Методологический подход устранения редукции в формировании научной картины мира

Целью исследования является анализ категорий «единое», «целое», «часть» как фундаментальных средств разработки методологии нонредукционизма, необходимой для формирования мировоззрения, в котором фиксируется наличие единого в каждой части, их сумме и целом без умаления уникальных качеств отдельной части. Прослеживается определенное эпохальное изменение приоритетности, чередование различных вариантов интерпретации единого, целого, многого и отдельных частей в соотношении друг с другом. Критическому рассмотрению подвергаются выделяемые на основе абсолютизации смыслового содержания категорий единого, целого, многого и части формы мировоззрения и соответствующие им методологические подходы, обозначаемые как единоцентризм (в частности, генотеизм), холизм и меризм. Разрабатывается понятие «единое целое», которое предлагается использовать в качестве ключевого для методологии, отличающейся максимальной степенью нонредукционизма. Данная методология позиционируется как необходимое средство для формирования нового мировоззрения (названного постхолизмом). В этом мировоззрении фиксируются в качестве приоритетных не сами по себе единое, целое и части в отрыве друг от друга, а их взаимосвязь, взаимовлияние. Личный вклад автора в решение проблемы заключается в анализе понятий «единое», «целое», «многое и часть»; форм мировоззрения, которые формируются посредством методологической абсолютизации одного из этих понятий, а также в придании полуметафоре, полуинтуиции «единое целое» статуса философского понятия и применения его в качестве подходоформирующего для разработки методологического арсенала средств нового мировоззрения, характеризующегося высокой степенью соразмерности единства, интеграции частей и учета уникальных качеств каждой част

Запад и мусульманский мир: проблема взаимного восприятия

В статье рассматриваются проблемы взаимного восприятия Запада и мусульманского Востока. В настоящее время возможности межцивилизационного и межкультурного диалога осложнены, прежде всего, рядом негативных предрассудков и устойчивых стереотипов, сформировавшихся в течение столетий и существенно влиявших на взаимное восприятие. В работе рассмотрены труды западных и арабских исследователей изучающих проблему дальнейших взаимоотношений Востока и Запада. Так же были определены основные трудности в восприятии "другого", а именно: проблема правильного изучения культуры "чужого" и проблема интерпретации, в ходе которой зачастую происходит искажение образов и смыслов иной культуры.У статті розглядаються проблеми взаємного сприйняття Заходу і мусульманського Сходу. В даний час можливості меж цивілізаційного і меж культурного діалогу ускладнені, насамперед , поруч негативних забобонів і стійких стереотипів, що сформувалися протягом сторіч і істотно впливали на взаємне сприйняття. У роботі розглянуті праці західних і арабських дослідників вивчаючу проблему подальших взаємин Сходу і Заходу. Так само були визначені основні труднощі в сприйнятті "іншого", а саме: проблема правильного вивчення культури "чужого " і проблема інтерпретації, у ході якої найчастіше відбувається перекручування образів і змістів іншої культури.The article considers the problems of mutual perception of the West and the Muslim East. Nowadays, the opportunities of intercivilizational and intercultural dialogue are complicated, first of all, due to number of negative prejudices and steady stereotypes which were generated during centuries and essentially influenced significantly mutual perception. In this paper we studied works of the western and Arabian researchers of further mutual relations of the East and the West. The main difficulties in perception of "another" have been defined, namely: problem of correct studying of "another's" culture and a problem of interpretation, which frequently leads to distortion of images and senses of the other culture

Совершенствовать подготовку врачей ветеринарной медицины

ветеринария, специалисты, ветеринары, врачи ветеринарной медицины, квалификация, профессиональные качества, образование, практик

Релігія і церква у ХХ-ХХІ століттях

Предметом вивчення навчальної дисципліни «Релігія і церква у ХХ–ХХІ століттях» є релігія як глобальна транснаціональна культура сьогодення та етос сучасної церкви.Мета навчальної дисципліни полягає у формуванні стійких знань про сучасний стан релігії як суспільно-культурного явища й етосу сучасної церкви; виховання усвідомлено толерантного ставлення до права Особи на свободу совісті. Мета навчальної дисципліни «Релігія і церква у ХХ – ХХІ століттях» полягає у формуванні стійких знань про сучасний стан релігії як суспільно-культурного явища й етосу сучасної церкви; виховання усвідомлено толерантного ставлення до права Особи на свободу совісті. Завдання навчальної дисципліни: - опанувати основні поняття дисципліни: «релігія», «релігійне відродження», «повернення релігії», «ісламський вибух», «євангелістський бум», «глобальне католицьке піднесення»; «секуляризація», «десекуляризація», «теорія секуляризації», «лаїчність», «парафіяльна цивілізація», «віра без приналежності», «атеїзм», «глобалізація й релігія», «релігія й націоналізм», «релігія в міжнародній політиці»; «етос церкви», «традиційна церква», «незалежна церква»; ІІ Ватиканський собор, Вселенське православ’я, «диптих», «диптихіальна церква», «позадиптихіальна церква», «автокефалія», «автокефальна церква», «український православний проєкт», Єдина Помісна Православна Церква», «православно- католицький конфлікт» тощо; - формувати аналітичну здатність розглядати ідеологічні поняття домодерної доби в узгодженості з поняттями модерного й постмодерного часу; - набути вміння прогнозування поступу модернізації релігії, її вплив на глобальну, міжнародну, регіональну політику, економічний розвиток і, зрештою, на хід історії