DISTANCE LEARNING SATISFACTION AS A PREVENTIVE FACTOR OF BURNOUT IN MEDICAL STUDENTS DURING COVID-19 PANDEMIC

The article presents the results of the study of satisfaction with distance learning among medical students during the COVID-19 pandemic as a preventive factor of emotional burnout. The COVID-19 pandemic had a negative impact on the mental state of medical students, the prevalence of anxiety and depressive disorders in them was 22,4%. The study of learning satisfaction was one of the stages of prevention of emotional burnout in medical students. The study has found that good living conditions were an independent factor related to the level of students' satisfaction with distance learning during the COVID-19 pandemic. Socio-domestic characteristics, including stability of Internet communication, quality of Internet communication, device for Internet access, subjective advantage of teaching method (traditional/distant), levels of anxiety and depression (according to The Patient Health Questionnaire-4) and subjective assessment of quality of life were not the factors that significantly affected distance learning satisfaction. Burnout prevention in medical students has consisted of educational and informational components. Thus, the primary prevention of burnout syndrome in healthcare workers should begin while still studying at a medical university, which is especially important in the context of the COVID-19 pandemic.The article presents the results of the study of satisfaction with distance learning among medical students during the COVID-19 pandemic as a preventive factor of emotional burnout. The COVID-19 pandemic had a negative impact on the mental state of medical students, the prevalence of anxiety and depressive disorders in them was 22,4%. The study of learning satisfaction was one of the stages of prevention of emotional burnout in medical students. The study has found that good living conditions were an independent factor related to the level of students' satisfaction with distance learning during the COVID-19 pandemic. Socio-domestic characteristics, including stability of Internet communication, quality of Internet communication, device for Internet access, subjective advantage of teaching method (traditional/distant), levels of anxiety and depression (according to The Patient Health Questionnaire-4) and subjective assessment of quality of life were not the factors that significantly affected distance learning satisfaction. Burnout prevention in medical students has consisted of educational and informational components. Thus, the primary prevention of burnout syndrome in healthcare workers should begin while still studying at a medical university, which is especially important in the context of the COVID-19 pandemic

Вплив тривоги і депресії на психічний стан здобувачів медичної освіти під час воєнного стану

Actuality. Long-term exposure to stressors associated with martial law hurts the mental state of the country's population. One of the risk groups is education seekers, for whom it is possible to sum up the stressful impact of education and other zonal factors. Earlier, in the example of countries in Africa, the Middle East and Kosovo, it was proven that the symptoms of anxiety and depressive disorders increased during military conflicts, particularly among medical students. The work aimed to study the symptoms of anxiety and depression in students of higher medical education at the Dnipro State Medical University and to determine their impact on the mental component of quality of life. Materials and methods: a four-fold one-moment cross-sectional survey questionnaire was conducted on the Google Forms platform. We interviewed 193 medical students of the Dnipro State Medical University. Data were collected after one, three, ten months and one year from the beginning of martial law. The level of anxiety was assessed using the generalized anxiety disorder scale (GAD-7), depression was assessed using the Patient Health Questionnaire (PHQ-9), and the mental component of quality of life was assessed using a self-administered questionnaire based on the VAS. Results. The median level of anxiety symptoms according to GAD-7 at the first stage of the study was 8 [5; 14] points with further reduction in the fourth stage to 5.5 [3.5; 7.5] points. The median level of depressive symptoms determined by PHQ-9 varies from 11 [6; 14] points after 1 month to 7.5 [4; 10] points 1 year after the start of martial law. Subjective assessment of working capacity in the subjects was 4 [3; 7] points for VAS with dynamics from 6 [4; 8] after 1 month of martial law, to 4.5 [4; 6] points after 1 year. According to the results of the correlation analysis, a relationship between indicators of anxiety, depression and the mental component of the quality of life was revealed. The correlation between anxiety and depression persisted as the duration of martial law increased, as did the relationship between anxiety and the mental component of quality of life at 1, 3, and 10 months of martial law. But after 12 months of martial law, anxiety ceases to affect the quality of life of the surveyed education seekers. Conclusions. Univariate and multiple logistic analyses were used to explore the psychometric characteristics that correlated with achieving a sufficient level of the mental component of quality of life. The combination of GAD-7 ≥ 10 and PHQ-9 ≥ 10 had the best predictive ability among the constructed models, for which the AUC was 0.777 (95% CI 0.711 – 0.834). By incorporating the ability to work into the model, we enhance its predictive power, resulting in an AUC of 0.844 (95% CI 0.785 – 0.892), which signifies its exceptional predictive capabilities. Thus, the presence of anxiety for GAD-7 more than 10 points increases the chances of not achieving quality of life by 2.885 (95% CI 1.167 – 7.133) times, the presence of depression for PHQ-9 more than 10 points – by 2.689 (95% CI 1.182 – 6.117) times, and subjectively reduced ability to work – 1.434 (95% CI 1.193 – 1.725) times.Актуальність. Тривалий вплив стресових факторів, пов’язаних з воєнним станом чинить негативний вплив на психічний стан населення країни. Однією з груп ризику є здобувачі освіти, для яких можлива сумація стресового впливу навчання та інших стрефових факторів. Раніше, на прикладі країн Африки, Близького Сходу та Косово було доведено збільшення симптомів тривожних та депресивних розладів під час воєнних конфліктів, зокрема у студентів-медиків. Метою роботи було дослідження симптомів тривоги та депресії у здобувачів вищої медичної освіти в Дніпровському державному медичному університеті та визначення їх впливу на психічний компонент якості життя. Матеріали та методи: було проведено чотирикратне одномоментне поперечне дослідження-анкетування на платформі Google Forms. Було опитано 193 студенти-медики Дніпровського державного медичного університету. Дані збирали з через один, три, десять місяців та один рік від початку воєнного стану. Рівень тривоги оцінювали за допомогою шкали генералізованого тривожного розладу (GAD-7), депресію оцінювали використовуючи опитувальник здоров’я пацієнта (PHQ-9), психічний компонент якості життя оцінювали за допомогою власної анкети, побудованій на ВАШ. Результати. Медіанний рівень симптомів тривоги за GAD-7 на першому етапі дослідження склав  8 [5; 14] балів з подальших зниженням до четверного етапу до 5,5 [3,5; 7,5] балів. Медіанний рівень депресивних симптомів, визначений за допомогою PHQ-9 змінюється від 11 [6; 14] балів через 1 місяць до 7,5 [4; 10] балів через 1 рік після початку воєнного стану. Суб’єктивна оцінка працездатності у досліджуваних склала 4 [3; 7] балів за ВАШ з динамікою від 6 [4; 8] через 1 місяць воєнного стану, до 4,5 [4; 6] балів через 1 рік. За результатами кореляційного аналізу виявлений зв’язок між показниками тривоги, депресії та психічного компоненту якості життя. Кореляційний зв’язок між тривогою та депресією зберігається зі збільшенням тривалості воєнного стану, так само як і зв’язок між тривогою та психічним компонентом якості життя через 1, 3 та 10 місяців воєнного стану. Але через 12 місяців воєнного стану тривога перестає впливати на якість життя опитаних здобувачів освіти. Висновки. Психометричні характеристики, які показали зв’язок між собою у досліджуваних, які досягли і не досягли достатнього рівня психічного компоненту якості життя були включені в уніваріантний, а в подальшому і в множинний  логістичний аналіз. Найкращою прогностичною здатністю серед побудованих моделей мала поєднання GAD-7 ≥ 10 та PHQ-9 ≥ 10, для якої AUC становила 0,777 (95% ДІ 0,711 – 0,834). Додаючи в модель здатність працювати ми отримуємо покращення прогностичної здатності AUC =0,844 (95% ДІ 0,785 – 0,892), що свідчить про її дуже добру прогностичну здатність. Таким чином наявність тривоги за GAD-7 більше 10 балів збільшує в 2,885 (95% ДІ 1,167 – 7,133) рази шанси недосягнення якості життя, наявність депресії за PHQ-9 більше 10 білів – в 2,689 (95% ДІ 1,182 – 6,117) рази, а суб’єктивно знижена здатність працювати – в 1,434 (95% ДІ 1,193 – 1,725) рази

Гендерно-вікові та соціально-демографічні фактори ризику розвитку непсихотичних психічних розладів у осіб з асептичним некрозом головки стегнової кістки

Background. The presence of chronic pain in the structure of hip avascular necrosis hurts the patient's mental state, causes chronic postoperative pain, and reduces the quality of life. Treatment of nonpsychotic mental disorders may be a therapeutic strategy to reduce risk factors for health-related quality of life and satisfaction with treatment outcomes. Successful rehabilitation of patients with hip avascular necrosis consists of restoring the functions of the affected joints and providing the necessary psychological assistance, through the available nonpsychotic mental disorders and gender-age features. The study aimed to determine the gender age and socio-demographic characteristics of patients with aseptic necrosis of the femoral head, which may act as predictors of the risk of developing non-psychotic mental disorders. Methods. 137 persons with aseptic necrosis of the femoral head were examined: 92 (67.2%) men and 45 (32.8%) women, the average age was 52.01 ± 11.29 years. In addition to the clinical-psychopathological and socio-demographic examination were used the Beck depression inventory, the Beck anxiety inventory and Teilor's Manifest Anxiety Scale, the Beck hopelessness scale, and the Toronto alexithymia scale (TAS-20) were. Results. It was found that 25.8% (17/66) of people with higher education were engaged mainly in manual labour, but at the time of the survey, only 7.6% (5/66) were working. It was found that there is no difference in the levels of depression prevalence depending on gender and age. Anxiety levels at a young age are higher in females, but gender and age differences in the prevalence of anxiety levels have not been identified. Among the examined patients, a high level of alexithymia was found in all age and gender groups. There is a tendency for a higher level of hopelessness in young females compared to males.Актуальність. Наявність хронічного болю в структурі АНГСК спричиняє негативний вплив на психічний стан пацієнта, спричиняє хронічний післяопераційний біль, та знижує якість життя. Вплив на наявні непсихотичні психічні розлади може бути терапевтичною стратегією по зниженню факторів ризику якості життя пов’язаного зі здоров’ям та задоволеністю результатами лікування. Успішна реабілітація хворих на АНГСК полягає не тільки у відновленні функцій уражених суглобів, а й у наданні необхідної, відповідно до наявних НПР та гендерно-вікових особливостей, психологічної допомоги. Метою роботи було визначення гендерно-вікових та соціально-демографічних характеристик пацієнтів з асептичним некрозом головки стегнової кістки, що можуть виступати у якості предикторів ризику розвитку непсихотичних психічних розладів. Методи. Було обстежено 137 осіб з асептичним некрозом головки стегнової кістки: 92 (67,2 %) чоловіки та 45 (32,8 %) жінок, середній вік скла 52,01±11,29 років. Окрім клініко-психопатологічного та соціально-демографічного дослідження були використані шкала депресії Бека, шкала тривоги Бека та тест тривоги Тейлора (TMAS), шкала безнадійності Бека (BHS), Торонтська шкала алекситимії (ТАС-20). Результати. Виявлено, що 25,8% (17/66) осіб з вищою освітою були зайняті переважно фізичною працею, проте на момент обстеження працювали лише 7,6% (5/66). Встановлено, що відсутня відмінність у поширеності рівнів депресії в залежності від статі і віку. Рівень тривожності в молодому віку вище у осіб жіночої статі, проте гендерні і вікові відмінності у поширеності рівнів тривоги не були визначені. Серед обстежених пацієнтів виявлено високий рівень алекситимії у всіх вікових групах. Встановлена тенденція до більш високого рівня безнадійності у молодих осіб жіночої статі у порівнянні з особами чоловічої статі

Порушення сну та якість життя здобувачів медичної освіти під час воєнного стану

Actuality. Military conflicts in general have a negative impact on the mental health of the population.  It has been established that approximately every fifth person in post-conflict situations suffers from severe mental disorders.  Anxiety and depression have the greatest impact on the psyche of the population, which has been determined since the first days of the war.  Long-term persistence of anxiety and depression can lead to the appearance of other mental disorders, which, due to psychosomatic relationships, will cause sleep disturbances and the decreasing mental health component of quality of life. It was previously established that 17.1% of internally displaced persons had severe sleep disorders (10.6% severe and 6.5% very severe), and among Ukrainian refugees, 15.2% had pronounced sleep disorders (10.8% severe and 4.4% very severe). A similar situation was observed among combatants. The purpose of the work was to study the characteristics of sleep disorders during the war in Ukraine in students of higher medical education, as well as their impact on the mental health component of quality of life. Materials and methods: a four-fold one-moment cross-sectional epidemiological study using an online questionnaire on the Google Forms platform, which was shared through the educational portals of the Dnipro State Medical University. One hundred ninety-three medical students took part in the study. Data were collected 1, 3, 10 and 12 months after the start of martial law. Respondents had a median age of 20 (20;21) years, and almost three-quarters (74.6%) were women. Among those interviewed, 63.2% (61.8% of women and 67.3% of men) were not directly in the combat zone. Results. Disturbances in the feeling of rest after sleep, disturbances in falling asleep, and disturbances in the depth of sleep were detected. The expression of these violations was comparable after 1 month and after 1 year, and more pronounced in comparison with the period of 3 or 10 months. The mental health component of the quality of life was most decreased in the first month of the war with a gradual tendency towards a normal distribution of the indicator after a year due to the increase of persons who did not notice it or the violations were extremely insignificant. In the multiple logistic regression model, it was determined that when sleep depth violations are combined with being in dangerous conditions, their impact on the mental component of the quality of mental life is estimated by the following odds ratios: for sleep depth 4.09 (95% CI 1.82 – 9.17), for being in danger – 1.99 (95% CI 1.15 – 3.55). The AUC of the model was 0.66 (95% CI 0.59 – 0.73), which indicates its average predictive ability. Conclusions: It should be noted that the findings presented herein are preliminary and subject to limitations when applied to the general population. Our research indicates that students in higher medical education experienced notable sleep disturbances and mental health challenges both one month and one year following the onset of conflict in Ukraine. Our analysis identified disruptions in sleep patterns and exposure to hazardous conditions as the most significant risk factors for poor mental health outcomes.Актуальність. Військові конфлікти в цілому негативно впливають на психічне здоров’я населення. Встановлено, що приблизно кожна п'ята людина в постконфліктних ситуаціях страждає на виражені психічні розлади. Найбільший вплив на психіку населення мають тривога та депресія, які визначаються з перших днів війни. Тривале збереження тривоги та депресії може призвести до виникнення інших психічних розладів, які через психосоматичні взаємозв’язки призводитимуть до порушень сну та психічного компоненту якості життя. Раніше було встановлено, що 17,1 % внутрішньо переміщених осіб мали важкі порушення сну (10,6 % важкі та 6,5 % – дуже важкі), а серед українських біженців 15,2% мали виражені порушення сну (10,8% важкі і 4,4% дуже важких). Подібна ситуація спостерігалася і у комбатантів. Метою роботи було вивчення характеристик порушень сну під час війни в Україні у здобувачів вищої медичної освіти, а також їх вплив на психічний компонент якості життя. Матеріали та методи. : чотирикратне одномоментне поперечне епідеміологічне дослідження з використанням онлайн-анкети на платформі Google Forms, яку поширювали через освітні портали Дніпровського державного медичного університету. У дослідженні прийняли участь 193 здобувача вищої медичної освіти. Дані збирали з через 1, 3, 10 та 12 місяців після початку воєнного стану. Респонденти мали медіанний вік 20 (20;21)  років, причому майже три чверті (74,6%) були жінки. Серед опитаних 63,2% (61,8 % жінок та 67,3% чоловіків) не перебували безпосередньо у зоні бойових дій. Результати. Були виявлені порушення почуття відпочинку після сну, порушення засинання та порушення глибини сну. Вираженість цих порушень була співставною через 1 місяць та через 1 рік, причому більш вираженою у порівнянні з періодом 3 або 10 місяців. Психічного компоненту якості життя найбільше порушувався в перший місяць війни з поступовою тенденцією до нормального розподілу показника через рік за рахунок зростання осіб, які його не відмічали або порушення були вкрай незначні. В множинній логістичній регресійній моделі визначено ,що при поєднанні порушень глибини сну та перебування в небезпечних умовах їх вплив на психічний компонент якості психічного життя оцінюється наступними відношеннями шансів: для глибина сну 4,09 (95% ДІ 1,82 – 9,17), для перебування в небезпеці – 1,99 (95 % ДІ 1,15 – 3,55). AUC моделі склав 0,66 (95% ДІ 0,59 – 0,73), що свідчить про її середню прогностичну здатність. Висновки. Представлені результати є попередніми та мають певні обмеження в екстраполяції їх на загальну популяцію. Встановлено, що виражені порушення характеристик сну та психічного компоненту якості життя у здобувачів вищої медичної освіти частіше виявлялися в через один місяць та через рік від початку війни в Україні. Найбільш вираженими факторами ризику низької якості психічного компоненту якості життя є порушення глибини сну разом з перебуванням в небезпечних умовах

Cyber addiction: a new view and approaches to diagnostics

The evolution of views on the problem of Internet addiction is presented, information is given on its prevalence and comorbidity with mental disorders, and an overview of modern clinical classifications and psychometric tools for its diagnosis is done. According to modern scientific research, conceptual developments and the I-PACE model, the authors propose to single out a single definition of "cyber addiction" to combine all variants of Internet addiction. The selection of a single definition of "cyber addiction" is based on the fact that the object of addiction is interacting with various information resources and technical means. For the phenomenon of cyber addiction, the authors proposed clinical diagnostic criteria, which are based on the criteria for diagnosing mental and behavioral disorders due to the use of psychoactive substances of the ICD-11 and provided characteristics of the boundary with normative behavior when using various information resources and technical means. They developed and validated a new psychodiagnostic screening tool based on the proposed cyber addiction paradigm – the YSCAS scale (Yuryeva – Shornikov Cyberaddiction Scale)

Соціально-демографічні фактори ризику розвитку психогенних тривожно-депресивних розладів у хворих на панкреатит

When studying the socio-demographic factors of the risk of developing psychogenic anxiety and depression disorders in patients with pancreatitis, we used the results of a comprehensive study. The complex evaluation of socio-psychological and clinical risk factors for pancreatitis was analyzed, and a comprehensive analysis of socio-demographic characteristics, anxiety-depressive and neurotic symptoms in patients with pancreatitis has been performed. The article presents the socio-demographic factors that influence the development of mental disorders in acute recurrent pancreatitis.The aim of the study was to identify socio-demographic features of psychogenic anxious and depressive disorders in patients with pancreatitis (acute and chronic) to improve the quality of life of this contingent of patients.Materials and methods. The study was attended by 131 patients with recurrent pancreatitis, exclusion criteria in the study; age over 65, the presence of other somatic diseases, mental and behavioral disorders as a result of alcohol abuse, narcotic substances and substances not included in the state list of narcotic drugs, refusal of the patient from a psychiatrist's examination. Established factors associated with the development and severity of neurasthenia in patients with chronic pancreatitis. Statistical processing of the results of the study was conducted using the software package Statistica v.6.1.Research results. The article presents the analysis of psychopathological symptoms in patients with pancreatitis, which revealed a number of features of the quantitative and qualitative structure of emotional disorders. The factors with which the development and severity of psychogenic anxiety-depressive disorders in patients with pancreatitis are noted is noted. The basic pathogenetic link of development of psychogenic anxiety-depressive disorders in patients with pancreatitis was revealed. Presented is a symptomatology that predominates in affective pathology in patients with pancreatitis.Conclusions. The data of the main socio-demographic factors influencing the development of mental disorders in chronic recurrent pancreatitis, such as male sex, low frequency of appeals for medical aid during the year, absence of a family history of pancreatic diseasesПри изучении социально-демографических факторов риска развития психогенных тревожно-депрессивных расстройств у больных панкреатитом, нами были использованы результаты комплексного исследования, проведена комплексная оценка социально-психологических и клинических факторов риска развития панкреатита, а также проведен комплексный анализ социально-демографических характеристик, тревожно-депрессивной и невротической симптоматики у больных панкреатитом. В статье приведены социально-демографические факторы, влияющие на развитие психических расстройств при остром рецидивирующем панкреатите.Целью исследования стало выявление социально-демографических особенностей психогенных тревожно-депрессивных расстройств у больных с панкреатитами (острыми и хроническими) для повышения качества жизни данного контингента больных.Материалы и методы. В исследовании приняли участие 131 пациент с рецидивирующим панкреатитом, критериями исключения в исследовании были; возраст старше 65 лет, наличие других соматических заболеваний, психических и поведенческих расстройств вследствие злоупотребления алкоголем, наркотическими веществами и веществами, которые не внесены в государственный перечень наркотических, отказ пациента от осмотра психиатром. Установили факторы, с которыми ассоциируется развитие и выраженность неврастении у больных хроническим панкреатитом. Статистическую обработку результатов исследования проводили с помощью пакета программ Statistica v.6.1.Результаты исследования. В статье продемонстрированы данные анализа психопатологической симптоматики у больных панкреатитом, которые выявили ряд особенностей количественной и качественной структуры эмоциональных расстройств. Отмечено факторы, с которыми могут быть связаны развитие и выраженность психогенных тревожно-депрессивных расстройств у больных панкреатитом. Выявлено, основное патогенетическое звено развития психогенных тревожно-депрессивных расстройств у больных панкреатитом.Выводы. Представленная симптоматика, преобладает при аффективной патологии у больных панкреатитом. Приведенные данные основных социально-демографических факторов, влияющих на развитие психических расстройств при хроническом рецидивирующем панкреатите, такие как: мужской пол, низкая частота обращений за медицинской помощью в течение года, отсутствие семейного анамнеза заболеваний поджелудочной железыПід час вивчення соціально-демографічних факторів ризику розвитку психогенних тривожно-депресивних розладів у хворих на панкреатит, нами були використані результати комплексного дослідження. проведено комплексну оцінку соціально-психологічних та клінічних факторів ризику розвитку панкреатиту, а також проведено комплексний аналіз соціально-демографічних характеристик, тривожно-депресивної та невротичної симптоматики у хворих на панкреатит. У статті наведені соціально-демографічні фактори, які впливають на розвиток психічних розладів при гострому рецидивуючому панкреатиті.Метою дослідження стало виявлення соціально-демографічних особливостей психогенних тривожно-депресивних розладів у хворих на панкреатити (гострі та хронічні) для підвищення якості життя даного контингенту хворих.Матеріали та методи. У дослідженні прийняли участь 131 пацієнт з рецидивуючим панкреатитом, критеріями виключення у досліджені були; вік старше 65 років, наявність інших соматичних захворювань, психічних та поведінкових розладів в наслідок зловживання алкоголем, наркотичними речовинами та речовинами, що не внесені до державного переліку наркотичних, відмова пацієнта від огляду психіатром. Встановили фактори з якими асоціюється розвиток і вираженість неврастенії у хворих на хронічний панкреатит. Статистичну обробку результатів дослідження проводили за допомогою пакета програм Statistica v.6.1.Результати дослідження. У статті продемонстровані дані аналізу психопатологічної симптоматики у хворих на панкреатити, які виявили ряд особливостей кількісної та якісної структури емоційних розладів. Відмічено фактори, з якими асоціюється розвиток і вираженість психогенних тривожно-депресивних розладів у хворих на панкреатит. Виявлено, основну патогенетичну ланку розвитку психогенних тривожно-депресивних розладів у хворих на панкреатит. Представлена симптоматика, яка переважає при афективній патології у хворих на панкреатит.Висновки. Наведені дані основних соціально-демографічних факторів, які впливають на розвиток психічних розладів при хронічному рецидивуючому панкреатиті, такі як: чоловіча стать, низька частота звернень за медичною допомогою протягом року, відсутність сімейного анамнезу захворювань підшлункової залоз

Аналіз феноменів тривоги та депресії у перші тижні війни: гендерно-вікові аспекти

Актуальність. Відомою є висока поширеність психогенних, зокрема депресивних та тривожних, розладів у осіб, які піддалися дій надзвичайних за інтенсивністю психотравмуючих впливів. Проте дані щодо депресії та/або тривоги у перші тижні війни відсутні. Мета дослідження – оцінити поширеність тривоги та депресії, а також виявити фактори ризику розвитку даних станів у осіб під час перших тижнів війни. Методи. Одномоменте поперечне епідеміологічне дослідження, в яке включені 140 респондентів, які добровільно та анонімно заповнювали анкету з скаргами, анамнестичними відомостями та шкали самооцінки депресії PHQ-9 та тривоги GAD-7. Результати.  Середня вираженість тривоги склала 8,0 (4,5; 12,5) балів. Поширеність тривоги за тестом GAD-7 склала при точні відсічі 4 бали – 75% опитаних, при точці відсічі 10 балів – 37,86 % (53/140) опитаних. Середня вираженість депресії склала 8,5 (5,0; 12,5) балів. Поширеність депресії за тестом PHQ -9 склала при точні відсічі 4 бали – 76,4% опитаних (107/140), при точці відсічі 10 балів – 42,5 % (60/140) опитаних. В результаті дослідження  статистично достовірних відмінностей по статі, віку, зайнятості, наявності скарг, хронічних захворювань, перенесеного COVID-19 та наявності вакцинації від нього не встановлено.  Висновки. Поширеність тривоги та депресії в перші тижні війни є високою. Найбільш значущими факторами ризику розвитку тривоги та депресії є кількість скарг, наявність депресії/тривоги відповідно та суб’єктивно знижена здатність до праці. Перенесений COVID-19 чи вакцинація від нього не мали впливу на появу депресії та тривоги

Аналіз феноменів тривоги та депресії у перші тижні війни: гендерно-вікові аспекти

Background. There is a high prevalence of psychogenic disorders, in particular depressive and anxiety, in people who have been exposed to extreme intensity of traumatic influences. However, there is no data on depression and / or anxiety in the first weeks of the war. The aim of the study was to assess the prevalence of anxiety and depression, as well as to identify risk factors for the development of these conditions in individuals during the first weeks of the war. Methods. A cross-sectional epidemiological study involving 140 respondents who voluntarily and anonymously have completed a questionnaire with complaints, anamnestic data, and a self-assessment scale for depression PHQ-9 and anxiety GAD-7 was performed. Results. The mean severity of anxiety was 8.0 (4.5; 12.5) points. The prevalence of anxiety on the GAD-7 test with an accuracy cut-off of 4 points was 75% (105/140) of respondents, with an accuracy cut-off of 10 points - 37.86% (53/140) of respondents. The mean severity of depression was 8.5 (5.0; 12.5) points. The prevalence of depression on the test PHQ-9 with an accuracy cut-off of 4 points was 76.4% (107/140) of respondents, with an accuracy cut-off of 10 points - 42.5% (60/140) respondents. The study found no statistically significant differences in gender, age, employment, complaints, chronic diseases, COVID-19 and its vaccination. Conclusions. The prevalence of anxiety and depression in the first weeks of the war was high. The most significant risk factors for anxiety and depression are the number of complaints, the presence of depression / anxiety respectively, and subjectively reduced work capacity. Past COVID-19 and / or vaccination against it have not affected the occurrence of depression and anxiety.Актуальність. Відомою є висока поширеність психогенних, зокрема депресивних та тривожних, розладів у осіб, які піддалися дій надзвичайних за інтенсивністю психотравмуючих впливів. Проте дані щодо депресії та/або тривоги у перші тижні війни відсутні. Мета дослідження – оцінити поширеність тривоги та депресії, а також виявити фактори ризику розвитку даних станів у осіб під час перших тижнів війни. Методи. Одномоменте поперечне епідеміологічне дослідження, в яке включені 140 респондентів, які добровільно та анонімно заповнювали анкету з скаргами, анамнестичними відомостями та шкали самооцінки депресії PHQ-9 та тривоги GAD-7. Результати.  Середня вираженість тривоги склала 8,0 (4,5; 12,5) балів. Поширеність тривоги за тестом GAD-7 склала при точні відсічі 4 бали – 75% опитаних, при точці відсічі 10 балів – 37,86 % (53/140) опитаних. Середня вираженість депресії склала 8,5 (5,0; 12,5) балів. Поширеність депресії за тестом PHQ -9 склала при точні відсічі 4 бали – 76,4% опитаних (107/140), при точці відсічі 10 балів – 42,5 % (60/140) опитаних. В результаті дослідження  статистично достовірних відмінностей по статі, віку, зайнятості, наявності скарг, хронічних захворювань, перенесеного COVID-19 та наявності вакцинації від нього не встановлено.  Висновки. Поширеність тривоги та депресії в перші тижні війни є високою. Найбільш значущими факторами ризику розвитку тривоги та депресії є кількість скарг, наявність депресії/тривоги відповідно та суб’єктивно знижена здатність до праці. Перенесений COVID-19 чи вакцинація від нього не мали впливу на появу депресії та тривоги

Distance learning satisfaction as a preventive factor of burnout in medical students during COVID-19 pandemic

The article presents the results of the study of satisfaction with distance learning among medical students during the COVID-19 pandemic as a preventive factor of emotional burnout. The COVID-19 pandemic had a negative impact on the mental state of medical students, the prevalence of anxiety and depressive disorders in them was 22,4%. The study of learning satisfaction was one of the stages of prevention of emotional burnout in medical students. The study has found that good living conditions were an independent factor related to the level of students' satisfaction with distance learning during the COVID-19 pandemic. Socio-domestic characteristics, including stability of Internet communication, quality of Internet communication, device for Internet access, subjective advantage of teaching method (traditional/distant), levels of anxiety and depression (according to The Patient Health Questionnaire-4) and subjective assessment of quality of life were not the factors that significantly affected distance learning satisfaction. Burnout prevention in medical students has consisted of educational and informational components. Thus, the primary prevention of burnout syndrome in healthcare workers should begin while still studying at a medical university, which is especially important in the context of the COVID-19 pandemic

Зв’язок компульсивного переїдання тривоги та депресії у студентів медиків під час військового конфлікту

Binge eating disorder (BED) is an eating disorder characterized by loss of control over eating that is exacerbated during stressful events. Under the conditions of war, the population of Ukraine experiences significant distress, which affects the mental state and can lead to a loss of control over food. The aim of the work was to study the indicators of BED, anxiety and depression during the military conflict among medical students. A one-time cross-sectional epidemiological study of students of the Dnipro State Medical University was conducted. The questionnaire included questions on complaints, DSM-5 BED criteria, the BES, the Patient Health Questionnaire (PHQ-9), and the Generalized Anxiety Disorder (GAD-7) scale. 62 medical students were examined, with an average age of 21.6±1.5 years, most of them female (49/62). The prevalence of BED was 17.7% (11/62) using the DSM-5 BED criteria alone and 11.3% (7/62) using the BES. Severe BED was not found in any of the students, but severe depression was observed in 9.7% (6/62) and severe anxiety in 3.2% (2/62) of cases. The prevalence of anxiety with GAD-7 ≥ 5 is 58% (36/62), with GAD-7 ≥ 10 - 18.3% (12/62). The prevalence of depression in PHQ-9 ≥ 5 was 66.1% (41/62) and in PHQ-9 ≥ 10 it was 30.7% (19/62). There was a strong direct correlation between anxiety and depression scores rs=0.6878 at p<0.001 (95% CI for r 0.5151–0.7932) and a moderate relationship between severe depression (PHQ-9≥10) and BED and relatively strong relationship between measures of anxiety and depression. It was found that the level of depression higher than 10 points increases the chances of developing BED by 7.3214 times (95% CI 1.2742–42.0683). The obtained data demonstrate the prevalence and significance of BED among students during extreme stressful events such as a pandemic, war, etc., which is confirmed by comparison with other similar studies.Компульсивне переїдання (КП) – це порушення харчової поведінки, що характеризується втратою контролю над прийомом їжі, що загострюється під час стресових подій. В умовах війни населення України зазнає значного дистресу, що впливає на психічний стан та може призводити до втрати контролю над харчуванням. Метою було дослідження показників КП, тривоги та депресії під час військового конфлікту у студентів медичного закладу вищої освіти. Було проведено одномоментне поперечне епідеміологічне дослідження студентів ДДМУ. Анкета включала питання щодо скарг, критеріїв КП за DSM-5, шкалу BES, опитувальник здоров’я пацієнта (PHQ-9) та шкалу генералізованого тривожного розладу (GAD-7). Було досліджено 62 студенти медичного закладу вищої освіти  середнім віком 21,6 ± 1,5 років, більшість яких складали особи жіночої статі (49/62). Поширеність КП склала  17,7% (11/62) при використанні лише критеріїв КП з DSM-5 та 11,3% (7/62) при використанні шкали BES. Важкого КП не виявлено у жодного досліджуваного, проте важка депресія спостерігається у 9,7 % (6/62), а важка тривога – у 3,2% (2/62) випадків. Поширеність тривоги при GAD-7 ≥ 5 складає 58% (36/62), при GAD-7 ≥ 10 – 18,3 % (12/62). Поширеність депресії при PHQ-9≥ 5 склала 66,1% (41/62), а при PHQ-9≥ 10 – 30,7% (19/62). Встановлено сильну пряму кореляцію між показниками тривоги та депресії rs=0,6878 при p<0.001 (95% ДІ для r 0,5151–0,7932) та зв’язок середньої сили між вираженою депресію (PHQ-9≥ 10) та КП та відносно сильний зв’язок між показниками тривоги та депресії. Виявлено, що рівень депресії вищій за 10 балів збільшує шанси КП в 7,3214 рази (95% ДІ 1,2742–42,0683). Отримані дані демонтрують поширеність та значущість КП у студенів під час надзвичайних стресових подій, таких як пандемія, війна тощо, що підтверджується порівнянням з іншими подібними дослідженнями