Schistosoma mansoni: avaliação comparativa de diferentes vias de infecção experimental

Experiments were carried out with Sw albino mice and it was concluded that the percutaneous route via abdominal skin was significatively more efficient than tail immersion method and subcutaneous infection; the subcutaneous injection was significatively more efficient than the percutaneous infection through the tail; this latter and the intraperitoneal injection, resulted in similar infections, but were significatively less efficient than the others. Significative difference was also observed in the comparison between the subcutaneous route and percutaneous infection through ear pinna. The influence of the site of skin infection by percutaneous route was also discussed.Foram realizados experimentos com camundongos SW albinos, para se estabelecer a comparação entre diferentes vias de infecção por cercárias do S. mansoni: inoculação subcutânea, infecção percutânea em três áreas distintas e injeção intraperitoneal. Os animais foram infectados simultaneamente com cercárias de um mesmo lote. A avaliação da infecção foi realizada 45 dias após, por perfusão do sistema porta hepático e mesentérico e contagem dos vermes recuperados. Com base nos resultados obtidos podemos dizer que a infecção percutânea na região abdominal se mostrou a mais eficiente, seguida pela infecção subcutânea. Com relação às infecções intraperitoneal e percutânea pela cauda, concluímos que são semelhantes entre si porém diferem muito, das duas primeiras. Mais um grupo experimental foi incluído neste trabalho, seguindo-se a mesma metodologia utilizada nos grupos anteriores. O objetivo das experiências complementares foi a avaliação comparativa da eficiência da via percutânea no pavilhão da orelha em relação a via subcutânea. A influência do sítio da pele, utilizado na infecção pela via percutânea, foi também discutida

Real-time measurement of the intracellular pH of yeast cells during glucose metabolism using ratiometric fluorescent nanosensors

Intracellular pH is a key parameter that influences many biochemical and metabolic pathways that can also be used as an indirect marker to monitor metabolic and intracellular processes. Herein, we utilise ratiometric fluorescent pH-sensitive nanosensors with an extended dynamic pH range to measure the intracellular pH of yeast (Saccharomyces cerevisiae) during glucose metabolism in real-time. Ratiometric fluorescent pH-sensitive nanosensors consisting of a polyacrylamide nanoparticle matrix covalently linked to two pH-sensitive fluorophores, Oregon green (OG) and 5(6)carboxyfluorescein (FAM), and a reference pH-insensitive fluorophore, 5(6)carboxytetramethylrhodamine (TAMRA), were synthesised. Nanosensors were functionalised with acrylamidopropyltrimethyl ammonium hydrochloride (ACTA) to confer a positive charge to the nanoparticle surfaces that facilitated nanosensor delivery to yeast cells, negating the need to use stress inducing techniques. The results showed that under glucose-starved conditions the intracellular pH of yeast population (n ≈ 200) was 4.67 ± 0.15. Upon addition of D-(+)-glucose (10 mM), this pH value decreased to pH 3.86 ± 0.13 over a period of 10 minutes followed by a gradual rise to a maximal pH of 5.21 ± 0.26, 25 minutes after glucose addition. 45 minutes after the addition of glucose, the intracellular pH of yeast cells returned to that of the glucose starved conditions. This study advances our understanding of the interplay between glucose metabolism and pH regulation in yeast cells, and indicates that the intracellular pH homestasis in yeast is highly regulated and demonstrates the utility of nanosensors for real-time intracellular pH measurements

Novel project on total plasma based treatment of waste

An experimental plasmachemical reactor has been started at IPP Prague for the innovative and environmerntally friendly total plasma treatment of waste streams, biomass and low grade fuels, with a view to their sustainable energetic and chemical valorisation and to a reduction of the emission of greenhouse gases. Existing incineration and biological waste elimination processes cannot always fulfil the objectives of sustainable development, i.e. maximum recovery of energy and materials from the waste streams in an environmentally friendly manner. Moreover, these processes often generate residues which are concentrates of hazardous material and need to be landfilled. Plasmas offer an alternative and superior solution for the treatment of waste streams. Plasma torches have the unique capability of increasing the energy of the process gas compared with conventional combustion equipment. They therefore offer several distinct advantages over traditional methods where the energy content of the waste is used as the heat source. Since the process energy is provided by direct heat transfer from an electric arc, gases of widely varying chemical composition may be used; use of electrical energy also reduces the gas flow needs and on-site off-gas production, and offers control over the chemistry. The very high heat conditions in a plasma reactor trigger a dual, simultaneous reaction process: organic materials are converted into synthesis gas (syngas) without formation of toxic products such as dioxins and furans, while inorganic materials are converted into a non-leaching, vitrified, inert slag which has industrial applications. The quality of the syngas can be controlled by non-thermal plasmas, using new generations of gas cleaning corona plasma technologies. A plasmachemical experimental reactor has been commissioned in Prague in August-September 2004, using the novel IPP-CAS hybrid gas-water stabilized torch (160 kW).В ІФП в Празі був запущений експериментальний плазмохімічний реактор з використанням найновіших екологічно чистих технологій для повної плазмової обробки відходів, біомаси та низькосортного палива з урахуванням збереження їх енергетичної і хімічної цінності і зниження викидів парникових газів. Існуючі процеси знищення відходів засобом спалювання та біологічної обробки не завжди забезпечують максимальне відновлення енергії і матеріалів з відходів без завдання шкоди навколишньому середовищу. Крім того, ці процеси часто призводять до створення залишків, що містять небезпечні речовини і підлягають похованню. Плазмові технології пропонують альтернативне и краще рішення задачі переробки рідких відходів. Порівняно зі звичайним обладнанням для спалювання, плазмові факели мають унікальну здібність підвищувати енергію газу, що виділяється під час переробки. Тому вони дають деякі явні переваги над традиційними методами, де енергозміст відходів використовується як джерело тепла. Оскільки процес виділення енергії забезпечується прямим передаванням тепла від електричної дуги, можливе використання газів різноманітного хімічного складу. Використання електричної енергії дозволяє зменшити витрати газу та його супровідне виділення і здійснити хімічний контроль. Сильний нагрів в плазмовому реакторі ініціює два одночасних процеса - перетворення органічних речовин у синтетичний газ (сингаз) без створення токсичних продуктів, таких як діоксини та фурани, а неорганічних речовин – у невилужений склоподібний інертний шлак, що має промислове застосування. Якість сингазу можна контролювати за допомогою нетеплової плазмы за новими плазмовими технологіями очищення газів з вживанням плазмової корони. Плазмохімічний експериментальний реактор з використанням нового гібридного газоводяного стабілізованого факела IPP-CAS (160 квт) прийнятий в експлуатацію в Празі в серпні-вересні 2004 р.В ИФП в Праге запущен экспериментальный плазмохимический реактор с использованием новейших экологически чистых технологий для полной плазменной обработки отходов, биомассы и низкосортного топлива с учётом сохранения их энергетической и химической ценности и снижения выбросов парниковых газов. Существующие процессы уничтожения отходов путём сжигания и биологической обработки не всегда обеспечивают максимальное восстановление энергии и материалов из отходов без ущерба для окружающей среды. Кроме того, эти процессы часто приводят к образованию остатков, содержащих опасные вещества и подлежащих захоронению. Плазменные технологии предлагают альтернативное и лучшее решение задачи переработки отходов. По сравнению с обычным оборудованием для сжигания плазменные факелы обладают уникальной способностью повышать энергию газа, выделяющегося при переработке. Поэтому они дают некоторые явные преимущества над традиционными методами, в которых энергия, содержащаяся в отходах, используется как источник тепла. Так как процесс выделения энергии обеспечивается прямой передачей тепла от электрической дуги, можно использовать газы разнообразного химического состава. Использование электрической энергии позволяет уменьшить потребление газа и его сопутствующее выделение и осуществить химический контроль. Сильный нагрев в плазменном реакторе запускает два одновременных процесса - превращение органических веществ в синтетический газ (сингаз) без образования токсических продуктов, таких как диоксины и фураны, а неорганических веществ – в невыщелоченный стекловидный инертный шлак, имеющий промышленное применение. Качество сингаза можно контролировать с помощью нетепловой плазмы по новым плазменным технологиям очистки газов с использованием плазменной короны. Плазмохимический экспериментальный реактор с использованием нового гибридного газоводяного стабилизированного факела IPP-CAS (160 кВт) принят в эксплуатацию в Праге в августе-сентябре 2004 г

Molecular and biological characterization of low-pathogenic H9N2 influenza viruses isolated in Israel

All Israeli H9N2-strain viruses used in the present study were subdivided among three groups: groups A and B viruses contained – in all eight segments – 90658/00-like and 1304/03-like sequences, respectively; Group C comprised viruses isolated in 2006-2010, which contained four 1304/03-like segments and four 1525/06-like segments. Molecular analysis revealed that most of the isolates had an RSSR motif at the cleavage site of haemagglutinin. Most of the viruses had an haemagglutinin with L216 typical of humans, and internal proteins associated with the avian host specificity. The studied viruses infected the majority of the directly inoculated birds. Exposure to the virus with full8length PB1-F2 protein for 24 h caused destruction of mitochondria and cell death in cultures of human macrophages, and this effect was not associated with activation of protein p53. A virus with truncated PB1-F2 protein exhibited no destructive effect on mitochondria, but induced enhanced production of pro-apoptotic P53 proteinВсі ізраїльські віруси штаму H9N2, що використовуються в цьому дослідженні, були розділені на групи: віруси груп А і В містили відповідно - у всіх восьми сегментах - 90658/00-подібні і 1304/03-подібні послідовності; група C складалася з вірусів, виділених у 2006-2010 роках, які містили чотири 1304/03-подібних сегмента і чотири 1525/06-подібних сегмента. Молекулярний аналіз показав, що більшість штамів мали RSSR-мотив в сайті розщеплення гемаглютиніну. Більшість вірусів містили гемаглютинін з типовим для людей L216, і, крім того, внутрішні білки, характерні для птахів. Вивчені віруси заразили більшість щеплених птахів безпосередньо. Вплив вірусу з повнорозмірною PB1-F2 білка протягом 24 год викликав руйнування мітохондрій і загибель клітин в культурах людських макрофагів, і цей ефект не був пов’язаний з активацією білка р53. Вірус з усіченою ланцюгом білка PB1-F2 не чинив руйнівного впливу на мітохондрії, але індукував підвищений сінтез проапоптотического білка Р53.Всі ізраїльські віруси штаму H9N2, що використовуються в цьому дослідженні, були розділені на групи: віруси груп А і В містили відповідно - у всіх восьми сегментах - 90658/00-подібні і 1304/03-подібні послідовності; група C складалася з вірусів, виділених у 2006-2010 роках, які містили чотири 1304/03-подібних сегмента і чотири 1525/06-подібних сегмента. Молекулярний аналіз показав, що більшість штамів мали RSSR-мотив в сайті розщеплення гемаглютиніну. Більшість вірусів містили гемаглютинін з типовим для людей L216, і, крім того, внутрішні білки, характерні для птахів. Вивчені віруси заразили більшість щеплених птахів безпосередньо. Вплив вірусу з повнорозмірною PB1-F2 білка протягом 24 год викликав руйнування мітохондрій і загибель клітин в культурах людських макрофагів, і цей ефект не був пов’язаний з активацією білка р53. Вірус з усіченою ланцюгом білка PB1-F2 не чинив руйнівного впливу на мітохондрії, але індукував підвищений сінтез проапоптотического білка Р53

Enhanced distance-dependent fluorescence quenching using size tuneable core shell silica nanoparticles

Silica nanoparticles (SNPs) have been used as favoured platforms for sensor, drug delivery and biological imaging applications, due to their ease of synthesis, size-control and bespoke physico-chemical properties. In this study, we have developed a protocol for the synthesis of size-tuneable SNPs, with diameters ranging from 20 nm to 500 nm, through the optimisation of experimental components required for nanoparticle synthesis. This protocol was also used to prepare fluorescent SNPs, via covalent linkages of fluorophores, to the nanoparticle matrix using 3-aminopropyltriethoxysilane (APTES). This enabled the fabrication of ratiometric, fluorescent, pH-sensitive nanosensors (75 nm diameter) composed SNPs covalently linked to two pH-sensitive fluorescent dyes Oregon Green (OG) and 5(6)-carboxyfluorescein (FAM) and a reference fluorescent dye 5-(6)-carboxytetramethylrhodamine (TAMRA), extending the dynamic range of measurement from pH 3.5 to 7.5. In addition, size-tuneable, core-shell SNPs, covalently linked to a fluorescent TAMRA core were synthesised to investigate distance-dependant fluorescence quenching between TAMRA and black hole quencher 2 (BHQ2®) using nanometre-sized silica shells as physical spacers. The results showed a significant fluorescence quenching could be observed over greater distances than that reported for the classical distance-dependent molecular fluorescence quenching techniques, e.g. the Förster (fluorescence) resonance energy transfer (FRET). The methods and protocols we have detailed in this manuscript will provide the basis for the reproducible production of size tunable SNPs, which will find broad utility in the development of sensors for biological applications

Merit, Tenure, and Bureaucratic Behavior: Evidence From a Conjoint Experiment in the Dominican Republic

Bureaucratic behavior in developing countries remains poorly understood. Why do some public servants – yet not others – work hard to deliver public services, misuse state resources, and/or participate in electoral mobilization? A classic answer comes from Weber: bureaucratic structures shift behavior towards integrity, neutrality, and commitment to public service. Our paper conducts the first survey experimental test of the effects of bureaucratic structures. It does so through a conjoint experiment with public servants in the Dominican Republic. Looking at merit examinations and job stability, we find that Weber was right – but only partially. Recruitment by examination curbs corruption and political services by bureaucrats, while enhancing work motivation. Job stability, by contrast, only decreases political services: tenured bureaucrats are less likely to participate in electoral mobilization. Examinations thus enhance the quality of bureaucracy (motivation and lower corruption) and democracy (electoral competition); job stability only enhances the quality of democracy