"WOMEN-ACTRESSES" IN THE PAINTING OF THE XIXTH CENTURY: REPRESENTATION OF WOMEN'S DESIRES

Статья посвящена исследованию образа "женщины-артистки" и особенностям его визуальной репрезентации в живописи XIX в. В контексте визуальных исследований, гендерной и феминистской критики изучено, как развитие профессиональной эмансипации и женского карьеризма отразились на специфике репрезентации женской субъективности, красоты и сексуальности в живописи XIX в. Определено, что живописцы XIX в. иллюстрировали два противоположных подхода к оценке профессионализма и творческого потенциала женщины.The article is devoted to the study of a "woman-actress" image and to peculiarities of its visual representation in the painting of the XIXth century. In the context of visual studies, gender and feministic criticism, we studied the effect of the development of professional emancipation and female careerism on specification of representation of female subjectivity, beauty and sexuality in the painting of the XIXth century. It was defined that painters of the XIXth century illustrated two opposite approaches to estimation of professionalism and creative potential of a woman.109-11

"Історія стилеутворення в дизайні" для студентів спеціальність 022 «Дизайн» освітнього рівня другого (магістерського) освітньої програми 022.00.01 «Дизайн»

Мета навчальної дисципліни «Історія стилеутворення в дизайні» є формування здатності аналізувати, оцінювати та інтерпретувати стилі й способи стилеутворення в дизайні різних історичних періодів. Предметом вивчення курсу є історичні й сучасні стилі, напрями і течії в дизайні, а також стилеутворюючі закономірності в дизайні в процесі його історичного розвитку

Історія стилеутворення в дизайні для студентів спеціальність 022 «Дизайн» освітнього рівня другого (магістерського) освітньої програми 022.00.01 «Дизайн» 5 курс, 9 семестр

Мета навчальної дисципліни «Історія стилеутворення в дизайні» є формування здатності аналізувати, оцінювати та інтерпретувати стилі й способи стилеутворення в дизайні різних історичних періодів

Artistic features of the development of the corporate style of a fashion brand using floral prints

Досліджено та проаналізовано рекламний плакат як вагому частину фірмового стилю, його основні художні особливості розробки, історіографію, види, художні особливості, композиційні рішення та лаконічність осмисленої ідеї. Досліджено та проаналізовано картини всесвітньо відомих художників: Катерини Білокур – представниці "наївного мистецтва" та Альфонса Мухи – найяскравішого представника модернізму, де присутні різні, реальні та, водночас, смислові художні образи квітів. Наведено порівняльний аналіз картин художників, їх схожі і відмінні риси художніх, композиційних та графічних рішень зображення квітів. Дослідивши сучасний світ фешн-індустрії, створено власний фешн-бренд та моделі сучасних жіночих суконь з використанням флористичних принтів для серії рекламних плакатів.The advertising poster as an important part of the corporate style, its main artistic features of development, historiography, types, artistic features, compositional solutions and brevity of the conceived idea have been studied and analyzed. The paintings of world-famous artists have been studied and analyzed: Kateryna Bilokur – a representative of "naive art" and Alphonse Mucha – the brightest representative of modernism, where there are different, real and at the same time meaningful artistic images of flowers. A comparative analysis of the paintings of artists, their similar and distinctive features of artistic, compositional and graphic solutions of the image of flowers is provided. Having studied the modern world of the fashion industry, she created her own fashion brand and models of modern women's dresses using floral prints for a series of advertising posters

Фонтенбло как универсальная мастерская Европы

Статья проф. Ю.В.Романенковой об искусстве школы Фонтенбло как ядре францкзского варианта стиля маньеризм 16 век

ДИСКУРСИВНОЕ ПРОЯВЛЕНИЕ ЛИЧНОСТИ

В статье обсуждаются подходы к изучению и описанию дискурса, обусловленные функциями речи и разработанными в лингвистике и других областях гуманитарного знания моделями коммуникативной ситуации (М.М. Бахтин, Ю. Лотман, J. Habermas, М. Halliday). Они характеризуют содержание общения, его типовых участников, тональность, канал и акциональную природу. Эти подходы взаимодополнительны и дают возможность синтезировать достижения лингвистики текста, социолингвистики, прагмалингвистики и собственно теории дискурса. Их объединяющим центром является дискурсивная личность — человек как участник общения, проявляющий себя в разных типах коммуникативных ситуаций. Вместе с тем каждый из этих подходов преимущественно сориентирован на определенный тип личности и тип ситуаций. В рамках тематического подхода к дискурсу в фокусе оказывается содержание общения и основные форматы представления содержания в тексте и подтексте. Субъектный подход к моделированию дискурса сориентирован на установление и описание характеристик личностнообусловленного и статусно-обусловленного дискурса, в первом случае в поле зрения исследователей оказывается бытовое и бытийное общение, во втором — институциональное общение. Используя инструментальный подход к интерпретации дискурса, исследователи получают возможность выделить и описать доминирующую тональность общения. Режимный подход к дискурсу направлен на выявление характеристик канала и средств осуществления общения. Акциональное понимание дискурса дает возможность охарактеризовать поведение личности в разных коммуникативных ситуациях, инкорпорированное в систему социального взаимодействия участников общения в соответствии с принятыми в этой системе культурными прескрипциями

Художник Ян Мирослав Пескe (1870–1949) – мистець пограниччя культур

Musée d’Art Morderne de Collioure (until recently the Musée de Collioure Fonds Peské) was founded in Collioure (Lanquedoc) by the Polish painter Jan Mirosław Peské who had arrived in Collioure from the Ukraine. Born on July 27, 1870 at Golta in the former Cherson province, Peské naturalized in France in 1921 and died on March 21, 1949 in Le Mans. He studied in Kiev, Odessa, Warsaw and from 1890 also in Paris, where he joined the Post-Impressionist avant-garde in 1894