Дослідження якісного та кількісного вмісту суми флавоноїдів та гідроксикоричних кислот у густому екстракті квіток пижма звичайного

In recent years, herbal medicines have become increasingly popular in the pharmacotherapy of many diseases. One of the medicinal plants widely distributed in the wild on the territory of Ukraine is common tansy (Tanacetum vulgare L.) of the Asteraceae family; it is a promising raw material for the development of new medicines. In this regard,it is relevant to study and standardize a dense extract of common tansy flowers (DECTF) to predict the possible pharmacological action and the feasibility of further use in the production of solid dosage forms. Aim. To study the qualitative and quantitative content of the amount of flavonoids and the amount of hydroxycinnamic acids in a dense extract of common tansy flowers. Materials and methods. The study object was DECTF. The qualitative composition of phenolic compounds in the extract was determined by TLC. The quantitative determination of the amount of flavonoids calculated with reference to luteolin was performed by the spectrophotometric method. Results and discussion. The identification of DECTF was performed by TLC. It allowed us to identify 3 dominant compounds of phenolic nature – luteolin, luteolin-7-glycoside and chlorogenic acid. The quantitative content of phenolic substances in DECTF was studied by spectrophotometry; it was found that the amount of flavonoids (calculated with reference to luteolin) was 3.69 ± 0.01 %; the amount of hydroxycinnamic acids (calculated with reference to chlorogenic acid) was 16.88 ± 0.02 %. Conclusions. A significant content of flavonoids and hydroxycinnamic acids in DECTF indicates the prospects for further research and development of new drugs with the anti-inflammatory, antimicrobial and choleretic action based on it.В последние годы лекарственные средства растительного происхождения приобретают все большую популярность в фармакотерапии многих заболеваний. Одним из лекарственных растений, широко распространённым в диком виде на территории Украины, является пижма обыкновенная (Tanacetum vulgare L.) семейства Астровые (Asteraceae), которая представляется перспективным сырьем для разработки новых лекарственных средств. В связи с этим актуальным является исследование и стандартизация густого экстракта цветков пижмы обыкновенной (ГЭЦПО) для прогнозирования возможного фармакологического действия и целесообразности дальнейшего использования в производстве твердых дозированных лекарственных форм. Цель работы – исследовать качественное и количественное содержание суммы флавоноидов и суммы гидроксикоричных кислот в густом экстракте цветков пижмы обыкновенной. Материалы и методы. Объектом исследования был ГЭЦПО. Определение качественного состава фенольных соединений в экстракте проводили методом ТСХ, а количественное определение суммы флавоноидов в пересчете на лютеолин-спектрофотометрическим методом. Результаты и их обсуждение. Проведена идентификация ГЭЦПО методом ТСХ, которая позволила определить 3 доминирующие соединения фенольной природы – лютеолин, лютеолин-7-гликозид и хлорогеновую кислоту. Исследовано количественное содержание фенольных веществ в ГЭЦПО методом спектрофотометрии и установлено, что сумма флавоноидов (в пересчете на лютеолин) составляла 3,69 ± 0,01%; содержание суммы гидроксикоричных кислот (в пересчете на хлорогеновую кислоту) – 16,88 ± 0,02%. Выводы. Значительное содержание флавоноидов и гидроксикоричных кислот в ГЭЦПО указывает на перспективность проведения дальнейших исследований и разработки новых лекарственных препаратов противовоспалительного, антимикробного и желчегонного действия на его основе.Останнім часом лікарські засоби рослинного походження набувають дедалі більшої популярності у фармакотерапії багатьох захворювань. Однією з лікарських рослин, широко розповсюджених у дикому вигляді на території України, є пижмо звичайне (Tanacetum vulgare L.) родини Айстрові (Asteraceae), яка є перспективною сировиною для розроблення нових лікарських засобів. З огляду на це актуальним постає дослідження та стандартизація густого екстракту квіток пижма звичайного (ГЕКПЗ) для прогнозування можливої фармакологічної дії та доцільності подальшого використання у виробництві твердих дозованих лікарських форм. Мета роботи. Дослідити якісний та кількісний вміст суми флавоноїдів та суми гідроксикоричних кислот у густому екстракті квіток пижма звичайного. Матеріали та методи. Об’єктом дослідження був ГЕКПЗ. Визначення якісного складу фенольних сполук у екстракті проводили методом ТШХ, а кількісне визначення суми флавоноїдів у перерахунку на лютеолін – спектрофотометричним методом. Результати та їх обговорення. Проведено ідентифікацію ГЕКПЗ методом ТШХ, яка дозволила виявити 3 домінувальні сполуки фенольної природи – лютеолін, лютеолін-7-глікозид та хлорогенову кислоту. Досліджено кількісний вміст фенольних речовин у ГЕКПЗ методом спектрофотометрії та визначено, що сума флавоноїдів (у перерахунку на лютеолін) становила 3,69 ± 0,01 %; вміст суми гідроксикоричних кислот (у перерахунку на хлорогенову кислоту) – 16,88 ± 0,02 %. Висновки. Значний вміст флавоноїдів і гідроксикоричних кислот у ГЕКПЗ доводить перспективність проведення подальших досліджень і розроблення нових лікарських препаратів протизапальної, антимікробної та жовчогінної дії на його основі

Information measuring system of water parameters

This article gives information about the information measuring system of specific water parameters. And also gives overview on why is it important to use such system

До питань використання та ідентифікації неофіцинальної сировини – листя Acorus Calamus L.

Introduction. Acoruscalamus L. is a perspective medical plant for complex use in medicine.The aim of the study – comparison of the quantitative content of essential oil and its component composition in the rhizomes and leaves of calamus, establishing the prospects for using leaves, revealing the morphological and anatomical diagnostic features of leaves as a new raw material.Research Methods. The content and composition of the essential oil were studied using the CMS method, the microscopic characteristics of the raw material – generally accepted analytical methods.Results and Discussion. A comparative analysis of the quantitative content and qualitative composition of the essential oil components of the acoruscalamus were conducted. The established diagnostic morphological and anatomical signs of the leaves will be used in the development of normative documentation – quality control methods (QCM) for additional raw materials.Conclusion. The results of the studies indicate the prospect of further pharmacognostic study of the leaves of the calamus as an additional and accessible raw material.Вступление. Acoruscalamus L. – перспективное растение для комплексного использования в медицине.Цель исследования – сопоставить количественное содержание эфирного масла и его компонентный состав в корневищах и листьях аира, установить перспективность использования листьев, выявить морфолого-анатомические диагностические признаки листьев как нового сырья.Методы исследования. Методом хромато-мас-спектрометрии изучали содержание и состав эфирного масла, с помощью общепринятых методик анализа – микроскопические признаки сырьяРезультаты и обсуждение. Проведен сравнительный анализ количественного содержания и качественного состава компонентов эфирного масла аира обыкновенного. Установленные диагностические морфологические и анатомические признаки листьев будут использованы при разработке нормативной документации – методов контроля качества на дополнительное сырье.Вывод. Результаты исследований указывают на перспективность дальнейшего фармакогностического изучения листьев аира обыкновенного как дополнительного и доступного лекарственного сырья.Вступ. Acorus calamus L. – перспективна рослина для комплексного використання в медицині.Мета дослідження – зіставити кількісний вміст ефірної олії та її компонентний склад у кореневищах і листі аїру, встановити перспективність використання листя, виявити морфолого-анатомічні діагностичні ознаки листя як нової сировини.Методи дослідження. Методом хромато-мас-спектрометрії вивчали вміст та склад ефірної олії, за допомогою загальноприйнятих методик аналізу – мікроскопічні ознаки сировини.Результати й обговорення. Проведено порівняльний аналіз кількісного вмісту та якісного складу компонентів ефірної олії аїру звичайного. Встановлені діагностичні морфологічні й анатомічні ознаки листя будуть використані при розробці нормативної документації – методів контролю якості на додаткову сировину.Висновок. Результати досліджень вказують на перспективність подальшого фармакогностичного вивчення листя аїру звичайного як додаткової і доступної лікарської сировини

ЕКСПРЕСІЯ TAU-БІЛКУ В СЕНСОМОТОРНІЙ КОРІ ПРИ МОДЕЛЮВАННІ ТРАНЗИТОРНОЇ ІШЕМІЇ ТА ІМУНОКОРЕКЦІЇ

Introduction. Ischemia of the brain is accompanied by diffuse damage to the structural elements of the neurons. One of the markers, which demonstrates the functional processes in the nervous system, is a tau-protein.The aim of the work was to study the peculiarities of tau protein expression in the sensorimotor cortex in conditions of blood supply disturbance and correction of neurodegenerative changes by immunomodulation.Materials and methods. In the simulation of transient ischemia and correction of neurodegenerative changes with imunofan, an experiment was performed on 150 white mature male rats weighing 260-290 g. Histological, immunohistochemical, morphometric and statistical methods of investigation were used.Results. Observations have shown that circulatory disturbances in the cerebral cortex lead to an increase in the expression of tau protein in the sensorimotor cortex. The severity of these changes depends on the degree of circulatory disturbance, indirectly confirmed by the presence of changes in the expression of tau protein in the contralateral hemisphere.The rapid increase in the expression of tau protein in the acute phase after an ischemic attack indicates a disorganization of the cytoskeleton of nerve fibers and, to a certain extent, reflects the phenomena of autoneurotomy. The appearance of tau-protein in the pericarion of neurons can be an indicator of the severity of degenerative processes. The detection of tau-protein in the bodies of gliocytes can be regarded as the phenomena of phagocytosis of decay products.The use of immunophane, which has a specific neuroprotective effect, has shown its ability to reduce ischemia-induced increased expression of tau protein. This can be explained by the immunoregulatory properties of this peptide (arginyl-aspartyl-lysyl-valyl-tyrosyl-arginine) and its detoxification action, by blocking free-radical processes of peroxidation, by preventing damage to lymphocytes and granulocytes taking part in neurosplenics.Conclusions. The transient impairment of the blood supply to the sensorimotor cortex of the cerebral hemispheres leads to an increase in the expression of the tau protein, which does not completely recover even 3 months after the ischemic attack. The discirculatory changes in the brain that arise from the mobilization or bandaging of the carotid artery from the side of the operation, as well as those arising in the contralateral hemisphere of the brain, lead to an insignificant, but at a certain stage, statistically significant increased expression of the tau protein.The use of immunophane in the violation of blood supply to the brain leads to less expressive growth of expression of tau protein in the sensorimotor cortex.Введение. Ишемия головного мозга сопровождается диффузным повреждением структурных элементов нейронов. Одним из маркеров, который демонстрирует функциональные процессы в нервной системе, является tau - белок.Цель исследования – изучить особенности экспрессии tau-белка в сенсомоторной коре в условиях нарушения кровоснабжения и коррекции нейродегенеративных изменений иммуномодуляцией.Материалы и методы. При моделировании транзиторной ишемии и коррекции нейродегенеративных изменений имунофаном, был проведен эксперимент на 150 белых половозрелых крысах-самцах массой 260 -290 г. Были применены гистологические, иммуногистохимический, морфометрический и статистический методы исследования.Результаты. Проведенные наблюдения показали, что нарушения кровообращения в коре головного мозга приводят к росту экспрессии tau-белка в сенсомоторной коре. Выраженность этих изменений зависит от степени нарушения кровообращения, косвенным путем подтверждается наличием изменений экспрессии tau-белка в контралатеральном полушарии.Стремительное нарастание экспрессии tau-белка в острую фазу после ишемической атаки свидетельствует о дезорганизации цитоскелета нервных волокон и, в определенной степени, отражает явления аутонейротомии. Появление tau-белка в перикарионах нейронов может быть показателем тяжести дегенеративных процессов. Выявление tau-белка в телах глиоцитов могут быть расценены как явления фагоцитоза продуктов распада.Применение иммунофана, который имеет определенный нейропротекторный эффект, показало его способность уменьшать индуцированное ишемией повышение экспрессии tau-белка. Это может быть объяснено как иммунорегулирующее свойствами этого пептида (аргинил альфа-аспартил-лизил-валил-тирозил-аргинин), так и его детоксикационной действием, блокировкой свободнорадикальных процессов перекисного окисления, предотвращением повреждения лимфоцитов и гранулоцитов, принимающих участие в нейрозапеленни.Выводы. Преходящее нарушение кровоснабжения сенсомоторной коры больших полушарий приводит к росту в ней экспрессии tau-белка, полного восстановления которой не происходит даже через 3 месяца после ишемической атаки. Дисциркуляторные изменения в мозге, возникающие при мобилизации или перевязывании сонной артерии со стороны операции, а также те, что возникают в контрлатеральном полушария мозга, приводят к незначительному, но на определенном этапе, статистически значимому повышению экспрессии tau-белка.Применение иммунофана при нарушении кровоснабжения мозга приводит к менее выразительному росту экспрессии tau-белка в сенсомоторной коре.Вступ. Ішемія головного мозку супроводжується дифузним пошкодженням структурних елементів нейронів. Одним із маркерів, який демонструє функціональні процеси в нервовій системі, є tau -білок.Мета дослідження – вивчити особливості експресії tau-білку в сенсомоторній корі за умов порушення кровопостачання та корекції нейродегенеративних змін імуномодуляцією.Матеріали і методи. При моделюванні транзиторної ішемії та корекції нейродегенеративних змін імунофаном, був проведений експеримент на 150 білих статевозрілих щурах-самцях масою 260–290 г. Були застосовані гістологічні, імуногістохімічний, морфометричний та статистичний методи дослідження.Результати. Проведені спостереження показали, що порушення кровообігу у корі мозку призводять до зростання експресії tau-білку в сенсомоторній корі. Виразність цих змін залежить від ступеню порушення кровообігу, що непрямим шляхом підтверджується наявністю змін експресії tau-білку в контрлатеральній півкулі.Стрімке наростання експресії tau-білку в гостру фазу після ішемічної атаки свідчить про дезорганізацію цитоскелету нервових волокон та, певною мірою, відображує явища аутонейротомії. Поява tau-білку в перикаріонах нейроцитів може бути показником тяжкості дегенеративних процесів. Виявлення tau-білку в тілах гліоцитів може бути розцінені як явища фагоцитозу продуктів розпаду.Застосування імунофану, який має певний нейропротекторний ефект, показало його здатність зменшувати індуковане ішемією підвищення експресії tau-білку. Це може бути пояснено як імунорегулюючими властивостями цього пептиду (аргініл-альфа-аспартил-лізил-валіл-тирозил-аргінін), так і його детоксикаційною дією, блокуванням вільнорадикальних процесів перекисного окиснення, запобіганням пошкодженню лімфоцитів та гранулоцитів, що приймають участь у нейрозапеленні .Висновки. Транзиторне порушення кровопостачання сенсомоторної кори великих півкуль призводить до зростання в ній експресії tau-білку, повного відновлення якої не відбувається навіть через 3 місяці після ішемічної атаки. Дисциркуляторні зміни у мозку, що виникають при мобілізації або перев’язуванні сонної артерії з боку операції, а також ті що виникають у контрлатеральній півкулі мозку, призводять до незначного, але на певному етапі, статистично значущому підвищені експресії tau-білку.Застосування імунофану при порушенні кровопостачання мозку призводить до менш виразного зростання експресії tau-білку в сенсомоторній корі

ЕКСПРЕСІЯ ЕНДОТЕЛІАЛЬНОГО ФАКТОРА РОСТУ СУДИН У КОРІ ВЕЛИКОГО МОЗКУ ПРИ ПОРУШЕННЯХ КРОВООБІГУ ЗА УМОВ ПОПЕРЕДНЬОЇ СЕНСИБІЛІЗАЦІЇ МОЗКОВИМ АНТИГЕНОМ ТА ІМУНОКОРЕКЦІЇ

Introduction. The vascular endothelial growth factor (VEGF) is a signaling protein that stimulates angiogenesis and performs trophic functions, including in the nervous system. The indicated growth factor affects the processes of development and migration of nerve cells, their survival.The aim of the study – to evaluate changes in the expression of VEGF in the cerebral cortex of circulatory disturbances under conditions of preliminary sensitization by brain antigen and immunocorrection.Results. Observations have shown that sensitization by brain antigen leads to expressive neurodegenerative changes in the sensorimotor cortex and a significant decrease in VEGF expression in neurons. An increase in neurodege­nerative and destructive changes in the cerebral cortex and a more significant decrease in the expression of VEGF in neurons characterize embolism of blood vessels of the hemocamcirculatory bed on the background of previous sensitization. In this case, partial recovery after a circulatory disturbance against the background of sensitization occurs more slowly than when the latter do not perform. This can be considering as an immunosupressive suppression of compensatory and restorative processes induced by sensitization. The increase in the number of glial cells observed after the ischemic attack was accompanied by an increase in expression of VEGF.Immunophane significantly reduces the severity of neurodegenerative changes and a decrease in the expression of VEGF caused by both impaired circulations in the cerebral cortex and sensitization. This can be due either to the direct influence of the immunophane, due to its antioxidant properties, and indirectly, due to the relative activation of T-regulatory cells that act as one of the neuroprotective factors that activated after ischemia.Conclusions. Sensitization by brain antigen results in expressive neurodegenerative changes in the sensorimotor cortex and a decrease in VEGF expression in neurons.Embolism of cerebral vessels against the background of previous sensitization, characterized by increased neurodegenerative and destructive changes, an express decrease in VEGF expression and a slowing down of the recovery processes in the cerebral cortex.Immunophane significantly reduces the severity of neurodegenerative changes and a decrease in the expression of VEGF caused by both impaired circulations in cerebral cortex and sensitization.Введение. Эндотелиальный фактор роста сосудов (VEGF) является сигнальным протеином, который стимулирует ангиогенез и выполняет трофические функции, в том числе в нервной системе. Указанный фактор роста влияет на процессы развития и миграции нервных клеток, их выживание.Цель исследования – оценить изменения экспрессии VEGF в коре больших полушарий головного мозга при нарушениях кровообращения в условиях предварительной сенсибилизации мозговым антигеном и иммунокоррекции.Материал и методы. При моделировании транзиторной ишемии и коррекции нейродегенеративных изменений иммунофаном был проведен эксперимент на 135 белых половозрелых крысах-самцах массой 260–290 г. Были применены гистологические, иммуногистохимический, морфометрический и статистический методы исследования.Результаты. Проведенные наблюдения показали, что сенсибилизация мозговым антигеном приводит к выразительным нейродегенеративным изменениям в сенсомоторной коре и достоверному снижению экспрессии VEGF в нейронах. Эмболия сосудов гемомикроциркуляторного русла на фоне предшествующей сенсибилизации характеризуется усилением нейродегенеративных и деструктивных изменений в коре головного мозга и более существенным уменьшением экспрессии VEGF в нейроцитах. При этом частичное восстановление после нарушения кровообращения на фоне сенсибилизации происходит медленнее, чем тогда, когда последняя не проводилась. Это можно рассматривать как иммунозависимое подавление компенсаторно-восстановительных процессов, индуцированных сенсибилизацией. Увеличение количества глиоцитов, наблюдавшееся после ишемической атаки, сопровождалось ростом в них экспрессии VEGF.Иммунофан достоверно уменьшает выраженность нейродегенеративных изменений и снижение экспрессии VEGF, вызванных как нарушением кровообращения в коре мозга, так и сенсибилизацией. Это может быть связано как с прямым влиянием иммунофана, обусловленным его антиоксидантными свойствами, так и опосредованно, за счет относительной активации Т-регуляторных клеток, которые выступают в качестве одного из нейропротекторных факторов, активирующихся после ишемии.Выводы. Сенсибилизация мозговым антигеном приводит к выразительным нейродегенеративным изменениям в сенсомоторной коре и снижению экспрессии VEGF в нейроцитах.Эмболия сосудов головного мозга на фоне предшествующей сенсибилизации характеризуется усилением нейродегенеративных и деструктивных изменений, выразительным уменьшением экспрессии VEGF и замедлением восстановительных процессов в коре головного мозга.Иммунофан достоверно уменьшает выраженность нейродегенеративных изменений и снижение экспрессии VEGF, вызванных как нарушением кровообращения в коре мозга, так и сенсибилизацией.Вступ. Ендотеліальний фактор росту судин (VEGF) є сигнальним протеїном, який стимулює ангіогенез та виконує трофічні функції, у тому числі в нервовій системі. Зазначений фактор росту впливає на процеси розвитку та міграції нервових клітин, їх виживання.Мета дослідження – оцінити зміни експресії VEGF у корі великих півкуль головного мозку при порушеннях кровообігу за умов попередньої сенсибілізації мозковим антигеном та імунокорекції.Матеріал і методи. При моделюванні транзиторної ішемії та корекції нейродегенеративних змін імунофаном був проведений експеримент на 135 білих статевозрілих щурах-самцях масою 260–290 г. Були застосовані гістологічні, імуногістохімічний, морфометричний та статистичний методи дослідження.Результати. Проведені спостереження показали, що сенсибілізація мозковим антигеном очікувано призводить у сенсомоторній корі до виразних нейродегенеративних змін та вірогідного зниження експресії VEGF у нейро­цитах. Емболія судин гемомікроциркуляторного русла на фоні попередньої сенсибілізації характеризується посиленням нейродегенеративних та деструктивних змін у корі мозку та більш суттєвим зменшенням експресії VEGF у нейроцитах. При цьому часткове її відновлення після порушення кровообігу на фоні сенсибілізації відбувається повільніше, ніж тоді, коли остання не проводилася. Це можна розглядати як імунозалежне пригнічення компенсаторно-відновлювальних процесів, індукованих сенсибілізацією. Збільшення кількості гліоцитів, що спостерігалося після ішемічної атаки, супроводжувалося зростанням у них експресії VEGF.Імунофан вірогідно зменшує виразність нейродегенеративних змін та зниження експресії VEGF, викликаних як порушенням кровообігу в корі мозку, так і сенсибілізацією. Це може бути пов’язано як з прямим впливом імунофану, обумовленим його антиоксидантними властивостями, так і опосередковано, за рахунок відносної активації системи Т-регуляторних клітин, яка є одним із нейропротекторних факторів, що активуються після ішемії.Висновки. Сенсибілізація мозковим антигеном призводить до виразних нейродегенеративних змін у сенсомоторній корі та зниження експресії VEGF у нейроцитах.Емболія судин гемомікроциркуляторного русла на фоні попередньої сенсибілізації характеризується посиленням нейродегенеративних та деструктивних змін у корі мозку, виразнішим зменшенням експресії VEGF та уповільненням відновлювальних процесів.Імунофан вірогідно зменшує виразність нейродегенеративних змін та зниження експресії VEGF, викликаних як порушенням кровообігу в корі мозку, так і сенсибілізацією

Treatment methods for peripheral nerve injuries (a literature review)

Aim: to analyze modern professional literature and summarize data on treatment methods for peripheral nerve injuries, taking into account the mechanisms of positive effects. The article presents an overview of possible methods for treatment of peripheral nerve injuries, fundamental classifications of peripheral nerve injuries, their differences are considered, pathophysiological mechanisms and the probability of spontaneous recovery depending on the degree of injury, general principles and conditions for successful regeneration of the peripheral nerve. Options, combinations, advantages and disadvantages of such surgical methods for peripheral nerve injury treatment as neurorrhaphy, autotransplantation and allotransplantation are described in detail, such terms as “small”, “large” and “critical” gaps between the nerve stumps are specified. Classifications and characteristics of conduits are described, types of synthetic conduits are considered. The use of drugs, Schwann cells, growth and neurotrophic factors, neural, embryonic and mesenchymal stem cells of various origins, exosomes of mesenchymal stem cells in the so-called “stem cell-free therapy” in treating this pathology is mentioned. Genetically modified mesenchymal stem cells, optokinetics are also noted, such physical methods for peripheral nerve injury treatment as short-term low-frequency electrical stimulation of the nerve, magnetic stimulation, low-intensity ultrasound, photobiomodulation therapy, photochemical bonding are discussed, indicating some mechanisms of their positive effects. Conclusions. Improving the quality of life and reducing the degree of disability in patients with injuries of the main nerve trunks depends on the combined use of a number of surgical, bioengineering and regenerative technologies. These involve the restoration of the anatomical continuity of the nerve, including through the use of natural or artificial elements, cellular technologies and the management of regenerative processes. Therefore, every time, a surgeon is facing a major challenge to create a combination of various means from the indicated basic components for the treatment of nerve damage in managing a particular patient. However, such a treatment approach requires proper competences of surgeons as well as specific material and technical bases in order to bring down the level of social tension in patients with injuries of the main nerve trunks

Дослідження цитотоксичної активності сухого екстракту та антоціанового комплексу квіток жоржини сорту Gebu

Topicality. For today, the search for promising plants with a high content of anthocyanins to create safe herbal medicines is an urgent problem of modern science. Aim. To study the presence and severity of the cytotoxic activity of the dry extract of Gebu Dahlia variety flowers, the qualitative analysis and quantify the amount of anthocyanins in flowers of this variety. Materials and methods. For the study, the dry extract of Gebu flowers was obtained. The cytotoxicity analysis of 1 %; 0.5 %; 0.25 %; 0.125 %; 0.0625 % solutions of the extract were performed by microscopy on red bone marrow (RBM) cells of rats at an exposure of 15, 45, 90 minutes. The spectrophotometric study and high-performance liquid chromatography were used to assess the quantitative and qualitative content of the amount of anthocyanins. Results and discussion. The results obtained indicate that the viability of RBM cells is affected by the concentration of the extract and exposure: in the concentrations of 0.063-0.125 % no toxic effect of the extract was detected, while 0.25-1 % solutions were able to show cytostatic properties. The content of anthocyanin amount in the flowers was determined (1.8 % ± 0.02); 18 substances were identified, among them substances from the groups of cyanidin (54.7 %) and delphinidin (28 %) predominated. Conclusions. The first stage of testing of the dry extract from Gebu Dahlia variety flowers for potential toxicity has been carried out: the extract is potentially non-toxic in the lowest of the concentrations studied. For the first time, the content of anthocyanins in flowers of Gebu Dahlia variety has been determined, 18 substances from the groups of delphinidin, cyanidin, petunidine, peonidine, malvidin have been identified.Актуальность. поиск перспективных растений с высоким содержанием антоцианов для создания безопасных растительных лекарственных средств является актуальной проблемой современной науки. Целью работы было исследование наличия и выраженности цитотоксической активности сухого экстракта из цветков георгины сорта Gebu, качественный анализ и определение количественного содержания суммы антоцианов в цветках данного сорта. Материалы и методы. Для исследования был получен сухой экстракт из цветов сорта Gebu. Анализ цитотоксичности 1 %; 0,5 %; 0,25 %; 0,125 %; 0,0625 % растворов экстракта проведен методом микроскопии на клетках красного костного мозга крыс (ККМ) при экспозиции 15, 45, 90 мин. Для оценки количественного и качественного содержания суммы антоцианов использовали спектрофотометрический анализ и метод высокоэффективной жидкостной хроматографии. Результаты и их обсуждение. Полученные результаты свидетельствуют о том, что на жизнеспособность клеток ККМ влияют концентрация экстракта и экспозиция: в концентрациях 0,063-0,125 % токсического действия экстракта не обнаружено, тогда как 0,25-1 % растворы способны проявлять цитостатические свойства. Определено содержание суммы антоцианов в цветках георгины сорта Gebu (1,8 % ± 0,02), идентифицировано 18 веществ, среди которых преобладали вещества из групп цианидина (54,7 %) и дельфинидина (28 %). Выводы. Проведен первый этап тестирования сухого экстракта из цветков георгины сорта Gebu на потенциальную токсичность – в наименьших из изученных концентраций экстракт является потенциально нетоксичным. Впервые определено содержание суммы антоцианов в цветках георгины сорта Gebu, идентифицировано 18 веществ из групп дельфинидина, цианидина, петунидина, пеонидина, мальвидина.Актуальність. пошук перспективних рослин з високим вмістом антоціанів для створення безпечних рослинних лікарських засобів є актуальною проблемою сучасної науки. Метою роботи було дослідження наявності і вираженості цитотоксичної активності сухого екстракту з квіток жоржини сорту Gebu, якісний аналіз і визначення кількісного вмісту суми антоціанів у квітках зазначеного сорту. Матеріали та методи. Для дослідження отримано сухий екстракт з квітів сорту Gebu. Аналіз цитотоксичності 1 %; 0,5 %; 0,25 %; 0,125 %; 0,0625 % розчинів екстракту проведено методом мікроскопії на клітинах червоного кісткового мозку щурів (ЧКМ) за експозиції 15, 45, 90 хв. Для оцінювання кількісного та якісного вмісту суми антоціанів застосовано спектрофотометричне дослідження та метод високоефективної рідинної хроматографії. Результати та їх обговорення. Отримані результати свідчать про те, що на життєздатність клітин ЧКМ впливають концентрація екстракту та експозиція: у концентраціях 0,063-0,125 % не виявлено токсичного впливу екстракту, тоді як 0,25-1 %  розчини здатні проявляти цитостатичні властивості. Визначено вміст суми антоціанів у квітках жоржини сорту Gebu (1,8 % ± 0,02) та ідентифіковано 18 речовин, серед яких переважали речовини з груп ціанідину (54,7 %) та дельфінідину (28 %). Висновки. Проведено перший етап тестування сухого екстракту з квіток жоржини сорту Gebu на потенційну токсичність – у найменших з вивчених концентрацій екстракт є потенційно нетоксичним. Уперше визначено вміст суми антоціанів у квітках жоржини сорту Gebu, ідентифіковано 18 речовин з груп дельфінідину, ціанідину, петунідину, пеонідину, мальвідину

ОПИСТОРХОЗ, ОСЛОЖНЕННЫЙ ХОЛАНГИОГЕННЫМ СЕПСИСОМ

.

Иммуно-патогенетические аспекты лихорадки у инфекционных больных

About diagnostic valueof fever, in in fectious patients physicians knew from the time of Hippocrates. Significant contribution to thestudy madeby S. Libermeister, SP Botkin, AA Ostroumov, IP Pavlov, II Metchnikoff andothers. Themain centerof thermoregulation is the hypothalamus. The reare three sources of temperature reception – ther more ceptors of the skin, ther mose nsitive of inter oreceptor sand specific thermosensitiveneuronsof theCNS (neuronsnucleusanterior, middle and posteriorhy pothalamus). Ther more ceptors of the skin andthermal of interoceptorsarechannelswith transient receptorpotential (temperature-sensitivetransient receptorpotential (TRP) channels) of thefreenerveendings, such asthevagusnerve.Current experimental studiesshow that thereareseveral waysto initiatefever. Themain classical pathway of feverisassociated with increasedprostaglandin synthesisby theaction of endogenouspyrogens. Endogenouspyrogensincludea numberof cytokines: interleukin-1 (IL-1), interleukin-6 (IL-6), tumornecrosisfactoralpha (TNF-α); interferon (IFN). Themain secondary pyrogen isconsideredto beIL-1β. Synthesisof IL-1β stimulatedstructuresPAMPs(pathogen-associatedmolecularpatterns)andDAMRs(danger-associatedmolecularpatterns), dependson theactivation of caspase–1 with inflammasom. Thestateof thermoregulation andisnow estimatedthermometry. Thefounderoftheclinical thermometerisa German physician C. Wunderlich. Abroad,the«goldstandard» isa measurement of rectal body temperature, asthemost stableandreliable. In ourcountry, in practice, usually measuredaxillary body temperature. Accordingto thetypesof feverandtemperaturecurvesinfectiousdiseasescan predefinenosological formof infectiousdisease. Amonginfectiousdiseasesaremost common, andsometimesalmost pathognomonic (malaria), fora given nosological formof thereaction temperature.О диагностическом значении лихорадки у инфекционных больных врачи знали со времен Гиппократа. Большой вклад в ее изучение внесли С. Libermeis ter, С.П. Боткин, А.А. Остроумов, И.П. Павлов, И.И. Мечников и др. Основным центром терморегуляции является гипоталамус. Выделяют три источника температурной рецепции – терморецепторы кожи, термочувствительные интерорецепторы и специфические термочувствительные нейроны ЦНС (нейроны ядер переднего, среднего и заднего гипоталамуса). Терморецепторами кожи и термальными интерорецепторами являются каналы с транзиторным рецепторным потенциалом (tem per ature -se nsi tive transie nt re ceptor potential (TRP) channels) свободных нервных окончаний, например, блуждающего нерва. Современные экспериментальные исследования показывают, что существует несколько путей инициации лихорадки. Основной классический путь развития лихорадки связан с повышением синтеза простагландинов под действием эндогенных пирогенов. К эндогенным пирогенам относят ряд цитокинов: интерлейкин-1 (ИЛ-1); интерлейкин-6 (ИЛ-6); фактор некроза опухолей альфа (ФНО-α); интерферон (ИФН). Основным вторичным пирогеном принято считать ИЛ-1β. Синтез ИЛ-1β стимулируется структурами PAM Ps s(pathoge n-ass ociated molecular r patter ns s) и (danger -ass ociated molecular rpatter ns), зависит от активации каспазы 1 инфламмасомой. Состояние терморегуляции и сегодня оценивается термометрией. Основоположником клинической термометрии является немецкий врач C. Wunder lich. За рубежом «золотым стандартом» является измерение ректальной температуры тела как наиболее стабильной и надежной. В нашей стране на практике, как правило, измеряют подмышечную температуру тела.По типам лихорадки и температурным кривым у инфекционных больных можно предварительно определить нозологическую форму инфекционного заболевания. Среди инфекционных заболеваний есть наиболее типичные, а иногда почти патогномоничные (малярия) для той или иной нозологической формы температурные реакции

Cистемное воспаление и иммунологическое микроокружение в прогнозе течения солидных опухолей

The purpose of the research. To study prognostic significance of indicators of systemic inflammation of peripheral blood and relative indicators: neutrophil‑lymphocytic and platelet‑lymphocytic ratio, the course of squamous cell carcinoma of the oral mucosa and gastric adenocarcinoma.Materials and methods. Prospective analysis of patients with squamous cell carcinoma of the oral mucosa and disseminated gastric adenocarcinoma was performed. Patients with verified diagnosis, without signs of inflammatory diseases in anamnesis, not receiving antibacterial and immunomodulatory therapy were selected. Overall survival and survival without progression were considered as the main estimated parameters.Results. The selection criteria were met by 32 patients with disseminated gastric adenocarcinoma and 60 patients with squamous cell carcinoma of the oral mucosa. The prognostic value of relative indicators is determined: overall survival of patients with gastric adenocarcinoma with a low value of the neutrophil‑lymphocytic index is significantly higher than that of the rest of the cohort of patients: 16 months vs. 8 and 7 months (95 % CI (confidence interval) from 12 to 23 months, p=0.0382). Overall survival of patients with low platelet‑lymphocytic index was also higher: 16 months vs. 8 months (95 % CI from 11 to 24 months, р=0,0026). Different relapse‑free survival was noted in the group of patients with squamous cell head and neck cancer: patients with low index value it is 7 months vs. 2 months (95 % CI from 5 to 9 months, p=0.0499).Conclusions. The results show the possibility of using immunological microenvironment of the tumor and indices, characterizing the systemic inflammation, for prognosis of gastric adenocarcinoma and squamous cell carcinoma of the oral mucosa.Цель исследования. изучить прогностическую значимость показателей системного воспаления периферической крови и относительных показателей: нейтрофильно-лимфоцитарное и тромбоцитарно-лимфоцитарное соотношение, на течение плоскоклеточного рака слизистой оболочки полости рта и аденокарциномы желудка.Материалы и методы. Произведен проспективный анализ больных плоскоклеточным раком слизистой оболочки полости рта и диссеминированной аденокарциномой желудка. Были отобраны пациенты с верифицированным диагнозом, без признаков воспалительных заболеваний в анамнезе, не получающие антибактериальную и иммуномодулирующую терапию. В качестве основных оцениваемых параметров рассматривали общую выживаемость и выживаемость без прогрессирования.Результаты. Критериям отбора соответствовали 32 больных диссеминированной аденокарциномой желудка и 60 больных плоскоклеточным раком слизистой оболочки полости рта. Определена прогностическая ценность относительных показателей: общая выживаемость пациентов с аденокарциномой желудка с низким значением нейтрофильно-лимфоцитарного индекса достоверно выше, чем у остальной когорты пациентов: 16 месяцев против 8 и 7 месяцев (95 % ДИ от 12 до 23 месяцев, р=0,0382). Общая выживаемость пациентов с низким уровнем тромбоцитарно-лимфоцитарным индексом также была выше: 16 месяцев против 8 месяцев (95% ДИ от 11 до 24 месяцев, р=0,0026). В группе больных плоскоклеточным раком головы и шеи достоверно отличалась безрецидивная выживаемость: у пациентов с низким значением показателя — 7 месяцев против 2 месяцев (95 % ДИ от 5 до 9 месяцев, р=0,0499).Выводы. Полученные результаты говорят о возможности использования показателей иммунологического микроокружения опухоли и индексов, характеризующих системное воспаление, для прогнозирования течения аденокарцином желудка и плоскоклеточного рака слизистой оболочки полости рта