологічний вимір

Unexpected changes, risks and constraints that have arisen in the context of the COVID-19 pandemic have led to transformational changes in the social order of many societies. The effects of the pandemic can now be traced in all spheres of modern life. The usual order of everyday life, the criteria of relevance and interpretive schemes for explainig current events, necessary for life and interaction in society are subject to significant changes and form a "new reality". Sociological discourse immediately responded to ontological shifts with empirical research on the effects of the pandemic in teleworking and distance education, gender and domestic violence, health practices, hygiene, leisure, and new forms of sociality.The pandemic situation has brought to the attention of researchers the daily life of man, which has become more localized in the private space of the home. The new social conditions have forced us to reconsider the requirements for living space. Issues of comfortable planning and personal safety, the ability to work and exercise the right to education, development and entertainment have become even more relevant and defining values in the organization of everyday life of modern man.The combination of different functional areas in a single living space has led to the transformation of the perception of home as a private recreation area. This work is devoted to the study of the impact of existing socio-cultural conditions on the processes of changing the attitude of the citizens of Dnipro to the private space of the house in a new format that combines everyday life, work and leisure. An empirical study of in-depth interviews was conducted to capture changes in the perception of home space in today's pandemic environment. The obtained results testified to a significant transformation of ideas about the organization of everyday life and living space of modern man in the current conditions.Неожиданные изменения, риски и ограничения, которые возникли в условиях пандемии COVID-19 привели к трансформационных преобразований общественного порядка многих обществ. Эффекты пандемии отныне прослеживаются во всех сферах жизнедеятельности современного человека. Привычный порядок повседневной жизни, критерии релевантности и интерпретативные схемы объяснения актуальных событий, необходимые для жизни и взаимодействия в обществе, подвергаются существенным изменениям и формируют «новую реальность». Социологический дискурс сразу отреагировал на онтологические сдвиги эмпирическими исследованиями эффектов пандемии в сфере удаленной работы и дистанционного образования, гендерной проблематики и домашнего насилия, практик поддержания здоровья, гигиены, проведения досуга и новых форм социальности и тому подобное.Ситуация пандемии актуализировала внимание исследователей к повседневной жизни человека, которое стало более локализованным в частном пространстве дома. Сформированы новые социальные условия заставили пересмотреть требования к жилому пространству. Вопрос комфортной планировки и собственной безопасности, возможность работать и реализовать право на образование, развиваться и развлекаться стали еще более актуальными и определяющими ценностями в организации повседневной жизни современного человека.Сочетание различных функциональных сфер в едином жилом пространстве привели к трансформации восприятия дома как только частной рекреационной зоны. Данная работа посвящена исследованию влияния имеющихся социокультурных условий на процессы изменения отношения горожан м. Днепр частной пространства дома в новом формате, который объединяет повседневность быта, работы и досуга. С целью фиксации изменения восприятия домашнего пространства в современных пандемических условиях было проведено эмпирическое исследование методом глубинного интервью. Полученные результаты показали существенную трансформацию представлений по организации повседневной жизни и жилого пространства современного человека в актуальных условиях.Неочікувані зміни, ризики та обмеження, які виникли в умовах пандемії COVID-19, призвели до трансформаційних перетворень соціального порядку багатьох суспільств. Ефекти пандемії відтепер простежуються у всіх сферах життєдіяльності сучасної людини. Звичний порядок повсякденного життя, критерії релевантності та інтерпретативні схеми пояснення актуальних подій, необхідні для життя і взаємодії в суспільстві, піддаються суттєвим змінам і формують «нову реальність». Соціологічний дискурс відразу відреагував на онтологічні зрушення емпіричними дослідженнями ефектів пандемії в сфері віддаленої праці і дистанційної освіти, гендерної проблематики і домашнього насилля, практик підтримки здоров’я, гігієни, проведення дозвілля та нових форм соціальності тощо. Ситуація пандемії актуалізувала увагу дослідників до повсякденного життя людини, яке стало більш локалізованим у приватному просторі дому. Сформовані нові соціальні умови змусили переглянути вимоги до житлового простору. Питання комфортного планування та власної безпеки, можливість працювати і реалізувати право на освіту, розвиватися і розважатися стали ще актуальнішими і визначальними цінностями в організації повсякденного життя сучасної людини. Поєднання різних функціональних сфер в єдиному житловому просторі призвели до трансформації сприйняття дому як тільки приватної рекреаційної зони. Дана робота присвячена дослідженню впливу наявних соціокультурних умов на процеси зміни ставлення городян м. Дніпро до приватного простору дому в новому форматі, який поєднує повсякденність побуту, роботи та дозвілля. З метою фіксації зміни сприйняття домашнього простору в сучасних пандемічних умовах було проведено емпіричне дослідження методом глибинного інтерв’ю. Отриманні результати засвідчили суттєву трансформацію уявлень стосовно організації повсякденного життя і житлового простору сучасної людини в актуальних умовах

Problems of atomic reactor-lasers

The preliminary directions to be pursued in correcting and implementing basic atomic reactor-laser concepts are outlined. The basic measures to be followed in implementing such systems are discussed

Controlling Fibronectin Fibrillogenesis Using Visible Light

We previously developed a surface-assisted assay to image early steps of cell-induced plasma fibronectin (FN) fibrillogenesis by timelapse atomic force microscopy (AFM). Unexpectedly, complementary attempts to visualize FN fibrillogenesis using fluorescently labeled FN (Alexa Fluor 488 or 568) and live-cell light microscopy initially failed consistently. Further analysis revealed that fibrillar remodeling was inhibited efficiently in the focal area illuminated during fluorescence imaging, but progressed normally elsewhere on the substrate, suggesting photo sensitivity of the FN fibrillogenesis process. In agreement, active cell-driven fibrillar extension of FN could be stopped by transient illumination with visible light during AFM timelapse scanning. Phototoxic effects on the cells could be ruled out, because pre-illuminating the FN layer before cell seeding also blocked subsequent fibrillar formation. Varying the illumination wavelength range between 400 and 640 nm revealed strong inhibition across the visible spectrum up to 560 nm, and a decreasing inhibitory effect at longer wavelengths. The photo effect also affected unlabeled FN, but was enhanced by fluorophore labeling of FN. The inhibitory effect could be reduced when reactive oxygen species (ROS) were removed for the cell imaging medium. Based on these findings, FN fibrillogenesis could be imaged successfully using a labeling dye with a long excitation wavelength (Alexa Fluor 633, excitation at 632 nm) and ROS scavengers, such as oxyrase, in the imaging medium. Fibrillar remodeling of exposed cell-free FN layers by AFM scanning required higher scan forces compared to non-exposed FN, consisting with mechanical stiffing of the FN layer after illumination. In agreement with changes in FN mechanics, cells spreading on pre-exposed FN showed reduced migration speeds, altered focal adhesion arrangement, and changes in mechanosensitive signaling pathways, including reduced FAK (Y397) and paxillin (Y118) phosphorylation. Pre-exposure of FN to visible light prior to cell seeding thus provides a useful tool to delineate mechanosensitive signaling pathway related to FN fibrillogenesis. When using FN-coated cell adhesion substrates, care should be taken when comparing experimental results obtained on non-exposed FN layers in cell culture incubators, or during live-cell fluorescence imaging, as FN fibrillogenesis and mechanosensitive cellular signaling pathways may be affected differently

La doctrine de stare decisis de la Cour suprême américaine face à la présidence Trump

https://presses-universitaires.univ-amu.fr/nodeInternational audienc

Methods of Social Work with elderly people used in our territory in 1948-1989

Téma diplomové práce je Metody sociální práce se seniory užívané na našem území v letech 1948-1989. Cílem této práce je deskripce metod užívaných v sociální práci se seniory ve vymezeném období. Metoda, která je v této práci použita, je syntézou odborných poznatků z literatury mapující sociální práci v období od roku 1948 do roku 1989 a analýzou historického období. Tato práce je členěna do pěti hlavních kapitol. V první kapitole je pozornost věnována teoretickému rámci, který popisuje sociální oblast s akcentem na seniory. Druhá kapitola se věnuje úvodní stati o sociální práci z pohledu cílové skupiny seniorů. Pozornost je věnována především uvedení do politického kontextu a systému sociálního zabezpečení a fungování sociálních služeb. Nutnou součástí této práce je i stručný historický exkurz, který je popsán ve třetí kapitole. Historický exkurz stručně mapuje období od 17. století do první poloviny 20. století, a to v kontextu vnímání stáří, smrti a rodinného soužití. Ve čtvrté kapitole je popsán vývoj sociální práce od roku 1948, který se soustředí na sociální práci se seniory (starými lidmi). Závěrečná kapitola této práce se soustřeďuje na metody sociální práce se starými lidmi v kontextu socialistického modelu zdravotně sociálního pomezí. Klíčová slova: Sociální práce, metody sociální práce,...The topic of this thesis is the Methods of social work with elderly people used in our territory in 1948-1989. The goal of this thesis is to description of the methods used in social work with seniors in the defined period. The method used in this thesis is a synthesis of scientific knowledge from literature mapping social work in the period from 1948 to 1989 and analysis of the historical period. This thesis is divided into five main chapters. The first chapter is dedicated to the theoretical framework, which describes the social area with an emphasis on old people. The second chapter is devoted to the introductory article on social work from the perspective of the target group of seniors. Attention is paid especially to the introduction to the political context and the social security system and the functioning of social services. A necessary part of this work is also a brief historical excursion, which is described in the third chapter. The historical excursion briefly maps the period from the 17th century to the first half of the 20th century, in the context of perception of old age, death and family cohabitation. The fourth chapter describes the development of social work since 1948, which is focused on social work with old people. The final chapter of this thesis is the fifth chapter,...Department of Social WorkKatedra sociální práceFilozofická fakultaFaculty of Art

FORENSIC PHARMACY: ANALYSIS OF COMPLAINTS ABOUT THE PHARMACEUTICAL PROVISION FOR PRIVILEGED CATEGORIES OF PATIENTS IN UKRAINE (EXPERIMENTAL RESEARCH)

The article presents the results of the research from position of forensic pharmacy concerning analysis of complaints about the pharmaceutical provision for privileged categories of patients in Ukraine. Analyzed world experience of the reimbursement system (reference pricing) in pharmaceutical provision for privileged categories of citizens comparing to existing system in Ukraine. Studied complaints of privileged contingents of patients concerning pharmaceutical supply in various health care facilities. Based on results created a matrix of complaints of privileged contingents of patients regarding unsatisfactory pharmaceutical provision. Based on the matrix of complaints, three regional lists of drugs were developed with the further development of organizational and legal measures to increase the level of pharmaceutical provision of privileged contingents of patients.The article presents the results of the research from position of forensic pharmacy concerning analysis of complaints about the pharmaceutical provision for privileged categories of patients in Ukraine. Analyzed world experience of the reimbursement system (reference pricing) in pharmaceutical provision for privileged categories of citizens comparing to existing system in Ukraine. Studied complaints of privileged contingents of patients concerning pharmaceutical supply in various health care facilities. Based on results created a matrix of complaints of privileged contingents of patients regarding unsatisfactory pharmaceutical provision. Based on the matrix of complaints, three regional lists of drugs were developed with the further development of organizational and legal measures to increase the level of pharmaceutical provision of privileged contingents of patients

Исследование организационной культуры в рамках этнометрического подхода

The article describes the current areas of research in the field of national particular features and cross-cultural distinctions in the framework of the ethnometric approach. The author analyzes the following conceptions: G. Hofstede's cultural dimensions theory, F. Trompenaars' method of studying the cross-cultural interaction and types of organizational culture. Special attention is given to the World Values Survey project initiated by R. Inglehart and devoted to studying cultural particular features in different countries.Рассмотрены существующие направления исследований национальных особенностей и кросскультурных различий в рамках этнометрического подхода. Анализируется концепция измерений культуры социолога Г. Хофстеда, а также методика изучения кросскультурных взаимодействий и типологии организационной культуры Ф. Тромпенаарса. Отдельно рассматривается международный проект World Values Survey, посвященный изучению культурных особенностей различных стран

Statistical and graphical (GGE biplot) evaluation of the adaptive ability and stability of winter barley breeding lines

Due to current global climate changes, the issue of improving adaptive capacity of crops is of high importance. It is important to create winter crop varieties with both ecological adaptability and yield stability in years with different hydrothermal conditions. In order to develop winter barley varieties with a combination of yield and stability, 14 promising breeding lines have been evaluated in the conditions of the V.M. Remeslo Myronovka Institute of Wheat of NAAS of Ukraine in 2012/2013–2014/2015 using four different sowing dates. The ANOVA revealed a reliable part in yield variation: 64.59 % for environment, 16.84 % for genotype–environment interaction, and 15.57 % for genotype. The sowing dates significantly increased the yield variation of the breeding lines. The differences between the average yields of the lines depending on sowing date within the year were 1.05 t/ha in 2012/2013, 0.90 t/ha in 2013/2014, and 1.25 t/ha in 2014/2015. For genotype–environment interaction interpretation and ranking lines by yield a number of the most known statistical parameters of adaptability, stability, and plasticity and GGE biplot were applied. The use of different sowing dates at the final stage of the winter barley breeding process is a simple but effective approach that allows a more detailed assessment of the adaptive potential of breeding lines in various growing conditions. As compared to statistical parameters, GGE biplot has some advantages for interpretation of genotype–environment interaction. This graphic model allows ranking environments to be visualized for their discriminating ability and representativeness, as well as both specifically adapted genotypes and the ones with the optimal combination of yield potential and stability to be identified in a set of environments (mega-environment). The breeding line Pallidum 4816 with the optimal combination of yield and stability, as well as the high-yielding breeding lines Pallidum 4857 and Pallidum 4659 were identified and submitted to the State Variety Testing of Ukraine as the new winter barley varieties MIP Yason, MIP Oskar and MIP Hladiator

Сміхова культура як модус соціокультурних трансформацій українського суспільства

Social and cultural changes in society are primarily a form of social change, which is not limited to a multitude of social interactions, as determined by the diversity of the characteristics of reality, including - communication. Humor as a form of communication has become increasingly important in modern trends of globalization and the formation of post-industrial society. Comic culture is representative of a certain social and cultural realities and changes which taking place in society. Updating comic increasingly common in all areas of social, from intimate relationships to politics. There is thrust to the comic in publications, television and Internet space, in the slogans at demonstrations seen. Modern media space becomes a representation of laughter, accumulating system of ethical landmarks that permeate the consciousness of the mass audience. Information society, which is characterized by the dominant influence of the media on the attitudes of the individual, using humor as a product of the culture of entertainment content, creates a kind of world of information, by which a person constructs it’s lifestyle. Dynamic changes of socio-cultural reality to induce encourage anemia, unstable attitude of the subject of social interaction. The most acutely it evidents in periods of social transformation, the restructuring of the social system, revaluation and changes in vital reference and values of individuals. Transformation processes in modern society lead to a number of negative consequences, each of which is displayed on the operation of social groups and the daily life of every individual. Comic culture is a reflection of social life and the reaction to the negative processes both the macro and micro levels. Humor is one of the most important mechanisms for correction and stabilization of social relations, and in this sense it is a factor of social and cultural stability.Соціокультурні зміни суспільства – це, перш за все, зміни форм соціальності, яка не зводиться тільки до безлічі соціальних взаємодій, а визначається різноманіттям характеристик самої реальності, в тому числі – комунікативних. Гумор як форма комунікації набуває все більшого значення в умовах сучасних тенденцій глобалізації та становлення постіндустріального суспільства. Сміхова культура виступає певним репрезентантом соціокультурної реальності та змін, які проходять у суспільстві. Актуалізація комічного все частіше зустрічається в усіх сферах соціальності: від інтимних відносин до політики. У публікаціях, телевізійному та інтернет просторі, в гаслах на демонстраціях простежується тяга до комічного. Сучасний медіа-простір стає полем репрезентації сміху, акумулюючи систему морально-етичних домінант, які пронизують свідомість масової аудиторії. Інформаційне суспільство, яке характеризується домінантним впливом мас-медіа на світогляд особистості, використовуючи сміхову культуру як продукт розважального контенту, створює своєрідний інформаційний світ, за допомогою якого людина конструює стиль життя. Динамічні зміни соціокультурної реальності спонукають до анемічного, нестійкого світовідчуття суб’єкта соціальної взаємодії. Найбільш гостро це проявляється в періоди соціальних трансформацій, при перебудові соціальної системи, переоцінці і зміні життєвих орієнтирів і цінностей індивідів. Трансформаційні процеси в сучасному суспільстві призводять до низки негативних наслідків, кожний з яких відображається на функціонуванні соціальних груп та повсякденному житті кожного окремого індивіда. Cміхова культура стає відображенням суспільного життя і реакцією на негативні процеси як на макро- так і мікрорівні. Гумор є одним з найважливіших механізмів корекції і стабілізації суспільних відносин, і в цьому сенсі є фактором соціокультурної стабілізації.Соціокультурні зміни суспільства – це, перш за все, зміни форм соціальності, яка не зводиться тільки до безлічі соціальних взаємодій, а визначається різноманіттям характеристик самої реальності, в тому числі – комунікативних. Гумор як форма комунікації набуває все більшого значення в умовах сучасних тенденцій глобалізації та становлення постіндустріального суспільства. Сміхова культура виступає певним репрезентантом соціокультурної реальності та змін, які проходять у суспільстві. Актуалізація комічного все частіше зустрічається в усіх сферах соціальності: від інтимних відносин до політики. У публікаціях, телевізійному та інтернет просторі, в гаслах на демонстраціях простежується тяга до комічного. Сучасний медіа-простір стає полем репрезентації сміху, акумулюючи систему морально-етичних домінант, які пронизують свідомість масової аудиторії. Інформаційне суспільство, яке характеризується домінантним впливом мас-медіа на світогляд особистості, використовуючи сміхову культуру як продукт розважального контенту, створює своєрідний інформаційний світ, за допомогою якого людина конструює стиль життя. Динамічні зміни соціокультурної реальності спонукають до анемічного, нестійкого світовідчуття суб’єкта соціальної взаємодії. Найбільш гостро це проявляється в періоди соціальних трансформацій, при перебудові соціальної системи, переоцінці і зміні життєвих орієнтирів і цінностей індивідів. Трансформаційні процеси в сучасному суспільстві призводять до низки негативних наслідків, кожний з яких відображається на функціонуванні соціальних груп та повсякденному житті кожного окремого індивіда. Cміхова культура стає відображенням суспільного життя і реакцією на негативні процеси як на макро- так і мікрорівні. Гумор є одним з найважливіших механізмів корекції і стабілізації суспільних відносин, і в цьому сенсі є фактором соціокультурної стабілізації

The concept of «institutional change» in modern sociological discourse:

Quick dramatic changes at all levels of social reality significantly affect the theoretical discourse of modern sociology, defined mainstreaming procedural issues, dynamics and multiplicity vectors changing society. Sociological Theory determined plurality of theoretical approaches to the study of social change, but they are still rather unexplored space than a grand construct structured theories and concepts. Very relevant topic is the problem of institutional change, as this aspect is considered as meso transformation processes. It is difficult to name at least one social institution in which no major changes would have occurred as a result of post­Soviet transformation of Ukrainian society. The natural order of institutional changes in the period of independence Ukraine largely determined the contradictions and difficulties of Ukrainian society, and which are perceived today. Formal legalization of democratic and market institutions are not reinforced by their legitimation long time in the mass and elite consciousness. The ontological aspect of the problem situation represented in numerous works devoted to the study of transformational change post­Soviet space. However, the problem dealing theoretical understanding of the concept of «institutional change» for further empirical fixation difficult transformational change social institutions