Trivial improvements of predictive skill due to direct reconstruction of global carbon cycle

State-of-the-art carbon cycle prediction systems are initialized from reconstruction simulations in which state variables of the climate system are assimilated. While currently only the physical state variables are assimilated, biogeochemical state variables adjust to the state acquired through this assimilation indirectly instead of being assimilated themselves. In the absence of comprehensive biogeochemical reanalysis products, such approach is pragmatic. Here we evaluate a potential advantage of having perfect carbon cycle observational products to be used for direct carbon cycle reconstruction. Within an idealized perfect-model framework, we define 50 years of a control simulation under pre-industrial CO2 levels as our target representing observations. We nudge variables from this target onto arbitrary initial conditions 150 years later mimicking an assimilation simulation generating initial conditions for hindcast experiments of prediction systems. We investigate the tracking performance, i.e. bias, correlation and root-mean-square-error between the reconstruction and the target, when nudging an increasing set of atmospheric, oceanic and terrestrial variables with a focus on the global carbon cycle explaining variations in atmospheric CO2. We compare indirect versus direct carbon cycle reconstruction against a resampled threshold representing internal variability. Afterwards, we use these reconstructions to initialize ensembles to assess how well the target can be predicted after reconstruction. Interested in the ability to reconstruct global atmospheric CO2, we focus on the global carbon cycle reconstruction and predictive skill. We find that indirect carbon cycle reconstruction through physical fields reproduces the target variations on a global and regional scale much better than the resampled threshold. While reproducing the large scale variations, nudging introduces systematic regional biases in the physical state variables, on which biogeochemical cycles react very sensitively. Global annual surface oceanic pCO2 initial conditions are indirectly reconstructed with an anomaly correlation coefficient (ACC) of 0.8 and debiased root mean square error (RMSE) of 0.3 ppm. Direct reconstruction slightly improves initial conditions in ACC by +0.1 and debiased RMSE by −0.1 ppm. Indirect reconstruction of global terrestrial carbon cycle initial conditions for vegetation carbon pools track the target by ACC of 0.5 and debiased RMSE of 0.5 PgC. Direct reconstruction brings negligible improvements for air-land CO2 flux. Global atmospheric CO2 is indirectly tracked by ACC of 0.8 and debiased RMSE of 0.4 ppm. Direct reconstruction of the marine and terrestrial carbon cycles improves ACC by 0.1 and debiased RMSE by −0.1 ppm. We find improvements in global carbon cycle predictive skill from direct reconstruction compared to indirect reconstruction. After correcting for mean bias, indirect and direct reconstruction both predict the target similarly well and only moderately worse than perfect initialization after the first lead year. Our perfect-model study shows that indirect carbon cycle reconstruction yields satisfying initial conditions for global CO2 flux and atmospheric CO2. Direct carbon cycle reconstruction adds little improvements in the global carbon cycle, because imperfect reconstruction of the physical climate state impedes better biogeochemical reconstruction. These minor improvements in initial conditions yield little improvement in initialized perfect-model predictive skill. We label these minor improvements due to direct carbon cycle reconstruction trivial, as mean bias reduction yields similar improvements. As reconstruction biases in real-world prediction systems are even stronger, our results add confidence to the current practice of indirect reconstruction in carbon cycle prediction systems

Антибактеріальна активність ліпофільних комплексів підмаренників по відношенню до мікроорганізмів родини Enterobacteriaceae

A high level of antibiotic resistance of representatives of Escherichia, Proteus, Klebsiella, Shigella and Salmonella genus makes urgent and prospective the search of new substances that are active in relation to these microorganisms. For the first time the antibacterial activity of lipophilic complexes of biologically active substances (BAS) from bedstraw species of the Ukrainian flora in relation to 11 test strains of Enterobacteriaceae family has been found. The lipophilic complex of Galium cruciata herb (Cruciata laevipez) revealed the highest activity against the test cultures. Microorganisms of Escherichia, Klebsiella and Salmonella genus were highly sensitive (MIC was 31.25 μg/ml; MBC was 62.5 μg/ml), test strains of Proteus and Shigella showed a moderate sensitivity to this lipophilic complex (MIC – 125 μg/ml; MBC – 250 μg/ml). All the test strains revealed a low sensitivity to the lipophilic complexes of BAS from Galium verum and Galium salicifolium herbs. The range of microorganisms sensitivity can be an indirect argument for systematic transfer of cruciform bedstraw to Cruciata genus under the name of Cruciata laevipez. Впервые установлена антибактериальная активность липофильных комплексов биологически активных ве- ществ (БАВ) видов рода подмаренник флоры Украины по отношению к 11 тест-штаммам семейства Entero-bacteriaceae. Наибольшую активность в отношении исследуемых культур микроорганизмов проявил липофильный комплекс травы подмаренника крестообразного (круциаты гладенькой). Установлено, что микроорганизмы родов Escherichia, Klebsiella и Salmonella являются высокочувствительными, тест-штаммы Proteus и Shigella – среднечувствительными к липофильному комплексу травы подмаренника крестообразного. По отношению к липофильным комплексам БАВ травы подмаренника настоящего и подмаренника иволистного все исследуемые тест-штаммы были малочувствительны. Диапазон чувствительности микроорганизмов может служить непрямым аргументом системного отнесения подмаренника крестовидного к роду круциата под названием «Круциата гладенькая».Вперше встановлено антибактеріальну активність ліпофільних комплексів біологічно активних речовин (БАР) видів роду підмаренник флори України по відношенню до 11 тест-штамів родини Enterobacteriaceae. Найбільшу активність до досліджуваних культур мікроорганізмів проявив ліпофільний комплекс трави підмаренника хрещатого (круціати гладенької). Встановлено, що мікроорганізми родів Escherichia, Klebsiella та Salmonella є високочутливими, тест-штами Proteus та Shigella – середньочутливими до ліпофільного комплексу трави підмаренника хрещатого. По відношенню до ліпофільних комплексів БАР трави підмаренника справжнього та підмаренника верболистого усі досліджувані тест-штами були малочутливими. Діапазон чутливості мікроорганізмів може служити непрямим аргументом системного перенесення підмаренника хрещатого до роду Круціата під назвою «Круціата гладенька»

Results of investigation of muon fluxes of superhigh energy cosmic rays with X-ray emulsion chambers

The overall data from the investigation of the cosmic ray muon flux in the range of zenith angles (0-90) deg within the energy range (3.5 to 5.0) TeV is presented. The exposure of large X-ray emulsion chambers underground was 1200 tons. year. The data were processe using the method which was applied in the experiment Pamir and differred from the earlier applied one. The obtained value of a slope power index of the differential energy spectrum of the global muon flux is =3.7 that corresponds to the slope of the pion generation differential spectrum, gamma sub PI = 2.75 + or - .04. The analysis of the muon zenith-angular distribution showed that the contribution of rapid generation muons in the total muon flux agree the best with the value .2% and less with .7% at a 90% reliability level

Increase in Arctic coastal erosion and its sensitivity to warming in the twenty-first century

Arctic coastal erosion damages infrastructure, threatens coastal communities and releases organic carbon from permafrost. However, the magnitude, timing and sensitivity of coastal erosion increase to global warming remain unknown. Here we project the Arctic-mean erosion rate to increase and very likely exceed its historical range of variability before the end of the century in a wide range of emission scenarios. The sensitivity of erosion to warming roughly doubles, reaching 0.4–0.8 m yr−1 °C−1 and 2.3–4.2 TgC yr−1 °C−1 by the end of the century. We develop a simplified semi-empirical model to produce twenty-first-century pan-Arctic coastal erosion rate projections. Our results will inform policymakers on coastal conservation and socioeconomic planning, and organic carbon flux projections lay out the path for future work to investigate the impact of Arctic coastal erosion on the changing Arctic Ocean, its role as a global carbon sink, and the permafrost–carbon feedback. © 2022, The Author(s)

Карбонові кислоти фенольних комплексів Veronica teucrium L.

Aim. To compare and study low molecular aliphatic, fatty and aromatic acids of phenolic complexes (PhC) obtained from V. teucrium L. flowers, leaves and rhizomes using chromatography-mass spectrometry.Materials and methods. Phenolic complexes from flowers, leaves and rhizomes were obtained by the exhaustive circulating extraction method in a Soxhlet apparatus. The analysis of methyl esters of acids was performed on a 5973N/6890N MSD/DS Agilent Technologies (USA) chromatograph using the chromatography-mass spectrometry method. The sample injection in a HP-INNOWAX (0.25 mm × 30 m) chromatographic capillary column was performed by a splitless mode. Identification of methyl esters of acids was performed based on the calculation of the equivalent length of the aliphatic chain (ECL) using data from the mass spectra libraries NIST 05 and Willey 2007 in combination with programs for identifying AMDIS and NIST; the retention time of esters was also compared with the retention time of standard compounds (Sigma). The internal standard method was used for quantitative calculations.Results and discussion. As the result of our study low molecular aliphatic, fatty and aromatic acids have been identified in phenolic complexes of V. teucrium L. flowers, leaves and rhizomes for the first time, their quantitative content is as follows: 2.34 % – in the complex from flowers, 2.78 % – in the complex from leaves, and 2.10 % – in the complex from rhizomes. In the phenolic complex from flowers low molecular aliphatic acids (malonic, levulinic, succinic, 3-hydroxy-2-methylglutaric); fatty acids (palmitic and linolenic); aromatic acids (vanillic, р-coumaric and phydroxybenzoic) prevail. The dominant compounds in the phenolic complex from leaves are low molecular aliphatic acids (malonic, levulinic, succinic, 3-hydroxy-2-methylglutaric, malic); fatty acids (palmitic, oleic, linoleic, linolenic); and aromatic acid (ferulic). In the phenolic complex from rhizomes low molecular aliphatic acids (levulinic, succinic, malic); fatty acids (palmitic, stearic, oleic, linoleic, linolenic); aromatic acids (veratric, vanillic, syringic, ferulic) dominate.Conclusions. As the result of our study for the first time the following components have been identified in phenolic complexes: 40 low molecular aliphatic, fatty and aromatic acids – from flowers, 39 – from leaves, 38 – from rhizomes. The content of carboxylic acids in phenolic complexes is 2.34 % – from flowers, 2.78 % – from leaves, 2.10 % – from rhizomes. It has been found that the herbal drug of V. teucrium L. is a source of valuable biologically active acids with different pharmacological effect.Цель работы – сравнительное хромато-масс-спектрометрическое исследование низкомолекулярных алифатических, ароматических и жирных кислот в фенольных комплексах, полученных из цветков, листьев и корневищ вероники широколистой (V. teucrium L.).Материалы и методы. Фенольные комплексы из цветков, листьев и корневищ получали методом исчерпывающей циркуляционной экстракции в аппарате Сокслета. Анализ метиловых эфиров кислот проводили методом хромато-масс-спектрометрии на хроматографе 5973N/6890N MSD/DS Agilent Technologies (USA). Введение пробы в хроматографическую капиллярную колонку HP-INNOWAX (0,25 мм × 30 м) проводили в режиме splitless. Идентификацию метиловых эфиров кислот проводили на основе расчета эквивалентной длины алифатической цепи (ECL) с использованием данных библиотеки масс-спектров NIST 05 и Willey 2007 в сочетании с программами для идентификации AMDIS и NIST; также сравнивали время удержания эфиров со временем удержания стандартных соединений (Sigma). Для количественных расчетов использовали метод внутреннего стандарта.Результаты и их обсуждение. В результате исследования впервые в фенольных комплексах цветков, листьев и корневищ вероники широколистной были идентифицированы низкомолекулярные алифатические, жирные и ароматические кислоты и установлено их количественное содержание: в комплексе цветков 2,34 %, в комплексе листьев – 2,78 %, в комплексе корневищ – 2,10 %. В фенольном комплексе цветков преобладают низкомолекулярные алифатические кислоты (малоновая, левулиновая, янтарная, 3-гидрокси-2-метилглутаровая); жирные кислоты (пальмитиновая и линоленовая); ароматические кислоты (ванилиновая, п-кумаровая, п-гидроксибензойная). В фенольном комплексе листьев доминирующими соединениями являются низкомолекулярные алифатические кислоты (малоновая, левулиновая, янтарная, 3-гидрокси-2-метилглутаровая, яблочная); жирные кислоты (пальмитиновая, олеиновая, линолевая, линоленовая); ароматическая кислота (феруловая). В фенольном комплексе корневищ доминирующими соединениями являются низкомолекулярные алифатические кислоты (левулиновая, янтарная, яблочная); жирные кислоты (пальмитиновая, стеариновая, олеиновая, линолевая, линоленовая); ароматические кислоты (вератровая, ванилиновая, сиреневая, феруловая).Выводы. В результате исследования впервые идентифицированы в фенольных комплексах: из цветков – 40 низкомолекулярных алифатических, жирных и ароматических кислот, из листьев – 39, из корневищ – 38. Содержание карбоновых кислот в фенольных комплексах составляет: из цветков 2,34 %, из листьев – 2,78 %, из корневищ – 2,10 %. Установлено, что сырье вероники широколистой является источником важных биологически активных кислот с разным фармакологическим действиемМета роботи – порівняльне хромато-мас-спектрометричне дослідження низькомолекулярних аліфатичних, ароматичних і жирних кислот у фенольних комплексах, отриманих з квіток, листя і кореневищ вероніки широколистої (V. teucrium L.).Матеріали та методи. Фенольні комплекси з квіток, листя і кореневищ отримували методом вичерпної циркуляційної екстракції в апараті Сокслета. Аналіз метилових естерів кислот проводили методом хроматомас-спектрометрії на хроматографі 5973N/6890N MSD/DS Agilent Technologies (USA). Введення проби в хроматографічну капілярну колонку HP-INNOWAX (0,25 мм × 30 м) проводили в режимі splitless. Ідентифікацію метилових естерів кислот проводили на основі розрахунку еквівалентної довжини аліфатичного ланцюга (ECL) з використанням даних бібліотеки мас-спектрів NIST 05 і Willey 2007 в поєднанні з програмами для ідентифікації AMDIS і NIST; також порівнювали час утримання естерів з часом утримання стандартних сполук (Sigma). Для кількісних розрахунків використовували метод внутрішнього стандарту.Результати та їх обговорення. В результаті дослідження вперше в фенольних комплексах квіток, листя і кореневищ вероніки широколистої були ідентифіковані низькомолекулярні аліфатичні, жирні і ароматичні кислоти і встановлено їх кількісний вміст: у комплексі квіток 2,34 %, у комплексі листя – 2,78 %, у комплексі кореневищ – 2,10 %. У фенольному комплексі квіток переважають низькомолекулярні аліфатичні кислоти (малонова,левулінова, бурштинова, 3-гідрокси-2-метілглутарова); жирні кислоти (пальмітинова і ліноленова); ароматичнікислоти (ванілінова, п-кумарова, п-гідроксибензойна). У фенольному комплексі листя домінуючими сполуками є низькомолекулярні аліфатичні кислоти (малонова, левулінова, бурштинова, 3-гідрокси-2-метилглутарова, яблучна); жирні кислоти (пальмітинова, олеїнова, лінолева, ліноленова); ароматична кислота (ферулова). У фенольному комплексі кореневищ домінуючими сполуками є низькомолекулярні аліфатичні кислоти (левулінова, бурштинова, яблучна); жирні кислоти (пальмітинова, стеаринова, олеїнова, лінолева, ліноленова); ароматичні кислоти (вератрова, ванілінова, бузкова, ферулова).                                                           Висновки. В результаті дослідження вперше ідентифіковані в фенольних комплексах: з квіток 40 низькомолекулярних аліфатичних, жирних і ароматичних кислот, з листя 39, з кореневищ 38. Вміст карбонових кислот у фенольних комплексах становить: з квіток 2,34 %, з листя 2,78 %, з кореневищ 2,10 %. Встановлено, що сировина вероніки широколистої є джерелом важливих біологічно активних кислот з різною фармакологічною дією

The modulating effect of coat color mutations on the generation and neutralization of reactive oxygen species in the Аmerican mink (Neovison vison) as a model

The influence of gene mutations encoding coat color on parameters of reactive oxygen species (RO S) generation and neutralization in six organs of the mink (Neovison vison) was evaluated. The study was conducted with standard dark brown (+/+), monorecessive royal pastel (b/b) and silver-blue (р/р), and direcessive sapphire (a/a р/р) mutant minks. It was found that the functioning of both RO S generation and neutralization systems was genotypespecific. The direcessive sapphire (a/a р/р) combination induced high levels of antioxidant enzymes’ activities as well as of thiobarbituric acid-reactive products (TBА-RPs), characterizing lipid peroxidation level. In heart tissue, coat color mutations exerted modulating effects on both RO S generation and the level of low-molecular-weight antioxidants. The royal pastel (b/b) genotype showed the highest level of RO S generation, and the sapphire (a/a р/р), the lowest (statistically significant difference from standard). Coat color mutations modulate the dintensity of RO S generation and neutralization in lung tissue. On the one hand, royal pastel (b/b) in comparison with standard dark brown (+/+) decreases the total level of RO S generation, and on the other hand, it increases the level of generation of superoxide anion-radicals. Cluster analysis, presented in a combined dendrogram, showed that royal pastel (b/b) and sapphire (a/a р/р) minks, the farthest from standard (+/+), had the greatest modulating effects. It is reasonable to suggest that such effects contributed to the genetic plasticity of American mink in the course of colonization of North America and then during mink introduction in Northern Eurasia and South America

ЕКОЛОГО-БІОЛОГІЧНІ, ЕПІДЕМІОЛОГІЧНІ ТА КЛІНІЧНІ АСПЕКТИ ЕНДЕМІЧНОГО ОСЕРЕДКУ ОПІСТОРХОЗУ В СУМСЬКІЙ ОБЛАСТІ

In the Sumy region recorded 4 species opistorhid: Opisthorchis felineus, Pseudamphistomum truncatum, Metorchis bilis і Metorchis xanthosomus. Established that cell opistorhidoziv in terms of the study area are linked primarily to small rivers. Marit opistorhid in natural ecosystems Sumy region recorded 5 species of carnivorous mammals. In Sumy region anthropogenic ecosystems leading role in the circulation opistorhid play house cats. The assessment of infection carp fish metatserkariyamy opistorhid. Established that dominant in terms of infection and accumulation metatserkariy opistorhid are 3 types of fish, carp, roach, bleak and scardinius. Opisthorchiasis runs mostly latent. On the manifest forms of the disease is often cholecystitis (78.6 %). З маніфестних форм хвороби найчастіше виявляється холецистит (78,6 %). A key role in the diagnosis of chronic opisthorchiasis has koproovoskopiya (100 %). Risk groups constitute fishermen and their families (71.9 %). The main factor of transmission is salted and dried fish.На території Сумської області зареєстровано 4 види опісторхід: Opisthorchis felineus, Pseudamphisto­mum truncatum, Metorchis bilis і Metorchis xanthosomus. Встановлено, що осередки опісторхідозів в умовах досліджуваної території прив’язані, в першу чергу, до малих річок. Марити опісторхід у природних екосистемах Сумської області зареєстровані у 5 видів м’ясоїдних ссавців. В антропогенних екосистемах Сумської області провідну роль у циркуляції опісторхід відіграють домашні коти. Проведена оцінка зараження коропових риб метацеркаріями опісторхід. Встановлено, що домінантними з точки зору зараження і накопичення метацеркарій опісторхід є 3 види коропових риб: плітка, краснопірка і уклейка. Опісторхоз переважно перебігає латентно. З маніфестних форм хвороби найчастіше виявляється холецистит (78,6 %). Вирішальну роль у діагностиці хронічного опісторхозу має копроовоскопія (100 %). Групу ризику складають рибалки та члени їх сімей (71,9 %). Основним фактором передавання є солена та в’ялена риба

БРУЦЕЛЬОЗ У СУЧАСНИХ УМОВАХ

The aim of the study – to analyze the epidemiological features of brucellosis, prevalence, morbidity of the population, clinical course, diagnostics in nowadays in Ukraine and other countries on the basis of actual li­terature data.Results. The research was carried out and the data on the morbidity of brucellosis of farm animals and humans in Ukraine and other countries were presented. The increase in the incidence of brucellosis in the population is due to the epizootic process in private farms as a consequence of the weakening of veterinary control. In Ukraine, for almost 25 years, brucellosis of farm animals is not recorded. Among individuals, isolated cases of brucellosis have been confirmed. The epidemiology of ailments has been changed under the influence of mo­dern socio-economic factors and migration processes, as well as the discovery of new species of brucellosis and their natural reservoirs. The formation of disease cells in areas previously free of brucellosis, as a result of transboundary infection.Мета дослідження: на підставі даних сучасної літератури проаналізувати епідеміологічні особливо­сті бруцельозу, поширеність, захворюваність населення, клінічний перебіг, діагностику в умовах сьогодення в Україні та інших країнах.Результати. Проведено дослідження та наведені дані про захворюваність на бруцельоз сільськогосподарських тварин і людей в Україні та інших країнах. Зростання захворюваності на бруцельоз населення пов’язано з епізоотичним процесом у приватних господарствах як наслідок послаблення ветеринарного контролю. В Україні майже 25 років не реєструється бруцельоз сільськогосподарських тварин. Серед людей підтверджені поодинокі завезені випадки бруцельозу. Змінилась епідеміологія недуги під впливом сучасних соціально-економічних чинників і міграційних процесів, а також відкриття нових видів бруцел та їх природних резервуарів. Відмічається формування осередків хвороби на територіях, раніше вільних від бруцельозу, внаслідок транскордонного занесення інфекції

Дослідження рідких екстрактів з трави підмаренника справжнього (Galium verum L.) та їх антибактеріальної активності

Aim. To obtain and study the qualitative composition and the content of the main groups of biologically active substances (BAS) of fluid extracts (FEs) of Galium verum L. herb and to assess their antibacterial activity.Materials and methods. FEs of Galium verum L. herb were obtained by three-fold water extraction or ethanol (20 %, 60 %, 96 %) extraction of the raw material when heating, followed by the concentration of the combined extracts. Phenolic compounds of FEs were studied by the methods of paper and thin-layer chromatography, and spectrophotometry. The content of polysaccharides was determined gravimetrically. The antibacterial activity of FEs was determined in vitro by the agar diffusion method.Results and discussion. The chromatographic study of FEs of Galium verum L. herb revealed the presence of chlorogenic acid and rutin in all FEs, the fluid 96 % ethanol extract contains chlorogenic acid, cyanoside, quercetin and rutin. Hydroxycinnamic acids, flavonoids and the amount of phenolic compounds were quantified in all extracts, and polysaccharides were determined in the aqueous extract and 20 % ethanol extract. When studying the antimicrobial activity of FEs it has been found that the fluid 96 % ethanol extract exhibits the highest activity. Bacillus subtilis was the most susceptible to all the extracts under study. Proteus vulgaris showed insignificant sensitivity to the test concentration of fluid extracts obtained with water and 60 % ethanol. The rest of the microorganism test strains used were sufficiently sensitive to the FEs under study.Conclusions. The results obtained indicate the prospects of further in-depth study of the antimicrobial activity of fluid extracts of Galium verum L. herb in order to develop antibacterial agents on their basis.Цель работы – получение, исследование качественного состава и содержания основных групп биологически активных соединений (БАС) экстрактов жидких (ЭЖ) травы подмаренника настоящего и изучение их антибактериальной активности.Материалы и методы. ЭЖ травы подмаренника настоящего полученны путем трехкратной экстракции сырья водой или 20 %, 60 %, 96 % этанолом при нагревании с последующим концентрированием объединенных извлечений. Фенольные соединения ЭЖ исследовали методами бумажной и тонкослойной хроматографии и спектрофотометрии. Содержание полисахаридов определяли гравиметрическим методом. Антибактериальную активность ЭЖ устанавливали методом «колодцев» in vitro.Результаты и их обсуждение. При хроматографическом изучении ЭЖ травы подмаренника настоящего установлено, что все ЭЖ содержат хлорогеновую кислоту и рутин, ЭЖ с использованием в качестве экстрагента 96 % этанола содержит  хлорогеновую кислоту, цинарозид, кверцетин и рутин. Установлено содержание гидроксикоричных кислот, флавоноидов и суммы фенольных соединений во всех экстрактах, содержание полисахаридов – в водном и спиртовом (20 % этанол) экстрактах. При изучении антимикробной активности ЭЖ установлено, что наиболее активным является экстракт, полученный с использованием 96 % этанола. Наиболее чувствительным ко всем исследованным экстрактам оказался Bacillus subtilis. Незначительную чувствительность к испытуемой концентрации ЭЖ, полученных с использованием воды и 60 % этанола, показал Proteus vulgaris. Остальные использованные тест-штаммы микроорганизмов оказались достаточно чувствительными к исследованным ЭЖ.Выводы. Полученные результаты свидетельствуют о перспективности дальнейшего углубленного изучения антимикробной активности жидких экстрактов из травы подмаренника настоящего с целью создания на их основе антибактериальных средств.Мета роботи – одержання, дослідження якісного складу та вмісту основних груп біологічно активних речовин (БАР) екстрактів рідких (ЕР) трави підмаренника справжнього і вивчення їх антибактеріальної активності.Матеріали та методи. ЕР трави підмаренника справжнього отримані шляхом триразової екстракції сировини водою або 20 %, 60 %, 96 % етанолом при нагріванні з подальшим концентруванням об’єднаних витяжок. Фенольні сполуки ЕР досліджували методами паперової та тонкошарової хроматографії і спектрофотометрії. Вміст полісахаридів визначали гравіметричним методом. Антибактеріальну активність ЕР встановлювали методом «колодязів» in vitro.Результати та їх обговорення. При хроматографічному дослідженні ЕР трави підмаренника справжнього встановлено, що в усіх ЕР міститься хлорогенова кислота та рутин; ЕР з використанням як екстрагенту 96 % етанолу містить хлорогенову кислоту, цинарозид, кверцетин і рутин. Визначено вміст гідроксикоричних кислот, флавоноїдів та суми фенольних сполук в усіх екстрактах, вміст полісахаридів – у водному та спиртовому (20 %) екстрактах. При дослідженні антимікробної активності РЕ встановлено, що найбільшу активність проявляє екстракт, одержаний з використанням 96 % етанолу. Найбільш чутливим до всіх досліджуваних екстрактів виявився Bacillus subtilis. Незначну чутливість до випробовуваної концентрації ЕР, отриманих за допомогою води та 60 % етанолу, показав Proteus vulgaris. Решта використаних тест-штамів мікроорганізмів виявилась достатньо чутливою до досліджуваних ЕР.Висновки. Отримані результати свідчать про перспективність подальшого поглибленого дослідження антимікробної активності ЕР з трави підмаренника справжнього з метою створення на їх основі антибактеріальних засобів

Дослідження хімічного складу та імуномодулюючої активності полісахаридних комплексів Вероніки широколистої (Veronica teucrium L

Aim. To determine and study the qualitative composition and the quantitative content of polysaccharide complexes (PsC of V. teucrium flowers, leaves and rhizomes, as well as their effect on the transformation and functional activity of macrophages and their hematogenic precursors.Materials and methods. The PsC of V. teucrium flowers, leaves and rhizomes were obtained by multiple extraction of the plant raw material with water when heating and with the subsequent concentration of combined extracts and their precipitation. Monosaccharides of PsC hydrolyzates were studied by the methods of paper chromatography and spectrophotometry. The immunomodulatory activity of PsC of V. teucrium flowers, leaves and rhizomes was studied in vitro in the reaction of macrophage transformation of mononuclear cells of the peripheral blood.Results and discussion. The yield of the complexes is as follows: in flowers – 8.40 %, in leaves – 5.30 %, in rhizomes – 1.95 %. The qualitative composition and the quantitative content of monosaccharides in the complexes have been determined, and the hydrolysis kinetics of the components has been studied. The results of the in vitro study of the effect of PsC of V. teucrium flowers, leaves and rhizomes on transformation and the functional activity of immune competent cells of the peripheral blood are presented.Conclusions. The yield of polysaccharide complexes of V. teucrium is as follows: in flowers – 8.40 %, in leaves – 5.30 %, in rhizomes – 1.95 %. Monosaccharides of PsC in flowers are presented by galactose, glucose, fructose, arabinose and xylose; in leaves – by glucose and arabinose, there is galactose, fructose, xylose in a minor amount; in rhizomes there is mainly glucose. It has been found that the optimal time for hydrolysis for PsC in flowers and leaves is 60 min; in rhizomes – 150 min. It has been determined that the PsC studied in the dose of 50 μg/ml maximally stimulate the functional activity of immune competent cells; the PsC of V. teucrium flowers in the dose range from 5 to 100 μg/ml possesses the more expressed immunomodulatory activity.Цель работы – получение, исследование качественного состава и количественного содержания полисахаридных комплексов (ПК цветков, листьев и корневищ Вероники широколистой и изучение их влияния на трансформационную и функциональную активность макрофагов и их гематогенных предшественников.Материалы и методы. ПК цветков, листьев и корневищ Вероники широколистой, полученные путем многократной экстракции растительного сырья водой при нагревании с последующим концентрированием объединенных вытяжек и их осаждением. Моносахара гидролизатов ПК исследовали методом бумажной хроматографии и методом спектрофотометрии. Иммуномодулирующую активность ПК цветков, листьев и корневищ Вероники широколистой изучали in vitro с помощью реакции макрофагальной трансформации мононуклеаров периферической крови.Результаты и их обсуждение. Выход комплексов составляет: из цветков – 8,40 %, из листьев – 5,30 %, из корневищ – 1,95 %. Установлен качественный состав и определено количественное содержание моносахаров в комплексах, исследована кинетика гидролиза компонентов. Приведенные результаты изучения in vitro влияния полисахаридных комплексов цветков, листьев и корневищ Вероники широколистой на трансформационную и функциональную активность иммунокомпетентных клеток периферической крови.Выводы. Выход полисахаридных комплексов из Вероники широколистой составляет: из цветков – 8,40 %, из листьев – 5,30 %, из корневищ – 1,95 %. Моносахара ПК цветков представлены галактозой, глюкозой, фруктозой, арабинозой и ксилозой; листьев – глюкозой и арабинозой, в минорном количестве присутствуют галактоза, фруктоза, ксилоза; корневищ – преимущественно глюкозой. Определено оптимальное время гидролиза для ПК цветков и листьев – 60 мин; для ПК корневищ –- 150 мин. Установлено, что полученные комплексы в дозе 50 мкг/мл максимально стимулируют функциональную активность иммунокомпетентных клеток; полисахаридный комплекс цветков Вероники широколистой проявляет более выраженное иммуномодулирующее действие в дозах от 5 до 100 мкг/мл.Мета роботи – одержання, дослідження якісного складу та кількісного вмісту полісахаридних комплексів (ПК квіток, листя та кореневищ Вероніки широколистої і вивчення їх впливу на трансформаційну і функціональну активність макрофагів та їх гематогенних попередників.Матеріали та методи. ПК квіток, листя та кореневищ Вероніки широколистої, отримані шляхом багаторазової екстракції рослинної сировини водою при нагріванні з наступним концентруванням об’єднаних витяжок та їх осадженням. Моноцукри гідролізату ПК досліджували методом паперової хроматографії та методом спектрофотометрії. Імуномодулюючу активність ПК квіток, листя та кореневищ Вероніки широколистої вивчали in vitro за реакцією макрофагальної трансформації мононуклеарів периферичної крові.Результати та їх обговорення. Вихід комплексів становить: з квіток – 8,40 %, з листя – 5,30 %, з кореневищ – 1,95 %. Встановлено якісний склад та визначено кількісний вміст моноцукрів у комплексах, досліджено кінетику гідролізу компонентів. Наведені результати вивчення in vitro впливу полісахаридних комплексів квіток, листя та кореневищ Вероніки широколистої на трансформаційну та функціональну активність імунокомпетентних клітин периферичної крові.Висновки. Вихід полісахаридних комплексів з Вероніки широколистої становить: з квіток – 8,40 %, з листя – 5,30 %, з кореневищ – 1,95 %. Моноцукри ПК квіток представлені галактозою, глюкозою, фруктозою, арабінозою та ксилозою; листя – глюкозою та арабінозою, в мінорній кількості присутні: галактоза, фруктоза, ксилоза; кореневищ – переважно глюкозою. Визначено оптимальний термін гідролізу для ПК квіток та листя – 60 хв; для ПК кореневищ – 150 хв. Встановлено, що досліджувані комплекси у дозі 50 мкг/мл максимально стимулюють функціональну активність імунокомпетентних клітин; полісахаридний комплекс квіток Вероніки широколистої проявляє більш виражену імуномодулюючу дію у дозі від 5 до 100 мкг/мл