Культурологія

Згідно з навчальною програмою, затвердженою Міністерством освіти і науки України, у навчально-методичному комплексі “Культурологія” розглядаються проблеми сутності культури та механізми її функціонування і розвитку, провідні концепції культурологіїї щодо походження, типологізації культури, схем культурно-історичної динаміки; історичні типи соціокультурних світів, що базуються на певній ціннісно-світоглядній основі; провідні тенденції сучасного культурного розвитку. Значна увага приділяється таким феноменам духовної культури як релігія та мистецтво. З метою найбільш ефективної організації самостійної роботи студентів, поряд з викладенням теоретичних основ курсу, в комплекс до кожної теми включені запитання для самоперевірки, плани семінарських занять, тематика рефератів та доповідей, індивідуальні завдання для самостійної роботи, тести, а також література. Фрагменти текстів першоджерел до кожної теми будуть сприяти більш глибокому засвоєнню матеріалу студентами та збагаченню їх інтерпретаційного досвіду. Посібник призначено для студентів вищих навчальних закладів ІІІ-IV рівнів акредитації

Symbolic transformation of the widows image in biblical cultural tradition: semantics, analogies, universal features

The purpose of the work is to analyze the specific features of a widow’s image and status on the Bible pages, to consider semantic contexts of an image, to follow the parallels between the images of an orphan and a widow, to conceive a loneliness phenomenon and orphans’ and widows’ protection in Biblical tradition. Axiological variety and poly vector spiritual and semantic representation of Biblical women’images are the main focuses of the issue. Methodologically the issue is based on the original source of the Bible. The work is based on methodical description of the women’images, who are selected from the Old and New Testament in order to highlight valued features of each image. Moreover, the methods of semantic analysis and hermeneutics are applied to consider semantic differences. The principles of comparative analysis are applied in order to reveal the traits of a widow’s image in the blocks of historical texts and compare Ukrainian context of widows’ existence with biblical one. Scientific novelty is in the poly semantic analysis of the women’Biblical context and widows’ images separation with further analysis of their fates, valued statuses, which allowed them to embody the problems of motherhood and marriage, future children birth and solitude, the problem of divine protection in different ways. The issue is devoted to the consideration of symbolic and axiological poly vector transformations of the mentioned problems. Conclusions. The social polarity and spiritual separation of a widow’s place and role in ancient tradition, and poly vector semantics of a widow’s Biblical context are conceived. The attention is drawn to the varied

Освітологія

Мета курсу – забезпечити підготовку оволодіннями знаннями та навиками з таких її складових дисциплін, як-то: філософія освіти, історія освіти, освітня політика, освітнє право, управління освітою, економіка освіти, соціологія освіти, культурологія освіти

Якість навчальних видань із культурознавства очима студентів

Викладено результати анкетного опитування студентів щодо якості навчальної літератури з культурознавства. Наведено діаграми, що ілюструють задоволеність респондентів параметрами окремих видань.The results of students’ survey regarding culture textbooks’ quality are described. Diagrams showing respondents’ satisfaction with properties of some textbooks are provided.Изложены результаты анкетного опроса студентов относительно качества учебной литературы по культуроведению. Приведены диаграммы, которые иллюстрируют удовлетворенность респондентов параметрами отдельных изданий

Культурология образования как составляющая освитологии

У статті розкрито зміст та значення культурології освіти як складової освітології та навчальної дисципліни, що входить до складу міждисциплінарної магістерської програми «Освітологія»; проаналізовано взаємозв’язок понять «культура» та «освіта», принципи та підходи, що лежать в основі культурології освіти.В статье раскрыто содержание и значение культурологии образования как составляющей освитологии и учебной дисциплины, входящей в состав междисциплинарной магистерской программы «Освитология»; проанализирована взаимосвязь понятий «культура» и «образование», принципы и подходы, которые лежат в основе культурологии образования.The article presents the content and value of сultural studies of education as a part of osvitologia and educational subject, which is a part of an intersubject master’s program “Osvitologia”; analyzes interrelation of the concepts “culture” and “education”, principles and approaches that are the basis of cultural studies of education

Програма виробничої практики підготовки магістра

Засвоєння практичних навичок професії культуролога триває впродовж виробничої практики зі спеціалізації. Виробнича практика із спеціалізації студентів факультету культури і мистецтв відіграє ключову роль в їх підготовці як майбутніх працівників у сфері науки та культури. Базами практики виступають Волинський обласний науково-методичний центр культури, канал регіональної телекомпанії «Аверс» (ТРК «Аверс»), департамент культури Луцької міської Ради.. Практика проводиться у десятому семестрі V курсу. Тривалість практики – 6 тижнів. Перед початком практики на кафедрі культурології та хореографічного мистецтва проводиться настанова конференція, у якій беруть участь студенти-практиканти та їх керівники від університету. На ній відповідальний за проведення практики від кафедри культурології та хореографічного мистецтва знайомить студентів та керівників з наказом ректора, вимогами щодо проходження практики, обов’язками студентів-практикантів та керівників. Після завершення практики на кафедрі культурології та хореографічного мистецтва проводиться підсумкова конференція.Програма виробничої практики підготовки МАГІСТРА, галузі знань 03 ГУМАНІТАРНІ НАУКИ, спеціальності 034 КУЛЬТУРОЛОГІЯ, за освітньо-професійною програмою КУЛЬТУРОЛОГІ

Психологія

Методичні рекомендації до практичних занять з дисципліни «Психологія» містять перелік практичних занять, тематику рефератів, творчі завдання, питання для самоконтролю та список літератури. Рекомендовано студентам І курсу Інституту мистецтв напряму підготовки «Образотворче мистецтво», «Хореографія», «Музичне мистецтво». Рекомендовано студентам І курсу Інституту соціальних наук підготовки «Соціологія», «Культурологія». Рекомендовано студентам ІІ курсу історичного факультету напряму підготовки «Історія»

Український родовід Володимира Пухальського

Розкрито український родовід піаніста, композитора, педагога, культуртрегера, засновника київської фортепіанної школи В. Пухальського. Питання про вивчення малодосліджених сторінок життєтворчості особистості дискусійне в сучасній культурології, адже забезпечити автентичне розуміння особистості, мовою культури текстуально її ідентифікувати не просто. Ця наукова проблема важлива з погляду біографічної реконструкції життєпису митця й осмислення загального розвитку музичної культури певної епохи. Застосовано методи меморіальної культурології, яка вивчає культурну пам’ять в усіх її проявах (меморіальна психоаналітика, теорія культури активної пам’яті). Розкрито українське коріння митця, генеалогічні зв’язки з Україною; поїздку у справі про спадщину в Ботвинівку; творчі контакти з Г. Мороз-Ходоровським і М. Лисенком; кліматогеографічні умови. На основі автобіографічних мемуарів «Записки о моей жизни» В. Пухальського розглянуто історію роду митця, місця проживання його представників (Київ — Улоговата — Чайківка — Ботвинівка — Гранів); міста-топоси (Київ — «край сонця і теплого клімату», Умань — «симпатичний куточок», у якому можливе мирне проживання, «неспокійний Петербург з його безвідрадною шириною»); спілкування В. Пухальського із сучасниками, вихідцями з України; сприйняття ним клімату і ландшафту України. Потреба глибше пізнати культурне життя Києва і бажання жити у сприятливому кліматі спонукали В. Пухальського пристати на запрошення Л. Альбрехта, директора музичної школи при Київському відділенні Імператорського російського музичного товариства, викладати тут гру на фортепіано (спеціальний курс). Отже, В. Пухальський переїхав із Петербурга до Києва не випадково. Він мав глибинні зв’язки з Україною. У мемуарах митця відбилося найбільш вагоме з минулого — культурна пам’ять