Blood lead level and cognitive performance in Ukrainian schoolchildren

Background. Modern systematic review and meta-analysis of case-control studies demonstrate the large effect of lead exposure on IQ test scores in children under 12 years. The World Health Organization estimate that lead exposure causes 30% of the global burden of idiopathic intellectual disability. In this regard, in the most developed countries, for example, the United States, there are special government programs, International Lead Poisoning Prevention Weeks, which present an opportunity to initiate long-overdue reforms. In Ukraine, there are no state programs of such a scale as in the United States. Research on the study and limitation of the ecopathological effect of lead on the psychosomatic state of Ukrainian schoolchildren is still rare. The aim of this study was to evaluate the effect of blood lead levels on cognitive sphere indexes in urban schoolchildren resident in Odesa, Ukraine. Materials and Methods. 92 children of random sample were examined, aged 7 to 15 years. Determination of lead was carried out in heparinized venous blood by the method of atomic absorption spectrometry with electrothermal atomization. According to blood lead level, the children were divided into 4 groups: 1) up to 49 μg/l, n = 57; 2) from 50 to 99 μg/l, n = 16; 3) from 100 to149 μg/l, n = 14; 4) more than 150 μg/l, n = 5. The groups were homogeneous in terms of such indicators as age, sex of children, diseases they suffered, education and social position of parents, family wealth, peculiarities of pregnancy and childbirth by a given child in the mother. Indicators of the cognitive sphere were determined according to the methods recommended for research in children aged 7 to 15 years. The control was the first group of children. Results. The deviation rate from the optimal level of figure recognition in children of the second group (1.38±0.27) and the third group (1.43±0.27) was significantly higher than in children of the first group (0.73±0.12 points). The number of correctly reproduced images by children of the third group (7.86± 0.51) and the fourth group (7.00±0.89) was significantly less than that of children of the first group (9.12±0.41). Both indicators reflect the state of short-term memory. The number of words memorized by Luria's method, reproduced after 1 hour, was significantly less in schoolchildren of the second group (7.87±0.37), the third group (6.50±0.57), the fourth group (6.20±1.07) than in schoolchildren of the first group (8.77±0.14). This indicator reflects the state of long-term memory. The concentration of attention on the Bourdon test in children of the third group (85.6±18.4 c.u.) was significantly lower than in children of the first group (126.9±12.8 c.u.). Children of the same group worked longer with the Gorbov table (283.0±22.6 s) compared to children of the first group (221.1±9.2 s). Schoolchildren of the second and third groups showed worse results of attention tests compared to the first group, such as the indicator of switching attention on the Bourdon test (respectively 67.64±4.06% and 71.84±3.17% vs. 83.34±2.14%), the number of errors when working with the Gorbov table (respectively 2.87±0.54 and 3.00±0.64 against 1.16±0.14), the time of switching attention (respectively 131.8±12.3 s and 146.9±17.5 s versus 101.7±6.3 s). In addition, the number of uncorrected errors in the Halperin, Kabylitskaya test was higher in children of the third group (4.92±0.64) and the fourth group (4.80±0.80) than in children of the first group (2.87±0.26). Conclusion. Increasing the level of lead in the blood of Ukrainian schoolchildren negatively affects their cognitive sphere, impairing short-term and long-term memory, reducing concentration, and slowing down the rate of switching attention.Вступ. Сучасний систематичний огляд і мета-аналіз досліджень типу «випадок-контроль» демонструють значний негативний ефект свинцю на результати тестів IQ у дітей до 12 років. За оцінками Всесвітньої організації охорони здоров'я, вплив свинцю викликає 30% глобального тягаря ідіопатичних інтелектуальних розладів. У зв'язку з цим у найбільш розвинених країнах, наприклад, США, існують спеціальні державні програми, проводяться Міжнародні тижні профілактики отруєнь свинцем, які дають можливість ініціювати давно назрілі реформи. В Україні немає державних програм такого масштабу, як у США. Дослідження з вивчення та обмеження екопатологічного впливу свинцю на психосоматичний стан українських школярів поки що рідкісні. Метою дослідження була оцінка впливу рівня свинцю в крові на показники когнітивної сфери у школярів, які проживають у місті Одеса. Матеріали і методи.  Обстежено 92 дитини випадкової вибірки, віком від 7 до 15 років.  Визначення свинцю проводилося в гепаринованій венозній крові методом атомно-абсорбційної спектрометрії з електротермічною атомізацією. За рівнем свинцю в крові дітей поділяли на 4 групи: 1) до 49 мкг/л, n = 57; 2) від 50 до 99 мкг/л, n = 16; 3) від 100 до 149 мкг/л, n = 14; 4) більше 150 мкг/л, n = 5. Групи були однорідними за такими показниками, як вік, стать дітей, хвороби, якими вони страждали, освіта і соціальне становище батьків, сімейний достаток, особливості вагітності та пологів даною дитиною у матері. Показники когнітивної сфери визначалися за методиками, рекомендованими для дослідження у дітей віком від 7 до 15 років. Контрольною була перша група дітей. Результати.  Коефіцієнт відхилення від оптимального рівня впізнавання фігур у дітей другої групи (1,38±0,27) і третьої групи (1,43±0,27) був значно вищим, ніж у дітей першої групи (0,73±0,12 бала). Кількість правильно відтворених образів дітьми третьої групи (7,86± 0,51) і четвертої групи (7,00±0,89) була значно меншою, ніж у дітей першої групи (9,12±0,41). Обидва показники відображають стан короткочасної пам'яті. Кількість слів, завчених за методом Лурія, відтворених через 1 годину, було значно меншою в школярів другої групи (7,87±0,37), третьої групи (6,50±0,57), четвертої групи (6,20±1,07), ніж у школярів першої групи (8,77±0,14). Цей показник відображає стан довгострокової пам'яті. Концентрація уваги за тестом Бурдона у дітей третьої групи (85,6±18,4 у.о.) була значно нижчою, ніж у дітей першої групи (126,9±12,8 у.о.). Діти цієї ж групи довше працювали з таблицею Горбова (283,0±22,6 с) порівняно з дітьми першої групи (221,1±9,2 с). Школярі другої і третьої груп у порівнянні з першою групою показали гірші результати таких тестів на увагу, як показник переключення уваги за тестом Бурдона (відповідно 67,64±4,06% і 71,84±3,17% проти 83,34±2,14%), кількість помилок при роботі з таблицею Горбова (відповідно 2,87±0,54 і 3,00±0,64 проти 1,16±0,14),  час переключення уваги (відповідно 131,8±12,3 с і 146,9±17,5 с проти 101,7±6,3 с). Крім того, кількість невиправлених помилок у тесті Гальперіна, Кабилицької була більшою у дітей третьої групи (4,92±0,64) і четвертої групи (4,80±0,80), ніж у дітей першої групи (2,87±0,26). Висновок.  Підвищення рівня свинцю в крові українських школярів негативно впливає на їх когнітивну сферу, погіршуючи короткочасну і довгострокову пам'ять, знижуючи концентрацію уваги, сповільнюючи швидкість переключення уваги

Стратегії стресоподолання у студентів-медиків в умовах війни

This text is the thesis of the conference "Psychosomatic Medicine: science and practice". Which took place on April 21-23, 2023 in the city of Kyiv on the Mediamed portal. The following is devoted to stress coping strategies of medical students in wartime conditions.Даний текст є тезами конференції "Психосоматична медицина: наука та практика". Яка відбувалася 21-23 квітня 2023  року місті Київ на порталі Mediamed. Описане нижче присвячене стратегіям стресоподолання у студентів-медиків в умовах війни

ДЕПРЕСИВНІ РОЗЛАДИ У ПАЦІЄНТІВ З ВИРАЗКОВОЮ ХВОРОБОЮ ДВАНАДЦЯТИПАЛОЇ КИШКИ В СТАДІЇ ЗАГОСТРЕННЯ ТА РЕМІСІЇ

Abstract of the report "DEPRESSIVE DISORDERS IN PATIENTS WITH DUODENAL ULCER IN THE ACUTE AND REMISSION STAGES"Тези доповіді "ДЕПРЕСИВНІ РОЗЛАДИ У ПАЦІЄНТІВ З ВИРАЗКОВОЮ ХВОРОБОЮ ДВАНАДЦЯТИПАЛОЇ КИШКИ В СТАДІЇ ЗАГОСТРЕННЯ ТА РЕМІСІЇ

Доказова верифікація можливостей етіо-патогенетичної діагностики психосоматичної патології за допомогою трансового методу "кореневої причини" #Reavisia: Олег Катостровский

The short report presents cases showing the possibilities of diagnosing the causes of the development of psychosomatic conditions and psychiatric pathology using the Reavisia "root cause" method - the author's approach of regressive trance.У доповіді представлені випадки, що демонструють можливості діагностики причин розвитку психосоматичних станів і психіатричної патології за допомогою методу Reavisia «root reason» - авторського підходу регресивного трансу

Ефективність корекції порушень харчової поведінки при тривожно-депресивних розладах

In most economically developed countries of the world, there is a clear tendency to increase the number of patients with anxiety-depressive disorders comorbid with eating disorders (ED), which lead to psychosocial maladjustment and a decrease in the quality of life. Depression is found in almost everyone and anxiety symptoms in every second patient among ED patients. Two-thirds of people suffering from anorexia had symptoms of anxiety-depressive disorders several years before the onset of ED. The purpose of the study was a comparative assessment of the effectiveness of treatment of eating disorders in patients with anxiety-depressive disorders, depending on the therapeutic and corrective measures. As a result of the study, it was established that there was no statistically significant difference between the main and the comparison group according to age and BMI. Statistically significant differences between the two groups were found for all other indicators. According to the results of the examination of the patients of the main group, a statistically significant difference was established between all indicators after 6 months. Among the patients of the comparison group, statistically significant positive dynamics were observed only in the indicators of the level of depression, personal and situational anxiety, and quality of life. According to the results of the correlation analysis of the main group, the indicator of the body image questionnaire had the largest number of direct correlations. After the intervention, some of the connections were lost and their strength generally decreased. Indicators of situational and personal anxiety, PHQ-9, indicators of restrained and emotional eating behavior had the largest number of direct connections. According to the obtained results, it is possible to ascertain the significant impact of the combined approach in the correction of ED in anxiety-depressive disorders. The obtained data indicate the effectiveness of the combined approach in view of the better results of therapy in all indicators in the main group. Correlation analysis showed a decrease in the strength of ties in the main group and their number after the intervention. In the treatment of anxiety-depressive disorders, the expediency of using a complex approach and the importance of paying special attention to the correction of symptoms of eating disorders have been proven.У більшості економічно розвинених країнах світу простежується чітка тенденція до збільшення числа хворих на тривожно-депресивні розлади коморбідні розладам харчової поведінки (РХП), які викликають стійку психосоціальну дезадаптацію та погіршують якість життя. Серед пацієнтів з РХП депресію виявляють майже у кожного, а симптоми тривоги – у кожного другого пацієнта. Дві третини людей, що страждають на анорексію мали ознаки тривожно-депресивних розладів за кілька років до початку порушення харчової поведінки. Метою дослідження була порівняльна оцінка ефективності лікування порушень харчової поведінки у пацієнтів із тривожно-депресивними розладами в залежності від лікувально-корекційних заходів. В результаті дослідження було встановлено відсутність статистично значимої різниці між основною та групою порівняння за показниками віку та ІМТ. За всіма іншими показниками була встановлена статистично значима різниця показників між двома групами. За результатами обстеження пацієнтів основної групи було встановлена статистично значима різниця між всіма показниками через 6 місяців. Серед пацієнтів групи порівняння, спостерігалася статистично значима позитивна динаміка лише за показниками рівня депресії, особистісної та ситуаційної тривоги та якістю життя. За результатами кореляційного аналізу основної групи, найбільшу кількість прямих кореляційних зв’язків мав показник за опитувальником образа тіла. Після втручання частина зв’язків була втрачена та загалом зменшилася їх сила. Найбільшу кількість прямих зв’язків мали показники ситуаційної та особистісної тривоги, PHQ-9, показники обмежувальної та емоціогенної харчової поведінки. За отриманими результатами можна констатувати суттєвий вплив комплексного підходу в корекції  порушень харчової поведінки при тривожно-депресивних розладах. Отримані данні свідчать про ефективність комплексного підходу з огляду на кращі результати терапії за всіма показниками в основній групі. Кореляційний аналіз продемонстрував зменшення сили зв’язків в основній групі та їх кількості після втручання. При лікуванні тривожно-депресивних розладів була доведена доцільність застосування комплексного підходу та важливість приділяти особливу увагу корекції симптомів порушення харчової поведінки

ПСИХОТЕРАПЕВТИЧНІ ІНСТРУМЕНТИ В РОБОТІ З НЕГАТИВНИМИ ПСИХОЕМОЦІЙНИМИ СТАНАМИ НА ПРИКЛАДІ ОНЛАЙН-ІГОР

This text is the thesis of the poster presentation of the conference «Psychosomatic Medicine: science and practice» which took place on November 2-3, 2023 on the Mediamed portal. The following is devoted psychotherapeutic tools in dealing with negative psychoemotional states by example of online games.Цей текст є тезами стендової доповіді конференції "Психосоматична медицина: наука і практика", яка відбулася 2-3 листопада 2023 року на порталі Mediamed. Далі йдеться про психотерапевтичні інструменти в роботі з негативними психоемоційними станами на прикладі онлайн-ігор

ПСИХОЛОГІЧНІ НАСЛІДКИ ПЕРЕНЕСЕНОЇ АМПУТАЦІЇ КІНЦІВОК: ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ

This work contains a literary review, which systematizes the knowledge about psychological consequences of limb amputation, the pathopsychological characteristics of people who had limb amputations and comorbid symptoms of mental disorders. We conducted a literary analysis on the topic under study, which includes sources published in the last 5 years.  PubMed, Google Scholar and Cochrane Library databases were analyzed. From 96 analyzed sources we included 28 that reached our inclusion criteria. Overall, psychological distress experienced by people after limb amputation is a very relevant and underestimated problem in the medical community.  Significant criterion in the context of the research topic is also the clinical and psychological characteristics of individuals, which has a significant impact on the specifics of the psychological consequences of amputation. Thus, the emergence of negative psychological consequences and mental disorders after amputation is due to the characteristics of the premorbid personality, such as certain psychological personality traits, coping strategies, comorbid mental and somatic diseases. The age of the amputees, the availability of social support, as well as the reasons, type and level of amputation were also mentioned as important factors. Distorted perception of the body scheme, social stigma and negative emotional reactions are also the direct psychological consequences of amputation in the studied category of persons. The most common mental disorders include PTSD, anxiety, depression, and substance use disorder. Among the somatic symptoms of amputation, attention should be paid to the consequences of functional limitations, sexual dysfunctions and phantom pain.Ампутація – це процес видалення кінцівки або її частини шляхом перерізування однієї чи декількох кісток [1]. У всьому світі щорічно виконується 200-500 мільйонів ампутацій, з них приблизно 70 000 у Сполучених Штатах [2]. Згідно статистичних даних Інституту показників і оцінки здоров’я [3], що є незалежним глобальним дослідницьким центром охорони здоров’я при Вашингтонському університеті, станом на 2017 рік 57,7 мільйонів людей у всьому світі жили після перенесення ампутації через травматичні обставини. Актуальність роботи зумовлена тим фактом, що після ампутації багато людей стикаються з проблемами психологічної адаптації до втрати кінцівки та пов’язаних з нею функціональних обмежень.      На сьогоднішній день в Україні, внаслідок російсько-української війни, у реабілітаційних центрах проходять лікування багато військовослужбовців, які втратили кінцівки через бойові дії. Завдяки деталізованій класифікації та номенклатурі бойових уражень за класом І "Механічні  ушкодження" Класифікації  та номенклатури  бойових  уражень, небойових травм за етіопатогенетичним та анатомічним принципом [4] було розраховано [5], що за весь період 2017-2021 рр. середня частка осіб з бойовими  механічними  ушкодженнями,  які потребували розширеного обсягу реабілітаційної  допомоги,  становила  16,69 %. Бойова травма, головним чином спричинена вибухом, наслідком якої є ампутація, може спричинити складні проблеми зі здоров’ям, включаючи ПТСР та фантомний біль [6]. Військовослужбовці з травматичною ампутацією переживають різку зміну способу життя, що впливає на всі аспекти їх повсякденності, включаючи мобільність, схему тіла та психосоціальну адаптацію. Хоча дані статистичних досліджень Міністерства охорони здоров’я [7] демонструють, що середня поширеність ПТСР у населення, що опинилося в межах військового конфлікту становить 20-30%, однак, на вибірці осіб, що перенесли ампутацію внаслідок бойових дій, подібні дослідження не проводилися. Отже, можна лише припустити, що серед осіб, які внаслідок бойових дій отримали інвалідність, цей відсоток є вищим. Таким чином, втрата кінцівки має глибокі економічні, соціальні та психологічні наслідки для людини та її родини. Ампутація кінцівки впливає майже на всі аспекти життя [8], тому досліджувана тема є актуальною

Порушення сну та якість життя здобувачів медичної освіти під час воєнного стану

Actuality. Military conflicts in general have a negative impact on the mental health of the population.  It has been established that approximately every fifth person in post-conflict situations suffers from severe mental disorders.  Anxiety and depression have the greatest impact on the psyche of the population, which has been determined since the first days of the war.  Long-term persistence of anxiety and depression can lead to the appearance of other mental disorders, which, due to psychosomatic relationships, will cause sleep disturbances and the decreasing mental health component of quality of life. It was previously established that 17.1% of internally displaced persons had severe sleep disorders (10.6% severe and 6.5% very severe), and among Ukrainian refugees, 15.2% had pronounced sleep disorders (10.8% severe and 4.4% very severe). A similar situation was observed among combatants. The purpose of the work was to study the characteristics of sleep disorders during the war in Ukraine in students of higher medical education, as well as their impact on the mental health component of quality of life. Materials and methods: a four-fold one-moment cross-sectional epidemiological study using an online questionnaire on the Google Forms platform, which was shared through the educational portals of the Dnipro State Medical University. One hundred ninety-three medical students took part in the study. Data were collected 1, 3, 10 and 12 months after the start of martial law. Respondents had a median age of 20 (20;21) years, and almost three-quarters (74.6%) were women. Among those interviewed, 63.2% (61.8% of women and 67.3% of men) were not directly in the combat zone. Results. Disturbances in the feeling of rest after sleep, disturbances in falling asleep, and disturbances in the depth of sleep were detected. The expression of these violations was comparable after 1 month and after 1 year, and more pronounced in comparison with the period of 3 or 10 months. The mental health component of the quality of life was most decreased in the first month of the war with a gradual tendency towards a normal distribution of the indicator after a year due to the increase of persons who did not notice it or the violations were extremely insignificant. In the multiple logistic regression model, it was determined that when sleep depth violations are combined with being in dangerous conditions, their impact on the mental component of the quality of mental life is estimated by the following odds ratios: for sleep depth 4.09 (95% CI 1.82 – 9.17), for being in danger – 1.99 (95% CI 1.15 – 3.55). The AUC of the model was 0.66 (95% CI 0.59 – 0.73), which indicates its average predictive ability. Conclusions: It should be noted that the findings presented herein are preliminary and subject to limitations when applied to the general population. Our research indicates that students in higher medical education experienced notable sleep disturbances and mental health challenges both one month and one year following the onset of conflict in Ukraine. Our analysis identified disruptions in sleep patterns and exposure to hazardous conditions as the most significant risk factors for poor mental health outcomes.Актуальність. Військові конфлікти в цілому негативно впливають на психічне здоров’я населення. Встановлено, що приблизно кожна п'ята людина в постконфліктних ситуаціях страждає на виражені психічні розлади. Найбільший вплив на психіку населення мають тривога та депресія, які визначаються з перших днів війни. Тривале збереження тривоги та депресії може призвести до виникнення інших психічних розладів, які через психосоматичні взаємозв’язки призводитимуть до порушень сну та психічного компоненту якості життя. Раніше було встановлено, що 17,1 % внутрішньо переміщених осіб мали важкі порушення сну (10,6 % важкі та 6,5 % – дуже важкі), а серед українських біженців 15,2% мали виражені порушення сну (10,8% важкі і 4,4% дуже важких). Подібна ситуація спостерігалася і у комбатантів. Метою роботи було вивчення характеристик порушень сну під час війни в Україні у здобувачів вищої медичної освіти, а також їх вплив на психічний компонент якості життя. Матеріали та методи. : чотирикратне одномоментне поперечне епідеміологічне дослідження з використанням онлайн-анкети на платформі Google Forms, яку поширювали через освітні портали Дніпровського державного медичного університету. У дослідженні прийняли участь 193 здобувача вищої медичної освіти. Дані збирали з через 1, 3, 10 та 12 місяців після початку воєнного стану. Респонденти мали медіанний вік 20 (20;21)  років, причому майже три чверті (74,6%) були жінки. Серед опитаних 63,2% (61,8 % жінок та 67,3% чоловіків) не перебували безпосередньо у зоні бойових дій. Результати. Були виявлені порушення почуття відпочинку після сну, порушення засинання та порушення глибини сну. Вираженість цих порушень була співставною через 1 місяць та через 1 рік, причому більш вираженою у порівнянні з періодом 3 або 10 місяців. Психічного компоненту якості життя найбільше порушувався в перший місяць війни з поступовою тенденцією до нормального розподілу показника через рік за рахунок зростання осіб, які його не відмічали або порушення були вкрай незначні. В множинній логістичній регресійній моделі визначено ,що при поєднанні порушень глибини сну та перебування в небезпечних умовах їх вплив на психічний компонент якості психічного життя оцінюється наступними відношеннями шансів: для глибина сну 4,09 (95% ДІ 1,82 – 9,17), для перебування в небезпеці – 1,99 (95 % ДІ 1,15 – 3,55). AUC моделі склав 0,66 (95% ДІ 0,59 – 0,73), що свідчить про її середню прогностичну здатність. Висновки. Представлені результати є попередніми та мають певні обмеження в екстраполяції їх на загальну популяцію. Встановлено, що виражені порушення характеристик сну та психічного компоненту якості життя у здобувачів вищої медичної освіти частіше виявлялися в через один місяць та через рік від початку війни в Україні. Найбільш вираженими факторами ризику низької якості психічного компоненту якості життя є порушення глибини сну разом з перебуванням в небезпечних умовах