Redshift drift in axially symmetric quasi-spherical Szekeres models

Models of inhomogeneous universes constructed with exact solutions of Einstein's General Relativity have been proposed in the literature with the aim of reproducing the cosmological data without any need for a dark energy component. Besides large scale inhomogeneity models spherically symmetric around the observer, Swiss-cheese models have also been studied. Among them, Swiss-cheeses where the inhomogeneous patches are modeled by different particular Szekeres solutions have been used for reproducing the apparent dimming of the type Ia supernovae (SNIa). However, the problem of fitting such models to the SNIa data is completely degenerate and we need other constraints to fully characterize them. One of the tests which is known to be able to discriminate between different cosmological models is the redshift-drift. This drift has already been calculated by different authors for Lema\^itre-Tolman-Bondi (LTB) models. We compute it here for one particular axially symmetric quasi-spherical Szekeres (QSS) Swiss-cheese which has previously been shown to reproduce to a good accuracy the SNIa data, and we compare the results to the drift in the $\Lambda$CDM model and in some LTB models that can be found in the literature. We show that it is a good discriminator between them. Then, we discuss our model's remaining degrees of freedom and propose a recipe to fully constrain them.Comment: 15 pages, 7 figures, minor changes in title, text, figures and references; conclusions unchanged, this version matches the published versio

The hodograph method applicability in the problem of long-scale nonlinear dynamics of a thin vortex filament near a flat boundary

Hamiltonian dynamics of a thin vortex filament in ideal incompressible fluid near a flat fixed boundary is considered at the conditions that at any point of the curve determining shape of the filament the angle between tangent vector and the boundary plane is small, also the distance from a point on the curve to the plane is small in comparison with the curvature radius. The dynamics is shown to be effectively described by a nonlinear system of two (1+1)-dimensional partial differential equations. The hodograph transformation reduces that system to a single linear differential equation of the second order with separable variables. Simple solutions of the linear equation are investigated at real values of spectral parameter $\lambda$ when the filament projection on the boundary plane has shape of a two-branch spiral or a smoothed angle, depending on the sign of $\lambda$.Comment: 9 pages, revtex4, 6 eps-figure

The Fermi-Pasta-Ulam recurrence and related phenomena for 1D shallow-water waves in a finite basin

In this work, different regimes of the Fermi-Pasta-Ulam (FPU) recurrence are simulated numerically for fully nonlinear "one-dimensional" potential water waves in a finite-depth flume between two vertical walls. In such systems, the FPU recurrence is closely related to the dynamics of coherent structures approximately corresponding to solitons of the integrable Boussinesq system. A simplest periodic solution of the Boussinesq model, describing a single soliton between the walls, is presented in an analytical form in terms of the elliptic Jacobi functions. In the numerical experiments, it is observed that depending on a number of solitons in the flume and their parameters, the FPU recurrence can occur in a simple or complicated manner, or be practically absent. For comparison, the nonlinear dynamics of potential water waves over nonuniform beds is simulated, with initial states taken in the form of several pairs of colliding solitons. With a mild-slope bed profile, a typical phenomenon in the course of evolution is appearance of relatively high (rogue) waves, while for random, relatively short-correlated bed profiles it is either appearance of tall waves, or formation of sharp crests at moderate-height waves.Comment: revtex4, 10 pages, 33 figure

ФАКТОРИ РИЗИКУ РОЗВИТКУ НЕОВАСКУЛЯРНОЇ ГЛАУКОМИ ПІСЛЯ МІНІ- ІНВАЗИВНОЇ ВІТРЕКТОМІЇ У ПАЦІЄНТІВ ІЗ ПРОЛІФЕРАТИВНОЮ ДІАБЕТИЧНОЮ РЕТИНОПАТІЄЮ

The article presents the risk factors for neovascular glaucoma in patients after miniinvasive diabetic vitrectomy. This was a retrospective study of 237 eyes (237 patients) who underwent combined sutureless vitrectomy 23/25G for the complications of proliferative diabetic retinopathy. Indications for the surgery were vitreous hemorrhage and tractional retinal detachment. The main predictive clinical features of neovascular glaucoma after diabetic vitrectomy were: previously not performed laser phothocoagulation, level of HbA1 c >8 %, neovascular glaucoma contralateral eye, neovascularization of iris, type of diabetis, sex, vitreous hemorrhage, “table-type” of fractional retinal detachment, Marcus-Gunn defect, size of nonperfusion >2 quadrants, previously not injected inhibitor of VEGF.В статье проведен ретроспективный анализ возможных факторов риска возникновения неоваскулярной глаукомы после выполнения мини-инвазивной витрэктомии 23/25G у 237 пациентов с пролиферативной диабетической ретинопатией. Основными клиническими факторами риска развития послеоперационной неоваскулярной глаукомы определены: предварительно не выполненная лазеркоагуляция сетчатки, мужской пол пациента, 1 тип сахарного диабета (СД), 2 тип СД с инсулинотерапией, уровень гликолизированного гемоглобина НЬА1с>8 %, отсутствие интравитреального до/интраоперационного введения ингибитора ангиогеннеза, гемофтальм, тракционная отслойка сетчатки по типу «трапеция», площадь неперфузируемой сетчатки >2 квадранта, афферентный зрачковый дефект, неоваскуляризация радужки, неоваскулярная глаукома на парном глазу.У статті проведений аналіз можливих факторів ризику розвитку післяопераційної неоваскулярної глаукоми у несе- лективній когорті 237 пацієнтів з проліферативною діабетичною ретинопатією (ПДР) за результатами вітректомії (23/ 25G). Загальну групу склали пацієнти з вітреальним крововиливом, тракційним відшаруванням сітківки та прогресуючою фіброваскулярною проліферацією із залученням макулярної сітківки. Статистичний аналіз довів, що такі клінічні ознаки як: 1 тип цукрового діабету (ЦД), 2 тип ЦД з інсулінотерапією, чоловіча стать, рівень гліколізованого гемоглобіну НЬА1 с>8 %, доопераційна неоваскуляризація райдужки, не проведена до операції панретинальна лазеркоагуля- ція сітківки, наявність неоваскуляризації райдужки, неоваскулярна глаукома на парному оці, доопераційний вітреаль- ний крововилив, площа неперфузії сітківки >2 квадрантів, аферентний зіничний дефект, тракційне відшарування сітківки по типу «трапеції» та непроведене до або інтраопераційне введення інгібітора ангіогенезу (Луцентіс) були найвагомішими факторами ризику розвитку неоваскулярної глаукоми після вітректомії у пацієнтів з ПДР

Slow flows of an relativistic perfect fluid in a static gravitational field

Relativistic hydrodynamics of an isentropic fluid in a gravitational field is considered as the particular example from the family of Lagrangian hydrodynamic-type systems which possess an infinite set of integrals of motion due to the symmetry of Lagrangian with respect to relabeling of fluid particle labels. Flows with fixed topology of the vorticity are investigated in quasi-static regime, when deviations of the space-time metric and the density of fluid from the corresponding equilibrium configuration are negligibly small. On the base of the variational principle for frozen-in vortex lines dynamics, the equation of motion for a thin relativistic vortex filament is derived in the local induction approximation.Comment: 4 pages, revtex, no figur

The Nowdan anticline of the Zagros orogen as a geoheritage ‘window’ into the late Mesozoic– Cenozoic evolution of the African–Arabian continental margin

Geological heritage can contribute to our understanding of the long-term evolution of important sectors of our planet. Cretaceous–Neogene rocks (chiefly carbonates) crop out in the Nowdan anticline of the Zagros orogen. Field investigations have permitted the establishment of 10 key localities (stratigraphical reference sections) that represent these rocks within this anticline, which is a single large geosite. The formations are related to the main phases in the evolution of the northeastern sector of the African–Arabian continental margin. For instance, carbonate rocks of the Asmari Formation mark changes in the affinity of the study area, from the African–Arabian plate to only the Arabian plate, separated in conjunction with Red Sea rifting during the Oligocene. Information on the palaeogeographical changes is really precious to geoscientists and geotourists alike, and contributes to the great value of the Nowdan anticline geosite. Evidence from the latter, as well as from a few other places (i.e., the Mountainous Adygeya geodiversity hotspot in Russia, the North Coast of São Paulo in Brazil and the possible Gondwanan geopark in Namibia) illustrates the necessity of distinguishing a palaeomapping subtype in palaeogeographical characterisation of geological heritage

Cosmic String in Scalar-Tensor Gravity

The gravitational properties of a local cosmic string in the framework of scalar-tensor gravity are examined. We find the metric in the weak-field approximation and we show that, contrary to the General Relativity case, the cosmic string in scalar-tensor gravitation exerces a force on non-relativistic, neutral test particle. This force is proportional to the derivative of the conformal factor $A^{2}(\phi)$ and it is always attractive. Moreover, this force could have played an important role at the Early Universe, although nowadays it can be neglegible. It is also shown that the angular separation $\delta\varphi$ remains unaltered for scalar-tensor cosmic strings.Comment: 15 pages, LATEX, no figure

Distribution of sedimentary rock types through time in a back-arc basin: A case study from the Jurassic of the Greater Caucasus (Northern Neotethys)

Abstract The evolution of sedimentary basins can be explored by analyzing the changes in their lithologies and lithofacies (i.e. predominant lithologies). The Greater Caucasus Basin, which was located at the northern margin of the Neotethys Ocean, represents a complete Sinemurian-Tithonian succession. A quantitative analysis of compiled datasets suggests that principal lithologies and lithofacies are represented by siliciclastics, shale and carbonates. The relative abundance of siliciclastics and shale decreased throughout the Jurassic, whereas that of carbonates increased. Evaporites are known from the Upper Jurassic, while volcaniclastics and volcanics, as well as coals, are known only in the Lower to Middle Jurassic. Siliceous rocks are extremely rare. Lithology and lithofacies proportions change accordingly. The Sinemurian-Bathonian sedimentary complex is siliciclastic-and-shale-dominated, whereas the Callovian-Tithonian sedimentary complex is carbonate-dominated. A major change in the character of sedimentation occurred during the Aalenian-Callovian time interval. Regional transgressions and regressions were more important controls of changes in the sedimentary rock proportions than average basin depth. Landward shoreline shifts were especially favorable for carbonate accumulation, whereas siliciclastics and shale were deposited preferentially in regressive settings. An extended area of the marine basin, its lower average depth, and a sharp bathymetric gradient favored a higher diversity of sedimentation. An orogeny at the Triassic-Jurassic transition was responsible for a large proportion of siliciclastics and extensive conglomerate deposition. An arcarc collision in the Middle Jurassic also enhanced the siliciclastic deposition. Both phases of tectonic activity were linked with an increase in volcanics and volcaniclastics. Volcanism itself might have been an important control on sedimentation. A transition to carbonate-dominated sedimentation occurred in the Late Jurassic, reflecting a tectonically calm period

Обґрунтування вибору поверхнево-активних речовин у складі супозиторіїв для лікування доброякісних захворювань передміхурової залози

Introduction. Prevention and treatment of benign prostatic diseases remain one of the pressing problems of modern medicine. Rectal suppositories are one of the main dosage forms used in urological practice. In order to provide the necessary organoleptic, physico-chemical, technological and osmotic properties, into their composition surfactants are introduced.The aim of this work was to select the optimal surfactant and to substantiate its concentration in the suppositories with indole-3-carbinol and meloxicam.Materials and methods. As the research objects have been selected: the carrier – PEO-base, emulsifiers – Montanox 80, Lanette SX, Cremophor RH-40, Myverol 18-04K NF, soy lecithin. The investigation of organoleptic (appearance, absence of inclusions and stratifications, homogeneity at the cut), physico-chemical (pH, time of decomposition), technological (resistance to destruction) and osmotic (dialysis through a semipermeable membrane) properties of the suppositories by the methods of SPU has been performed.Results and discussion. Model specimens of suppositories with Montanox 80, Lanette SX and soy lecithin comply with the requirements of the SPU for all quality indices. In order to reduce the osmotic activity of the developed suppositories, the addition of Montanox 80 emulsifier in the amount of 3 % was found to be most appropriate, which would not result in dehydration and overdrying of the rectum mucosa.Conclusions. Experimental researches have established that the optimal surfactant in the composition of the suppositories with indole-3-carbinol and meloxicam, which provides the necessary qualitative characteristics and reduces the hyperosmotic properties of the polyethylene oxide base, is Montanox 80 in the amount of 3 %.Введение. Профилактика и лечение доброкачественных заболеваний предстательной железы остаются одной из актуальных проблем современной медицины. Ректальные суппозитории являются одной из основных лекарственных форм, используемых в урологической практике. С целью предоставления необходимых органолептических, физико-химических, технологических и осмотических свойств в их состав вводятся поверхностноактивные вещества (ПАВ).Целью данной работы является выбор оптимального ПАВ и обоснование его концентрации в составе суппозиториев с индол-3-карбинолом и мелоксикамом.                                                                                              Материалы и методы. В качестве объектов исследования были выбраны: носитель – ПЭО-основа, эмульгаторы – Montanox 80, Lanette SX, Cremophor RH-40, Myverol 18-04K NF, лецитин соевый. Проведено исследование органолептических (внешний вид, отсутствие вкраплений и расслоений, однородность на срезе), физико-химических (рН, распадаемость), технологических (устойчивость к разрушению) и осмотических (метод диализа через полупроницаемую мембрану) свойств суппозиториев по методикам ГФУ.                                                                                      Результаты и их обсуждение. Модельные образцы суппозиториев с Montanox 80, Lanette SX и лецитином соевым по всем показателям качества соответствовали требованиям ГФУ. Для снижения осмотической активности разрабатываемых суппозиториев наиболее целесообразным явилось добавление эмульгатора Montanox 80 в количестве 3 %, что не приведет к обезвоживанию и пересушиванию слизистой оболочки прямой кишки.          Выводы. Экспериментальными исследованиями установлено, что оптимальным ПАВ в составе суппозиториев с индол-3-карбинолом и мелоксикамом, обеспечивающим необходимые качественные характеристики и уменьшающим гиперосмотические свойства полиэтиленоксидной основы, является Montanox 80 в количестве 3 %.Вступ. Профілактика і лікування доброякісних захворювань передміхурової залози залишаються однією з актуальних проблем сучасної медицини. Ректальні супозиторії є однією з основних лікарських форм, що використовуються в урологічній практиці. З метою надання необхідних органолептичних, фізико-хімічних, технологічних і осмотичних властивостей до їх складу вводяться поверхнево-активні речовини (ПАР).Метою даної роботи є вибір оптимальної ПАР та обґрунтування її концентрації у складі супозиторіїв з індол-3-карбінолом і мелоксикамом.Матеріали та методи. Як об’єкти дослідження обрані: носій – ПЕО-основа, емульгатори – Montanox 80, Lanette SX, Cremophor RH-40, Myverol 18-04K NF, лецитин соєвий. Проведено дослідження органолептичних (зовнішній вигляд, відсутність вкраплень та розшарувань, однорідність на зрізі), фізико-хімічних (рН, час розпадання), технологічних (стійкість до руйнування) і осмотичних (метод діалізу крізь напівпроникну мембрану) властивостей супозиторіїв за методиками ДФУ.Результати та їх обговорення. Модельні зразки супозиторіїв з Montanox 80, Lanette SX та лецитином соєвим за всіма показниками якості відповідали вимогам ДФУ. Для зниження осмотичної активності супозиторіїв, що розробляються, найбільш доцільним виявилось додавання емульгатора Montanox 80 у кількості 3 %, що не призводитиме до зневоднення та пересушування слизової оболонки прямої кишки.Висновки. Експериментальними дослідженнями встановлено, що оптимальною ПАР у складі супозиторіїв з індол-3-карбінолом і мелоксикамом, яка забезпечує необхідні якісні характеристики та зменшує гіперосмотичні властивості поліетиленоксидної основи, є Montanox 80 у кількості 3 %