Розробка наукових основ стилістики програмування

Отримано онтологію стилістики програмування, як розділу інженерії програмного забез- печення, предметом вивчення якого є застосування стилю в програмуванні. До описів стилів програмування різних епох, що отримано на попередніх етапах науково-дослідної роботи, на- дано опис архітектурних стилів, які сформувались в епосі інженерії програмного забезпечення. Виконано шляхом вивчення аналіз існуючих методів та засобів, що прямо чи побічно пов’язані з автоматизацією застосування стилів. Запропоновано два підходи, умовно названі мовно-орієнтованим та технологічним, до вирішення основних задач стилістики програмування. За результатами порівняльного аналізу підходів визначено їх переваги та недоліки, труднощі з їх застосуванням при розробці засобів автоматизації створення та використання стилів програмування, розглянуто можливості реалі- зації цих підходів та створення відповідних програмних засобів у вигляді окремого програмно- го забезпечення, середовищ програмування і реалізацій мов програмування (трансляторів та за- собів препроцесорної обробки). Обрано технологічний підхід для вирішення основних задач стилістики програмування. Запропоновано методи вирішення цих задач та розроблено детерміновані статичні математичні моделі засобів автоматизованого вирішення задач відповідними методами, описано процеси функціонування засобів, що моделювалися. Розроблено загальну архітектуру комплексу інформаційно-програмних засобів, що спря- мовані на вирішення задач формування та застосування стилів програмування. що включає ін- формаційну частину, яка представлена базою даних (БД) правил стилів програмування і стилів мови програмування і БД стилю мови програмування, і програмну частину, яка представлена засобами ведення БД правил стилів програмування і стилів мови програмування, синтезу стилю мови програмування, контролю, аналізу і перетворення стилю програм. Розроблено та реалізовано БД правил стилів програмування і стилів мови програмування і БД окремого стилю мови програмування з використанням СУБД INTERBASE. Розроблено архітектури засобів, що автоматизують вирішення окремих задач стилістики програмування запропонованими методами в рамках технологічного підходу, та реалізовано їх у вигляді окремих додатків, що мають клієнт-серверну архітектуру. Засіб синтезу стилю про- грамування призначено для створення із окремих правил стилів програмування конкретного стилю на основі узагальненого, створеного в межах деякої епохи розвитку програмування. Засіб синтезу стилю мови програмування призначено для розробки засобу підтримки стилю програ- мування у алгоритмічній мові. Використання такого засобу, тобто стилю мови програмування, забезпечить написання текстів програм, що відповідатимуть обраному для застосування стилю програмування. Засіб контролю стилю програми забезпечує перевірку текстів програм на від- повідність заданому стилю програмування, застосування якого підтримує відповідний стиль мови програмування. Контроль може бути як „жорстким”, для встановлення факту відповіднос- ті чи невідповідності текстів програм обраному стилю програмування, так і „м’яким”, для ви- значення ступеню відповідності стилю. Засіб аналізу стилю програми забезпечує визначення стилю програмування з обраних, який використовувався при написанні текстів програм, та сту- пінь відповідності йому. Засіб перетворення стилю програми перетворює текст, який написано у відповідності з одним стилем програмування, у другий. Запропоновано наступні галузі застосування комплексу інформаційно-програмних засо- бів, що спрямовані на вирішення задач формування та застосування стилів програмування: на- вчання програмуванню, дослідження та колективна розробка програмного забезпечення, ви- вчення тексту успадкованого програмного забезпечення з метою його вторинного використання або реінженерії. Запропоновано використання інформаційних технологій, що створюються на основі роз- роблених засобів, для вирішення задач формування і застосування стилів програмування в різ- них галузях людської діяльності, пов'язаної з програмуванням. При цьому інформаційна техно- логія орієнтується на конкретне застосування (навчання програмуванню, дослідження або розробка програмного забезпечення), і її ефективність визначається підвищенням ефективності процесів, що автоматизує технологія, при цьому, вона повинна відповідати висунутим до неї вимогам, що залежать від області використання

Методичні вказівки до лабораторних робіт з курсу "Програмування верстатів з ЧПК"

У методичних вказівках наведено основні відомості до вивчення курсу виконання лабораторних робіт з дисципліни «Програмування верстатів з ЧПК», висвітлено програмування верстатів з програмним керуванням. Розглянуто програмування токарних, фрезерних і свердлильних верстатів з ЧПК. Розглянуті питання автоматизованого програмування верстатів з ЧПК на базі сучасних CAD/CAM систем

Інтернет-портал організаційно-методичного забезпечення дистанційних олімпіад з програмування

В статті описано Інтернет-портал організаційно-методичного забезпечення дистанційних олімпіад з програмування, його використання в навчальному процесі на заняттях з програмування, факультативах по підготовці обдарованої молоді до олімпіад з програмування

Використання задачного підходу в процесі навчання програмування майбутніх учителів інформатики

Стаття присвячена проблемі навчання програмування майбутніх учителів інформатики з позиції компетентністного підходу до навчання. У ній розкрито роль і місце задачного підходу в процесі навчання модуля «Процедурне програмування», що є складовою курсу програмування; розглянуто систематизацію складності рівнів задач, що пропонує Д. М. Толленгерова. Описано рівні складності задач (репродуктивний, частково- пошуковий, дослідницький (творчий)), що використані в побудові методичного забезпечення курсу програмування. А також наведено приклади задач, для конкретних тем, для розв’язання яких студенту необхідно використати навички, які є ключовими для інформаційно-комунікаційно-технологічної компетентності

Критерії добору відкритих Web-opiєнтованих технологій навчання основ програмування майбутніх учителів інформатики

У статті наведено критерії добору відкритих web-орієнтованих технологій навчання основ програмування майбутніх учителів інформатики. Аналіз наявних відкритих web-орієнтованих технологій навчання основ програмування майбутніх учителів інформатики дозволив поділити їх на: компілятори, автоматизовані системи перевірки завдань з програмування та інтелектуальні карти. До кожної з них визначено критерії та відповідні показники: для web-орієнтованих компіляторів та інтелектуальних карт виділено проектувальний та функціональний критерії, для web-орієнтованих автоматизованих систем перевірки завдань з програмування виділено проектувальний, інформаційнодидактичний та комунікаційний критерії. Наведено порівняльні таблиці для окремих web-орієнтованих технологій навчання основ програмування майбутніх учителів інформатики за визначеними критеріями та показниками

E-olimp – педагогічний засіб дистанційної підготовки учнів та студентів до олімпіади з програмування

В статті описано Інтернет-портал організаційно-методичного забезпечення дистанційних олімпіад з програмування (E-OLIMP) – як педагогічний засіб для підготовки учнів та студентів до олімпіади з програмування, його використання в навчальному процесі на заняттях з програмування, факультативу

Навчальний посібник з курсу " Оптимізаційні методи і моделі"

Навчальний посібник розглянуто й схвалено на засіданні кафедри математичних мето- дів в інженерії (протокол No 9 від 30.04.2015р.) Рекомендовано до друку методичною радою факультету комп’ютерно-інформаційних систем і програмної інженерії (протокол No 6 від 3 лютого 2015р.)Метою даного навчального посібника є надання допомоги студентам при самостійному вивченні таких розділів дисципліни: - оптимізаційні економіко-математичні моделі; - загальна задача лінійного програмування та методи її розв'язування; - симплексний метод розв’язування оптимізаційних задач; - метод штучного базису розв’язування оптимізаційних задач; - теорія двоїстості та аналіз лінійних моделей оптимізаційних задач; - постановка транспортної задачі, методи розв’язування та аналізу; - цілочислові задачі лінійного програмування та основні методи їх розв’язування і аналізу; - задачі дробово-лінійнрого програмування; - задачі нелінійного програмування; - задачі динамічного програмування. Посібник укладено відповідно до програми курсу: “ Оптимізаційні методи та моделі ” для вищих технічних навчальних закладів. Кожна тема у посібнику має короткі теоретичні відомості, приклади розв’язання типових задач. Методичний посібник може бути використаний студентами технічного університету при самостійному опрацюванні вище названих розділів та виконанні контрольно-розрахункових робіт.ВСТУП 3 ТЕМА 1. ОПТИМІЗАЦІЙНІ ЕКОНОМІКО-МАТЕМАТИЧНІ МОДЕЛІ. 4 ТЕМА 2. ЗАГАЛЬНА ЗАДАЧА ЛІНІЙНОГО ПРОГРАМУВАННЯ ТА МЕТОДИ ЇЇ РОЗВ'ЯЗУВАННЯ 8 ТЕМА 3. СИМПЛЕКСНИЙ МЕТОД РОЗВ’ЯЗУВАННЯ ОПТИМІЗАЦІЙНИХ ЗАДАЧ 17 ТЕМА 4. МЕТОД ШТУЧНОГО БАЗИСУ РОЗВ’ЯЗУВАННЯ ОПТИМІЗАЦІЙНИХ ЗАДАЧ 23 ТЕМА 5. ТЕОРІЯ ДВОЇСТОСТІ ТА АНАЛІЗ ЛІНІЙНИХ МОДЕЛЕЙ ОПТИМІЗАЦІЙНИХ ЗАДАЧ 29 ТЕМА 6. АНАЛІЗ ЛІНІЙНИХ МОДЕЛЕЙ ЕКОНОМІЧНИХ ЗАДАЧ 36 ТЕМА 7. ТРАНСПОРТНА ЗАДАЧА. ПОСТАНОВКА, МЕТОДИ РОЗВ’ЯЗУВАННЯ ТА АНАЛІЗУ. 46 ТЕМА 8. ЦІЛОЧИСЛОВІ ЗАДАЧІ ЛІНІЙНОГО ПРОГРАМУВАННЯ. ОСНОВНІ МЕТОДИ ЇХ РОЗВ’ЯЗУВАННЯ ТА АНАЛІЗУ. 52 ТЕМА 9. ЗАДАЧІ ДРОБОВО-ЛІНІЙНРОГО ПРОГРАМУВАННЯ. ОСНОВНІ МЕТОДИ РОЗВ’ЯЗУВАННЯ ТА АНАЛІЗУ. 61 ТЕМА 10. ЗАДАЧІ НЕЛІНІЙНОГО ПРОГРАМУВАННЯ. ОСНОВНІ МЕТОДИ ЇХ РОЗВ’ЯЗУВАННЯ ТА АНАЛІЗУ. 66 ТЕМА 11. ЗАДАЧІ ДИНАМІЧНОГО ПРОГРАМУВАННЯ 71 ЛІТЕРАТУРА 77 ЗМІСТ 7

Математичне програмування: базові навчально-методичні матеріали для студентів напряму підготовки 6.030601 «Менеджмент» заочної форми навчання

Базові навчально-методичні матеріали містять задачі з курсу математичного програмування. Описано підходи до розв’язування задач лінійного програмування на основі графічного і симплексного методів. Розглянуто транспортну задачу лінійного програмування. Для студентів економічних спеціальностей вищих навчальних закладів освіти і для осіб, що займаються самоосвітою

Comparative analysis of development environments on Python language

The aim of the study is to analysis a system requirements integrated development environments on Python language. The objectives of research are to analysis the system requirements and functionality of programming environments for the Python language; identify those programming environments that are expedient to use in the learning process. The object of the research is a process of learning the basics of programming in a general education school. The subject of the research are characteristics of programming environments in Python. Results of the study is planned to introduce in the educational process of higher pedagogical educational institutions (teaching future Python programming teachers, learning how to familiarize themselves with the programming environment in Python) and secondary schools (the methodology for forming skills in a programming environment in Python).Метою дослідження є аналіз системних вимог середовищ програмування мовою Python. Завдання дослідження: проаналізувати системні вимоги та функціональні можливості середовищ програмування мовою Python; визначити ті середовища програмування, які доцільно використовувати у навчальному процесі. Об’єктом дослідження є процес навчання основам програмування у загальноосвітній школі. Предметом дослідження є характеристики середовищ програмування мовою Python. Результати дослідження планується впровадити у навчальний процес вищих педагогічних закладів освіти (для навчання майбутніх вчителів програмування мовою Python, навчання їх методиці ознайомлення з середовищем програмування мовою Python), середніх навчальних закладів (методика формування умінь роботи у середовищі програмування мовою Python)

Розробка програмного забезпечення комп’ютерних систем. Програмування

Наведено основні поняття мови програмування С++, а також методи розробки програм. Подано лабораторний практикум з основ програмування мовою С++. Сформульовано вимоги до складових курсового проекту з програмування та наведено рекомендації щодо його оформлення, подані завдання до навчальної практики. Для студентів вищих навчальних закладів спеціальності “Комп’ютерна інженерія”