СУЧАСНІ МЕТОДИ РЕПРОДУКТИВНО МЕДИЦИНИ

The level of modern science can quite quickly identify the cause of infertility, but eliminating it is extremely difficult, especially when it comes to problem insemination. Very important and fundamental step in treating infertility is the introduction into clinical practice new methods of artificial insemination technology.Современная медицина позволяет достаточно быстро выявить причину бесплодия, но устранение ее и достижение желаемой беременности является чрезвычайно сложным процессом, особенно, когда речь идет об оплодотворении. Очень важным и принципиальным этапом влечении бесплодия является введение в клиническую практику новых методов вспомогательных репродуктивныхтехнологий (ДРТ), которые дают возможность реализовать функцию детороджения при различных заболеваниях, восстановление фертильности при которых ранее считалось невозможным.Сучасна медицина дає можливість достатньо швидко виявити причину безпліддя, але усунення та досягнення бажано вагітності є надзвичайно складним процесом, особливо, коли мова іде про запліднення. Дуже важливим та принциповим етапом в лікуванні безпліддя є введення в клінічну практику нових методів допоміжних репродуктивних технологій (ДРТ), які дають змогу реалізувати функцію дітонародження при різних захворюваннях, відновлення фертильності при яких раніше вважалось неможливим

Хірургічне лікування крижово-куприкової тератоми великих розмірів у новонародженої дитини

The article presents clinical example of a successful surgical treatment of the newborn child with a sacrococcygeal teratoma. The pathology was diagnosed prenatally. The child entered the surgical department the third day after the birth. The child was examined clinically and by laboratory tests. Sonographic study of the tumor, magnetic resonance imaging and computed tomography with contrast was made. It was found that the tumor has a size of 130 × 60 mm, is in the pelvis and buttock area, and forces the rectum to move forward, making the clinic of a partial bowel obstruction. Achieved fonodoppleroenterography research. It was found that the motor function of the colonis is work normally, but the evacuation function is not available . The tumor was removed from the crotch access. Was made resection of the coccyx into which the tumor germinates. The integrity of the pelvic floor muscles and levator muscles was restored. The wound was sewn up tight, drained through a separate incision. The child was inspected in a 3 and 5 months after surgery. No tumor recurrence, self-emptying 2-3 times a day. Results of surgical treatment are regarded as satisfactory.В статье приведен клинический пример успешного хирургического лечения новорожденного ребенка с крестцово-копчиковой тератомой больших размеров. Патология была диагностирована пренатально. В хирургический стационар ребенок поступил на 3 сутки с момента рождения. Обследован клинически и лабораторно. Выполнено сонографическое исследования опухоли, магнитно-резонансная томография и компьютерная томография с контрастированием. Установлено, что опухоль имеет размеры 130 х 60 мм, находится в малом тазу и в области ягодиц, смещает прямую кишку к переду, создавая клинику частичной кишечной непроходимости. Выполнено фонодопплероентерографическое исследование. Установлено, что моторная функция толстой кишки сохранена, а эвакуаторная нарушена. Опухоль удалена с промежностного доступа. Выполнена резекция копчика, в который опухоль прорастала. Восстановлена целостность мышц тазового дна и мышц леваторов. Рана зашита наглухо, дренирована через отдельный разрез. Ребенок осмотрен через 3 и 5 месяцев после операции. Рецидива опухоли нет, стул самостоятельный 2-3 раза в сутки. Результат хирургического лечения расценен как удовлетворительный.В статті наведений клінічний приклад успішного хірургічного лікування новонародженої дитини з крижово-куприковою тератомою великих розмірів. Патологія була діагностована пренатально. У хірургічний стаціонар дитина поступила на 3 добу з моменту народження. Обстежена клінічно та лабораторно. Виконано сонографічне дослідження пухлини, магнітно-резонансна томографія та комп’ютерна томографія із контрастуванням. Встановлено, що пухлина має розміри 130х60 мм, знаходиться в малому тазу та в ділянці сідниць, зміщує пряму кишку вперед, створюючи клініку часткової кишкової непрохідності. Виконано фонодопплероентерографічне дослідження. Встановлено, що моторна функція товстої кишки збережена, а евакуаторна порушена. Пухлину видалено промеженним доступом. Виконано резекцію куприка в який пухлина проростала. Відновлено цілісність м’язів тазового дна та м’язів леваторів. Рана зашита наглухо, дренована через окремий розріз. Дитина оглянута через 3 та 5 місяців після операції. Рецидиву пухлини немає, випорожнення самостійні 2-3 рази на добу. Результат хірургічного лікування розцінено як задовільний

Наноцеллюлоза из стеблей камыша для улучшения свойств бумаги для упаковки пищевых продуктов

Background. The development of technologies for obtaining materials from plant raw materials, the use of which improves the consumer properties of cardboard and paper products and does not pollute the environment with harmful substances from synthetic polymers, is an urgent problem of our time. Objective. The purpose of the paper is to obtain pulp and nanocellulose from reed stalks by environmentally friendly methods and apply nanocellulose to improve the quality parameters of paper for packaging food products on automatic machines. Methods. To obtain pulp from reed stalks with a minimum residual content of lignin and minerals, two processing stages were used: alkaline extraction and organosolv cooking at a temperature of 97 ± 2 °C. Nanocellulose was obtained by the oxidation of organosolv reed pulp with 2,2,6,6-tetramethylpiperidine-1-oxyl (TEMPO) in the TEMPO / NaBr / NaClO system, which is more environmentally friendly than acid hydrolysis. The resulting nanocellulose was applied to paper samples from waste paper and sulphate unbleached pulp at a consumption from 1 to 3 g/m2 . Results. Organosolv pulp was obtained from reed stalks with a residual lignin content of 0.53 % and an ash content of 0.045 %, which was used to obtain nanocellulose. The resulting nanocellulose particles have a transverse size in the range of 5–20 nm, a length of up to several micrometers, and the tensile strength of nanocellulose films is up to 60 MPa. It is shown that the application of nanocellulose to the surface of the samples increases the breaking strength and breaking length, and reduces the surface absorbency of paper. It was determined that with a nanocellulose consumption of up to 3 g/m2 , paper samples have indicators that meet the requirements of the standard for paper for packaging food products on automatic machines. Conclusions. The use of nanocellulose from reed stalks as a hardening substance for paper production will allow replacing environmentally harmful polymer additives and up to 50 % of more expensive softwood pulp with waste paper, while maintaining paper quality indicators at the level of standard requirements.Проблематика. Розроблення технологій отримання з рослинної сировини матеріалів, застосування яких покращує споживчі властивості картонно-паперової продукції та не забруднює довкілля шкідливими речовинами з синтетичних полімерів, є актуальною проблемою. Мета дослідження. Отримати екологічно безпечними способами целюлозу і наноцелюлозу зі стебел очерету та застосувати наноцелюлозу для покращення якісних параметрів паперу для пакування харчових продуктів на автоматах. Методика реалізації. Для отримання зі стебел очерету целюлози з мінімальним залишковим умістом лігніну та мінеральних речовин використовували дві стадії обробки: лужну екстракцію й органосольвентне варіння за температури 97 ± 2 °C. Наноцелюлозу отримували окисленням органосольвентної очеретяної целюлози 2,2,6,6-тетраметилпипередин-1-оксилом (ТЕМПО) в системі TEMPO / NaBr / NaClO, що є більш екологічним, ніж гідроліз кислотами. Отриману наноцелюлозу наносили на зразки паперу з макулатури та сульфатної невибіленої целюлози з витратою від 1 до 3 г/м2 . Результати дослідження. Отримано органосольвентну целюлозу зі стебел очерету з залишковим вмістом лігніну 0,53 % і зольністю 0,045 %, яку використали для отримання наноцелюлози. Одержані внаслідок окиснення частинки целюлози мали поперечний розмір 5–20 нм, довжину до декількох мікрометрів. Наноцелюлозні плівки мали високі механічні показники: щільність до 1,5 г/см3 і міцність на розрив до 60 МПа. Показано, що нанесення наноцелюлози на поверхню зразків збільшує розривну силу та розривну довжину, зменшує поверхневу вбирність паперу. Визначено, що з витратою наноцелюлози до 3 г/м2 зразки паперу мають показники, що відповідають вимогам стандарту до паперу для пакування харчових продуктів на автоматах. Висновки. Використання наноцелюлози зі стебел очерету як зміцнювальної речовини для виробництва паперу дасть змогу замінити екологічно шкідливі полімерні добавки та до 50 % більш вартісної целюлози на макулатуру зі збереженням показників якості паперу на рівні вимог стандарту.Проблематика. Разработка технологий получения из растительного сырья материалов, применение которых улучшает потребительские свойства картонно-бумажной продукции и не загрязняет окружающую среду вредными веществам из синтетических полимеров, является актуальной проблемой. Цель исследования. Получить экологически безопасными способами целлюлозу и наноцеллюлозу из стеблей камыша и применить наноцеллюлозу для улучшения параметров качества бумаги для упаковки пищевых продуктов на автоматах. Методика реализации. Для получения из стеблей камыша целлюлозы с минимальным остаточным содержанием лигнина и минеральных веществ использовали две стадии обработки: щелочную экстракцию и органосольвентную варку при температуре 97 ± 2 °C. Наноцеллюлозу получали окислением органосольвентной камышовой целлюлозы 2,2,6,6-тетраметилпипередин-1-оксилом (ТЕМПО) в системе TEMPO / NaBr / NaClO, что является более экологичным, чем гидролиз кислотами. Полученную наноцеллюлозу наносили на образцы бумаги из макулатуры и сульфатной небеленой целлюлозы с расходом от 1 до 3 г/м2 . Результаты исследования. Получена органосольвентная целлюлоза из стеблей камыша с остаточным содержанием лигнина 0,53 % и зольностью 0,045 %, которую использовали для получения наноцеллюлозы. Полученные в результате окисления частицы целлюлозы имели поперечный размер 5–20 нм, длину до нескольких микрометров. Наноцеллюлозные пленки имели высокие механические показатели: плотность до 1,5 г/см3 и прочность на разрыв до 60 МПа. Показано, что нанесение наноцеллюлозы на поверхность образцов увеличивает разрывную силу и разрывную длину, уменьшает поверхностную впитываемость бумаги. Определено, что с расходом наноцеллюлозы до 3 г/м2 образцы бумаги имеют показатели, соответствующие требованиям стандарта к бумаге для упаковки пищевых продуктов на автоматах. Выводы. Использование наноцеллюлозы из стеблей камыша как упрочняющего вещества для производства бумаги позволит заменить экологически вредные полимерные добавки и до 50 % более стоимостной целлюлозы на макулатуру при сохранении показателей качества бумаги на уровне требований стандарта

Results of using the novel method for predicting the development and course of glaucomatous optic neuropathy in POAG

Background: Given that the rates of glaucoma-induced visual incapacitation are steadily increasing, predicting glaucomatous optic neuropathy is important. Purpose: To determine the diagnostic importance of the method proposed for the predicting the development and course of glaucomatous optic neuropathy in primary open-angle glaucoma (POAG) based on SweptSource-OCT-derived morphometric characteristics of the lamina cribrosa and daily intraocular pressure (IOP) in the clinical practice. Materials and Methods: Thirty patients were under observation. At baseline, the risk for the development of glaucomatous optic neuropathy in glaucoma suspects or the risk for disease progression in patients with already diagnosed POAG was assessed using our method. The latter is based on the determination of pressure exerted on the ganglion axons at the level of lamina cribrosa, given the specified IOP value and individual morphometric characteristics of the lamina cribrosa. Patients were divided into three groups depending on their risk levels. A DRI OCT Triton plus swept source OCT system (Topcon, Tokyo, Japan) was used to assess morphometric characteristics of the retina (ganglion cell complex thickness) and optic disc (lamina cribrosa thickness and diameter). The further course of the glaucomatous progression was studied using macular GCL++ characteristics. Results: At month 18, GCC thickness loss was statistically significantly larger in the moderate-risk group than in the low-risk group (p=0.001). In addition, it was statistically significantly larger in the high-risk group than in the low-risk group (p=0.00001) and in the moderate-risk group (p=0.00013). In the low-risk group, mean GCC thickness was 92.90±3.28 μm at baseline and 91.95±3.24 μm at month 18; however, the GCC thickness loss was not statistically significant (p=0.838). Conclusion: First, our method for predicting the development and progression of glaucomatous optic neuropathy in POAG based on SS-OCT-derived morphometric characteristics of the lamina cribrosa and daily IOP level enables determining the risk level of glaucomatous progression, which has been evidenced by the results of a prolonged observation. Second, significant macular GCC thinning was noted in 50% of cases of the high-risk group, even with a normal IOP level. Finally, introduction of the proposed method into clinical practice would enable planning effective glaucoma management aimed at prevention of optic nerve atrophy

Экстракция органосольвентной целлюлозы и получение наноцелюлозы из волокон конопель

Background. The use of cellulose and nanocellulose instead of synthetic polymers makes it possible to improve the consumer properties and environmental friendliness of composite materials. Therefore, the development of technologies for the production of organosolv pulp and nanocellulose from plant raw materials, in particular from hemp fibres, is an urgent scientific and practical problem. Objective. The purpose of the paper is to obtain pulp from hemp fibres by the peracetic method and to study the effect of the concentration of sulfuric acid and the temperature of hydrolysis of organosolv pulp on the quality parameters of hemp nanocellulose. Methods. Treatment of hemp fibres was performed in two stages: alkaline extraction and organosolv cooking at a temperature of 97 ± 2 °C. Nanocellulose was obtained by hydrolysis with a solution of sulfuric acid of various concentra tions. The resulting nanocellulose was examined by scanning electron microscopy (SEM), Fourier transform infrared spectroscopy (FTIR), and atomic force microscopy (AFM). Results. Organosolv hemp pulp with a residual lignin content of 0.16% and an ash content of 0.08% was obtained. The nanocellulose particles obtained from it had a transverse size of 8–36 nanometers and a length of several micrometers. Nanocellulose films had high mechanical properties: density up to 1.54 g/cm3 and tensile strength up to 60 MPa. Conclusions. Carrying out thermochemical treatment of hemp fibres in two stages makes it possible to obtain pulp with a minimum residual content of lignin and minerals, which is suitable for the production of nanocellulose. Nanocellulose has been successfully isolated from organosolv hemp pulp by acid hydrolysis. Subsequent ultrasonic treatment allows obtaining a stable nanocellulose gel with high mechanical properties.Проблематика. Застосування замість синтетичних полімерів целюлози та наноцелюлози дає можливість покращити споживчі властивості та екологічність композитних матеріалів. Тому розробка технологій отримання з рослинної сировини, зокрема волокон конопель, органосольвентної целюлози та наноцелюлози є актуальною науково-практичною проблемою. Мета дослідження. Отримати целюлозу з волокон конопель пероцтовим методом та вивчити вплив концентрації сульфатної кислоти та температури гідролізу органосольвентної целюлози на показники якості конопляної наноцелюлози. Методика реалізації. Обробку волокон конопель виконували в дві стадії: лужна екстракція й органосольвентне варіння за температури 97 ± 2 °C. Наноцелюлозу отримували шляхом гідролізу органосольвентної целюлози розчином сульфатної кислоти різної концентрації. Отриману наноцелюлозу досліджували методами скануючої електронної мікроскопії (СЕМ), інфрачервоної спектроскопії з Фур’є перетворенням (FTIR), атомною силовою мікроскопією (AFM). Результати дослідження. Отримано органосольвентну конопляну целюлозу із залишковим вмістом лігніну 0,16 % і зольністю 0,08 %. Одержані з неї частинки наноцелюлози мали поперечний розмір 8–23 нанометрів і довжину до декількох мікрометрів. Наноцеллюлозні плівки мали високі механічні показники: щільність до 1,54 г/см3 і міцність на розрив до 60 МПа. Висновки. Проведення термохімічної обробки волокон конопель у два етапи дає можливість отримати целюлозу з мінімальним залишковим вмістом лігніну та мінералів, яка придатна для виробництва наноцелюлози. Наноцелюлоза була успішно виділена з органосольвентної конопляної целюлози за допомогою процесу кислотного гідролізу. Подальша ультразвукова обробка дає можливість отримати стабільний наноцелюлозний гель з високими механічними властивостями.Проблематика. Применение вместо синтетических полимеров целлюлозы и наноцеллюлозы дает возможность улучшить потребительские свойства и экологичность композитных материалов. Поэтому разработка технологий получения из растительного сырья, в частности из волокон конопли, органосольвентной целлюлозы и наноцелюлозы является актуальной научно-практической проблемой. Цель исследования. Получить целлюлозу из волокон конопли перуксусным методом и изучить влияние концентрации серной кислоты и температуры гидролиза органосольвентной целлюлозы на показатели качества конопляной наноцеллюлозы. Методика реализации. Обработку волокон конопли производили в две стадии: щелочная экстракция и органосольвентная варка при температуре 97 ± 2 °C. Наноцеллюлозу получали путем гидролиза раствором серной различной концентрации. Полученную наноцеллюлозу исследовали методами сканирующей электронной микроскопии (СЭМ), инфракрасной спектроскопии с Фурье-превращением (FTIR), атомной силовой микроскопией (AFM). Результаты исследования. Получена органосольвентная конопляная целлюлоза с остаточным содержанием лигнина 0,16 % и зольностью 0,08 %. Образовавшиеся в процессе гидролиза частицы наноцеллюлозы имели поперечный размер 8–23 нанометров и длину до нескольких микрометров. Наноцеллюлозные пленки обладали высокими механическими свойствами: плотностью до 1,54 г/см3 и прочностью на разрыв до 60 МПа. Выводы. Проведение термохимической обработки волокон конопли в два этапа позволяет получить целлюлозу с минимальным остаточным содержанием лигнина и минералов, которая пригодна для производства наноцеллюлозы. Наноцеллюлоза была успешно выделена из органосольвентной конопляной целлюлозы посредством процесса кислотного гидролиза. Последующая ультразвуковая обработка позволяет получить стабильный наноцеллюлозный гель с высокими механическими свойствами

Changes in vasoconstructor-vasodilation potential of vessels in experimental antiphospholipid syndrome

As a result of our study, the development of endothelial dysfunction in experimental antiphospholipid syndrome is confirmed: an increase in the marker of ED (endothelin-1) and a pathological increase in vasoconstrictor potential on the background of weakening of vasodilatation. There was a pathological increase in the vasoconstrictor potential of blood vessels in animals simulated antiphospholipid syndrome, as evidenced by an increase in endothelin-1 levels in the blood of rats (p <0,001). Violation of nitric oxide synthesis was detected against the background of the development of experimental antiphospholipid syndrome, which is confirmed by a marked decrease in the level of Snitrosothiols. The most pronounced normalization of vasoconstrictor-vasodilatory potential of vessels was found in rats, whose simulated antiphospholipid syndrome was corrected with warfarin, immunoglobulin and L-arginine solution

Overproduction of free radical species in embryonal cells exposed to low intensity radiofrequency radiation

Aim: Long-term exposure of humans to low intensity radiofrequency electromagnetic radiation (RF-EMR) leads to a statistically significant increase in tumor incidence. Mechanisms of such the effects are unclear, but features of oxidative stress in living cells under RF-EMR exposure were previously reported. Our study aims to assess a production of initial free radical species, which lead to oxidative stress in the cell. Materials and Methods: Embryos of Japanese quails were exposed in ovo to extremely low intensity RF-EMR of GSM 900 MHz (0.25 µW/cm2 ) during 158–360 h discontinuously (48 c — ON, 12 c — OFF) before and in the initial stages of development. The levels of superoxide (O2· - ), nitrogen oxide (NO·), thiobarbituric acid reactive substances (TBARS), 8-oxo-2’-deoxyguanosine (8-oxo-dG) and antioxidant enzymes’ activities were assessed in cells/tissues of 38-h, 5- and 10-day RF-EMR exposed and unexposed embryos. Results: The exposure resulted in a significant persistent overproduction of superoxide and nitrogen oxide in embryo cells during all period of analyses. As a result, significantly increased levels of TBARS and 8-oxodG followed by significantly decreased levels of superoxide dismutase and catalase activities were developed in the exposed embryo cells. Conclusion: Exposure of developing quail embryos to extremely low intensity RF-EMR of GSM 900 MHz during at least one hundred and fifty-eight hours leads to a significant overproduction of free radicals/reactive oxygen species and oxidative damage of DNA in embryo cells. These oxidative changes may lead to pathologies up to oncogenic transformation of cell