Правові засади гарантування свободи вираження поглядів у виборчих процесах

In democratic countries attention is devoted to the issue of freedom of speech and freedom of expression and the role of public authorities during elections. Freedom of speech and freedom of expression are guaranteed at both the international and national levels today. The international community has created a significant number of international agreements and acts of “soft law” on standards of freedom of expression. In particular, the Code of Good Practice in Electoral Matters establishes as the first General condition for democratic elections the respect for fundamental human rights, and particularly freedom of expression, assembly and association, without which there can be no true democracy. On the one hand, the problem of ensuring freedom of expression during elections is caused by the wider limits of permissible criticism of candidates and the importance of coverage of the election process, on the other hand, it caused by restrictions on the conduct of election campaigning and the necessity to provide equal access to the media for the subjects of the electoral process. In this context, it is important to find a balance between the right to free elections, freedom of speech and other rights, freedoms and interests of the subjects of the electoral process. This article researches the modern problems of national legal guarantee of freedom of speech and freedom of expression and international electoral standards on the protection of freedom of speech and freedom of expression in the electoral process.У демократичних країнах особлива увага приділяється питанням свободи слова та вираження поглядів, а також ролі органів державної влади під час виборів. Свобода слова та вираження сьогодні гарантуються як на міжнародному, так і на національному рівнях. Міжнародне співтовариство сформувало значну кількість міжнародних документів і актів «м’якого права» щодо стандартів свободи слова. Зокрема, Кодекс належної практики у виборчих справах встановлює як першу загальну умову демократичних виборів повагу до основних прав людини, зокрема свободи вираження поглядів, зібрань та асоціацій, без яких не може бути справжньої демократії. З одного боку, проблема забезпечення свободи вираження поглядів під час виборів зумовлена ширшими межами допустимої критики кандидатів та важливістю висвітлення виборчого процесу. З іншого боку, це зумовлено обмеженнями щодо проведення передвиборної агітації та необхідністю забезпечення рівного доступу суб’єктів виборчого процесу до медіа. У цьому контексті важливо знайти баланс між правом на вільні вибори, свободою слова та іншими правами, свободами та інтересами суб’єктів виборчого процесу. У статті розглянуто сучасні проблеми національного правового регулювання свободи слова та вираження поглядів, а також дотримання міжнародних стандартів щодо гарантування свободи слова та вираження поглядів під час виборів

(Не)узгодженість зовнішньої політики ЄС та її вплив на розвиток бізнесу і прав людини у Східній Європі й Центральній Азії

The lack of coherence in the impact of the EU's external policy on business and human rights (hereinafter – BHR) development is particularly evident in its relations with post-Soviet countries. This issue has become even more relevant following the European Council’s decision to grant Ukraine and Moldova candidate country status in June 2022. Despite the geopolitical significance of this decision, human rights issues in the document are addressed solely in the context of government institutional reforms, while the Green agenda is focused on energy and the green transition, neglecting human rights and the role of business in these processes. The aim of this article is to examine the role of the EU’s external policy in the development of BHR in Eastern Europe and Central Asia, as well as to determine how this policy influences the balance between economic development and the promotion of responsible business conduct in the region. The study employs qualitative analysis methods, including an examination of EU documents, policy decisions, and strategies aimed at regulating business conduct and protecting human rights in post-Soviet countries. Additionally, comparative analysis methods were applied to identify the influence of key EU external policy factors on the BHR landscape in the region. The research revealed that the EU policy demonstrates an imbalance between promoting a market economy and encouraging responsible business practices. The absence of clear principles to ensure a balance between economic and social objectives has led to situations where human rights and environmental issues are marginalized, and the role of business in respecting these rights is inadequately considered. Further research could focus on analyzing specific cases of the EU's external policy impact on BHR in each country in the region and on developing recommendations for the EU to enhance its approaches to ensure greater alignment between economic interests and human rights protection.Відсутність узгодженості у впливі зовнішньої політики ЄС на розвиток тематики бізнесу і прав людини є особливо очевидною у відносинах ЄС із пострадянськими країнами. Ця проблема стала ще більш актуальною після того, як Європейська Рада надала Україні та Молдові статус країн-кандидаток у червні 2022 р. Незважаючи на геополітичну значущість цього рішення, питання прав людини в документі висвітлені лише в контексті реформ державних інституцій, а Зелений порядок денний зосереджений на енергетиці та зеленому переході, залишаючи поза увагою права людини та роль бізнесу. Мета цієї статті – дослідити роль зовнішньої політики ЄС у розвитку бізнесу і прав людини у Східній Європі та Центральній Азії, а також визначити, як ця політика впливає на баланс між економічним розвитком і сприянням відповідальній діловій поведінці в регіоні. У дослідженні використано методи якісного аналізу, включаючи аналіз документів ЄС, політичних рішень та стратегій, спрямованих на регулювання ділової поведінки та захист прав людини в пострадянських країнах. Крім того, були застосовані методи порівняльного аналізу для визначення впливу ключових факторів зовнішньої політики ЄС на ландшафт бізнесу і прав людини в регіоні. Дослідження виявило, що політика ЄС демонструє незбалансованість між сприянням ринковій економіці та заохоченням відповідальної ділової поведінки. Відсутність чітких принципів, які б забезпечували баланс між економічними та соціальними цілями, призводить до ситуацій, коли права людини та екологічні питання залишаються на периферії уваги, а роль бізнесу в їх дотриманні не розглядається належним чином. Подальші дослідження можуть зосередитися на аналізі конкретних кейсів впливу зовнішньої політики ЄС на БПЛ бізнес і права людини в кожній країні регіону, а також на виробленні рекомендацій для ЄС щодо вдосконалення своїх підходів з метою забезпечення більшої узгодженості між економічними інтересами та захистом прав людини

Війна Росії проти України: тематичне дослідження з питань клімату, конфлікту та зеленого відновлення

The Russian war against Ukraine, having brought monumental social, economic, and environmental devastation, serves as acompelling case study demonstrating the broader implications of climate crises, underscoring the complex interplay between fossil fuel dependency and geopolitical tensions, and illustrating that the fight for climate justice and the fight for peace are deeply interconnected. Meanwhile, Ukraine has the potential to leverage post-war reconstruction as an unprecedented opportunity for comprehensive decarbonisation and ecological recovery. Examining the limitations of the international climate change regime and exploring controversial aspects of fossil fuel production, this paper highlights the hidden climate costs of war, and investigates the concept of ‘climate change as a battle’ and how it can frame the global discourse on climate security and climate justice. It argues thataddressing climate change is akin to fighting a war, requiring mobilisation of resources, political will, and international solidarity. In this context, Ukraine’s experience offers valuable lessons for the global community as it navigates the complex challenges of post-conflict recovery while simultaneously addressing the urgent need for climate action. With the right assistance, Ukraine could emerge as a front-runner in the global energy transition, inspiring other nations to pursue ambitious climate action even in the face of adversity.Війна Росії проти України, що призвела до масштабних соціальних, економічних та екологічних руйнувань, є переконливим прикладом, який демонструє широкі наслідки кліматичних криз, підкреслює складний взаємозв’язок між залежністю від викопного палива й геополітичною напруженістю, а також засвідчує нерозривний зв’язок між боротьбою за кліматичну справедливість і прагненням миру. Водночас Україна має потенціал використати післявоєнну відбудову як безпрецедентну можливість для комплексної декарбонізації та екологічного відновлення. Через аналіз обмежень міжнародного режиму боротьби зі зміною клімату та дослідження суперечливих аспектів видобутку викопного палива, стаття розкриває приховані кліматичні наслідки війни й досліджує концепцію «зміни клімату як битви» та її вплив на формування глобального дискурсу про кліматичну безпеку й справедливість. У дослідженні обґрунтовано, що протидія зміні клімату подібна до ведення війни і потребує мобілізації ресурсів, політичної волі та міжнародної солідарності. Досвід України пропонує важливі уроки для світової спільноти, яка долає складні виклики постконфліктного відновлення і водночас відповідає на нагальну потребу в кліматичних діях. За належної підтримки Україна може стати лідером у глобальному енергетичному переході, надихаючи інші країни на амбітні кліматичні дії навіть за несприятливих умов

Переосмислення регулювання: інтеграція великих мовних моделей у міжнародний арбітраж

The article is devoted to the relevant from theoretical and practical points of view issue of using so-called Large Language Models (LLMs) in international arbitration as a type of general-purpose artificial intelligence (AI) aimed at speech recognition and selection of answers with the highest probability, such as ChatGPT, Bildi, Gemini, etc. The purpose of the article is to analyse the challenges arising from the use of LLMs in international arbitration and to develop recommendations for their proper and bona fide application. The article uses the following research methods: the dialectical method (for studying the nature and content of LLMs and the specifics of their application in international arbitration), the method of analysis and synthesis (for analysing and systematising the main challenges of using LLMs in international arbitration), the systemic and structural method (for characterising the right to a fair trial and analysing the specifics of its application in international arbitration), comparative legal method (for examining the provisions of the legislation of certain countries regulating the functioning of international arbitration).Through the prism of the provisions of the United Nations Convention on the Recognition and Enforcement of Foreign Arbitral Awards (1958) and the UNCITRAL Model Law on International Commercial Arbitration (1985), the article examines the main challenges of using LLMs in arbitration, in particular, the need to comply with the requirements of due process and ensure guarantees of the right to a fair trial, the reasoning of arbitral awards, arbitrator impartiality and confidentiality, as well as the right to be heard in arbitration. The authors have analysed specific guidelines on the use of AI in international arbitration in certain institutions, in particular, the Silicon Valley Arbitration and Mediation Center (SVAMC) Guidelines on the Use of AI in Arbitration. This allowed the authors to propose a Checklist for the use of LLMs in international arbitration, which can be applied to the bona fide use of AI in international arbitration proceedings.Стаття присвячена актуальній з теоретичної та практичної точки зору проблематиці застосування у міжнародних арбітражах так званих великих мовних моделей (Large Language Models) як різновиду штучного інтелекту загального призначення, який направлений на розпізнавання мови та підбирання відповідей з найбільшою ймовірністю, на кшталт ChatGPT, Bildi, Gemini тощо. Метою статті є аналіз викликів, які постають у світлі використання великих мовних моделей в міжнародних арбітражах та розробка рекомендацій щодо належного та добросовісного їх застосування. У статті було використано такі методи дослідження, як діалектичний метод (для дослідження природи і змісту великих мовних моделей та особливостей їх застосування в міжнародному арбітражі), метод аналізу та синтезу (що дозволив проаналізувати та систематизувати основні виклики застосування великих мовних моделей в міжнародному арбітражі), системно-структурний метод (за допомогою якого надано характеристику праву на справедливий судовий розгляд та проаналізовано особливості його застосування в міжнародних арбітражах), порівняльно-правовий метод (при вивченні положень законодавства окремих країн, що регулює діяльність міжнародних арбітражів). У статті крізь призму положень Конвенції Організації Об’єднаних Націй про визнання та приведення до виконання іноземних арбітражних рішень 1958 р. та Типового закону ЮНСІТРАЛ про міжнародний комерційний арбітраж 1985 р. розглядаються основні виклики застосування великих мовних моделей в арбітражу, зокрема необхідність дотримання вимог належної судової процедури та забезпечення гарантій права на справедливий судовий розгляд, вмотивованість арбітражних рішень, неупередженість арбітра та конфіденційність, а також реалізація права бути почутим в арбітражі. Авторами проаналізовані окремі настанови щодо використання штучного інтелекту в міжнародних арбітражах в окремих інституціях, зокрема Рекомендації щодо використання штучного інтелекту в арбітражі Центру арбітражу та медіації Кремнієвої долини (SVAMC). Зазначене дозволило авторам запропонувати Контрольний список для використання в великих мовних моделей в міжнародному арбітражі, які можуть бути застосовні з метою добросовісного використання штучного інтелекту під час провадження в міжнародних арбітражах

Інноваційні технології розвитку криміналістики в умовах війни

The article is devoted to the study of the main areas of activity and highlighting the achievements of the Center for Forensic Innovations "intelligenTrident" of the Yaroslav Mudryi National Law University as a center of interdepartmental and interdisciplinary cooperation aimed at solving current problems of forensic theory and practice in the context of the full-scale Russian-Ukrainian war. Through the prism of the general characteristics, tasks and functions of the Center, significant results of activity achieved in the field of: organization and holding of public events (round tables, seminars, conferences, discussion panels, lectures, master classes, trainings, presentations and exhibitions, etc.) of national and international level aimed at highlighting current achievements, public discussion of problems important for civil society, the professional community and the State, and collegial development and implementation of algorithms for their effective solution; creation of scientific monographs, textbooks, training manuals and multimedia content, the latest didactic tools and innovative technologies of educational and professional activity; development of optimal configurations of mobile and stationary complexes of technical and forensic support and separate functional modules of the latter, execution of work on their assembly to meet own needs and on the order of third-party entities; development and production of own scientific and technical means and technologies aimed at meeting the current and prospective needs of forensic education, science and practice in the process of professional training, implementation of practical activities in the investigation and trial of criminal offenses, prevention of their commission; providing state authorities and local self-government bodies, subjects of the security and defense sector, advocacy, prosecutor's office, court and forensic expert activities with recommendations and practical assistance on the situationally determined application of modern technical and forensic means and technologies in order to improve the quality and efficiency of the performance of functional duties, etc.Стаття присвячена дослідженню основних напрямків діяльності та висвітленню здобутків Центру криміналістичних інновацій «intelligenTrident» Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого як осереддя міжвідомчої і міжгалузевої взаємодії, спрямованої на вирішення актуальних проблем криміналістичної теорії і практики в контексті повномасштабної російсько-української війни. Крізь призму загальної характеристики, завдань і функцій Центру виокремлено вагомі результати діяльності, здобуті у царині: організації й проведення публічних заходів (круглих столів, семінарів, конференцій, дискусійних панелей, лекцій, майстер-класів, тренінгів, презентацій і виставок тощо) національного та міжнародного рівня, спрямованих на висвітлення актуальних здобутків, публічне обговорення важливих для громадянського суспільства, професійної спільноти та Держави проблем і колегіальне вироблення й утілення в життя алгоритмів їх ефективного вирішення; створення наукових монографій, підручників, навчальних посібників і мультимедійного контенту, новітніх дидактичних засобів і інноваційних технологій навчальної і професійної діяльності; розроблення оптимальних комплектацій мобільних і стаціонарних комплексів техніко-криміналістичного забезпечення та окремих функціональних модулів останніх, виконання робіт з їх укоплектування для задоволення власних потреб та на замовлення сторонніх суб’єктів; розробка та виготовлення власних науково-технічних засобів й технологій, спрямованих на задоволення поточних і перспективних потреб криміналістичної освіти, науки і практики у процесі професійної підготовки, здійснення практичної діяльності з розслідування та судового розгляду кримінальних правопорушень, запобігання їх учиненню; надання органам державної влади та місцевого самоврядування, суб’єктам сектору безпеки й оборони, адвокатури, прокуратури, суду та судово-експертної діяльності рекомендації та практичної допомоги з ситуаційно-зумовленого застосування сучасних техніко-криміналістичних засобів і технологій з метою підвищення якості та ефективності виконання функціональних обов’язків тощо

Право та політична релігія: теологія радянського права

That paper is one of my works, in which I try to apply the concept of political religion to Soviet law studies. Many political philosophers and scholars use this concept for describing the nature of totalitarian regimes, for which metapolitical goals (achieving communism, Nation defense etc.) and the tasks of their own legitimacy strengthening and increasing the control of society presuppose the usage of means which are religious by their nature. Political studies of political religion are quite developed, but legal theory pays almost no attention to such concept. So, in the paper I am trying to answer the question: if Soviet political regime can be defined as political religion, what does it means for law? In this paper I pay significant attention to Soviet law theology, that is the development of Marxism-Leninism dogmas in legal realm, which I call the “symbol of faith” of Soviet Law. I show how the “symbol of faith” guided Soviet legal studies, what philosophical and legal problems they raised and the ways Soviet scholars solved them. I mean such problems as connection between law and economics, law and state, law and factual social relations, the role of law in achieving communism. In 1920s there were different versions of Marxist legal theory (Evgeny Pashukanis, Mikhail Reysner, Pyotr Stuchka, and others), but at the beginning of 1930s the unification of approaches was being made (the 1938 narrow-normative definition of law by Andrey Vyshinsky became its). The Vyshinsky’s definition was partly rejected during post-Stalin era, the new attempts to substantiate the broader understanding of law by connecting it with legal conscience and legal relations appeared. Though these conceptions were formally substantiated as attempts to find “the right one” Marxist understanding of law, their authors were rather trying to reconcile their own vision of law with official ideology. In the paper I also delineate how Soviet law theology influenced Soviet law system. By using some examples, I argue that this theology was not just the set of ideas far from legal practice. For example, Soviet ideological dogmas determined the development of the socialistic legality doctrine as the key doctrine of Soviet legal order. At the same time Soviet legal system has never been developed exclusively under influence of Soviet political religion; it always was a mixture of influences, including Marxist-Leninist teachings, civil law tradition, political reasons etc.У статті я намагаюсь застосувати популярний у політичній філософії концепт політичної релігії до дослідження радянського права. Політична релігія використовується для описання тоталітарних режимів, які для зміцнення своєї легітимності та контролю над суспільством використовують релігійні за своєю природою доктрини, символи, ритуали і практики. Я досліджую як радянська політична релігія впливала на правову систему СРСР. Спочатку я коротко характеризую радянську політичну релігію. Далі я формулюю символі віри радянського права – сукупність беззаперечних ідей чи догм, які виражають вплив марксизму-ленінізму на радянське право. Ці ідеї стосуються природи радянського права, його ролі в суспільстві та русі до комунізму, взаємодії права з політикою та державою, а також взаємозв’язків із буржуазним правом. Після цього я показую, як радянська юридична наука розвивала ці ідеї у вигляді теології радянського права. І нарешті в кінці статті я доводжу, що ці ідеї впливали на правову систему чи її окремі елементи на прикладі концепцій унікальності, публічності і політизованості радянського права, а також концепції соціалістичної законності

Імплементація принципів відкритої науки в законодавство України: європейський досвід та національні особливості

In the context of Ukraine's European integration and ongoing scientific sector reform, implementing Open Science principles has become increasingly relevant for the national academic community.  This paper analyzes EU and Ukrainian legislation regarding open access to scientific and technical information and research infrastructure, while also proposing ways to improve the quality assessment system for scientific and technical activities. The authors employ a comprehensive methodology, combining general scientific methods (analysis, synthesis, comparison, and historical analysis) with specialized legal research methods (doctrinal analysis, forecasting, and modeling) to conduct a multifaceted study and support their conclusions on the need for legislative updates. The first section examines the legal framework supporting open access to scientific and technical information, arguing for the introduction of new legislative concepts including «open access to scientific and technical information», «public funding of scientific research», «research data,», «metadata». The second section addresses copyright protection within the open science context, proposing amendments to Ukrainian legislation regarding open access to scientific publications, in-depth text and data analysis, regulation of orphan works, and the right of secondary publication. The third section evaluates the alignment of Ukrainian legislation with open science principles in research assessment and incentivization, recommending a new certification methodology for scientific institutions that balances quantitative metrics with substantive qualitative assessment. The fourth section examines EU policy and legislation on open access to research infrastructure, proposing updates to Ukrainian legislative terminology by introducing concepts such as «open access to research infrastructure» and «research infrastructure register». The final section analyzes the academic integrity draft law from an Open Science policy perspective, offering recommendations for improving specific legal provisions.В умовах європейської інтеграції України та активного реформування наукової сфери, впровадження принципів відкритої науки набуває особливої актуальності для вітчизняної академічної спільноти. Метою даної роботи є аналіз законодавства ЄС та України у сфері забезпечення відкритого доступу до наукової інформації та дослідницької інфраструктури, а також висвітлення шляхів удосконалення захисту  авторських прав та системи оцінювання якості наукової діяльності в аспекті відкритої науки.  В ході дослідження автори використали комплексний підхід, поєднуючи загальнонаукові методи аналізу та синтезу, порівняння та історичного аналізу із спеціальними методами юридичної науки – доктринальним, прогнозування та моделювання, здійснили  багатопланове дослідження і обґрунтували  висновки щодо необхідності оновлення і вдосконалення чинного законодавства. У першому розділі статті висвітлені питання правового забезпечення відкритого доступу до науково-технічної інформації, обґрунтовано необхідність запровадження до законодавства нових понять: «відкритий доступ до науково-технічної інформації», «публічне фінансування наукового дослідження», «дослідницькі дані», «метадані»  та ін.  Другий розділ присвячено питанням захисту авторських прав у контексті відкритої науки, запропоновані зміни до законодавства України у сферах відкритого доступу до наукових публікацій, глибинного аналізу тексту та даних, врегулювання «сирітських» творів та права вторинної публікації. У третьому розділі аналізується відповідність законодавства України  принципам відкритої науки в оцінюванні і стимулюванні наукових досліджень та  пропонується прийняття нової методики атестації наукових установ  яка має втілити  виважений баланс між кількісним і змістовим (якісним) оцінюванням наукових досліджень. Четвертий розділ статті присвячено аналізу політики та законодавства ЄС щодо відкритого доступу до дослідницької інфраструктури та пропозиціям оновлення термінологію чинного законодавства України, запровадивши нові поняття «відкритий доступ до дослідницької інфраструктури», «реєстр дослідницької інфраструктури» та ін. В останньому розділі аналізується положення законопроєкту щодо академічної доброчесності в аспекті політики відкритої науки, містяться пропозиції щодо вдосконалення окремих правових норм

Динаміка правового регулювання звільнень при сплаті та нарахуванні плати за землю в умовах воєнного стану на підставі судової практики

The relevance of the research topic is stipulated by the new challenges faced by our country in connection with the armed aggression of the Russian Federation against Ukraine and the need to adapt the legal regulation of land payment in terms of its calculation and payment during the period of martial law. The purpose of the article is to trace the dynamics of legal regulation of land payment during martial law, and to review the current case law of both national courts regarding the resolution of disputes on the cancellation of a tax assessment notice and the case law of the European Court of Human Rights in terms of determining the conceptual foundations for the construction of legal provisions.  The study of the issue of payment and accrual of land payment is of both applied and theoretical nature, since violation of the means and rules of rule-making technique leads to tax disputes.  The analysis of legal constructions of the Tax Code of Ukraine and other regulatory legal acts made it possible to identify problems in the regulation of land payment, which consist in violation of the rule of law principle provided for by the Constitution of Ukraine. The Constitutional Court of Ukraine has defined the principles of legal certainty and legal predictability as components of the rule of law.  The inconsistency of the provisions of the Tax Code of Ukraine and bylaws has led to a dual interpretation of their rights and obligations by taxpayers and controlling authorities. The author analyzes the positions of the controlling authorities in terms of amendments to the regulation of the calculation and payment of tax liabilities for taxation of land plots located in the temporarily occupied territories or in the territories where military operations are (were) conducted.Актуальність теми дослідження зумовлена новими викликами, що постали перед нашою державою у зв’язку зі збройною агресією російської федерації проти України та необхідністю адаптації правового регулювання плати за землю в частині її нарахування та сплати в період дії правового режиму воєнного стану. Метою статті є простеження динаміки правового регулювання плати за землю в період дії воєнного стану, огляд актуальної судової практики як національних судів стосовно вирішення спорів про скасування податкового повідомлення рішення, так і практики Європейського Суду з прав людини в аспекті визначення концептуальних засад необхідних для застосування у нормотворчій діяльності.  Дослідження питання сплати та нарахування плати за землю має як прикладний, так і теоретичний характер, адже порушення засобів та правил нормотворчої техніки призводить до податкових спорів.  Проведений  аналіз правових конструкцій Податкового кодексу України та інших нормативно – правових актів надав змогу виділити проблеми в регулюванні плати за землю, які полягають в порушенні принципу верховенства права передбаченого Конституцією України. Конституційний Суд України визначив принципи правової визначеності та правової передбачуваності  складовими  принципу верховенства права. Розкрито суть принципу in dubio pro tributario, що використовується в практиці адміністративного судочинства. Неузгодженість приписів  Податкового кодексу України та  підзаконних нормативно – правових актів спричинила  двояке трактування платниками податків та контролюючими органами своїх  прав та обов’язків. Проаналізовано позиції контролюючих органів у частині внесених змін до регулювання питання нарахування та сплати податкових зобов’язань з оподаткування земельних ділянок розташованих на тимчасово окупованих територіях або на територіях на яких ведуться (велись) бойові дії.  &nbsp

Проблеми правової регламентації тонкої капіталізації в Україні

The proliferation of multinational companies is lengthening global value chains, and the development of the digital economy is giving them even more opportunities to shift profits. Intra-group loans are often used to shift profits to a jurisdiction with low tax rates to minimize overall tax liability. In order to combat the illegal transfer of profits, most countries introduce thin capitalization rules. Ukraine joined the BEPS plan, action 4 of which summarized the best practices for regulating debt obligations to non-residents. Most countries limit the total amount of loans, interest payments on which are deducted from the corporate tax base. The Tax Code of Ukraine establishes a double tax barrier - it limits both the amount of debt and the share of profit before deduction. However, the established barriers not only do not prevent profit shifting, but encourage the widespread use of this method to reduce tax liabilities due to profit shifting. The main drawback of thin capitalization rules is that allowed excessive amounts of loans from non-residents do not oblige the borrower to improve the financial results of the enterprise. Instead, they provide an opportunity to reduce the corporate tax base by 30% indefinitely and move them to jurisdictions with low tax rates. The method of regulation provided for by the Tax Code of Ukraine can be considered as an incentive for the misuse of State budget funds. In order to eliminate these shortcomings, it is proposed to significantly reduce both barriers and to oblige the borrower to ensure the effective use of loans to stimulate the socio-economic development of the country, i.e. to deduct interest from taxable profit only if there is an actual increase in the produced added value, the introduction of new products and/or processes. Existing shortcomings in the legal regulation of debt obligations prevent legal resolution of the case in court. New criteria for identification of the resident with regard to individuals and legal entities and the beneficial owner of income have been proposed.Поширення багатонаціональних компаній видовжує глобальні ланцюжки створення вартості, а розвиток цифрової економіки надає їм ще більше можливостей для переміщення прибутків. Внутрішньо-групові позики часто використовуються для переміщення прибутків до юрисдикції з низькими податковими ставками для мінімізації загальних податкових зобов’язань. Для протидії незаконному переміщенню прибутків більшість країн вводить правила тонкої капіталізації. Україна приєдналася до плану BEPS, дія 4 якого узагальнила найкращі практики регулювання боргових зобов’язань нерезидентам. Більшість країн обмежують загальну суму позик, виплата відсотків за якими відраховується з бази корпоративного податку. Податковий кодекс України встановлює подвійний податковий бар’єр – обмежує як суму боргу, так і частку прибутку до відрахування. Однак встановлені бар’єри не тільки не перешкоджають переміщенню прибутків, але спонукають до широкого використання цього методу для зменшення податкових зобов’язань внаслідок переміщення прибутків. Основний недолік правил тонкої капіталізації полягає у тому, що дозволені надмірні розміри позик від нерезидентів не зобов’язують позичальника до покращення фінансових результатів діяльності підприємства. Натомість надають можливість зменшити базу корпоративного податку на 30% на невизначений час та перемістити їх до юрисдикцій з низькими ставками податків. Передбачений Податковим кодексом України спосіб регулювання можна розглядати як стимул для нецільового використання коштів Державного бюджету. Для усунення зазначених недоліків запропоновано істотно знизити обидва бар’єри та зобов’язати позичальника забезпечити ефективне використання позик для стимулювання соціально-економічного розвитку країни, тобто відрахування відсотків з оподатковуваного прибутку здійснювати лише за умови фактичного збільшення виробленої доданої вартості, упровадження нових продуктів і/або процесів. Наявні недоліки правової регламентації боргових зобов’язань перешкоджають законному вирішенню справи в суді. Запропоновано нові критерії ідентифікації резидента щодо фізичних і юридичних осіб та бенефіціарного власника доходів.&nbsp

Міжнародні компанії як спонсори порушень прав людини, спричинених російською агресією

10 years in Ukraine there is a war started by Russian Federation. Funds from the state budget of the aggressor state are regularly directed to terrorist actions. Working in the market of the invader, each foreign company pays taxes, and therefore actually turns into a sponsor of murder and destruction. This indicates the relevance of the chosen topic. Accordingly, there is a need for its detailed consideration in order to identify the degree of involvement of foreign companies in the military conflict, the consequences of this phenomenon and to find out the possible solutions to the problems under study, which in this article is the goal. As tools for its achievement, a dialectical method was used (for the sake of a complete and objective understanding of the nature and signs of the phenomena of war, aggression, investment, sanctions, which are key in the context of the described); formal-legal method (due to the importance of proper interpretation of the norms of international treaties in the field of human rights protection, in order not to distort the meaning inherent in them), formal-logical method (taking into account the need to isolate the shortcomings of the legislative basis that provoke the studied problems). Thus, the regime of due diligence in the field of human rights and the Guiding Principles on Business and Human Rights as the main developments of subjects of international law in the outlined aspect as of now are analyzed. The correlation between the negative consequences in the context of stimulating companies to adhere to the fundamental principles of humanism and morality, and the lack of imperative in these and similar mechanisms - has been traced. It is proposed to create new levers that could legally accelerate de-escalation of the conflict. In addition, it should be noted that this rulemaking process requires careful work of researchers and is urgent, given that it concerns human life.10 років в Україні триває війна, розпочата Російською Федерацією. Кошти з державного бюджету держави-агресора регулярно спрямовуються на ведення терористичних дій. Працюючи на ринку країни-загарбника, кожна іноземна компанія сплачує податки, а тому фактично перетворюється на спонсора вбивств і руйнувань. Зазначені факти свідчать про актуальність обраної теми. Відповідно, існує необхідність її детального розгляду, аби виявити ступінь залученості іноземних компаній до воєнного конфлікту, наслідки цього явища та з’ясувати ймовірні варіанти вирішення досліджуваної проблематики, що в даній статті виступає метою. В якості інструментів для її досягнення використано діалектичний метод (заради повного та об’єктивного розуміння природи і ознак явищ війни, агресії, інвестування, санкцій, що є ключовими в розрізі описаного); формально-юридичний метод (через важливість належного тлумачення норм міжнародних договорів у сфері захисту прав людини, аби не спотворити закладений в них сенс), формально-логічний метод (зважаючи на потребу у виокремленні недоліків законодавчого базису, що провокують досліджувану проблематику). Таким чином, проаналізовано режим належної обачності у сфері прав людини та Керівні принципи щодо бізнесу й прав людини як основні розробки суб’єктів міжнародного права в окресленому аспекті станом на зараз. Простежено кореляцію між негативними наслідками в контексті стимуляції компаній дотримуватись фундаментальних принципів гуманізму й моралі, та відсутністю імперативності у зазначених та подібних механізмах. Запропоновано створення нових важелів, котрі правовим шляхом могли б прискорити деескалацію конфлікту. При цьому варто зауважити, що така нормотворчість потребує ґрунтовної роботи зі сторони науковців та є нагальною, враховуючи те, що це стосується людського життя