Особливості цивільної служби у секторі національної оборони

Considering the development of civil society as the driving force of the reform of the civil (public) service as a personalized basis for ensuring public administration in various spheres of social and political activity, in this study, the civil service is characterized by the prism of its implementation in the national defense sector. Analyzing the current domestic and foreign legislation, the following features of the civil service were distinguished: the two levels – the internal (staffing of the service) and the external (tasks and functions in the national defense sector); connection with militarized service; a supporting role in the implementation of the main tasks by specially authorized actors (their officials), etc. The legal regulation of the civil service in the national defense sector of Ukraine is characterized by dualism, which consists in regulating the issues of its passage in two directions: the general (Law of Ukraine «On Civil Service») and the special (for example, the Law of Ukraine «On Prosecutor's Office»). Particular attention during the study is given to foreign experience in this field, based on comparison of such service in Ukraine and Lithuania. Such dualism is inherent in the legal regulation of civil service in the system of national defense of Lithuania. In addition, both in Ukraine and in Lithuania, it plays a very important role for the implementation of an effective defense policy of the state. With radical comparative analysis of regulatory and legal bases, the imperfect legal regulation of relations that arise in this area in Ukraine has become apparent. National legislation on civil service in the national defense sector needs improvement by supplementing the Law of Ukraine «On Defense of Ukraine» with the provisions on civil service in the field of defense and, in connection with this change, other normative and legal acts in this area require the bringing in of conformity. Proper legal consolidation in Ukraine also requires the administrative and legal status of civil servants of the defense industry and the status of citizens and public associations that voluntarily participate in the provision of national security and defense. Establishing in Ukraine at the legislative level of a clearly defined notion of «civil service in the field of national defense» will, to a certain extent, help to regulate relations in the course of such service and avoid problems in law enforcement practice.Дается характеристика гражданской службы в секторе национальной обороны с учетом её особенностей и специфики соответствующей сферы. На основе анализа отечественного и зарубежного законодательства выделяются следующие особенности: гражданская служба в секторе национальной обороны как публичная профессиональная деятельность двухуровневая (организационный и правоприменительный); она неразрывно связана с милитаризованной службой и часто призвана выполнять обеспечительную роль по воплощению основных задач специально уполномоченными субъектами (их должностными лицами). Следует учитывать также то, что правовое регулирование гражданской службы в секторе национальной обороны Украины характеризуется дуализмом, заключающемся в регулировании вопросов ее прохождения в двух направлениях: общем (например, Закон Украины «О государственной службе») и специальном (например, Закон Украины «О прокуратуре»). Особое внимание уделяется зарубежному опыту в этой сфере на основе сравнения такой службы в Украине и Литве. Подобный дуализм присущ и правовому регулированию гражданской службы в системе национальной обороны Литвы. К тому же, как в Украине, так и в Литве, она играет важную роль для осуществления эффективной оборонной политики государства. При сравнительном анализе нормативно-правовых баз установлено несовершенное правовое регулирование отношений, возникающих в этой сфере в Украине. Поэтому необходимо усовершенствовать отечественное законодательство касательно гражданской службы в секторе национальной обороны путем дополнения Закона Украины «Об обороне Украины» положениями о гражданской службе в сфере обороны и привести в соответствие другие нормативно-правовые акты в этой области. Надлежащего правового закрепления в Украине требуют административно-правовой статус государственных служащих сферы оборонно-промышленного комплекса и статус граждан и общественных объединений, добровольно участвующих в обеспечении национальной безопасности и обороны. Закрепление в Украине на законодательном уровне четкого определения «гражданская служба в сфере национальной обороны» в определенной степени поможет урегулировать отношения при прохождении такой службы и избежать проблем в правоприменительной практике.Дане дослідження охарактеризовує цивільну службу крізь призму її здійснення у секторі національної оборони, виокремлюючи наступні її особливості з огляду на специфіку відповідної сфери та на основі аналізу вітчизняного та зарубіжного законодавства: цивільна служба у секторі національної оборони як публічна професійна діяльність поєднує два рівні: внутрішній (організаційний) – кадрові питання проходження служби; зовнішній (правозастосовний) – виконання завдань і функцій у секторі національної оборони; вона нерозривно пов’язана з мілітаризованою службою та часто покликана виконувати забезпечувальну роль щодо втілення основних завдань спеціально уповноваженими суб’єктами (їх посадовими особами). Слід враховувати також те, що правове регулювання цивільної служби у секторі національної оборони України характеризується дуалізмом, що полягає у регулюванні питань її проходження у двох напрямах: загальному (Закон України «Про державну службу») та спеціальному (наприклад, Закон України «Про прокуратуру»). Особливу увагу приділено закордонному досвіду в цій сфері (Литва). Як в Україні, так і в Литві цивільна служба відіграє досить важливу роль для здійснення ефективної оборонної політики держави. При докорінному порівняльному аналізі нормативно-правових баз очевидним стало недосконале правове регулювання відносин, що виникають у цій сфері в Україні. Доведено потребу удосконалити вітчизняне законодавство у сфері цивільної служби у секторі національної оборони шляхом доповнення Закону України «Про оборону України» положеннями щодо цивільної служби у сфері оборони і привести у відповідність інші нормативно-правові акти в цій царині. Належного правового закріплення в Україні вимагають і адміністративно-правовий статус державних службовців сфери оборонно-промислового комплексу, статус громадян і громадських об’єднань, що добровільно беруть участь у забезпеченні національної безпеки та оборони. Закріплення в Україні на законодавчому рівні чітко визначеного поняття «цивільна служба у сфері національної оборони» певною мірою допоможе урегулювати відносини при проходженні такої служби та уникнути проблем у правозастосовній практиці

Ukrainian Higher Education Law: Key Highlights and Relationships with Lithuanian Science and Study Policy

The article provides an overview of the Ukrainian Law on Higher Education – defined innovations, establishing a higher education organization, financing and quality assurance principles for the development of competitive human capital guidelines. The article compares these aspects between two countries, Lithuania and Ukraine, emphasizing research and studies in the sphere, giving some insight on these systems. Also authors discuss possible improvements, according to the two states existing best practices in higher education in different areas of Strategy.У статті подано огляд Закону України «Про вищу освіту» – визначені інновації створення організації вищої освіти, фінансування та принципи забезпечення якості для розробки конкурентоспроможні принципи людського капіталу. У статті порівнюються зазначені аспекти між двома країнами, Литвою та Україною, підкреслюючи наукові дослідження в цій галузі. Також автори розглядають можливі покращення, згідно з існуючими в обох державах найкращими практиками вищої освіти в різних сферах Стратегії.В статье представлен обзор Закона Украины «О высшем образовании» –определенные инновации создания организации высшего образования, финансирования и принципы обеспечения качества для разработки конкурентоспособных принципов человеческого капитала. В статье сравниваются указанные аспекты между двумя странами, Литвой и Украиной, подчеркивая научные исследования в этой области. Также авторы рассматривают возможные улучшения, согласно существующим в обоих государствах лучших практик высшего образования в различных сферах Стратегии

Ukrainian Higher Education Law: Key Highlights and Relationships with Lithuanian Science and Study Policy

The article provides an overview of the Ukrainian Law on Higher Education – defined innovations, establishing a higher education organization, financing and quality assurance principles for the development of competitive human capital guidelines. The article compares these aspects between two countries, Lithuania and Ukraine, emphasizing research and studies in the sphere, giving some insight on these systems. Also authors discuss possible improvements, according to the two states existing best practices in higher education in different areas of Strategy.У статті подано огляд Закону України «Про вищу освіту» – визначені інновації створення організації вищої освіти, фінансування та принципи забезпечення якості для розробки конкурентоспроможні принципи людського капіталу. У статті порівнюються зазначені аспекти між двома країнами, Литвою та Україною, підкреслюючи наукові дослідження в цій галузі. Також автори розглядають можливі покращення, згідно з існуючими в обох державах найкращими практиками вищої освіти в різних сферах Стратегії.В статье представлен обзор Закона Украины «О высшем образовании» –определенные инновации создания организации высшего образования, финансирования и принципы обеспечения качества для разработки конкурентоспособных принципов человеческого капитала. В статье сравниваются указанные аспекты между двумя странами, Литвой и Украиной, подчеркивая научные исследования в этой области. Также авторы рассматривают возможные улучшения, согласно существующим в обоих государствах лучших практик высшего образования в различных сферах Стратегии

The Experience of the European Union in the Field of Administrative and Legal Support for Asset-Grabbing Prevention

The relevance of the study is determined by the necessity to improve criminal and legal antitakeover measures in the current context. The article deals with the comparative analysis of asset-grabbing as a wide-spread phenomenon existing all over the world and mainly typical for the CIS countries. The authors also analyze the experience of the European Union in counteracting illegal takeover of businesses. The analysis has shown that the phenomenon of ‘asset-grabbing’ is absent in the countries with a developed economies. Special state structures should be created to regulate the merger and acquisition transactions in the stock market. The present study is unique as it generalizes a broad legislative experience and shows significant discrepancy between legislation aimed at protecting the interests of shareholders in the countries with developed market economies and in the CIS countries.Актуальність дослідження визначається необхідністю вдосконалення кримінально-правових заходів щодо запобігання загрозам рейдерства у даній сфері. У статті розглядається порівняльний аналіз захоплення активів як широко розповсюдженого феномена, що існує у всьому світі та є типовим для країн СНД. Автори також аналізують досвід Європейського Союзу у протидії незаконному захопленню бізнесу. Аналіз показав, що в країнах з розвиненою економікою феномен «захоплення активів» відсутній. Необхідно створити спеціальні державні структури для регулювання транзакцій злиття та придбання на фондовому ринку. Дане дослідження є унікальним, оскільки воно узагальнює широкий досвід законодавства та показує значні розбіжності між законодавством, спрямованим на захист інтересів акціонерів у країнах з розвиненою ринковою економікою та у країнах СНД.Актуальность исследования определяется необходимостью улучшить уголовно-правовые меры по предотвращению рейдерства. В статье рассматривается сравнительный анализ захвата активов как широко распространенного феномена, существующего во всем мире и в основном характерного для стран СНГ. Авторы также анализируют опыт Европейского Союза в противодействии незаконному захвату бизнеса. Анализ показал, что феномен «захвата активов» отсутствует в странах с развитой экономикой. Должны быть созданы специальные государственные структуры для регулирования сделок слияния и поглощения на фондовом рынке. Настоящее исследование уникально, поскольку оно обобщает широкий законодательный опыт и показывает существенное расхождение между законодательством, направленным на защиту интересов акционеров в странах с развитой рыночной экономикой и в странах СНГ

Counteraction to offenses committed with the use of electronic payment systems: new challenges and problems

Legal, organizational and technical issues of the current state of crime prevention in the field of electronic payment systems in different countries and in Ukraine are considered. The following methods were used in the article: dialectical, documentary analysis, analytical analysis of documents and observations. Identified and analyzed current trends and risks associated with the use of electronic payment systems by legal entities. Electronic payments have been found to be a progressive and convenient innovation on the one hand, which has greatly accelerated the ability of individuals to engage in day-to-day market relations, and on the other, to be unlawfully encroached upon and systematically improved by criminals. Based on this, emphasis is placed on the urgent need for proper protection of payment systems. It is noted that examples of global counteraction to crimes and various offenses committed in the field of electronic payments are developed countries such as the United States, Great Britain, Canada, Singapore, as well as the European Union, especially France and Germany. As a result of the study, it has been noted that the above countries have all the opportunities to provide Ukraine and its citizens, as well as government officials with the necessary guidelines, technical and legal assistance to create an effective mechanism to combat offenses in the use of electronic payment systems

A Definição, sinais e tipos de garantias administrativas e processuais.: Vistas estabelecidas e a necessidade de sua modernização.

The purpose of this article is to determine the nature and content of administrative and procedural guarantees. In this regard, it is necessary to solve the following tasks: To clarify the definition of administrative and procedural guarantees, to characterize their types, to reveal the features of administrative and procedural guarantees, and to determine the place of this legal phenomenon in the general legal system. Issues related to theoretical and legal interpretation, legislative definition and direct implementation of administrative and procedural guarantees are updated and considered. The influence of administrative-procedural guarantees on the level of development of the domestic legal system is analyzed. Attention is drawn to the fact that the quality of proper functioning of administrative-procedural guarantees directly depends on the development of state institutions of a particular country, as well as on the level of perfection and efficiency of the entire state-power mechanism, i.e. the state system. Given that the essence of modern administrative and procedural guarantees provides for the proper consolidation of rights, freedoms and legitimate interests of individuals, it is justified that the key role in these processes will always play the level of legal awareness, along with the level of transparency and timeliness. The author’s definitions of the terms “administrative-procedural guarantees”, “protection of legal guarantees of citizens” and “legal awareness of the population” are given. Some of the characteristic features of foreign models of administrative and legal regulation are proposed for implementation.El objetivo de este artículo es determinar la naturaleza y el contenido de las garantías administrativas y procesales. En este sentido, es necesario resolver las siguientes tareas: Aclarar la definición de las garantías administrativas y procesales, caracterizar sus tipos, revelar los rasgos de las garantías administrativas y procesales, y determinar el lugar de este fenómeno jurídico en el ordenamiento jurídico general. Se actualizan y examinan cuestiones relacionadas con la interpretación teórica y jurídica, la definición legislativa y la aplicación directa de las garantías administrativas y procesales. Se analiza la influencia de las garantías administrativo-procesales en el nivel de desarrollo del sistema jurídico nacional. Se llama la atención sobre el hecho de que la calidad del funcionamiento adecuado de las garantías administrativo-procesales depende directamente del desarrollo de las instituciones estatales de un país concreto, así como del nivel de perfección y eficiencia de todo el mecanismo de poder estatal, es decir, del sistema estatal. Dado que la esencia de las garantías administrativas y procesales modernas prevé la correcta consolidación de los derechos, las libertades y los intereses legítimos de las personas, se justifica que el papel clave en estos procesos siempre jugará el nivel de conciencia jurídica, junto con el nivel de transparencia y puntualidad. El autor define los términos “garantías administrativo-procesales”, “protección de las garantías jurídicas de los ciudadanos” y “conciencia jurídica de la población”. Se proponen algunos de los rasgos característicos de los modelos extranjeros de regulación administrativa y jurídica para su aplicación.O objetivo deste artigo é determinar a natureza e o conteúdo das garantias administrativas e processuais. A este respeito, é necessário resolver as seguintes tarefas: Clarificar a definição de garantias administrativas e processuais, caracterizar seus tipos, revelar as características das garantias administrativas e processuais e determinar o lugar deste fenômeno jurídico no sistema jurídico geral. Questões relacionadas à interpretação teórica e jurídica, definição legislativa e implementação direta de garantias administrativas e procedimentais são atualizadas e consideradas. A influência das garantias administrativas-processuais no nível de desenvolvimento do sistema jurídico nacional é analisada. Chama-se a atenção para o fato de que a qualidade do funcionamento adequado das garantias administrativas-processuais depende diretamente do desenvolvimento das instituições estatais de um determinado país, bem como do nível de perfeição e eficiência de todo o mecanismo de poder estatal, ou seja, do sistema estatal. Considerando que a essência das garantias administrativas e processuais modernas prevê a consolidação adequada dos direitos, liberdades e interesses legítimos dos indivíduos, justifica-se que o papel fundamental nesses processos sempre desempenhe o nível de consciência jurídica, juntamente com o nível de transparência e pontualidade. As definições do autor dos termos “garantias administrativas-processuais”, “proteção das garantias legais dos cidadãos” e “consciência legal da população” são dadas. Algumas das características dos modelos estrangeiros de regulamentação administrativa e jurídica são propostas para implementação