Визначення можливої загальнотоксичної дії похідних 5,7-дигідро-1Н-піроло[2,3-d]піримідину

It has been experimentally proven that with the intraperitoneal way of introduction of Dezapur the maximum tolerated dose for mice is 2000 mg/kg, the least toxic dose – 1000 mg/kg, the median lethal dose – 3000 mg/kg. When the dose of 3500 mg/kg was introduced to rats one animal died; in the dose of 5000 mg/kg there was 100% death of animals, the median lethal dose was 4500 mg/kg of the animal’s weight. In intragastric introduction the maximum dose of Dezapur for mice was 6000 mg/ kg, for rats it was 11000 mg/kg; by the end of the observation period all animals were alive and alert. According to K.K.Sydorov classification the derivative with the code of KMS-211 (“Dezapur”) has been proven to belong to practically nontoxic substances (the VI class of toxicity).Острую токсичность производных изучали на лабораторных животных (мышах, крысах) при двух путях введения (внутрижелудочном, внутибрюшинном). Экспериментально доказано, что при внутрибрюшинном введении Дезапура наиболее переносимая доза для мышей составляет 2000 мг/кг, наименее токсичная доза – 1000 мг/кг, среднесмертельная доза – 3000 мг/кг. При введении крысам в дозе 3500 мг/кг погибло одно животное, а в дозе 5000 мг/кг наблюдалось 100% гибели животных, среднесмертельная доза составляла 4500 мг/кг массы животного. При внутрижелудочном введении максимально возможной дозы Дезапура мышам 6000 мг/кг, крысам 11000 мг/кг все животные до конца срока наблюдения оставались живыми и бодрыми. Доказано, что производное под шифром KMS-211 (Дезапур) по классификации К.К.Сидорова с учетом пути введения относится к практически нетоксичным веществам (VI класс токсичности).Гостру токсичність похідних вивчали на лабораторних тваринах (мишах, щурах) при двох шляхах введення (внутрішньошлунковому, внутрішньоочеревинному). Експериментально до- ведено, що при внутрішньоочеревинному введенні Дезапуру найкраще переносима доза для мишей становить 2000 мг/кг, найменш токсична доза – 1000 мг/кг, середньосмертельна доза – 3000 мг/кг. При введенні щурам у дозі 3500 мг/кг загинула 1 тварина, а у дозі 5000 мг/кг загинуло 100% тварин, середньосмертельна доза складала 4500 мг/кг маси тварини. При внутрішньошлунковому введенні максимально можливої дози Дезапуру мишам 6000 мг/кг, щурам 11000 мг/кг усі тварини до кінця терміну спостереження залишалися живими і бадьорими. Встановлено, що похідне під шифром KMS-211 (Дезапур) за класифікацією К.К. Сидорова з урахуванням шляху введення належить до практично нетоксичних речовин (VI клас токсичності)

Investigation antiradical and antioxidative action dezapur in experements in vitro

Volkovoy V. A., Sevrukov O. V., Bereznykova M. E., Reshetniyk N. V., Fomina G. P., Karabut L. V. Investigation antiradical and antioxidative action dezapur in experements in vitro. Journal of Education, Health and Sport. 2016;6(6):291-299. eISSN 2391-8306. DOI http://dx.doi.org/10.5281/zenodo.55501http://ojs.ukw.edu.pl/index.php/johs/article/view/3579 The journal has had 7 points in Ministry of Science and Higher Education parametric evaluation. Part B item 755 (23.12.2015).755 Journal of Education, Health and Sport eISSN 2391-8306 7© The Author (s) 2016;This article is published with open access at Licensee Open Journal Systems of Kazimierz Wielki University in Bydgoszcz, PolandOpen Access. This article is distributed under the terms of the Creative Commons Attribution Noncommercial License which permits any noncommercial use, distribution, and reproduction in any medium,provided the original author(s) and source are credited. This is an open access article licensed under the terms of the Creative Commons Attribution Non Commercial License(http://creativecommons.org/licenses/by-nc/4.0/) which permits unrestricted, non commercial use, distribution and reproduction in any medium, provided the work is properly cited.This is an open access article licensed under the terms of the Creative Commons Attribution Non Commercial License (http://creativecommons.org/licenses/by-nc/4.0/) which permits unrestricted, non commercialuse, distribution and reproduction in any medium, provided the work is properly cited.The authors declare that there is no conflict of interests regarding the publication of this paper.Received: 05.05.2016. Revised 25.05.2016. Accepted: 10.06.2016. UDC 615.275.4:616-36-002:616.127 investigation antiradical and antioxIDATIVE actionDezapur in experements in vitrO V. A. Volkovoy, O. V. Sevrukov, M. E. Bereznykova, N. V. Reshetniyk,G. P. Fomina, L. V. Karabut National University of Pharmacy, Kharkiv, Ukraine Abstract            This article presents the results of a study of antiradical and antioxidative action a new chemical compound 1-fenetil-5,7-dihydro-1H-pirolo-[2,3-d]pyrimidine-2,4,6-trione (code name dezapur). Antiradical activity was investigated on model of interaction dezapur with a stable radical dyphenilpykrylgydrazyn (DPPH) by used method deoxyribose and conversion reaction of adrenalin in adrenochrom. The results showed that dezapur in 10-5 M concentration after 10 min reduces the concentration of DPPH on 25,7%, and after 120 minutes on 64,7%. The reference-compound mexidol within 12 hours did not reduce the concentration of DPPH.Antioxidative activity of dezapur was determined in a model system for the egg yolk lipoprotein inhibition of accumulation of products which react with 2-thiobarbituric acid (TBA-active products) as well as indicators of Fe2+-biochemiluminescence initiated. The results suggest that concentrations in the range dezapur 0,2-100,0 mkg/ml exhibits antioxidant properties inhibiting the formation of TBA-active products on 72,6-97,9%. The antioxidative activity determined by parameters of biochemiluminescence, dezapur exceed mexidol, reducing the area ratio of light sum reaction BCL in a wide range of concentrations.Studies in vitro on several models showed that dezapur has a high antiradical and moderate antioxidative activity.             Key words: antiradical and antioxidative action, spectrophotometry, chemiluminescence (BCL), dezapur, mexidol.    Исследование АНТИРАДИКАЛЬНОго и АНТИОКИСлительного Действия дезапура В опытАХ IN VITRO В. А. Волковой, А. В. Севрюков, М. Е. Березнякова,  Н. В. Решетняк, Г. П. Фомина,Л. В. Карабут Национальный фармацевтический университет, Харьков, Украина             Реферат             В данной работе приведены результаты исследования антирадикального и антиокислительного действия нового химического соединения 1-фенетил-5,7-дигидро-1Н-пироло-[2,3-d]пиримидин-2,4,6-трион (условное название дезапур).             Антирадикальную активность исследовали на модели взаимодействия дезапура со стабильным радикалом дифенилпикрилгидразином (ДФПГ) используя дезоксирибозный метод и реакцию превращения адреналина в адренохром. Результаты исследований показали, что дезапур в концентрации      10-5 M уже через 10 мин снижает концентрацию ДФПГ на 25,7%, а через 120 мин на 64,7%. Препарат сравнения мексидол на протяжении 12 часов не снижал концентрацию ДФПГ.Антиокислительную активность дезапура определяли в модельной системе липопротеинов яичного желтка за угнетением накопления продуктов, которые реагируют с 2-тиобарбитуровой кислотой (ТБК-активные продукты) а также за показателями Fe2+-инициированной биохемилюминесценции. Полученные результаты свидетельствуют о том, что дезапур в диапазоне концентраций 0,2-100,0 мкг/мл проявляет антиокислительные свойства угнетая образование ТБК-активных продуктов на 72,6-97,9 %. За антиокислительной активностью, определенной по параметрам биохемилюминесценции, дезапур превышал мексидол, уменьшая показатель площади светосуммы реакции БХЛ в более широком диапазоне концентраций.Проведенные исследования in vitro на нескольких моделях показали наличие у дезапура високой антирадикальной и умеренной антиокислительной активности.             Ключевые слова: антирадикальное и антиокислительное действие, спектрофотометрия, биохемилюминисценция (БХЛ), дезапур, мексидол.              ДОСЛІДЖЕННЯ АНТИРАДИКАЛЬНОї і АНТИОКИснювальної Дії дезапура В дослідАХ IN VITRO В. А. Волковий, А. В. Севрюков, М. Е. Березнякова,  Н. В. Решетняк, Г. П. Фоміна,Л. В. Карабут Національний фармацевтичний університет, Харків, Україна Реферат В даній роботі приведені результати дослідження антирадикальної і антиокиснювальної дії нової хімічної сполуки 1-фенетил-5,7-дигідро-1н-піроло-[2,3-d]піримідин-2,4,6-трион (умовна назва дезапур).Антирадикальну активність досліджували на моделі взаємодії дезапура зі стабільним радикалом дифенилпікрилгідразином (ДФПГ), використовуючи дезоксирибозний метод і реакцію перетворення адреналіну в адренохром. Результати досліджень показали, що дезапур в концентрації 10-5 M вже через 10 хв знижує концентрацію ДФПГ на 25,7%, а через 120 хв на 64,7%, препарат порівняння мексидол на протязі 12 годин не знижував концентрацію ДФПГ.Антиокиснювальну активність дезапуру досліджували у модельній системі ліпопротеїнів яєчного жовтка за пригніченням накопичення продуктів, які реагують з 2-тіобарбітуровою кислотою (ТБК-активні продукти), а також за показниками Fe2+-ініційованої біохемілюмінісценції. Одержані результати свідчать про те, що дезапур в діапазоні концентрацій 0,2-100,0 мкг/мл проявляє антиокиснювальні властивості пригнічуючи утворення ТБК-активних продуктів на 72,6-97,9 %. За антиокиснювальною активністю, визначеною за параметрами біохемілюмінесценції, дезапур перевершував мексидол, зменшуючи показник площі світлосуми реакції БХЛ, в більш широкому діапазоні концентрацій.Проведені дослідження in vitro на декількох моделях показали наявність у дезапура високої антирадикальної і помірної антиокиснювальної активності.             Ключові слова: анти радикальна та антиокиснювальна дія, спектрофотометрія, біохемілюмінісценція (БХЛ), дезапур, мексидол

Дослідження репаративної дії мазі зі шроту листя вільхи клейкої = Studying of reparative effect of ointment with groated leaves of Alnus glutinosa = Исследование репаративного действия мази из шрота листьев ольхи клейкой

Volkovoy V. A., Bahlai T. O., Fegchenkova Y. A., Masliy Y. S., Fomina G. P. Дослідження репаративної дії мазі зі шроту листя вільхи клейкої = Studying of reparative effect of ointment with groated leaves of Alnus glutinosa = Исследование репаративного действия мази из шрота листьев ольхи клейкой. 2016;6(11):649-656. eISSN 2391-8306. DOI http://dx.doi.org/10.5281/zenodo.207602http://ojs.ukw.edu.pl/index.php/johs/article/view/4076    The journal has had 7 points in Ministry of Science and Higher Education parametric evaluation. Part B item 755 (23.12.2015).755 Journal of Education, Health and Sport eISSN 2391-8306 7© The Author (s) 2016;This article is published with open access at Licensee Open Journal Systems of Kazimierz Wielki University in Bydgoszcz, PolandOpen Access. This article is distributed under the terms of the Creative Commons Attribution Noncommercial License which permits any noncommercial use, distribution, and reproduction in any medium,provided the original author(s) and source are credited. This is an open access article licensed under the terms of the Creative Commons Attribution Non Commercial License(http://creativecommons.org/licenses/by-nc/4.0/) which permits unrestricted, non commercial use, distribution and reproduction in any medium, provided the work is properly cited.This is an open access article licensed under the terms of the Creative Commons Attribution Non Commercial License (http://creativecommons.org/licenses/by-nc/4.0/) which permits unrestricted, non commercialuse, distribution and reproduction in any medium, provided the work is properly cited.The authors declare that there is no conflict of interests regarding the publication of this paper.Received: 02.11.2016. Revised 22.11.2016. Accepted: 30.11.2016. УДК: 615,276:582.632.1 ДОСЛІДЖЕННЯ РЕПАРАТИВНОЇ ДІЇ МАЗІ ЗІ ШРОТУ ЛИСТЯ ВІЛЬХИ КЛЕЙКОЇ В. А. Волковой, Т. О. Баглай, Ю. А. Федченкова, Ю. С. Маслій, Г. П. Фоміна Національний фармацевтичний університет, Харків, Україна РезюмеВивчено вплив мазі зі шроту листя Вільхи клейкої на репаративні процеси асептичних лінійних ран шкіри. Встановлено, що мазь зі шроту листя Вільхи клейкої збільшує міцність післяопераційного рубця асептичних ран і має вищу репаративну активність, ніж препарат порівняння мазь «Вундехіл». По відношенню до контролю мазь зі шроту листя Вільхи клейкої проявляє репаративну активність 52,7 %, а «Вундехіл» 30,6 %, по відношенню до препарату порівняння ‒ вищу в 1,7 раз. За допомогою гістоморфологічного дослідження асептичних лінійних різаних ран шкіри під впливом мазі зі шроту листя Вільхи клейкої встановлено збільшення активності фібробластів у порівнянні з інтактними тваринами.Ключові слова: мазь зі шроту листя вільхи клейкої, репаративна активність, асептичні рани, тензіометрія.  STUDYING OF REPARATIVE EFFECT OF OINTMENT WITH GROATED LEAVES OF ALNUS GLUTINOSA V. A. Volkovoy, T. O. Bahlai, Y. A. Fegchenkova, Y. S. Masliy, G. P. Fomina National University of Pharmacy, Kharkiv, Ukraine AbstractThe effect of the ointment with groated leaves of Alnus glutinosa on the reparative processes of aseptic linear cut wounds of the skin were studied. Increase the strength of postoperative scar of aseptic skin wounds and higher restorative activity than comparator ointment «Vundehil» were founded in ointment with groated leaves of Alnus glutinosa. Reparative activity of ointment with groated leaves of Alnus glutinosa appears in 52.7% and compared to control group that it exceeds the comparison («Vundehil» 30.6 %) 1.7 times. Increased activity of fibroblasts compared to intact animals were founded by means of histomorphological study of aseptic linear cut wounds of the skin under the influence of ointment with groated leaves of Alnus glutinosa.Keywords: ointment with groated leaves Alnus glutinosa, reparative effect, aseptic linear cut wounds of the skin, tensiometry. ИССЛЕДОВАНИЕ РЕПАРАТИВНГО ДЕЙСТВИЯ МАЗИ ИЗ ШТРОТА ЛИСТЬЕВ ОЛЬХИ КЛЕЙКОЙ В. А. Волковой, Т. А. Баглай, Ю. А. Федченкова, Ю. С. Маслий, Г. П. Фомина Национальный фармацевтический университет, Харьков, Украина РезюмеИзучено влияние мази из шрота листья Ольхи клейкой на репаративные процессы асептических ран кожи. Установлено, что мазь из шрота листья Ольхи клейкой увеличивает прочность послеоперационного рубца асептических ран и имеет высшую репаративную активность, нежели препарат сравнения мазь «Вундехил». По отношению к контролю мазь из шрота листья Ольхи клейкой проявляет репаративную активность в 52,7 %, по отношению к препарату сравнения ‒ высшую в 1,7 раз. При помощи гистоморфологического исследования асептических линейных резанных ран кожи под воздействием мази из шрота листья Ольхи клейкой установлено увеличение активности фибробластов в сравнении с интактными животными.Ключевые слова: мазь из шрота листьев Ольхи клейкой, репаративная активность, асептические раны, тензиометрия

Визначення ранозагоювальної дії мазі зі шроту листя Вільхи клейкої на моделі площинної рани

The aim is to investigate the specific wound-healing effect of a new medicinal form – ointment with groated leaves of Black Alder on the model of a plane wound.Materials and methods. The wound healing effect of the new ointment with groated leaves of Black Alder was carried out on the model of a full-layer planar skin cut wound in rats with planimetric and morphological parameters in comparison with the preparation «Wundehyl».Results and discussion. It is established that the wound healing activity of the ointment with groated leaves of Black Alder was 1.84-4.76 times higher than the ointment «Wundehyl»  in the rate of wound healing on the 9-15th day of application. Morphological analysis showed intensive epithelialization and development of granulation tissue during treatment with a new ointment.Conclusions. A new ointment with groated leaves of Black Alder showed the best wound healing effect on the control group and exceeded the reference preparation by 3.33 times, accelerating the healing of wounds for 3-4 days. The test dosage form can be considered a promising treatment for wounds.Цель – исследовать специфическое ранозаживляющее действие новой лекарственной формы – мази из шрота листьев Ольхи клейкой на модели плоскостной раны.Материалы и методы. Ранозаживляющее действие новой мази из шрота листьев Ольхи клейкой осуществляли на модели полнослойной вырезной плоскостной раны кожи у крыс с планиметрическими и морфологическим показателям по сравнению с препаратом «Вундехил».Результаты и обсуждение. Установлено, что ранозаживляющая активность мази из шрота листьев Ольхи клейкой была выше по скорости заживления раны на 9-15 сутки относительно препарата сравнения «Вундехил» в 1.84-4.76 раз. При морфологическом анализе наблюдались интенсивная эпителизация и развитие грануляционной ткани при лечении новой мазью.Выводы. Новая мазь из шрота листьев Ольхи клейкой показала интенсивное ранозаживляющее действие относительно контрольной группы и превысила препарат сравнения в 3.33 раз, ускорив заживление ран на 3-4 суток. Исследуемая лекарственная форма может рассматриваться перспективным средством для лечения ран.Мета – дослідити специфічну ранозагоювальну дію нової лікарської форми – мазі зі шроту листя Вільхи клейкої на моделі площинної рани.Матеріали та методи. Ранозагоювальну дію нової мазі зі шроту листя Вільхи клейкої здійснювали на моделі повношарової вирізаної площинної рани шкіри у щурів із планіметричними та морфологічними показниками в порівнянні з референт-препаратом «Вундехіл».Результати та обговорення. Встановлено, що ранозагоювальна активність мазі зі шроту листя Вільхи клейкої була вищою по швидкості загоєння рани на 9-15 добу за препарат порівняння «Вундехіл» в 1.84-4.76 разів. При морфологічному аналізі спостерігалися інтенсивніша епітелізація та розвиток грануляційної тканини під час лікування новою маззю.Висновки. Нова мазь зі шроту листя Вільхи клейкої показала інтенсивну ранозагоювальну дію відносно контрольної групи та перевищила препарат порівняння в 3.33 разів, пришвидшивши загоєння ран на 3-4 доби. Досліджувана лікарська форма може розглядатися перспективним засобом для лікування ран.

Визначення гострої токсичності лікарської форми «Латирон»

Topicality. Medical plants since olden times attracted attention for researchers by curative properties of its bioactive substances. Searching and creation of medicinal preparations of plant origin is one of the major tasks of pharmaceutical science. From data of folk medicine sowing is different characteristics, and one of them – anti-arrhythmic. By the previous researches conducted on the department of physiology of NUPH perspective of the use of medicinal form “Latiron” was well-proven.Aim. The aim of this research was experimental study of acute toxicity of the medicinal form “Latiron” in tablets.                                                              Materials and methods. The acute toxicity of the medicinal form “Latiron” in tablets had been studied in experimental on two types of laboratory animal: mice and rats at two ways of introduction: intragastric and intraperitoneal. Connections entered as water solutions.                                                        Results and discussion. The analysis of results testifies that the medium-lethal dose of preparation at intraperitoneal introduction for mice makes 3740 mg/kg, and for rats 2310 mg/kg, intragastric introduction to ”Latiron” mice in doses a from 4000 to 6000 mg/kg, a from 6000 to 11000 mg/kg of body weight allowed rats to set that LD50, for mice makes 4870 mg/kg, for rats 1948 mg/kg. Watching animals was conducted during 3-th days. At comparison of acute toxicity of “Latiron” and preparations of comparison of “Latiron” in 3.8 times less toxic than aymalin and in 4.6 times – of alapinine.                                      Conclusions. Summarizing the got results, it is possible to draw conclusion, that “Latiron” for K. K. Sidorov`s classification has been proven to belong to practically non-toxic substances. “Latiron” is less toxic than aymalin in 3.8 times, and alapinine in 4.6 times. The therapeutic index of ”Latiron”, which characterizes the therapeutic action range, is greater in 6.4 times that the one of aymalin in 9.4 times than the index of alapinine.Актуальность. Лекарственные растения издавна привлекают внимание у исследователей как носители биологически активных веществ, что обусловливает их лечебные свойства. Поиск и создание лекарственных препаратов растительного происхождения – одна из важнейших задач фармацевтической науки. По данным народной медицини чина посевная имеет различные свойства, одно из которых – антиаритмическое. Предыдущими исследованиями, проведенными на кафедре физиологии НФаУ, было доказано перспективность использования комплекса БАВ из чины посевной.Целью данного исследования явилось экспериментальное изучение острой токсичности лекарственной формы «Латирон».Материалы и методы. Острую токсичность латирона изучали на двух видах животных: мышах и крысах при двух путях введения: внутрижелудочном и внутрибрюшинном. Соединения вводили в виде водных растворов.  Результаты и их обсуждение. Анализ результатов свидетельствует о том, что среднесмертельная доза препарата при внутрибрюшинном введении для мышей составляет 3740 мг/кг, а для крыс 2310 мг/кг; внутрижелудочное введение латирона мышам в дозах от 4000 до 6000 мг/кг, а крысам от 6000 до 11000 мг/кг массы тела позволило установить, что LD50, для мышей составляет 4870 мг/кг, а для крыс 1948 мг/кг. Наблюдение за животными проводили на протяжении 3-х суток. При сравнении острой токсичности латирона и препаратов сравнения выяснили, что латирон в 3,8 раза менее токсичен, чем аймалин и в 4,6 раза чем аллапинин.                                      Выводы. Обобщая полученные результаты, можно сделать вывод, что латирон по классификации Сидорова К. К. относится к практически нетоксичным веществам, а по отношению к препаратам сравнения он в 3,8 раза менее токсичен, чем аймалин и в 4,6 раза чем аллапинин.Актуальність. Лікарські рослини здавна привертають увагу дослідників як носії біологічно активних речовин, що зумовлює їх цілющі властивості. Пошук та створення лікарських препаратів рослинного походження – одна з найважливіших задач фармацевтичної науки. За даними народної медицини чина посівна має різні властивості, одна з яких – протиаритмічна. Результати попередніх досліджень, проведених на кафедрі фізіології НФаУ, довели перспективність використання комплексу біологічно активних речовин з чини посівної. Метою даного дослідження стало експериментальне вивчення гострої токсичності лікарської форми «Латирон».Матеріали та методи. Гостру токсичність латирону вивчали на двох видах тварин: мишах і щурах при двох шляхах уведення: внутрішньошлунковому і внутрішньоочеревинному. Сполуки вводили у вигляді водних розчинів.Результати та їх обговорення. Аналіз результатів свідчить про те, що середньосмертельна доза латирону при внутрішньоочеревинному введенні для мишей становить 3740 мг/кг, а для шурів – 2310 мг/кг; внутрішньошлункове введення латирону мишам у дозах від 4000 до 6000 мг/кг, а щурам від 6000 до 11000 мг/кг маси тіла дозволило встановити, що LD50, для мишей складає 4870 мг/кг, для щурів – 1948 мг/кг. Спостереження за тваринами вели впродовж 3-х діб. При порівнянні гострої токсичності латирону з препаратами порівняння встановили, що латирон у 3,8 рази менш токсичний за аймалін і в 4,6 рази – за алапінін.Висновки. Узагальнюючи отримані результати, можна зробити висновок, що латирон за класифікацією Сидорова К. К. відноситься до практично нетоксичних речовин, а в порівнянні з препаратами порівняння у 3,8 рази менш токсичний за аймалін і в 4,6 рази – за алапінін

Дослідження протизапальної та аналгетичної дії лікарської форми комплексу біологічно активних речовин з чини посівної

Topicality. In recent years, interest in phytotherapy has grown significantly. In the pharmaceutical market, more and more drugs of plant origin are emerging. The search for biologically active compounds of plant origin is of scientific and practical interest because of the fact that these compounds have a wide spectrum of pharmacological action and low toxicity.Aim. To investigate the anti-inflammatory and analgesic drugs action of the seedlings with the conventional name “Latiron”.Materials and methods. Study of the anti-inflammatory effect of “Lariton” on the carragenin edema model on 40 white nonlinear mice and the analgesic activity on the model of acetic acid in 18 white nonlinear rats.Results and discussion. The results of the experimental study showed that the antiarrhythmic agent of “Latiron” also exhibits a moderate anti-inflammatory effect on carragenin edema, and an analgesic effect on the model of acetic acid in a dose of 40 mg/kg of animal weight.Conclusions. Thus, the study of the polyvalent action of the dosage form “Latiron” is promising and expedient in the treatment of arrhythmias.Актуальность. В последние годы резко возрос интерес к фитотерапии. На фармацевтическом рынке появляется все больше препаратов растительного происхождения. Поиск биологически активных веществ растительного происхождения представляет научный и практический интерес из-за того, что этим соединениям присущ широкий спектр фармакологического действия и низкая токсичность.Цель работы. Исследование противовоспалительного и анальгетического действия лекарственной формы из чины посевной под условным названием «Латирон».Материалы и методы. Изучение противовоспалительного действия «Латирона» на модели каррагенинового отека на 40 белых нелинейных мышах и анальгезирующей активности на модели уксусных корчей на 18 белых нелинейных крысах. Результаты и их обсуждение. Приведенные результаты экспериментального исследования показали, что противоаритмическое средство «Латирон» также проявляет умеренное противовоспалительное действие на каррагениновом отеке и анальгезирующее действие на модели уксусных корчей в дозе 40 мг/кг массы животного.Выводы. Таким образом, исследования поливалентного действия лекарственной формы «Латирон» является перспективным и целесообразным в лечении аритмий.Актуальність. Останніми роками різко виріс інтерес до фітотерапії. На фармацевтичному ринку з’являється все більше препаратів рослинного походження. Пошук біологічно активних речовин рослинного походження становить науковий та практичний інтерес через те, що цим сполукам притаманний широкий спектр фармакологічної дії та низька токсичність.Мета роботи. Дослідження протизапальної та аналгетичної дії лікарської форми з чини посівної під умовною назвою «Латирон».Матеріали та методи. Вивчення протизапальної дії «Латирону» на моделі карагенінового набряку на 40 білих нелінійних мишах та аналгетичної активності на моделі оцтових корчів на 18 білих нелінійних щурах.Результати та їх обговорення. Наведені результати експериментального дослідження показали, що протиаритмічний засіб «Латирон» також проявляє помірну протизапальну дію при карагеніновому набряку та аналгетичну дію на моделі оцтових корчів у дозі 40 мг/кг маси тварини.Висновки. Таким чином, дослідження полівалентної дії лікарської форми «Латирон» є перспективним і доцільним у лікуванні аритмій

Дослідження антиоксидантної дії дезапуру на моделі емоційно-больового стресу у щурів = Studying of dezapur antioxidant action on model of emotionally-painful stress in rats

Sevrukov O. V., Volkovoy V. A., Bereznyakova M. E., Karabut L. V., Fomina G. P., Lukyinova L. V. Дослідження антиоксидантної дії дезапуру на моделі емоційно-больового стресу у щурів = Studying of dezapur antioxidant action on model of emotionally-painful stress in rats. Journal of Education, Health and Sport. 2016;6(8):417-426. eISSN 2391-8306. DOI http://dx.doi.org/10.5281/zenodo.60747http://ojs.ukw.edu.pl/index.php/johs/article/view/3768   The journal has had 7 points in Ministry of Science and Higher Education parametric evaluation. Part B item 755 (23.12.2015).755 Journal of Education, Health and Sport eISSN 2391-8306 7© The Author (s) 2016;This article is published with open access at Licensee Open Journal Systems of Kazimierz Wielki University in Bydgoszcz, PolandOpen Access. This article is distributed under the terms of the Creative Commons Attribution Noncommercial License which permits any noncommercial use, distribution, and reproduction in any medium,provided the original author(s) and source are credited. This is an open access article licensed under the terms of the Creative Commons Attribution Non Commercial License(http://creativecommons.org/licenses/by-nc/4.0/) which permits unrestricted, non commercial use, distribution and reproduction in any medium, provided the work is properly cited.This is an open access article licensed under the terms of the Creative Commons Attribution Non Commercial License (http://creativecommons.org/licenses/by-nc/4.0/) which permits unrestricted, non commercialuse, distribution and reproduction in any medium, provided the work is properly cited.The authors declare that there is no conflict of interests regarding the publication of this paper.Received: 01.08.2016. Revised 08.08.2016. Accepted: 19.08.2016.  УДК 615.275.4:547.822.7:616.36-002:616.127 ДОСЛІДЖЕННЯ АНТИОКСИДАНТНОЇ ДІЇ ДЕЗАПУРУ НА МОДЕЛІ ЕМОЦІЙНО-БОЛЬОВОГО СТРЕСУ У ЩУРІВ О. В. Севрюков1, В. А. Волковой1, М. Є. Березнякова1, Л. В. Карабут1,Г. П. Фоміна1, Л. В. Лук’янова2 1Національний фармацевтичний університет, Харків, Україна2 Харківський національний медичний університет, Харків, Україна              РезюмеДосліджено комплексний вплив дезапуру на показники вільнорадикального окиснення на моделі емоційно-больового стресу у щурів. Встановлено, що при введенні дезапуру знижувався рівень ТБК-активних продуктів, дієнових та триєнових кон’югатів, шифових основ; підвищувався рівень активності супероксиддисмутази. Таким чином, дезапур сприяв зниженню процесів токсикації перекисами. За допомогою регресійного аналізу встановлено прямий кореляційний зв'язок між вмістом продуктів вільнорадикального окиснення в міокарді та ступенем ушкодження міокардиоцитів, а також зворотній зв'язок з активністю СОД. Доведено, що дезапур проявляє більш виражену тропність дії до міокарду порівняно з системою крові, що і визначає його протекторну дію при гіпоксичних ураженнях. За показниками вільнорадикального окиснення дезапур проявив виражений антиоксидантний ефект та перевершував референс-препарату – мексидол.            Ключові слова: дезапур, вільнорадикальне окиснення, модель емоційно-больового стресу, гіпоксія.  STUDYING OF DEZAPUR ANTIOXIDANT ACTION ON MODEL OF EMOTIONALLY-PAINFUL STRESS IN RATS O. V. Sevrukov1, V. A. Volkovoy1, M. E. Bereznyakova1, L. V. Karabut1,G. P. Fomina1, L. V. Lukyinova2 1National University of Pharmacy, Kharkiv, Ukraine 2Kharkiv National Medical University, Kharkiv, Ukraine  AbstractStudied the complex effect of dezapur on the indicators of free radical oxidation on the model of emotionally-painful stress in rats. Established that during dezapur introduction was decreased level of TBA-active products, diene and triene conjugates, schiff's bases; increased level of superoxidedismutase activity. So dezapur effected to reduce of intoxication process by peroxide. Using regression analysis was established a direct correlation between the content of free radical oxidation products in the myocardium and degree of damage myocardiocytes and feedback from SOD activity. Proved that dezapur shows a more tropism action to the myocardium than to the blood system, what determinate its protective effect during  anoxic damage. By indicators of free radical oxidation was showed hight antioxidant effect and superior of reference-compound – mexidol.Keywords: dezapur, free radical oxidation, model emotionally-painful stress, hypoxia. ИССЛЕДОВАНИЕ АНТИОКСИДАНТНОГО ДЕЙСТВИЯ ДЕЗАПУРА НА МОДЕЛИ ЭМОЦИОНАЛЬНО-БОЛЕВОГО СТРЕССА У КРЫС А. В. Севрюков, В. А. Волковой, М. Е. Березнякова, Л. В. Карабут, Г. П. Фомина, Л. В. Лукьянова 1Национальный фармацевтический университет, Харьков, Украина2Харьковский национальный медицинский университет, Харьков, Украина  РезюмеИсследовано комплексное влияние дезапура на показатели свободнорадикального окисления на модели эмоционально-болевого стресса у крыс. Установлено, что при введении дезапура снижался уровень ТБК-активных продуктов, диеновых и триенових конъюгатов, шиффовых оснований; повышался уровень активности супероксиддисмутазы. Таким образом, дезапур способствовал снижению процессов интоксикации перекисями. С помощью регрессионного анализа установлена прямая корреляционная связь между содержанием продуктов свободнорадикального окисления в миокарде и степени повреждения миокардиоцитив, а также обратная связь с активностью СОД. Доказано, что дезапур проявляет более выраженную тропность действия до миокарда, чем в системе крови, что и определяет его протекторное действие при гипоксических повреждения. По показателям свободнорадикального окисления дезапур проявил выраженный антиоксидантный эффект и превосходил эффективность референс-препрат – мексидол.Ключевые слова: дезапур, свободнорадикальное окисление, модель эмоционально-болевого стресса, гипоксия

Експериментальне вивчення антигіпоксичної та антиоксидантної активності похідних 5,7-дигідро-1Н-піроло-[2,3-d]піримідину

Aim. To study the antihypoxic and antioxidant activity of 5,7-dihydro-1H-pyrrolo-[2,3-d]pyrimidine derivatives on the models of the experimental pathology.Materials and methods. The study of the antihypoxic activity of 5,7-dihydro-1H-pyrrolo-[2,3-d]pyrimidine derivatives was conducted on the model of acute hemic hypoxia, the antioxidant action was studied on the model of toxic tetrachlorometane hepatitis.Results and discussion. It was found that the activity of compounds KMS-161, KMS-164, KMS-166, KMS-168, KMS-174, KMS-176, KMS-191 was lower compared to mexidol, and the antihypoxic activity of compounds KMS-162, KMS-163, KMS-172, KMS-178, KMS-179, KMS-211, KMS-214, KMS-217 was close and slightly higher than the activity of mexidol in its median effective dose of 100 mg/kg. The marked antihypoxic activity was found in all groups studied. In the “structure – activity” analysis it was found that the antihypoxic activity among derivatives of 5,7-dihydro-1H-pyrrolo-[2,3-d]pyrimidine was caused by their nature, the structure of the radical and the position of the substituent. The presence of the pyrrole ring in the molecule of 5,7-dihydro-1Н-pyrrolo-[2,3-d]pyrimidine led to the increased antihypoxic activity. A comparative analysis of the effectiveness of the objects studied showed that substances with the code of KMS-162, KMS-176, KMS-191, KMS-211, KMS-214, KMS-217 affected most positively on the state of AOS and LPO in conditions of acute hepatitis.Conclusions. In a series of 5,7-dihydro-1Н-pyrrolo-[2,3-d]pyrimidine derivatives the most active was compound KMS-211, which showed the high antihypoxic activity (131 %) in relation to the control group and exceeded the reference drug mexidol by 45 %. Synthetic derivatives of 5,7-dihydro-1H-pyrrolo-[2,3-d]pyrimidine exhibited the antioxidant activity (compound KMS-211 was the most active). The compounds studied may be the basis for the purposeful synthesis of antihypoxants and antioxidants.Цель – исследовать антигипоксическую и антиоксидантную активность производных 5,7-дигидро-1Н-пирроло- [2,3-d]пиримидина в условиях экспериментальной патологии.Материалы и методы. Исследование антигипоксической активности производных 5,7-дигидро-1Н-пирроло-[2,3-d]пиримидина проводили на модели острой гемической гипоксии; антиоксидантного действия – на модели токсического тетрахлорметанового гепатита.Результаты и их обсуждение. Установлено, что активность соединений KMS-161, KMS-164, KMS-166, KMS-168, KMS-174, KMS-176, KMS-191 была ниже по сравнению с мексидолом, а антигипоксическая активность соединений KMS-162, KMS-163, KMS-172, KMS-178, KMS-179, KMS-211, KMS-214, KMS-217 приближается и несколько превышает активность мексидола в его среднеэффективной дозе 100 мг/кг. Во всех исследуемых группах обнаружена выраженная антигипоксическая активность. При анализе «структура – активность» установлено, что антигипоксическая активность в ряду производных 5,7-дигидро-1Н-пирроло-[2,3-d]пиримидина обусловлена природой, положением заместителя и структурой радикала. Наличие пиррольного цикла в молекуле 5,7-дигидро-1Н-пирроло-[2,3-d]пиримидина приводит к повышению антигипоксической активности. Сравнительный анализ эффективности исследуемых объектов показал, что наиболее положительно на состояние АОС и процесс ПОЛ в условиях острого тетрахлорметанового гепатита влияют субстанции под шифрами KMS-162, KMS-176, KMS-191, KMS-211, KMS-214, KMS-217.Выводы. В ряду производных 5,7-дигидро-1Н-пирроло-[2,3-d]пиримидина активным является соединение KMS-211, которое проявило высокую антигипоксическую активность (131 %) относительно контрольной группы и превосходило препарат сравнения мексидол на 45 %. Синтетические производные 5,7-дигидро-1Н-пирроло-[2,3-d]пиримидина проявили антиоксидантную активность (наиболее активное соединение KMS-211). Исследуемые соединения могут быть базой для целенаправленного синтеза антигипоксантов и антиоксидантов.Мета – дослідити антигіпоксичну та антиоксидантну активність похідних 5,7-дигідро-1Н-піроло[2,3-d]піримідину за умов експериментальної патології.Матеріали та методи. Дослідження антигіпоксичної активності похідних 5,7-дигідро-1Н-піроло[2,3-d]піримідину проводили на моделі гострої гемічної гіпоксії; антиоксидантної дії – на моделі токсичного тетрахлороме-танового гепатиту.Результати та їх обговорення. Встановлено, що активність сполук KMS-161, KMS-164, KMS-166, KMS-168, KMS-174, KMS-176, KMS-191 була нижча порівняно з мексидолом, а антигіпоксична активність сполук KMS-162,KMS-163, KMS-172, KMS-178, KMS-179, KMS-211, KMS-214, KMS-217 наближається та дещо перевищує активність мексидолу в його середньоефективній дозі 100 мг/кг. Вся досліджувана група виявила виражену антигіпоксичну активність. При аналізі «структура – активність» встановлено, що антигіпоксична активність у ряду похідних 5,7-дигідро-1Н-піроло[2,3-d]піримідину зумовлена природою, положенням замісника і структури радикалу. Наявність пірольного циклу в молекулі 5,7-дигідро-1Н-піроло[2,3-d]піримідину приводить до підвищення антигіпоксичної активності. Порівняльний аналіз ефективності досліджуваних об’єктів показав, що найбільш позитивно на стан АОС та процес ПОЛ за умов гострого тетрахлорометанового гепатиту впливають субстанції під шифрами KMS-162, KMS-176, KMS-191, KMS-211, KMS-214, KMS-217.                       Висновки. В ряду похідних 5,7-дигідро-1Н-піроло[2,3-d]піримідину найактивнішою є сполука KMS-211, яка проявила найвищу антигіпоксичну активність (131 %) відносно контрольної групи та перевищувала препарат порівняння мексидол на 45 %. Синтетичні похідні 5,7-дигідро-1Н-піроло[2,3-d]піримідину проявили антиоксидантну активність (найбільш активна сполука KMS-211). Досліджувані сполуки можуть бути базою для цілеспрямованого синтезу антигіпоксантів та антиоксидантів

ДИНАМИКА КАЧЕСТВА ЖИЗНИ ПАЦИЕНТОВ ПРИ ОПТИМИЗАЦИИ ИМПЛАНТАЦИОННОГО ПРОТЕЗИРОВАНИЯ И ОТНОШЕНИЕ ИХ К РЕЗУЛЬТАТАМ СТОМАТОЛОГИЧЕСКОГО ОРТОПЕДИЧЕСКОГО ЛЕЧЕНИЯ (СОЦИОЛОГИЧЕСКОЕ ИССЛЕДОВАНИЕ)

The life quality estimation of dental patients, especially with total adentia, before and after implant treatment is highly topical. A direct or immediate implant prosthodontics contributes to prompt restoration of impaired aesthetic and functional standards while urgently converting patients from a disability level to a high life quality category. However, mistakes and complications occurring in this treatment stage often result in patients’ discomfort and worsen their physical and psycho-emotional state. All these are not conductive to securely provided favourable results of dental implant prosthetics, and thus require further improvement of the clinical and conceptual approaches aimed at further optimization of the above specialized medical care. The authors succeeded in improving efficacy of immediate implant prosthodontics with extended orthopaedic constructions by means of optimizing the diagnostic and therapeutic resources, as well as the hygiene protocol.Оценка качества жизни стоматологических больных, особенно с полной потерей зубов, до и после имплантационного лечения является весьма актуальной. Непосредственное, или немедленное, имплантационное протезирование способствует скорейшему восстановлению нарушенных эстетических и функциональных норм, экстренно переводя пациентов с уровня инвалидизации до разряда высокого качества жизни. Однако ошибки и осложнения, возникающие на данном этапе лечения, зачастую вызывают дискомфорт у пациентов и ухудшают их физическое и психоэмоциональное состояние. Все это не способствует надежно гарантированным благоприятным исходам имплантационного протезирования и требует дальнейшего совершенствования клинических концептуальных подходов, направленных на дальнейшее совершенствование указанной специализированной медицинской помощи. Нам удалось повысить эффективность немедленного имплантационного протезирования протяженными ортопедическими конструкциями путем оптимизации диагностического, терапевтического ресурсов и гигиенического протокола

Междисциплинарный подход к ведению нейропатической формы синдрома диабетической стопы. Роль ортопеда

The article presents the experience of an interdisciplinary approach to the management of diabetic foot syndrome using the example of treating a patient with a neuropathic form, which manifests itself as a chronic wound of the foot plantar surface.В статье представлен опыт междисциплинарного подхода к ведению синдрома диабетической стопы на примере лечения пациента с нейропатической формой, проявляющейся хронической раной подошвенной поверхности стопы