ІСААК НЬЮТОН: ЖИТТЄВИЙ ТА ТВОРЧИЙ ШЛЯХ

В статті розкриваються факти про життя і діяльність, а також найвідоміші легенди, пов’язані з фігурою відомого англійського ученого Ісаака Ньютона. Будучи великим ученим, Ньютон не вихвалявся своїми відкриттями, а завжди віддавав належну шану своїм попередникам і сучасникам, які своїми працями підготували ґрунт для його відкриттів. Ньютон був завзятим трудівником, ніколи не відволікався від теми, поки не вичерпував її до кінця. Він намагався економити час на їжі і сні, майже ніколи не вечеряв, спав мало. Іноді, щоб відволіктися від наукових дум, він читав під вечір щось легше, наприклад по медицині. Ісаак Ньютон – це досить суперечлива в різному сенсі постать. Тим не менше, він був людиною шукаючою, віруючим ученим, яскравим прикладом поєднання науки та віри і їх взаємодоповнюваності, а не суперечливості, вченим, який намагався раціоналізувати віру.

ІСТОРІЯ ВИНИКНЕННЯ ДИФЕРЕНЦІАЛЬНОГО ЧИСЛЕННЯ. СУПЕРЕЧКА МІЖ І. НЬЮТОНОМ ТА Г.В. ЛЕЙБНІЦЕМ

В статті показана історія виникнення диференціального числення. Основна увага приділяється розгляду основ математичного аналізу. До уваги береться проміжок часу 17 – 18 ст. Де вказуються праці різних вчених, таких як Ісаак Ньютон, Готфрід Вільгельм Лейбніц, Симон Стевін та інші. Проблемою дослідження є те що, до цього часу на 100% невідомо хто ж все таки першим відкрив диференціальне числення І. Ньютон або Г.В. Лейбніц. Мета статті: дослідження праць двох математиків, яким належить відкриття диференціального числень, аналіз історичних даних й розгляд процесу формування основних понять математики, які ми застосовуємо і досі

Образ Божий як засіб артикулювання "науковості" класичної науки

Тематизація засновниками класичної науки "Образу Божого" розглядається як ресурс артикуляції метафізичних абстракцій, імплікованих у самому способі наукової дії, у системі наукового мислення.Tematization by founders of classical science of "Image of God" as a resource of an articulation of metaphysical abstractions is considered. These abstractions are hidden in the way of scientific action, in system of scientific thinking

Релігійний компонент у світській освіті: історико-філософська рефлексія проблеми (The Religious Component in Secular Education: Historical-Philosophical Reflection of Problem)

У статті реконструйовано ключові космологічні погляди Птолемея, Ньютона, Лапласа, Гюйгенса та Галілея. Виявлено ступінь впливу теологічних уявлень на становлення їхніх наукових поглядів. Піддано критиці такий тип філософського аргументу, як «доказ від незнання». Висвітлено епістемологічні аспекти конфлікту науки та релігії. Здійснено аналіз можливих наслідків інкорпорації релігійного компоненту в освітній простір нашої держави. (One of the essential characteristics of the person is the desire to understand the world in which we live. Humanity has always interested in the formation of the universe and its structure, origin of galaxies, stars and planets. Philosophers and scientists have offered their own explanations of the mysteries of the world, and very often they are fundamentally different, and sometimes diametrically opposed. Analysis of the most famous works of thinkers can provide a common trend they turned to the field of spirituality-existential mental sphere of man, his faith, images and hypothetical ideas faced with an unusual, mysterious phenomenon and not finding it a rational explanation. It seemed all change in the twentieth century. However, many religious organizations try to influence on education policy to replace teaching the theory of evolution theory of intelligent design. Today, attempts to question the scientific knowledge, delete education «materialistic view of the world», substitute the knowledge accumulated by science, religious faith. The idea of teaching creationism and evolution as a synthetic equivalent approaches to explain the origin of life is mockery of the principle of scientific because the theory of evolution arose from facts. The second century scholars agree that this theory, of course, as amended, adequately describes the history of life, while Creationism requires faith without saying, rather, contrary to the evidence. The author offers this article as an attempt to understand the possible results of mass propaganda unscientific religious beliefs in school education.

Хімера №1

Студентсько-викладацька газета кафедри хімі

Implications for social and humanitarian knowledge and public life worldview of classical science

У статті розглядається соціально-науковий результат механістичного світорозуміння класичної науки. Для соціально-гуманітарного пізнання він виявився в його ототожненні з природознавчим типом знань: було вилучено людиномірність з науки та якісно-філософські характеристики суспільства і людини. В філософії та соціально-гуманітарному пізнанні наслідки від механіцизму в світогляді найбільше відбилися на наступних напрямах і соціальних концепціях: теорія природних прав людини, теорія суспільного договору, лінійність історії, причини бідності, кількісний (фізичний) аналіз та вимір суспільства і людини. Філософський аналіз звівся до позитивістського узагальнення емпірично обґрунтованих теоретичних положень, які повинні були слугувати орієнтиром для прогнозування соціальних явищ. Філософія починає трактувати розвиток суспільства як суцільний прогрес, утверджувати раціональне розуміння історії та лінійну концепцію розвитку людства, ігноруючи ірраціональні події людської історії.The article deals with the socio-scientific result of the mechanistic worldview of classical science. For social and humanitarian knowledge it was in his identification with Natural type of knowledge: was been removed the measurement of man of Science and qualitative and philosophical characteristics of society and man. In philosophy, social and human sciences consequences of a mechanistic worldview strongly influenced by the following trends and social concepts: the theory of natural rights theory of the social contract, the linearity of history, the causes of poverty, quantitative (physical) analysis and measurement of society and man. Philosophical analysis reduced to a positivist empirical generalization grounded theoretical positions that were to serve as a benchmark for predicting social phenomena. Philosophy begins to treat the society as a continuous progress, establish a rational understanding of history and a linear concept of human development, ignoring the irrational human history

Теоретична механіка в історичному розвитку

Представлені методичні вказівки "Теоретична механіка в історичному розвитку" створені для розширення світогляду та загального рівня освіченності студентів. Цікавим буде прослідкувати історичний розвиток механіки, а також ознайомитися з найважливішими внесками в її розвиток відомих вчених, починаючи з часів до н. е

Концепції сучасного природознавства. Виникнення науки

Метою курсу є формування у студентів світоглядних орієнтацій і установок особи, що засновані на науковому методі пізнання навколишнього світу. Формування уявлень про сучасну науково-природничу картину світу і місце людини у ній, синтез гуманітарної і природничої складових культури При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/3037