Decision support system for the expert assessment of social risks

The study is devoted to the development of decision support systems in the expert assessment of social risk

System analysis of properties of coatings and indicators of the process of plasma and electrolytic oxidations quality

The article is devoted to solution of the problem of systematization of the parameters for the model that associate the properties of the obtained coatings with the qualitative properties of coatings on the basis of the method of plasma-electrolytic oxidation (PEO) of valve metals. Nowadays for the synthesis of the required parameters of technological processing regimes (electrical regimes, concentrations of the components of the electrolyte) in the process of coatings’ forming various measured parameters of the coating are use

Method of Automated Generation of Information about University’s Scientific Publications for Reporting in the Research Management System of the Russian Ministry of Science and Higher Education

Ручная подготовка и размещение све дений о публикациях университета в Системе управления НИР занимают значительное время, зачастую несовместимое с установленными сроками, что поставило перед авторами исследования задачу автоматизации указанных процессов. Разработанная методика предполагает использование исключительно инструментария стандартных офисных приложений (Microsoft Word и Excel) и может быть освоена сотрудниками со средним уровнем владения персональным компьютером, не имеющими специализированных знаний в сфере информационных технологий. Результаты исследования продемонстрировали сокращение временны́ х затрат в 3,5 раза при автоматизированном формировании сведений о публикациях по сравнению с ручным вводом данных в профильную информационную систему.Manual preparation and uploading information on university’s scientific publications to the Research Management System takes considerable time, and often it is not able to meet the deadlines. This challenge posed the task of automating these processes to the authors of the study. The method involves the use of standard office tools (Microsoft Word and Excel), so that employees who do not have specialized information technology knowledge and have an average level of computer skills could use it. The study demonstrated a 3.5-fold time costs reduction when generating information about university’s scientific publications automatically as compared to manual data entry in the Research Management System

ЕКОНОМІЧНІ АСПЕКТИ СПАДКУВАННЯ ПРАВА НА ВКЛАД У БАНКУ (ФІНАНСОВІЙ УСТАНОВІ)

The article is focused on the analysis of economic and legal aspects of succession of the right to investment in the bank (financial institution). It has been substantiated that the legally established rule of succession of the right to investment in the bank (financial institution) is an optimal tool for saving and increasing the capital of a deceased depositor. The debtor’s debts affect the increase in transaction expenses, which are covered both by the duties of the testator, which have not stopped because of his death, and the expenses of issuing the inheritance. It has been stressed that the establishment of economic feasibility of acquiring ownership of inherited property, which includes the right to investment in the bank (financial institution), should precede the act of acceptance of the inheritance.It has been concluded that the legal nature of the depositor’s disposal of the right to investment in case of his death depends on the form of its expression. In case when such a disposal is made in the form of a statement, it is an unilateral transaction in its legal form. If the corresponding disposal is contained in the text of the bank deposit agreement, it serves as a condition for such an agreement.The features of the succession of the right to investment in the bank (financial institution) have been revealed: 1) to extend the legal freedom of the testator by granting the right to make an appropriate disposal of the bank; 2) to grant the right to the heirs to receive part of the investment before the expiration of the term for the acceptance of the inheritance; 3) the priority of the will over the depositor’s disposal of his right to investment in case of the death, if the will was made later.Статья посвящена анализу экономических аспектов наследования права на вклад в банке (финансовом учреждении). Обосновано, что законодательно установленное правило о наследовании права на вклад в банке (финансовом учреждении) является оптимальным инструментом сохранения и приумножения капитала умершего вкладчика. Долги наследодателя влияют на увеличение трансакционных расходов, которые охватываются как обязанностями наследодателя, так и расходами на оформление наследства. Акту принятия наследства должно предшествовать установление экономической целесообразности приобретения права собственности на наследственное имущество, в состав которого входит и право на вклад в банке (финансовом учреждении).Одним из экономических аспектов наследования права на вклад в банке (финансовом учреждении) в работе выделено формирование расходов на посмертное распоряжение указанным объектом наследственного правопреемства. Отмечено, что с точки зрения оптимизации расходов более эффективным является определение правовой природы вклада путем соответствующего распоряжение банку (финансовому учреждению).Сформулирован вывод, что правовая природа распоряжения вкладчика правом на вклад на случай смерти зависит от формы его выражения. В случае, когда такое распоряжение сделано в виде отдельного заявления, по своей правовой природе оно выступает односторонней сделкой. Если же соответствующее распоряжение содержится в тексте договора банковского вклада, оно выступает условием такого договора.Выявлены особенности наследования права на вклад в банке (финансовом учреждении): 1) расширение правовой свободы наследодателя путем предоставления права сделать соответствующее распоряжения банку; 2) предоставление наследникам права на получение части вклада до истечения срока на принятие наследства; 3) приоритет завещания над распоряжением вкладчика своим правом на вклад на случай смерти, если завещание составлено позднее. Стаття присвячена аналізу економічних аспектів спадкування права на вклад у банку (фінансовій установі). Обґрунтовано, що законодавчо встановлене правило про спадкування права на вклад у банку (фінансовій установі) є оптимальним інструментом збереження та примноження капіталу померлого вкладника. Борги спадкодавця впливають на збільшення трансакційних витрат, що охоплюються не лише обов’язками спадкодавця, які не припинилися внаслідок його смерті, й а витратами на оформлення спадщини. Наголошено, що акту прийняття спадщини має передувати встановлення економічної доцільності набуття права власності на спадкове майно, до складу якого входить право на вклад у банку (фінансовій установі).Одним із економічних аспектів спадкування права на вклад у банку (фінансовій установі) в роботі виділено формування витрат на посмертне розпорядження зазначеним об’єктом спадкового правонаступництва. Наголошено, що з точки зору оптимізації витрат більш ефективним є визначення правової долі вкладу шляхом відповідного розпорядження банку (фінансовій установі).Зроблено висновок, що правова природа розпорядження вкладника правом на вклад на випадок своєї смерті залежить від форми його вираження. У разі, коли таке розпорядження зроблено у вигляді окремої заяви, за своєю правовою природою це є одностороннім правочином. Якщо ж відповідне розпорядження міститься в тексті договору банківського вкладу, воно виступає умовою такого договору.Виявлені особливості спадкування права на вклад у банку (фінансовій установі): 1) розширення правової свободи спадкодавця шляхом надання права зробити відповідне розпорядження банку; 2) надання права спадкоємцям одержати частину вкладу до закінчення строку на прийняття спадщини; 3) пріоритет заповіту над розпорядження вкладника своїм правом на вклад на випадок смерті у разі, якщо заповіт складений пізніше

ДОКЛІНІЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ НАНОЧАСТИНОК КУПРУМУ

Introduction. Preclinical study of drugs is an integral part of the drug creation process. Established for the results of preclinical studies, the characteristics of specific pharmacological activity and harmfulness during use and its possible long-term consequences are the main factors that determine the possibility of transferring the drug to commercial release and the feasibility of its medical use. The aim of the study – to learn the biosafety, acute toxicity, antimicrobial and fungicidal effects of copper nanoparticles. Research Methods. The biosafety of the synthesized substance of nanoparticles in in vitro tests was determined using cytotoxicity, mutagenicity, molecular genetic (genotoxicity), physiological ("state of the microflora of the human gastrointestinal tract") and biochemical (ATP-ase and lactate activity). Antimicrobial and fungicidal properties of drug were also studied in clinical isolates of infectious and inflammatory pathogens: bacteria S. aureus, E. coli, Proteus mirabilis, K. pneumoniae, Enterobacter aerogenes, P. aeruginosa, fungi of the genus Candida – C. albicans, Candida non-albicans and other micromycetes – Penicillium spp., Paecilomyces lilacinus, A. niger and A. flavus. Results and Discussion. The interaction of copper nanoparticles with test eukaryotic cells did not lead to the appearance of primary DNA damage, compared with the effect of N-nitrosomethylurea, which is a known genotoxicant. In the samples of test eukaryotic cells of the line treated with copper nanoparticles in a wide concentration range, no cytotoxic effect of the studied nanomaterial was recorded. The experimental substance of copper nanoparticles (CuNP) has a pronounced antimicrobial and fungicidal activity against all studied pathogenic test cultures: both in the initial concentration (32.0 mg/ml for metal) and for its tenfold dilution (3.2 mg/ml in conversion to metal). Complete inhibition of the growth of pathogenic test strains was observed at final inoculation doses of microorganisms on plates from 103 to 105 CFU/cm3. The studied substance of copper nanoparticles also showed antimicrobial and fungicidal action against clinical isolates of pathogens of infectious and inflammatory processes of different localization, namely bacteria and fungi. Conclusion. Evaluation of acute toxicity of copper nanoparticle substances after a single intravenous injection of white rats depending on the dose level in the range of 14 days of observation allows to cancel the substance of copper nanoparticles up to class IV toxicity (low toxicity).Вступление. Доклиническое изучение лекарственных препаратов – неотъемлемая часть процесса создания лекарственного средства. Установленные, по результатам доклинического изучения, характеристики специфической фармакологической активности и безвредности при применении и относительно его возможных отдаленных последствий являются принципиальными факторами, которые определяют возможность промышленного выпуска лекарственного средства и целесообразность его медицинского использования. Цель исследования – изучить биобезопасность, острую токсичность, противомикробное и фунгицидное действия наночастиц Купрума. Методы исследования. Биобезопасность синтезированной субстанции наночастиц в тестах in vitro определяли с использованием показателей цитотоксичности, мутагенности, молекулярно-генетического (показатель генотоксичности), физиологического (состояние микрофлоры желудочно-кишечного тракта человека) и биохимических (ATP-aзная и лактатдегидрогеназная активность) маркеров. Противомикробные и фунгицидные свойства препарата также было изучено на клинических изолятах возбудителей инфекционно-воспалительных процессов: бактериях S. aureus, E. coli, Proteus mirabilis, K. pneumoniae, Enterobacter aerogenes, P. aeruginosa, грибах рода Candida – C. albicans, Candida non-albicans и других микромицетах – Penicillium spp., Paecilomyces lilacinus, A. niger и A. flavus. Результаты и обсуждение. Взаимодействие наночастиц Купрума с тестовыми эукариотическими клетками не приводило к появлению первичных ДНК-повреждений по сравнению с влиянием N-нитрозометилмочевины, которая является известным генотоксикантом. В образцах тестовых эукариотических клеток линии СНО-К1, обработанных наночастицами Купрума в широком концентрационном диапазоне, не было зафиксировано цитотоксического влияния исследуемого наноматериала. Экспериментальная субстанция наночастиц Купрума (CuNP) обладает выраженной противомикробной и фунгицидной ак­тивностью относительно всех исследуемых патогенных тест-культур: как в исходной концентрации (32,0 мг/мл в пересчете на металл), так и при ее десятикратном разведении (3,2 мг/мл в пересчете на металл). Полное ингибирование роста патогенных тест-штаммов наблюдали при использовании конечных посевных доз микроорганизмов на чашках от 103 до 105 КУО/см3. Исследуемая субстанция наночастиц Купрума также проявляла антимикробное и фунгицидное действия относительно клинических изолятов возбудителей инфекционно-воспалительных процессов различной локализации, а именно бактерий и грибов. Вывод. Результаты оценивания острой токсичности субстанции наночастиц Купрума после однократного введения белым мышам в зависимости от уровня дозы в течение 14 суток наблюдения позволяют отнести ее к IV классу токсичности (малотоксичные вещества).Вступ. Доклінічне вивчення лікарських препаратів – невід’ємна частина процесу створення лікарського засобу. Встановлені, за результатами доклінічного вивчення, характеристики специфічної фармакологічної активності та нешкідливості під час застосування і щодо його ймовірних віддалених наслідків є принциповими факторами, які визначають можливість промислового випуску лікарського засобу та доцільність його медичного використання. Мета дослідження – вивчити біобезпечність, гостру токсичність, протимікробну та фунгіцидну дії наночастинок Купруму. Методи дослідження. Біобезпечність синтезованої субстанції наночастинок у тестах in vitro визначали з використанням показників цитотоксичності, мутагенності, молекулярно-генетичного (показник генотоксичності), фізіологічного (стан мікрофлори шлунково-кишкового тракту людини) та біохімічних (ATP-aзна і лактатдегідрогеназна активність) маркерів. Протимікробні та фунгіцидні властивості препарату було вивчено на клінічних ізолятах збудників інфекційно-запальних процесів: бактеріях S. aureus, E. coli, Proteus mirabilis, K. pneumoniae, Enterobacter aerogenes, P. aeruginosa, грибах роду Candida – C. albicans, Candida non-albicans та інших мікроміцетах – Penicillium spp., Paecilomyces lilacinus, A. niger і A. flavus. Результати й обговорення. Взаємодія наночастинок Купруму з тестовими еукаріотичними клітинами не призводила до появи первинних ДНК-ушкоджень порівняно з впливом N-нітрозометилсечовини, яка є відомим генотоксикантом. У зразках тестових еукаріотичних клітин лінії СНО-К1, оброблених наночастинками Купруму в широкому концентраційному діапазоні, не було зафіксовано цитотоксичного впливу досліджуваного наноматеріалу. Експериментальна субстанція наночастинок Купруму (CuNP) володіє вираженою протимікробною та фунгіцидною активністю відносно всіх досліджуваних патогенних тест-культур: як у вихідній концентрації (32,0 мг/мл у перерахунку на метал), так і при її десятикратному розведенні (3,2 мг/мл у перерахунку на метал). Повне інгібування росту патогенних тест-штамів спостерігали при використанні кінцевих засівних доз мікроорганізмів на чашках від 103 до 105 КУО/см3. Досліджувана субстанція наночастинок Купруму також проявляла протимікробну та фунгіцидну дії щодо клінічних ізолятів збудників інфекційно-запальних процесів різної локалізації, а саме бактерій і грибів. Висновок. Результати оцінювання гострої токсичності субстанції наночастинок Купруму після одноразового внутрішньовенного введення білим мишам залежно від рівня дози протягом 14 діб спостереження дозволяють віднести її до IV класу токсичності (малотоксичні речовини)

Cinética de pós precursores de moagem para materiais piezocerâmicos baseados em sistemas de potássio e de noibato de sódio

One the main issues in the chemical engineering is to evaluate the grinding procedure powders for pizoceramic materals, which has gained attention in industry with valuables applications. It was demonstrated that the grinding of precursor powders for the PCM synthesis based on sodium and potassium niobates can be carried out using both spherical, and planetary mill. However, this process for niobium oxide is the most efficient if a planetary mill is used.: The coarse grinding should be carried out in a fluid medium, thereby typical dimension of grinding bodies should be decreased with decreasing powder size. Thus, by means of two sets of grinding bodies having a size of 6mm and 2mm it was possible to produce Nb2O5 powder with a mean particle size of about 1μm. The use of an ultrasonic disperser at the final stage of grinding makes it possible to disperse about 5 % wt. of nanoparticles. This significantly increases the specific surface area of these components substantively affecting their reactive activity.Uno de los principales problemas en la ingeniería química es evaluar los polvos de procedimiento de molienda para materiales de pizocerámica, que han ganado atención en la industria con aplicaciones valiosas. Se demostró que la trituración de polvos precursores para la síntesis de PCM basada en niobatos de sodio y potasio se puede llevar a cabo utilizando molinos esféricos y planetarios. Sin embargo, este proceso para el óxido de niobio es el más eficiente si se usa un molino planetario. La molienda gruesa debe llevarse a cabo en un medio fluido, por lo que la dimensión típica de los cuerpos de molienda debe disminuirse al disminuir el tamaño del polvo. Así, por medio de dos conjuntos de cuerpos de molienda que tienen un tamaño de 6 mm y 2 mm, fue posible producir polvo de Nb2O5 con un tamaño de partícula medio de aproximadamente 1 μm. El uso de un dispersor ultrasónico en la etapa final de la molienda permite dispersar alrededor del 5% en peso. de nanopartículas. Esto aumenta significativamente el área de superficie específica de estos componentes que afectan sustancialmente su actividad reactiva.Uma das principais questões da engenharia química é avaliar o processo de moagem pós para materiais pizocerâmicos, que tem ganhado destaque na indústria com aplicações valiosas. Foi demonstrado que a moagem de pós precursores para a síntese de PCM baseada em niobatos de sódio e potássio pode ser realizada usando moinhos esféricos e planetários. No entanto, este processo para óxido de nióbio é o mais eficiente se um moinho planetário é utilizado.: A moagem grossa deve ser realizada em um meio fluido, assim dimensão típica de corpos de moagem deve ser diminuída com a diminuição do tamanho do pó. Assim, por meio de dois conjuntos de corpos de moagem com um tamanho de 6 mm e 2 mm, foi possível produzir Nb2O5 em pó com um tamanho médio de partícula de cerca de 1 μm. O uso de um dispersor ultrassônico no estágio final de moagem possibilita dispersar cerca de 5% em peso. de nanopartículas. Isso aumenta significativamente a área de superfície específica desses componentes afetando substancialmente sua atividade reativa

The Quartile Index Calculation for the Leading Russian Universities and its Pairwise Correlations with Other Scientific Metrics

The historical survey of the foundation and development of the quartile index in different fields of knowledge, as well as that one of the percentile index in scientometrics, was conducted. The calculations of three types of such indices, based on the CiteScore, SNIP and SJR impact factors for 45 leading Russian universities at the levels of 2019 and 2020, were carried ou

СУПОЗИТОРІЇ ІЗ ВМІСТОМ НАНЧАСТИНОК КУПРУМУ В ПРОФІЛАКТИЦІ ПІСЛІОТЕЛЬНОЇ ПАТОЛОГІЇ КОРІВ

There has been made experimental substance containing copper nanoparticles, suppositories based on polyethylene oxide. Suppositories were injected intrauterine to cows after calving. Findings obtained that after using suppositories with copper nanoparticles there were increase of immunoglobulin class A in 5,4 (р≤0,001), increase of immunoglobulin G in 2,1 (р≤0,001), and a decrease of immunoglobulin M 2 (р≤0,01), that have positive affect in the postpartum period and reduce service period to 62,5 ± 2,1 days at insemination index 1,5.Создано експериментальную субстанцию с содержанием наночастиц Купрума которую ввели в состав суппозиториев на полиетиленоксидной основе. Коровам, после отхождения последа, ввели суппозитории с содержанием наночастиц Купрума. Установлено, что после введения коровам в матку суппозиториев с содержанием наночастиц Купрума в их организме повышается содержание иммуноглобулинов класса А в 5,4 раза (р≤0,001), содержание іммуноглобулинов класса G  в 2,1 раза  (р≤0,001) и снижается содержание иммуноглобулинов класса М в 2 раза (р≤0,01), что положительно влияет на течение послеродового периода и способствует сокращению сервис-периода до 62,5 ± 2,1 суток при индексе осеменения 1,5.Створено експериментальну субстанцію із вмістом наночастинок Купруму яку було введено у супозиторії на поліетиленоксидній основі. Виготовлені супозиторії задано коровам внутрішньоматково після відходження посліду. Встановлено, що після застосування коровам супозиторіїв з наночастинками Купруму  в їх організмі підвищується вміст імуноглобулінів классу А в 5,4 рази (р≤0,001), вміст імуноглобулінів класуG  в 2.1 рази (р≤0,001)  та  відбувається  зниження вмісту імуноглобулінів класу М в 2 рази (р≤0,01),  що позитивно впливає на перебіг післяотельного періоду та сприяє скороченю сервіс-періоду до    62,5 ± 2,1 діб при індексі осіменіння 1,5

ДОКЛІНІЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ НАНОЧАСТИНОК ФЕРУМУ

Introduction. Preclinical studies of drugs is an integral part of the drug development process. Preclinical research is the longest and most responsible stage of drug creation, which requires special approaches to planning and quality assurance in the planning of measurement experiments, testing and evaluation of its results. The aim of the study – to determine the biosafety, acute toxicity, antimicrobial and fungicidal effects of copper nanoparticles. Research Methods. The biosafety of the synthesized substance of nanoparticles in in vitro tests was determined using cytotoxicity, mutagenicity, molecular genetic (genotoxicity), physiological ("state of the microflora of the human gastrointestinal tract") and biochemical (ATPase and lactate activity). Antimicrobial activity zerovalent Iron (Fe0NP) for test strains of microorganisms was determined by the method of serial dilutions in broth according to methodical instruction 4.2.1890-04, 2004. The following test strains of microorganisms were used: Salmonella typhimurium, Shigella sonnei, Staphylococcus aureus, Pseudomonas aeruginosa, Proteus vulgaris, Proteus mirabili, Candida albicans from the collection of the State Research and Control Institute of Biotechnology and strains of microorganisms. Results and Discussion. The synthesized nanoparticles are particles of Fe0NP. The interaction of the synthesized iron nanoparticles with the test eukaryotic cells did not lead to the appearance of primary DNA damage, compared with the effect of N-nitrosomethylurea, which is a known genotoxicant. The synthesized nanoparticles were characterized as biosafe in mutagenicity tests using polychromatophilic erythrocytes of animal bone marrow. The analysis showed that the experimental substance Fe0NP in the studied concentration range showed moderate antimicrobial activity in in vitro tests against both gram-negative (S. typhimurium, S. sonnei, P. aeruginosa, P. vulgaris, P. mirabilis), and gram-positive microorganisms (S. aureus). However, fungi Candida albicans were insensitive to iron nanoparticles at the studied concentrations. Conclusions. Physico-chemical characteristics and evaluation of biosafety criteria in in vitro and in vivo tests indicate that the synthesized spherical nanoparticles of zerovalent iron are characterized by a low level of potential danger: no genotoxic, cytotoxic, mutagenic effects, adverse effects on key biochemical parameters state of a living organism. This allows us to recommend the synthesized substance of iron nanoparticles for further research with a view to their use as a potential biologically active substance.Вступление. Доклиническое изучение лекарственных препаратов – неотъемлемая часть процесса создания лекарственного средства. Доклиническое исследование является наиболее длительным и ответственным этапом разработки лекарственного средства, который требует особых подходов к планированию и обеспечению качества при планировании измерительных экспериментов, проведении испытания и оценки его результатов. Цель исследования – определить биобезопасность, острую токсичность, противомикробное и фунгицидное действия наночастиц Ферума. Методы исследования. Биобезопасность синтезированной субстанции наночастиц в тестах in vitro определяли с использованием показателей цитотоксичности, мутагенности, молекулярно-генети­ческого (показатель генотоксичности), физиологического (состояние микрофлоры желудочно-кишечного тракта человека) и биохимических (ATФ-aзная и лактатдегидрогеназная активность) маркеров. Противо­микробное действие нуль-валентного Ферума (Fe0NP) относительно тест-штаммов микро­организмов определяли методом серийных разведений в бульйоне согласно Методических указаний 4.2.1890-04, 2004. Использовали такие тест-штаммы микроорганизмов, как Salmonella typhimurium, Shigella sonnei, Staphylococcus aureus, Pseudomonas aeruginosa, Proteus vulgaris, Proteus mirabilis, Candida albicans, из коллекции Государственного научно-контрольного института биотехнологии и штаммов микроорганизмов. Результаты и обсуждение. Синтезированные наночастицы являются частицами Fe0NP. Взаимодействие синтезированных наночастиц Ферума с тестовыми эукариотическими клетками не ­приводило к появлению первичных ДНК-повреждений по сравнению с влиянием N-нитрозометилмочевины, которая является известным генотоксикантом. Синтезированные наночастицы характеризовались как био­безопасные в тестах на мутагенность с использованием полихроматофильных эритроцитов костного мозга животных. Анализ показал, что экспериментальная субстанция Fe0NP в исследуемом концентрационном диапазоне проявила умеренную противомикробную активность в тестах in vitro по отношению как граммотрицательных (S. typhimurium, S. sonnei, P. aeruginosa, P. vulgaris, P. mirabilis), так и граммположительных микроорганизмов (S. aureus). Однако грибы Candida albicans оказались нечувствительными к наночастицам Ферума в исследуемых концентрациях. Выводы. Физико-химическая характеристика и оценка критериев биобезопасности в тестах in vitro и in vivo свидетельствуют о том, что синтезированным сферическим наночастицам ноль-валентного Ферума свойственный низкий уровень потенциальной опасности: обнаружено отсутствие генотоксического, цитотоксического, мутагенного действий, отрицательного влияния на ключевые биохимические параметры и общее физиологическое состояние живого организма. Это позволяет рекомендовать синтезированную субстанцию наночастиц Ферума для дальнейших исследований с целью их применения в качестве потенциальной биологически активной субстанции.Вступ. Доклінічне вивчення лікарських препаратів – невід’ємна частина процесу створення лікарського засобу. Доклінічне дослідження є найбільш тривалим та відповідальним етапом розробки лікарського засобу, який вимагає особливих підходів до планування і забезпечення якості при плануванні вимірювальних експериментів, проведенні випробування та оцінки його результатів. Мета дослідження – визначити біобезпечність, гостру токсичність, протимікробну та фунгіцидну дії наночастинок Феруму. Методи дослідження. Біобезпечність синтезованої субстанції наночастинок у тестах in vitro визначали з використанням показників цитотоксичності, мутагенності, молекулярно-генетичного (показник генотоксичності), фізіологічного (стан мікрофлори шлунково-кишкового тракту людини) та біохімічних (ATФ-aзна і лактатдегідрогеназна активність) маркерів. Протимікробну дію нуль-валентного Феруму (Fe0NP) щодо тест-штамів мікроорганізмів визначали методом серійних розведень у бульйоні відповідно до Методичних вказівок 4.2.1890-04, 2004. Використовували такі тест-штами мікроорганізмів, як Salmonella typhimurium, Shigella sonnei, Staphylococcus aureus, Pseudomonas aeruginosa, Proteus vulgaris, Proteus mirabilis, Candida albicans, із колекції Державного науково-контрольного інституту біотехнології і штамів мікро­організмів. Результати й обговорення. Синтезовані наночастинки є частинками Fe0NP. Взаємодія синтезованих наночастинок Феруму з тестовими еукаріотичними клітинами не призводила до появи первинних ДНК‑ушко­джень порівняно з впливом N-нітрозометилсечовини, яка є відомим генотоксикантом. Синтезовані наночастинки характеризувались як біобезпечні у тестах на мутагенність з використанням поліхроматофільних еритроцитів кісткового мозку тварин. Аналіз показав, що експериментальна субстанція Fe0NP у досліджуваному концентраційному діапазоні проявила помірну протимікробну активність у тестах in vitro відносно як грамнегативних (S. typhimurium, S. sonnei, P. aeruginosa, P. vulgaris, P. mirabilis), так і грампозитивних (S. aureus) мікроорганізмів. Однак гриби Candida albicans виявилися нечутливими до наночастинок Феруму в досліджуваних концентраціях. Висновки. Фізико-хімічна характеристика й оцінка критеріїв біобезпечності в тестах in vitro та in vivo свідчать про те, що синтезованим сферичним наночастинкам нуль-валентного Феруму властивий низький рівень потенційної небезпеки: виявлено відсутність генотоксичної, цитотоксичної, мутагенної дій, негативного впливу на ключові біохімічні параметри і загальний фізіологічний стан живого організму. Це дозволяє рекомендувати синтезовану субстанцію наночастинок Феруму для подальших досліджень з метою їх застосування як потенційної біологічно активної субстанції

The research of abnormal toxicity and local irritant effect in the Draize test of the drug furacilin, concentrate for the preparation of a solution for local and externaluse

The research of abnormal toxicity and locally irritating effect of the drug Furacilin, concentrate for the preparation of a solution for local and external use in comparison with the drug Furacilin, tablets for the preparation of the solution, was carried ou