Morphological Parameters of the Perianthium and the Androecium in the Subfamilie Dracaenaceae Salisb

Досліджено морфологічні та морфометричні ознаки оцвітини й андроцея в родах Dracaena та Sansevieria для з’ясування можливості використання цих ознак у систематиці родини. Вивчено якісні ознаки будови тичинки, 14 кількісних ознак: довжина оцвітини, довжина листочків оцвітини, діаметр квіткової трубки, довжина квіткової трубки, довжина прирослої частини внутрішньої тичинки до квіткової трубки, довжина вільної частини внутрішньої тичинки за межами квіткової трубки, загальна довжина внутрішньої тичинки, довжина прирослої частини зовнішньої тичинки до квіткової трубки, довжина зовнішньої тичинки за межами квіткової трубки, загальна довжина зовнішньої тичинки, довжина пиляка, діаметр тичинкової нитки, ширина листочка оцвітини, діаметр пиляка. Проведено їх кластерний аналіз і розраховано відносні показники для десяти видів роду Sansevieria та двох видів роду Dracaena. Досліджені ознаки оцвітини й андроцея не дають змоги чітко відокремити представників роду Dracaena від роду Sansevieria. In the article the study of reference is morphological variability the perianth and androecium in genera Dracaena and Sansevieria and examine the possibility to use their characteristics in the taxonomy of this family. We studied the following quantitative 14 morphological parameters: perianth length, tepals length and width, floral tube length, its diameter, length of external and internal stamens and their diameter, staminal filaments, anther length and diameter, place of attachment staminal filament to anther. Calculated as relative indicators: the ratio of the length of the tube to the floral perianth, the ratio of the diameter floral tube to its length. The study was conducted on 12 species: 10 species of flower genus Sansevieria and 2 species of Dracaena. It was shown that quantitative characters of the perianth and androecium don’t allow to clearly separate the genus Dracaena from the genus Sansevieria. The genus Sansevieria is a representative of the Dracaena-Sansevieria – group of Asparagaceae, that is not previously studied in detail.Роботу виконано на кафедрі ботаніки СНУ ім. Лесі Українк

Порівняльна морфологія квітки роду Sansevieria Thunb. (Asparagaceae S. L.) та споріднених таксонів

В роботі вперше описано мікроморфологію і васкулярну анатомію квіток в родах Sansevieria Thunb., Dracaena Vand. ex L., Asparagus L., Ruscus L., Polygonatum Mill., Convallaria L., Maianthemum L., Anthericum L., Cordyline Comm. еx R. Br., Chlorophytum Ker Gawl., Ruscus L. Встановлено три типи організації оцвітини й андроцея, чотири типи вертикальної зональності гінецея в родах Sansevieria і Dracaena та зональність гінецея в інших досліджених родах, визначено типи плацентації насінних зачатків. Виявлено п’ять типів іннервації оцвітини й андроцея та два типи організації вентральних пучків плодолистків. Виявлено 39 ознак, в тому числі ознаки мікроморфології гінецея та васкулярної анатомії квітки, які можуть використовуватися в систематиці родини Asparagaceae s. l. Вперше для цього кола таксонів здійснено кладистичний аналіз видів за вивченими мікроморфологічними ознаками. Для ботаніків, екологів, викладачів, студентів, краєзнавців.Сучасна систематика однодольних у своєму розвитку пов’язана із впровадженням молекулярних методів реконструкції філогенії а також з прогресом у вивченні структури гінецею і нектарників у квітці. У систематиці однодольних рослин сьогодні існують два протилежні погляди на обсяг родин підкласу Liliidae, зокрема представників порядку Aspаragales. Систематики, які спираються на джерела класичної еволюційної систематики, в тому числі, морфологію, ембріологію, імунологію, фітогеографію виділяють у складі порядку багато дрібних родин. З іншого боку, за даними молекулярної систематики, багато родин цього порядку виявляють дуже велику подібність і об’єднуються у родину Asparagaceae s. l. Проблема полягає в тому, що для цієї родини не виявлено жодної морфологічної синапоморфії, тому доцільність об’єднання родин, які добре діагностуються між собою, зокрема, Dracaenaceae, Hyacinthaceae, Ruscaceae, Agavaceae та ін., не є переконливою. Рід Sansevieria Thunb. об’єднує близько 60 видів. У літературі наявні численні молекулярні реконструкції філогенії родини Asparagaceae за участю окремих представників роду. Морфологічна будова квітки в роді Sansevieria вивчена лише в загальних рисах, а досліджень провідної системи квітки не проводилось. Тому результати молекулярних досліджень ще не були у повній мірі співставлені із морфологічними даними. На прикладі роду Sansevieria та споріднених до нього родів проведене порівняльно-морфологічне дослідження квітки та співставлені ці дані з існуючими поглядами систематиків

A high-resolution infrared spectroscopic investigation of the halogen atom-HCN entrance channel complexes solvated in superfluid helium droplets

Rotationally resolved infrared spectra are reported for the X-HCN (X = Cl, Br, I) binary complexes solvated in helium nanodroplets. These results are directly compared with that obtained previously for the corresponding X-HF complexes [J. M. Merritt, J. K\"upper, and R. E. Miller, PCCP, 7, 67 (2005)]. For bromine and iodine atoms complexed with HCN, two linear structures are observed and assigned to the $^{2}\Sigma_{1/2}$ and $^{2}\Pi_{3/2}$ ground electronic states of the nitrogen and hydrogen bound geometries, respectively. Experiments for HCN + chlorine atoms give rise to only a single band which is attributed to the nitrogen bound isomer. That the hydrogen bound isomer is not stabilized is rationalized in terms of a lowering of the isomerization barrier by spin-orbit coupling. Theoretical calculations with and without spin-orbit coupling have also been performed and are compared with our experimental results. The possibility of stabilizing high-energy structures containing multiple radicals is discussed, motivated by preliminary spectroscopic evidence for the di-radical Br-HCCCN-Br complex. Spectra for the corresponding molecular halogen HCN-X$_{2}$ complexes are also presented.Comment: 20 pages, 15 figures, 6 tables, RevTe

Генетика і селекція рослин

Закономірності спадковості і мінливості рослин, які вивчає генетика, а також дослідження їх індивідуального розвитку, клітинної біотехнології, культури тканин та органів, генетичної інженерії складають основу селекційної роботи з виведення нових і удосконалення наявних форм, гібридів та сортів рослин. Генетика і селекція рослинних організмів є важливою складовою багатьох інших дисциплін біологічного спрямування, які в даний час викладаються у вищих навчальних закладах. Селекція – це напрямок наукової та практичної діяльності з метою підвищення урожайності та продуктивності сільськогосподарських рослин. Сучасна селекція вже перетворилася в складну науку, яка використовує багато сучасних методів, таких як гібридизація, поліплоїдія, індукування та використання мутацій, мікроклонування та ін. Засвоєння курсу генетики і селекції рослин дозволить майбутнім фахівцям досягати відчутних успіхів, швидше вирішувати актуальні питання підвищення продуктивності рослин, поліпшувати їхню якість, стійкість, довговічність. У курсі лекцій подано теоретичні основи, результати досліджень і основні розділи генетики і селекції рослин, а також використання сучасних методів, таких як гібридизація, поліплоїдія, мутагенез, мікроклонування та ін. в селекції основних сільськогосподарських рослин. Рекомендовано студентам 5 курсу біологічного факультету денної форми навчання напряму підготовки 091 Біологія, та студентам 6 курсу заочної форми навчання напряму підготовки 091 Біологія та 014 Середня освіта (Біологія), а також 2 курсу спеціальності 206 Садово-паркове господарств

Методичні рекомендації до організації навчально-дослідницької діяльності та написання наукових робіт студентів біологів

Методичні рекомендації до організації навчально-дослідницької діяльності студентів та написання наукових робіт студентів біологів відповідають вимогам до написання такого типу робіт і розраховані на студентів біологічного факультету СНУ імені Лесі Українки

The flower morphology in three Convallariaceae species with various attractive traits

The general morphology and micromorphology of the flower in Polygonatum multiflorum, Maianthemum bifolium, and Convallaria majalis were studied using light microscopy methods. Among the studied species, P. multiflorum and C. majalis have syntepalous and trimerous flowers, and in M. bifolium flowers are the most reduced: they are dimerous, pentacyclic, and with free tepals. Only in P. multiflorum stamens are considerably adnate to the floral tube. The gynoecium of P. multiflorum consists of synascidiate, hemisymplicate, and asymplicate zones. In the gynoecium of M. bifolium and C. majalis, synascidiate, symplicate, and asymplicate vertical zones were revealed. In P. multiflorum and M. bifolium, the style is composed of postgenitally connated carpels, while in C. majalis the style is formed by congenitally fused carpels (symplicate gynoecium zone). A common pattern of the venation of the floral parts was revealed in all the species. The external flower morphology and the gynoecium inner structure are different in all three species, providing adaptations for the pollination mode. Attractive elements observed in the flower of P. multiflorum are the long septal nectary in the ovary and epidermal trichomes on the inner perigonium surface and on the filaments. In M. bifolium, a rudimentary external septal nectary was observed for the first time. No nectaries or other morphologically distinct secretory structures were found in the C. majalis flower, allowing considering the C. majalis flowers as pollen flowers

Великий практикум з ботаніки

Основним завданням вивчення дисципліни „Великий практикум з ботаніки ” є вивчення біології розвитку представників різних систематичних груп рослин, особливо закономірностей будови й розвитку окремих стадій чи етапів у загальному циклі розвитку. Чільне місце в ньому займають питання морфологічного аналізу і техніки визначення рослин. Головна мета методичних рекомендацій – це є поглиблене вивчення морфологічних та систематичних особливостей різних систематичних груп рослин, що сприяє формуванню еволюційного світогляду студентів та правильному розумінню їх місця і значення у природі та житті людини. Наведені у рекомендаціях лабораторні роботи поліпшать науковий рівень викладання дисципліни і забезпечать якісну підготовку фахівців за напрямом 6.040102 „Біологія”. У методичних рекомендаціях приведено основні інформаційно-довідкові матеріали для виконання лабораторних робіт. Закріплення знань студентів з анатомії, морфології, ботаніки та систематики рослин, які студенти отримують у період вивчення даних курсів, а також вивчення систематики рослин з урахуванням сучасних змін у таксономічних рівнях та закріплення навиків роботи з визначниками рослин. Для студентів кафедри ботаніки біологічного факультету

Генетика і селекція рослин

Закономірності спадковості і мінливості рослин, які вивчає генетика, а також дослідження їх індивідуального розвитку, клітинної біотехнології, культури тканин та органів, генетичної інженерії складають основу селекційної роботи з виведення нових і удосконалення наявних форм, гібридів та сортів рослин. Генетика і селекція рослинних організмів є важливою складовою багатьох інших дисциплін біологічного спрямування, які в даний час викладаються у вищих навчальних закладах. Засвоєння курсу генетики і селекції рослин дозволить майбутнім фахівцям досягати відчутних успіхів, швидше вирішувати актуальні питання підвищення продуктивності рослин, поліпшувати їхню якість, стійкість, довговічність. Основне завдання видання – познайомити студентів з сучасними методами дослідження в області генетики і селекції. В методичних рекомендаціях подано теоретичні основи і практичні завдання з основних розділів селекції. Студенти знайомляться з спадковістю і мінливістю та методами їх вивчення, з технікою схрещування рослин, вивчають сорти цукрових буряків, картоплі, зернових культур, бобових культур, соняшнику та льону-довгунця. Для кожної роботи дається коротке теоретичне пояснення, методика виконання роботи, вказівки до оформлення результатів роботи (форми таблиць, графіків, формули для розрахунків) і питання, направлені на самостійне осмислення матеріалу

The gynoecium structure in Dracaena fragrans (L.) Ker Gawl., Sansevieria parva N.E. Brown and S. trifasciata Prain (Asparagaceae) with special emphasis on the structure of the septal nectary

In the gynoecium of Dracaena fragrans, Sansevieria parva and S. trifasciata, the vertical zonality of the ovary, the structural zonality of the gynoecium following Leinfellner, and the zonality of the septal nectary were studied. The ovary structure is characterised by a high parenchymatous ovary base and ovary roof as well as a long septal nectary that can be extended in both of them and opens with secretory nectary splits. The gynoecium of these species has a short synascidiate zone, a fertile hemisynascidiate zone with a median ovule attached, a hemisymlicate zone (only in D. fragrans) and an asymplicate zone (with postgenitally fused carpels) that comprises the ovary roof, common style and stigma. In the septal nectary, we detected three vertical zones: the basal zone of the distinct nectary in the ovary base or/and the synascidiate zone, the zone of the common nectary (in the hemisynascidiate and hemisymlicate zones) and the zone of the external nectary (the nectary splits in the asymplicate zone). The gynoecium structure in the studied species shows differences in the length of the gynoecium and septal nectary zones and also in the interrelationships of all these three types of vertical zonality