Investigation of some features of the movement of surface waves and their interaction with the surface objects´ bases and foundations providing seismic safety

В статті розглянуто особливості руху поверхневих хвиль, а також виконано аналіз існуючих методик знаходження часових характеристик та закономірностей їх зміни в процесі руху R-хвилі вздовж вільної поверхні. З цією метою були проведені розрахунки частотно-часових показників за різними формулами в R-хвилі й порівняння між собою та із значеннями в R-хвилі залежно від двох факторів: ваги заряду і приведеної відстані, результати яких висвітлено у даній роботі. Непрямим чином було встановлено, що на будь-якій епіцентральній приведеній відстані поверхнева хвиля значно більш сейсмонебезпечна, ніж об’ємна, яка на будь-яких гіпоцентральних відстанях в різних пунктів на поверхні не може перевищувати величини періоду коливань в пункті при приведеному радіусі, рівному одиниці.The article describes the features of surface waves motion as well as the analysis of existing methods for finding the timing and patterns of change in motion R-waves along the free surface. To this end, we calculated time-frequency performance under different formulas in R-wave and compared with each other and with values in R-wave dependsng on two main factors: the weight of the charge and the reduced distance, the results of which are shown in this paper. Indirectly, it was found that the at any epicentral distance surface wave is significantly seysmic unsafety than the body wave, which in any hypocentral distances at different points on the surface may not exceed the period of oscillation in the above point with raduced radius equal to one.В статье рассмотрены особенности движения поверхностных волн, а также выполнен анализ имеющихся методик нахождения временных характеристик и закономерностей их изменения в процессе движения R-волны вдоль свободной поверхности. С этой целью были проведены расчёты временно-частотных показателей по разным формулам в R-волне и сравнение между собой и с значениями в R-волне в зависимости от двух главных факторов: веса заряда и приведенного расстояния, результаты которых приведены в настоящей работе. Косвенным образом было установлено, что на любом эпицентральном приведенном расстоянии поверхностная волна значительно более сейсмоопасная, чем объемная, которая на любых гипоцентральных расстояниях в различных пунктах на поверхности не может превышать величины периода колебаний в пункте при приведенном радиусе равном 1

Синтез та деякі перетворення 5-ізоксазолілсульфонілхлоридів

The effect of the structure of 5-(benzylthio)isoxazoles on selectivity of the synthesis of 5-(chlorosulfonyl)isoxazoles has been determined. The chemical behavior in relation to amines has been described.Aim. To develop the methods for the synthesis of 5-(chlorosulfonyl)- isoxazoles and 4-chloro-5-(chlorosulfonyl)isoxazoles as promising reagents for construction of prospective bioactive compounds.Results and discussion. The number of 5-(benzylthio)isoxazoles was obtained by cyclocondensation of N-hydroxyimidoyl chlorides or 2-chloro-2-(hydroxyimino) acetates with benzylethynylsulfide. Their oxidative chlorination with gaseous chlorine led to formation of the mixture of isoxazole-5-sulfonyl chlorides and 4-chloroisoxazole-5-sulfonyl chlorides. The ratio between these products in the mixture depended on the nature of the substitution group in position 3 of the isoxazole ring. For the synthesis of 4-chloro-5-(chlorosulfonyl)isoxazoles with acceptable yields the approach of an advance chlorination of 5-benzylthioisoxazoles by N-chlorosuccinimide with further oxidative chlorination was used.Experimental part. The synthesis of the starting and target compounds was performed in classic preparative conditions; flesh-chromatography; elemental analysis; LCMS; 1H and 13C NMR-spectroscopy were used.Conclusions. The reaction of oxidative chlorination of 5-(benzylthio)-3-isoxazoles has been studied. The synthetic approach for the previously unknown representatives of isoxazole-5-sulfonylchlorides has been developed.Определено влияние структуры 5-бензилтиоизоксазолов на селективность образования 5-изоксазолилсульфонилхлоридов и выявлено химическое поведение последних по отношению к аминам.Цель  работы – создание методов синтеза 5-изоксазолил- и 4-хлор-5-изоксазолилсульфонилхлоридов как перспективных реагентов для конструирования потенциально биоактивных веществ.Результаты и их обсуждение. Циклоконденсацией N-гидроксиимидоилхлоридов или 2-хлоро-2-(гидроксиимино)ацетатов из бензилтиоацетиленом синтезировано ряд 5-бензилтиоизоксазолов. Их окислительное хлорирование приводит к образованию смеси 5-изоксазолилсульфонилхлоридов и 4-хлор-5-изоксазолилсульфонилхлоридов, соотношение между которыми зависит от характера заместителей в положении 3 изоксазольного цикла. Для синтеза 4-хлор-5-изоксазолилсульфонилхлоридов с удовлетворительными выходами использован вариант предварительного хлорирования ядра 5-бензилтиоизоксазолов N-хлорсукцинимидом с дальнейшим окислительным хлорированием.Экспериментальная часть. Синтез исходных и целевых соединений в классических препаративных условиях; методы флеш-хроматографии, элементного анализа, хроматомасс-спектрометрии, ЯМР 1Н и 13С-спектроскопии. Выводы. Исследована реакция окислительного хлорирования 5-бензилтиоизоксазолов и разработан синтетический подход к ранее неизвестным представителям 5-изоксазолилсульфонилхлоридов.Встановлено вплив структури 5-бензилтіоізоксазолів на селективність утворення 5-ізоксазолілсульфонілхлоридів та з’ясована хімічна поведінка останніх по відношенню до амінів.Мета роботи – створення методів синтезу 5-ізоксазоліл- та 4-хлоро-5-ізоксазолілсульфонілхлоридів як перспективних реагентів для конструювання потенційно біоактивних речовин.Результати та їх обговорення. Циклоконденсацією N-гідроксіімідоїлхлоридів або 2-хлоро-2-(гідроксііміно)ацетатів із бензилтіоацетиленом синтезовано низку 5-бензилтіоізоксазолів. Їх окиснювальне хлорування приводить до утворення суміші 5-ізоксазолілсульфонілхлоридів та 4-хлоро-5-ізоксазолілсульфонілхлоридів, співвідношення між якими залежить від характеру замісників у положенні 3 ізоксазольного циклу. Для синтезу 4-хлоро-5-ізоксазолілсульфонілхлоридів із задовільними виходами використано варіант попереднього хлорування ядра 5-бензилтіоізоксазолів N-хлоросукцинімідом із подальшим окиснювальним хлоруванням.Експериментальна частина. Синтез вихідних та цільових сполук у класичних препаративних умовах; методи флеш-хроматографії, елементного аналізу, хроматомас-спектрометрії, ЯМР 1Н та 13С-спектроскопії.Висновки. Досліджена реакція окиснювального хлорування 5-бензилтіоізоксазолів та розроблено синтетичний підхід до раніше невідомих представників 5-ізоксазолілсульфонілхлоридів

Синтез та оцінка активності адамантиловмісних тіазолієвих інгібіторів бутирилхолінестерази

Cholinesterase inhibitors can be used for treatment of neuropsychiatric symptoms and functional impairments in neurodegenerative pathologies such as Alzheimer’s and Parkinson’s diseases.Aim. To synthesize and assess the inhibitory activity of adamantyl-containing 5-substituted N-benzyl and N-phenacylthiazolium salts against butyrylcholinesterase and acetylcholinesterase.Results and discussion. The synthesis of 3-aroylmethyl- and 3-arylmethyl-5-(2-acyloxyethyl)-4-methylthiazolium salts included preparation of 5-acyloxyethyl thiazole derivatives by the reaction of 5-(2-hydroxyethyl)-4-methyl-1,3-thiazole with the corresponding adamantoyl- or adamantylacetyl chlorides. The derivatives of 5-acyloxyethyl thiazole were quaternized in the reaction with benzyl or phenacyl halides. The studies in vitro have shown that the compounds synthesized inhibit butyrylcholinesterase with IC50 values in the micromolar range. Some of them exhibited selectivity over acetylcholinesterase. The molecular docking was performed for understanding the mechanisms of the enzyme-inhibitor complex formation.Experimental part. The synthesis of the intermediate and target compounds was carried out by the classical methods. The structures of compounds were proven by NMR 1H-spectroscopy and elemental analysis. The methods of enzymatic kinetics were used for determination of the inhibitory effects of the compounds synthesized. Calculations by molecular docking were carried out using Autodock 4.2 program.Conclusions. 3-Aroylmethyl- and 3-arylmethyl-5-(2-acyloxyethyl)-4-methylthiazolium salts with adamantylcontaining substituents in position 5 can selectively inhibit butyrylcholinesterase compared to their effect on acetylcholinesterase.Известно, что ингибиторы холинэстераз могут использоваться для лечения нейродегенеративных заболеваний, таких как болезнь Альцгеймера и болезнь Паркинсона.Цель работы. Целью работы был синтез и оценка активности адамантилсодержащих 5-замещенных N-бензильных и N-фенацильных солей тиазолия как ингибиторов бутирилхолинэстеразы и ацетилхолинэстеразы.Результаты и их обсуждение. Синтезы 3-ароилметил- и 3-арилметил-5-(2-ацилоксиэтил)-4-метилтиазолиевых солей включали получение 5-ацилоксиэтильных производных тиазола при взаимодействии 5-(2-гидроксиэтил)-4-метил-1,3-тиазола с соответствующими адамантоил- или адамантилацетилхлоридами, которые в дальнейшем были кватернизированы в реакции с бензил- или фенацилгалогенидами.Результаты исследования in vitro показали, что синтезированные соединения ингибируют бутирилхолинэстеразу со значениями IC50 в микромолярном диапазоне. Некоторые из них демонстрировали селективность действия по сравнению с ингибированием ацетилхолинэстеразы. Для выяснения механизмов формирования комплексов ингибиторов с бутирилхолинэстеразой был применен молекулярный докинг.                                         Экспериментальная часть. Синтез промежуточных и целевых соединений был выполнен традиционными методами. Структуры соединений доказаны методом ЯМР 1Н-спектроскопии и данными элементного анализа. Для определения ингибирующего влияния синтезированных соединений на активность бутирилхолинэстеразы и ацетилхолинэстеразы использовали методы ферментативной кинетики. Для расчетов методом молекулярного докинга использовали програму Autodock 4.2.                                           Выводы. 3-Ароилметил- и 3-арилметил-5-(2-ацилоксиэтил)-4-метилтиазолиевые соли с адамантилсодержащими заместителями в положении 5 могут селективно ингибировать бутирилхолинэстеразу по сравнению с их влиянием на ацетилхолинэстеразу.Відомо, що інгібітори холінестераз можуть використовуватись для лікування нейродегенеративних захворювань, таких як хвороба Альцгеймера і хвороба Паркінсона.Мета роботи. Метою роботи був синтез та оцінка активності адамантиловмісних 5-заміщених N-бензильних та N-фенацильних солей тіазолію як інгібіторів бутирилхолінестерази і ацетилхолінестерази.Результати та їх обговорення. Синтези 3-ароїлметил- і 3-арилметил-5-(2-ацилоксіетил)-4-метилтіазолієвих солей включали одержання 5-ацилоксіетильних похідних тіазолу при взаємодії 5-(2-гідроксіетил)-4-метил-1,3-тіазолу з відповідними адамантоїл- чи адамантилацетилхлоридами, які надалі кватернізували в реакції з бензил- або фенацилгалогенідами. Результати дослідження in vitro показали, що синтезовані сполуки інгібують бутирилхолінестеразу зі значеннями ІС50 в мікромолярному діапазоні. Деякі з них демонстрували селективність дії у порівнянні з інгібуванням ацетилхолінестерази. Для з’ясування механізмів формування комплексів інгібіторів з бутирилхолінестеразою було проведено молекулярний докінг. Експериментальна частина. Синтези проміжних і цільових сполук були виконані класичними способами.Структури сполук підтверджено методом ЯМР 1Н-спектроскопії та даними елементного аналізу. Для визначення інгібувального впливу синтезованих сполук на активність бутирилхолінестерази та ацетилхолінестерази були застосовані методи ферментативної кінетики. Для розрахунків методом молекулярного докінгу використано програму Autodock 4.2.Висновки. 3-Ароїлметил- і 3-арилметил-5-(2-ацилоксіетил)-4-метилтіазолієві солі з адамантиловмісними замісниками в положенні 5 можуть селективно інгібувати бутирилхолінестеразу у порівнянні з їх впливом на ацетилхолінестеразу

Universal upper limit on inflation energy scale from cosmic magnetic field

Recently observational lower bounds on the strength of cosmic magnetic fields were reported, based on gamma-ray flux from distant blazars. If inflation is responsible for the generation of such magnetic fields then the inflation energy scale is bounded from above as rho_{inf}^{1/4} < 2.5 times 10^{-7}M_{Pl} times (B_{obs}/10^{-15}G)^{-2} in a wide class of inflationary magnetogenesis models, where B_{obs} is the observed strength of cosmic magnetic fields. The tensor-to-scalar ratio is correspondingly constrained as r< 10^{-19} times (B_{obs}/10^{-15}G)^{-8}. Therefore, if the reported strength B_{obs} \geq 10^{-15}G is confirmed and if any signatures of gravitational waves from inflation are detected in the near future, then our result indicates some tensions between inflationary magnetogenesis and observations.Comment: 12pages, v2: several discussions and references added, version accepted for publication by JCA

MDL Convergence Speed for Bernoulli Sequences

The Minimum Description Length principle for online sequence estimation/prediction in a proper learning setup is studied. If the underlying model class is discrete, then the total expected square loss is a particularly interesting performance measure: (a) this quantity is finitely bounded, implying convergence with probability one, and (b) it additionally specifies the convergence speed. For MDL, in general one can only have loss bounds which are finite but exponentially larger than those for Bayes mixtures. We show that this is even the case if the model class contains only Bernoulli distributions. We derive a new upper bound on the prediction error for countable Bernoulli classes. This implies a small bound (comparable to the one for Bayes mixtures) for certain important model classes. We discuss the application to Machine Learning tasks such as classification and hypothesis testing, and generalization to countable classes of i.i.d. models.Comment: 28 page

Лапароскопічна холецистектомія із застосуванням субарахноїдальної анестезії на спонтанному диханні

Мета. Проаналізувати результати застосування субарахноїдальної анестезії на спонтанному диханні під час виконання лапароскопічної холецистектомії (ЛХЕ) для удосконалення методу регіонарної анестезії при операціях на органах черевної порожнини. Матеріали і методи. У 549 пацієнтів, віднесених до I-III класу за класифікацією American Society of Anesthesiology (ASA), віком від 25 до 82 років, середній вік становив (48,9 ± 13,1) року, виконали ЛХЕ із пневмоперитонеумом, який створювали нагнітанням в черевну порожнину вуглекислого газу (CO2), із застосуванням субарахноїдальної анестезії на спонтанному диханні. З приводу гострого холециститу (ГХ) оперовані 319 (58,1%) пацієнтів, хронічного калькульозного холециститу (ХКХ) - 230 (41,9%). Із 319 хворих із ГХ у 278 (87,4%) були деструктивні форми. Інтраопераційні параметри, інтенсивність післяопераційного болю та міру відновлення в цілому, а також задоволеність пацієнтів під час спостереження проспективно зафіксовані у дослідженні з метою оцінки можливості та безпечності процедури. Результати. Всі операції завершені лапароскопічно, у жодному спостереженні не виникло необхідності переходити з субарахноїдальної анестезії на загальну. Інтенсивність болю протягом 4 год після операції становила 1,6 ± 1,1 (діапазон 0 - 5), через 8 год - 1,2 ± 0,9 (діапазон 0 - 6), через 24 год – 1,02 ± 0,7 (діапазон 0-5). Всі пацієнти виписані через 1 - 7 днів. Висновки. ЛХЕ з пневмоперитонеумом CO2 може бути успішно та безпечно виконана із застосуванням субарахноїдальної анестезії на спонтанному диханні. Крім того, спинальна анестезія пов’язана з мінімальним післяопераційним болем і принаймні однаковою мірою відновлення, як у разі використання загального знеболювання

Evolution of the fishtail-effect in pure and Ag-doped MG-YBCO

We report on magnetic measurements carried out in a textured YBa$_2$Cu$_3$O$_{7-\delta}$ and YBa$_2$(Cu$_{1-x}$Ag$_x$)$_3$O$_{7-\delta}$ (at $x \approx$ 0.02) crystals. The so-called fishtail-effect (FE) or second magnetization peak has been observed in a wide temperature range 0.4~$<T/T_c<$~0.8 for $\textbf{H}\parallel c$. The origin of the FE arises for the competition between surface barrier and bulk pinning. This is confirmed in a non-monotonically behavior of the relaxation rate $R$. The value $H_{max}$ for Ag-doped crystals is larger than for the pure one due to the presence of additional pinning centers, above all on silver atoms.Comment: 6 pages, 6 figure

Маркери редокс-стану пухлин хворих на рак прямої кишки

In terms of cancer disease the redox state of a body and focuses of tumor growth is largely determined by reprogramming mitochondria metabolism and features of functioning of metal-containing proteins, in particular, iron-containing proteins: lactoferrin (LF) and transferrin (TF). Oxidation-induced modifications of genes LF and TF lead to violation of their iron-binding and iron-transporting functions, which leads to accumulation of “free iron” (“FI”) in tissues and blood in high concentrations. The appearance of “FI” is registered in tumor tissue as a result of oxidation-induced destruction of heme and non-heme iron-containing proteins. LF regulates the bioavailability of iron at the realization of metabolic functions of a cell, in particular, proliferation, which marker is the expression of nuclear antigen Ki-67. The purpose of the work was to investigate levels of LF, TF, “FI” in tumors of patients with colorectal cancer (CRC) at stages II and III (T2-4N0-2M0G2-3) and determine their predictive value during the neoadjuvant antitumor therapy.Surgical samples of tumor-affected and intact rectal mucosa (at a distance of 15 cm from the tumor) were studied. The samples were taken from 67 patients (36 men and 31 women, mean age 63±1.3 years) with a diagnosis of rectal adenocarcinoma, among wich 38 patients had the II stage and 29 - the third stage of the disease. The rates of LF, TF, “FI” in a tumor were determined by electron paramagnetic resonance (EPR) spectroscopy method at the temperature of liquid nitrogen (T=77 K). Superoxide-generating activity of tumor tissues was studied by EPR method using Spin Traps. Expression of the proliferation marker Ki-67 in surgical specimens of a tumor-affected and intact rectum of patients with CRC were investigated by immunohistochemical method. Statistical analysis was performed using the licensed application Origin 7.0. The difference between the results were considered significant at p &lt;0.05.It has been revealed that in medium and low differentiated rectal tumors the content of LF was 15 and 50 times higher, respectively, compared to the intact rectal mucosa (p&lt;0.05). TF level in the intact rectal mucosa was within physiological norm. 'FI' level in low differentiated rectal adenocarcinomas was 9 times higher than in the conditionally healthy tissue and three times higher than the 'FI' level of G2-tumors (p&lt;0.05). The rate of generation of superoxide radicals (SR) in adenocarcinomas with medium and low differentiation was 2 and 3.7 times higher, respectively, than the rate in the intact rectal mucosa (p&lt;0.05). The level of expression of Ki-67 in intact mucosa was 33.2 ± 2.61 cu, while in the G2 and G3 tumors it was significantly higher, and it was 38.01 ± 2.94 cu and 52.65 ± 4.48 cu, respectively (P&lt;0.001). The level of immunosignal of Ki-67 in the tumor parenchyma correlated with the tumor stage, degree of tumor differentiation, level of LF and “FI”. It has been revealed an increase in levels of LF, “FI”, proliferation marker Ki-67 and SR generation rate in rectal adenocarcinomas, depending on the degree of differentiation of tumors. The favorable clinical course of disease in patients with CRC is characterized by reduced levels of LF, “FI” and Ki-67 expression, but the tumor progression - by an increase in these levels.В условиях раковой болезни редокс-состояние организма и очагов опухолевого роста в значительной степени определяется перепрограммированием метаболизма митохондрий и особенностями функционирования металлосодержащих белков, в частности железосодержащих: лактоферрина (ЛФ) и трансферрина (ТФ). Окислительно-индуцированные модификации генов ЛФ и ТФ приводят к нарушению их железосвязывающей и железотранспортирующей функций, что является причиной накопления в тканях и крови “свободного железа” (“СЖ”) в высокой концентрации. Появление “СЖ” в опухолевой ткани регистрируют как следствие окислительно-индуцированной деструкции железосодержащих гемовых и негемовых белков. ЛФ регулирует биодоступность железа при реализации метаболических функций клетки, в частности пролиферации, маркером которой является экспрессия ядерного антигена Ki-67.Целью данной работы было исследовать уровни ЛФ, ТФ, “СЖ” в опухолях больных раком прямой кишки II и III стадий (Т2-4N0-2M0G2-3) и выяснить их прогностическую ценность в условиях проведения неоадъювантной противоопухолевой терапии.Исследованы образцы операционного материала опухольпораженной и интактной слизистой оболочки прямой кишки (на расстоянии 15 см от опухоли) 67 пациентов (36 мужчин и 31 женщина, средний возраст – (63±1,3) лет) с диагнозом аденокарциномы прямой кишки, среди которых 38 больных имели ІІ стадию и 29 – III стадию заболевания. Уровни ЛФ, ТФ, “СЖ” в опухоли определяли методом спектроскопии электронного парамагнитного резонанса при температуре жидкого азота (Т=77 К). Супероксидгенерирующую активность тканей опухоли исследовали методом электронного парамагнитного резонанса с использованием технологии Spin Traps. Экспрессию маркера пролиферации Ki-67 в операционном материале опухольпораженной и интактной прямой кишки пациентов с раком прямой кишки исследовали иммуногистохимическим методом. Статистический анализ проводили с помощью прикладной лицензионной программы Origin 7.0. Разницу между результатами считали достоверной при р&lt;0,05.Установлено, что в умеренно- и низкодифференцированных опухолях прямой кишки содержание ЛФ, соответственно, в 15 и 50 раз выше по сравнению с интактной слизистой оболочок прямой кишки (p&lt;0,05). Уровень ТФ в интактной слизистой оболочке прямой кишки находился в пределах физиологической нормы. Уровень “СЖ” в низкодифференцированных аденокарциномах прямой кишки в 9 раз больше, чем в условно-здоровой ткани, и втрое превышает аналогичный показатель в G2-опухолях (p&lt;0,05). Скорость генерации супероксидных радикалов в аденокарциномах с умеренной и низкой степенями дифференцировки, соответственно, в 2 и 3,7 раза превышала значение в интактной cлизовий оболочке кишки (p&lt;0,05). Уровень экспрессии Кі-67 в интактной слизистой оболочке составлял (33,2±2,61) у. е., тогда как в G2- и G3-опухолях он был достоверно выше и составлял, соответственно, (38,01±2,94) и (52,65±4,48) у. е. (р&lt;0,001). Уровень иммунносигнала Кі-67 в опухолевой паренхиме коррелировал со стадией опухолевого процесса, степенью дифференцировки опухоли, уровнями ЛФ и “СЖ”.Отмечен рост уровней ЛФ, “СЖ”, маркера пролиферации Кі-67 и скорости генерирования супероксидных радикалов в аденокарциномах прямой кишки в зависимости от степени дифференцировки опухолей. Благоприятное клиническое течение заболевания у пациентов с раком прямой кишки характеризуется снижением уровней ЛФ, “СЖ” и экспрессии Ki-67, а прогрессирование опухоли – ростом этих показателей.За умов ракової хвороби редокс-стан організму і вогнищ пухлинного росту значною мірою визначається перепрограмуванням метаболізму мітохондрій та особливостями функціонування металовмісних білків, зокрема залізовмісних: лактоферину (ЛФ) і трансферину (ТФ). Окисно-індуковані модифікації генів ЛФ і ТФ призводять до порушення їх залізозв’язувальної та залізотранспортувальної функцій, що спричиняє накопичення в тканинах і крові “вільного заліза” (“ВЗ”) у високій концентрації. Появу “ВЗ”у пухлинній тканині реєструють як наслідок окисно-індукованої деструкції залізовмісних гемових та негемових білків. ЛФ регулює біодоступність заліза при реалізації метаболічних функцій клітини, зокрема проліферації, маркером якої є експресія ядерного антигену Ki-67.Метою даної роботи було дослідити рівні ЛФ, ТФ, “ВЗ” у пухлинах хворих на рак прямої кишки ІІ та ІІІ стадій (Т2-4N0-2M0G2-3) і з’ясувати їх прогностичну цінність за умови проведення неоад’ювантної протипухлинної терапії.Досліджено зразки операційного матеріалу пухлиноураженої та інтактної слизової оболонки прямої кишки (на відстані 15 см від пухлини) 67 пацієнтів (36 чоловіків і 31 жінка, середній вік – (63±1,3) року) з діагнозом аденокарциноми прямої кишки, серед яких 38 хворих мали ІІ стадію і 29 – ІІІ стадію захворювання. Рівні ЛФ, ТФ, “ВЗ” у пухлині визначали методом спектроскопії електронного парамагнітного резонансу за температури рідкого азоту (Т=77 К). Супероксидгенеруючу активність тканин пухлини досліджували методом електронного парамагнітного резонансу з використанням технології Spin Traps. Експресію маркера проліферації Ki-67 в операційному матеріалі пухлиноураженої та інтактної прямої кишки пацієнтів з раком прямої кишки досліджували імуногістохімічним методом. Статистичний аналіз проводили за допомогою прикладної ліцензійної програми Origin 7.0. Різницю між результатами вважали достовірною при р&lt;0,05.Встановлено, що в помірно- та низькодиференційованих пухлинах прямої кишки вміст ЛФ, відповідно, в 15 і 50 разів вищий порівняно з інтактною слизовою оболонкою прямої кишки (p&lt;0,05). Рівень ТФ в інтактній слизовій оболонці прямої кишки перебував у межах фізіологічної норми. Рівень “ВЗ” у низькодиференційованих аденокарциномах прямої кишки в 9 разів більший, ніж в умовно-здоровій тканині, та втричі перевищує аналогічний показник G2-пухлин (p&lt;0,05). Швидкість генерування супероксидних радикалів в аденокарциномах з помірним та низьким ступенями диференціювання, відповідно, у 2 і 3,7 раза перевищувала значення в інтактній cлизовій оболонці кишки (p&lt;0,05). Рівень експресії Кі-67 в інтактній слизовій оболонці складав (33,2±2,61) ум. од., тоді як у G2- та G3-пухлинах він був достовірно вищим і становив, відповідно, (38,01±2,94) та (52,65±4,48) ум. од. (р&lt;0,001). Рівень імуносигналу Кі-67 в пухлинній паренхімі корелював зі стадією пухлинного процесу, ступенем диференціювання пухлини, рівнями ЛФ та “ВЗ”.Відмічено зростання рівнів ЛФ, “ВЗ”, маркера проліферації Кі-67 та швидкості генерування супероксидних радикалів в аденокарциномах прямої кишки залежно від ступеня диференціювання пухлин. Сприятливий клінічний перебіг захворювання в пацієнтів з раком прямої кишки характеризується зниженням рівнів ЛФ, “ВЗ” та експресії Ki-67, а прогресування пухлини – зростанням цих показників

Dynamics & Predictions in the Co-Event Interpretation

Sorkin has introduced a new, observer independent, interpretation of quantum mechanics that can give a successful realist account of the 'quantum microworld' as well as explaining how classicality emerges at the level of observable events for a range of systems including single time 'Copenhagen measurements'. This 'co-event interpretation' presents us with a new ontology, in which a single 'co-event' is real. A new ontology necessitates a review of the dynamical & predictive mechanism of a theory, and in this paper we begin the process by exploring means of expressing the dynamical and predictive content of histories theories in terms of co-events.Comment: 35 pages. Revised after refereein