Otel İşletmelerinde Nezaketsizlik ile Dışlanma Arasındaki İlişkide İşgörenlerin Narsistik Kişiliğinin Düzenleyici Rolü

Otel işletmelerinde müşteriler ile doğrudan etkileşim kuran işgörenler, hizmet kalitesinin ve müşteri memnuniyetinin belirlenmesinde, ortaya çıkabilecek sorunların çözülmesinde önemli bir rol üstlenmektedirler. Bu bakımdan otel işletmelerinin başarısı ve itibarı işgörenler tarafından sağlanan hizmetin kalitesine bağlıdır. İşgörenlerin kendilerine verilen görevleri başarıyla gerçekleştirebilmeleri ve kaliteli hizmet sunabilmeleri için ise sağlıklı bir iletişim ortamının varlığının yanı sıra, işe yönelik tatmin düzeylerini ve üretkenliklerini destekleyecek bir örgüt ikliminin hâkim olması gerekir. İş ortamında toksik etkiler yaratabilecek nezaketsizlik ve dışlanma gibi üretkenlik karşıtı davranışlar, çalışanların motivasyonlarını ve verimliliklerini düşürmekte, örgütün performansı üzerinde olumsuz etkiler yaratmaktadır. Bu doğrultuda mevcut çalışma, otel işgörenlerinin çalışma ortamında iş arkadaşları ve yöneticileri bağlamında maruz kaldığı nezaketsiz davranışların, işgörenlerin dışlanma algıları ile ilişkisini ve bu ilişkide narsistik kişilik özelliklerinin düzenleyici bir rolü olup olmadığını ortaya koymayı amaçlamaktadır. Araştırma, nicel analiz yöntemi ile tasarlanmış, veriler anket tekniği ile Türkiye’de faaliyet gösteren dört ve beş yıldızlı otel işletmelerinde görev yapan işgörenlerden elde edilmiştir. Çalışma 418 anket verisi üzerinden gerçekleştirilmiştir. Elde edilen sonuçlara göre narsistik kişilik özellikleri, yöneticiden kaynaklanan nezaketsizlik ile dışlanma algısı arasında herhangi bir rol üstlenmeyip, iş arkadaşları tarafından maruz kalınan nezaketsizlik ile dışlanma arasında ise düzenleyici role sahip olduğu tespit edilmiştir. Buna ek olarak yönetici nezaketsizliği ile işgörenlerin narsistik kişilik özelliği; iş arkadaşları nezaketsizliği ile işgörenlerin narsistik kişilik özelliği ve dışlanma arasında istatistiksel olarak anlamlı ve negatif yönlü bir ilişki olduğu bulgulanmıştır. Bu açıdan yöneticilerin, örgüt iklimini olumsuz etkileyecek nezaketsizlik ve dışlanma gibi stresörlerin neden olduğu bir çalışma ortamının ortaya çıkmasını engellemeye yönelik önlemler alması önerilmektedir. Çalışmanın, narsistik kişiliğin iş arkadaşlığı nezaketsizliği ile dışlanma arasında düzenleyici rolünü ampirik olarak ortaya koyması açısından hem turizm hem de örgütsel davranış yazınına katkı sağlayacağı ve yeni bakış açılarına yön verebileceği değerlendirilmektedir

A novel subset of CD4+ TH2 memory/effector cells that produce inflammatory IL-17 cytokine and promote the exacerbation of chronic allergic asthma

Memory CD4+ T cells that produce both Th2 and Th17 cytokines are increased in the blood of patients with atopic asthma and in the lungs of asthmatic mice, where they contribute to inflammation

Цифрове лідерство,рівень задоволеностіроботою та якістю життям: роль гарантій працевлаштування

Цифрове лідерство є відображенням технологічних інновацій ділового життя в управлінському мисленні. Цифровим лідерам характерні такі компетенції та навички як: талант в галузі інформаційних технологій, далекоглядність, інноваційне мислення, здатність підвищувати продуктивність корпорації та трансформувати бізнес. Низка науковців наголошують, що цифрове лідерство та зусилля з цифрової трансформації можуть зазнати невдачі через страх залишитися без роботи, схильність до збереження та опір трансформаціям. Разом із тим, зазначене вище здебільшого базується на припущеннях та не є підкріпленим реальними практиками. Метою даного дослідження є визначення опосередкованого впливу задоволеності працівників безпечними умовами праці на силу та напрям впливу цифрового лідерства на задоволеність роботою та рівнем життям. Для досягнення поставленої мети застосовано ресурсний підхід (Resource Based View). Вихідні дані дослідження сформовано на основі даних опитування 403 працівників промислової організації. Емпіричне дослідження проведено з використанням програми Smart-PLS. Для визначення посередницького ефекту, авторами застосовано модель структурних рівнянь. За результатами дослідження виявлено значущий вплив цифрового лідерства на задоволеність роботою (0.199); цифрового лідерства на задоволеність життям (0.182) та цифрового лідерства на сприйняття безпеки роботи (0.312). Своєю чергою, вплив сприйняття безпеки роботи на (0.156) на вплив цифрового лідерства на задоволеність роботою та вплив сприйняття безпеки роботи (0.150) на вплив цифрового лідерства на задоволеність життям є непрямим. Отримані результати дослідження засвідчили, що в умовах добре спланованої цифрової трансформації цифрові лідери можуть підвищити задоволеність роботою та задоволеність життям працівників, при опосередкованому впливі гарантії зайнятості на це підвищення. Цифрова трансформація в бізнесі створює середовище, що дозволяє високопродуктивним працівникам вдосконалюватись та проявляти свої таланти. Таким чином, автори прийшли до висновку, що цифрові технології мають значний вплив на виокремлення талановитих людей, а також підвищення задоволеності роботою та задоволеність життям працівників шляхом використання ресурсного підходу. Цифрове лідерство забезпечує підвищення ефективності використання людських ресурсів на підприємстві, реалізації необхідних організаційних перетворень.Digital leadership emerges as the reflection of technological innovation in business life into administration mentality. As well as possessing leadership skills, digital leaders can be defined as leaders who are talented in terms of information technologies, visionary, can think innovatively, increase the corporation's performance and create the transformation required by the business. The literature emphasizes that digital leadership practices and digital transformation efforts can fail due to fear of being unemployed, the tendency to maintain the usual, and showing resistance to transformation. However, it is realized that these approaches are generally based on foresight and are not supported by real practices. In this regard, the mediating effect of job security satisfaction of employees on the impact of digital leadership upon job satisfaction and life satisfaction is tried to be explained with application findings by utilizing from Resource Based View (RBV). The study was conducted with 403 employees working in an industrial organization. The data obtained were analysed through the Smart-PLS program, and the mediating effect was measured using a structural equation model. The model found that digital leadership had a significant effect (0.199) on job satisfaction, digital leadership had a significant effect (0.182) on life satisfaction, and digital leadership had a significant effect of 0.312 on the perception of job security. Once again, it was found that the perception of job security had a partial mediating effect (0.156) on the effect of digital leadership upon job satisfaction, and the perception of job security had a partial mediating effect (0.150) on the effect of digital leadership upon life satisfaction. The present study indicated that in a well-designed digital transformation, digital leaders could increase employees' job and life satisfaction, and job security had a mediating impact upon this increase. Digital transformation in businesses creates an environment that allows high-performing employees to stand out more than low-performing employees and to display their talents. Thus, it could be stated that digital technologies have a significant effect on the prominence of talented individuals and increase employees' job satisfaction and life satisfaction by utilizing RBV, as well. As a consequence of its structural characteristics, digital leadership paves the way for more effective use of human resources in the enterprise, the realization of the necessary organizational transformation, and the increase in the perception of job security of the employees thanks to the contribution it provides to the qualitative improvement of the organization