"Развертывание" ЛСГ "уничтожение живого объекта" в русском языке

Цель статьи – представить развертывание ЛСГ "уничтожение живого объекта", являющейся частью функционально-деривационного поля 'физическая смерть', уточняемого гиперсемемами ГС1 "'лишить' /'лишать' + 'жизнь'" и ГС2 "'закончить' + 'жизнь' + 'естественно'".Мета статті – представити розгортання ЛСГ "знищення живого об'єкту", що є частиною функціонально-дериваційного поля 'фізична смерть', який уточнюється гіперсемемами ГС1 "'позбавити' /'позбавляти'+ 'життя'" і ГС2 "'закінчити' + 'життя' + 'природно'"

Робоча програма навчальної дисципліни "Зарубіжна література"

Робоча програма з дисципліни «Зарубіжна література» складена відповідно до навчальної програми й призначення цієї дисципліни в структурно-логічній схемі, що охоплює всі розділи навчальної програми, з загальною кількістю 60 годин, передбачених робочим навчальним планом. Метою курсу є формування у студентів сучасного наукового розуміння світового літературного процесу від найдавніших часів до сьогодення, визначення національної своєрідності літературних процесів у різних країнах, встановлення зв’язку літератури з духовним розвитком суспільства

Параболізація як принцип створення інтелектуалізму

Аналізується драмаантиутопія в контексті інтелектуальної літератури ХХ ст., розглядається параболізація як один із основних принципів створення інтелектуалізму, який зумовлює появу в художньому творі алегорії і притчовості, визначає засоби створення останньої

Робоча програма «Зарубіжна література»

Робоча програма «Зарубіжна література» для студентів галузі знань 0201 Культура, спеціальності 5.02010201 Бібліотечна справ

Розвиток суфіксальної словотвірної підсистеми іменників з транспозиційним значенням опредметненої дії (структури з суфіксом –н(я))

UK: Деривати із загальним словотвірним значенням опредметненої дії становлять значну групу лексики в українській мові. За структурними ознаками такі іменники утворюють багату і складну систему лексико-словотвірних типів. Систему формантів, що беруть участь у творенні таких іменників, складають праслов’янські, власне українські та запозичені суфіксальні морфеми. У статті ми визначаємо лексико-словотвірні групи віддієслівних іменників, які творяться за допомогою суфікса -н-я та показуємо їх динаміку. Віддієслівні іменники з формантом -н(я) мають давнє походження. Похідні такого типу позначають інтенсивну, тривалу, часто хаотичну дію. Девербативи з суфіксом -н-я утворюють кілька лексико-словотвірних груп: найменування стосунків, вчинків, особливостей поведінки людей; похідні на позначення звукових процесів, що супроводжують інтенсивну дію; іменники на позначення переміщення, пересування та комунікативної діяльності людей. Стримувальним фактором продуктивності словотвірного типу віддієслівних іменників на -н(я) є розмовно-просторічний характер цих дериватів та оцінний компонент їх значення, що стало на заваді їх функціональній універсальності. RU: Существительные с общим словообразовательным значением отвлеченного процессуального признака представляют значительную группу лексики в украинском языке. По структурным признакам такие существительные образуют сложную систему лексико-словообразовательных типов. Систему формантов, принимающих участие в образовании отглагольных существительных, составляют праславянские, украинские и заимствованные суффиксальные морфемы. В статье мы определяем словообразовательные типы отглагольных существительных, в образовании которых принимает участие суффикс -н(я) и показываем их динамику. Отглагольные существительные с формантом -н(я) имеют древнее происхождение. Производные такого типа обозначают интенсивное, продолжительное, часто хаотичное действие. Отглагольные существительные с суффиксом -н(я) образуют несколько лексико-словообразовательных групп: наименование отношений, поступков, особенностей поведения людей; производные для обозначения звуковых процессов, сопровождающих интенсивное действие; существительные для обозначения перемещения, передвижения и коммуникативной деятельности людей. Сдерживающим фактором производительности словообразовательного типа отглагольных существительных на -н(я) является разговорно-просторечный характер этих дериватов и оценочный компонент их значения. EN: Derivatives with a general word building meaning of derivative actions as a subject constitute a significant group of lexis in the Ukrainian language. Category of the derivative action as a subject, process or state is formed by nouns denoting intellectual, communicative activity of humans; processes, connected with the sphere of their labour and professional activity; moral and ethical concepts and relations; replacement and movement, etc. The system of formants, involved in the creation of such nouns, consists of the primitive Slavonic, properly Ukrainian and borrowed suffix morphemes. Every derivational type of nouns denoting the action as a subject, process or state is characterized by particular semantic features. This determines the usage of the nouns of each derivational type and the sphere of their stylistic use. In this paper we define lexical and derivative groups of verbal nouns that occur with the suffix -н (я) and show their dynamics. Verbal nouns with the formant -н(я) are of ancient origin. Verbal nouns of this type signify an intensive, longstanding, often chaotic activity. Verbal nouns with suffix -н(я) form several lexis-word-formation groups : item of relations, things, specific human’s behavior; verbal nouns indicate sound processes that accompany an intensive action; nouns that indicate peoples' displacement, movement and communicative activity. Deterrent efficiency of the word-formation type of the verbal nouns on -н(я) is the colloquial character and an estimated component of the value of these verbal nouns, which became a barrier to their functional universality

Изображение несостоятельности рациональных идеологических построений в романах М. Эмиса «Стрела времени» и «Зона интереса»

THE REPRESENTATION OF FAILURE OF RATIONAL IDEOLOGICAL CONSTRUCTS IN M. AMIS’S NOVELS «THE ZONE OF INTEREST» AND «TIME’S ARROW» A. MARDANAUПроводится анализ иррациональности тоталитарной парадигмы мышления, основанной на рациональных идеологических построениях, которая привела к цивилизационному кризису и уничтожению гуманистической идеи человека. Художественное осмысление этого явления осуществляется посредством изображения промышленного и планомерного истребления людей в концентрационных лагерях в романах «Стрела времени» и «Зона интереса». Рассматривается изображение М. Эмисом фашистской идеологии как идеологии насилия, сумасшествия, примата животного начала и реализации инстинкта самоуничтожения. М. Эмис рассматривает фашизм как тотальную антиутопию, режим, который обратил мораль, гуманизм, культуру и рациональность, превратил порядок в хаос, объявил убийства, пытки и преследования необходимыми и благотворными для человечества. Использование приема обратного движения времени в романах М. Эмиса символизирует неисполнимое желание повернуть вспять траекторию массовых убийств и отменить позорные военные преступления.=The article deals with the irrationality of the rational totalitarian thinking paradigm based on rational ideological constructs that led to the crisis of civilization and the destruction of the humanistic concept of man. The artistic interpretation of this phenomenon is presented in M. Amis’s novels «Time’s Arrow» and «The Zone of Interest» by way of portraying the industrial and systematic extermination of people in concentration camps. The article deals with M. Amis’s depiction of the fascist ideology as an ideology of violence and insanity that brings out animality in man and calls forth the self-destruction instinct. M. Amis regards fascism as total antiutopia, a regime that reversed morality, humanity, culture, and rationality, turned order into chaos, and announced murder, torture and persecution as necessary and beneficial for mankind. The usage of the time reversal stylistic device symbolizes the unrealizable desire to reverse the trajectory of mass murders and cancel shameful war crimes

Архетип ребенка в романе К. Воннегута "Бойня номер пять, или крестовый поход детей"

Цель статьи – рассмотреть своеобразие архетипа ребенка в романе К. Воннегута «Бойня номер пять, или Крестовый поход детей» с учетом постмодернистского восприятия мира и попытаться, таким образом, несколько восполнить этот пробел в изучении его творчества

Psychological Aspects of the Explication of Category of Expressivness in Art Translation

ABSTRACT In this article there were analyzed the ways of explication of the category of expressiveness in the translation by P. Sokolovskyi of the novel by Kurt Vonnegut “Slaughterhouse-Five or The Children’s Crusade: A Duty-Dance with Death”. The author of the article admited psychological context of the category of expressiveness. It was shown that features of art translation, one of the types of translation activity, is determined both by linguistic and extra-linguistic factors. It was underlined that expressiveness was imaginative language which appeared on the background of stylistically neutral means and contexts; that’s why expressive semantic categories were considered as stylistics ones. In this article there were shown psychological aspects of the explication of category of expressivness in art translation are: anthropocentrism (research of objects by their role, purpose and functionality for the person); expansionism (a trend towards integration processes, the result of which is doing interdisciplinary research); neofunctionalism (integration of scientific disciplines in order to build a theory of language usage); explanatory (the desire to explain phenomena from different points of view)