Особливості хірургічного лікування дивертикулів стравоходу великих розмірів

Мета. Покращити результати хірургічного лікування дивертикулів стравоходу (ДС) шляхом удосконалення методик оперативних втручань з метою попередження виникнення післяопераційних ускладнень. Матеріали і методи. Узагальнено досвід лікування 58 хворих з ДС різної локалізації. У 13,8% хворих були ДС розмірами понад 5 см. Дисфагію як основний клінічний прояв ДС спостерігали у 32 (55,2%) хворих, безсимптомний перебіг захворювання - у 3(5,2%), ускладнений - у 39 (67,2%). У всіх хворих з ДС великих розмірів діагностовано дивертикуліт. Виражений перифокальний фіброз, формування залишкових порожнин ДС виявлено у 5 (8,6%) хворих. Вираженість фіброзу відповідала тривалості захворювання від 4 до 10 років. Результати. Дивертикулектомію відкритим способом виконали 58 хворим, симультанні операції з приводу ахалазії стравоходу - 3. Субопераційно використовували ендоскопічну підтримку. Фенестрацію фіброзних залишкових порожнин виконували з застосуванням електрозварювальних технологій. Післяопераційні ускладнення виникли у 2 (3,4%) хворих. Жоден пацієнт не помер. ДС великих розмірів мають широке устя неправильної форми, у зв’язку з чим у 4 хворих використано клиноподібний механічний шов у поперечному напрямку. Контрольні дослідження проведені в строки до 1 року просвіт стравоходу повністю збережений, цілісність не порушена. Висновки. Хірургічне лікування ДС великих розмірів обгрунтоване. Застосовувати сучасні методи діагностики потрібно як на доопераційному етапі, так і субопераційно. У разі формування ДС великих розмірів із широким устям, фіброзних залишкових порожнин доцільно застосовувати клиноподібний шов основи ДС за допомогою ендостеплерів, фенестрацію з використанням електрозварювальних технологій для зменшення ризику виникнення післяопераційних ускладнень

Redefining the timing and circumstances of the chicken's introduction to Europe and north-west Africa

This is the final version. Available on open access from Cambridge University Press via the DOI in this recordLittle is known about the early history of the chicken (Gallus gallus domesticus), including the timing and circumstances of its introduction into new cultural environments. To evaluate its spatio-temporal spread across Eurasia and north-west Africa, the authors radiocarbon dated 23 chicken bones from presumed early contexts. Three-quarters returned dates later than those suggested by stratigraphy, indicating the importance of direct dating. The results indicate that chickens did not arrive in Europe until the first millennium BC. Moreover, a consistent time-lag between the introduction of chickens and their consumption by humans suggests that these animals were initially regarded as exotica and only several centuries later recognised as a source of ‘food’.Arts and Humanities Research Council (AHRC)Natural Environment Research Council (NERC)Chair of Palaeoanatomy, LMU Munic

Redefining the timing and circumstances of the chicken's introduction to Europe and north-west Africa

Little is known about the early history of the chicken (Gallus gallus domesticus), including the timing and circumstances of its introduction into new cultural environments. To evaluate its spatio-temporal spread across Eurasia and north-west Africa, the authors radiocarbon dated 23 chicken bones from presumed early contexts. Three-quarters returned dates later than those suggested by stratigraphy, indicating the importance of direct dating. The results indicate that chickens did not arrive in Europe until the first millennium BC. Moreover, a consistent time-lag between the introduction of chickens and their consumption by humans suggests that these animals were initially regarded as exotica and only several centuries later recognised as a source of ‘food’

Reward the Stalking Horse or Preserve the Estate: Determining the Appropriate Standard of Review for Awarding Break-Up Fees in § 363 Sales

Following the surge of bankruptcies in the wake of the Great Recession, a growing and somewhat controversial trend has emerged whereby companies seeking to purchase a debtor’s assets in bankruptcy frequently make use of Section 363 of the United States Bankruptcy Code (“§ 363”). In general, § 363 sales are accomplished via public auction. This aspect of § 363 exposes initial bidders, known in bankruptcy as “stalking horse bidders,” to the risk that they will commit time and resources in pursuit of the acquisition and yet fail to succeed as the prevailing bidder. To hedge against this risk, stalking horse bidders frequently request “break-up fees” when negotiating a purchase agreement for a § 363 sale. There is no consensus among the Bankruptcy Courts as to how to treat break-up fee provisions. Thus, the foundation of this Note is that the lack of a uniform break-up fee standard is detrimental to the consistency of bankruptcy law and leaves debtors and stalking horse bidders on unstable ground when utilizing § 363. Courts predominantly use three standards when reviewing a break-up fee provision in a § 363 asset sale: the business judgment standard, the best interests of the estate test, and the administrative expense test. Because all bankruptcy law is, at its core, based in principles of equity, it only makes sense to develop a theory of break-up fees based upon the philosophies underlying the law’s procedures. As such, this Note analyzes break-up fees with a view toward the purpose of § 363 and Chapter 11 bankruptcy. Using that perspective, this Note argues in favor of using the best interests of the estate test when determining whether to award break-up fees to stalking horse bidders in § 363 sales

КЛІНІКО-АНАТОМІЧНЕ ОБГРУНТУВАННЯ ЗАСТОСУВАННЯ МЕТОДУ ВУЛЬНЕРОСКОПІЇ ПРИ МАСИВНИХ ПОРАНЕННЯХ ГРУДНОЇ КЛІТКИ

The article describes the original clinical-anatomical substantiation for using the performed method of penetrating wound scopy in cases of massive combined chest injuries by the results of treatment of 1080 patients with thoracic trauma of different etiology. The methods of surgical treatment are developed depending on the degree of tissue damage, the presence of X-ray contrast and X-ray noncontrast foreign bodies, the passage of the wound channel and the terms of surgical aid.В статье описано оригинальное клинико-анатомическое обоснование применения проведенного метода вульнероскопии в случаях массивных сочетанных ранений грудной клетки по результатам лечения 1080 больных с торакальной травмой различной этиологии; разработаны методы хирургического лечения в зависимости от степени повреждения тканей, наличия рентгенконтрастных и рентгеннеконтрастних инородных тел, хода раневого канала и сроков оказания хирургической помощи.У статті описано оригінальне клініко-анатомічне обгрунтування застосування проведеного методу вульнероскопії у випадках масивних  поєднаних поранень  грудної клітки за результатами лікування 1080 хворих з торакальною травмою різної етіології; розроблені методи хірургічного лікування залежно від ступеня ушкодження тканин, наявності рентгенконтрастних та рентгеннеконтрастних сторонніх тіл, ходу ранового каналу та термінів надання хірургічної допомоги

МЕТОДИ СТАБІЛІЗАЦІЇ КАРКАСУ ГРУДНОЇ КЛІТКИ ПРИ ФЛОТУЮЧИХ ПЕРЕЛОМАХ РЕБЕР ТА ЇХ УСКЛАДНЕННЯХ

The effectiveness of different methods of stabilizing thoracic skeleton in cases of floating and complicated fractures of ribs in 58 patients has been studied. The usage of combined methods of stabilizing bone fragments has been substantiated. A new surgical procedure is proposed.Изучена эффективность различных методов стабилизации каркаса грудной клетки при флотирующих и осложненных переломах ребер у 58 больных. Обосновано применение комбинированных способов стабилизации костных фрагментов, предложена новая методика операции.Вивчена ефективність різних методів стабілізації каркасу грудної клітки при флотуючих та ускладнених переломах ребер у 58 хворих. Обгрунтовано застосування комбінованих способів стабілізації кісткових фрагментів, запропонована нова методика операції

СУЧАСНІ МЕТОДИ ХІРУРГІЧНОГО ЛІКУВАННЯ БУЛЬОЗНОЇ ЕМФІЗЕМИ ЛЕГЕНЬ

The results of treatment of 128 patients with bullous lungs emphysema (BLE) of different localization and distribution, aged from 18 to 74 years old, who were treated in the Department of Thoracic Surgery of Chernivtsi Regional Clinical Hospital are analyzed. Surgery was performed in 90 (70.3%) patients; including the use of electric welding of tissues by means of EK-300M1 apparatus in 68 (75.6%) cases. The choice of therapeutic methods with the improvement of separate stages of surgery in case of BLE is substantiated: both mini invasive and open methods, which is the subject of discussion in modern literature, in connection with the fact that advancing respiratory failure is both an indication for surgery and a restraining factor, the essence of the surgery is to reduce the volume of lungs. Respiratory faiure of various degrees of severity was diagnosed in 93 (72.7%) patients on admission; of which, in 76% of cases, bullous changes in the lungs were multiple. The efficiency of use in high frequency electrochemical welding of the lung parenchyma and chest wall in case of BEL surgery, which reduces traumatic operations, provides reliable aerogemostasis and improves the results of treatment of this group of patients. The use of electric welding technologies under the videotacroscopic control in the treatment of emphysematous altered parenchyma at the second stage of postresection surgery is suggested, which slows down the degenerative processes of the lungs and reduces the risk of the occurrence of BLE complications.Проанализированы результаты лечения 128 больных буллезной эмфиземой легких (БЭЛ) разной локализации и распространенности, в возрасте от 18 до 74 лет, которые лечились в отделении торакальной хирургии Черновицкой областной клинической больницы. Хирургические вмешательства выполнены у 90 (70,3%) больных; в том числе с применением электросварки тканей аппаратом ЕК-300 М1 – в 68 (75,6%) случаев. Обосновано выбор методов лечения, усовершенствованы методики отдельных этапов операций при БЭЛ: как малоинвазивных, так и открытых способов, что является предметом дискуссий и обсуждения в современной литературе в связи с тем, что нарастающая дыхательная недостаточность является одновременно показанием к оперативному вмешательству и сдерживающим фактором, поскольку смысл операций заключается в уменьшении объема легких. Дыхательная недостаточность разной степени выраженности диагностирована у 93 (72,7%) поступивших; в 76% случаев буллезные изменения легких были множественными. Доказана эффективность использования в хирургии БЭЛ высокочастотной электросварки паренхимы легких и грудной стенки, что уменьшает травматичность операций, обеспечивает надежный аэрогемостаз и улучшает результаты лечения данного контингента больных. Предложено использование электросварочных технологий под видеоторакоскопическим контролем при обработке эмфизематозно измененной паренхимы на втором этапе операций после резекций булл, что замедляет дистрофические процессы легких и уменьшает риск возникновения осложнений БЕЛ.Проаналізовано результати лікування 128 хворих на бульозну емфізему легень (БЕЛ) різної локалізації та розповсюдження, віком від 18 до 74 років, які лікувались у відділенні торакальної хірургії Чернівецької обласної клінічної лікарні. Хірургічні втручання виконані у 90 (70,3%) хворих; у тому числі із застосуванням електрозварювання тканин апаратом ЕК-300М1 – у 68 (75,6%) випадків. Обґрунтовано вибір методів лікування з удосконаленням методик окремих етапів операцій при БЕЛ: як малоінвазивних так і відкритих способів, що вважається предметом дискусій та обговорення в сучасній літературі у зв’язку з тим, що наростаюча дихальна недостатність є одночасно показанням до втручання і стримуючим фактором, оскільки суть операцій полягає у зменшенні об’єму легень. Дихальну недостатність різного ступеня вираженості діагностовано у 93 (72,7%) хворих при поступленні; з яких у 76% випадків бульозні зміни легень були множинними. Доведена ефективність використання в хірургії БЕЛ високочастотного електрозварювання паренхіми легень та грудної стінки, що зменшує травматичність операцій, забезпечує надійний аерогемостаз та покращує результати лікування цього контингенту хворих. Запропоновано використання електрозварювальних технологій під відеоторакоскопічним контролем в обробці емфізематозно зміненої паренхіми на другому етапі операцій після резекцій бул, що уповільнює дистрофічні процеси легень та зменшує ризик виникнення ускладнень БЕЛ

Surgical techniques for treatment of complicated large size traumatic diaphragm hernia (clinical case analysis)

Резюме. Проведено аналіз клінічного випадку хірургічного лікування травматичної грижі лівого купола діафрагми у пацієнта 66 p., діагностованої через 5 років після травми. Внаслідок транслокації органів очеревинної порожнини в плевральну порожнину, травматична грижа діафрагми ускладнилась перфорацією кишки, гастроінтестінальним та кардіореспіраторним синдромом. Відмічено особливості ускладнень травматичних гриж у пізні терміни їх виникнення та пов'язані з цим методи діагностики. Проаналізовано етапи діагностики та лікування даного пацієнта від центральної районної лікарні до спеціалізованого кардіоторакального підрозділу обласної клінічної лікарні; наведено алгоритм дій та прийоми хірургічного лікування, особливості ведення післяопераційного періоду. Кафедра хірургії № 1 БДМУ має значний досвід лікування ускладнених гриж діафрагми, основуючись на якому, в статті обґрунтовуються показання до проведення декомпресії органів межистіння, приводяться причини виникнення пневмотораксу, хірургічні прийоми для його корекції. Проаналізовано, також види хірургічних доступів за даної патології: переваги та недоліки ізольованої лапаротомії, торакотомії, комбінованих торакоабдомінальних оперативних втручань. Резюме. Проведено анализ клинического случая хирургического лечения травматической грыжи левого купола диафрагмы у пациента 66 л., диагностированной через 5 лет после получения травмы. Грыжа осложнилась перфорацией кишки, гастроинтестинальным и кардиореспираторным синдромом вследствие транслокации органов в плевральную полость. Отмечено особенности осложнений травматических грыж в поздние сроки их возникновения и связанные с этим методы диагностики. Проанализировано этапы диагностики и лечения данного пациента от центральной районной больницы до областной клинической больницы; приведен алгоритм и приемы хирургического лечения, особенности ведения послеоперационного периода. Кафедра хирургии № 1 БГМУ имеет большой опыт лечения осложненных грыж диафрагмы, основываясь на котором в статье обосновываются показания к проведению декомпрессии органов средостения, приводятся причины возникновения пневмоторакса, хирургические приемы его коррекции. Проанализировано, также виды хирургических доступов при данной патологии: преимущества и недостатки изолированной лапаротомии, торакотомии, комбинированных торакоабдоминальных вмешательств. Abstract. The analysis of a clinical case of surgical treatment of atraumatic hernia of the left cupola of the diaphragm in a patient 66 years old, diagnosed 5 years after injury. The hernia was complicated by bowel perforation, gastrointestinal and cardiorespiratory syndrome due to organ translocation into the pleural cavity. Are noted the features of complications of traumatic hernias in the late period of their occurrence and associated diagnostic methods. The stages of diagnostics and treatment of this patient from the central district hospital to the regional clinical hospital have been analyzed; are presented the algorithm and methods of surgical treatment, the features of the postoperative period. The Department of Surgery No. 1 of the BSMU has extensive experience in the treatment of complicated diaphragm hernias, on the basis of which the article substantiates the indications for decompression of the mediastinal organs, gives the causes of pneumothorax, surgical techniques for its correction. Also are analyzed the types of surgical approaches for this pathology were are indicated the advantages and disadvantages of isolated laparotomy, thoracotomy, combined thoracoabdominal interventions

Peculiarities of surgical treatment of esophageal diverticula of large dimensions

Мета. Покращити результати хірургічного лікування дивертикулів стравоходу (ДС) шляхом удосконалення методик оперативних втручань з метою попередження виникнення післяопераційних ускладнень. Висновки. Хірургічне лікування ДС великих розмірів обгрунтоване. Застосовувати сучасні методи діагностики потрібно як на доопераційному етапі, так і субопераційно. У разі формування ДС великих розмірів із широким устям, фіброзних залишкових порожнин доцільно застосовувати клиноподібний шов основи ДС за допомогою ендостеплерів, фенестрацію з використанням електрозварювальних технологій для зменшення ризику виникнення післяопераційних ускладнень. Objective. To improve the results of surgical treatment of esophageal diverticulas (ED), using the improved procedures of operative interventions for prevention of the morbidity occurrence. Conclusion. Surgical treatment of ED is a well established way of their management. Modern methods of diagnosis must be ap-plied preoperatively and suboperatively. For ED of large size, owing wide mouth, fibrotic residual cavities it is expedient to use a wedge–like suture at the base of ED with the help of endostaplers, and fenestration, using electric welding technologies for reduction of the morbidity occurrence risk