Забезпечення погодженого управління процесом перевалки вантажів у загальнотранспортних вузлах

Developing the proposed approach to the transport hub management is initiated by the fact that during the second half of the last century proponents of classical management theory focused on building economic-mathematical models of cargo transshipment management in terms of well-developed mathematical disciplines. In the beginning of this century, scientists have shifted to approaches to the transport hub management organization, proposed by Western European scientists, based on modern theories of business conduct.In this paper, an original approach to ensuring the coordinated transport hub management, based on combining the methodology of classical science of optimal management and constructive ideas, new progressive concepts of business conduct in conjunction with the social management theory was proposed.It was found that the proposed approach should be realized in two stages: first it is necessary to coordinate cargo transshipment process parameters, and then ensure optimal implementation of this process.The provisions set forth in the paper have theoretical significance since they are characterized by scientific novelty and are useful in practical terms as they improve operation efficiency both of transport hubs, and their customers.В статье предложен оригинальный подход к обеспечению согласованного управления транспортными узлами, основанный на сочетании методологии классической науки оптимального управления и конструктивных идей прогрессирующих в настоящее время новых концепций делового поведения и социального управления. При этом установлено, что реализацию предлагаемого подхода необходимо осуществлять в два этапа: вначале необходимо согласовать параметры процесса перевалки грузов, а затем обеспечить осуществление этого процесса в оптимальном режиме.У статті запропоновано оригінальний підхід до забезпечення погодженого управління транспортними вузлами, заснований на сполученні методології класичної науки оптимального управління й конструктивними ідеями прогресуючих у цей час нових концепцій ділового поводження й соціального управління. При цьому встановлено, що реалізацію запропонованого підходу необхідно здійснювати у два етапи: спочатку необхідно погодити параметри процесу перевалки вантажів, а потім забезпечити здійснення цього процесу в оптимальному режимі

CONCEPTUAL BASES OF THE METHODOLOGY OF SETTING AND ACCOUNTING TIME NORMS FOR CARGO PROCESSING OF ROLLING-STOCK IN TRANSPORT NODAL POINTS

Setting time norms for the cargo processing of vehicles is, undoubtedly, urgent for all participants of not only transshipment, but also cargo delivery in the logistic chain “from door to door”. At the stage of consent in managing transshipment the key role is paid by the task, connected with setting compromise time norms for vehicles processing. The interpretation of time norms for vehicles processing as the most important parameter of the coordinated management of transshipment is conditioned by the fact that just this parameter influences other transshipment indicators. So, the determination of time norms for vehicles processing must be based on the idea of determining the duration of loading-unloading ships (carriages) as a function of transmission capacity of cargo fronts. Today the problem is to determine the technological line’s productivity, because it is interpreted as a determined value in the transport science. At the same time under conditions of real production it is observed that the technological line’s productivity varies in a certain diapason, so, time intervals for loading-unloading ships and carriages must be identified with factual realization of time norms for vehicles processing and interpreted as random variables.  Certain values of time norms for vehicles processing are considered as a base for consent between interested subjects of transport nodal points that act as partners and market competitors at the same time at organizing and realizing transshipmen

Logistyka inteligentnych portów w Ukrainie: problemy i perspektywy w warunkach zrównoważonego rozwoju

Every day, the global logistics industry faces new challenges – both due to the Russian invasion of Ukraine and due to economic instability in global markets. The pandemic and the disruption of traditional supply chains are forcing companies to change their production geography. Accelerated digitization of people's and companies' livelihoods is contributing to the transformation of classical logistics, and in the end, those players who create an environment of additional services for delivery support, thereby forming resilience to risks, are winning. In this regard, there is a need to develop theoretical and applied aspects of the transition of port logistics to sustainable development through the introduction of smart port technologies that contribute to the achievement of a number of sustainable development goals, such as: 1: no poverty, 2: zero hunger, 3: good health and well-being, 8: decent work and economic growth, 9: industry innovation and infrastructure, 11: sustainable cities and communities, 12:  responsible consumption and production, 13: climate action, 14: life below water, 17: partnerships for sustainable development. The theoretical basis of the research was scientific works of scholars from different countries and periods in the field of logistics, sustainable development, individual provisions of international framework documents, including the UN Conference on Environment and Development's Agenda for the 21st Century, the Declaration on Environmental Protection, and the Johannesburg Declaration on Sustainable Development. Official data from the ports of Gdansk, Rotterdam, and Hamburg, the International Association of Ports and Harbors (IAPH), the World Ports Climate Initiative (WPCI), the World Bank, and the Administration of Seaports of Ukraine (USPA) were used as initial information for analysis and concluding. As a result of summarizing the theoretical and methodological foundations of logistics, the article proposes the Conceptual Model of the Subject Area 'Smart Port', the quintessence of which lies in the symbiosis of the paradigms of scientific and technical development and sustainable development. This made it possible to expand the existing scientific basis of the transport logistics and transport systems sphere. The prerequisites for the emergence of the smart port are analyzed. The leading container ports of different generations are grouped. Special focus is on Ukraine, one of the largest grain exporters in the World. The prospects for the transition of Ukrainian ports to the fourth category (generation) of development are outlined. To successfully implement the strategy for the development of Ukrainian seaports for the period up to 2038, an optimization management model for logistics processes was developed based on the concept of a gaming approach.Globalna branża logistyczna każdego dnia staje przed nowymi wyzwaniami – zarówno w związku z rosyjską inwazją na Ukrainę, jak i niestabilnością gospodarczą na światowych rynkach. Pandemia i zakłócenie tradycyjnych łańcuchów dostaw zmusza firmy do zmiany geografii produkcji. Przyspieszona cyfryzacja źródeł utrzymania ludzi i firm przyczynia się do transformacji klasycznej logistyki. Ostatecznie zwyciężają ci gracze, którzy tworzą środowisko dodatkowych usług wspierających dostawy, kształtując w ten sposób odporność na ryzyko. W tym zakresie istnieje potrzeba opracowania teoretycznych i aplikacyjnych aspektów przejścia logistyki portowej do zrównoważonego rozwoju poprzez wprowadzenie technologii inteligentnego portu, które przyczyniają się do osiągnięcia szeregu celów zrównoważonego rozwoju, takich jak: 1: brak ubóstwa, 2: zero głodu, 3: dobre zdrowie i samopoczucie, 8: godziwa praca i wzrost gospodarczy, 9: innowacyjność i infrastruktura przemysłu, 11: zrównoważone miasta i społeczności, 12: odpowiedzialna konsumpcja i produkcja, 13: działania na rzecz klimatu, 14: życie pod wodą, 17: partnerstwa na rzecz zrównoważonego rozwoju. Teoretyczną podstawą badań były prace naukowe uczonych z różnych krajów i okresów z zakresu logistyki, zrównoważonego rozwoju, poszczególne zapisy międzynarodowych dokumentów ramowych, w tym Konferencji ONZ ds. ochrony oraz Deklaracja z Johannesburga w sprawie zrównoważonego rozwoju. Oficjalne dane z portów w Gdańsku, Rotterdamie i Hamburgu, Międzynarodowego Stowarzyszenia Portów i Przystani (IAPH), World Ports Climate Initiative (WPCI), Banku Światowego oraz Administracji Portów Morskich Ukrainy (USPA) wykorzystano jako wstępne informacje do analizy i wnioskowania. W wyniku podsumowania teoretycznych i metodologicznych podstaw logistyki w artykule zaproponowano Model koncepcyjny obszaru przedmiotowego ‘Smart Port’, którego kwintesencją jest symbioza paradygmatów rozwoju naukowo-technicznego i zrównoważonego rozwoju. Umożliwiło to poszerzenie istniejącej bazy naukowej z zakresu logistyki transportu i systemów transportowych. Przeanalizowano przesłanki powstania inteligentnego portu. Wiodące porty kontenerowe różnych generacji są pogrupowane. Nakreślono perspektywy przejścia ukraińskich portów do czwartej kategorii (generacji) rozwoju. Szczególną uwagę poświęcono Ukrainie, jednemu z największych eksporterów zbóż na świecie. W celu skutecznej realizacji strategii rozwoju ukraińskich portów morskich do 2038 roku opracowano model zarządzania optymalizacją procesów logistycznych oparty na koncepcji podejścia gamingowego

Забезпечення погодженого управління процесом перевалки вантажів у загальнотранспортних вузлах

Developing the proposed approach to the transport hub management is initiated by the fact that during the second half of the last century proponents of classical management theory focused on building economic-mathematical models of cargo transshipment management in terms of well-developed mathematical disciplines. In the beginning of this century, scientists have shifted to approaches to the transport hub management organization, proposed by Western European scientists, based on modern theories of business conduct.In this paper, an original approach to ensuring the coordinated transport hub management, based on combining the methodology of classical science of optimal management and constructive ideas, new progressive concepts of business conduct in conjunction with the social management theory was proposed.It was found that the proposed approach should be realized in two stages: first it is necessary to coordinate cargo transshipment process parameters, and then ensure optimal implementation of this process.The provisions set forth in the paper have theoretical significance since they are characterized by scientific novelty and are useful in practical terms as they improve operation efficiency both of transport hubs, and their customers.В статье предложен оригинальный подход к обеспечению согласованного управления транспортными узлами, основанный на сочетании методологии классической науки оптимального управления и конструктивных идей прогрессирующих в настоящее время новых концепций делового поведения и социального управления. При этом установлено, что реализацию предлагаемого подхода необходимо осуществлять в два этапа: вначале необходимо согласовать параметры процесса перевалки грузов, а затем обеспечить осуществление этого процесса в оптимальном режиме.У статті запропоновано оригінальний підхід до забезпечення погодженого управління транспортними вузлами, заснований на сполученні методології класичної науки оптимального управління й конструктивними ідеями прогресуючих у цей час нових концепцій ділового поводження й соціального управління. При цьому встановлено, що реалізацію запропонованого підходу необхідно здійснювати у два етапи: спочатку необхідно погодити параметри процесу перевалки вантажів, а потім забезпечити здійснення цього процесу в оптимальному режимі

Інтегрований підхід до формування функції ефективності управління якістю металургійної продукції

The principle of development of the integrated effectiveness function of quality control of metal products is proposed. A characteristic feature of this function is that it combines different criteria, expressed through the coefficients of technological effectiveness, economic and legal capacity. Within this framework, the approach to formalization of the description, which can be used to search for optimum control of the metallurgical duplex process on the basis of the universal mathematical description of both process stages is proposed. This approach is very convenient, since it allows using the same mathematical model, but with different variables when searching for optimum control. The control of the induction duplex process, chosen on the basis of this mathematical description, allows maximizing the product quality, and, accordingly, the coefficient of technological effectiveness included in the description of the integrated effectiveness function of quality control of metal products.It is shown that the greatest uncertainty is present in the assessment of the legal capacity associated with the possibilities of legal regulation as a mechanism of promotion of Ukrainian metal products to the European market. However, despite the difficulty of evaluating the coefficients included in the description of the integrated quality control effectiveness function, at the conceptual level it can be considered reasonable. In this case, this function can be considered as an analog of the risk function and used to select a control strategy based on the statistical game theory.Предложен принцип формирования интегрированной функции эффективности управления качеством металлургической продукции. Характерной особенностью данной функции является сочетание в ней различных по природе критериев, выражающихся через коэффициенты технологической эффективности, экономического и правового потенциала. Предложенный подход позволяет системно подойти к формированию комплекса мероприятий, имеющих целью усиление позиций украинской металлургической продукции на рынке ЕвросоюзаЗапропоновано принцип формування інтегрованої функції ефективності управління якістю металургійної продукції. Характерною особливістю цієї функції є поєднання в ній різних за природою критеріїв, що виражаються через коефіцієнти технологічної ефективності, економічного і правового потенціалу. Запропонований підхід дозволяє системно підійти до формування комплексу заходів, що мають метою посилення позицій української металургійної продукції на ринку Євросоюз

Виявлення закономірностей формування властивостей керамічних стінових матеріалів з використанням відходів газовидобування (бурових шламів)

This paper addresses the prospects of recycling waste from oil and gas extraction in order to manufacture building materials. The principal possibility has been established to apply the examined samples of drilling sludge as the basic raw material and a mineral additive in the compositions of masses to produce wall ceramics with the required consumer properties.The main technological parameters for obtaining wall ceramics using the samples of gas extraction waste have been investigated. The formulations for ceramic masses have been developed applying fusible medium-sintered loam and drilling sludge in the amount of 20–80 % by weight. The properties of the obtained ceramic samples containing clay and high-carbonate drilling sludges have been analyzed. It has been found that increasing the amount of drilling sludge in the samples by 20 % to 80 % leads to a decrease in the density, strength, and an increase in the water absorption of the samples, which affects the quality of ceramics and the possibility of its practical use. We have established the regularities of change in the properties of the wall materials samples depending on the amount of the examined drilling sludge.The optimal number of drilling sludge samples for the manufacture of wall ceramics with the norm-compliant properties has been determined. It has been found that it is possible to use clay drilling sludge (20‒80 %) in the composition with fusible loam in order to obtain frost-resistant ceramic materials whose water absorption is at the level of 12 %, of grade M 125‒M 175. Adding high carbonate sludge to fusible loam in the amount of 20 % makes it possible to receive frost-resistant ceramic materials of grade M 75, in the amount of 40 % ‒ of grade M 100Рассмотрены перспективы утилизации отходов нафтогазодобычи в производстве строительных материалов. Установлена принципиальная возможность применения исследованных образцов буровых шламов как основного сырья и минеральной добавки в составах масс для получения стенной керамики с необходимыми потребительскими свойствами.Исследованы основные технологические параметры получения стенной керамики с использованием образцов отходов газодобычи. Разработаны составы керамических масс с использованием лекгоплавкого среднеспекающегося суглинка и буровых шламов в количестве 20-80 масс. %. Проанализированы свойства полученных керамических образцов с использованием глинистых и высококарбонатных буровых шламов. Обнаружено, что увеличение содержания буровых шламов в образцах от 20 % до 80 % приводит к уменьшению плотности, прочности и повышению водопоглощения образцов, что влияет на качества керамики и возможности ее практического использования. Установлены закономерности изменения свойств образцов стеновых материалов от количества исследованного бурового шлама.Определены оптимальные количества образцов буровых шламов для изготовления стенной керамики с нормативными свойствами. Установлено, что с использованием глинистого бурового шлама (20–80 %) в композиции с легкоплавким суглинком можно получать морозоустойчивые керамические материалы с водопоглощением на уровне 12 % и маркой М 125–М 175. Добавка высококарбонатного шлама к легкоплавкому суглинку в количестве 20 % дает возможность получить морозоустойчивые керамические материалы с маркой М 75, а в количестве 40 % – материалы марки М 100Розглянуто перспективи утилізації відходів нафтогазовидобутку у виробництві будівельних матеріалів. Встановлена принципова можливість застосування досліджених зразків бурових шламів як основної сировини і мінеральної добавки у складах мас для отримання стінової кераміки з необхідними споживчими властивостями.Досліджено основні технологічні параметри отримання стінової кераміки з використанням зразків відходів газовидобування. Розроблені склади керамічних мас з використанням легкоплавкого середньоспікливого суглинку і бурових шламів в кількості 20–80 мас. %. Проаналізовані властивості отриманих керамічних зразків з використанням глинистих та висококарбонатних бурових шламів. Виявлено, що збільшення вмісту бурових шламів в зразках від 20 % до 80 % призводить до зменшення густини, міцності та підвищенню водопоглинення зразків, що впливає на якість кераміки та можливості її практичного використання. Встановлені закономірності зміни властивостей зразків стінових матеріалів від кількості дослідженого бурового шламу.Визначені оптимальні кількості зразків бурових шламів для виготовлення стінової кераміки з нормативними властивостями. Встановлено, що з використанням глинистого бурового шламу (20-80 %) в композиції з легкоплавким суглинком можна отримувати морозостійкі керамічні матеріали з водопоглинанням на рівні 12 % і маркою М 125-М 175. Добавка висококарбонатного шламу до легкоплавкого суглинку в кількості 20 % дає змогу отримати морозостійкі керамічні матеріали з маркою М 75, а в кількості 40 % - матеріали марки М 10

Виявлення закономірностей формування властивостей керамічних стінових матеріалів з використанням відходів газовидобування (бурових шламів)

This paper addresses the prospects of recycling waste from oil and gas extraction in order to manufacture building materials. The principal possibility has been established to apply the examined samples of drilling sludge as the basic raw material and a mineral additive in the compositions of masses to produce wall ceramics with the required consumer properties.The main technological parameters for obtaining wall ceramics using the samples of gas extraction waste have been investigated. The formulations for ceramic masses have been developed applying fusible medium-sintered loam and drilling sludge in the amount of 20–80 % by weight. The properties of the obtained ceramic samples containing clay and high-carbonate drilling sludges have been analyzed. It has been found that increasing the amount of drilling sludge in the samples by 20 % to 80 % leads to a decrease in the density, strength, and an increase in the water absorption of the samples, which affects the quality of ceramics and the possibility of its practical use. We have established the regularities of change in the properties of the wall materials samples depending on the amount of the examined drilling sludge.The optimal number of drilling sludge samples for the manufacture of wall ceramics with the norm-compliant properties has been determined. It has been found that it is possible to use clay drilling sludge (20‒80 %) in the composition with fusible loam in order to obtain frost-resistant ceramic materials whose water absorption is at the level of 12 %, of grade M 125‒M 175. Adding high carbonate sludge to fusible loam in the amount of 20 % makes it possible to receive frost-resistant ceramic materials of grade M 75, in the amount of 40 % ‒ of grade M 100Рассмотрены перспективы утилизации отходов нафтогазодобычи в производстве строительных материалов. Установлена принципиальная возможность применения исследованных образцов буровых шламов как основного сырья и минеральной добавки в составах масс для получения стенной керамики с необходимыми потребительскими свойствами.Исследованы основные технологические параметры получения стенной керамики с использованием образцов отходов газодобычи. Разработаны составы керамических масс с использованием лекгоплавкого среднеспекающегося суглинка и буровых шламов в количестве 20-80 масс. %. Проанализированы свойства полученных керамических образцов с использованием глинистых и высококарбонатных буровых шламов. Обнаружено, что увеличение содержания буровых шламов в образцах от 20 % до 80 % приводит к уменьшению плотности, прочности и повышению водопоглощения образцов, что влияет на качества керамики и возможности ее практического использования. Установлены закономерности изменения свойств образцов стеновых материалов от количества исследованного бурового шлама.Определены оптимальные количества образцов буровых шламов для изготовления стенной керамики с нормативными свойствами. Установлено, что с использованием глинистого бурового шлама (20–80 %) в композиции с легкоплавким суглинком можно получать морозоустойчивые керамические материалы с водопоглощением на уровне 12 % и маркой М 125–М 175. Добавка высококарбонатного шлама к легкоплавкому суглинку в количестве 20 % дает возможность получить морозоустойчивые керамические материалы с маркой М 75, а в количестве 40 % – материалы марки М 100Розглянуто перспективи утилізації відходів нафтогазовидобутку у виробництві будівельних матеріалів. Встановлена принципова можливість застосування досліджених зразків бурових шламів як основної сировини і мінеральної добавки у складах мас для отримання стінової кераміки з необхідними споживчими властивостями.Досліджено основні технологічні параметри отримання стінової кераміки з використанням зразків відходів газовидобування. Розроблені склади керамічних мас з використанням легкоплавкого середньоспікливого суглинку і бурових шламів в кількості 20–80 мас. %. Проаналізовані властивості отриманих керамічних зразків з використанням глинистих та висококарбонатних бурових шламів. Виявлено, що збільшення вмісту бурових шламів в зразках від 20 % до 80 % призводить до зменшення густини, міцності та підвищенню водопоглинення зразків, що впливає на якість кераміки та можливості її практичного використання. Встановлені закономірності зміни властивостей зразків стінових матеріалів від кількості дослідженого бурового шламу.Визначені оптимальні кількості зразків бурових шламів для виготовлення стінової кераміки з нормативними властивостями. Встановлено, що з використанням глинистого бурового шламу (20-80 %) в композиції з легкоплавким суглинком можна отримувати морозостійкі керамічні матеріали з водопоглинанням на рівні 12 % і маркою М 125-М 175. Добавка висококарбонатного шламу до легкоплавкого суглинку в кількості 20 % дає змогу отримати морозостійкі керамічні матеріали з маркою М 75, а в кількості 40 % - матеріали марки М 10

IDENTIFYING THE PROPERTIES OF EPOXY COMPOSITES FILLED WITH THE SOLID PHASE OF WASTES FROM METAL ENTERPRISES

The article addresses the issue related to the disposal of dust from steel industry as a reinforcing filler for epoxy composites. The polymer composition of "cold welding" that has been developed and studied includes epoxy dian oligomer, amine hardener and the filler – finely dispersed waste of metals. Polyethylene polyamine was used as a hardener in order to improve heat resistance and strength characteristics. Manganese triacetate was used in order to decrease the temperature and reduce the time of curing. The possibility was established to dispose of finely dispersed metal-containing waste from metallurgical production to be used a filler for epoxy composites of cold curing. It was revealed that the optimal content of dusts from foundries in the composite is at the level of 45–60 %. At this content, there is the highest impact resistance at the level of 40–50 MPa and a softening temperature in the range of 170–190 °С. It was established that at an increase in the amount of a filler from 40 % to 70 %, the cross-linking degree increases by 88 % to 98 %, respectively. However, at the content of the filler less than 45 % or exceeding 60 %, the impact resistance of the resulting composites decreases. At the content of a filler in the composite less than 45 %, the cause of low values of impact resistance and softening temperature could be the low cross-linking degree, less than 90 %. A decrease in these properties of composites at the content of the filler exceeding 60 % could be associated with the formation of a heterogeneous structure of filler. In the compositions with the highest performance characteristics, there is an optimized content of the filler and catalyst. Using a hardener and a curing catalyst in quantities of 3–3.5 and 1.5–2 %, respectively, makes it possible to shorten curing time by up to 2 hours. In general, the resulting epoxy composites are superior in their performance to known cold-curing analogs. The dependences of impact resistance, softening temperature, and cross-linking degree on the content of waste in the composite were derived, which make it possible to calculate the optimal formulation for composites depending on the required propertie

Виявлення властивостей епоксидних композитів при наповненні твердою фазою відходів металевих підприємств

The article addresses the issue related to the disposal of dust from steel industry as a reinforcing filler for epoxy composites. The polymer composition of "cold welding" that has been developed and studied includes epoxy dian oligomer, amine hardener and the filler – finely dispersed waste of metals. Polyethylene polyamine was used as a hardener in order to improve heat resistance and strength characteristics. Manganese triacetate was used in order to decrease the temperature and reduce the time of curing. The possibility was established to dispose of finely dispersed metal-containing waste from metallurgical production to be used a filler for epoxy composites of cold curing. It was revealed that the optimal content of dusts from foundries in the composite is at the level of 45–60 %. At this content, there is the highest impact resistance at the level of 40–50 MPa and a softening temperature in the range of 170–190 °С. It was established that at an increase in the amount of a filler from 40 % to 70 %, the cross-linking degree increases by 88 % to 98 %, respectively. However, at the content of the filler less than 45 % or exceeding 60 %, the impact resistance of the resulting composites decreases. At the content of a filler in the composite less than 45 %, the cause of low values of impact resistance and softening temperature could be the low cross-linking degree, less than 90 %. A decrease in these properties of composites at the content of the filler exceeding 60 % could be associated with the formation of a heterogeneous structure of filler. In the compositions with the highest performance characteristics, there is an optimized content of the filler and catalyst. Using a hardener and a curing catalyst in quantities of 3–3.5 and 1.5–2 %, respectively, makes it possible to shorten curing time by up to 2 hours. In general, the resulting epoxy composites are superior in their performance to known cold-curing analogs. The dependences of impact resistance, softening temperature, and cross-linking degree on the content of waste in the composite were derived, which make it possible to calculate the optimal formulation for composites depending on the required properties.Стаття присвячена проблемi утилiзацiї пилу металургiйної промисловостi як армуючого наповнювача епоксидних композитiв. Розроблена i дослiджена полiмерна композицiя "холодної зварки", що включає епоксидний дiановий олiгомер, амiнний затверджувач i наповнювач – дрiбнодисперснi вiдходи металiв. З метою пiдвищення теплостiйкостi i мiцнiстних характеристик в якостi затверджувача використовувався полiетиленполамiн. Для зниження температури i скорочення часу затвердiння в якостi прискорювача використовувався триацетат марганцю. Встановлена можливiсть утилiзацiї дрiбнодисперсних металовмiсних вiдходiв металургiйних виробництв в якостi наповнювача епоксидних композитiв холодного затвердiння. Виявлено, що оптимальний вмiст пилу ливарних виробництв в композитi знаходиться на рiвнi 45–60 %. При цьому вмiстi спостерiгається найвища ударна мiцнiсть на рiвнi 40–50 МПа i температура розм'якшення в iнтервалi 170–190 oС. Встановлено, що iз збiльшенням кiлькостi наповнювача вiд 40 % до 70 % ступiнь зшивання зростає вiд 88 % до 98 % вiдповiдно. Проте, при вмiстi наповнювача менше 45 % або бiльше 60 % знижується ударна мiцнiсть одержаних композитiв. Застосування затверджувача i прискорювача затвердiння в кiлькостях 3–3,5 i 1,5–2 % вiдповiдно дозволяє знизити час затвердiння до 2 годин. При вмiстi наповнювача в композитi менше 45 % причиною низьких значень ударної мiцностi i температури розм'якшення може бути низький ступiнь зшивання менше 90 %. Зниження вказаних властивостей композитiв при вмiстi наповнювача бiльше 60 % може бути пов'язано з утворенням неоднорiдної структури наповнювача. У композицiях з найвищими експлуатацiйними характеристиками спостерiгається оптимiзований вмiст наповнювача i прискорювача. В цiлому, одержанi епоксиднi композити за своїми експлуатацiйними характеристиками перевершують вiдомi аналоги холодного затвердiння. Встановленi залежностi ударної мiцностi, температури розм'якшення i ступеня зшивання вiд вмiсту вiдходiв в композитi, що дозволяють розраховувати оптимальний склад композитiв залежно вiд необхiдних властивостей