Kyiv-Mohyla academy as citadel of spirituality and European education in the context of metahistory

У статті розглядається духовна і освітня діяльність Києво-Могилянської академії в контексті метаісторії крізь призму основних архетипів української культури: архетип слова, архетип етичної цінності вільної особистості, архетип софійності та архетип серця.В статье рассматривается духовная и образовательная деятельность Киево-Могилянской академии в контексте метаистории сквозь призму основных архетипов украинской культуры: архетип слова , архетип этической ценности свободной личности , архетип софийности и архетип сердца.In the article the spiritual and educative activity of Kyiv-Mohyla academy in the context of metahistory in light of the main archetypes of the Ukrainian culture (archetype of word, archetype of the ethical value of free individuality, archetype of sophity and archetype of heart) is examined

Европейское образование Киево–Могилянской академии в контексте метаистории

Рассматривается духовная и образовательная деятельность Киево–Могилянской академии в контексте метаистории сквозь призму основных архетипов украинской культуры: архетип слова, архетип этической ценности свободной личности, архетип софийности и архетип сердца. Архетип слова выступает сквозной и символической структурой для всех периодов украинской истории и приобретает ипостаси меч духовный в контексте культурной и просветительской деятельности Киево–Могилянской академии. Архетип этической ценности свободной личности проявился как в организационных принципах существования самой академии, так и в воспитании студентов в духе свободы и вольности. Архетип софийности был воплощен не только в академических разработках профессоров Киево–Молилянськои академии, но и стал образцом всего духовного пути философа Г.Сковороды. В духовной и просветительской деятельности Киево–Могилянской академии занимает ведущее место философия сердца с идеей внутреннего человека, ярким примером кото- рой стал Г.Сковорода.In the article the spiritual and educative activity of Kyiv–Mohyla academy in the context of metahistory in light of the main archetypes of the Ukrainian culture (archetype of word, archetype of the ethical value of free individuality, archetype of sophity and archetype of heart) is examined. The archetype of word is a crosscutting and symbolical structure for all periods of the Ukrainian culture. It gains a hypostasis of spiritual sword in the context of cultural and educative of Kyiv–Mohyla academy. The archetype of free individuality’s ethical value appears in the organizational principle of the academy’s existence and in student’s education in spirit of freedom and liberty. The archetype of wisdom is revealed not only in the research projects of Kyiv–Mohyla’s professors but also became a pointer for G.Skovoroda’s spiritual way. In the spiritual and educative activity of Kyiv–Mohyla academy a central place takes cordocentrism (philosophy of heart), a brilliant representative of which was G.Skovoroda.Розглядається духовна і освітня діяльність Києво–Могилянської академії в контексті метаісторії крізь призму основних архетипів української культури: архетип слова, архетип етичної цінності вільної особистості, архетип софійності та архетип серця. Архетип слова виступає наскрізною і символічною структурою для всіх періодів української історії і набуває іпостасі меча духовного в контексті культурної та просвітницької діяльності Києво–Могилянської академії. Архетип етичної цінності вільної особистості проявився як в організаційних засадах існування самої академії так і у вихованні студентів у дусі свободи та вільності. Архетип софійності був втілений не тільки в академічних розробках професорів Києво–Молилянської академії, але і став взірцем усього духовного шляху філософа Г.Сковороди. У духовній та просвітницькій діяльності Києво–Могилянській академії займає філософія серця з ідеєю внутрішньої людини, яскравим прикладом якої став Г.Сковорода

Sybolical structures of the enthnocultural process in Ukraine

У монографії розглядаються основні архетипи української культури (архетип етичної цінності вільної особистості, архетип софійності, архетип кордоцентриму та архетип слова) та прояв символізму на вирішальних етапах розвитку української культури.В монографии рассматриваються основные архетипы украинской культуры (архетип этической ценности свободной личности, архетип софийности, архетип кордоцентризма и архетип слова) и проявление символизма на решающий этапах развития украинской культуры.In this book the main archetypes of the Ukrainian culture (archetype of ethical value of free individuality, archetype of sofijnist, archetype of cordocentrism and archetype of word) are regarded. The symbolizm on the decisive stages of the development of the Ukrainian culture is analysed

Хоровая школа как феномен социокультурного континуума (по материалам Украинского музыковедения)

Исследуется социокультурный аспект функционирования хоровой школы, которая трактуется автором как открытая методико-исполнительская система, удерживающая хоровую традицию как этнокуль-турный архетип в поливариантном социокультурном континууме. Предла-гаются варианты толкования понятий «социокультурный континуум», «исполнительская школа», «хоровая школа». Досліджується соціокультурний аспект функціонування хорової школи, яка трактується автором як відкрита методико-виконавська система, що утримує хорові традиції як етнокультурний архетип в поліваріантному соціокультурному континуумі. Пропонуються варіанти тлумачення понять «соціокультурний континуум», «виконавська школа», «хорова школа

«Серцем поділитись…» (родинні архетипи у художньому світі Тараса Шевченка)

У статті умотивована думка, що візіонерсько-міфотворчий тип таланту Шевченка зумовив засадничу архетипність його творчості. Визначальний у «Кобзарі» архетип родини, він виявляється на рівнях особистісному, національному, духовному.In the article have been forwarded reasons for a notion that Shevchenko’s visionary and myth-creating type of gift quite naturally determined grounding archetypality featuring the poet’ creative work. Family archetype, defined by Kobzar has been exposed on the levels of personality, nationality and spitituality.В статье обосновывается идея о визионерско-мифотворческом типе шевченковского таланта определившем главные архетипы творчества Поэта. Основоположным в «Кобзаре» является архетип семьи, проявляющийся на уровнях личностном, национальном, духовном

Індивідуально-авторські модифікації архетипів дому, бездомності, не-дому, антидому, дому-мрії в романі Василя Шевчука "Прощання з самим собою"

У статті з’ясовано, що архетипи дому, бездомності, не-дому, антидому, дому-мрії в романі Василя Шевчука "Прощання з самим собою" функціонують у двох планах: фізичний простір (малий дім) і ментальний простір (великий дім). Архетип дому втілює буття особистості / нації, вигнаної зі своєї землі, відчуженої від своєї духовної культури (архетип бездомності), змушеної шукати тимчасових притулків (архетип не-дому). Локуси казенної квартири та майстерні уособлюють духовне провалля (архетип антидому), засіб маніпулювання і випробовування особистості на духовну міцність. Архетип дому-мрії – сподіване повернення особистості / націїі до оновленого дому – сучасного, просторого, розумно спроектованого.

Архетип справедливості в українських казках

В аналітичній психології архетип розглядається як універсальна початкова вроджена психічна структура,що утворює зміст колективного несвідомого

Образно-художній смисл архетипної символіки

У статті розглянуто поняття "архетип" і "символ", їхній взаємозв’язок у художньому мисленні, різновиди трансформацій у художній літературі. У своєму дослідженні автор спирається на праці античних філософів, а також К.-Г. Юнга, Дж. Фрезера, К. Леві-Строса, О. Лосєва, Н. Фрая, Е. Кассірера, вибудовуючи власний погляд на архетипну символіку як характерну ознаку літературних текстів від давнини до сучасності. Зроблено висновок про те, що архетип – це первісна схема, відпочаткова форма уяви, а її подальше розгортання, опредмечення, наповнення і модифікація найчастіше породжують домінантні означники, тобто символи

Фразеологические логоэпистемы: архетипы и символы

Логоэпистемные стимулы фраземообразования. Архетип, миф, символ в логоэпистемной структуре фраземyesБелгородский государственный университе

Архетип: к проблеме дефиниций в культурологи

Цель статьи – проанализировать целесообразность широко распространенного расширительного толкования термина «архетип» в отечественной и российской культурологической практике