Seasonal and inter-seasonal RSV activity in the European Region during the COVID-19 pandemic from autumn 2020 to summer 2022

© 2023 The Authors. Influenza and Other Respiratory Viruses published by John Wiley & Sons Ltd.Background: The emergence of the Severe Acute Respiratory Syndrome Coronavirus 2 (SARS-CoV-2) in early 2020 and subsequent implementation of public health and social measures (PHSM) disrupted the epidemiology of respiratory viruses. This work describes the epidemiology of respiratory syncytial virus (RSV) observed during two winter seasons (weeks 40–20) and inter-seasonal periods (weeks 21–39) during the pandemic between October 2020 and September 2022. Methods: Using data submitted to The European Surveillance System (TESSy) by countries or territories in the World Health Organization (WHO) European Region between weeks 40/2020 and 39/2022, we aggregated country-specific weekly RSV counts of sentinel, non-sentinel and Severe Acute Respiratory Infection (SARI) surveillance specimens and calculated percentage positivity. Results for both 2020/21 and 2021/22 seasons and inter-seasons were compared with pre-pandemic 2016/17 to 2019/20 seasons and inter-seasons. Results: Although more specimens were tested than in pre-COVID-19 pandemic seasons, very few RSV detections were reported during the 2020/21 season in all surveillance systems. During the 2021 inter-season, a gradual increase in detections was observed in all systems. In 2021/22, all systems saw early peaks of RSV infection, and during the 2022 inter-seasonal period, patterns of detections were closer to those seen before the COVID-19 pandemic. Conclusion: RSV surveillance continued throughout the COVID-19 pandemic, with an initial reduction in transmission, followed by very high and out-of-season RSV circulation (summer 2021) and then an early start of the 2021/22 season. As of the 2022/23 season, RSV circulation had not yet normalised.Peer reviewe

Дослідження протикорозійної дії полімерних фосфатів на сталь при підвищених температурах

Technological greases based on polyphosphates of alkali metals have great prospects for application at high-temperature machining of steel. An important task is to study the anti-corrosive effect of polyphosphates on steel at elevated temperatures. Temperature ranges, in which phase transformations of metaphosphate and sodium tripolyphosphate, as well as interaction with iron oxide, occur, were established using a thermogravimetric method. Composition of products of interaction between metaphosphate and sodium tripolyphosphate and scale is determined employing an X-ray phase analysis. It was established that in the region of temperatures of hot steel deformation the iron oxides, contained in scale, are dissolved in molten metaphosphate and sodium tripolyphosphate. As a result of interaction between sodium metaphosphate and iron oxide, the mixed polyphosphates Na3Fe2(PO4)3 and Na9Fe2(P3O10)3 are formed. It is shown that sodium tripolyphosphate almost does not participate in the interaction with the iron oxide of scale. Comparison of the results of corrosion test of the steel surface, treated in the presence of a polyphosphate lubrication and sodium chloride, testifies to the high anti-corrosive effect of polyphosphates. Thus, the time before the emergence of first signs of corrosion in the presence of polyphosphates increased fourfold, while the degree of corrosion damage was reduced by 40 times. It was established that at the deformation treatment of steel at a temperature of 800 °C in the presence of a polyphosphate lubricant, corrosion resistance is due to the formation of a barrier film at the steel surface, consisting of mixed polymer phosphates.Установлено, что в области температур горячей деформации стали расплавы полифосфатов растворяют окислы железа, содержащиеся в окалине. Метафосфат натрия взаимодействует с оксидом железа с образованием смешанных полифосфатов. Полученные продукты в четыре раза повышают время до появления первых следов коррозии и до сорока раз уменьшают степень коррозионного поражения стали. Это обусловлено блокировкой поверхности пленкой смешанных полифосфатов и обеспечением значений рН около 9 в атмосферных условияхВстановлено, що в області температур гарячої деформації сталі розплави поліфосфатів розчиняють оксиди заліза, що містяться в окалині. Метафосфат натрію взаємодіє з оксидом заліза з утворенням змішаних поліфосфатів. Отримані продукти в чотири рази збільшують час до появи перших проявів корозії та до сорока разів зменшують ступінь корозійного ураження сталі. Це обумовлено блокуванням поверхні плівкою змішаних поліфосфатів та забезпеченням значень рН близько 9 в атмосферних умова

Дослідження кінетики екстракційної обробки рисового лушпиння при одержанні силіцій карбіду

Silicon carbide is characterized by a wide range of beneficial electrophysical, anti-corrosion, and strength properties. A promising raw material for the synthesis of silicon carbide is the waste of rice production, which includes compounds of silicon and carbon-containing organic substances. The cheapness and availability of such raw materials necessitate the development of technologies to obtain silicon carbide from it. An important direction in silicon carbide synthesis technology is to obtain a high purity product. To remove impurities from rice husks, it is necessary to carry out its pre-extraction treatment. It has been established that the extraction treatment of rice husks with acid solution makes it possible to clean the raw materials from metal compounds and the excess amount of carbon-containing components. To remove impurities of metal compounds and the excess amount of carbon-containing compounds from rice husks, it has been proposed to perform the extraction with an aqueous solution of the mixture of 10 % sulfur and 15 % acetic acids. We have derived the time dependences of the degree of extraction of cellulose from rice husks. Two temporal sections of the process have been identified. It is shown that the extraction of cellulose from rice husks obeys a pseudo first-order reaction. We have calculated the constants of speed and activation energy in the course of extraction for the two time sections of the process. The activation energy of extraction over a first period is 10.75 kJ/mol; over a second period, the activation energy value is 26.10 kJ/mol. It has been established that an increase in the extraction temperature from 20 to 100 °C leads to a two-fold improvement in the process efficiency. It is shown that silicon carbide, synthesized from rice husk after its extraction treatment, is a pure crystalline material whose particles’ size is from 1 to 20 micrometersКарбид кремния характеризуется широким спектром полезных электрофизических, антикоррозионных и прочностных свойств. В качестве сырья для синтеза карбида кремния большие перспективы имеют отходы рисового производства, в состав которых входят соединения кремния и углеродсодержащих органических веществ. Дешевизна и доступность такого сырья обусловливают необходимость разработки технологий получения из него карбида кремния. Важным направлением в технологии синтеза карбида кремния является получение продукта высокой чистоты. Для удаления примесей из рисовой шелухи необходимо проведение ее предварительной экстракционной обработки. Установлено, что экстракционная обработка рисовой шелухи кислотным раствором обеспечивает очистку сырья от соединенийметаллов и избыточного количества углеродсодержащих компонентов. Для удаления примесей соединений металлов и избыточного количества углеродсодержащих соединений из рисовой шелухи предложена экстракция водным раствором смеси 10 % серной и 15 % уксусной кислот. Получены временные зависимости степени экстракции целлюлозы из рисовой шелухи. Выделены два временных участка протекания процесса. Показано, что экстракция целлюлозы из рисовой шелухи подчиняется псевдо первому порядку реакции. Рассчитаны константы скорости и энергии активации процесса экстракции для двух временных участков процесса. Энергия активации экстракции в первом периоде составляет 10,75 кДж/моль, во втором периоде  значение энергии активации составляет 26,10 кДж/моль. Установлено, что увеличение температуры экстракции от 20 до 100 °С приводит к повышению эффективности процесса в два раза. Показано, что карбид кремния, синтезированный из рисовой шелухи после ее экстракционной обработки, представляет собой чистый кристаллический материал с размером частиц от 1 до 20 микрометровСиліцій карбід характеризується широким спектром корисних електрофізичних, антикорозійних і міцностних властивостей. В якості сировини для синтезу силіцій карбіду великі перспективи мають відходи рисового виробництва, до складу яких входять сполуки кремнію і карбонвмісних органічних речовин. Дешевизна і доступність такої сировини обумовлюють необхідність розробки технологій отримання з нього силіцій карбіду. Важливим напрямком в технології синтезу силіцій карбіду є отримання продукту високої чистоти. Для видалення домішок з рисового лушпиння необхідне проведення її попередньої екстракційної обробки. Встановлено, що екстракційна обробка рисового лушпиння кислотним розчином забезпечує очистку сировини від сполук металів і надлишкової кількості карбонвмісних компонентів. Для видалення домішок сполук металів і надлишкової кількості карбонвмісних сполук з рисового лушпиння запропонована екстракція водним розчином суміші 10 % сірчаної та 15 % оцтової кислот. Отримано часові залежності ступеня екстракції целюлози з рисового лушпиння. Виділено два часові періоди протікання процесу. Показано, що екстракція целюлози з рисового лушпиння підпорядковується псевдо першому порядку реакції. Розраховані константи швидкості та енергії активації процесу екстракції для двох часових періодів процесу. Енергія активації екстракції в першому періоді становить 10,75 кДж/моль, в другому періоді значення енергії активації становить 26,10 кДж/моль. Встановлено, що збільшення температури екстракції від 20 до 100 °С призводить до підвищення ефективності процесу в два рази. Показано, що силіцій карбід, синтезований з рисового лушпиння після її екстракційної обробки, є чистим кристалічним матеріалом з розміром частинок від 1 до 20 мікрометрі

Дослідження кінетики екстракційної обробки рисового лушпиння при одержанні силіцій карбіду

Silicon carbide is characterized by a wide range of beneficial electrophysical, anti-corrosion, and strength properties. A promising raw material for the synthesis of silicon carbide is the waste of rice production, which includes compounds of silicon and carbon-containing organic substances. The cheapness and availability of such raw materials necessitate the development of technologies to obtain silicon carbide from it. An important direction in silicon carbide synthesis technology is to obtain a high purity product. To remove impurities from rice husks, it is necessary to carry out its pre-extraction treatment. It has been established that the extraction treatment of rice husks with acid solution makes it possible to clean the raw materials from metal compounds and the excess amount of carbon-containing components. To remove impurities of metal compounds and the excess amount of carbon-containing compounds from rice husks, it has been proposed to perform the extraction with an aqueous solution of the mixture of 10 % sulfur and 15 % acetic acids. We have derived the time dependences of the degree of extraction of cellulose from rice husks. Two temporal sections of the process have been identified. It is shown that the extraction of cellulose from rice husks obeys a pseudo first-order reaction. We have calculated the constants of speed and activation energy in the course of extraction for the two time sections of the process. The activation energy of extraction over a first period is 10.75 kJ/mol; over a second period, the activation energy value is 26.10 kJ/mol. It has been established that an increase in the extraction temperature from 20 to 100 °C leads to a two-fold improvement in the process efficiency. It is shown that silicon carbide, synthesized from rice husk after its extraction treatment, is a pure crystalline material whose particles’ size is from 1 to 20 micrometersКарбид кремния характеризуется широким спектром полезных электрофизических, антикоррозионных и прочностных свойств. В качестве сырья для синтеза карбида кремния большие перспективы имеют отходы рисового производства, в состав которых входят соединения кремния и углеродсодержащих органических веществ. Дешевизна и доступность такого сырья обусловливают необходимость разработки технологий получения из него карбида кремния. Важным направлением в технологии синтеза карбида кремния является получение продукта высокой чистоты. Для удаления примесей из рисовой шелухи необходимо проведение ее предварительной экстракционной обработки. Установлено, что экстракционная обработка рисовой шелухи кислотным раствором обеспечивает очистку сырья от соединенийметаллов и избыточного количества углеродсодержащих компонентов. Для удаления примесей соединений металлов и избыточного количества углеродсодержащих соединений из рисовой шелухи предложена экстракция водным раствором смеси 10 % серной и 15 % уксусной кислот. Получены временные зависимости степени экстракции целлюлозы из рисовой шелухи. Выделены два временных участка протекания процесса. Показано, что экстракция целлюлозы из рисовой шелухи подчиняется псевдо первому порядку реакции. Рассчитаны константы скорости и энергии активации процесса экстракции для двух временных участков процесса. Энергия активации экстракции в первом периоде составляет 10,75 кДж/моль, во втором периоде  значение энергии активации составляет 26,10 кДж/моль. Установлено, что увеличение температуры экстракции от 20 до 100 °С приводит к повышению эффективности процесса в два раза. Показано, что карбид кремния, синтезированный из рисовой шелухи после ее экстракционной обработки, представляет собой чистый кристаллический материал с размером частиц от 1 до 20 микрометровСиліцій карбід характеризується широким спектром корисних електрофізичних, антикорозійних і міцностних властивостей. В якості сировини для синтезу силіцій карбіду великі перспективи мають відходи рисового виробництва, до складу яких входять сполуки кремнію і карбонвмісних органічних речовин. Дешевизна і доступність такої сировини обумовлюють необхідність розробки технологій отримання з нього силіцій карбіду. Важливим напрямком в технології синтезу силіцій карбіду є отримання продукту високої чистоти. Для видалення домішок з рисового лушпиння необхідне проведення її попередньої екстракційної обробки. Встановлено, що екстракційна обробка рисового лушпиння кислотним розчином забезпечує очистку сировини від сполук металів і надлишкової кількості карбонвмісних компонентів. Для видалення домішок сполук металів і надлишкової кількості карбонвмісних сполук з рисового лушпиння запропонована екстракція водним розчином суміші 10 % сірчаної та 15 % оцтової кислот. Отримано часові залежності ступеня екстракції целюлози з рисового лушпиння. Виділено два часові періоди протікання процесу. Показано, що екстракція целюлози з рисового лушпиння підпорядковується псевдо першому порядку реакції. Розраховані константи швидкості та енергії активації процесу екстракції для двох часових періодів процесу. Енергія активації екстракції в першому періоді становить 10,75 кДж/моль, в другому періоді значення енергії активації становить 26,10 кДж/моль. Встановлено, що збільшення температури екстракції від 20 до 100 °С призводить до підвищення ефективності процесу в два рази. Показано, що силіцій карбід, синтезований з рисового лушпиння після її екстракційної обробки, є чистим кристалічним матеріалом з розміром частинок від 1 до 20 мікрометрі

Розробка нового суспензійного електроліту на основі метансульфонової кислоти для електроосадження композитів Cu–TiO2

Electrodeposition of composite coatings based on copper is a promising direction in the creation of advanced materials for multifunctional purposes. An important area of composites application is to use them in the treatment systems for gas emissions and wastewater. It is advisable to use semiconductor oxide materials, in particular titanium dioxide, as the photocatalysts in the photo destruction of organic pollutants of wastewater. The structural features of wastewater treatment equipment require that titanium dioxide particles should be fixed in a rigid matrix. Resolving the task of fixing photosensitive elements at the surface of a certain configuration implies the electrodeposition of coatings by composites, in particular Cu–TiO2. An important factor affecting the functional characteristics of composites and their manufacturing technology is the nature of the electrolyte. It has been shown that the electrodeposition of Cu–TiO2 composites from methane-sulfonate electrolytes makes it possible to reduce the coagulation of the dispersed phase and to obtain coatings with a high content of titanium dioxide from a suspension solution containing no more than 4 g/l of TiO2. It was established that the content of the dispersed phase in the composite made at a current density of 2 A/dm2 and the concentration of titanium dioxide in the electrolyte at the level of 4 g/l is 1.3 % by weight, which is twice as much as when using a sulfate electrolyte. It has been shown that the increase in the content of the dispersed phase in the coatings from 0.1 to 1.3 % by weight is accompanied by an increase in the degree of photo destruction of the colorant from 6 to 15.5 %. The micro-hardness of coatings increases, in this case, by 30 %. The proposed electrolyte to make the Cu–TiO2 composites is an important contribution to the development of the synthesis of wear-resistant high-performance photocatalysts for treating wastewater from organic pollutantsЭлектроосаждение композиционных покрытий на основе меди является перспективным направлением создания новейших материалов полифункционального назначения. Важным направлением применения композитов является использование их в системах очистки газовых выбросов и сточных вод. В качестве фотокатализаторов фотодеструкции органических загрязнителей сточных вод целесообразно использовать полупроводниковые оксидные материалы, в частности титан диоксид. Конструкционные особенности оборудования для очистки сточных вод предполагают фиксацию частиц титан диоксида в жесткой матрице. Решением задачи по фиксации фоточувствительных элементов на поверхности определенной конфигурации является электроосаждение покрытий композитами, в частности Cu–TiO2. Важным фактором, влияющим на функциональные характеристики композитов и технологическое оформление их получения, является природа электролита. Показано, что электроосаждение композитов Cu–TiO2 из метансульфонатных электролитов позволяет уменьшить коагуляцию дисперсной фазы и получить покрытия с высоким содержанием титан диоксида из суспензионного раствора, содержащего не более 4 г/л TiO2. Установлено, что содержание дисперсной фазы в композите, полученном при плотности тока 2 А/дм2 и концентрации титан диоксида в электролите на уровне 4 г/л, составляет 1,3 мас. %, что вдвое больше чем при использовании сульфатного электролита. Показано, что увеличение содержания дисперсной фазы в покрытиях с 0,1 до 1,3 мас. % сопровождается ростом степени фотодеструкции с 6 до 15,5 %. Микротвердить покрытий возрастает при этом на 30%. Разработанный электролит для получения композитов Cu–TiO2 является важным вкладом в развитие синтеза износостойких высокоэффективных фотокатализаторов для очистки сточных вод от органических загрязнителейЕлектроосадження композиційних покривів на основі міді є перспективним напрямком створення новітніх матеріалів поліфункціонального призначення. Важливим напрямком застосування композитів є використання їх у системах очистки газових викидів та стічних вод. В якості фотокаталізаторів фотодеструкції органічних забруднювачів стічних вод доцільно використовувати напівпровідникові оксидні матеріали, зокрема титан діоксид. Конструкційні особливості обладнання для очищення стічних вод потребують фіксації частинок титан діоксиду в жорсткій матриці. Вирішенням задачі з фіксації фоточутливих елементів на поверхні певної конфігурації є електроосадження покривів композитами, зокрема Cu–TiO2. Важливим фактором, що впливає на функціональні характеристики композитів і технологічне оформлення їх одержання є природа електроліту. Показано, що електроосадження композитів Cu–TiO2 із метансульфонатних електролітів дозволяє зменшити коагуляцію дисперсної фази і одержати покриви з високим вмістом титан діоксиду із суспензійного розчину, що містить не більше 4 г/л TiO2. Встановлено, що вміст дисперсної фази в композиті, одержаному при густині струму 2 А/дм2 і концентрації титан діоксиду в електроліті на рівні 4 г/л, становить 1,3 мас.%, що вдвічі більше ніж при використанні сульфатного електроліту. Показано, що збільшення вмісту дисперсної фази в покривах з 0,1 до 1,3 мас.% супроводжується зростанням ступеню фотодеструкції барвника з 6 до 15,5 відсотків. Мікротвердість покривів зростає при цьому на 30 %. Розроблений електроліт для одержання композитів Cu–TiO2 є важливим внеском у розвиток синтезу зносостійких високоефективних фотокаталізаторів для очистки стічних вод від органічних забруднювачі

ДОСЛІДЖЕННЯ КІНЕТИКИ ТЕРМІЧНОГО РОЗКЛАДАННЯ РИСОВОГО ЛУШПИННЯ ПІСЛЯ ВИДАЛЕННЯ ЛІГНІНУ

The study addresses the problem of using recycled materials for the production of a wide range of diverse products; in this context, the paper investigates the extractin of amorphous silicon (IV) dioxide from rice waste, i.e. rice husk, which differs in its chemical composition from all other cereal crops by a high content of silicon dioxide. Amorphous silicon (IV) oxide is widely used in electronics, medicine, food industry, cosmetology, paintwork materials manufacturing, and other industries. Amorphous silicon(IV) oxide has to meet various requirements, the main ones being amorphous structure, degree of purification, and particle size. A derivatographic method of analysis is used to study the non-isothermal kinetics of rice husk residue thermal decomposition. According to the results of derivatographic, chemical, and phase analyzes, a method for amorphous silicon (IV) oxide extraction by thermal decomposition of rice husk after the lignin removal has been proposed. The values of relative activation energies and the pre-exponential factors of the reactions have been calculated. A mathematical model characterized by a system consisting of three first order differential equations and four algebraic equations has been designed. Through the use of the proposed model, the time response characteristics of the process have been studied.В рамках решения проблемы использования вторичного сырья для производства широкого спектра разнообразных продуктов, рассматривается выделение аморфного диоксида кремния из отходов рисового производства – рисовой шелухи, которая отличается по своему химическому составу от всех других злаковых культур большим содержанием диоксида кремния. Аморфный диоксид кремния имеет широкий спектр применения в электронике, медицине, пищевой промышленности, косметологии, при производстве лаков и красок, а также в других отраслях промышленности. К аморфному диоксиду кремния предъявляются различные требования, но основными являются аморфная структура, степень очистки и размер частиц. Для изучения неизотермической кинетики термического разложения остатка рисовой шелухи применяли дериватографический метод анализа. По результатам дериватографического, химического и фазового анализов предложен механизм процесса выделения аморфного диоксида кремния путем термического разложения рисовой шелухи после удаления лигнина. Рассчитаны значения условных энергий активации и предэкспоненциальных множителей реакций. Построена математическая модель, которая описывается системой, состоящей из трех дифференциальных уравнений первого порядка и четырех алгебраических. С ее помощью изучены временные характеристики процесса.У рамках вирішення проблеми використання вторинної сировини для виробництва широкого спектру різноманітних продуктів, розглядається виділення аморфного силіцій (IV) оксиду з відходів рисового виробництва – рисового лушпиння, яка відрізняється за своїм хімічним складом від усіх інших злакових культур великим вмістом діоксиду кремнію. Аморфний силіцій (IV) оксид має широкий спектр застосування в електроніці, медицині, харчовій промисловості, косметології, при виробництві лаків і фарб, а також в інших галузях промисловості. До аморфному діоксиду кремнію пред'являються різні вимоги, але основними є аморфна структура, ступінь очищення та розмір частинок. Для вивчення неізотермічної кінетики термічного розкладання залишку рисового лушпиння застосовували дериватографічний метод аналізу. За результатами дериватографічного, хімічного і фазового аналізів запропоновано механізм процесу виділення аморфного силіцій (IV) оксиду шляхом термічного розкладання рисового лушпиння після видалення лігніну. Розраховані значення умовних енергій активації і предекспоненціальних множників реакцій. Побудовано математичну модель, яка описується системою, що складається з трьох диференціальних рівнянь першого порядку і чотирьох алгебраїчних. З її допомогою вивчені тимчасові характеристики процесу

Дослідження впливу пропіонової та акрилової кислот на електроосадження нікелю

Nickel coatings are widely used in machine-building, electronics, automotive and aerospace industries. High requirements for environmental safety and operational performance of contemporary processes of electrochemical nickel plating predetermine the search for the new electrolytes. Electrolytes based on carboxylic acids are characterized by high buffer properties, ecological safety, and enhanced values of limiting current. Heuristic approach when fabricating comprehensive electrolytes, based on empirical data, does not make it possible to conduct predictable optimization of the formulations of nickel plating electrolytes. Solving this problem seems possible when using a quantum-chemical simulation. In this work, we performed quantum-chemical calculations for the propionate and acrylate complexes of nickel. It was established that coordination numbers of the propionate and acrylate complexes of nickel are equal to five and six, respectively. It is shown that electroreduction of the propionate nickel complex proceeds with the formation of an intermediate particle. The negative charge of this particle is localized on the intrasphere molecules of water. This may lead to the electroreduction of the latter and to an increase in the pH of a near-electrode layer. In the intermediate particle of the acrylate complex, localization of the charge occurs on the vinyl fragment of acrylate-ion. Electrochemical reaction of reduction of the coordinated water molecules in such a particle is not energetically favorable. It was established that the isolation of nickel from the acrylate complex proceeds with lower kinetic difficulties than from the propionate complex. An assumption was made that fewer insoluble hydroxide nickel compounds, which block the cathode surface, form in the acrylate electrolyte.Such an assumption is based on the fact that given close buffer properties of acids, electroreduction of the acrylate complexes does not imply the involvement of coordinated water molecules in the electrode process. The results obtained are very valuable for selecting the nature of carboxylic acid as a component for the complex nickel plating electrolyteПроведено квантово-химическое моделирование процесса электровосстановления комплексов никеля с пропионовой и акриловой кислотами. Установлены природа интермедиатов и возможные химические и электрохимические превращения. Показано, что в процессе электровосстановления пропионатного и акрилатного комплексов никеля локализация заряда различна. Элиминирование восстановления внутрисферной молекулы воды в акрилатном комплексе обусловливает меньшее изменение рН приэлектродного слоя. Установлено, что выделение никеля из акрилатного комплекса протекает с меньшими кинетическими затруднениями, чем из пропионатногоПроведено квантово-хімічне моделювання процесу електровідновлення комплексів нікелю з пропіоновою та акриловою кислотами. Встановлено природу інтермедіатів та можливі хімічні і електрохімічні перетворення. Показано, що в процесі електровідновлення пропіонатного і акрилатного комплексів нікелю локалізація заряду різна. Елімінування відновлення внутрішньосферної молекули води в акрилатному комплексі обумовлює меншу зміну рН приелектродного шару. Встановлено, що виділення нікелю з акрилатного комплексу протікає з меншими кінетичними утрудненнями, ніж з пропіонатног

Studying the Kinetics of Extraction Treatment of Rice Husk When Obtaining Silicon Carbide

Silicon carbide is characterized by a wide range of beneficial electrophysical, anti-corrosion, and strength properties. A promising raw material for the synthesis of silicon carbide is the waste of rice production, which includes compounds of silicon and carbon-containing organic substances. The cheapness and availability of such raw materials necessitate the development of technologies to obtain silicon carbide from it. An important direction in silicon carbide synthesis technology is to obtain a high purity product. To remove impurities from rice husks, it is necessary to carry out its pre-extraction treatment. It has been established that the extraction treatment of rice husks with acid solution makes it possible to clean the raw materials from metal compounds and the excess amount of carbon-containing components. To remove impurities of metal compounds and the excess amount of carbon-containing compounds from rice husks, it has been proposed to perform the extraction with an aqueous solution of the mixture of 10 % sulfur and 15 % acetic acids. We have derived the time dependences of the degree of extraction of cellulose from rice husks. Two temporal sections of the process have been identified. It is shown that the extraction of cellulose from rice husks obeys a pseudo first-order reaction. We have calculated the constants of speed and activation energy in the course of extraction for the two time sections of the process. The activation energy of extraction over a first period is 10.75 kJ/mol; over a second period, the activation energy value is 26.10 kJ/mol. It has been established that an increase in the extraction temperature from 20 to 100 °C leads to a two-fold improvement in the process efficiency. It is shown that silicon carbide, synthesized from rice husk after its extraction treatment, is a pure crystalline material whose particles' size is from 1 to 20 micrometer

Development of A New Suspension Electrolyte Based on Methane-sulphonic Acid for the Electrodeposition of Cu–TiO2 Composites

Electrodeposition of composite coatings based on copper is a promising direction in the creation of advanced materials for multifunctional purposes. An important area of composites application is to use them in the treatment systems for gas emissions and wastewater. It is advisable to use semiconductor oxide materials, in particular titanium dioxide, as the photocatalysts in the photo destruction of organic pollutants of wastewater. The structural features of wastewater treatment equipment require that titanium dioxide particles should be fixed in a rigid matrix. Resolving the task of fixing photosensitive elements at the surface of a certain configuration implies the electrodeposition of coatings by composites, in particular Cu–TiO2. An important factor affecting the functional characteristics of composites and their manufacturing technology is the nature of the electrolyte. It has been shown that the electrodeposition of Cu–TiO2 composites from methane-sulfonate electrolytes makes it possible to reduce the coagulation of the dispersed phase and to obtain coatings with a high content of titanium dioxide from a suspension solution containing no more than 4 g/l of TiO2. It was established that the content of the dispersed phase in the composite made at a current density of 2 A/dm2 and the concentration of titanium dioxide in the electrolyte at the level of 4 g/l is 1.3 % by weight, which is twice as much as when using a sulfate electrolyte. It has been shown that the increase in the content of the dispersed phase in the coatings from 0.1 to 1.3 % by weight is accompanied by an increase in the degree of photo destruction of the colorant from 6 to 15.5 %. The micro-hardness of coatings increases, in this case, by 30 %. The proposed electrolyte to make the Cu–TiO2 composites is an important contribution to the development of the synthesis of wear-resistant high-performance photocatalysts for treating wastewater from organic pollutant