Ефективність рофлуміласту у хворих на хронічне обструктивне захворювання легень із ожирінням

Хронічне обструктивне захворювання легень (ХОЗЛ) – проблема, актуальність якої в усьому світі стрімко зростає. ХОЗЛ є четвертою провідною причиною смерті в світі, являє собою важливу проблему охорони здоров'я [19]. Розуміння проблеми ХОЗЛ значно змінилося за останнє десятиліття. Зараз це не просто обмеження швидкості повітряного потоку, а складний і гетерогенний стан зі значними позалегеневими проявами, які включають в себе хвороби серцево-судинної системи, дисфункцію скелетних м'язів, і діабет [27]. Особливої актуальності набуває проблема асоціації ХОЗЛ та ожиріння, яке є складовою метаболічного синдрому (МС) і стало проблемою нашого часу. Зв'язок між МС та ХОЗЛ спостерігається в декількох довготривалих і одномоментних дослідженнях, а також синдром був визначений як незалежний фактор ризику для погіршення респіраторних симптомів, збільшення порушення функції легень, легеневої гіпертензії та бронхіальної астми [3]. 50% пацієнтів з ХОЗЛ мають один або декілька компонентів МС [2]. Одним із актуальних аспектів проблеми поєднання ХОЗЛ та МС є розроблення обґрунтованої патогенетичної терапії. Залишається відкритим питання про лікування ХОЗЛ на тлі МС (глюкокортикостероїдні гормони сприяють підвищенню артеріального тиску та рівня глюкози в крові) [16, 44]. Є дані про сприятливу дію на рівень глюкози інгібітору фосфодіестерази-4 [ФДЕ-4] — рофлуміласту [9]. Встановлено, що даний препарат зменшує вираженість порушення толерантності до глюкози [34]. На тлі лікування рофлуміластом, відзначається зниження маси тіла у пацієнтів з ожирінням, поліпшення глікемічного профілю у хворих на цукровий діабет 2-го типу [70]. За даними подвійного сліпого, рандомізованого дослідження [17] лікування рофлуміластом призводило до значного зниження ваги (-2.0 кг з рофлуміластом, проти 0,1 кг з плацебо), індексу маси тіла (ІМТ) (-0,73 кг/м² з рофлуміластом, проти 0,03 кг/м² з плацебо). Застосування рофлуміласту покращує показники oб’єму фoрсoванoгo видиху за першу секунду (ОФВ1) та позитивно впливає на інші показники функції легень у порівнянні з плацебо [7]. Позитивна дія рофлуміласту на функцію легень пов'язана зі значним зменшенням ваги пацієнтів, в першу чергу за рахунок втрати жирової маси [6]. Мета нашої роботи дослідити ефективність рофлуміласту у хворих на хронічне обструктивне захворювання легень із ожирінням

Vital capacity evolution in patients treated with the CMCR brace: statistical analysis of 90 scoliotic patients treated with the CMCR brace

<p>Summary</p> <p>Objective</p> <p>To study the evolution of pulmonary capacity during orthopaedic treatment of scoliosis with the CMCR brace.</p> <p>Background</p> <p>Investigating the impact of moderate scoliosis on respiratory capacity and its evolution during CMCR brace treatment with mobile pads.</p> <p>Context</p> <p>Several studies demonstrate the impact of scoliosis on respiratory capacity but few of them focus on the impact of bracing treatment. We studied the evolution of the pulmonary capacity of a cohort of 90 scoliotic patients.</p> <p>Methods</p> <p>This retrospective study included 90 scoliotic patients treated since 1999 with a brace with mobile pads called CMCR (n = 90; mean age: 13 years; 10-16). These patients were diagnosed with an idiopathic scoliosis (mean angulation 20.6°). All patients underwent a radiographic and respiratory evaluation at the beginning, the middle and the end of treatment.</p> <p>Results</p> <p><it>Mean age at treatment start was </it>13. Before treatment, our patients did not have a normal pulmonary capacity: Forced Vital Capacity (FVC) was only 75% of the theoretical value. All curvature types (thoracic, thoraco-lumbar and combined scoliosis) involved this reduced pulmonary capacity, with moderate-angulated scoliosis having a negative impact. At the beginning of brace treatment, the loss of real vital capacity with brace (0.3 litres) was 10% lower than without brace.</p> <p>At CMCR removal, the FVC had increased by 0.4 litre (21% +/- 4.2% compared to the initial value). The theoretical value had increased by 3%. This positive evolution was most important in girls at a low Risser stage (0,1,2), and before 11 years of age.</p> <p>Conclusion</p> <p>These results supported our approach of orthesis conception for adolescent idiopathic scoliosis which uses braces with mobile pads to preserve thorax and spine mobility.</p

The everchanging epidemiology of meningococcal disease worldwide and the potential for prevention through vaccination.

Neisseria meningitidis is a major cause of bacterial meningitis and septicaemia worldwide and is associated with high case fatality rates and serious life-long complications among survivors. Twelve serogroups are recognised, of which six (A, B, C, W, X and Y) are responsible for nearly all cases of invasive meningococcal disease (IMD). The incidence of IMD and responsible serogroups vary widely both geographically and over time. For the first time, effective vaccines against all these serogroups are available or nearing licensure. Over the past two decades, IMD incidence has been declining across most parts of the world through a combination of successful meningococcal immunisation programmes and secular trends. The introduction of meningococcal C conjugate vaccines in the early 2000s was associated with rapid declines in meningococcal C disease, whilst implementation of a meningococcal A conjugate vaccine across the African meningitis belt led to near-elimination of meningococcal A disease. Consequently, other serogroups have become more important causes of IMD. In particular, the emergence of a hypervirulent meningococcal group W clone has led many countries to shift from monovalent meningococcal C to quadrivalent ACWY conjugate vaccines in their national immunisation programmes. Additionally, the recent licensure of two protein-based, broad-spectrum meningococcal B vaccines finally provides protection against the most common group responsible for childhood IMD across Europe and Australia. This review describes global IMD epidemiology across each continent and trends over time, the serogroups responsible for IMD, the impact of meningococcal immunisation programmes and future needs to eliminate this devastating disease

Feed or food responsible for the presence of low-level thiouracil in urine of livestock and humans?

In recent years, questions have been raised on the possible semi-endogenous status of the alleged xenobiotic thyreostatic drug thiouracil; thiouracil has been detected in the urine of various animals (livestock and domesticated) at concentrations between 1 and 10 mu g L(-1) and also in human urine. Although several studies suggest Brassicaceae-derived feed as potential origin, no traces of thiouracil have been detected in feed so far. Therefore, the aim of this study was to elucidate the origin of thiouracil in the urine of livestock and humans. To this purpose various Brassicaceae feed and food sources (e.g., rapeseed, rapeseed coarse meal, cabbage, cauliflower, broccoli) were investigated for the presence of thiouracil. In addition, the impact of the Brassicaceae-related beta-thioglucosidase enzyme was evaluated. This myrosinase enzyme appeared to be crucial, because without its catalyzed hydrolysis no thiouracil could be detected in the various Brassicaceae-derived samples. Therefore, a sample pretreatment with incorporated enzymatic hydrolysis was developed after ensuring the quality performance of the extracted myrosinase mixture with a single-point glucose assay. Upon enzymatic hydrolysis and LC-MS(2) analysis, thiouracil was successfully detected in samples of traditional rapeseed, rapeseed-'00' variety coarse meal (values of erucic acid <2% and glucosinolates <25 mu mol g(-1)), and rapeseed cake at 1.5, 1.6, and 0.4 mu g kg(-1), respectively. As for the food samples, broccoli and cauliflower displayed thiouracil concentrations of 6.0 and <1.0 mu g kg(-1), respectively. To the best of the authors knowledge this study is the first to report the presence of naturally occurring thiouracil in feed and food samples. Future research should investigate the pathway of thiouracil formation and identify its possible precursors

Pelvic-Spinal Analysis and the Impact of Onabotulinum toxin A Injections on Spinal Balance in one Child With Cerebral Palsy

Background: In children with cerebral palsy, primary (eg, abnormal muscle tone and weakness) and secondary impairments (eg, contractures) can modify pelvic-spinal alignment. The main aim of this article was to establish a new approach to pelvic-spinal analysis in children with cerebral palsy, taking into account the whole pelvis-spine complex, illustrated by a case study. Methods: This is a case study of an ambulatory child with cerebral palsy (spastic diplegia) who underwent analysis of the pelvic-spine complex from X-ray images taken in standing position from C2 to the proximal femur. Pelvic shape was characterized by the pelvic incidence angle, which is the sum of sacral slope and pelvic tilt, before and after the treatment by regular onabotulinumtoxinA injections into the hip flexors, and the use of soft lumbar brace over 5 years. Results: The sagittal balance of the spine was improved following the treatment, with a reduction in lumbar lordosis and sacral slope. The reduction in lumbar hyperextension likely reduced the risk of spondylolysis, low back pain, and degenerative spondylolisthesis in adulthood. Conclusion: A biomechanical approach to the evaluation of the pelvic-spinal complex offers new perspectives to increase the understanding of spinal balance in children with cerebral palsy, providing more options for treatment, such as onabotulinumtoxinA