Зооморфні мотиви в романі А. Володіна "Дондог" (Zoomorphic motifs in the novel «Dondog» by Antoine Volodine)

У статті досліджено бестіарний репертуар роману А. Володіна «Дондог», в якому трагічний досвід історії ХХ століття осмислюється в параметрах постмодерністської дистопії. Встановлено, що зооморфна образність роману, яка втілює жах історичного розвитку, тотальність насильства, оборотність концептів кат-жертва, семантично апелює до міфології «нижнього світу» (таргани й інші комахи, щури, кажани, ворони, вовки, собаки) і демонструє динаміку від зооморфних порівнянь і метафор до антропозооморфних образних конструктів. (The article studies the poetics of bestiarity of the Volodine’s novel «Dondog», in which the tragic experience of the history of the XXth century is interpreted in the parameters of postmodern dystopia. We analyzed the system of zoomorphic motifs (zoomorphic parallels, comparisons, metaphors and idioms; animalistic, anthropozoomorphic and shapeshifter images). It was proved that zoomorphization as a part of mortality topic in «Dondog», is semantically based on the mythological structures (such as chthonic mythology of insects, birds, rodents, wolves as the inhabitants of the «lower world») and transgressive mechanisms (e.g. hybridization, monstrosity). The specific dynamics of the bestiary imagery is revealed from zoomorphic parallels, comparisons and metaphors to the creation of anthropozoomorphic image construct (e.g. Dondog – the cockroach, Marconi – the bird, Schlumm – the wolf, Gabriella Bruna – the horse). Numerous and varied demonstrations of the bestiary discourse in the novel «Dondog» actualize the polar opposite meanings: on the one hand, they act as a mean of the character’s identification in a post-apocalyptic society, which depersonalizes a person with its dehumanizing historical practice (a myriad of insects becomes the symbol of impersonality and massovisation) and reduces it to the lower level of the animal evolution («human-cockroach»); the dominance of bestiary imagery becomes also a sign of the total violence and extrapolates the idea of reversibility in the victim-executioner pair. On the other hand, the animals in Volodine’s work («non-humans», «Untermensch») are presented as a sign of exclusion of the majority and their social organization (swarms, colonies, packs, flocks) becomes a positive counter-model for humanity, which survived the bloody collapse of the «egalitarian utopia».

МЕДІА-ПОП-КУЛЬТУРА В ПРОЦЕСІ ФОРМУВАННЯ ОСОБИСТОСТІ МОЛОДІ

Media pop culture does not only shape the world view but also creates trends and is a source of inspiration and identification of the young. The research results presented in this study show that youth in the final stage of adolescence judge the reality in a critical way. A significant number of the examined learners implement the model of identity shaped in the «down top» direction. They reject media authorities and aim at creating their own concept of themselves. At the same time, a large percentage of the respondents respect media models associated with appearance and the consumerist lifestyle.Медіа-поп-культура не тільки формує світове бачення, але також створює тенденції та є джерелом натхнення та ідентифікації молоді. Результати досліджень, представлені в цьому дослідженні, показують, що молодь на заключному етапі підліткового віку судить про реальність критично. Значна частина вивчених учнів реалізує модель ідентичності, яка формується у напрямку «знизу». Вони відкидають засоби масової інформації і прагнуть створити власну концепцію про себе. У той же час великий відсоток респондентів поважає медіа-моделі, пов'язані з зовнішнім виглядом та споживчим способом життя

Нобелевский лауреат (2010) Марио Варгас Льоса как выразитель продуктивных тенденций в литературе

Міхільов Олександр Дмитрович, д.філол.н, доцент, завідувач кафедри історії зарубіжної літератури та класичної філології Харківського національного університету імені В. Н. КаразінаВ статье рассмотрены эстетические принципы творчества Нобелевского лауреата Марио Варгаса Льосы в контексте ведущих тенденций современного латиноамериканского и западноевропейского романа, выявлены характерные черты его метода (реальность как принципиальная основа художественного мира, творческий вымысел, общечеловеческие ценности, многообразие литературной техники). У статті розглядаються естетичні засади творчості Нобелівського лауреата Маріо Варгаса Льоси в контексті провідних тенденцій сучасного латиноамериканського та західноєвропейського роману, виявлені характерні риси його методу (реальність як принципова основа художнього світу, творчій вимисел, загальнолюдські цінності, розмаїття літературної техніки). In the present article the aesthetic principles of the Nobel prize-winner Mario Vargas Liosa’s works in the context of the leading tendencies of modern Latin American novel are examined and the characteristic features of his method (reality as a principal basis of the artistic world, creative concept, human values and variety of literary techniques) are revealed

Международная научная конференция «VI Мартианские чтения: актуальные проблемы ибероамериканистики»

October 28, 2021 at the historical and economic faculties of Moscow State University hosted the international scientific conference "VI Martian Proceedings: Actual Problems of Ibero-American Studies" dedicated to a wide range of topics on the history, economy, politics, culture and languages of the Ibero-American countries. Its initiator was the Scientific Society "José Martí Department". This scientific forum which has already become traditional has been held since 2015.28 октября 2021 года на историческом и экономическом факультетах МГУ имени М.В. Ломоносова состоялась международная научная конференция «VI Мартианские чтения: актуальные проблемы ибероамериканистики», посвященная широкому кругу тем по истории, экономике, политике, культуре и языкам ибероамериканских стран. Её инициатором выступило Научное общество «Кафедра имени Хосе Марти». Этот научный форум, ставший уже традиционным, проводится с 2015 года