Епістолярій як артефакт духовності

У статті розглянуто проблему духовності, що актуалізується у кризові періоди суспільного розвитку, проаналізовано основні теоретико- методологічні засади означеної теми, визначено домінантні засади духовності особистості в епістолярії митців слова. Запропоновано вивчати листи письменника як сучасника своєї епохи, у результаті чого проступає картина духовності чи бездуховності не тільки конкретних дій, думок і вчинків адресатів, а й картина духовності суспільства Окреслено епістолярій як категорію, що демонструє сутнісні формати духовності адресатів, адже саме людині притаманні мислення, свідомість, емоції, переживання.The article considers a problem of spirituality, which tends to be urgent when society development undergoes crisis periods. It analyses the main theoretical and methodological principles of the given topic, indicates the dominating principles of the person's spirituality in the author’s letters. Studying writer’s letters considering him or her as a certain epoch contemporary has been suggested. As a result, the picture of spirituality or spiritual impoverishment of not only the addressee’s particular actions and thoughts, but the picture of whole society's spirituality has been outlined. The author's letters are defined as a category which demonstrating the addressee’s spirituality, since thinking, consciousness, emotions and feeling are of human nature.В статье рассмотрена проблема духовности, проанализированы основные теоретико-методологические основы обозначенной темы, определены доминантные основы духовности личности в эпистолярии художников слова. Определен эпистолярий как категория, которая демонстрирует сущностные форматы духовности адресатов

Автореферат - Кольороконцепти в номінативних моделях англійських, українських і новогрецьких композитів: лінгвокогнітивний аспект

У дисертації аналіз композитів з елементом-колоративом здійснюється в річищі когнітивної теорії номінації, за якою внутрішня форма знаку структурується номінативною, або ономасіологічною, моделлю. Ця модель маніфестує когнітивну структуру, сформовану на основі однієї або декількох базисних пропозиціональних схем (БПС), виокремлених у семантиці лінгвальних мереж (С. А. Жаботинська). Лінгвокогнітивний аналіз композитів включає три етапи. На першому етапі композити кожної мови стратифікуються на групи відповідно до вжитої в них кольороназви. У межах групи одиниці розподіляються на ті, де у внутрішній формі слова колір є онтологічною ознакою предмета і ті, де колір є символьною ознакою. Одиниці із кольороназвою, що позначає онтологічну ознаку предмета, стратифікуються за концептуальними доменами ЛЮДИНА, ТВАРИНА, РОСЛИНА, ПРИРОДНИЙ ОБ’ЄКТ, МІСЦЕ (ТЕРИТОРІЯ), АРТЕФАКТ, ОДЯГ та ЇЖА. Відповідні композити визначаються як такі, що мають пряме і переносні значення. За умов переносної номінації до початкової квалітативної БПС «Х (базис) є ТАКИЙ-колір (ознака)» додаються інші БПС, що забезпечує різні способи зв’язку внутрішньої форми композита з його значенням: метонімію, метафору та їхнє поєднання. Для композитів, де колір є символьною ознакою, виявляється первинне поняття, від якого походить символьне значення колоратива. На другому етапі порівнюються результати аналізу груп композитів у межах однієї мови. На третьому етапі порівнюються результати аналізу композитів у всіх трьох мовах. Аспектами порівняння є: ступінь представленості в композитах різних базових кольорів; промінантність доменів предметних сутностей, наділених колірною ознакою; активність БПС, залучених до номінативних процесів на різних 19 кроках концептуальної деривації; метафоричний потенціал доменів наділених кольором предметних сутностей та підстави для символізації різних кольорів. Порівняльний аналіз лінгвокогнітивних засад творення композитів із кольороназвами виявив універсальні та ідіоетнічні особливості у «колірних» концептуальних картинах світу носіїв англійської, української та новогрецької мов, а також спільні та відмінні ознаки у номінативних процесах, які зумовили появу таких композитів.У дисертації аналіз композитів з елементом-колоративом здійснюється в річищі когнітивної теорії номінації, за якою внутрішня форма знаку структурується номінативною, або ономасіологічною, моделлю. Ця модель маніфестує когнітивну структуру, сформовану на основі однієї або декількох базисних пропозиціональних схем (БПС), виокремлених у семантиці лінгвальних мереж (С. А. Жаботинська). Лінгвокогнітивний аналіз композитів включає три етапи. На першому етапі композити кожної мови стратифікуються на групи відповідно до вжитої в них кольороназви. У межах групи одиниці розподіляються на ті, де у внутрішній формі слова колір є онтологічною ознакою предмета і ті, де колір є символьною ознакою. Одиниці із кольороназвою, що позначає онтологічну ознаку предмета, стратифікуються за концептуальними доменами ЛЮДИНА, ТВАРИНА, РОСЛИНА, ПРИРОДНИЙ ОБ’ЄКТ, МІСЦЕ (ТЕРИТОРІЯ), АРТЕФАКТ, ОДЯГ та ЇЖА. Відповідні композити визначаються як такі, що мають пряме і переносні значення. За умов переносної номінації до початкової квалітативної БПС «Х (базис) є ТАКИЙ-колір (ознака)» додаються інші БПС, що забезпечує різні способи зв’язку внутрішньої форми композита з його значенням: метонімію, метафору та їхнє поєднання. Для композитів, де колір є символьною ознакою, виявляється первинне поняття, від якого походить символьне значення колоратива. На другому етапі порівнюються результати аналізу груп композитів у межах однієї мови. На третьому етапі порівнюються результати аналізу композитів у всіх трьох мовах. Аспектами порівняння є: ступінь представленості в композитах різних базових кольорів; промінантність доменів предметних сутностей, наділених колірною ознакою; активність БПС, залучених до номінативних процесів на різних 19 кроках концептуальної деривації; метафоричний потенціал доменів наділених кольором предметних сутностей та підстави для символізації різних кольорів. Порівняльний аналіз лінгвокогнітивних засад творення композитів із кольороназвами виявив універсальні та ідіоетнічні особливості у «колірних» концептуальних картинах світу носіїв англійської, української та новогрецької мов, а також спільні та відмінні ознаки у номінативних процесах, які зумовили появу таких композитів.У дисертації аналіз композитів з елементом-колоративом здійснюється в річищі когнітивної теорії номінації, за якою внутрішня форма знаку структурується номінативною, або ономасіологічною, моделлю. Ця модель маніфестує когнітивну структуру, сформовану на основі однієї або декількох базисних пропозиціональних схем (БПС), виокремлених у семантиці лінгвальних мереж (С. А. Жаботинська). Лінгвокогнітивний аналіз композитів включає три етапи. На першому етапі композити кожної мови стратифікуються на групи відповідно до вжитої в них кольороназви. У межах групи одиниці розподіляються на ті, де у внутрішній формі слова колір є онтологічною ознакою предмета і ті, де колір є символьною ознакою. Одиниці із кольороназвою, що позначає онтологічну ознаку предмета, стратифікуються за концептуальними доменами ЛЮДИНА, ТВАРИНА, РОСЛИНА, ПРИРОДНИЙ ОБ’ЄКТ, МІСЦЕ (ТЕРИТОРІЯ), АРТЕФАКТ, ОДЯГ та ЇЖА. Відповідні композити визначаються як такі, що мають пряме і переносні значення. За умов переносної номінації до початкової квалітативної БПС «Х (базис) є ТАКИЙ-колір (ознака)» додаються інші БПС, що забезпечує різні способи зв’язку внутрішньої форми композита з його значенням: метонімію, метафору та їхнє поєднання. Для композитів, де колір є символьною ознакою, виявляється первинне поняття, від якого походить символьне значення колоратива. На другому етапі порівнюються результати аналізу груп композитів у межах однієї мови. На третьому етапі порівнюються результати аналізу композитів у всіх трьох мовах. Аспектами порівняння є: ступінь представленості в композитах різних базових кольорів; промінантність доменів предметних сутностей, наділених колірною ознакою; активність БПС, залучених до номінативних процесів на різних 19 кроках концептуальної деривації; метафоричний потенціал доменів наділених кольором предметних сутностей та підстави для символізації різних кольорів. Порівняльний аналіз лінгвокогнітивних засад творення композитів із кольороназвами виявив універсальні та ідіоетнічні особливості у «колірних» концептуальних картинах світу носіїв англійської, української та новогрецької мов, а також спільні та відмінні ознаки у номінативних процесах, які зумовили появу таких композитів

Пространственный компонент в структуре глаголов физического действия

Цель данной статьи – определить роль пространственного компонента в семантической структуре глаголов физического действия

Возможности локализации инородных тел глаза и орбиты с помощью неспециализированных ультразвуковых аппаратов

ГЛАЗ, ИНОРОДНЫЕ ТЕЛАУЛЬТРАЗВУ

Ономасиологические отношения в кругу составных наименований технических артефактов горной промышленности (на материале бинарных конструкций)

спользование ономасиологического метода в анализе терминологии позволяет установить, как соотносятся понятия, отраженные в семантике этих терминологических единиц, подвести обозначаемое под определенную категорию, выявить понятийные механизмы образования наименования, характер мотивированности нового наименования; ономасиологический метод направлен на объяснение связи ономасиологической структуры со структурами знаний об объекте номинаци

Мовний образ концепту-міфологеми спис: лінгвокультурний та лінгвосеміотичний аспекти

Номінацій концепту-міфологеми СПИС аналізуються з позицій лінгвокультурології та лінгвосеміотики. На основі етимологічних паралелей і лінгвоконцептуального підґрунтя мовних знаків створено універсологічну модель кванту лінгвокультурної інформації, співвіднесеного с цим концептом.The article tackles linguo-cultural peculiarities of language units verbalizing the mythic concept SPEAR. A model of universal features pertaining to the informational quantum centered around the said concept is designed on the basis of the corresponding designation units' etymological correlations and linguo-conceptual premises

Принципи аналізу математичних моделей формування мір подібності та релевантності в рамках тематичного веб-порталу

Пропонується комбінований підхід до формування онтологічно- орієнтованих мір подібності документів та їх відповідності запитам користувача в рамках тематичного веб-порталу. Підхід ґрунтується на організації хвильового процесу поширення активації на формальній моделі інформаційного наповнення порталу, яка описується як четвірка “онтологія- артефакт-користувач-проект”. Обговорюється зв’язок цього підходу з класичними мірами, зокрема з векторно-просторовою моделлю та з пошуковим процесом, який лежить в основі PageRank