Фінансові виклики суб’єктів господарювання трансформаційного періоду: навчання з практики

Актуальність дослідження полягає в необхідності вивчення фінансових аспектів функціонування суб'єктів господарювання в умовах трансформаційного періоду, спричиненого триваючим військовим конфліктом, який розпочався у 2022 році. З урахуванням цього важливого контексту, а також світових викликів, пов'язаних з COVID-19, розуміння фінансових викликів стає доречним для розробки більш стійких та ефективних стратегій управління підприємствами та економікою в цих умовах. Гіпотеза дослідження полягає в припущенні, що суб'єкти господарювання, які діють в умовах економічних трансформацій, викликаних військовим конфліктом, навчаються з практики та розробляють стратегії для подолання фінансових викликів. Метою дослідження є аналіз фінансових викликів, з якими зіткнулися суб'єкти господарювання в умовах економічних трансформацій, викликаних військовим конфліктом, з метою здобуття цінних навчальних висновків. Для проведення дослідження використовувалися такі методи: аналіз статистичних даних, порівняльний аналіз, ретроспективний аналіз, аналіз даних з використанням бази даних "Maddison Project Database" Університету Гронінгена, літературний огляд. У результаті дослідження встановлено, що Україна зазнала значних втрат у реальному ВВП та промисловості під час військового конфлікту, і ці втрати виявилися суттєвими навіть у порівнянні з іншими країнами, що переживали воєнні події. Падіння реального ВВП в 2022 році становило 29,2%, а промислове виробництво скоротилося на 38%. Результати також свідчать про необхідність вивчення та впровадження стратегій для підтримки відновлення економіки в умовах воєнного конфлікту. Дослідження підтвердило серйозні втрати, які зазнала Україна в реальному ВВП та промисловому виробництві під час тривалого військового конфлікту. Ці результати вказують на важливість розробки та впровадження комплексних стратегій для підтримки відновлення економіки в умовах воєнного конфлікту. Для подальших досліджень можна розглядати наступні напрями: подальший аналіз впливу військового конфлікту на різні сектори економіки, дослідження ефективності впроваджених програм відновлення та їх вплив на стійкість економіки, а також вивчення кращих практик інших країн у вирішенні схожих фінансових викликів після воєнних конфліктів.The relevance of this study lies in the necessity to examine the financial aspects of business entities operating in a period of transformation, precipitated by the ongoing military conflict that began in 2022. Given this critical context, along with global challenges related to COVID-19, understanding financial challenges becomes pertinent for developing more resilient and effective strategies for enterprise management and the economy in these conditions. The research hypothesis posits that business entities operating in conditions of economic transformation induced by a military conflict are learning from practice and developing strategies to address financial challenges. The aim of the research is to analyze the financial challenges faced by business entities in the context of economic transformations resulting from a military conflict, with the goal of deriving valuable learning insights. The following methods were employed for the research: statistical data analysis, comparative analysis, retrospective analysis, data analysis using the "Maddison Project Database" of the University of Groningen, literature review. In the course of the research, it was found that Ukraine suffered significant losses in its real GDP and industrial production during the military conflict, and these losses proved to be substantial even when compared to other countries that experienced wartime events. The decline in real GDP in 2022 amounted to 29.2%, while industrial production decreased by 38%. The results also underscore the necessity of studying and implementing strategies to support economic recovery in the context of armed conflict. The research has confirmed significant losses in Ukraine's real GDP and industrial production during a prolonged military conflict. These results highlight the importance of developing and implementing comprehensive strategies to support economic recovery in the context of armed conflict. For future research, potential directions could include further analysis of the impact of the military conflict on various economic sectors, the study of the effectiveness of implemented recovery programs and their influence on economic resilience, as well as an examination of best practices from other countries in addressing similar financial challenges following wartime conflicts

Розробка концепції фазового переходу до адитивної економіки

Об’єктом дослідження є системний комплекс теоретичних засад та практичного динамічно побудованого інструментарію і рекомендацій, пов’язаних із забезпеченням фазового переходу до адитивної економіки. Метою дослідження є розробка науково-методичного комплексу та практичного інструментарію щодо проривного переходу України до моделі цифрової економіки на основі обґрунтування впровадження проривних технології (штучного інтелекту, Інтернету речей, нових матеріалів, альтернативної енергетики, сучасних агротехнологій, цифрових бізнес- платформ, 3D-принтингу, "розумних" мереж, хмарних технологій, ефективного транспорту і логістики, ін.)

Економіка підприємства

У підручнику розглянуто сучасні актуальні процеси розвитку підприємств: правові засади власності, інтелектуальний капітал, мережеві структури, конкурентну політику, трансформацію та реструктуризацію підприємств; проаналізовано інструментарій, що забезпечує порівнянну вартісну оцінку витрат і результатів діяльності; приділено увагу питанням пошуку і реалізації найбільш ефективних напрямів розвитку підприємства в умовах невизначеності. Для викладачів і студентів економічних спеціальностей, для тих, хто вивчає економічні дисципліни на неекономічних спеціальностях, для фахівців і керівників підприємств.В учебнике рассмотрены современные актуальные процессы развития предприятий: правовые основы собственности, интеллектуальный капитал, сетевые структуры, конкурентную политику, трансформацию и реструктуризацию предприятий; проанализированы инструментарий, обеспечивающий сравнимую стоимостную оценку затрат и результатов деятельности; уделено внимание вопросам поиска и реализации наиболее эффективных направлений развития предприятия в условиях неопределенности. Для преподавателей и студентов экономических специальностей, для тех, кто изучает экономические дисциплины на неэкономических специальностях, для специалистов и руководителей предприятий.The textbook considers the modern current processes of enterprise development: legal principles of ownership, intellectual capital, network structures, competition policy, transformation and restructuring of enterprises; comparable cost-benefit analysis; the book focuses on the search and implementation of the most significant areas of enterprise development in conditions of uncertainty. For teachers and students of economic specialties, those who study economic disciplines in non-economic specialties, for professionals and business leaders

Inwestycje w kapitał ludzki jako element kształtowania gospodarki kreatywnej: przypadek Europy Środkowo‑Wschodniej

The purpose of the article is to determine the link between investing in human capital and the formation of the creative economy. Given that human capital is considered both a factor in the socio‑economic development of countries and a prerequisite for the formation of the creative economy and consequently, for the modernization changes in today’s economy, there is a need to study the areas of investment in human capital. The study is based on an analysis of a number of indicators in Eastern Europe (Ukraine and Moldova) and Central Europe (Poland, the Czech Republic, Romania, Hungary, and Lithuania): total expenditure on education, the analysis of which made it possible to determine the level of education funding in each country; the average cost per pupil/student, which allowed us to identify trends in spending by funding organizations; the share of total expenditure on education in GDP, depending on the level of education, which made it possible to determine the priority and sufficiency of education system funding; the cost allocation indicator by funding organizations; and the human development index, which measures living standards, literacy, education, and longevity. The study also focuses on analyzing data that determine the global innovation index, since its calculation is based on the assessment indicators of human capital and research (education, tertiary education, research, and development) and creative outputs (intangible assets, creative goods, and services, online creativity). Based on the results of the research, it was concluded that human capital is the main factor that boosts the creative economy, and enhancing human capital depends on the level of education and scientific progress in a country. Empirical evidence shows that directing investment in human capital contributes to the formation of the creative economy, improving the competitiveness of countries, and at the same time, ensuring the appropriate rates of their socio‑economic development.Celem niniejszego artykułu jest określenie wpływu inwestycji w kapitał ludzki na kształtowanie gospodarki kreatywnej. Biorąc pod uwagę fakt, że kapitał ludzki jest dziś uważany zarówno za czynnik rozwoju potencjału społeczno‑gospodarczego krajów, jak i za warunek tworzenia gospodarki kreatywnej, a w konsekwencji zmian modernizacyjnych we współczesnej gospodarce, konieczne jest dokonanie analizy obszaru inwestycji w kapitał ludzki. Niniejsze badanie opierało się na analizie szeregu wskaźników dla krajów Europy wschodniej (Ukraina i Mołdawia) i środkowej (Polska, Czechy, Rumunia, Węgry i Litwa): całkowite wydatki na edukację, którego analiza umożliwiła określenie poziomu finansowania edukacji w kraju; średni koszt na ucznia/studenta, który pozwolił autorom zidentyfikować trendy w wydatkach według organizacji finansujących; udział całkowitych wydatków na edukację w PKB w zależności od poziomu wykształcenia, co umożliwiło określenie priorytetów i wystarczalności finansowania systemu edukacji; wskaźnik alokacji kosztów według organizacji finansujących; wskaźnik rozwoju społecznego, który mierzy poziom życia, umiejętności czytania, wykształcenie i długość życia. Analizie poddano również dane determinujące poziom globalnego wskaźnika innowacyjności, ponieważ podstawą jego obliczeń są w szczególności wskaźniki oceny kapitału ludzkiego i działalności badawczo‑rozwojowej (edukacja, szkolnictwo wyższe, badania i rozwój) oraz dóbr kreatywnych (wartości niematerialne i prawne, produkty i usługi kreatywne, kreatywność online). Wyniki badań pozwoliły na stwierdzenie, że we współczesnych warunkach rozwoju społeczeństwa głównym czynnikiem rozwoju gospodarki kreatywnej jest kapitał ludzki, a rozwój kapitału ludzkiego zależy od poziomu wykształcenia i rozwoju nauki w kraju. Zidentyfikowano główne obszary inwestycji w kapitał ludzki, w tym koszty edukacji i nauki. Dane empiryczne pokazują, że ukierunkowanie inwestycji na rozwój kapitału ludzkiego przyczynia się do tworzenia gospodarki kreatywnej, poprawia konkurencyjność kraju, a jednocześnie zapewnia odpowiednie tempo rozwoju społeczno­‑gospodarczego. Dla rozwoju kapitału ludzkiego jako czynnika tworzenia kreatywnej gospodarki konieczne jest zapewnienie odpowiednich inwestycji – podniesienie poziomu wydatków na edukację, rozwój kompetencji zawodowych i talentów ludzkich. Tworzenie gospodarki kreatywnej wymaga dalszej reformy ukraińskiego systemu edukacji, która będzie w stanie zapewnić odpowiedni poziom specjalistycznego szkolenia

Социально-экологические и экономические проблемы утилизации солнечных панелей

Використання альтернативних джерел енергії, зокрема сонячної енергії, зростає швидкими темпами в останні роки. Ця тенденція спонукає виробників обладнання для сонячних електростанцій збільшувати обсяги виробництва. У той же час виникає питання утилізації використаних модулів, оскільки кожен матеріал має свій термін служби. Згідно з технічними характеристиками, середній термін служби сонячних модулів і панелей становить 25-30 років. Виведення з експлуатації може відбутися раніше цього часу з наступних причин: моральний і фізичний знос, механічні пошкодження, заміна застарілого обладнання, модернізація сонячних електростанцій. Уже в 2030 році необхідно буде замінити сонячні модулі, встановлені у 2000 році. Тому виникають гострі питання не тільки щодо розробки й впровадження технологій переробки відходів обладнання з сонячних електростанцій, а й щодо використання організаційно-економічних методів в цій сфері. У даній статті розглядаються основні проблеми, що виникають при використанні й утилізації сонячних модулів, аналізується досвід інших країн у вирішенні цих проблем. При використанні відновлювальних джерел енергії потрібно мінімізувати негативний вплив на навколишнє середовище на всіх етапах – від виробництва обладнання для електростанцій до утилізації та переробки цього обладнання.Использование альтернативных источников энергии, в частности солнечной энергии, растет быстрыми темпами в последние годы. Эта тенденция побуждает производителей оборудования для солнечных электростанций увеличивать объемы производства. В то же время возникает вопрос утилизации использованных модулей, поскольку каждый материал имеет свой срок службы. Согласно техническим характеристикам, средний срок службы солнечных модулей и панелей составляет 25-30 лет. Вывод из эксплуатации может произойти раньше этого времени по следующим причинам: моральный и физический износ, механические повреждения, замена устаревшего оборудования, модернизация солнечных электростанций. Уже в 2030 году необходимо будет заменить солнечные модули, установленные в 2000 году. Поэтому возникают острые вопросы не только относительно разработки технологий переработки отходов оборудования с солнечных электростанций, но и относительно использования организационноэкономических методов в этой сфере. В данной статье рассматриваются основные проблемы, возникающие при использовании и утилизации солнечных модулей, анализируется опыт других стран в решении этих проблем. При использовании возобновляемых источников энергии нужно минимизировать негативное воздействие на окружающую среду на всех этапах – от производства оборудования для электростанций до утилизации и переработки этого оборудования.The use of alternative energy sources, in particular solar energy, has gained rapid growth in recent years. This trend is prompting manufacturers of equipment for solar power plants to increase production volumes. At the same time, the question arises of the disposal of used modules, because each material has its service life. According to technical specifications, the average life of solar modules and batteries is 25- 30 years. Decommissioning may occur earlier than this time due to the following reasons – moral and physical deterioration, mechanical damage, replacement of obsolete equipment with new, modernization of solar power plants. Already in 2030, it will be necessary to replace the solar modules installed in 2000. Therefore, there are acute questions not only regarding the development of technologies for processing waste equipment from solar power plants but also organizational and economic methods. This article discusses the main problems that arise during the utilization and recycling of solar modules, analyzes the experience of countries in resolving these issues. After all, the use of renewable energy sources should minimize the negative impact on the environment from energy production at all stages – from the production of equipment for a power plant to the disposal and recycling of this equipment

Комбінований аналіз на основі машинного навчання для оцінки землекористування та земельного покриву в місті Києві (Україна)

1. P. Meyfroidt et al., “Ten facts about land systems for sustainability,” PNAS 119(7), 1–12 (2022). 2. E. Barbiroglio, “Land use puts huge pressure on Earth’s resources. Here’s what needs to change,” https://ec.europa.eu/research-and-innovation/en/horizon-magazine/land-use-putshuge-pressure-earths-resources-heres-what-needs-change (access 14 May 2022). 3. J. Liu et al., “Systems integration for global sustainability,” Science 347(6225), 1258832 (2015). 4. S. Seifollahi-Aghmiuni et al., “Urbanisation-driven land degradation and socioeconomic challenges in peri-urban areas: insights from Southern Europe,” J. Environ. Soc. 51, 1446–1458 (2022). 5. P. C. Pandey et al., “Land use/land cover in view of earth observation: data sources, input dimensions, and classifiers - a review of the state of the art,” Geocarto Int. 36(9), 957–988 (2019). 6. S. Bontemps et al., “Multi-year global land cover mapping at 300 m and characterization for climate modelling: achievements of the Land Cover component of the ESA Climate Change Initiative,” Int. Arch. Photogramm. Remote Sens. Spatial Inf. Sci. XL-7/W3, 323–328 (2015). 7. J. Cihlar, “Land cover mapping of large areas from satellites: status and research priorities,” Int. J. Remote Sens. 21(6-7), 1093–1114 (2000). 8. A. Belward and J. Skøien, “Who launched what, when and why; trends in global land-cover observation capacity from civilian earth observation satellites,” ISPRS J. Photogramm. Remote Sens. 103, 115–128 (2015). 9. D. Phiri et al., “Sentinel-2 data for land cover/use mapping: a review,” Remote Sens. 12(14), 2291 (2020). 10. H. T. T. Nguyen et al., “Land use/land cover mapping using multitemporal Sentinel-2 imagery and four classification methods—a case study from Dak Nong, Vietnam,” Remote Sens. 12(9), 1367 (2020).The main goal of this study is to evaluate different models for further improvement of the accuracy of land use and land cover (LULC) classification on Google Earth Engine using random forest (RF) and support vector machine (SVM) learning algorithms. Ten indices, namely normalized difference vegetation index, normalized difference soil index, index-based built-up index, biophysical composition index, built-up area extraction index (BAEI), urban index, new built-up index, band ratio for built-up area, bare soil index, and normalized built up area index, were used as input parameters for the machine learning algorithms to improve classification accuracy. The combinatorial analysis of the Sentinel-2 bands and the aforementioned indices allowed us to create four combinations based on surface reflectance characteristics. The study includes data from April 2020 to September 2021 and April 2022 to June 2022. The multitemporal Sentinel-2 data with spatial resolutions of 10 m were used to determine the LULC classification. The major land use classes such as water, forest, grassland, urban areas, and other lands were obtained. Generally, the RF algorithm showed higher accuracy than the SVM. The overall accuracy for RF and SVM was 86.56% and 84.48%, respectively, and the mean Kappa was 0.82 and 0.79, respectively. Using the combination 2 with the RF algorithm and combination 4 with the SVM algorithm for LULC classification was more accurate. The additional use of vegetation indices allowed to increase in the accuracy of LULC classification and separate classes with similar reflection spectraОсновною метою цього дослідження є оцінка різних моделей для подальшого вдосконалення точності класифікації землекористування та ґрунтового покриву (LULC) на Google Earth Engine з використанням алгоритмів навчання випадкового лісу (RF) і методу опорних векторів (SVM). Десять індексів, а саме нормалізований різницевий індекс рослинності, нормалізований різницевий індекс ґрунту, індекс забудованості, індекс біофізичного складу, індекс вилучення забудованої території (BAEI), міський індекс, індекс нової забудови, коефіцієнт смуги для забудованих площ, індекс голого ґрунту та нормалізований індекс забудованої площі використовувалися як вхідні параметри для алгоритмів машинного навчання для підвищення точності класифікації. Комбінований аналіз смуг Sentinel-2 і вищезгаданих індексів дозволив нам створити чотири комбінації на основі характеристик відбиття поверхні. Дослідження включає дані з квітня 2020 року по вересень 2021 року та з квітня 2022 року по червень 2022 року. Багаточасові дані Sentinel-2 із просторовою роздільною здатністю 10 м використовувалися для визначення класифікації LULC. Були отримані основні класи землекористування, такі як вода, ліси, луки, міські території та інші землі. Загалом RF-алгоритм показав вищу точність, ніж SVM. Загальна точність для RF і SVM становила 86,56% і 84,48% відповідно, а середнє значення Kappa становило 0,82 і 0,79 відповідно. Використання комбінації 2 з RF-алгоритмом і комбінації 4 з алгоритмом SVM для класифікації LULC було більш точним. Додаткове використання вегетаційних індексів дозволило підвищити точність класифікації LULC та виділити класи з подібними спектрами відбиття

Формування механізму забезпечення фазового переходу до адитивної економіки на основі від проривних технологій та інституційної соціологізації рішень

Об’єктом дослідження є системний комплекс теоретичних засад та практичного динамічно побудованого інструментарію і рекомендацій, пов’язаних із забезпеченням фазового переходу до адитивної економіки. Метою дослідження є розробка науково-методичного комплексу та практичного інструментарію щодо проривного переходу України до моделі цифрової економіки на основі обґрунтування впровадження проривних технології (штучного інтелекту, Інтернету речей, нових матеріалів, альтернативної енергетики, сучасних агротехнологій, цифрових бізнес-платформ, 3D-принтингу, «розумних» мереж, хмарних технологій, ефективного транспорту і логістики, ін.)

Фундаментальні основи формування екологічно орієнтованих механізмів реалізації соціально-економічного потенціалу в умовах інформаційного суспільства

Метою дослідження є наукове обґрунтування екологічно орієнтованих механізмів реалізації соціально-економічного потенціалу при переході до інформаційного суспільства. При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/2721

Global variation in postoperative mortality and complications after cancer surgery: a multicentre, prospective cohort study in 82 countries

© 2021 The Author(s). Published by Elsevier Ltd. This is an Open Access article under the CC BY-NC-ND 4.0 licenseBackground: 80% of individuals with cancer will require a surgical procedure, yet little comparative data exist on early outcomes in low-income and middle-income countries (LMICs). We compared postoperative outcomes in breast, colorectal, and gastric cancer surgery in hospitals worldwide, focusing on the effect of disease stage and complications on postoperative mortality. Methods: This was a multicentre, international prospective cohort study of consecutive adult patients undergoing surgery for primary breast, colorectal, or gastric cancer requiring a skin incision done under general or neuraxial anaesthesia. The primary outcome was death or major complication within 30 days of surgery. Multilevel logistic regression determined relationships within three-level nested models of patients within hospitals and countries. Hospital-level infrastructure effects were explored with three-way mediation analyses. This study was registered with ClinicalTrials.gov, NCT03471494. Findings: Between April 1, 2018, and Jan 31, 2019, we enrolled 15 958 patients from 428 hospitals in 82 countries (high income 9106 patients, 31 countries; upper-middle income 2721 patients, 23 countries; or lower-middle income 4131 patients, 28 countries). Patients in LMICs presented with more advanced disease compared with patients in high-income countries. 30-day mortality was higher for gastric cancer in low-income or lower-middle-income countries (adjusted odds ratio 3·72, 95% CI 1·70–8·16) and for colorectal cancer in low-income or lower-middle-income countries (4·59, 2·39–8·80) and upper-middle-income countries (2·06, 1·11–3·83). No difference in 30-day mortality was seen in breast cancer. The proportion of patients who died after a major complication was greatest in low-income or lower-middle-income countries (6·15, 3·26–11·59) and upper-middle-income countries (3·89, 2·08–7·29). Postoperative death after complications was partly explained by patient factors (60%) and partly by hospital or country (40%). The absence of consistently available postoperative care facilities was associated with seven to 10 more deaths per 100 major complications in LMICs. Cancer stage alone explained little of the early variation in mortality or postoperative complications. Interpretation: Higher levels of mortality after cancer surgery in LMICs was not fully explained by later presentation of disease. The capacity to rescue patients from surgical complications is a tangible opportunity for meaningful intervention. Early death after cancer surgery might be reduced by policies focusing on strengthening perioperative care systems to detect and intervene in common complications. Funding: National Institute for Health Research Global Health Research Unit