FORMATION OF THE QUALITY MANAGEMENT SYSTEMS AT STATE LABORATORIES FOR A MEDICINES CONTROL

The article reviews the regulatory framework in the field of regulating the activities of laboratories for quality control of medicines at the world and national levels. Taking into account the harmonization of the new version of ISO / IEC 17025 "General competence for testing and calibration laboratories" and ISO 9001: 2015 "Quality management systems. Requirements", the necessity of wide implementation of the process approach and implementation of risk-oriented thinking in the activities of laboratories has been substantiated. The general approaches to implementation of quality management systems in the activity of testing pharmaceutical laboratories are offered. In particular, a typical list of processes of the quality management system (QMS) for the laboratory for quality control of medicines has been developed, and the division of such processes into three groups is proposed: management processes, resource management processes, analytical testing processes. It is substantiated that these groups of processes should be described in the Quality Manual with a mandatory graphic representation of the structure of the process model of the QMS and the description of the conditions for the interaction of processes. The use of the PDCA cycle within each of the processes has been proven to promote systematic measurement, analysis of activities and the development of effective corrective and preventive actions. The formation of effective QMS in state and private laboratories for quality control of medicines will help to reduce the number and significance of inconsistencies and errors in analytical work and processes, to provide proper guarantees for obtaining reliable results, to increase the awareness of staff in quality management methods and continuous improvement of activities

Rekruttering til direktørstillinger i det private næringslivet i Norge. : Betydningen av valg av utdanningsinstitusjon for siviløkonomenes oppnåelse av direktørstillinger

Denne oppgave er en kvantitativ studie som tar sikte på å forklare hvorvidt valg av høyere utdanningsinstitusjon er av betydning for siviløkonomenes oppnåelse av direktørstillinger i bedrifter i privat sektor. Temaet er lite utforsket i norsk sammenheng. En rekke internasjonale studier viser imidlertid at utdanning ved de eldste og mest selektive utdanningsinstitusjonene gir flere fordeler i arbeidslivet enn tilsvarende utdanning fra ikke-elitestudiesteder. Hensikten med denne oppgaven er dermed å utvide vår kunnskap om rekrutteringsprosessene til direktørstillinger i næringslivet og kartlegge hvorvidt, og i så måte hvordan, valg av utdanningsinstitusjon påvirker siviløkonomenes karrieresuksess. Oppgavens problemstilling består av to spørsmål: Hvilken betydning har valg av utdanningsinstitusjon for oppnåelsen av direktørstillinger i næringslivet for siviløkonomer med utdanning fra NHH, BI, HHB og UiA? Hvilken betydning har egenskaper ved etterspørsels- og tilbudsside i arbeidsmarkedet for rekrutteringen av siviløkonomkandidater fra NHH, BI, HHB/UiA til direktørstillinger i privat sektor? Eksamenspapirer fra eliteutdanningsinstitusjoner øker avgangskandidatenes karrieresuksess i større grad enn tilsvarende utdanning fra andre studiesteder (Kingston & Lewis 1990). Problemstillingen som omhandler spørsmålet om sammenhengen mellom valg av utdanningsinstitusjon og karrieresuksess er sjeldent tatt opp i norsk forskning. Flere studier omtaler siviløkonomutdanningen fra Norges Handelshøyskole som den eneste eliteutdanningen i Norge, uten at det er utført systematiske undersøkelser som sammenligner ulike utdanningsinstitusjoner. Denne oppgaven bidrar dermed med kunnskap om hvorvidt utdanning fra forskjellige utdanningsinstitusjoner gir ulik sannsynlighet for å være i direktørstillinger i norsk næringsliv. For å svare på oppgavens forskningsspørsmål benyttes det datamateriale om personer med siviløkonomutdanningen tatt ved Norges Handelshøyskole, Handelshøyskolen BI, Universitetet i Agder og Handelshøyskolen i Bodø. Tilbuds- og etterspørselsteorier for arbeidsmarkedet og sosial nettverksteori utgjør det teoretiske rammeverket for oppgaven. Følgende økonomiske og sosiologiske teorier anvendes i fortolkningen og analysen av datamaterialet: humankapitalteorien, screenings- og signaliseringsteorien, teori om sosial kapital og sosiale nettverk og homososial reproduksjon. Oppgavens datamateriale er hentet fra prosjektet «Educational Careers: Transition, Attainment and Qualifications to Work». Grunnlag for analyser er flere registre fra SSB som er koblet sammen ved hjelp av spss. Direktørstillingene defineres på bakgrunn av yrkeskoder i SSBs yrkesklassifiseringen. Binær logistisk regresjonsanalysen benyttes som metode for analyser av oppgavens datamateriale. Separate regresjonsanalysene foretas for hver utdanningsinstitusjon med hensikten å undersøke hvorvidt egenskaper ved etterspørsels- og tilbudssiden har ulik betydning for rekruttering av siviløkonomer fra NHH, BI og UiA/HHB til direktørstillinger i næringslivet. Resultatene av regresjonsanalysene tolkes i lys av flere sosiologiske og økonomiske teorier. Oppgaven tar et utgangspunkt i et segmentert arbeidsmarked med tilbuds- og etterspørselssiden. Arbeidssøkeres handlinger forklares ut i fra teorier om humankapital, signalisering og sosial kapital. Teorier om screening og homososial reproduksjon tar for seg arbeidsgiveres beslutninger under ansettelsesprosesser. Granovetters teori om betydningen av sosiale nettverk og svake bånd i jobbsøk er sosiologisk bidrag som brukes i oppgaven for å forstå hvordan valg av utdanningsinstitusjon påvirker rekrutteringen av siviløkonomer til direktørstillinger. Resultatene av regresjonsanalyser viser at sannsynligheten for å oppnå direktørstillinger er høyere for siviløkonomer med utdanning fra NHH og BI enn for personer med tilsvarende utdanning fra HHB og UiA. Skille mellom avgangskandidatene går hovedsakelig mellom BI og NHH på den ene siden og UiA og HHB på den andre. T-test av differansen mellom koeffisientene viser at det ikke er forskjeller mellom NHH og BI og mellom UiA og HHB med hensyn til oppnåelsen av direktørstillinger. Separate regresjonsanalysene indikerer at kjønn, alder, tid siden avsluttet utdanning, sosial og geografisk bakgrunn ikke har forskjellig betydning for avgangskandidater fra BI, NHH og UiA/HHB i deres rekruttering til direktørstillinger i næringslivet. Sannsynligheten for å være direktør er størst i Hordaland og Nord-Norge for avgangskandidater fra UiA/HHB enn for siviløkonomer fra BI. Sannsynlighet for å være i direktørstillinger i bedrifter i varehandel og reparasjon av motorvogner er større for avgangskandidater fra BI enn for siviløkonomer fra HHB/UiA. For siviløkonomer utdannet ved UiA/HHB er det større mulighet for å inneha direktørposisjoner i bedrifter i transport og lagringsnæringen sammenlignet med BI´s siviløkonomkandidater. Det er imidlertid stor statistisk usikkerhet som er knyttet til fortolkning av koeffisienter for næring og arbeidsstedsregion. Analysene indikerer likevel at egenskaper ved etterspørselssiden påvirker hvilke avgangskandidater som rekrutteres til direktørstillinger i hvilke sektorer og landsdeler. Analysene viser at kvinnelige siviløkonomer har lavere sannsynlighet for å være i direktørstillinger enn menn med tilsvarende utdanning. Videre tyder resultatene at sosial bakgrunn, i form av foreldrenes utdanning og inntekt, ikke påvirker rekrutteringen av siviløkonomer til ledende posisjoner i bedrifter i privat sektor. Siviløkonomer har ikke ulikt utbytte av sin geografiske bakgrunn når det gjelder oppnåelsen av direktørstillinger. Arbeidsstedsregion og næring påvirker sannsynligheten for å være direktør i næringslivet

Study on the Combined Estimate of the Cosmic-Ray Composition and Particle Cross Sections at Ultrahigh Energies

The mass composition is one of the key observables to understand the nature and origin of ultra-high energy cosmic rays.The study of hadronic interactions at energies well beyond human-made accelerators is a fundamental probe of elementary particle physics. In previous analyses, the properties of the hadronic interactions were estimated under the assumption of a certain mass composition, typically proton-dominated, and the cross sections were calculated by fitting the tail of the X$_{max}$ distribution. In such an analysis, the impact of a possible He-contamination on the cross section measurement is quoted as a systematic uncertainty. Vice versa, the cosmic-ray mass composition is typically determined using air shower simulations by assuming the validity of the considered hadronic interaction models

Cybercrime: History of formation, current state and ways of counteraction

The article examines the history of the emergence and development of cybercrime, the specifics of the current situation in society, which contributes to an increase in the number of cybercrimes and ways of countering cybercrime. It has been established that cybercrime first appeared in the middle of the last century. This was due to the emergence and subsequent intensive growth in the number of computers, and then smartphones. However, cybercrime that exists today is significantly different from what it was in its early days. Today, the number of devices and services provided via the Internet is growing, the number of users is growing, and, accordingly, the number of cybercrimes and the level of their organization is growing. In the course of the study, the differences between the concepts of "cybercrime" and "computer crimes" were identified, as well as the main features of cybercrimes. The problems that law enforcement agencies face in the investigation and fight against cybercrimes were revealed. The factors contributing to the growth of cybercrime were also analyzed. Based on the analysis, the main directions of combating cybercrime and preventing the growth of the number of cybercrimes in society were developed

Inflation Targeting As a Tool for Maintaining Price Stability of The National Bank of Ukraine

Introduction. Inflation targeting is a tool for ensuring price stability in the economy and therefore requires harmonious coordination and communication among government institutions. At the same time, the central bank must adhere to a certain policy instrument, the established legal rules, which are fixed in its mandate, or act at its discretion. Nowadays, the most common rule of monetary policy is inflation targeting. Aim and tasks. The purpose of the article is to explain the expediency of using the inflation targeting regime to keep inflation at a certain target level, which is determined by the central bank taking into account the current state of the economy. Results. The theoretical model of Taylor is considered, which is based on inflation assessment in the form of a simple interest rate rule based on monetary policy instruments that ensure convergence of the inflation forecast to the target value in the medium term. The obtained results reflect the volatility of the indicators of the objective function in the data range of 2015 Q3–2021 Q2 and confirm the weight of the gap of variable values that are estimated to be insignificant (95%). Using the GMM method, the relationship between the indicators of the objective function and their impact on the inflation rate through the use of the inflation targeting regime was verified. In particular, the volatility of variables such as the inflation gap, short-term interest rate, output gap, and exchange rate gap and their impact on the target inflation rate was revealed on the time horizon of monetary policy. Smoothing out gaps in variables is one of the goals of the central bank's reaction function under the inflation targeting regime. The use of the GMM method confirms the validity of the application of Taylor's rule regarding the feasibility of choosing an objective function with predetermined variable parameters at different sampling intervals. Conclusions. The increase in the volatility of variable parameters in the objective function of central banks under the inflation targeting regime is explained by global crises and the sensitivity of macroeconomic indicators to fluctuations in the economic situation. This is the main reason why central banks strictly follow the rules of monetary policy, which allow the timely smoothing of exogenous shocks in the economy

Розвиток жанру елегії в українській літературі ХVI - XIX століть

Дисертація – перше системне дослідження жанру елегії в українській літературі XVI – ХІХ століть як репрезентативного етапу становлення й утвердження дискурсивної практики цього жанру. У ній уперше розглядаються в історико-типологічному аспекті жанрова генеза елегії, її функціонування в давній поезії. Проаналізовано кращі зразки елегійної лірики давньоукраїнських поетів, осібно Г. Сковороди, та поетів ХІХ століття – Л. Боровиковського, А. Метлинського, М. Петренка, В. Забіли, Т. Шевченка, О. Кониського, Л. Глібова, С. Руданського, Ю. Федьковича, С. Воробкевича, Я. Щоголева, М. Старицького, В. Cамійленка, П. Грабовського, І. Франка, Лесі Українки та інших, у творчості яких елегія оформилася в оригінальний самобутній ліричний жанр. При цьому простежуються її еволюція, особливості художнього світу, образна система, поетика. У дослідженні розвиток елегійної поезії в літературному процесі України XVI – XIX ст. розглядається в таких аспектах: елегія як теоретична проблема; елегія як історико-літературне явище; жанрові модифікації елегії у творчості найяскравіших її репрезентантів. Визначальними стали такі складники елегії, як самодостатність художньо-ліричної системи, змістовно-емоційна тональність, форма ліричного наративу, особливості вираження авторського світовідчуття та характер образності. У роботі висвітлена модифікація жанру на різних етапах літературного процесу в контексті розвитку естетичної свідомості, розкриті його національні особливості, обумовлені поетичними традиціями і менталітетом українського народу, визначені типологічні риси жанру – стійкого естетичного феномена, який упродовж багатовікової історії зберігає змістовно-поетичні константи. При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/3466Диссертация – первое системное исследование жанра элегии в украинской литературе XVI – XIX веков, являющихся репрезентативным этапом становления и утверждения дискурсивной практики этого жанра. Элегия – один из самых древних и распространенных лирических жанров мировой литературы. Рассмотренная в диссертационном исследовании украинская элегия препарирована в таких аспектах: теоретическая проблема, историко-литературное явление, жанровые модификации. Это способствовало осмыслению элегии как отдельной художественно-эстетической реалии, имеющей специфическую эмоциональную тональность, форму нарратива, особенности выражения авторского “Я” и определенную образную картину. Системный анализ элегической поэзии от истоков до начала ХХ века способствовал освещению истории возникновения и развития еѐ в древнеукраинском литературном процессе; позволил проследить трансформацию и модификацию жанра в творчестве поэтов; определить национальное своеобразие украинской элегии и основные константы еѐ поэтики; установить типологию жанра и характерные особенности его разновидностей; обобщить отдельные аспекты теории жанра и развитие украинской научной мысли в этой сфере. На фоне традиций античной элегической поэзии, а также на основе анализа этапов существования элегии в мировой практике становятся очевидными национальное своеобразие и специфика жанра, чему и посвящена диссертация. На основании анализа лучших образцов элегической лирики древнеукраинских поэтов, отдельно Г. Сковороды, поэтов ХIХ века – Л. Боровиковского, М. Шашкевича, А. Метлинского, М. Петренко, В. Забилы, Т. Шевченко, О. Коныского, Л. Глибова, С. Руданского, Ю. Федьковича, С. Воробкевича, Я. Щоголева, М. Старицкого, В. Самойленко, П. Грабовского, И. Франко, Леси Украинки и других – прослеживается эволюция жанра. В их творчестве элегия достигла такого уровня, который поставил еѐ в один ряд с лучшими образцами мировой поэзии. В исследовании рассматривается латиноязычная элегия как своеобразное звено, соединяющее собственно украинскую элегию с античной. Развиваясь на украинской почве, она стала синтезом античных традиций и гуманистических идей эпохи Возрождения. В работе предложена следующая классификация древнеукраинской элегии: духовная, светская (историко-патриотическая, социальная, любовная), лямент (плач) как синтез элегии и панегирика. Элегическая поэзия Г. Сковороды объединила религиозное и светское начала. Литературный процесс ХIХ века рассматривается как взаимодействие и взаимовлияние двух основных литературно-художественных систем. Романтизм – самое устойчивое направление развития лирической поэзии – стал благодатной почвой для элегии. С элегическим творчеством Л. Боровиковского, М. Шашкевича, А. Метлинского, М. Петренко, В. Забилы, Я. Щоголева, О. Коныского, Л. Глибова, С. Руданского, Ю. Федьковича, С. Воробкевича, Я. Щоголева в украинской литературе утвердился новый тип поэзии – романтическая элегия, особенность которой состоит в оригинальности образной системы, наличии определенных тропов и стилистических фигур, в традиционном эмоциональном ключе, подобном народнопоэтическому. Реалистические мотивы украинской элегии отчетливо прозвучали в творчестве Т. Шевченко, неоспоримое новаторство которого проявилось во всех тематических и жанровых разновидностях элегической поэзии. Т. Шевченко создал новый тип элегии, которая в дальнейшем определяет развитие жанра. Украинская элегия второй половины XIX века свидетельствует о продуктивном развитии традиций Т. Шевченко. Реалистические элегии М. Старицкого, В. Самойленко, П. Грабовского, И. Франко, Леси Украинки и других, органически соединивших отечественные и европейские традиции, способствовали усилению психологического анализа душевного состояния человека, его духовных исканий, что привело к проблемно-тематическим и образным изменениям стиха, возникновению новых принципов и форм поэтического мышления. Период развития элегии конца XIX – начала ХХ века характеризуется влиянием модернизма, которое прослеживается в элегической поэзии И. Франко и Леси Украинки. Элегический жанр в украинской литературе стал формой выражения художественно-поэтического сознания, связанного с менталитетом украинского народа; с точки зрения типологических черт жанра элегия состоялась как эстетический феномен, сохраняющий содержательно-поэтические константы на протяжении многовековой истории. В работе использован научный аппарат, дающий возможность представить рассматриваемую проблему в необходимых дефинициях. При цитировании документа, используйте ссылку http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/3466The thesis is the first systematic analysis of the elegy in Ukrainian poetry from the ancient times up to the beginning of the XXth century. For the first time the sources of the elegy and its place in the old-time Ukrainian poetry have been explored as to the historical and typological aspect of the genre. The evolution of the elegy has been traced on the basis of the analysis of the best elegiac lyric examples of Ukrainian poets, especially G. Skovoroda, and the poets of the XIXth century L. Borovikovski, A. Metlinski, M. Petrenko, V. Zabila, T. Shevchenko, O. Konyski, L. Hlibov, S. Rudanski, U. Fedkovich, S. Vorobkevich, Y. Shchoholev, M. Staritski, V. Samiylenko, P. Grabovski, I. Franko, L. Ukrainka and others whose works helped to obtain the qualities of elegy as an original poetic genre. The proposed scientific research treats the elegy as to the following aspects of its development: the elegy as a theoretical problem; the elegy as a historical and literary phenomenon; various genre modifications of the elegy in the works of its best representatives. Such characteristics of the elegy as self-sufficiency of its artistic and poetic system, its emotional key, lyric narration form, imagery character, and the peculiarities of expressing the author’s world outlook are considered as the most important ones. The work highlights the genre modification on various stages of the literary process in the context of development of aesthetic perception; reveals the national peculiarities of the genre with its poetic traditions and the mentality of Ukrainian people, defines the typological features of the genre as a stable aesthetic phenomenon, maintaining the best poetic constants throughout the centuries-old Ukrainian history. When you are citing the document, use the following link http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/346