Comparative assessment of various methods of studying the skin toxicity of a wound-healing drug

The article presents the results of studying the subacute skin toxicity of a wound-healing cream based on betamethasone dipropionate, gentamicin sulfate, and clotrimazole. According to the Organization for Economic Cooperation and Development (OECD No. 410), the research was conducted using the classic method. When studying the effect of a wound-healing agent on the body of animals during long-term 28-day dermal application by the classical method in animals of the I, II, and III experimental groups, which received the drug in a dose of 0.5, 2.5, and 5 ml/kg body weight; respectively no significant changes were found in the body weight of the animals and the weight coefficients of the liver, heart, spleen, kidneys, and lungs. At the same time, in the animals of the II and III research groups, a slight increase in the concentration of hemoglobin was noted, respectively, by 1.3 and 3.9 %, the level of urea – 5.3 and 11.2 %, the activity of AST – 9.8 and 14.9 % compared to the indicators of animals of the control group. In these groups, there was a decrease in total protein concentration by 5.5 and 6.8 %, creatinine level by 3.1 and 5.3 %, and ALT activity by 6.5 and 9.7 %. The studies conducted according to the OECD No. 410 make it possible to obtain more informative data on the toxic effect of the investigated agent. In particular, it was established that the use of the researched drug in animals of the I, II, and III experimental groups caused a decrease in the weight coefficients of the spleen mass, respectively, by 19.1 (Р < 0.05), 22.4 (Р < 0.05) and 28.3 % (P < 0.05), hearts – 3.6, 4.6 and 7.7 %, kidneys – 4.9, 6.5 and 10.4 % and animal body weight – 4.5, 5.4 and 6.4 %, hemoglobin concentrations – 2.6, 2.9 and 4.4 %, leukocyte counts – 21.4, 16.1 and 15.1 %, hematocrit values – 1.9, 3, 6 and 4.0 %. The average hemoglobin content in the erythrocyte (MSN) also decreased by 8.3, 6.9, and 5.1 %, and the average erythrocyte (MCV) volume was 5.0, 4.7, and 1.7 %. In addition, an increase in weight coefficients of liver mass was established by 10.8 (P < 0.05), 11.8 (P < 0.05), and 15.6 % (P < 0.05). When studying the effect of the researched agent during 28-day dermal application on biochemical indicators of blood serum in animals of the first experimental group, a decrease in the concentration of total protein by 5.8 % was established. Under these conditions, an increase in creatinine level, urea level, ALT, and AST was established, respectively, by 6.2, 18.8 (P < 0.05), 3.8, and 14.7 % (P < 0.05). It should be noted that the use of the researched product in animals of the II and III experimental groups caused an increase in the level of urea, respectively, by 28.6 and 35.7 % (Р < 0.05), creatinine by 8.4 and 3.5 %, AST – 16.4 (P < 0.05) and 11.3 % and the activity of ALT – 8.5 and 11.0 %

Оценка потенциальных разрешающей способности и точности измерительных преобразователей линейных и угловых перемещений на базе использования фазовых набегов поверхностных акустических волн

Приведено результати оцінки метрологічних параметрів 3-х частотного вимірювального перетворювача лінійних та кутових переміщень з рухомим приймачем на поверхневих акустичних хвилях (ПАХ).In this article present results of estimation of metrological parameters of the three frequency transducer measurement of linear and angular displacements of the moving receiver on surface acoustic waves (SAW).Приведены результаты оценки метрологических параметров 3-х частотного измерительного преобразователя линейных и угловых перемещений с подвижным приемником на поверхностных акустических волнах (ПАВ)

Speech portrait of modern doctor (linguopragmatic aspect)

Новая научная лингвистическая парадигма обусловила появление научных направлений, ориентированных на анализ дискурса, речевых жанров и речевых актов. Цель этого исследования - описание речевого портрета современного доктора, выделение его ключевых дискурсивных характеристик, анализ докторского тезауруса. Методы исследования детерминированы его целью и задачами. В работе использованы методы наблюдения, описания, классификации, дискурс-анализа, элементы социолингвистического анализа. Научная новизна работы заключается в том, что в ней впервые представлена и охарактеризована дискурсивная личность современного врача. Установлено, что доктор - это, прежде всего, высококвалифицированный представитель нынешней отечественной медицины. Его имманентными речевыми характеристиками являются образованность, профессионализм, ответственность, бескорыстие, нравственность. Выявлено поведенческие стандарты, которые отличаются от указанных выше, в частности, неопытность, корыстолюбие, безответственность.The article is dediсated to one of the central notions of anthropocentric linguistics -lingvopersonology. This thesis presents different views on the problem of personality as a complicated phenomenon, which can be showed from linguistic point of view. The new scientific linguistic paradigm has led to the emergence of scientific areas focused on the analysis of discourses, speech genres and speech acts.The purpose of the study is to describe the speech portrait of a modern doctor. The author has focused on the linguopragmatic aspect of making different speech portraits. This way clearly expresses the axiological orientations of the communicant. The main task is the analysis of his main discourse features and the characterization of the medical thesaurus. Methods of research are determined by its goals and objectives. Among the general scientific methods used in this article are observation, description, systematization. The methodological base is augmented by the method of discourse analysis. It is used to find out discursive features and relevant contexts. Elements of sociolinguistic analysis were used for determining the influence of extralinguistic factors on the formation of the investigated speech personality. The scientific novelty of the work is in the fact that for the first time it presents and describes the discursive personality of a modern physician in a linguistic and cognitive aspect. Conclusions. Nowadays doctor is commonly a highly qualified, educated, skilful person. He is a representative of the modern ukrainian medical industry. It was found that his immanent speech characteristics are education, professionalism, responsibility, sel-flessness, morality. On the other hand, it should be poented out that deviations from the specified behavioral standards are revealed. The author has fixed in the medical discourse negative behavioral standards: illiteracy, self-interest, irresponsibility. According to the research, social and professional responsibilities sometimes may contraste with self-interes

Health vs. Disease in the Context of Verbalization of the Axiological Picture of the World of a Modern Doctor

Статтю присвячено проблемі інтерпретації цінностей та антицінностей у лінгвістичному контексті. Акцентовано на релевантності вирізнення дихотомії цінність – антицінність (нецінність). Визначено, що цінності – це сукупність життєво необхідних матеріальних та духовний понять, які окреслюють базові поведінкові домінанти людини, забезпечують її основні інтереси та найважливіші потреби. Антицінності дефіновано опозиційною (за смислом) до цінностей універсальною категорією загальної аксіологічної парадигми людини. Обґрунтовано думку про те, що цінність для лікаря – це те, на що скерована його робота як компетентного фахівця медичної галузі, а також важливий атрибут його свідомості, який виформовує вектори професійної діяльності. Виділено в обстеженому дискурсі мовні рефлекси вказаних ціннісних орієнтирів сучасного лікаря. Описано закономірності мовної об’єктивації протилежних аксіологічних орієнтирів – здоров’я та хвороби, які увиразнюють функціонування всіх живих організмів, зокрема й людей, на векторі життя – смерть. Зауважено, що всі проаналізовані словесні об’єктиватори відображають модифікацію аксіологічної парадигми в галузі охорони здоров’я. Крім цього, указано на прагматичний потенціал лексем, що вербалізують ціннісний континуум медичної комунікації. Зафіксовані в дискурсі позитивно і негативно конотовані лексеми увиразнюють схвалення, привітність, докір чи критичне ставлення лікаря до пацієнтів. The article is devoted to the problem of linguistic interpretation of values and anti-values. The relevance of their differention and the functioning of dichotomy value – anti-value is pointed out.It is defined that values are a complex of vital material and spiritual, non-material concepts that outline the basic behavioral dominant of a person, provide their main interests and essential needs. At the same time, anti-values are defined as the opposition (meaning) to values as universal category of the general human axiological paradigm.Considering the value aspects of medical communication, presently great attention is paid to the importance of studying doctor’s axiological continuum. In this work health and disease were defined as the principal semantic oppositions. According to the results of analysis, these contrast notions are central to the axiological picture of the modern doctor, and these concepts belong to different parts of the coordinate system – value – antivalence. The author substantiates the opinion that the value for the doctor means the specific notion directed him to be an competent expert in the medical field, an essential attribute of consciousness that determines main vectors of his professional activity.The study of the discourse-textual material made it possible to determine the language reflexes of these values. The paper presents features of the language objectification of opposing axiological landmarks – health and disease. It is indicated that all analyzed verbal objectivists reflect a modification of the health paradigm. In addition, the pragmatic potential of tokens is noted, which verbalize the value component of medical communication. The positive and negative connotations recorded in the discourse express the approval, affability, reproach or critical attitude of the doctor to the patients

Stylistic issues of modern dental scientific discourse

У пропонованій статті здійснено спробу виявити та проаналізувати основні стильові огріхи наукового стоматологічного дискурсу. У результаті огляду теоретико-методологічні основ нормування мови науки і студіювання дискурсивних фрагментів досліджено стан дотримання узвичаєних норм слововжитку у сфері науки під час написання різножанрових зразків стоматологічного дискурсу – оригінальних тез, статей, посібників, підручників, монографій тощо. Крім цього, вирізнено й охарактеризовано випадки неправильного і недоречного вживання мовних одиниць у фаховому мовленні стоматологічної галузі. У статті акцентовано на важливості коректної й унормованої інтерпретації дослідником наукових фактів, найновіших теорій та гіпотез. Проінтерпретовано специфіку нормативного і ненормативного слововживання в сучасному писемному науковому мовленні. У праці використано і загальнонаукові (індукція, дедукція, аналіз, синтез, спостереження, порівняння, узагальнення), і власне лінгвістичні методи та прийоми. Акцентовано на загальній невнормованості фахової мови стоматологічної галузі. Умотивовано доцільність і раціональність використання в досліджуваному науковому дискурсі лексичних синонімів-дублетів. Оцінено часто вживані стоматологами правильні варіанти виформованих на вітчизняному мовному ґрунті термінолексем. Умотивовано доцільність аналізу відповідності стоматологічного наукового мовлення базовим комунікативним якостям мовлення;The article provides an attempt to reveal and analyze main stylistic issues of scientific dental discourse. As a result of reviewing theoretical and methodological basics of standardizing the language of science and studying discourse fragments, the current state of observing usual word use norms in the course of writing dental scientific discourse texts in different genres: original abstracts, articles, manuals, textbooks, monographs, etc. has been investigated. In addition, the article characterizes cases of incorrect and irrelevant use of language units in professional texts in the dental field and justifies the analysis of dental scientific language correspondence to the basic communicative features of the language. The importance of correct interpretation of scientific facts, modern theories and hypotheses is pointed out. It is also noted that the skillful usage of professional terms is a daily duty of every qualified specialist. The general scientific (induction, deduction, analysis, synthesis, observation, comparison, generalization) and linguistic methods and techniques were used in this scientific work. There was also indicated on irregularity of the professional language of the dental industry. In the article, there were provided arguments and reasonableness for preferred usage of the Ukrainian terms. There was also given a number of national equivalents to the foreign words from the sphere of dentistry

A922 Sequential measurement of 1 hour creatinine clearance (1-CRCL) in critically ill patients at risk of acute kidney injury (AKI)

Meeting abstrac

Вплив пренатальної діагностики на структуру неонатальних кардіохірургічних втручань

Objective. To analyze the tendency of change of surgical strategies used in the SI «Scientific and Practical Medical Center for Pediatric Cardiology and Cardiac Surgery of the Ministry of Health of Ukraine» in neonates during the treatment of the difficult critical congenital heart disease (CHD).Patients and methods. The database of prenatal echocardiography of the critical CHD, structure and results of surgery in neonates operated at the Centre during the 2009–2014yy is analyzed.Results. A total of 935 neonates with critical CHD were operated, in 269 (29%) of them diagnose was made prenatally. The increase in the absolute number of patients operated in the age up to 1 month is observed — from 130 in 2009 y. to 163 in 2014y. At the same time there is a clear tendency in the proportion of prenatally exposed diagnoses from 24% to 42%. The share of primary radical surgical correction of critical CHD increased from 69% in 2009 y. to 79% in 2014y. Postoperative mortality in this group declined from 5.6% in 2009 y. to 3% in 2014y. In 105 (11%) of patients radical correction was carried out in the first hours of life using autologous umbilical cord blood during the surgery. The average number of collected cord blood was 76±21 ml.Conclusions. An increase in the proportion of primary radical correction of defects among surgical interventions and reduction of postoperative mortality among infants with critical CHD is observed. Prenatal diagnosis allows us to optimize the preoperative stage and performs a radical correction of the defect in the early hours of the patient's life using autologous umbilical cord blood.Key words: prenatal diagnosis, neonatal cardiac surgery, autologous umbilical blood.Цель: проанализировать тенденции изменения хирургической стратегии, применяющейся в ГУ «Научно-практический медицинский центр детской кардиологии и кардиохирургии МЗ Украины» у новорожденных при лечении сложных критических врожденных пороков сердца (ВПС).Пациенты и методы. Проанализирована база данных пренатальной эхокардиографии критических ВПС, структура и результаты хирургических вмешательств у новорожденных, прооперированных в Центре в 2009–2014 годах.Результаты. Было прооперировано 935 новорожденных с критическими ВВС, у 269 (29%) из них диагноз поставлен пренатально. Наблюдается увеличение абсолютного количества прооперированных пациентов в возрасте до 1 месяца — с 130 в 2009 г. до 163 в 2014 г. При этом существует четкая тенденция к увеличению доли пренатально выставленных диагнозов с 24% до 42%. Доля первичных радикальных хирургических коррекций критических ВПС увеличилась с 69% в 2009 г. до 79% в 2014 г. Послеоперационная летальность в этой группе уменьшилась с 5,6% в 2009 г. до 3% в 2014 г. У 105 (11%) пациентов радикальная коррекция была проведена в первые часы жизни с использованием аутологической пупочной крови во время операции. Среднее количество собранной пуповинной крови составило 76±21 мл.Выводы. Наблюдается увеличение доли первичных радикальных коррекций пороков среди хирургических вмешательств и уменьшение послеоперационной летальности среди новорожденных с критическими ВПС. Пренатальная диагностика позволяет оптимизировать предоперационный этап и проводить радикальную коррекцию порока в первые часы жизни пациента с использованием аутологической пупочной крови.Ключевые слова: пренатальная диагностика, неонатальная кардиохирургия, аутологическая пупочная кровь.Мета: проаналізувати тенденції зміни хірургічної стратегії, яка застосовується в ДУ «Науково-практичний медичний центр дитячої кардіології та кардіохірургії МОЗ України» у новонароджених при лікуванні складних критичних вроджених вад серця (ВВС).Пацієнти і методи. Проаналізовано бази даних пренатальної ехокардіографії критичних ВВС та структура і результати хірургічних втручань у новонароджених, що були прооперовані в Центрі у 2009–2014 роках.Результати. Було прооперовано 935 новонароджених з критичними ВВС, у 269 (29%) з них діагноз був встановлений пренатально. Спостерігається збільшення абсолютної кількості прооперованих пацієнтів у віці до 1 місяця — зі 130 у 2009 р. до 163 у 2014 р. При цьому існує чітка тенденція до збільшення частки пренатально встановлених діагнозів з 24% до 42%. Частка первинних радикальних хірургічних корекцій критичних ВВС збільшилася з 69% в 2009 р. до 79% у 2014 р. Післяопераційна летальність в цій групі знизилась з 5,6% в 2009 р. до 3% у 2014 р. У 105 (11%) пацієнтів радикальна корекція була проведена в перші години життя з використанням аутологічної пуповинної крові під час операції. Середня кількість зібраної пуповинної крові становила 76±21мл.Висновки. Спостерігається збільшення частки первинних радикальних корекцій вад серед хірургічних втручань та зменшення післяопераційної летальності серед новонароджених з критичними ВВС. Пренатальна діагностика дозволяє оптимізувати передопераційний етап та проводити радикальну корекцію вади у перші години життя пацієнта з використанням аутологічної пуповинної крові.Ключові слова: пренатальна діагностика, неонатальна кардіохірургія, аутологічна пуповина кров

Buildingbrains-3d: A tool to integrate neuron morphologies into 3d brain reconstructions

BuildingBrains-3D (BB3D, buildingbrains-3d.org) is a scalable platform of web-based tools for assimilating and analyzing complete 3D reconstructions of individual neurons with respect to their precise 3D location in the brain. Presently these reconstructions are the basis for determining excitatory and inhibitory cell-types serving as sampling sets for large-scale dense connectivity simulations over macroscopic scales in the rat barrel cortex. BB3D is scalable, however, and provides a stable platform for Neuroscientists from laboratories around the world to integrate their reconstructions into common reference frames (e.g. rat cortex, see Egger et al.) to extract standardized morphological features and to obtain insights into the organizational principles of neural circuits within and across brains, regions and species

Особливості включеності вищої школи Укріїни до системи електронного навчання

Стаття присвячена визначенню стану та особливостей включеності вищої школи України до системи електронної освіти на основі діагностики процесу впровадження у вищі навчальні заклади України технологій електронного навчання, що особливо актуалізовано в умовах інформатизації й дигіталізації навчального процесу та посилення напрямів інтеграції у міжнародний освітній простір. Розроблено та описано методику соціологічного дослідження, що дозволило провести типологізацію 361 діючих вишів України за рівнем впровадження електронного навчання в освітній процес. Також проведено регіональний розподіл вищих навчальних закладів України, завдяки чому виділено вузівські центри та проаналізовано їхню специфіку щодо рівнів впровадження електронного навчання. За результатами дослідження порівняно ступінь включеності до електронного навчання ВНЗ різних форм власності й напрямів підготовки, що продемонструвало специфіку застосування електронного навчання і те, що система вищої освіти України знаходиться на етапі усвідомлення необхідності модернізації освітнього процесу за допомогою впровадження та використання технологій електронного навчання, але більшою мірою є лише фрагментарно включеною до електронного навчання

Actual problems of the rationing of terminological instruments in the language of dentistry

Мета статті – висвітлення особливостей функціонування наукового стилю в мові стоматології, аналіз найпоширеніших помилок застосування термінологічного інструментарію стоматологічної галузі. Матеріал дослідження – добірка різножанрових наукових текстів, передовсім статей, підручників, посібників, словників, присвячених актуальним стоматологічним проблемам. Для досягнення окресленої мети використано загальнонаукові (індукція, дедукція, аналіз, синтез, спостереження, зіставлення, узагальнення) та власне лінгвістичні методи і прийоми (дефініційно-компонентний, лексико-семантичний, контекстуальний, лінгвостилістичний та ін.). У праці акцентовано на важливості коректної й унормованої інтерпретації дослідником наукових фактів, найновіших теорій та гіпотез. Висновки. Проінтерпретовано специфіку нормативного і ненормативного слововживання в сучасному писемному науковому мовленні, зокрема проаналізовано функціонування росіянізмів, кальок з російської мови, недоречних українськомовних еквівалентів стоматологічних термінів. Окремо розглянуто складні випадки використання іменників чоловічого роду 2 відміни Р. в., специфіку написання термінів-прикладок тощо; Цель статьи – освещение особенностей функционирования научного стиля в языке стоматологии, анализ распространенных ошибок применения терминологического инструментария стоматологической отрасли. Материалом исследования послужила подборка разножанровых научных текстов (статей, учебников, пособий, словарей), посвященных актуальным стоматологическим проблемам. В работе использованы общенаучные (индукция, дедукция, анализ, синтез, наблюдение, сопоставление, обобщение) и собственно лингвистические методы и приемы (дефиницийний, компонентный, лексико-семантический, контекстуальный, лингвостилистичний и др.). Акцентировано внимание на значимости корректной и правильной интерпретации исследователем научных фактов, новейших теорий и гипотез. Выводы. В представленной работе проинтерпретировано специфику нормативного и ненормативного словоупотребления в современной письменной научной речи, в частности, проанализированы особеннности функционирования русизмов, калек с русского языка, неуместных украиноязычных эквивалентов стоматологических терминов. Отдельно рассмотрено сложные случаи использования существительных мужского рода 2 склонения в Р. п., особенности написания приложений и т. д.; The purpose of this paper is to find out and to describe the peculiarities of the functioning of the scientific style in the language of dentistry. The article deals with the analysis of common mistakes in scientific style in the contex of the current dental industry in Ukraine. The material of the study is a selection of different scientific texts, articles, textbooks and dental dictionaries. The general scientific (induction, deduction, analysis, synthesis, observation, comparison, generalization) and linguistic methods and techniques (definitions, component, lexico-semantic, contextual, linguistic and other) were used in this scientific work. The importance of correct interpretation of scientific facts, modern theories and hypotheses is pointed out. It is also noted that the skillful usage of professional terms is a daily duty of every qualified specialist. Results. The study of the textual material made it possible to show the difficulties of translation from Russian and to determine the usage of incorrect language equivalents of dental terms. In addition, an excessive using of russismes, incorrect lexical equivalents were outlined. In the current paper difficulties in using nouns (masculine, genitive case) were analyzed and explained