Особливості поетики драм Володимира Винниченка в контексті загальних тенденцій епізації у драматургії XIX – початку XX століття

Автор статті розглядає специфіку функціонування епічного начала в структурі драматичних творів В. Винниченка на рівні форми та змісту. Акцентується увага на якісно новому рівні проблематики Винниченкових п’єс, що відрізняються від драматургії попередньої епохи театру корифеїв й тяжіють до традицій епічного театру. Проведені паралелі між Винниченковими п’єсами й епічною драматургією в плані схожості тематики, використаних композиційних прийомів, характеру драматичного конфлікту, типу персонажа

Відтворення поетичної структури вірша Р.М. Рільке "Пантера" у перекладі У. Арндта (W. Arndt)

This article deals with peculiarities of the poetic type “object poem” and problems of its translation on the example of the verse „Der Panther”by R. M. Rilke translated by W. Arndt.У статті розглянуто особливості поетичної форми „вірш-річ” та визначається проблематика її перекладу на прикладі поезії Р. М. Рільке „Der Panther” у перекладі У. Арндта на англійську. При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/136

Волинсько-поліська говірка в романі Володимира Лиса «Іван і Чорна Пантера»

У тексті роману Володимира Лиса «Іван і Чорна Пантера» проаналізовано фонетичні особливості волинсько-поліської говірки, простежено специфіку формотворення іменників, прикметників, дієслів, відмінності у структурі та відмінюванні числівників і займенників, а також в оформленні прислівників і службових слів, проаналізовано поліські лексеми. З’ясовано специфіку використання елементів волинсько-поліської говірки та функції діалектизмів у художній мові роману. On the basis of the novel “Ivan and Black Panther” by Volodymyr Lys phonetic features of the Volynian-Polissyan patois have been nalyzed, the specificity of formation of nouns, adjectives and verbs, differences in the structure and declension of numerals and pronouns, as well as in formation of adverbs and functional words is being traced, polissyan lexemes are analyzed. The specificity of use of the Volynian-Polissyan patois elements and the function of the dialectal words in the novel’s artistic language are indicated

Трагический и парадоксальный мир Оcкара Уайльда в интерпретации А. Мирэ

This article analyzes the reception of the figure of O. Wilde, the 19th-century English writer, and his works in the prose and criticism of Alexandra Mikhailovna Moiseeva (1874-1913), who entered the history of Russian literature of the Silver Age by the name of “Mire”. The study focuses mainly on her story Black Panther (1909), in which the author provides an original perspective on the tragic love episode in Wilde’s life. Attention is also paid to the thematic similarities between the works of Wilde and Mire in terms of genre, plot and literary image, as well as Mire’s interpretation of Wilde’s works in her critical reviews.Статья представляет собой анализ рецепции личности и творчества английского писателя ХIХ века Оскара Уайльда в прозе и критике писательницы, вошедшей в историю русской литературы Серебряного века под именем Мирэ (Моисеева Александра Михайловна, 1874–1913). Основой для исследования послужил ее рассказ «Черная пантера» (1909), представляющий собой оригинальное художественное переосмысление трагического любовного эпизода из жизни английского писателя. Уделено внимание тематическому сходству произведений Уайльда и Мирэ, перекличкам на жанровом, сюжетном и образном уровнях, а также трактовке личности и творчества английского автора в критических отзывах русской писательницы

Картина світу в інтерпретації В. Винниченка-драматурга: константи й трансформації

Dudka A. N. The picture of the world in the V. Vynnichenko-playwright’s interpretation: constants and transformations. — The Manuscript right. The thesis for the degree of Candidate of Philological Studies, speciality — 10.01.01 — Ukrainian literature. — V. N. Karazin Kharkiv National University, Ministry of Education and Science, Youht and Sport of Ukraine, Kharkiv, 2012. This dissertation can introduce us the whole analysis of twenty two compositions of the famous V. Vynnichenko. These compositions exist as dramaturgic additions according to his points of view on our world, the influence on our humanity and vice versa, the specifications of time constants and transformations. The conclusions were made according to the scientifically — theoretical works, that were dedicated to the ontology issues study of the specification of the concept “world picture”, its parts and descriptions (the world pattern, the world form, the view on the world, the artistic life of a composition etc.); some rinds of conclusions were made according to the studios, that studied special features special features of drama as a literary kind; Ukrainian and Russian modernism, a modern (“new”) drama, observation the dramaturgic contributions of V. Vynnichenko.Дудка А. М. Картина світу в інтерпретації В. Винниченка-драматурга: константи й трансформації. — На правах рукопису. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук за спеціальністю 10.01.01 — українська література. — Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна МОНмолодьспорту України, Харків, 2012. У дисертації здійснено цілісний аналіз опублікованого драматургічного доробку В. Винниченка — двадцять два твори — посередництвом оприявненої ним картини світу в площині взаємодії, взаємовпливу та взаємозалежності людини й світу, особливості людинобуття, із урахуванням специфіки часопросторових констант і трансформацій. Було залучено біографічний матеріал, зафіксований автором у щоденниках — суб’єктивному відбитті впливу об’єктивного світу на формування й вияв особистісних світоглядних пріоритетів, психічного складу. Людина — центральна фігура в картині світу — була репрезентована в різних екзистенційних площинах — від загальних (вікові, соціальні, професійні, національні, ґендерні, релігійні характеристики тощо) до специфічних, виявлюваних у межових ситуаціях (відчаю, смерті, самотності). Виокремлено константи часу й простору драматургічної картини світу В. Винниченка та простежено їхні трансформації, особливості введення, функціонування й упливу на діяльність людини, що здійснено в контексті найвідоміших семіотичних теорій триплощинності/тричленності простору й перцептивного/концептуального часу

Дисфемізм: status quo ad praesens

Статтю присвячено визначенню сучасного статусу дисфемістичних замінників. Автори простежують історію вивчення понять дисфемія, дисфемізація та дисфемізм і надають власне визначення цих понять. Окрему увагу автори приділяють питанню взаємин дисфемізму і мовної норми, ознакам чистоти мовлення, основним тактикам дисфемізації – глузуванню та мовній грі

Келермесская пантера (опыт культурологического анализа)

В статье рассматриваются иконографические особенности изображения пантеры из Келермесских курганов, которые многими исследователями отмечаются как нескифские. Это особенности позы зверя, имеющего четыре лапы, пропорционального построения его фигуры, воспроизведения каплевидного инкрустированного уха и пасти с языком. На основании приведенных стилистических и семантических аналогий делается вывод о том, что келермесская пантера является уникальным произведением раннескифского искусства, которое отразило сложные коллизии начального этапа развития скифского “звериного стиля”. В стилистике проявились признаки, которые характерны для изображений хищников в раннескифском искусстве, прежде всего, западных регионов скифского мира, а в ряде случаев – восточных регионов. Кроме того, мастер был знаком и с переднеазиатской ювелирной техникой, что выразилось в способе инкрустации уха и глаза пантеры. Высказано предположение, что композицион- ные особенности изображения (наличие четырех лап и двух ушей, зооморфные превращения, числовые закономерности) были предопределены семантическим содержанием образа келермесской пантеры, связанным с пространственной символикой и космогоническим мифом.У статті аналізується зображення пантери з Келермеських курганів, зокрема, ті її іконографічні особливості, які багатьма дослідниками відзначаються як нескіфські. Це особливості пози звіра, що має чотири лапи, пропорційної побудови його фігури, відтворення краплеподібного інкрустованого вуха й пащі з язиком. На підставі наведених стилістичних і семантичних аналогій робиться висновок про те, що келермеська пантера є унікальним витвором ранньоскіфського мистецтва, яке відбило складні колізії початкового етапу розвитку скіфського “звіриного стилю”. У стилістиці виявилися ознаки, які були характерними для зображень хижаків у ранньоскіфському мистецтві, насамперед, західних регіонів скіфського миру, а у окремих випадках (краплеподібне вухо, бірюзовий колір інкрустації вуха та зубаста паща з язиком) – східних регіонів. Окрім того, майстер був знайомий і з передньоазіатською ювелірною технікою, що відобразилося у способі інкрустації вуха й ока пантери. Висловлено припущення, що композиційні особливості зображення (наявність чотирьох лап і двох вух, зооморфні перевтілення, числові закономірності) були визначені семантичним змістом образу пантери, пов’язаним із просторовою символікою й космогонічним міфом.In the article the iconography features of image of panther are examined from Келермесских of burial mounds which are marked many researchers as unscythian. It is features of pose of beast, having four paws, proportional construction of his figure, reproducing of and fall with a language. In the article the image of the panther from Kelermes burial mounds is analysed, in particular, it iconography features which marked many researchers as unscythian. It is features of beast’ pose which has four paws, proportional construction of it figure, recreation of the drop-shaped encrusted ear and the fall with the tongue. On the basis of the brought stylistic and semantic analogies over drawn conclusion that the Kelermes panther is unique work of early Scythian art, which reflected the difficult collisions of the initial stage of development of scythian “animal style”. Signs which are characteristic for the images of predators in a early Scythian art showed up in stylistics, foremost, western regions of the Scythian world, and in a number of cases – east regions. In addition, master was acquainted with the Near East jeweller technique, that was expressed in the method of encrustation of ear and eye of panther. Supposition is outspoken, that the composition features of image (presence of four paws and two ears, zoomorphic transformations, numerical conformities) were predefined by semantic maintenance of panther character, related to the spatial symbolic and cosmogony myth