Актуальные проблемы урогенитального трихомониаза (клиническая лекция)

Мочеполовой  или  урогенитальный  трихомониаз является наиболее частым венерическим  заболеванием.  Были  предложены  и  другие названия этого заболевания: трихомоноз, трихомонадоз и трихомониаз. На международном симпозиуме по трихомониазу в 1957 г.  Pasteur Valery Radot указал, что наиболее правильным названием является трихомоноз, после  чего этот термин начал широко употребляться  во французской литературе, включая немецких  и  испанских  авторов.  Однако  в  большинстве  стран употребляют термин «трихомониаз»; поэтому целесообразно употреблять термин «трихомониаз», который является наиболее распространенным. Следует отметить, что больные, а  нередко и медицинские работники трихомониаз  называют «грибком»; это не только неправильно, но и создает путаницу, т. к. весьма часто  встречается настоящее грибковое заболевание  половых органов – урогенитальный кандидоз,  имеющий  другую  эпидемиологию  и  требующий иных методов лечения, чем трихомониаз

Gender aspects of epidemiology and laboratory diagnostics of urogenital trichomoniasis

Urogenital trichomoniasis is still one of the most common sexually transmitted diseases. Evolutionary vaginal Tricho-monas parazited initially in female genital tract, and later adapted to the conditions of the male genital tract. This contributed to the formation of certain gender biology of the parasite, epidemiology and clinics of trichomoniasis. Existing gender differences should be taken into account in prevention, diagnostics and treatment of urogenital trichomoniasis

Структура акушерских и перинатальных осложнений у беременных с урогенитальным микоуреаплазмозом

ПЕРИНАТОЛОГИЯБЕРЕМЕННОСТИ ОСЛОЖНЕНИЯМИКОПЛАЗМЫUREAPLASM

Cекнідазол у комплексному лікуванні хворих на урогенітальний трихомоніаз

Мета клінічного дослідження – вивчення ефективності та переносимості Секнідоксу в комплексному лікуванні хворих на урогенітальний трихомоніаз (УГТ). Матеріали і методи дослідження. Під нашим спостереженням знаходилися 87 хворих з УГТ у віці від 18 до 57 років (жінок – 38, чоловіків – 49). Свіжий УГТ діагностовано у 36 (41,4 %), хронічний – у 51 (58,6 %) хворих. Комплексне лікування хворих на УГТ включало застосування Секнідоксу як етіотропного препарату та призначення гепатопротекторів, адаптогенів і місцевої терапії, що була адекватною топічній діагностиці. Секнідокс призначали хворим зі свіжим УГТ по 2,0 г одноразово, а хворим з хронічним УГТ – по 2,0 г у перший, третій і п’ятий день лікування. Результати та їх обговорення. Найближчі і віддалені результати ефективності комплексного лікування хворих на УГТ із застосуванням етіотропного препарату Секнідокс показали повне клініко-мікробіологічне зцілення у 85 (97,7 %) хворих. Усі хворі на УГТ, які були під нашим спостереженням, вказали на високу комплаєнтність препарату Секнідокс (одноразовий прийом), що дозволяє з цілковитою певністю виконувати лікарські рекомендації щодо режиму прийому лікарського засобу. Висновки. Результати проведеного дослідження свідчать про доцільність і адекватність використовування Секнідоксу в комплексному лікуванні хворих на УГТ. Висока ефективність і добра переносимість дають підставу рекомендувати Секнідокс для широкого застосування у комплексному лікуванні хворих на УГТ. The aim of our analysis was to study the clinical efficacy and tolerability of Secnidox in the treatment of patients with urogenital trichomoniasis (UGT). Materials and Methods. We observed 87 patients with UGT in age from 18 to 57 years (38 women and 49 men). Fresh UGT was diagnosed in 36 (41.4 %), chronic one – in 51 (58.6 %) patients. Complex treatment of UGT patients included the use of Secnidox as etiotrop medicine and prescription of adaptogens, hepatic and local therapy, which was adequate to topical diagnosis. Secnidox administered to patients with fresh UGT at 2.0 gr. once, and patients with chronic UGT – at 2.0 gr. in the first, third and fifth day of the treatment. Results and its Discussion. Early and late results of the efficiency of complex treatment of patients with UGT with the use of etiotropic Secnidox drug showed complete clinical and microbiological cure in 85 (97.7%) patients. All UGT patients having been under our observation indicated a high compliance of Secnidox drug that allowed to carry out medical advices on the treatment dosage with high reliability. Conclusions. The results of the study suggested the appropriateness and adequacy of using Secnidox in complex treatment of patients with UGT. The high efficiency and good tolerance gave reason to recommend Secnidox for wide application in complex treatment of patients with UGT

Бактериальный вагиноз : проблема и возможные пути решения

ВАГИНИТ БАКТЕРИАЛЬНЫЙ / ТЕ

ПРОБЛЕМЫ ДИАГНОСТИКИ МОЧЕПОЛОВОГО ТРИХОМОНИАЗА У ЛИЦ МОЛОДОГО ВОЗРАСТА

Recent data is presented on morbidity of urogenital trichomoniasis in Russia. Description of features of clinical diagnostics is presented and the often used laboratory methods of diagnostics are analysed: microscopic, cultural, immunological and molecular-genetic methods.Приведены данные последних лет по заболеваемости мочеполовым трихомониазом в России. Представлена характеристика особенностей клинической диагностики и проанализированы наиболее часто используемые лабораторные методы диагностики: микроскопические, культуральные, иммунологические и молекулярно-генетические методы

FREQUENCY OF INFLAMMATORY DESEASES OF UROGENITAL REGION IN MEN WITH CHRONIC TRICHOMONIASIS INFECTION AND PATHOSPERMIA

The article presents results of the examination of 39 males with chronic trichomoniasis. Revealed a high frequency of inflammatory diseases of urogenital region: in 72 % of cases was detected chronic prostatitis, in 5 % of cases — epididymitis, in 2,5 % of cases — vesiculitis. In 62 % of men with chronic trichomoniasis was detected patospermia. This results evidence suggests a possible participation of Trichomonas vaginalis in the development inflammatory diseases of urogenital region and disorder of reproductive function of men

SPERMATOGENIC TESTICULAR FUNCTION IN MEN WITH CHRONIC UROGENITAL MONOTRICHOMONIASIS AND PATHOSPERMIA

We did not observed significant differences in levels of inhibin B and follicle-stimulating hormone in serum samples of men with chronic urogenital trichomoniasis and different spermogram. It confirmed that spermatogenic testicular function in these men is preserved

Диагностика трихомониаза у больных хроническим абактериальным простатитом

Trichomonasis diagnostics in 326 men with chronic prostatitis was performing. Trichomonas vaginalis was seen in 31,5% and 60,7% together with pyrogenal provocation. Trichomonas vaginalis was detected in 158 (48,5%) by microscopy, in 90 (27,6%) by direct immunofluorescence assay, in 24 (7,4%) by enzyme-linked immunosorbent assay and 6 (1,8%) polymerase chain reaction. Polymerase chain reaction demonstrated lowest sensitiveness.Выполнялась диагностика трихомониаза у 326 больных хроническим простатитом. Трихомониаз был выявлен у 31,5%, вместе c провокацией пирогеналом у 60,7%. Трихомонады определялись методом микроскопии у 158 (48,5%) пациентов, прямой иммунофлюоресценцией — у 90 (27,6%), иммуноферментным анализом — у 24 (7,4%), методом полимеразной цепной реакции (ПЦР) — у 6 (1,8%) человек. ПЦР показала самую низкую чувствительность