Morphological Parameters of the Perianthium and the Androecium in the Subfamilie Dracaenaceae Salisb

Досліджено морфологічні та морфометричні ознаки оцвітини й андроцея в родах Dracaena та Sansevieria для з’ясування можливості використання цих ознак у систематиці родини. Вивчено якісні ознаки будови тичинки, 14 кількісних ознак: довжина оцвітини, довжина листочків оцвітини, діаметр квіткової трубки, довжина квіткової трубки, довжина прирослої частини внутрішньої тичинки до квіткової трубки, довжина вільної частини внутрішньої тичинки за межами квіткової трубки, загальна довжина внутрішньої тичинки, довжина прирослої частини зовнішньої тичинки до квіткової трубки, довжина зовнішньої тичинки за межами квіткової трубки, загальна довжина зовнішньої тичинки, довжина пиляка, діаметр тичинкової нитки, ширина листочка оцвітини, діаметр пиляка. Проведено їх кластерний аналіз і розраховано відносні показники для десяти видів роду Sansevieria та двох видів роду Dracaena. Досліджені ознаки оцвітини й андроцея не дають змоги чітко відокремити представників роду Dracaena від роду Sansevieria. In the article the study of reference is morphological variability the perianth and androecium in genera Dracaena and Sansevieria and examine the possibility to use their characteristics in the taxonomy of this family. We studied the following quantitative 14 morphological parameters: perianth length, tepals length and width, floral tube length, its diameter, length of external and internal stamens and their diameter, staminal filaments, anther length and diameter, place of attachment staminal filament to anther. Calculated as relative indicators: the ratio of the length of the tube to the floral perianth, the ratio of the diameter floral tube to its length. The study was conducted on 12 species: 10 species of flower genus Sansevieria and 2 species of Dracaena. It was shown that quantitative characters of the perianth and androecium don’t allow to clearly separate the genus Dracaena from the genus Sansevieria. The genus Sansevieria is a representative of the Dracaena-Sansevieria – group of Asparagaceae, that is not previously studied in detail.Роботу виконано на кафедрі ботаніки СНУ ім. Лесі Українк

Порівняльна морфологія квітки роду Sansevieria Thunb. (Asparagaceae S. L.) та споріднених таксонів

В роботі вперше описано мікроморфологію і васкулярну анатомію квіток в родах Sansevieria Thunb., Dracaena Vand. ex L., Asparagus L., Ruscus L., Polygonatum Mill., Convallaria L., Maianthemum L., Anthericum L., Cordyline Comm. еx R. Br., Chlorophytum Ker Gawl., Ruscus L. Встановлено три типи організації оцвітини й андроцея, чотири типи вертикальної зональності гінецея в родах Sansevieria і Dracaena та зональність гінецея в інших досліджених родах, визначено типи плацентації насінних зачатків. Виявлено п’ять типів іннервації оцвітини й андроцея та два типи організації вентральних пучків плодолистків. Виявлено 39 ознак, в тому числі ознаки мікроморфології гінецея та васкулярної анатомії квітки, які можуть використовуватися в систематиці родини Asparagaceae s. l. Вперше для цього кола таксонів здійснено кладистичний аналіз видів за вивченими мікроморфологічними ознаками. Для ботаніків, екологів, викладачів, студентів, краєзнавців.Сучасна систематика однодольних у своєму розвитку пов’язана із впровадженням молекулярних методів реконструкції філогенії а також з прогресом у вивченні структури гінецею і нектарників у квітці. У систематиці однодольних рослин сьогодні існують два протилежні погляди на обсяг родин підкласу Liliidae, зокрема представників порядку Aspаragales. Систематики, які спираються на джерела класичної еволюційної систематики, в тому числі, морфологію, ембріологію, імунологію, фітогеографію виділяють у складі порядку багато дрібних родин. З іншого боку, за даними молекулярної систематики, багато родин цього порядку виявляють дуже велику подібність і об’єднуються у родину Asparagaceae s. l. Проблема полягає в тому, що для цієї родини не виявлено жодної морфологічної синапоморфії, тому доцільність об’єднання родин, які добре діагностуються між собою, зокрема, Dracaenaceae, Hyacinthaceae, Ruscaceae, Agavaceae та ін., не є переконливою. Рід Sansevieria Thunb. об’єднує близько 60 видів. У літературі наявні численні молекулярні реконструкції філогенії родини Asparagaceae за участю окремих представників роду. Морфологічна будова квітки в роді Sansevieria вивчена лише в загальних рисах, а досліджень провідної системи квітки не проводилось. Тому результати молекулярних досліджень ще не були у повній мірі співставлені із морфологічними даними. На прикладі роду Sansevieria та споріднених до нього родів проведене порівняльно-морфологічне дослідження квітки та співставлені ці дані з існуючими поглядами систематиків

Association of genotypes by polymorphic variant C-108T of PON1 gene with the risk of developing breast cancer and hypertensive disease in women

Aim. To analyze the effect of the polymorphic variant C-108T of PON1 gene on the risk of developing breast cancer (BC) and hypertensive disease (HD) in women. Methods. 130 women with non-complicated HD of degree II and 131 women with BC of I and II stages without cardiovascular complications were enrolled in the study. The control group was composed of 102 women without cardiovascular and oncological pathologies. Molecular-genetic analysis was performed on DNA isolated from the samples of peripheral blood. Genotyping of polymorphic variant C-108T of PON1 gene was carried out with the use of PCR-RFLP method. Results. It has been revealed that the presence of -108CC genotype of PON1 gene in women elevates the risk of HD development in more than 1.5 times. As for women over 54, the presence of -108CC genotype of PON1 gene is associated with a decreased risk of BC by almost 4 times and, in contrary, the presence of -108CT genotype of PON1 gene is associated with an increased risk of BC by more than 3 times. Conclusions. Polymorphic variant C-108T of PON1 gene may be considered as possible prognostic marker of BC and HD development in women.Мета. Проаналізувати вплив поліморфного варіанта С-108Т гена PON1 на ризик розвитку раку молочної залози (РМЗ) та гіпертонічної хвороби (ГХ) у жінок. Методи. До дослідження залучено 130 жінок з діагнозом ГХ ІІ ступеня з неускладненим перебігом та 131 жінку з діагнозом РМЗ I і ІІ стадій без серцево-судинних ускладнень. До контрольної групи увійшли 102 жінки без серцево-судинної та онкологічної патологій. Для молекулярно-генетичного аналізу використано ДНК, виділену з лейкоцитів периферійної крові. Генотипування за поліморфним варіантом С-108Т гена PON1 проводили із застосуванням методу ПЛР-ПДРФ. Результати. Встановлено, що наявність генотипу -108СС гена PON1 у жінок асоційована зі зниженням ризику розвитку ГХ більш ніж у 1,5 разу. Для жінок, старших 54 років, наявність генотипу -108СС гена PON1 асоційована із зменшенням ризику розвитку РМЗ майже у 4 рази, а наявність генотипу -108СТ гена PON1, навпаки, пов’язана зі зростанням ризику розвитку РМЗ більш ніж у 3 рази. Висновки. Поліморфний варіант С-108Т гена PON1 є можливим прогностичним маркером ризику розвитку РМЗ та ГХ у жінок.Цель. Проанализировать влияние полиморфного варианта С-108Т гена PON1 на риск развития рака молочной железы (РМЖ) и гипертонической болезни (ГБ) у женщин. Методы. В исследовании участвовали 130 женщин с диагнозом ГБ II степени с неосложненным течением и 131 женщина с диагнозом РМЖ I и II стадий без сердечно-сосудистых осложнений. Контрольную группу составили 102 женщины без сердечно-сосудистой и онкологической патологий. Для молекулярно-генетического анализа использовали ДНК, выделенную из лейкоцитов периферической крови. Генотипирование по полиморфному варианту С-108Т гена PON1 проводили с применением метода ПЦР-ПДРФ. Результаты. Выявлено, что наличие генотипа -108СС гена PON1 у женщин ассоциировано со снижением риска развития ГБ более чем в 1,5 раза. Для женщин старше 54 лет наличие генотипа -108СС гена PON1 ассоциировано со снижением риска развития РМЖ почти в 4 раза, а наличие генотипа -108СТ гена PON1, наоборот, связано с возрастанием риска развития РМЖ более чем в 3 раза. Выводы. Полиморфный вариант С-108Т гена PON1 является возможным прогностическим маркером риска развития РМЖ и ГБ у женщин

Генетика і селекція рослин

Закономірності спадковості і мінливості рослин, які вивчає генетика, а також дослідження їх індивідуального розвитку, клітинної біотехнології, культури тканин та органів, генетичної інженерії складають основу селекційної роботи з виведення нових і удосконалення наявних форм, гібридів та сортів рослин. Генетика і селекція рослинних організмів є важливою складовою багатьох інших дисциплін біологічного спрямування, які в даний час викладаються у вищих навчальних закладах. Селекція – це напрямок наукової та практичної діяльності з метою підвищення урожайності та продуктивності сільськогосподарських рослин. Сучасна селекція вже перетворилася в складну науку, яка використовує багато сучасних методів, таких як гібридизація, поліплоїдія, індукування та використання мутацій, мікроклонування та ін. Засвоєння курсу генетики і селекції рослин дозволить майбутнім фахівцям досягати відчутних успіхів, швидше вирішувати актуальні питання підвищення продуктивності рослин, поліпшувати їхню якість, стійкість, довговічність. У курсі лекцій подано теоретичні основи, результати досліджень і основні розділи генетики і селекції рослин, а також використання сучасних методів, таких як гібридизація, поліплоїдія, мутагенез, мікроклонування та ін. в селекції основних сільськогосподарських рослин. Рекомендовано студентам 5 курсу біологічного факультету денної форми навчання напряму підготовки 091 Біологія, та студентам 6 курсу заочної форми навчання напряму підготовки 091 Біологія та 014 Середня освіта (Біологія), а також 2 курсу спеціальності 206 Садово-паркове господарств

Філогенетичний аналіз деяких таксонів Однодольних за даними порівняльної морфології квітки

According to the evolutionary-morphological analysis of the flower by studied taxa, 39 features were identified that will be formalized and used for phylogenetic analysis of the species. Among the features we have discovered there are features of the flower vascular anatomy, the internal structure and vertical zonality of gynoecium, the structure of septal nectar. Most signs of gynoecium and flower vascular anatomy were used for cladistic analysis at the first time. There were study 11 genus (Sansevieria Thunb., Dracaena Vand. ex L., Asparagus L., Ruscus L., Polygonatum Mill., Convallaria L., Maianthemum L., Anthericum L., Cordyline Comm. еx R. Br., Chlorophytum Ker Gawl., Ruscus L.). The evolutionary-morphological analysis and cladistic analysis of the studied species gave some different results in relation to the affinity of the studied taxa, although they allowed for the formation of clear organization levels and morphological types of perianth, androecium and gynoecium. The cladistic analysis was performed using TNT 1.1. (Goloboff et al., 2008). The search for the optimal and shortest cladogram by the maximum parsimony method was performed by heuristic search.За даними проведеного еволюційно-морфологічного аналізу квітки досліджених таксонів було виявлено 39 ознак, які можна формалізувати і використати для філогенетичного аналізу видів. У числі виявлених нами ознак є особливості васкулярної анатомії квітки, внутрішної структури та вертикальної зональності гінецея, структури септального нектарника. Більшість ознак гінецея та васкулярної анатомії квітки використані для кладистичного аналізу вперше. Досліджені представники 11 родів (Sansevieria Thunb., Dracaena Vand. ex L., Asparagus L., Ruscus L., Polygonatum Mill., Convallaria L., Maianthemum L., Anthericum L., Cordyline Comm. еx R. Br., Chlorophytum Ker Gawl., Ruscus L.). Еволюційно-морфологічний аналіз та кладистичний аналіз досліджених видів дали дещо різні результати щодо спорідненості досліджених таксонів, хоча дозволили сформували уявлення про чітко виражені рівні організації та морфологічні типи оцвітини, андроцею та гінецею

Genetic polymorphisms of the renin-angiotensin system in breast cancer patients

Background: breast cancer (BC) is one of the most common cancer pathologies in women. Genetic polymorphism of genes of reninangiotensin system (RAS) is considered to be associated with cancer development, in particular, with BC. Aim - to study the influence of polymorphic variants of genes coding for RAS components, on the risk of BC development in Ukrainian women. In the study 131 patients with histologically proven diagnosis of BC of I and II stages were enrolled. The control group was composed from 102 women without cancer. Polymorphic variants of AGT, ACE, AT2R1 genes were studied with the use of PCR and PCR-RFLP methods. It has been revealed that the presence of 1166АС genotype of AT2R1 gene elevates the risk of BC development nearly 2-fold. The results of analysis for common group and subgroups distributed by age are different. For women from 18 to 35 years old the significant differences were not found. For women from 36 to 54 years old an increased risk of BC development is determined by the presence of D allele of АСЕ gene. Decreased risk of BC development was associated with the presence of combined genotypes ACE II/ AGT 174TT and ACE II/AGT 235МТ. In women older than 54 years an increased risk of BC development was found to be related to the presence of genotypes 235ТT of AGT gene and 1166АС of AT2R1 gene. The presence of genotype combinations AGT 235ТТ/AGT 174ТМ and AGT 235ТТ/AT2R1 1166AA in women of this age subgroup also significantly increases the risk of BC development. Key Words: breast cancer, renin-angiotensin system, polymorphism, gene

The flower morphology in three Convallariaceae species with various attractive traits

The general morphology and micromorphology of the flower in Polygonatum multiflorum, Maianthemum bifolium, and Convallaria majalis were studied using light microscopy methods. Among the studied species, P. multiflorum and C. majalis have syntepalous and trimerous flowers, and in M. bifolium flowers are the most reduced: they are dimerous, pentacyclic, and with free tepals. Only in P. multiflorum stamens are considerably adnate to the floral tube. The gynoecium of P. multiflorum consists of synascidiate, hemisymplicate, and asymplicate zones. In the gynoecium of M. bifolium and C. majalis, synascidiate, symplicate, and asymplicate vertical zones were revealed. In P. multiflorum and M. bifolium, the style is composed of postgenitally connated carpels, while in C. majalis the style is formed by congenitally fused carpels (symplicate gynoecium zone). A common pattern of the venation of the floral parts was revealed in all the species. The external flower morphology and the gynoecium inner structure are different in all three species, providing adaptations for the pollination mode. Attractive elements observed in the flower of P. multiflorum are the long septal nectary in the ovary and epidermal trichomes on the inner perigonium surface and on the filaments. In M. bifolium, a rudimentary external septal nectary was observed for the first time. No nectaries or other morphologically distinct secretory structures were found in the C. majalis flower, allowing considering the C. majalis flowers as pollen flowers

A high-resolution infrared spectroscopic investigation of the halogen atom-HCN entrance channel complexes solvated in superfluid helium droplets

Rotationally resolved infrared spectra are reported for the X-HCN (X = Cl, Br, I) binary complexes solvated in helium nanodroplets. These results are directly compared with that obtained previously for the corresponding X-HF complexes [J. M. Merritt, J. K\"upper, and R. E. Miller, PCCP, 7, 67 (2005)]. For bromine and iodine atoms complexed with HCN, two linear structures are observed and assigned to the $^{2}\Sigma_{1/2}$ and $^{2}\Pi_{3/2}$ ground electronic states of the nitrogen and hydrogen bound geometries, respectively. Experiments for HCN + chlorine atoms give rise to only a single band which is attributed to the nitrogen bound isomer. That the hydrogen bound isomer is not stabilized is rationalized in terms of a lowering of the isomerization barrier by spin-orbit coupling. Theoretical calculations with and without spin-orbit coupling have also been performed and are compared with our experimental results. The possibility of stabilizing high-energy structures containing multiple radicals is discussed, motivated by preliminary spectroscopic evidence for the di-radical Br-HCCCN-Br complex. Spectra for the corresponding molecular halogen HCN-X$_{2}$ complexes are also presented.Comment: 20 pages, 15 figures, 6 tables, RevTe

The gynoecium structure in Dracaena fragrans (L.) Ker Gawl., Sansevieria parva N.E. Brown and S. trifasciata Prain (Asparagaceae) with special emphasis on the structure of the septal nectary

In the gynoecium of Dracaena fragrans, Sansevieria parva and S. trifasciata, the vertical zonality of the ovary, the structural zonality of the gynoecium following Leinfellner, and the zonality of the septal nectary were studied. The ovary structure is characterised by a high parenchymatous ovary base and ovary roof as well as a long septal nectary that can be extended in both of them and opens with secretory nectary splits. The gynoecium of these species has a short synascidiate zone, a fertile hemisynascidiate zone with a median ovule attached, a hemisymlicate zone (only in D. fragrans) and an asymplicate zone (with postgenitally fused carpels) that comprises the ovary roof, common style and stigma. In the septal nectary, we detected three vertical zones: the basal zone of the distinct nectary in the ovary base or/and the synascidiate zone, the zone of the common nectary (in the hemisynascidiate and hemisymlicate zones) and the zone of the external nectary (the nectary splits in the asymplicate zone). The gynoecium structure in the studied species shows differences in the length of the gynoecium and septal nectary zones and also in the interrelationships of all these three types of vertical zonality